CC BY
16
УДК 630*232.49 Р.1. Бродович1,1.П. Равлюк2, Т.М. Порада3
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ МОЛОДНЯК1В НА ЗАЛ1СЕНИХ ЗРУБАХ В ЯЛИЦЕВИХ ТИПАХ Л1СУ КАРПАТ
Викладенi матерiали дослщжень особливостей формування молоднякiв на 29 залюених зрубах в ялицевих типах люу Карпат. Дана оценка ix породного, кшьюс-ного та ягасного складу у вiцi переведения у вкржп лiсовою рослиннiстю землi.
Ключовi слова: залiсенi зруби, культури, природне поновлення, молодняки, вiк, склад, кшьюсть, якiсть.
R.I. Brodovych, I.P. Ravlyk, T.M. Porada
Special issues of Underwood development on forest-covered glades in coniferous woods of the Carpathian mountains
This paper provides materials of research concerning Underwood development issues on 29 forest-covered glades in coniferous wood of the Carpathian Mountains. It also gives assessment of their species, quantitative and qualitative structure in the age of transition into forest-covered soils.
Key words: felling areas, cultures, natural resumption, young's, century, structure, amount, quality.
Одним i3 найбшьш важливих завдань сучасного прського лiсiвництва е виправлення негативних насладив попереднього господарювання, внасль док якого на значних площах втрачена сформована тисячолитями генетична цшшсть мкцевих екотишв головних порiд, вщбулися небажанi змiни вiковоí, просторово!' i породно!' структури деревосташв [1]. З огляду на це нинi особливо! актуальносп набувае завдання ввдтворення оптимального, корiнного т-сового покриву. Задекларований на всiх рiвнях основний принцип лковщ-новлення в Карпатах якраз i передбачае необхiднiсть ввдтворення на бшьшос-тi площ коршних за складом деревостанiв природним, штучним або комбшо-ваним способами. Хоч процес штучного лiсовiдновлення у сво'й основi мае контрольований характер, однак на нього накладаеться цiлий ряд бютичних i абютичних чинникiв. Тому в цша низка випадкiв, навиь створивши культури вiдповiдного складу, розмщення i густоти, до вiку !х переведения у вкритi т-совою рослиннiстю землi якiсть молоднякiв, не завжди вщповвдае норматив-ним вимогам [2]. Пiдтверджениям такого висновку е матерiали проведених нами дослiджень молодняюв, якi сформувалися на штучно залкених зрубах в ялицевих типах лку Укра'нських Карпат.
Виходячи з поставленого завдання, в якосп об'ектiв дослвджень були вибранi 29 виробничих дшянок лiсових культур, якi за вжом пiдлягали пере-веденню у вкрип лiсовою рослиннiстю землi. При цьому було охоплено три основних райони поширення ялицi бiлоí, передгiрний - дубово-буково-яли-цевi лiси, гiрськi - буково-ялицевi та змiшанi гiрськi лки iз бука, смереки та ялищ. Зафiксована повна характеристика лiсокультукрних площ i попереднiх насаджень, техиологiя створення лiсових культур, показники !'х приживлюва-
1 старший науковий сп1вробггник, канд. с.-г. наук - УкрНД1прл1с
2 здобувач, Коломийський ДЛГ
3 старший науковий сп1вробггник, канд. с.-г. наук - УкрНД1прл1с
носп i збереженосп, види i кратнкть проведених агротехнiчних i лiсiвничих доглядiв тощо.
У польових умовах ощнка якостi лiсових культур (збереженкть, роз-мiщення i кiлькiсне спiввiдношення порвд, зiмкнутiсть !х крон, стан та бюметричш показники) i рослин природного походження проведена за мето-дицою В.В. Огieвського та А. А. Хiрова (1964) з деякими уточнениями лабо-раторií лiсовiдновления УкрНДIгiрлiс.
Аналiз кшьккного та якiсного складу молоднякш, що сформувалися на залiсених зрубах у перший перюд 1хнього життя, подаеться в розрiзi лко-рослинних райошв.
