CC BY
71
кого стану не потрiбно. При аналiзi даних вiдпаду виявляеться закономiр-нкть посиленого вiдпаду дуба у вщ близько 30 рокiв. Очевидно в цьому вiцi дуб потребуе для подальшого гарного росту розрiджування верхнього ярусу, який формуеться навiть при сильних розрiджуваннях не завжди достатньо! густоти. Тому в насадженнях, зазначеного вище типу формування, догляд повторюеться у вiцi близько 30 ротв з iнтенсивнiстю рубання 30-40 %. Пкля другого iнтенсивного догляду в 40^чному вiцi наступний догляд може про-водитись через бiльший промiжок часу.
Догляд у середньовiкових насадженнях проводиться за вщносно кра-щими деревами 1, 2 класу росту за Крафтом, i вс заходи щодо догляду спря-мовуються на створення оптимальних умов для росту i розвитку кращих дерев. Основна мета догляду в середньовжових насадженнях полягае у форму-ванш стовбура i крони, у формуванш загально! структури насадження, що вiдповiдае спецiалiзацií даного лiсового масиву.
При проведеннi доглядових рубань за даним режимом пiсля 60^чно-го вшу догляд може проводитись з метою попередження появи вiдпаду на 10-20 ротв вперед.
Вивчення росту i взаемодií порiд у деревостанах кленово-липово!' дiб-рови показало, що тшьки при вчасно проведених активних доглядових рубан-нях можуть бути вирощеш стiйкi, високопродуктивнi та яккно повноцiннi насадження бажаного для господарства породного складу.
Доглядовi рубання, проведенi в листяно-дубових деревостанах се-редньо!' i сильно!' iнтенсивностi шдвишують вихвд дiловоí деревини (на 20 i бшьше вiдсоткiв) i ц крупнiсть. Цим досягаеться значна лiсiвнича й економiч-на ефективнiсть даного лiсогосподарського заходу.
Сучасний стан i розвиток лкового господарства Укра'ни, усе зрос-таючi потреби в деревинi скеровують на впровадження бiльш iнтенсивних форм виробництва, аж до плантацiйного вирощування деревини.
УДК630*231 (23) В.С. Кудра, Р.М. Втер - УкрНДЫрлк
В1ДНОВЛЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ БУКОВОГО ЩДРОСТУ НА
ВИРУБКАХ
Розглянуто 0C0блИB0Cтi вiдн0влення pi3HOBiKOB^ вирубок в основних типах букових люш Карпат та Опiльського регюну. Охарактеризовано видову, висотну, вь кову структуру природного вщновлення. Даеться оцшка успiшностi вiдновних про-цесiв на дослщних об'ектах. Наведено рекомендацп щодо лкогосподарських заходiв та способiв люовщновлення у формаци букових лiсiв.
Ключовi слова: пiдрiст, вирубки, буковi люи, породи, структура.
V. Kudra, R. Viter - Ukrainian Mountain Forestry Research Institute Regeneration and formation of beech Undergrowth on cutting areas
The article deals with the peculiarities of regeneration on different age cutting areas in main types of beech forests in the Carpathians and Opillia region. The species composi-
tion, height and age structures of natural regeneration have been characterised. Success of regeneration processes on the objects under study has been evaluated. Recommendations as for forest maintenance measures and regeneration ways in beech forest formations have been given.
Key words: undergrowth, cutting areas, beech forest, structure, species.
У сучасному лДсовому покривД Карпат формацДя букових лiсiв займае коло 420 тис. га або 38 % його площД. Основний локалДтет рДвнинних бучин Укра'ни зосереджено в Ошльсько-Подальському ареалД - 116,6 тис. га [1,2].
За тривалий перДод господарсько!' дiяльностi в букових лДсах регiону сформувалась система рубань, яка спрямована на !х природне вДдновлення та збереження грунтозахисних i водорегулюючих функцiй. Зараз тут переважно проводяться двохприйомнi рiвномiрно-поступовi рубання, що характеризуются позитивним лiсiвничо-екологiчним ефектом. ОстаннДм часом пройшла переорiентацiя принципiв формування нового поколiння лiсу через процеси попереднього i супутнього вiдновлення. Особливо важлива роль стала належати першому прийому поступового рубання, в якому сконцентрова-на основна ц мета та результативнiсть.
