CC BY
94
Миклуш С.И., Миклуш Ю.С. Подходы к оценке рекреационных равнинных буковых лесов
Эффективное рекреационное использование древостоев должно опираться на совершенную систему показателей лесоинвентаризации, которые объективно оценивают рекреационный потенциал древостоев, определяют систему благоустройства ландшафтных участков и лесохозяйственных мероприятий, которые обеспечивают стойкость древостоев. Оптимальная величина ландшафтных участков способствует их таксации и прорабатыванию путей ведения хозяйства.
Ключевые слова: рекреационно-оздоровительные леса, бук лесной, ландшафтный участок, таксационные показатели.
Myklush S.I., Myklush Yu.S. Approaches of assessment of recreational plane beech forests
The effective recreational use of stands must lean on perfect system of indexes of forest inventory. This system must objectively assess recreational potential of stands, determine the system of public welfare of landscape areas and silviculture measures that provide firmness of stands. The optimum size of landscape areas helps along their inventory and elaboration of forestry managing.
Keywords: recreational and curative forests, common beech (Fagus sylvatica L), landscape area, forest inventory indices.
УДК 630*622 Ст. наук. ствроб. Т.В. Парпан, канд. бюл. наук -
УкрНДЫрлк м. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
СТРУКТУРА I В1ДНОВЛЕННЯ ЯЛИНОВО-ЯЛИЦЕВО-БУКОВИХ ПРАЛ1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Вивчено вшову структуру та вщновлення деревних видiв у хвойно-букових пралюах Закарпаття. Зроблено емтричш узагальнення результат дослщження впливу вибiркових рубань на структуру та вщновлення цих лiсiв. Встановлено, що стан ценопопуляцш ялищ та ялини у вшовш динамщ хвойно-букового пралюу характеризуемся дигресивним типом вшового спектру. Асектаторш види (клен-явiр та в'яз прський) фрагментарно представлеш поодинокими особинами i в першш вшовш груш не трапляються.
Ключов1 слова: хвойно-буковий пралю, смереково-ялицева субучина, вшова структура, природне вщновлення, вибiркове рубання.
Вступ. Старовшов1 смереково-ялицево-буков1 ф1тоценози Карпат, як збереглись у захисних \ природно-заповщних люах, за структурою близью до прашшв [1]. 1хне вивчення мае важливе теоретичне \ практичне значения для прського люознавства, оскшьки вони можуть слугувати моделями для опрацю-вання рекомендацш з ведення люового господарства, близького до природи.
Об'екти i методика дослвджень. Об'ектами дослщжень були л1сов1 угруповання, як належали до геоботашчного району ялиново-ялицево-буко-вих, ялиново-буково-ялицевих закарпатських лшв М1жпрського шдрайону [2]. На сьогодш вони входять до Нацюнального природного парку "Сине-вир". Пробш плошд закладеш в Колочавському люнищш ур. "Сухар" у суб-формацп смереково-ялицево-букових лшв. Ця група титв люу в Карпатах займае площу близько 109 тис. га, або 23,1 % формацп букових лшв (468,7 тис. га). Профшюючим типом люу е волога мезотрофна смереково-ялицева субучина, яка займае 12,6 % буково! формацп. У цьому тиш люу на
10-ти пробних площах виконано дослщження з вивчення структури, вщнов-лення i динамжи, а також закладено експеримент на ПП № 4 з вибiркового рубання (кв. 13, вид. 23). Деревостани на пробних площах е непорушеними i близькими до пралшв. Розмiр пробних площ - 1,0 га, що е близьким до вияв-лення демографiчних параметрiв структури популяци бука.
На основi формашзованого дискретного пiдходу здiйснено аналiз вь кових груп (поколiнь). Визначення основних дендрометричних параметрiв структури виконували шляхом перерахунку дерев, вимiрювання 1хнього дь аметра, висоти, вiку та вираховування запасу деревини за прийнятими в так-сацп методами [3]. У першш декадi жовтня 2008 р на плошд 1 га виконано повторну швентаризащю (кв. 13, дш. 23) за загальноприйнятими в лшвниц-твi методиками [4, 5].
Шдрахунок пiдросту виконували з часовим штервалом (упродовж 27 рокiв) пiсля здшснення експериментального вибiркового рубання. Вер-хшм граничним розмiром пiдросту прийнято: за висотою - 6 м, за дiаметром на висотi 1,3 м - 6 см.