1. Передгiрнi дубово-буково-ялицевi лiси. В умовах передпр'я Карпат обстежено 15 штучно залкених зрубiв, загальною площею 50,1 га. На 11-ти iз них на момент залкення було облiковано природне поновлення окремих головних i цiнних супутшх порiд кiлькiстю вiд 2 до 25 тис. шт/га. Однак, не зважаючи на це, на переважнш частинi площ створювались суцiльнi лiсовi культури шляхом ручного обробiтку Грунту площадками (8 дшянок) або ж посадкою тнщв у пласти, нарiзанi плугом типу ПКЛ-70. Лише на двох лко-культурних площах, де було облжовано по три тисячi штук природного поновлення ялищ висотою вiд 0,2 до 2,5 м, густота посадки була знижена до 3,3 тис. штук, а на бшьшосп ж площ вона становила 5-7 тис. екземплярiв. Се-редньозважений початковий склад обстежених лкових культур i природного поновлення виражаеться формулою:
5,1Яц2,1 Дзв 1,6См0,6Яв0,4Бк0,1Яс0,1 Мде. Навиъ вiзуальний його аналiз вказуе на необгрунтоване включення у проекти культур значно!' кiлькостi нестiйкоí в умовах дослвджуваного району смереки i мало!' кiлькостi тако1 типоутворюючо!' породи як бук.
На всiх без винятку облiкованих лiсокультурних площадках форму-вання молоднякш проходило за змтаним типом (таблиця). Загальне середне сшвввдношення рослин штучного i природного походження в молодняках тут становило ввдповщно 36:64 %. Однак в розрiзi окремих деревних порiд воно суттево вiдрiзнялося. Так по ялицi даний показник становив 41:59, буку -33:67, дубу - 75:25 %. На збереженкть висаджених культур значний вплив мае застосований спосiб обробггку грунту. Як випливае з матерiалiв проведених дослiджень вiдпад культур ялищ бшо1, висаджених на мехашзовано нарь заних скибах, перебувае в межах 20 %. У той час як при обробику невеликими площинками вручну цей показник досягае 80 %. Згадана залежнкть мае цiлком логiчне пояснення. 1нтенсивний рiст небажано!' трав'янисто!' рослин-носп на площинках, огрiхи у проведенш агротехнiчних доглядав за висадже-ними рослинами спричиняють значний вiдпад культур.
Середня густота облiкованих молодиякiв у вшд 1х переведення у вкри-тi лiсовою рослиннiстю землi становила 6,1 тис. шт. га. Середньозважений íх породний склад можна виразити формулою 3,4Яц2,9(В, Ос, Б, Г) 1,5См1,5Дзв0,3С0,2Яв0,1Бк0,1 iншi. Якщо порiвияти початкову дольову участь основних типоутворюючих порвд на момент залiсения лiсокультурних площ
та при переведенш молодиякiв у вкритi лком землi, то спостерiгаеться неба-жана тенденшя !х зменшення (у середньому на 26 %). Одночасно ввдбу-ваеться iнтенсивне заселення дiлянок малощнними лiсовими породами, що свiдчить про значне зашзнення з проведенням перших рубок догляду ^ як вже згадувалось, недостатньо ефективне виконання агротехшчних доглядш. Особливо незадовiльний стан ялицевих культур у передгiр'í зафiксований на зрубах куничникового та ожинового титв. Тут на 60 % облжованих площ густота головно! породи (ялищ) не вiдповiдала показникам навiть третього класу якостi.
