CC BY
49
Д.Г. Щепащенко, С. Нильсон, Ю.И. Булуй. - М. : Изд-во ОАО "Московская типография № 6", 2008. - 887 с.
4. Matthews G. The Carbon Contents of Trees / G. Matthews // Forestry Commission. Tech. Paper 4. - Edinburgh. 1993. - 21 p.
5. Carbon, Climate and Managed Land in Ukraine: Integrated Data and Models of Land Use for NEESPI (Forest Sector) / А. Shvidenko, P. Lakyda, I. McCallum, S. Nilsson, D. Schepaschenko, R. Vasylyshyn // Reports on work of the International Institute for Applied Systems Analysis, Laxenburg, Austria. - 2008. - Pp. 77-79.
Василишин Р.Д., Домашовец Г.С., Василишин О.Н. Биопродуктивность и депонированный углерод искусственных модальных буковых дре-востоев Украинских Карпат
Приведены результаты моделировaния дитмики конверсионных коэффициентов Tarax компонентов фитомaссы искусственных модaльных древостоев буга лесного, гак ствол в коре, кор^ ветки и листья. Ha основе тaблиц xодa ростa исследуемых древостоев рaзрaботaны нормaтивы дитамики их биопродуктивности и количественной оценки объемов депонировaнного в нaдземной фитомaссе углеродa.
Ключевые слова: биопродуктивность, буковые древостои, фитомaссa, углерод, моделировaние, Укрaинские Кaрпaты.
Vasylyshyn R.D., Domashovets G.S., Vasylyshyn О.М. Bioproductivity and sequestered carbon of modal planted beech stands of Ukrainian Carpathians
The results of modeling of conversional coefficients of main biomass components of modal planted beech stands (stem with bark, bark, branches, and needles) are presented. The normatives of bioproductivity dynamic and quantify assessment the amounts deposited carbon in the aboveground phytomass of beech stands based on growth tables were developed.
Keywords: bioproductivity, beech stands, phytomass, carbon, modeling, Ukrainian Carpathians.
УДК 630.231 Здобувач I. Ф. Коляджин - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ДИНАМ1КА ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ НА ЗРУБАХ У БУКОВО-ЯЛИНОВО-ЯЛИЦЕВИХ Л1САХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Дослщжено динамжу усшшност природного поновлення на зрубах у буково-яли-ново-ялицевих люах Передкарпаття. Внаслщок суцшьно! рубки змшюються еколопчш умови на зруб^ зростае вмют вологи у Грунту що до певно! мiри гальмуе процес природного поновлення. В умовах волого! буково-смереково! суяличини на зрубах Передкарпаття коливання густоти шдросту у перший рж шсля проведення рубки становить вщ 5,5 до 32,1 тис. шт/га, через чотири роки на цих же дшянках - вщ 7,6 до 34,7 тис. шт/га. Найусшшшше природне поновлення - на мющ природних деревосташв: пере-важно тут домшуе 10-15-рiчний пщрют складу 6-8Яц2Бк2Ял. Природне поновлення на зрубах мае тенденщю до зростання густоти вже на п'ятий рж пiсля рубки i загалом е за-довiльним або добрим. В окремих випадках вiдзначено недостатню кшькють у складi пiдросту ялицi, особливо на мющ вирубки культур.
Ключовг слова: природне поновлення, буково-смереково-ялицевi люи, Передкар-паття.
Вступ. Природне поновлення люу становить найважлив1шу ланку л1со-утворювального процесу 1 визначаеться багатьма чинниками, серед яких найбшьш важливими е вж, структура 1 повнота насаджень, стан тдлюку 1 живого надГрунтового покриву, режими светла, тепла, вологи, Грунту й ш. Для його оцшки використовують багато показниюв, серед яких основними е загальна
кiлькiсть i стан (життeздатнiсть) рослин, 1х вжова i просторова структура, похо-дження, породний склад i розмiщення [2].
