CC BY
9
Висновки. Серед негативних чинниюв, дiя яких призводить до знач-них негативних змш лiсiв зелено1 зони Харкова, особливо небезпечними е ль coBi пожежi. Незважаючи на велику рiзницю в кшькосл пожеж i пошкоджених вогнем площ, взятих для пoрiвняльнoгo анашзу ДП "Жовтневе ЛГ" та ДП "Змивське ЛГ", вони мають cхoжi тенденцiï виникнення. Вiднocна гoриcтicть ïx за кiлькicтю пожеж за увесь 20-й перioд була надзвичайною i за площею нижче cередньoï.
Дослщжено, що перioдoм пожежного максимуму е квггень - вересень, а пожежний шк - у травнi i серпш. Найчаcтiше виникають пoжежi у недшю i пicлявиxiднi днi. 85 % випадюв лicoвиx пожеж вщбуваються з 10 до 20 год. Пoжежi з площею пошкодження вогнем вщ 0,01 до 0,1 га становлять майже 80 %. Виявлеш результати безпосередньо можуть допомогти у питаш правильного розподшу протипожежних сил протягом дня, для найкращого ре-агування на випадки загорянь.
Лггератури
1. Ворон В.П., Леман А.В., Стельмахова Т.Ф., Плугатар Ю.В. Пoжежi як чинник де-стабшзаци стану лю1в зелених зон мют Украïни // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 138-145.
2. Горшенин Н.М., Диченков. Н.А., Швиденко А.И. Лесная пирология. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1981. - С. 8-17.
3. Зибцев С.В. Стан охорони лю1в вщ пожеж в Укра^н та головш напрямки його покра-щення // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : НАУ. - 2000. - Вип. 25. - С. 319-328.
4. Кузнецов Ю.А. Оптимальная ширина защитных лесопожарных полос в условиях Забайкалья // Лесное хозяйство, 1985. - № 8. - 62 с.
5. Легче предупредить (ред.) // Лесное хозяйство, 1988. - № 4. - 187 с.
6. Ливайн Д.С., Кейхун Д.Р., Кофер У.Р., Уинстэд Э.Л., Стокс Б. Дж. Пожары в боре-альных лесах и выброс парниковых и химически активных газов // Устойчивое развитие боре-альных лесов : труди VII ежегодн. конф. МАИБЛ, 19-23.08.1996. - СПб. : СПбНИИЛХ, 1997.
7. Надежный заслон от огня (из опыта роботы Клесовского лесхоззага Ровенской области) // Новое в науке и технике лесного хазяйства : научн.-техн. рефер. сб. - М. : ЦБНТИ-лесхоза, 1986. - № 17. - 9 с.
8. Никодимов И.Д. Беречь лес от огня - главная задача лесоводов // Лесное хозяйство, 1985. - № 8. - 57 с.
УДК 630* 232 Ст. наук. ствроб. А.М. Гаврусевич, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. В.1. Гтденко, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб. Т.М. Порада, канд. с.-г. наук -УкрНДЫрлк M. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
ОСНОВН1 НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ I СПОСОБ1В ВИРОЩУВАННЯ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ
У ПЕРЕДКАРПАТТ1
Висв^лено питания реконструкцп розладнаних люових насаджень у Передкар-патп i проблеми подолання дефщиту садивного матерiалу головних люових дерев-них порщ.
Ключов1 слова: реконструкщя насаджень, структура лiсiв, люотиполопчний аналiз, молодняки, садивний матерiал, коршня.
Senior research officer A.M. Havrusevytch; senior research officer Yu.D. Katsulyak; senior research officer V.I. Hnidenko; senior research officer;
T.M. Porada - UMFRI named after P.S. Pasternak, Ivano-Frankivs'k
Basics direction perfect structure and method grow forest stands in the Pre-Carpathian Region
Elucidate question reconstruction break forest stands in the Pre - Carpathian Region and problem overcoming deficit forest nursery transplant main forest tree species.
Keywords: stands reconstruction, forest structure, forest typological analysis, young stands, planting material, roots.
Тривала господарська дiяльнiсть i допущеш помилки в природокорис-туванш порушили еколопчну рiвновагу в Укра1нських Карпатах та штенси-фжували розвиток небажаних природних явищ в люах, площа яких становить понад 2,0 млн га. Шдтримуючи 1х в доброму сташ, правильно господарюючи, можна виправити становище в регюш, зокрема полшшити загальний пдроло-пчний режим, стабшзувати рiвень води в прських рiках, знизити ерозда грунлв, домогтись очищення атмосферного повггря, iстотно оздоровити все природне довкшля.