Табл. Загальний ктьюсний I породний склад молоднятв у вщг ¡х переведення у
вкритг лковою рослинмстю землг на залгсених зрубах в ялицевих типах л/су
Кшьюсть облшова-них зру-бiв
Представ-ництво типiв лiсу
за-гальна
Кiлькiсть рослин на 1 га, тис. шт, %
в т.ч. ти-поутво-рюючих порiд
культур
в т. ч. ти-поутво-рюючих порiд
природного поновлення
в т.ч. ти-поутво-рюючих порiд
Передгiрнi дубово-буково-ялицевi лiси
15
С2ДбкЯц СзДЯц СзЯцД СзГДЯц Д2ДбкЯц ДзДБкЯц
6,1 100
29 47
22
36
1,5 52
39 64
14 48
Гiрськi буково-ялицевi лки
СзБкЯц ДзБкЯц
7,6 100
2,5 33
20 26
0,9 36
56 74
1,6 64
Змiшанi мрськЧ лки ¡з бука, смереки та ялшм
СзСмЯцБк ДзБкСмЯц
6,9 100
53 77
4,2 61
3,4
64
27 39
1,9 36
з них
8
6
Незважаючи на те, що середньозваженi склади деревних порiд облко-ваних молодняюв в цшому задовiльнi, однак подшяночна !х оцiнка також свiдчить про необхвднкть проведення певних реконструктивних заходiв. Ад-же на 40 % площ була ввдсутня одна iз типоутворюючих порiд, а на 7 % - дв (дуб або бук). Тобто на 47 % площ вже шякими заходами, крш лкокультур-них, не вдасться надалi сформувати деревостани з корiнними складами порвд.
Стосовно третього основного нормативного показника, за величиною якого приймаеться рiшения щодо можливосп переведення молодняка у вкри-тi лiсовою рослиннiстю землi - середньо! висоти головно! породи, то тут проблем немае. Для ялищ бшо! середня мiнiмальна нормативна висота вста-новлена на рiвнi 0,7 м. На обстежених дiлянках вона становила 1,4 м (з коли-ванням вiд 0,7 до 2,5 м), а рослин природного походження ввдповщно 2,5 м ! 0,2-8,5 м.
2. Прсью буково-ялицевi лiси. Дослiдженнями охоплет 8 дшянок молоднякiв загальною площею 25,7 га, якi представляють волоп буковi суяличини та яличини середньопрсько! частини регiону. На бiльшостi лко-культурних площ
(60 %) природне поновлення головних i цiнних деревних порiд було вщсутне, а на рештi - представлено невеликою (1-3 тис. шт/га) кшькктю яли-цi та шших порiд з куртинним розмiщенням. Така ситуащя цшком виправда-но спричинила необхiднiсть створення суцiльних лiсових культур з типовою для регюну кшькктю садивних мiсць в межах 5-6,6 тис. шт/га. Середнш склад порщ на початковому етапi лiсовiдновлення можна представити формулою 5,6Яц1,7См1,2Яв 1,0Бк0,1Мде0,Пл0,1Чш0,2шш1.
Як i в умовах попередньо аналiзованого лiсорослинного району, фор-мування молодняк1в на залiсених зрубах протжае за змiшаним типом з явною перевагою рослин природного походження (див. таблицю). Загальне сшввщ-ношення культур i природного поновлення у дослщжуваних молодняках ста-новило 26:74 %, в т.ч. по окремих породах вiдповiдно в ялицi 40:60, смереки 38:62, явора 48:52 %, а у бука i м'яколистяних порщ повнiстю домiнувало наступне природне поновлення.
Середньозважена формула складу десятирiчних молоднякiв така: 3,9(Ос, Б, В)3,3Яц2,0См0,5Яв0,2Бк0,Ннш!
Загальна середня кiлькiсть рослин на одинищ площi досягае 7,6 тис. штук. Частка основних типоутворюючих порiд (Яц i Бк) у складах сформова-них молоднякiв у середньому становить лише 33 % або коло 2,5 тис. штук на одному гектар! У той же час спостеркаеться штенсивне заселения площ м'яколистяними породами, а також смерекою. Остання до 6-7^чного вку сприятливо впливае на збереженiсть i рiст головно! типоутворюючо! породи - ялищ бшо! Смерека висотою 1,5-1,6 м та середньою проекцiею крон рослин 0,36-0,50 м2 значно пригшчуе рiст i розвиток основних видш трав'янисто!' та чагарниково! рослинносп, захищае ялицю вiд пiзньовесняних заморозкш. Але вже у 10-рiчному вшд вона утворюе густий з1мкнутий намет, шд яким опиняються культури i молоде природне поколiния ялицi. Це викликае нега-тивнi наслiдки, оскшьки ялиця, в згаданий перiод часу, починае шгенсивно рости i розвиватися лише при умовi достатнього освилення. Смерека ж становить 1й значну конкуренцiю. На 37 % облкованих площ спостерiгалась не-достатня участь або повна вiдсутнiсть у складах молодняюв бука лiсового. Тобто i в аналогiчних умовах на значнiй частинi площ не забезпечеш умови для формування деревостатв коршного складу.
