CC BY
24
твердила ютотт (на 5 % рiвнi ймовiрностi) вiдмiнностi за дослiджуваними параметрами (табл. 1). Так, ютотне вщставання у ростi та розвитку спостерь гаеться в екотипiв Герренберг, Будшген-2 (нiмецького походження), Завадiв, Мiжгiр'я (з Укра1ни) та Грастен (Данiя). 1стотно переважають мiсцевий еко-тип - популяци (провешенци) Монтабаур, Еттенгайм, Будшген-1, Гермес-кайль, Зеелцертурм (Нiмеччина), Броди (Украша), Свiбодзiн (Польща).
На загал дослiдження свiдчать, що в умовах Розточчя, представленим в експеримент екотипам бука люового притаманна значна мшливють за ос-новними бiометричними параметрами росту. Встановлено, що автохтонний екотип бука люового за висотою, дiаметром i приростом осьового пагона у рядi випадкiв поступаеться алохтонним екотипам.
Лггература
1. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Ыометр1я: Навч. поабник. - Льв1в: Камула, 2004. - 236 с.
2. Короткий пупвник по науково-дослщних об'ектах. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1955. - 47 с.
3. Мальцев М.П. Бук. - М.: Лесн. пром-сть. - 1980. - 80 с.
4. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них. - М.: Лесн. пром-сть. - 1966. - 234 с.
5. Парпан В.И. Масштабы антропогенных смен в буковых лесах на Западе УССР// Материалы 37-ой науч.-техн. конф. - Львов: УкрДЛТУ. - 1985. - С. 189-191.
6. Парпан В.И. Современный и восстановленный покров буковых лесов Карпат и сопредельных территорий// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1986, вып. 72. -С. 50-54.
7. Парпан В.И. Современные проблемы экологических основ воспроизводства лесов Украинских Карпат// Совершенствование ведения хозяйства в лесах Украины и Молдавии. Тез докл. республ. конф. - К.: Ив.-Франковск. - 1990. - С. 29.
8. Швадчак I., Пауле Л., В1шни Й., Гемер1 Л. Генетичний пол1морф1зм популяцш бука в Укра!ш// Матер1али 46-1 науково-техтчно! конференцп УкрДЛТУ. Секщя: люове гос-подарство, 12-19 квггня 1994 р. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1994. - С. 251-253.
УДК 630*231(23) Доц. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук;
проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук; В. С. Кудра;
Т.В. Парпан, канд. бюл. наук - УкрНДЫрлк iM. П. С. Пастернака
ДИНАМ1КА ПРИРОДНОГО В1ДНОВЛЕННЯ НА ЗРУБАХ
БУКОВИХ Л1С1В ОП1ЛЛЯ
Наведено результати дослщжень з структури i динамши природного вщновлен-ня на рiзновiкових зрубах в основних букових типах люу Опшля. Проаналiзовано змши кшьюсних показниюв природного вщновлення та видово! структури.
Ключов1 слова: бук европейський, дубово-грабовi бучини, самоав, пiдрiст, структура, динамiка, зруби, вузьколюоачш рубання.
Doc. R.M. Viter; prof. V.I. Parpan; V.S. Kudra; T.V. Parpan - UMFRI Dynamic nature regeneration on cutting area of Opoollya's beech forest stands
The outcomes of researches on structure and dynamics of nature regeneration on uneven-aged cutting area in the major types of a forest Rogatyn Opillja are induced. The analysis of density change of regenerative breed, his specific frame is rotined.
Keywords: beech european, oak-hornbeam beech, seedling growth, undergrowth, structure, dynamics, cutting area, cutting of narrow use.
Лiсiвничо-екологiчною ощнкою рацiонального використання лiсiв е можливють вiдновлення корiнних деревостанiв природним шляхом з мшма-лiзацiею штучного люорозведення. Вiдомо, що в букових люах Опiлля прово-дяться двохприйомнi рiвномiрно-поступовi рубання, якi частково висвiтленi з позицш особливостей вiдновних процесiв [1-3].
У публшащях охарактеризовано генеративнi процеси у люах формацй бука европейського - структурну органiзацiю природного вщновлення та його динамiку на рiзновiкових зрубах поступових рубок [1, 4], проанашзова-но ценопопуляцiйно-онтогенетичнi дослiдження шдросту бука европейського за основними життевими станами [5]. Як свiдчать результати дослщжень, система поступових рубок забезпечуе реашзацш значного репродуктивного потенцiалу букових лiсiв.
Задовiльний стан вiдновлення на вщкритих антропогенно-порушених мiсцезростаннях пiдтверджуе можливють розроблення лiсосiк у гiрських умовах i вузьколiсосiчним способом при ширинi лiсосiки 50-60 м, особливо iз застосуванням на стрiмких схилах тдвюних способiв трелювання [6]. Проте, вивчення динамжи вiдновлення ценопопуляцiй деревних видiв на зрубах вузьколiсосiчних рубок в регюш Опiлля мае фрагментарний характер.