На 10 обстежених лiсосiках початково!' стадií поступового рубання чи-сельнiсть деревних порДд пересiчно становила 26 тис.шт./га, де 84 % нале-жить домДнантному виду - буку. 1з зростанням вiку лiсосiк кiлькiсть пДдросту шд наметом деревостану, залишеного до кДнцевого прийому, зростае у 2 рази, засвДдчуючи про тенденцiю його нагромадження. У монодомiнантних бучи-нах крДм основно!' породи у складi присутнДй явiр, а у дубово-грабово-буко-вих лiсах Опiлля - досить значна частка шдросту граба, клена гостролистого та явора (1,5-2 од.). Участь ялини та ялицД у пДдростД змiшаних шпильково-букових лiсiв незначна (2-7 %).
Багатогранний характер лДсовДдновних процесДв на лiсосiках першого прийому засвiдчуе про великi потенцiйнi репродуктивш можливостi букових лiсiв. Дослiдження показали, що для усшшного природного вiдновлення найбiльш оптимальним мiж прийомами е Днтервал у 5-7 рокДв. КороткД термД-ни (до 4-х рокДв), як правило, не забезпечують повнощнного обнасiнення дД-лянок. Вони можуть допускатись лише за умов наявностД достатньо!' кДлькос-тД пДдросту попереднього походження, проведения рубання в урожайний рДк, або застосування заходДв сприяння Днтенсивно'' появи сходДв.
Вивчення особливостей вДдновлення бука в Карпатському регДонД проводилось на 97, а в регДонД ОпДлля - на 20 об'ектах кДнцевого прийому рДвно-мДрно-поступового та вузьколДсосДчного рубань. Встановлено, що чи-сельнДсть пДдросту на рДзновДкових вирубках формаци букових лДсДв Карпат коливаеться у досить широких межах - вДд 1 до 78 тис.шт./га, а за усередне-ними даними становить 22 тис.шт./га (табл. 1). На свДжих зрубах в обстежених субформацДях (чистД буковД, ялицево-буковД та ялиново-ялицево-буковД) середня кДлькДсть пДдросту змДнюеться вДд 10 до 26 тис.шт./га (по буку - вДд 9 до 19 тис.шт./га). На старших - загальна кДлькДсть пДдросту зростае, переважно за рахунок шпилькових та другорядних порДд i змДнюеться вДд 16 до 31 тис.шт./га (по буку вДд 7 до 24 тис.шт./га).
Табл. 1. Усереднеш показники чисельностi тдросту на вирубкахрiзного в^ у формаци букових лiсiв Карпат
Кшьюсть дiлянок Вiкова ка-тегорiя ви-рубки, ро-кiв Чисельтсть пiдросту, тис. шт. на 1га / %
Всього в тому чи^ по породах
бук ялиця ялина iншi
18 свiжа 18,4 100,0 15,7 85,3 02 1,1 01 0,5 24 13,1
41 1-2 22,1 100,0 18,1 81,9 11 5,0 03 1,4 26 11,7
29 3-5 25,3 100,0 17,0 67,2 17 6,7 08 3,2 58 22,9
9 6-10 20,5 100,0 89 43,4 44 21,5 19 9,3 5,3 25,8
Середне 22,2 100,0 16,5 74,3 14 6,3 05 2,3 38 17,1
Кшьккш показники i видова насиченкть деревних порвд на дшянках залежать вiд типу лiсу. Так, найбшьш активне вiдновлення спостерiгаeться в чистих букових лiсах, де участь домшантно! породи у складi пiдросту сягае 85 %. Решта припадае в основному на явiр, рiдше - на iншi швидкорослi породи - березу та осику. На шпильково-букових вирубках (особливо ялицево-букових) чисельнiсть пiдросту зменшуеться. Частка бука тут знижуеться до 53-60 %, а ялини становить 23-25 %. З пiдлiскових порiд зустрiчаються горо-бина, верба козяча, бузина чорна та червона (ввд 0,2 до 3,9 тис. шт/га).
Ступiнь забезпеченосп вирубок пiдростом виражаеться показником проективного покриття - густотою. За шкалою ощнки природного вщновлен-ня в основних типах букових лiсiв Карпат [3] дшянки з рiдким шдростом ста-новили 9 % ввд загально! чисельностi обстежених, середньо! густоти - 29, густим - 23 та дуже густим шдростом - 39 %. У розрiзi груп типiв лiсу густота природного ввдновлення рiзна. Так, зокрема в чистих букових i ялиново-ялицево-букових лiсах 62-68 % дшянок забезпечено густим i дуже густим шдростом, а в ялицево-букових переважають длянки з рiдким та середньо! густоти вщновленням (63 %).
