CC BY
17
цiя. Розглядати щ та iншi види трансформацп у сферi землекористування не-обхщно як елемент одте! системи розгалужено! i багаторазово цикшчно! [5].
При подальшому розглядi i деташзаци ще! схеми можна видiлити та побудувати не тшьки окремi трансформацп, але i !х шляхи з поетапним переходом з одного виду використання земель в шший. У шдсумку це дасть змо-гу виявити можливi шляхи розвитку територш та рекомендувати !х включити у довготривалий баланс землекористування репону.
Деякi незагальноприйнятi положення трансформацп земель повинш бути апробованими, щоб максимально врахувати ус характернi природнi та господарськ особливостi землекористування на територп Червонорадського гiрничопромислового району.
Пiдводячи тдсумок, зауважимо, що використання запропонованого тд-ходу виявляе можливостi змiни теритс^ально! структури Червоноградського пр-ничопромислового району та запровадження планованого розвитку рекультивацп територiй у тому напрямку, який на даний час е найбшьш актуальним. Однак це дае змогу в майбутньому у разi необхщносп його коректувати й удосконалювати.
Лггература
1. Дикий Я.М. Ощнка еколопчного стану геолопчного середовища Червоноградського пр-ничопромислового району i умов водопостачання. ДТП мЗахiдукргеологiям. - Льв1в, 1999 р. - 63 с.
2. Земельний кодекс Укра!ни// Земельне законодавство Украши: Зб. нормат.-прав. акпв. - К.: 1стина, 2004. - С. 3-79.
3. Кучерявий В.П. Фггомелюращя: Навч. поабник. - Льв1в: Свгг, 2003. - 540 с.: ш.
4. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель. - Львов: Изд-во Львовского гос. ун-та, 1989. - С. 379.
5. Родоман Б.Б. Рекультивация и циклическая смена типов земель в культурном ландшафте// Рациональное природопользование и уход за ландшафтом в районах горных разработок: научные труды по охране природы. - Тарту. - 1989, вып. 10. - С. 75-83.
6. Post-mining land use// Coal Leader, Coal's National Newspaper, February 2005.
УДК 630*228.7 Доц. C.I. Миклуш, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ, м. Львiв
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА РОСТУ Р1ВНИННИХ БУКОВИХ НАСАДЖЕНЬ УКРАШИ В Р1ЗНИХ ТИПАХ Л1СУ
Наведено результати ощнки росту за основними таксацшними показниками рiвнинних букових насаджень рiзних титв люу. Дослщження свщчать про необхщ-шсть проведення люошвентаризацшних робгг та здшснення люогосподарських захо-дiв за групами спорщнених типiв лiсу.
Ключов1 слова: буковi насадження, типи лiсу, таксацiйнi показники, критерш Ст'юдента.
Doc. S.I. Myklush - USUWFT
Comparative appraisal of growth of beech standings on a flat part of Ukraine in different types of forest
Results of growth estimate by basic forest estimation indexes of beech standings on a flat part in different parts of forest are given. Researches testify about necessity of realization of forest inventory works and realization of forestry measures by groups of similar types of forest.
Keywords: beech standings, types of forest, estimation indexes, Student's criteria.
За матерiалами повидшьно! бази даних ВО "Укрдержшспроект", у рiв-нинних умовах державного люового фонду Укра1ни на плошд 165905,7 га зростають насадження з участю в складi бука люового. Переважають природ-нi насшневi насадження, частка яких за площею досягае 79,2% рiвнинних на-саджень з участю бука люового. Площа люових культур з участю в складi на-саджень бука люового в умовах дослiджень становить 17,3%. 104816,7 га ста-новить площа насаджень, де переважае бук у складi насаджень, причому в насадженнях природного насшневого походження понад 73,6% плошд зайнят буковими деревостанами, а вегетативного походження - тшьки 5,6% плошд. Насадження штучного походження з участю бука створювались, в основному, в дубових типах люу, тому частка деревосташв з переважанням бука -тут становить тшьки 26,8%.
Насадження з участю бука переважають у свiжих та вологих грабово-дубових бучинах, де зростае вщповщно понад 47,8 та 38,0 тис. га (табл.1). У дубових типах люу найбiльшi плошд насаджень з участю бука зосереджено у свiжiй грабовш дiбровi - 7,8 тис. га. У свiжiй грабово-дубовш бучинi фор-муеться найбiльше букових деревосташв - 38,98 тис. га, у вологш грабово-дубовш бучиш - 30,1 тис. га. У сугрудових типах люу буковi деревостани теж переважають у свiжiй та вологш грабово-дубовш субучиш, 1х плошд ста-новлять вiдповiдно 1,7 та 1,05 тис. га [5].