Люорослинш умови, що склалися на зрубах i пiд наметом люу, рiзнi мiж собою ^ безсумшвно, по-рiзному впливають на рiст i розвиток пiдросту. У при-роднш обстановцi без втручання людини i стихiйних причин молоде поколiння змшюе деревостан поступово протягом багатьох десятилиь. Йдеться про попе-редне поновлення, яке мае важливе не лише лiсiвниче, але i господарське зна-чення, тому що пiд час вирубування люу саме життездатний шдрют попе-редньо1 генерацп, що збер^ся в процесi люозагопвл^ е початковою стадiею формування нового деревостану.
Дослщження, спрямованi на вивчення процесiв люоутворення у ялице-вих лiсах Передкарпаття проводять вже не одне десятилггтя, охоплюючи рiзнi питання цього процесу [1-4].
Метою роботи е вивчення устшносп природного поновлення у рiзних за рiвнем трансформованостi буково-ялиново-ялицевих деревостанах Передкарпаття.
Об'ектом досл1дження е природш, природно-штучнi i штучнi насаджен-ня у басейш рiк Луква i Чечва - буково-ялиново-ялицевi лiси Горганського Передкарпаття. Ялиново-буково-ялицев^ як i ялицевi лicи тут не утворюють су-цiльного поясу, а трапляються окремими масивами серед букових i похiдних ялинових лiсiв, пiднiмаючись до нижньо1 межi ялинового поясу i опускаються до поясу дубових лiсiв передгiр'я. Дослiдженнями охоплено мiшанi ялицевi лiси ДП " Солотвинське ЛГ" та "Брошшвське ЛГ" рiзного вiку - вщ 80 до 110 роюв, у яких здiйснено двоприйомш поступовi (пр. пл. 3) i суцiльнолiсосiчнi рубки (решта пробних дшянок).
Методика роб1т. Природне поновлення вивчали на зрубi вiдразу пiсля проведення рубки, а попм повторно ще раз через 4 роки. На двох дшянках перший облж проведено на другий, на однш - на п'ятий рiк тсля рубки. Пiд час проведення обл^ природного поновлення визначали кiлькiсть самоиву, тд-росту, життевiсть, структура i характер розподiлу за площею. Чисельнють тд-росту визначали перелiковим методом на 25 облжових площадках розмiром 2x2 м. У разi куртинного поновлення кшьюсть облiкових площадок збшьшува-лась до 40 шт. Життездатний тдрют всiх порiд подiлявся на ступеш висот: дрiбний - до 0,25 м, вщ 0,25 до 0,5 м; середнш - вщ 0,51 до 1,0 м, вщ 1,1 до 1,50 м та великий - бшьше 1,5 м. Вщнесення пiдросту до вiдповiдних категорш життевостi проводили вiзуально на основi морфологiчних ознак: кольору i дов-жини хво1, величини листя, форми крони, 11 протяжносп, компактностi, приросту по висоп головного та бокових пагошв [2].
Результати дослщжень 1 обговорення. У вологш буково-смерековiй су-яличинi в дiапазонi висот 510-550 м н.р.м. переважно на твшчно-захщних i тв-шчно-схщних, рiдше - на пiвденно-схiдних експозищях формуються високо- i середньопродуктивнi люостани. Дев'ять деревостанiв, у яких закладено стащ-онарнi пробнi площi, е рiзнi за походженням: на пробних площах 5 i 9 - природ-ний лiсостан, на дшянках 1,3, 6 - природно-штучний, на решт - культури. Дере-востани - середньо- i високоповнотнi, високобоштетш. Природнi деревостани з перевагою у складi ялицi, всi iншi - ялини, але за участю бука i ялицi (табл. 1).