Формування висотно! структури молодого поколiння лiсу, як правило, обумовлене давнктю проведения рубання (рис. 1). На свiжих та 1-2^чних вирубках переважае дрiбний шдркт (84 %). Великi особини, яю до рубання сформувались групами в розрщжених мiсцях деревостану, пiд час лкозаготь вель сильно пошкоджуються i при очищеннi лiсосiк садяться "на пень". На 3-5^чних вирубках частка дабно! фракцií пiдросту зменшуеться до 70, а на старших - до 49 % ввд його загально!' кшькост! В останньому випадку маса середньо! та крупно!' категорш зростае вiдповiдно до 31 i 20 %.
100% 90%
80%--:::::::::::::::::- - -
70%--:::::::::::::::::- :::::::::::::::: --—
£ 60%--:::::::::::::::::- ::::::::::::::::- —
0
&
'В 50%.................... ................. ................ .
н
1 40%--:::::::::::::::::- ::::::::::::::::-:::::::::::::::: -
30%--:::::::::::::::::- ::::::::::::::::-:::::::::::::::: -
20%--::::::::::::::::-::::::::::::::::-::::::::::::::::-
10%--:::::::::::::::::- ::::::::::::::::-:::::::::::::::: -
0% _|...................,......::::........,..................
1-2 3-5 В1к вирубки, рок1в 6-10
ЕЭВисота пщросту до 0,5 м ИВисота пщросту 0,51 - 1,5 м ЭВисота шдросту бшьше 1,51 м
Рис. 1. Процентне сniввiдношення рiзних висотних фракцш тдросту на вирубкахрiзного в^ в букових лках Карпат
Загальна чисельнкть шдросту на вирубках рiзноí давносп в бучинах Ошлля змшюеться в межах вiд 10,6 до 70,1 тис. шт./га, у середньому вона становить 35,3 тис. шт./га (табл. 2). На свiжих вирубках кшькють пiдросту становить вДд 23,6 до 47,6 тис. шт./га (по буку вДд 13,1 до 44,3 тис. шт./га). З вДком частка бука поступово зменшуеться - вДд 64,1 % на свiжих вирубках до 37,0 % на 6-10-рДчних. Дольова участь клена гостролистого та явора ста-бшьна. Дуб звичайний присутнiй лише на свiжих та 1-2-рiчних вирубках у дуже незначнiй кiлькостi, недостатнiй для ввдтворення корiнного деревоста-ну. На 1 -2-рДчних вирубках спостерiгаеться штенсивне заселення дрД6нолис-тяних порiд (береза, осика, верба козяча). Зпдно з ощнковою шкалою, 40 % обстежених об'ектiв вiдзначаються задовiльним природним вiдновленням (густим з вiдносно рiвномiрним розмщенням по площi), а 60 % - добрим (дуже густим з рiвномiрним розмiщенням).
Аналiз висотно1 структури поновлення показав, що на свiжих та 1 -2-рiчних вирубках домiнуе дрiбна фракщя шдросту - 92 та 67 % вiдповiдно. На 3-5-рДчних вирубках спостертаеться переважання середнього пiдросту -51 %. На 6-10-рiчних домшують середня (33 %) та велика (48 %) фракцií, а частка ^бного пiдросту становить лише 19 % (рис. 2). Наведет даш шдтверджують змiну вертикально1 структури пiдросту та активiзацiю проце-сДв змикання його по плошд.