Результати дослщжень. У масивах букових пралiсiв Карпат на окре-мих дiлянках трапляються три типи розподiлу чисельностi дерев за дiамет-ром - нормальний, промiжний та спадаючий. Для смереково-ялицево-буково! закарпатсько! (920-1030 м н.р.м.) групи популяцш вiдзначено спадаючий тип розподшу дерев за дiаметром, який е найбшьш типовим для ценопопуляцiй бука. Складшша видова популяцiйна структура спостер^аеться в ялиново-ялицевiй субучинi, де ценопопулящя ялицi бшо! та клена-явора мае близький до нормального, а ялини промiжний розподш Для бука характерний чггко виражений спадаючий тип, який i визначае загалом бшьшу варiабельнiсть. У цьому типi люу е дiлянки, де розмiрна структура хвойних носить фрагмен-тарний характер.
На вЫх пробних площах вжова структура характеризуеться чiтко вира-женою рiзновiковiстю. Вiк едифiкатора за даними модельних дерев змiнюеться в широких межах (вщ 40 до 360 роюв). Вiк дерев у нижчих ступенях дiаметра (до 20 см) е найбшьш варiабельним (С=31-43 %), а бшьш товcтомiрних, вiд 24 до 112 см, - С=17-28 %. Мшливють вiку та його дисперсшсть пов,язанi передовым у моза!чно^зновжових деревостанах з переважанням бука, неоднако-вими темпами росту дерев, як належать до одного ступеня дiаметра. Це затрудняло видшення вiкових поколiнь. Тому ми охарактеризували вiкову структуру за вшовими групами (умовно названих поколшнями). 1хне видшення обгрунтовано на досить тюних кореляцiйних зв'язках мiж вшом та дiаметром i за групами ступешв товщини. У межах цих вiкових груп на достовiрному рiвнi точностi (Р = 1,7-3,9) визначено середнш вiк поколiнь (табл. 1), який е середшм модельним для вшх пралiсiв Карпат, що попередньо вивчались [1].
Якщо розглядати вжову ценопопуляцiйну структуру смереково-ялице-во-букових пралiсiв як усереднену за 10-ма пробними площами, то вияв-ляеться, що ценопопулящя бука за площею виявлення у 10 га е повночлен-ною, а ценопопуляцiя ялицi, смереки та явора, через вщсутшсть старого репродуктивного поколшня належить до недовершено!, де у вiкових спектрах ценопопуляцш переважае молоде ювенiльне поколшня (рис. 1).
Табл. 1. Модальнь параметри вжових груп бука в пральсах _(за модельними деревами)_
Вiковi групи, роки Ступет дiаметрiв, см Кшькшть моделей, шт. Статистичт показники
середнш вш С* Р*
41-80 6-12 63 76,1 31,3 3,9
81-120 16-28 154 106,7 32,2 2,6
121-160 32-44 177 144,1 24,5 1,8
161-200 48-60 137 180,9 20,1 1,7
201-360 64-112 109 214,9 21,4 2.0
Примака: *С - коефщ1ент вар1ацп, Р* - точшсть експерименту.
Розподш об'ем1в ф1томаси ценопопуляцш вид1в, як входять до дерев-ного ценозу в рамках вжових груп, мае обернений характер, пор1вняно з роз-подшом за чисельшстю дерев (рис. 2). На ушх пробних дшянках основна час-тка запасу стовбурноi деревини бука (50-55 %) зосереджена у старому репродуктивному поколшш. 10000
Вжов1 групи (поколшня) В1ков1 групп (покотння)
Рис. 1. Розподт за вжовими поколтнями Рис. 2. Розподт за вжовими поколт-чисельност1 ценопопуляцш деревних видьв нями продуктивность ценопопуляцш у вологш ялиново-ялицевш субучит деревних видьв у вологш ялиново-яли-
цевш субучин
Дендрометричш параметри у розр1з1 вжових груп вологоi мезотрофно!" ялиново-ялицево-буковоi субучини (середш дат за 10-ма пробними площа-ми) наведено у табл. 2.
На однш з пробних площ (кв. 13 вид. 23) у 1981 р. було здшснено ви-б1ркове рубання пiдвищеноi штенсивность 1нтенсившсть виб1рки за кшьюс-тю дерев становила близько 30 %, а за запасом - 47 %, внаслщок чого повно-та знизилась до 0,5 - до 0,6.