3. Гiрськi .шпшим лки iз ялицi, бука i смереки. При проведенш дос-лiджень основна увага була звернена на залкеш зруби, ят представляють волоп буково-смерековi яличини, а також волоп смереково-ялицевi субучини. У складi попередшх насаджень бiльшостi дшянок домiнувала ялиця з рiзною дольовою участю шших порщ. Пiд наметом деревостатв, на 80 % площ, було сформоване природне поновлення з перевагою у складi бука лкового. Загальна кшьккть попереднього потомства цшних лкових порiд становить
2,5-4,0 тис. шт./га, що i визначило потребу в його доповненш культурами. В яличинах вiдповiдно з перевагою ялищ, а у субучинах - бука, у мкцях вщ-сутностi шдросту. Таким чином загальна початкова густота культур i природного поновлення на дослiджуваних площах становила близько 8,3 тис. шт/га.
Протягом перших десяти ротв формування молодиякiв на зрубах в ялицевих типах лку спостерiгаеться помiтне зменшения кiлькостi ялищ (до 40 %), доволi стшт позицií займають бук, смерека i штучно введена модри-на. Реальна ситуация на зрубах, при жорсткому дотримуваннi вимог 1нструк-цií, дае можлпвкть лише коло 70 % облкованих далянок класифiкувати як молодняки третього класу якостi. Площi штенсивно заселенi малоцiнними деревними породами, у складi яких домшують верба козяча, береза i гороби-на. 1хня роль у формуваннi ялицевих з участю iнших головних порiд молод-иякiв доволi специфiчна. На першому етапi (3-5 рокiв) вона переважно позитивна, оскшьки данi породи не дають можливосп iнтенсивно розвиватися ожинi i захищають ялицю вщ пiзновесияних заморозкк. Однак, вже почи-наючи з 8-10-рiчного вiку, дат породи стають значними конкурентами для головних видк. Загальну формулу складу молодиякк у вiцi 1'х переведения у вкрип лiсовою рослиннiстю землi аналiзованого лiсорослинного району мож-на виразити формулою 4,4Яц2,1(В, Б, Гор.) 1,5Яв1,2Бк0,2См0,6Мде.
Дещо iнша ситуащя зафксована при оцiнцi молодиякк, що фор-муються в букових, з участю ялищ i смереки, типах лку. Як i у першому ви-падку до десятирiчного вiку зберкаеться домiнувания у складi головно!' породи - бука лкового, однак суттеву конкуренщю йому починае становити смерека природного i штучного походжения. Якщо на момент залкення лко-культурних площ 11 частка становила коло 20 % складу, то вже на час проведения облкових роби вона зросла до 25-35 %, в основному за рахунок менш конкурентноздатно!' в молодому вшд ялищ бiлоí. Загальна формула складу молодиякк в цей перюд виглядае таким чином: 4,3Бк2,7См1,7Яц1,1Яв0,2Яс. Загроза для головних порiд з боку малощнних деревних порiд на букових зрубах в прських лках фактично зникае, однак на перший план виступае необхщнкть регулювания чисельносп смереки.