Велике рiзноманiття люорослинних умов, де бук усшшно зростае та формуе високопродуктивш деревостани, потребуе опрацювання достовiрних таксацшних нормативiв та вiдповiдних лiсогосподарських заходiв ведення господарства на типологiчнiй основь Для оцiнки та прогнозу росту i продук-тивностi високоповнотних букових насаджень Украши опрацьовано норма-тиви ходу росту насаджень, шо зростають у прських та рiвнинних умовах [2, 3, 5, 7-10]. Таблиц ходу росту букових насаджень, в основному, побудоваш на боштетнш основi та вiдображають рiст i продуктившсть нормальних дере-востанiв.
Табл. 1. Площi переважаючих munie яшу насаджень з участю бука ярового
№ 1Ш Шифр титв ЛРУ Шифр типiв лшу Природнi HacÏHHeBÏ Штучт Вегетативт
чистi мшат чист! мшат Чисп Мшат
разом з пере вагою бука разом з пере вагою бука разом з пере вагою бука
1 С2 С2-гдБк 665,1 1530,6 1057,6 82,3 17,4 53,1
2 С2-гБк 488,6 787,6 459,4 9,4 5,8
3 Сз Сз-гдБк 309,7 1234,4 707,8 130,2 31,8 117,4 19,1
4 С3-гБк 161,6 784,9 479,3 47,6
5 D2 Б2-дгБк 14862,7 27339,7 22029,1 42,1 4710,5 2021,1 890,4 30,2
6 Б2-гБк 3616,4 6120,1 4895,6 88,0 1997,6 1019,1 158,7
7 02-гД 290,7 2599,4 974,6 46,9 4578,4 779,3 323,6
8 D3 Б3-гдБк 8417,2 24778,2 20156,7 85,2 4244,3 1420,6 534,4 38,3
9 Б3-гБк 282,7 945,9 791,4 48,6 524,2 76,8 18,7 19,1
10 Б3-гД 63,6 2921,8 579,2 13,8 2236,7 349,8 567,5 1,9
11 Б3-бкД 208,6 2031,3 788,5 1456,1 233,8 0,9 313,9
Вiдомо, що багатство лiсорослинних умов та походження насаджень позначаеться на особливостях 1х росту. Це пiдтверджують усередненi дат так-сацiйних показникiв рiвнинних букових деревосташв (табл.2). У насадженнях природного насшневого походження бiльш близькi значення таксацшних по-казникiв, нiж у букових люових культурах. Незважаючи на значну площу букових деревосташв, 1х поширення в рiзних типах люу не рiвномiрне та неодно-рiдне. Тому проблемно опрацювати необхщш таксацiйнi нормативи оцiнки росту, продуктивной! та формування насаджень у кожному тит лiсу. У таких випадках з урахуванням бюлопчних особливостей та структури насаджень застосовують нормативи, опрацьоваш для спорiднених типiв лiсу, що об'една-нi в окремi групи.
Найчастiше для видiлення однорiдних груп використовують статис-тичнi методи, що базуються на достовiрнiй рiзницi у вибiркових середнiх. Статистично достовiрна вщмшшсть у середнiх значеннях може бути встанов-лена за критерiем Ст'юдента [1], якими застосували для ощнки росту насаджень рiзних тишв лiсу та рiзного походження. Рiзниця в таксацiйних показ-никах деревосташв ощнювалась у кожному десятилiттi на вжовому промiжку 10-100...120 рокiв. Середш значення таксацiйних показникiв визначались за матерiалами вибiркових сукупностей з повидшьно! бази даних рiвнинних букових насаджень. Аналiзувались найпоширенiшi модальнi буковi деревоста-ни, вiдносна повнота яких перебувала у межах 0,6-0,8.
М1шмальна вибiрка, що формуеться в наймолодших i найстарших насадженнях, становить 7 варiант (таксацiйних видiлiв), а мшмальна площа -19,9 га. Найпредставлешшими е середньовiковi насадження, вибiрка у яких мiстить до 242 варiант площею 1890 га. Перевiрку нульово! гiпотези щодо подiбностi вибiркових середнiх насiнневих насаджень природного i штучного походження рiзних типiв люу здiйснювали за схемою, що наведена в табл. 3.