Табл. 2. Дендрометричт параметри ялиново-ялицево-буковог субучини
(усереднеш за 10-ма пробними площами)
В1ков1 групи Серед нш вгк Кшьшсть дерев Середт Ввдносна Запас деревини Середнш приршт за
(поколь ння) роки екз./га % Н, м В, см повнота м3/га % об'емом, м3/га
Бук европейський
5 76 135 41,3 11,2 9,6 0,04 5,4 1,6 0,07
4 100 43 13,1 16,6 18,0 0,04 10,2 3,1 0,10
3 147 60 18,3 23,5 30,6 0,12 49,7 15,1 0,33
2 182 44 13,5 28,8 44,8 0,17 83,2 25,2 0,45
1 237 45 13,8 32,9 62,0 0,30 181,7 55,0 0,75
Загалом - 327 100 - - 0,67 330,2 100 1,70
Ялиця бша
5 74 3 7,5 8,6 11,3 - 0,1 0,1 -
4 107 15 37,5 15,9 23,1 0,1 5,7 8,0 0,06
3 141 13 32,5 24,7 41,8 0,04 19,8 27,9 0,13
2 191 9 22,5 33,6 68,0 0,04 45,4 64,0 0,24
Загалом - 40 100 - - 0,09 71,0 100 0,43
Ялина европейська
5 69 15 42,9 12,6 17,7 0,01 2,8 6,2 0.04
4 102 11 31,4 21,6 35,0 0,02 10,4 23,1 0,10
3 143 8 22,9 27,7 51,7 0,02 22,7 5,05 0,16
2 173 1 5,9 34,4 84,0 0,01 9,1 20,2 0,05
Загалом - 35 100 - - 0,07 45,0 100 0,35
Клен-яв1р
5 77 5 29,4 14,5 14,3 - 0,7 3,0 -
4 98 6 35,3 24,8 34,2 0,02 3,7 16,0 0,04
3 141 5 29,4 30,0 49,7 0,02 14,1 61,1 0,10
2 171 1 5,9 32,2 64,0 0,01 4,6 19,9 0,03
Загалом - 17 100 - - 0,05 23,1 100 0,17
В'яз прський
5 79 1 50,0 11,8 10,4 - 0,1 2,1 -
2 189 1 50,0 30,7 62,0 - 4,6 97,9 0,02
Загалом - 2 100 - - - 4,7 100 0,02
Таксацшну характеристику пробно! плошд за три роки до рубання, а також шсля рубання (через 27 роюв) наведено у табл. 3.
Табл. 3. Порiвняльна таксацшна характеристика деревостану _до та мсля рубання_
Склад деревостану Меж1 змь нювання в1-ку, роки Середт N Повнота М Сух1 дерева, м3/га
висота, м д1аметр, см
3 роки до рубання(1978)
5Бк3Яц2Ял +ЯвВг 84-216 30,7 42,0 236 33,5 0,8 476,3 24,6
27 рошв тсля рубання (2 008)
4Бк4Яц2Ял +Яв, Вг 114-246 33 47,2 189 33,1 0,7 492,5 27,8
Прим1тка: N - кшькють ростучих дерев, шт/га; ^^ - сума площ поперечного перетину дерев, м /га; М- запас стовбурно! деревини, м /га.
Емпiричне узагальнення результатiв дослiдження впливу цього рубан-ня показали таке: у складi деревостану кiлькiсть ялицi збiльшилась на одну одиницю, а бука, вщповщно зменшилась. Зменшення кiлькостi дерев пояс-нюеться запланованим вирубуванням та значним природним вщпадом. Внас-лiдок вибiркового рубання запас знизився з 476 до 252 м3/га, а через 27 роюв запас стовбурно! деревини вже становив 492 м /га. Бiжучий середньорiчний прирiст дерев складав у середньому 9 м /га. Показники бiжучого приросту уз-годжуються зi здiйсненими ранiше даними дослщжень у подiбних за структурою люах [6]. На пробнiй дшянщ зафiксовано 6 сухих дерев ялищ бшо1, запас яких становить 27,8 м3/га.
Природне вiдновлення популяцiй головних лiсотвiрних видiв-едифiка-торiв i детермшанлв угруповань - це ключовий, "програмуючий" екосистем-ний процес [7]. Усереднений шдрахунок кiлькостi пiдросту в ялиново-ялице-во-буковому типi лiсу становив вщ 3,9 до 44,4 тис. екз./га. З них на 10-ти пробних площах: бука - 9,1 тис. екз./га, а вЫх видiв - 17,3 тис. екз./га. Шд-рют, висотою менше 0,5 м, становив 80 % вщ уше1 юлькость До друго! висот-но! категори (51-150 см) належало 15, а до третьо! - 5 % вщ уше1 кiлькостi пiдросту.