Табл. 1. Мк:цезнаходження i таксацшш параметри _буково-ялиново-ялицевих деревосишн'и!_
Пробна 1 площа II Люництво, квартал Висота н.р.м., м Експозищя, стршгасть схилу, о Деревостан до рубки
склад в1к, роюв висота, м д1- аметр, см пов-нота зш-кну-тють
1 Росшьнянське, 39 540 Пн-З, 16 7Ял3Яц+Бк 90 28,1 37,7 0,70 0,75
2 Росшьнянське, 43 510 Пн-Сх, 7 7Ял3Бк+Яц 90 26,9 32,9 0,80 0,70
3 Росшьнянське, 40 540 Пн-Сх, 10 8Ял1Яц1Бк 80 27,2 35,6 0,80 0,75
4 Росшьнянське, 41 530 Пн-Сх, 8 10Ял+Яц Бк 110 29,9 48,1 0,80 0,80
9 Росшьнянське, 41 530 Пн-Сх, 8 6Яц2Бк2Ял 120 31,6 47,8 0,70 0,75
5 Грабшське, 6 520 Пн-З, 16 6Яц3Бк1Ял 100 28,9 37,8 0,70 0,70
6 Грабшське, 7 550 Пд-Сх, 7 5Ял3Яц2Бк 110 29,6 42,4 0,80 0,80
7 Грабшське, 12 510 Пд-Сх, 10 6Ял4Яц+Бк 100 29,3 38,8 0,60 0,70
8 Грабшське, 5 530 Пд-Сх, 12 7Ял2Яц1Бк 110 29,5 40,6 0,60 0.70
Життездаттсть ялицевого, ялинового чи букового тдросту, що виростае пiд наметом деревостатв, залежить передуим вiд того, наскшьки лiсорослиннi умови, що створюються пiд ним, вщповщають потребам пiдросту: вологостi, родючосп Грунту, режиму освiтленостi i ш. Найважливiшим чинником, що за-безпечуе життездатшсть тдросту, е светло, причому свiтловий режим пiд наметом насаджень залежить не лише в1д повноти, але i складу деревостану. Ялиця бiла (Abies alba Mill.) належить до тiньовитривалих порiд. До п'ятирiчного вiку Ii пiдрiст практично не зазнае пригноблення з боку намету навпъ високоповнот-ного деревостану. Проте зi збiльшенням вiку, збшьшуються потреби пiдросту в свiтлi. П1д наметом високоповнотних насаджень мало благонадшного пiдросту старшого за 5-10 роюв.
Внаслiдок суцшьно1 рубки змiнюються еколопчт умови на зрубi. У цих умовах на Грунтах з важким мехатчним складом, тдвищеною кислотнiстю, низькими водно^зичними властивостями внаслiдок втрати потужних чинни-кiв викачування вологи з Грунту формуеться поверхнево-застiйне зволоження. Помiрно прохолодний клiмат Передкарпаття з рiчною кiлькiстю опадiв 7501000 мм, з яких 75-80 % випадае за вегетацшний перюд, слабка дреноватсть дерново-опiдзолених глеюватих Грунтiв з незначним ухилом поверхт сприяе цьому природному явищу.
Успiшнiсть природного поновлення типотвiрних порiд наведено у табл. 2. Коливання густоти тдросту у перший рж пiсля проведення рубки ста-новить вiд 5,5 до 32,1 тис. шт/га, через чотири роки на цих же дшянках - вщ 7,6 до 34,7 тис. шт/га, тобто його юльюсть зростае. Видовий склад тдросту, не зважаючи на те, що у складi материнських деревостатв е лише три породи, збшьшуеться на зрубах завдяки горобинi, березi, вербi козячiй, явору. Цi види е невщ'емними компонентами буково-ялиново-ялицевих лiсiв.
Трапляння ялищ високе - вiд 60 до 100 %, тобто вона бшьш-менш р1вно-мiрно розмiщена по площi зрубу. Через 4-5 роюв тсля проведення рубки на зрубах дещо зростае участь ялицi. Частка смереки залишаеться бiльш-менш ста-бшьною. Це пояснюеться значним розповсюдженням похщних смеречникiв, участi виду у складi iнших деревостанiв та доброю здатнютю породи до природного насшневого поновлення.