Табл. 2. Середт таксацшт показники та гх основт помилки букових
насаджень основних грудових тимв л'1су
Шифр типу л1су Середт таксацшт показники
В1к, рошв Висота, м Д1аметр, см Ввдносна повнота Запас, м3/га
Природне насшневе походження
Б2 -гдБк 70,7± 22,6± 27,1±0'156 0,67±0'002 278±1'9
Б2-гБк 66,2±0'51 23,0±0'12 28,6±0'24 0,66±0'002 291±10'4
Б2-гД 65,9±0'81 21,6±0'17 27,0±0'34 0,66±°'°°3 186±7'8
Бз-гдБк 71,6±0'44 23,2±0'09 28,0±0'18 0,68±0'002 241±3'4
Оз-гД 67,8±1'04 21,8±0'20 27,3±0'42 0,65±0'004 205±6'4
Бз-бкД 73,7±1,27 23,2±0'24 29,5±0'49 0,65±0'006 177±8,6
Л1сов1 культури
Б2 -гдБк 21,6 8,6±0'24 9,3± 0,75±0'004 81±2'6
О2 -гД 39,0±1'6 14,7±0'52 16,7±0'71 0,72±0'005 148±5'6
Б2-гБк 23,3±1'15 9,3±0'41 9,8±0'51 0,74±0'005 109±90
Б3-гдБк 24,0±0'99 9 9±0,36 10,4±0'41 0,72±0'004 107±4'8
Бз-гД 31,5±1'" 12,1±0'63 13,7±0'86 0,73±0'008 146±90
Завдяки еколого-бюлопчним властивостям бука люового чист буковi насадження, в основному, формуються шсля 50-60 роюв, на що звертають
увагу й iншi дослiдники [4]. У л1сових культурах площа чистих букових деревосташв становить 342 га, приблизно така ж площа вегетативних букових деревосташв. Нерiвномiрний розподiл за в1ковими групами площ поширення чистих букових деревосташв та вщповщно обмежена кшьюсть ïx видiлiв у молодняках та середньов1кових насадженнях не дае змоги сформувати одно-рiдну репрезентативну вибiрку та виявити вiдмiнностi в рост чистих i м1ша-них насаджень, вегетативних та насаджень шшого походження.
На 5%-р1вн1 значимостi не встановлено достовiрноï рiзницi в росл мо-дальних букнякiв за основними таксацшними показниками в насадженнях свiжиx грабово-дубових та грабових бучин, вологих грабових та грабово-ду-бових бучин, свiжиx грабово-букових та букових дiбров та пiдтверджено в1д-мiнностi в росл природних насiнневиx та штучних насаджень найпоширеш-ших типiв л1су.
Табл. 3. Оцтка eiÔMÎHHoemeû росту у висоту в насадженняхpi3Hux munie лщ
та походження
BÏR, рок1в В1дм1нн1сть м1ж висотами
в при родних насшневих насадженнях р1зних тип1в л1су в D2-£ ГБк
D2- гдБк D3- гдБк t-Ст'юдента D2- гдБк D2-гБк t-Ст'юдента природ-н1 штуч-Ш t-Ст'юдента
факт. табл. факт. табл. факт. табл
10 3,8 3,5 0,74 2,45 3,8 3,7 0,21 2,45 3,8 3,5 0,70 2,45
20 9,2 9,0 0,16 2,13 9,2 8,7 0,88 2,13 9,2 7,6 3,64 2,20
30 12,9 12,9 0,0 2,20 12,9 12,6 0,24 2,20 12,9 11,6 2,23 2,10
40 16,5 16,4 0,32 2,08 16,5 16,4 0,49 2,08 16,5 15,8 1,50 2,23
50 20,6 19,4 3,91 1,96 20,6 20,5 0,34 1,96 20,6 18,9 2,75 2,26
60 22,7 22,1 2,74 1,96 22,7 22,4 0,51 1,96 22,7 21,7 2,31 2,26
70 24,8 24,6 0,16 1,99 24,8 24,1 1,19 1,99 24,8 23,6 1,52 2,26
80 26,5 25,7 2,64 1,99 26,5 26,0 1,13 1,99 26,5 24,9 3,57 2,26
90 28,5 27,4 2,86 1,99 28,5 28,0 0,99 1,99 28,5 26,0 3,78 2,26
100 28,6 27,7 2,06 2,00 28,6 28,5 0,26 2,00 28,6 27,2 2,18 2,14
Особливост росту у висоту насаджень рiзних тишв люу визначаються багатством та волопстю грунту i характером господарсько! дiяльностi, що, в перш за все, позначаеться на вiдноснiй повнот деревостанiв, запасах дереви-ни i товарностi. Наведений на рис. 1 рiст у висоту букових насаджень та !х порiвняння з нормальними насадженнями пiдтверджуе цей висновок. У молодому вщ буковi насадження спорщнених типiв лiсу характеризуються приблизно однаковими показниками висоти, оскшьки в них здшснювались анало-пчт заходи догляду. Вже з 30-40^чного вiку спостерiгаються суттевi вщ-мшносп в ростi дослiджуваних деревостанiв порiвняно з нормальними. Про це свщчить вiдхилення кривих росту у висоту природних i штучних букнякiв свiжоl грабово-дубово! бучини вiд криво! висот нормальних насаджень цього типу люу [5] та насаджень рiвнинноl частини за Дмитрiевим 1.П. [2]. 1з зрос-танням вiку зростае рiзниця у висотах нормальних та модальних насаджень.