Кшьюсш показники динамiки пiдросту на ПП № 4 (табл. 4) засвщчу-ють, що вибiрковими рубаннями, близькими до групово-вибiркових, у "вж-нах" можна стимулювати масову появу сходiв бука, ялицi та ялини. Крiм того, у першi 4-12 роюв шсля рубання щiльнiсть шдросту логiстично зростае до 20 тис. екз./га (фаза "спалаху" вiдновлення), що зумовлено зростанням ФАР та шших еколопчних чинникiв [8], а також зменшенням коренево! конкурен-ци деревостану пропорцiйно до продуктивностi зрубаних дерев [9]. Шзшше, в мiру змикання крон пiдросту, збiльшення товщини пiдстилки та посилення конкуренци фггоценозу, настають фази вщносно1 стабшзаци та прогресу-ючого зменшення його чисельност (табл. 4). Таким чином, "хвиля вщновлен-ня" головних видiв, шдукована вибiрковим рубанням, завершуеться для бука через 15-20, а для ялищ та ялини - через 25-30 роюв. Власне, нещшьний (до 2 тис. екз./га) шдрют ялищ та ялини е "страховим кредитом" повночленност угруповання. Кшьюсть шдросту явора та клена також тенденцшно змен-шуеться на 6-8 рiк пiсля рубання.
Табл. 4. Ктьтсна характеристика динамжи тдросту
Часов1 штер- Деревт види (тис. екз./га)
вали (роки) Бук Ялиця Ялина Яв1р Кл. гостр. Разом
До рубання
1978 р. 4,7 0,2 0,1 14,8 4,5 24,3
Шсля рубання 1981 р.
1985 р. 14,9 1,5 0,4 17,9 7,1 41,8
1987 р. 22,9 7,8 1,2 5,4 8,5 45,8
1993 р. 18,7 10,9 1 4,7 6,7 42,0
2008 р. 7,1 2 0,2 3,4 3,8 16,5
Висновок. Видшеш дискретш поколшня ценопопуляцiй деревних ви-дiв, детермшоваш за комплексом дендрометричних параметрiв, придатш для
характеристики bïkoboï структури. Найбшьш стабiльною е едифжаторна це-нопопуляцiя бука з детермшуючим мехашзмом вiдновлення i пiдтримки са-морегуляцiйноï мозаïчноï вiковоï структури та здатност до генеративного розмноження. Стан ценопопуляцш ялицi та ялини в вжовш динамiцi хвойно-букового пралюу характеризуеться дигресивним типом вiкового спектру. Асектаторш види (клен-явiр та в'яз гiрський) фрагментарно представленi по-одинокими особинами i в першш вжовш групi не трапляються.
Природне вщновлення ценопуляцiй бука вiдбуваеться успiшнiше, шж ялицi та ялини. Регулювання структури деревостану шляхом вибiркового рубання шдвищено1' iнтенсивностi сприяе збiльшенню чисельност та збагачен-ню видового складу шдросту. Тому вибiрковим рубанням можна спрямовува-ти i прискорювати проходження деструктивно-вибiрковоï стадiï розвитку деревостану. Здшснювати ïï потрiбно регулярнiше (через 15-20 роюв), а штен-сившсть вибiрки дерев могла б становити 20-30 % вщ запасу. Таю заходи сприятимуть шдвищенню стiйкостi люового угруповання та його рацюналь-ному використанню.
Л1тература
1. Парпаи В.И. Структура, динамика, экологические основы рационального использования буковых лесов Карпатского региона Украины : дисс.... д-ра биол. наук 03.00.16. - Ивано-Франковск, 1994. - С. 150-156.
2. Геоботашчие районування Украшсько'1 РСР. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - С. 131-135.
3. Аиучии Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
522 с.
4. Погребияк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Наука", 1968. -
440 с.
5. Вивчити антропогенний вплив на люи р1зного цшьового призначення та опрацювати шляхи сталого люокористування в Украшських Карпатах: Зв1т НДР (пром1жний) теми 44 / Украшський науково-дослщний ш-т прського лю1вництва 1м. П.С. Пастернака; № ДР 0105U007529. - Ьано-Франювськ, 2006. - 186 с.
6. Марк1в П.Д. Возрастная структура древостоев елово-буково-пихтовых лесов Украинских Карпат / П.Д. Марюв, А.И. Питикин // Лесоведение. - М. : Изд-во "Наука", 1986. -№ 6. - С. 39-45.
7. Санников С.Н. Методические принципы и методы изучения естественного возобновления древесных растений на верхней границе леса. Информационные материалы / С.Н. Санников, Е.И. Локосова, Н.С. Санников. - Екатеринбург : Изд-во УрОРАН, 2002. - С. 3-14.
8. Парпаи В.И. Гипотеза импульсной динамики девственных буковых лесов Украинских Карпат / В.И. Парпан, С.Н. Саншков, Т.В. Парпан // Материалы Всероссийской научной конференции. - Екатеринбург : УрО РАН, 2009. - С. 120-125.