Внаслiдок сильного антропогенного впливу в Карпатах значно змши-лась структура лiсiв. За даними М.А. Голубця, площа смереки у Карпатах за юторичний перюд збiльшилась в 1,7 раза, а площа чистих смеречин - у 2,5 раза [2]. Надмiрне захоплення культурою смереки, без надежного враху-вання участ 11 у складi деревосташв та типiв лiсу, не лише на 11 первиннiй те-ритори, але й на колишнiх дшянках дуба, ялицi i бука, з часом спричинило катастрофiчнi вiтровади, особливо у великих розмiрах у насадженнях з учас-тю смереки понад 60-70 % [4, 5].
Особливо змшився люорослинний покрив на теренах Передкарпаття, яке зпдно з даними 1нституту екологи Карпат, вщнесене до смуги дуже сильно! i сильно! антропогенно1 трансформацii бюгеоценотичного покриву [3].
Як видно iз табл. 1, на територii площею понад 98 тис. га, яку займа-ють передгiрнi та сумiжних районiв лiсостепу лiсництва Iвано-Франкiвськоi област^ 41,3 % лiсового фонду займають похiднi насадження з перевагою в 1х складi не головних порщ. Цi породи меншою мiрою присутш i в рештi наса-джень. Коршних же типiв деревостанiв у райош дослiджень не зафiксовано, за винятком фрагменпв дiлянок, що наближаються до корiнних типiв.
Лiсотипологiчний аналiз лiсового фонду Передкарпаття i сумiжних районiв лiсостепу засвiдчуe, що грабов^ ядицевi i буковi переважно з дубом звичайним судiброви з участю дiбров i домiшкою суборiв займають 75 % тери-торii, дубово-грабовi субучини з участю бучин (головним чином у Рогатинсь-кому, Галицькому i Калуському адмiнiстративних районах) - 19 % i дубовi су-яличини з домiшкою яличин - 6 %. Отже, порiвняння природних можливостей територii з нинiшнiм станом люового фонду свiдчить про кричущу невiдповiд-нiсть параметрiв насаджень типам умов мюцезростання i типам люу [1].
За основу лiсовирощування у Карпатах прийнято принципи вирощу-вання на переважнш бiльшостi площ високопродуктивних i бiологiчно стiйких лiсових насаджень з високим рiвнем захисних функцш, тобто наса-
джень, що за структурою наближаються до коршних типiв деревостанiв. До-сягають ще! мети шляхом виконання комплексу господарських заходiв. Для виправлення структури насаджень у Передкарпатт здiйснюють, насамперед, реконструкцш складу порiд. З огляду на значш площi насаджень, увагу варто звернути на поширення природним шляхом граба звичайного в грабових су-дiбровах та дiбровах. Добре вщновлюеться природним шляхом i культурами смерека в ялицевих судiбровах i дiбровах та в суяличинах, але и похiднi наса-дження вразливi до коренево! губки i опенька осшнього. З огляду на змен-шення iнтенсивностi догляду за культурами коршних порщ за останнi 1015 роюв, рiзко зростае площа молодняюв берези повисло! в рiзних типах люу. На дiлянках зрубiв зi сирими умовами мiсцевиростання у судiбровах i дiбро-вах збiльшуеться площа вшьхи клейко! природного походження з домшкою берези повисло!.
Табл. 1. Похiднi насадження супутн1х, другорядних, штродукованих
та рiдкiсних (сосна звичайна) nорiд у Передкарпаттi на 1вано-Франшвщиш
Порода Площа, га Розподш плошд породи залежно ввд !! участ в склад1 насадження, %
60 70 80 90 100
граб звичайний 14794 25,6 17,0 18,7 9,7 29,0
смерека европейська 12828 21,5 19,3 22,5 11,4 25,3
дуб твтчний 5871 20,0 16,0 17,0 13,0 34,0
сосна звичайна 2788 18,4 19,4 20,8 11,7 29,7
береза повисла 1952 23,1 28,2 23,0 9,3 16,4
вшьха клейка 1866 19,6 18,2 20,7 12,5 29,0
осика 288 38,4 24,0 21,2 9,0 7,4
вшьха с1ра 256 21,2 16,6 22,7 5,3 34,2
Всього 40598 - - - - -
Способи реконструкци молодняюв згадуваних порщ залежать вiд юлькост i якостi в складi насаджень домшки дуба, ялицi i бука. Якщо юль-кiсть здорових екземплярiв головно! породи в насадженнi становить не мен-ше 700-800 рiвномiрно розташованих по площi, то виправлення насаджень можна досягти доглядовими рубаннями. За нерiвномiрного розташування головно! породи i висоти молодняка не вище 3 м в куртинах з наявшстю головно! породи здшснюють доглядовi рубання, а на решт площi - суцiльне ру-бання iз створення лiсових культур. Якщо головш породи в насадженш вщ-сутнi, а висота молодняка перебувае в межах 2,5-3,0 м, то в насадженш про-рубують коридори шириною не менше 3 м i в них висаджують культури го-ловних i щнних порiд. За висоти насадження понад 3 м доцшьно вести госпо-дарство на другорядну породу або здшснити рубання i посадити культури з участю головних порiд [7].