Особливостi росту у висоту значною мiрою позначаються на величиш запасiв букових насаджень вiдповiдних тишв люу (рис. 2). Запаси деревини вщповщних типiв лiсу до 60 роюв характеризуються незначною мiнливiстю, а усереднеш значення мають чiтку тенденцш до !х зростання, що певною мiрою
визначае змшу запаЫв i3 bïkom. Пiсля 60-pi4Horo вшу несистемний характер лiсiвничих заходiв призводить до зростання величини мшливосл запасiв та стрибкоподiбноï ïx змши до 100-рiчного BiKy.
20 40 60 80 100
Рис. 1. Picmу висоту букових насаджень
700 650 600 550 500 450 400 350 300 250 200 150 100 50
60
BiK, роюв
Рис. 2. Змта запаыв букових насаджень
Здшснена порiвняльна ощнка росту рiвнинниx букових насаджень дае змогу зробити таю висновки:
1. У рiвнинниx умовах Украши переважають природш насiнневi на-садження з участю бука лiсового, частка яких за площею досягае 79,2%. Площа люових культур з участю в складi насаджень бука люового в умовах дос-лiджень становить 17,3%.
2. На 5%^вш значимост не встановлено достовiрноï рiзницi в рост модальних бyкнякiв за основними таксацшними показниками в насадженнях свiжиx грабово-дубових та грабових бучин, вологих грабових та грабово-ду-бових бучин, свiжиx грабово-букових та букових дiбров та шдтверджено вiд-
0
MÏHHOCTÏ в рост природних насшневих i штучних насаджень найпоширеш-ших тишв лiсу.
3. Результати дослiджень можуть бути використаш при люошвентари-зацшних роботах у рiвнинних букняках.
4. Оцшка росту букових насаджень засвiдчуe можливiсть здiйснення лiсогосподарських заходiв за групами спорщнених типiв лiсу.
Лггература
1. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Бiометрiя: Навчальний поабник. -Львiв: Камула, 2004. - 236 с.
2. Давидов М.В. Исследование хода роста буковых насаждений в западных областях УССР// Научные записки ЛСХИ, том. II, - 1949. - С. 171-190.
3. Козловский В.Б., Павлов В.М. Ход роста лесообразующих пород СССР. - М: Лесн. пром-сть, 1967. - 327 с.
4. Криницький Г.Т. та îh. Буковi люи Захщного Подшля, тернопшь, Укрмедкнига, 2004. - 168 с.
5. Миклуш С.И. Структура и рост буковых древостоев равнинной части запада Украины : Автореферат дис. . канд. с.-х. наук: 06.03.02. - Л.: ЛТА, 1986. - 20 с.
6. Миклуш С.1. Типи люу рiвнинних букових насаджень Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2005, вип. 15.1. - С. 9-14.
7. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -Киев, 1987. - 560 с.
8. Сабан Я.О., Фелив А.А. Ход роста карпатских буковых насаждений при применении рубок ухода разной интенсивности/ Строение, ход роста и динамика товарной структуры древостоев основных лесообразующих пород по типам леса и с лесоводственным районированием. - Львов, 1977. - С. 64-67.
9. Смаглюк К.К. Буковые леса Северной Буковины и основы хозяйства в них: Автореферат дисс. . канд. с.-х. наук. , 1964. - 20 с. .
10. Тшук А.О., Грицюк М.С. Примножимо бучини Опшля. Тернопшь. 1971. - 4 с.
УДК 630*132.412.5 М.М. BedMidb1, канд. с.-г. наук;
acnip. О.Г. Демченко2
ПРИЖИВЛЮВАШСТЬ I Р1СТ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 П1Д ЧАС ОБРОБЛЕННЯ КОРЕН1В РЕГУЛЯТОРАМИ РОСТУ
РОСЛИН
Наведено результати випробування полiмерноi nniBKOTBipHoi композицп i3 регуляторами росту рослин агростимулiну, емютиму i чаркору тд час створення культур сосни звичайно:.
M.M. Vedmid; doctorate O. G. Demchenko
Survival and growth of Pinus silvestris L. Plantations at seedling roots treatment before planting by growth regulators
Analisis of Scotch pine seedlings roots treatment with polimeric composite mixture with regulators of growth agrostimulin, emestim, charkor before plating is presented.
1 Харшвський нацюнальний аграрный ушверситет îm. У.В. Докучаева.
2 Украшський науково-дослщний шститут люового господарства та агрол1сомелюрацп îm. Висоцького.