Табл. 2. Дынамжа основных поканииив природного вiдновлення на зрубах
й о й К ю о £ Э «3 эт к л « н 8 о Л '¡3 Склад Пере-важа-ючий вж тд-росту, роюв Чисельшсть поновлення, тис. шт. / га Чисельшсть поновлення головних по-рщ, тис. шт. / га Трапляння голов- 1 но! породи, % ||
всьо-го у пере-рахун-ку на др1б-ний Ял Яц Бк
1 2 5Бк1Яц2Б2Грб 5-8 13,7 9,1 - 0,7 5,0 70
6 2Яц4Бк 1 Ял3Бп+Грб, Вб 10-20 12,5 17,2 1,2 3,3 6,6 90
2 2 1Ял4Яц4Бк1Вб 2-5 5,5 6,0 0,5 2,6 2,2 60
6 2Яц2Ял5Бп1Бк+Вб 8-15 11,9 11,7 2,5 2,6 0,7 92
3 1 6Ял1Яц3Бк+Бп 1-5 13,6 19,2 11,3 2,6 4,8 100
5 7Ял 1Яц1Бк1Б+Яв, Грб 5-10 8,9 13,1 8,6 1,5 0,7 86
4 1 3Ял5Яц2Б+Бк 2-3 7,0 7,6 2,0 3,9 0,3 82
5 4Яц4Ял2Б+Грб 7-10 21,7 31,4 12,1 12,7 - 100
5 1 9Яц1Ял+Бк Бп 2-5 10,6 13,8 11,8 1,9 0,1 100
5 8Яц2Ял+Грб, Яв, Бк, Вб Бп 5-10 16,7 28,4 2,3 23,5 0,5 95
9 1 7Яц 2Бк1Ял 5-10 21,9 32,1 3,3 22,4 6,4 100
5 6Яц2Бк2Ял 10-15 23,3 34,7 7,1 20,8 6,8 100
6 1 9Бк1Яц+Яв 2-4 14,7 14,2 - 0,1 13,3 92
5 4Ял 1 Яц4Бк 1Яв+Грб, Бп 3-10 13,4 19,1 8,4 2,1 7,2 92
7 5 7Ял3Яц+Бк 2-10 18,2 26,0 18,6 6,9 0,5 100
9 7Ял2Яц 1 Бк+Грб 10-20 15,5 25,7 19,2 4,3 2,1 92
8 1 4Ял1Яц3Бк1Бп 1Вб 3-7 11,6 13,5 5,9 0,8 4,1 80
5 5Ял2Яц2Бк1Яв+Бп 10-15 7,6 12,0 6,4 2,5 1,6 92
Пюля суцшьних рубок, регламентованих чинними Правилами рубок головного користування, бшьшють тдросту знищуеться, травмуеться, поби-ваеться пiзнiми весняними заморозками на вщкритш площi, а люовщновлення проводиться, зазвичай, шляхом створення люових культур. Однак з доступом свила, а також вщсуттстю конкуренцп великих дерев на зрубах дещо зростае кiлькiсть пiдросту. На мющ природних деревостанiв формуеться переважно 10-15-рiчний пiдрiст складу 6Яц2Бк2Ял (пр. пл. 9) та 5-10-рiчний складу 8Яц2Ял+Грб, Яв, Бк, Вб, Бп (пр. пл. 5), тобто з перевагою у складi ялищ. По-новлення добре i становить вщ 16,7 до 23,3 тис.шт/га.