Табл. 2. Усереднеш показники чисельностi тдросту на вирубкахрiзного в^ у
Юльюсть дiлянок Вiкова ка-тегорiя вирубки, роюв Чисельшсть пiдросту, тис. шт. на 1га / %
всього в тому чи^ по породах
бук дуб звич. клен гострол. явiр граб iншi
5 свiжа 37,92 100,0 24,3 64,1 0,02 0,1 4,0 10,5 4,1 10,8 3,9 10,3 16 4,2
5 1-2 25,1 100,0 13,2 52,6 04 1,6 И 10,8 27 10,8 23 9,2 3,8 15,0
5 3-5 38,2 100,0 15,1 39,5 00 0,0 3,7 9,7 3,6 9,4 7,1 18,6 8,7 22,8
5 6-10 40,0 100,0 31 0 8 00 0,0 5,7 14,3 4,9 12,2 5,0 12,5 96 24,0
Середне 35,3 100 16,9 47,9 01 0,3 4,6 13,0 4,0 11,3 3,8 10,8 59 16,7
£ 60% -
10%
свiжа 1-2 3-5 Вк вирубки, рокiв 6-10
ЕЗВисота пiдросту до 0,5 м ШВисота пiдросту 0,51 - 1,5 м ВВисота пiдросту бшьше 1,51 м
Рис. 2. Процентне сniввiдношення рiзних висотних фракцш тдросту на вирубках рЬного в^ в букових лках Отлля
Аналiз модельних екземпляр1в свдаить, що деревнi породи характеризуются рiзними висотними i вiковими групами. На бiльшостi свiжих виру-бок переважае дрiбний шдркт бука, середнiй вiк якого 3-5 ротв. Вiковий дiапазон ялини та ялищ вказуе на !х попередне походження, оскiльки на од-но-дворiчних зрубах вiн становить у середньому в ялини 8,9+1,4 i в ялицi 8,8+1,6 роив. ^бнолистяш породи, як правило, поселяються на площi пiсля проведения рубання лiсу.
Узагальнюючи процеси вiдновлення у формацц букових лiсiв, можна зауважити таке. Для повноцiнного залiснеиия вирубок природним шляхом
найбшьш ефективними е рДвномДрно-поступовД та за певних умов вузьколко-ачш рубання з шириною лкосш до 50 м з використанням природозберкаючих засобш трелювання. При проведенш першого прийому рДвномДрно-поступово-го рубання за вщсутносп шд наметом лку самосДву та дрДбного шдросту бука слвд формувати деревостан спрошено!' вертикально!' структури, вирубуючи нижнш ярус та перерослД i неблагонадшш екземпляри. ВибДрка дерев повинна проводитись вiдносно рiвномiрно, без утворення великих за площею "вiкон", якi потш iнтенсивно заростають трав'яною та чагарниковою рослиннiстю. При цьому, повноту деревостану перед кiнцевим прийомом не слвд знижувати мен-ше 0,5. З метою сприяння вiдновленню, перший прийом поступового рубання дощльно здiйснювати у врожайш для головно!' породи роки.
Основним способом вiдновлення в чистих букових лiсах iз врахуван-ням особливо!' лiсiвничоí ролi початкового прийому поступового рубання мае бути природний. На вирубщ повинен переважати густий самоав та пiдрiст попередньо!' генерацл вiком 5-7 рокiв. У дубово-грабово-букових типах необ-хiдно створювати частковi культури дуба звичайного як одше! з типотвiрних порiд. У змтаних шпильково-букових лiсах вiдновлення може бути як при-родним, так i штучним. Тут мае оцiнюватися реальний стан вирубок вiдносно наявно!' чисельносп та якостi пiдросту, його проективного розташування на площi, а також можливкть та необхiднiсть пiдвищення продуктивной на-саджень шляхом введения цшних деревних порiд.
Зокрема, на вирубках, де самосiв i пiдрiст середньо! густоти мае шрДв-номiрне i групове розташування по плошд, а також в мкцях транспортування деревини (волоки, верхш склади), доцДльно створювати частковi лiсовi культури. Посадку суцшьних лкових культур на букових вирубках слад приурочувати до дшянок, де шдркт господарсько цшних порвд рдаий або вщсутнш.
Лiтература
1. Украинские Карпаты. Природа. - К.: Наук. думка, - 1988. - С. 72.
2. Парили В.1., Вггер Р.М. Букга лiси Опшля, i'x природне вiдтворення// Науковий вiсник. Зб. наук. - техн. праць. Вип. 9.10. - Львiв: УкрДЛТУ, - 1999. - С. 266-271.
3. Рекомедации по совершенствованию лесовосстановления в дубовых и буковых лесах Карпат при современных способах рубок и технологии лесозаготовок. - Ивано-Франковск: Карпатский филиал УкрНИИЛХА, - 1988. - 16 с.
УДК 630. *2 Н. О. Самойлова, Л.В. Димчук - Втницька лкова
туково-doaiidw станщя
Р1СТ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В КОРИДОРАХ Р1ЗНО1 ШИРИНИ
Наведеш результати дослщжень на постшнш пробнш площi показали, що найсприятливiшi умови для росту дуба звичайного склались на секцшх, де освплен-ня проводились 3-х i 4-х метровими коридорами.