У ц1лому, пiдсумовуючи матерiали дослiджень основних закономiр-ностей формування молоднякк на залiсених зрубах в ялицевих типах лку Карпат, зроблеш таю висновки:
• формування молодняюв у першому десятирiччi проходить за змшаним типом. Середне стввщношення рослин штучного i природного походження становить 43:57 %, в тому чшж у передгiрських дубово-буково-ялицевих ль сах вiдповiдно 36:64 %, буково-ялицевих - 26:74 %, змшаних буково-смере-ково-ялицевих - 43:57 % i змiшаних смереково-ялицево-букових - 68:32 %;
• домшування ялицi природного походження зафшсовано в молодняках, якi формуються у передгiрському i середньогiрському поясах (юльюсне переви-щення становить у середньому 20 %). Культури ялищ з вищою збережетстю вiдзначаються на зрубах в прських змшаних буково-смереково-ялицевих i смереково-ялицево-букових лiсах. Бук лковий природного походження майже повсюдно, за винятком буково-смереково-ялицевих лiсiв, де лщи-руючi позиц11 займае смерека, представлений у складi молоднякiв.
• середньозважет склади облшованих молодняюв, та густота головних порiд в багатьох випадках не вщповщають юнуючим нормативним вимогам. Зокре-ма у передпрських лiсах ця невiдповiднiсть зафшсована на 60 % площ, в бу-ково-ялицевих - 37 %, змшаних лiсах iз смереки, бука та ялищ - у се-редньому коло 30 %;
• незадовшьний в багатьох випадках юльюсний i якiсний склад молоднякiв у вщ 1х переведения у вкрии лiсовою рослиннiстю землi викликаний рiзнома-нiтними факторами. Серед них слщ у першу чергу видiлити низьку юнуючу культуру виробництва, а також конкуруючий вплив небажано! трав'яно! i ма-лоцiнноí деревно! рослинноси;
• для забезпечення вiдтворення корiнних за складом люових насаджень на чаи постае завдання удосконалення iснуючих нормативних вимог щодо оцiнки якостi молодняюв штучного i змiшаного походження, а також посилення вщ-повiдальностi посадових осiб за !х дотримання.
Лггература
1. Герушинський З.Ю. Типологiчнi основи вщтворення та формування коршних де-ревосташв в Украшських Карпатах. Матерiали регiон. наук. - практ. конференци "Лiсовий комплекс Закарпаття: сучасний стан, проблеми стабшзаци та перспективи розвитку". Ужгород. 16 грудня 1997. - С. 37-44.
2. 1нструкцш з проектування, технiчного приймання, облжу та оцшки якостi люо-культурних об'ектпв/ Держкомлiсгосп Украхни. - К.: 1996.
УДК 630*181.28:674.031.632.267 А.1.1вченко - УкрДЛТУ
1СТОР1Я ВПРОВАДЖЕННЯ ДУБА ЧЕРВОНОГО
Проведено огляд впровадження американського дуба червоного в зелене i люо-ве господарство краш Захщно! i Центрально! Свропи та Украши.
A.I. Ivchenco - USUFWT History of the introduction of Quercus rubra L.
The historical survey of the introduction of Quercus rubra L. into ornamental and forestry of Western and Central countries of Europe and Ukraine has been taken.
Ввезення в Свропу
Дуб червоний Quercus rubra L. - швтчноамериканський штродуцент - найперше був ввезений в Европу в 1691 р. [5, 13, 14, 16, 19]. За шшими джерелами, це сталося в 1721 р. [12]. Причиною таких розбiжностей в дату-вант е таксономiчна плутанина ряду видiв дуба секцп Rubrae Loud., тобто, вщсутнкть чико! iнформацií, який саме вигляд ще! секци (за нишшньою номенклатурою) було ввезено. Також слщ мати на увазi випадки датування пов-торних завозiв дуба червоного до Европи. 1снуе подiбне повiдомлення пiд 1861 р., де вказуеться, що з Америки в той час завезли жолудi в Бельгда, Гол-ландiю та Швейцарда [10].
На Европейському континент! дуб червоний вперше висаджений в Швейцарп - 1691 р. [14, 16]. Того ж року вш також потрапив до Бельгй' та Гол-ландо [9]. Ширше розповсюджувати цей вигляд в Европ стали з початку 18 ст. У