На мющ природних з участю посаджено! смереки (пр. пл. 1,3,6) наса-джень на зрубах через 5 роюв дещо менше пiдросту - вщ 8,9 до 13,4 тис. шт/га. У його складi домшують бук i ялина, частка участ ялицi - вiд 10 до 20 %. На мiсцi зрубаних культур через 5 роюв тдросту - вщ 7,6 до 21, 7 тис. шт/га. У його складi переважае ялина, або рщше - береза (пр. пл. 2). На частку ялищ припадае 10-40 % вщ уше! його юлькосп. Таким чином, природне поновлення на зрубах мае тенденщю до зростання густоти вже на 5-й рж тсля рубки i зага-лом е задовшьним або добрим. В окремих випадках вщзначено недостатню юльюсть у складi пiдросту ялицi, особливо на мющ вирубки культур. На вщ-критих площах зрубiв частина природного поновлення ялищ, бука i ялини, що збереглись, потерпають вщ зниження температури навеснi та прямих сонячних
прометв, вщ надмiру вологи в rpyHTi тсля рубки деревостану та пошкоджень люовою фауною i поступово вiдмирають.
Треба вщзначити ще одну з важливих лiсiвничих сторiн пiдростy попе-редньо1 генерацп: чим старiша група тдросту, тим бшьший вiдсоток у 11 складi займае головна порода цього типу лку. Це свiдчить про стшюсть корiнного типу в процес природного вiдновлення [3, 4].
Висновки. В умовах волого1 буково-смереково1 суяличини на зрубах Передкарпаття коливання густоти пiдростy у перший рж пiсля проведення рубки становить вщ 5,5 до 32,1 тис. шт/га, через чотири роки на цих же дшянках -вщ 7,6 до 34,7 тис. шт/га. Найустштше природне поновлення - на мющ при-родних деревостатв: переважно тут дом^е 10-15^чний пiдрiст складу 68 одиниць ялищ, та у межах 1-2 одиниць бука та ялини. Природне поновлення на зрубах мае тенденщю до зростання густоти вже на п'ятий рш тсля рубки i загалом е задовшьним або добрим. В окремих випадках вщзначено недостатню кiлькiсть у складi пiдростy ялицi, особливо на мющ вирубки культур.
Л1тература
1. Бродович Р.1. Сучасний стан та науково-обгрунтована стратепя вщтворення ялицевих лгав Украшських Карпат / Р.1. Бродович, Т.М. Порада, 1.П. Равлюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 199-206.
2. Парпан Т.В. Вивчення конкурентних взаемозв'язюв м1ж тдростом ялищ бшо! (Abies alba Mill.) та деревостаном-едифжатором / Т.В. Парпан // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 63-69.
3. Тереля 1.П. Ялиця бша (Abies alba Mill.) у люах Украшських Карпат: стан, вщтворення та господарське використання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук / спец. : 06.03.03 "Люознавство i лiсiвництво " / 1.П. Тереля. - Львiв, 2004. - 19 с.
4. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Высш. шк.", 1980. - 192 с.
Коляджин И. Ф. Динамика естественного возобновления на вырубках в буково-елово-пихтовых лесах Прикарпатья
Исследована динамика успешности естественного возобновления на вырубках в буково-елово-пихтовых лесах Прикарпатья. Вследствие сплошной рубки изменяются экологические условия на вырубке, возрастает содержание влаги в почве, что в определенной степени тормозит процесс естественного возобновления. В условиях влажного буково-елового супихтача на вырубках Прикарпатья колебания подроста в первый год после проведения рубки составляет от 5,5 до 32,1 тыс. шт/га, через четыре года на этих же участках - от 7,6 до 34,7 тыс. шт/га. Успешнее естественное возобновление протекает на месте природных древостоев: преимущественно здесь доминирует 10-15-летний подрост составом 6-8 единиц пихты и 1-2 единицы бука и ели. Естественное возобновление на вырубках имеет тенденцию к увеличению уже на пятый год после рубки и вообще является удовлетворительным или хорошим. В отдельных случаях отмечено недостаточное количество в составе подроста пихты, особенно на месте вырубки культур.
Ключевые слова: естественное возобновление, буково-елово-пихтовые леса, Прикарпатье.