Насадження сосни звичайно!, дуба швшчного, осики i вiльхи Ыро! представленi старшими вiковими категорiями або молодняками висотою по-над 3-4 м. 1х виправлення здiйснюють доглядовими рубаннями.
Висока приживлювашсть i збережешсть молодих насаджень забезпе-чуеться, насамперед, використанням тд час !х створення доброяюсного стан-
дартного садивного матерiалу. Але шд час викопування Ыянщв i саджанцiв частина фiзiологiчно активного дрiбного корiння втрачаеться. Зазначимо, що через перiодичнiсть плодоношення дуба через 3-5 роюв, ялицi - 4-6 i бука -6-8 рокам в певш перiоди вдауваеться дефiцит якiсного садивного матерiалу. Тому доводиться використовувати дички, заготовлеш з-тд намету лiсу [6]. Потреба з'ясувати, якою мiрою це впливае на приживлювашсть i рiст культур, спонукала до виконання спецiальних дослщв, для яких використали стандартнi Ыянщ дуба, ялицi i бука з довжиною корiння 20 см з розрахунком по 300 шт. рослин на кожний варiант, яю роздшили на великомiрнi та мало-мiрнi. У межах цих груп було шдготовлено пiдгрупи рослин з юльюстю дрiб-ного корiння товщиною до 1 мм 100-50 i 0 %. Рослини було висаджено в ре-тельно шдготовлений i вологий грунт, за якими здшснювали догляд i спосте-реження протягом трьох роюв (табл. 2).
Табл. 2. Вплив дрiбних фiзiологiчно активних кортщв на стан iр'1ст рослин
Кшьюсть др1бних коршщв, % Динамша стану [ росту рослин
Приживлювашсть, збережешсть, % Прир1ст у висоту, см Висота, см М±м Д1- аметр, мм
1-й рш 2-й рш 3 й рш 1-й рш 2-й рш 3-й рш
Дуб звичайний (рослини великом1рш. Н - 28,9 см)
0 100 85,0 85,0 3 4±0,26 13,2±!,39 16,3 62,5 17,5
50 100 93,0 93,0 4 3±0,28 13,3±1,25 16,5±0,29 67,5±0,30 15,9
100к 100 93,0 93,0 4,3±°,32 22,4±1,22 16,7±0,23 75,6±0,88 17,7
Дуб звичайний (рослини малом1рш. Н - 18,2 см)
0 98,0 90,0 90,0 1 9±0,20 13,2±1,07 13,3±0,38 48,2±0,34 14,5
50 100 91,0 91,0 2 4±0,20 14,1±121 13,0±0,38 48,3±0,32 14,7
100к 100 99,0 99,0 2,4±0,30 14,9±1,14 13,6±0,30 52,6±0,40 14,7
Ялиця бша (рослини великом1рш. Н - 11,2 см)
0 64,8 57,5 49,7 0 7±0,04 1,9±0,и 6,8 20,6±0,22 7,6
50 99,2 96,1 95,1 2 3±0,06 3,9±0,13 9,9±Ш 27,4±0,23 10,9
100к 98,3 95,9 95,9 2 5±0,06 4,4±0,16 10,1±031 29,1±0,22 11,0
Ялиця бша (рослини малом1рш. Н - 9,1 см)
0 52,4 42,7 27,0 0 4±0,03 1,1±0,07 3,5 16,0 6,2
50 96,1 92,7 91,8 1,8±0,05 4,1±0,16 6,5±0,28 22,9±0Д6 8,6
100к 98,4 97,0 97,0 1,9±0,05 3,7±0,14 6,8±0,24 23,5±0,22 9,5
Бук люовий (рослини великом1рш. Н - 38,1 см)
0 98,0 89,0 89,0 4,1±0,38 4,3 20,1 50,0 11,9
50 100 96,0 96,0 5,6±0,24 7 2±0,87 21,2±0,29 62,5±0,41 16,2
100к 100 96,0 96,0 6,4±0,31 11,0±1,07 27,2±0,22 73,4±0,44 17,1
Бук люовий (рослини малом1рш. Н - 18,5 см)
0 92,0 70,0 70,0 2,6 4 6±0,62 17,2±0,27 40,1 8,9
50 100 94,0 94,0 3,6±0,20 7,9±0,97 20,7±0,26 45,7±0,31 11,2
100к 100 98,0 98,0 3,9±0,35 7,8±0,/3 22,9±0,26 51,9±0,27 14,5
Прим1тка: к - контроль
У сприятливих грунтових умовах коренева система рослин поступово вщновлювалась. Так, через 30 дшв шсля висадження у рослин з повним вилу-ченням дрiбного коршня почали вiдростати новi корiнцi: найбiльше в бука (великомiрних рослин - 50 %, маломiрних - 60 %), менше в дуба (великомiр-них рослин - 25 %, маломiрних - 60 %) i найменше в ялищ (великомiрних
рослин - 10 %, маломiрних - 20 %). На 75-й день дрiбне корiння в дуба вщ-новилось, вщповщно, в 90 i 80 %, бука - 70 i 75 % i ялицi - 60 i 60 % рослин.