9. Парпаи Т.В. Бюеколопчш особливосп ялищ бшо'1 (.) в люових бюгеоценозах Перед-карпаття (генеза, вщновлення, прогноз) : дисс. ... канд. бюл. наук. - Д., 2004. - С. 65-86.
Парпан Т.В. Структура и возобиовлеиие елово-пихтово-буковых пралесов Украииских Карпат
Изучена возрастная структура и возобновление древесных видов у хвойно-бу-ковых пралесах Закарпатья. Сделаны эмпирические обобщения результатов исследования влияния выборочных рубок на структуру и возобновление этих лесов. Установлено, что состояние ценопопуляцш пихты и ели в вековой динамике хвойно-бу-кового пралесу характеризуется дигресивним типом векового спектра. Асектаторни виды (клен-явор и вяз горный) фрагментарно представлены одиночной особью и в первой возрастной группе не случаются.
Ключевые слова: хвойно-буковый пралес, елово-пихтовая субучина, возрастная структура, естественное возобновление, выборочная рубка.
Parpan T.V. Structure and regeneration of the spruce-fir-beech virgin forest in the Ukrainian Carpathian
An age structure and regeneration of tree species arboreals is studied in coniferous-beech virgin forests of Zakarpattya. Empiric generalizations of research results of influencing of shelterwood cutting are done on the structure and regeneration of those forests. It is set that consisting of ^Hononytt^in silver fir and fir-tree of age-old dynamics coniferous-beech beechen characterized virgin forest the dygresion type of age-old spectrum. Asektatorian kinds (maple-sycamore and elm mountain) are fragmentary presented single individuals and in the first age-dependent groups does not happen.
Keywords: coniferous-beech virgin forest, silver spruce-fir-beech stand, age structure, natural regeneration, shelterwood cutting._
УДК 658.12.35 Здобувач Ю.Б. Рошко - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ Л1СОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Розглянуто хронолопчний розвиток деревообробно'х' галузi промисловосп та ль сового господарства, починаючи з давшх чаав i закшчуючи 50-ми роками ХХ ст. Проаналiзовано стан галузi на ключових етапах й розвитку порiвняно з шшими регионами Украши. Наведено причини, що привели до того чи шшого стану галузей. Проаналiзовано вплив дiяльностi галузей на еколопчний стан регюну. Встановлено, що внаслщок таких "прогалин" у розвитку люопромислового комплексу Украша не змогла зайняти чшьну позищю на св^овому ринку в галузi деревооброблення i виго-товлення меблiв. Водночас активна люозаго^вля, яка вiдбувалася без необхщних за-ходiв з вщновлення лiсу, призвела до значного зменшення люистосп Львiвськоi об-ластi. Це негативно позначилося на сташ довкшля у регiонi.
Ключов1 слова: деревообробна галузь, люове господарство, експортно-iмпортнi операцп, економiчна ефективнiсть, суспiльство, екологiчнiсть.
Актуальшсть дослiдження. Люове господарство \ деревообробна галузь промисловосп е взаемопов'язаними сферами д1яльносл, що входять до люопромислового комплексу. Дослщження !хнього розвитку дасть чггюше уявлення про причини тепершнього стану комплексу. Анал1з причин нега-тивних тенденцш дасть змогу знизити !хнш вплив на майбутнш розвиток ль сових { деревообробних шдприемств, що, своею чергою, збшьшить економ1ч-ний ефект вщ д1яльносл люопромислового комплексу.
Постановка проблеми. Головною проблемою люопромислового комплексу е не високий р1вень ефективносл використання ресуршв л1су. Основ-ним завданням дослщження е анал1з юторичного розвитку галуз1, що, своею чергою, дасть змогу отримати повшше уявлення про ситуащю, що склалась в галуз1, встановити причини, як мали найбшьший вплив. Це допоможе шдви-щити р1вень ефективност використання л1сових ресурЫв Украiни.
Стан дослiдження проблеми. Проблему розвитку люового господарства { розвитку деревообробноi галуз1 промисловост дослщжують фах1вщ багатьох науково-дослщних установ та навчальних заклад1в, зокрема науков-щ НЛТУ Украiни в склад1 кафедр економжи та менеджменту л1сових шдприемств та економжи та менеджменту деревообробних шдприемств. Серед них академж Нацiональноi академи наук проф. Ю.Ю. Туниця, проф. 1.М. Си-някевич, проф. Г.С. Шевченко. Разом з тим, окрем1 аспекти еколого-еконо-