Kolyadzhyn I.F. Dynamics of natural regeneration on clear cutting areas in Precarpathians beech-spruce-fir forests
The dynamics of successful natural regeneration on clear cutting areas in Precarpathians beech-spruce-fir forests is research. Due to clear cutting the environmental conditions to changing in cutting areas, increasing the moisture content in the soil, which somewhat impedes natural regeneration. In the wet beech-spruce-fir forests stand on clear cutting areas Precarpathi-
ans density fluctuations seedlings in the first year after clear cutting ranged from 5.5 to 32.1 thousand units/ha, after four years on the same areas - from 7.6 to 34.7 thousand units/ha. The most successful natural regeneration - in place of natural stands: is mainly dominated by 10-15 year old underwood composition of 6-8F2B2Sp. Natural restoration of clear cutting tends to increase density is to fifth year after felling and generally are satisfactory or good. In some cases, the observed lack of in the undergrowth of fir, especially on-site cutting crops.
Keywords: natural regeneration, beech-spruce-fir forests, Precarpathians.
УДК 630*181.28 Ст. наук. cniepoö., доц. Р.М. Яцик1, канд. с.-г. наук;
астр. А.С. Штогрин2; мол. наук. cniepoö. Н.М. Сщук, канд. с.-г. наук;
мол. наук. cniepoö. М.М. Сщук2
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВИХ КУЛЬТУР ПСЕВДОТСУГИ ТИСОЛИСТНО1 НА П1ВН1ЧНОМУ МЕГАСХИЛ1 УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Висв^лено результати ретельного обстеження та вивчення 8-10^чних люових культур з перевагою та участю псевдотсуги тисолистно! на швшчному мегасхилi кар-патських пр. Визначено параметри !х росту, розвитку i стшкост в рiзноманiтних люо-рослинних умовах. Подано оцшку адаптаци псевдотсуги та !! перспективной в цьому регюш. Наведено рекомендаци щодо створення люових культур ще! цшно! штродуко-вано! породи в прських умовах iз урахуванням гiпсометричних рiвнiв, рельефу та мж-рорельефу, частини, експозици i крутостi схилiв та тишв лiсокультурних дiлянок.
Ключоег слова: псевдотсуга тисолистна, лiсовi культури, рiст, розвиток, стшкють.
Вступ. Анал1з лггератури та передового виробничого досв1ду свщчить, що у багатьох випадках рослини мюцево! флори сво!ми ресурсами та бюлого-еколопчними особливостями не можуть забезпечити високу продуктившсть на-саджень та р1вень шших вимог до !х використання. Тод1 може йтися про штро-дукщю рослин заради таких корисних ознак, яю не властив1 аборигенам [3]. Значну цшшсть мають випробування штродуценпв, яю проводяться люовими дослщницькими шститутами та станщями, боташчними садами, дендропарка-ми, а також безпосередньо на люових площах. Шд час цього вивчаються проце-си росту й розвитку дерев (а також !х загибел1) унаслщок дп бютичних та абь отичних фактор1в, визначаються ступеш актматизацп перспективних вид1в. Тага об'екти слугують i насшною базою. Одшею з найперспектившших хвойних порщ дослщники вважають псевдотсугу тисолистну (Psevdotsuga menziesii (Mirb.) Franko.), яку рекомендують для плантацшного та масивного люорозве-дення у багатьох кра!нах Свропи та Швшчно! Америки [2, 4]. В американських люах вона зростае природно, характеризуеться швидким ростом, високояюсною деревиною, шдвищеною стшюстю до бютичних й абютичних чинниюв.
Методика та об'екти досл1дження. Ми проанал1зували найбшьш харак-терш дшянки люових культур псевдотсуги тисолистно! на територп 1вано-Франювсько! обласп (здебшьшого в Горганах) на висотах 560-1100 м н. р. м. Проведено опис дшянок, детальш обстеження рослин, !х бюметричш вимь рювання (загально! висоти, д1аметр1в коренево! шийки, крони, прироспв за ос-
1 Прикарпатський НУ 1м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ;
2 Украшський НД1 прського л1с1вництва 1м. П.С. Пастернака, м. Твано-Франювськ