Вже наприкшщ вегетацiйного перiоду приживлювашсть рослин в бiльшостi варiантiв становила 92-100 %, за винятком рослин ялищ з повним вилученням дрiбного коршня. Така тенденцiя високого рiвня приживлюва-ностi i збереженостi посадок дуба i бука спостерiгалась й на 2-3-й роки. Лише в ялищ продовжувався значне вщпадання рослин, 3^чш рослини з повним вилученням дрiбного коршня мали збереженiсть 27-49,7 %.
Регенеращя фiзiологiчно активного коршня викликала поступове збiльшення приросту рослин у висоту. На третьому рощ росту рiчний прирют у висоту рослин, в яких у тш чи шшш мiрi було вилучене дрiбне корiння, досягнув контрольних розмiрiв в дуба по вЫх варiантах, а по буку i ялицi був менший. Щодо висоти рослин, то контрольш екземпляри порiвняно з дослщ-ними були вищд в дуба на 9-16 %, бука - 21-30 % i ялищ - 12 %.
Висновки. Оптимальш результати дослщв свiдчать, що рослини яли-цi сильнiше реагують на травмування корiння, нiж рослини дуба i бука. Пов-не вилучення дрiбного корiння навiть на 3-й рш спричинюе вiдпадання рослин. У дуба i бука вiдпадання рослин припинилося i вони нормально розвива-ються, а втрата 50 % дрiбного корiння не спричинюе значне зниження при-живлюваност i збереженостi рослин. Вiдсортованi бiльшi рослини характе-ризуються кращими показниками в рост^ нiж меншi.
Отже, на теренах Передкарпаття, де коршш типи деревостанiв майже не трапляються, значш площд лiсових насаджень можна реконструювати iз забезпеченням участi в них дуба, ялищ i бука, використовуючи апробоваш на виробництвi способи виправлення параметрiв складу порiд. Дефщит садив-ного матерiалу можна компенсувати використанням шдготовлених до садш-ня 2-5 рiчних дичкiв, заготовлених у зрщжених деревостанах та на узлюсь
Л1тература
1. Гаврусевич А.М. Удосконалити технологию вирощування люових насаджень в Пе-редкарпатп. Газ // Газета "Деревообробник", 7-20.09.2004. - № 17.
2. Голубець М.А. Вступ до геосоцюсистемолоп!. - Льв1в : Полл1, 2005. - 198 с.
3. Голубець М.А., Марискевич О.Г., Козловський М.П. Шляхи еколопчно! оптим1за-ци // Еколопчна ситуац1я на Швшчно-схщному макросхил1 Укра!нських Карпат. - Льв1в : Полл1, 2001. - С. 116-121.
4. 1ванюк А.П. Причина в1тровал1в та !х вплив на продуктивтсть л1су в г1рських та пе-редг1рських районах Укра!нських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - Льв1в, 1996. - 20 с.
5. Калуцький 1.Ф. В1тровали на П^вн1чно-сх1дному макросхил1 в Укра!нських Карпатах. - Льв1в : Манускрипт, 1998. - 208 с.
6. Кацуляк Ю.Д., Бродович Р.1., Гудима В.М. Перспективи використання дичок дуба звичайного при вщновленш лю1в Передкарпаття // Науков1 основи ведення сталого л1сового господарства : зб. матер. доп. м1жнар. наук.-практ. конф., присвячено! 80-р1ччю з дня народ-ження П.С. Пастернака. - 1вано-Франювськ : Екор, 2005. - С. 136-139.
7. Молотков П.1. Реконструкщя розладнаних насаджень Закарпатсько! област1. - Ужгород : Карпатська ЛДС, 1958. - 48 с._