Динамжу природного вiдновлення бучин Ошлля проаналiзовано за результатами 10^чних дослiджень на стацiонарних об'ектах: за 1 рж до рубання i протягом 9-ти рокiв пiсля 11 проведення. Стацiонари репрезентують два ос-новнi типи лiсу Рогатинського ДЛГ: свiжу та вологу дубово-грабову бучину. Деревостани на об'ектах, назначенi в рубку, складно! будови з вираженим до-мiнуванням бука у складь Вивчення лiсовiдновних процесiв на дослщних об'ектах виконано за методикою УкрНДЫрлю, запропонованою для дубових i букових лiсiв [7]. Облiк вiдновлення проведено на майданчиках 2x2 м, як зак-ладались 3-5 трансектами поперек зрубу. Стушнь забезпеченостi зрубiв само-сiвом i пiдростом визначався за ощночною шкалою [1], яка е притримкою не-обхiдного збереження молодого поколшня при рубках i люозаго^влях у букових лiсах. За характером розмщення по площi шдрют подiляли на три катего-рй: рiвномiрний - трапляються >80 %, вiдносно-рiвномiрний - трапляються 61-80 %, нерiвномiрний - трапляються 40-60 % та груповий - < 40 %.
За давнiстю проведення рубання видшено чотири вiковi категорй зру-бiв: свiжi зруби (до одного року) - фаза екстремально! змши умов життедь яльностi; 1-2-рiчнi - фаза адаптацй; 3-5-рiчнi - фаза шдивщуального та гру-пового росту; 6-10^чш - фаза формування молодняку.
Результати дослщжень свiдчать, що тд наметом деревостанiв волого! дубово-грабово! бучини у складi вiдновлення, загальною кшьюстю 59,3 тис. ос./га, домiнував клен гостролистий, за незначно! участi бука i явора - 8Кл.г1Бк1Яв (табл. 1). Граб та в'яз представлеш поодиноко.
На свiжих зрубах бук займае домiнуючi позицй у складi вiдновлення за рахунок рiзкого зменшення частки клена гостролистого i явора -5Бк2Кл.г2Б1Г, од. Яв. Випадае в'яз, натомють iстотно збшьшуеться кiлькiсть граба i вiдбуваеться штенсивне заселення зрубiв березою. На 1-2^чних зрубах зменшуеться частка бука у складi пiдросту, проте вш залишаеться домь
нуючим видом - 4Бк2Г2Б1Кл.г1Яв. Кiлькiснi змши, головним чином, пов,язанi iз зменшенням участi клена гостролистого та збшьшенням явора. Продовжуе зростати кiлькiсть берези i граба, однак загальна кшьюсть тдрос-ту зменшуеться до 38 тис. ос./га. 3-5^чш зруби вщзначаються заселенням i поширенням м'яколистяних видiв - осики i верби козячо!', а загальна кшь-кiсть пiдросту порiвняно з попередньою вiковою категорiею зрубiв зростае на 19,7 тис. ос./га. Частка бука у складi шдросту зменшуеться до 30 % -3Бк2Кл.г2Б2Г1Яв+ Вб, Ос.
Табл. 1. Динамика, природного вiдновлення в умовах вологоХ дубово-грабовоХ бучини
Деревт породи Кшьшсть природного ввдновлення, тис. ос./га/ %
до рубання на зрубах р1зних вшових категорш
св1ж1 1-2-р1чт 3-5-р1чт 6-10-р1чт
6-р1чт 9-р1чт
Бук европейський 46 7,8 21,6 50,4 16,1 41,9 15,9 27,4 16.7 23.8 7,1 23,7
Клен гостролистий 50,9 85,8 8,9 20,7 35 9,1 10,6 18,2 14,0 20,0 55 18,3
Яв1р 3,5 5,9 0,3 0,7 2,5 6,5 6,5 11,2 7,9 11,3 7,0 23,3
Граб звичайний 01 0,2 5,8 13,5 8,2 21,4 10,0 17,2 12,2 17,4 36 12,0
В'яз прський 0,2 0,3 - - - - -
Береза повисла - 6,3 14,7 8,1 21,1 11,5 19,8 16,5 23,5 4,0 13,4
Осика - - - 15 2,6 0,7 1,0 -
Верба козяча - - - 21 3,6 21 3,0 2,8 9,3
Всього 59,3 100 42,9 100 38,4 100 58,1 100 70,1 100 30,0 100
На раннш стадй фази формування молодняку (6^чш зруби) загальна кшьюсть шдросту зростае i досягае максимуму за весь перюд дослiджень -70 тис. ос./га, внаслщок збiльшення кшьюсних показникiв усiх порiд, за винят-ком осики та верби. Однак, на завершальнш стади (9-рiчнi зруби) встановлено зменшення загально! кiлькостi шдросту бшьше як у 2 рази, що обумовлено рiз-ким зниженням кiлькiсних показникiв пiдросту бiльшостi порщ внаслiдок по-силення конкуренци. Варто вщзначити, що кiлькiсть пiдросту явора вщносно стабiльна, а верби - зростае. Таким чином, через 9 роюв шсля проведення вузьколiсосiчного рубання в умовах волого! дубово-грабово! формуеться молодняк складом 3Яв2Бк2Кл.г.1Г1Б1Вб загальною кiлькiстю 30 тис. ос./га.
За ощночною шкалою природне вiдновлення бука та господарсько щнних порiд на зрубах бшьшосл вiкових категорiй характеризуеться як добре, а поширення по плошд - рiвномiрне. Виняток становлять зруби 9^чно! давностi, де вщновлення бука класифiкуеться як задовшьне з вщносно^вно-мiрним поширенням по плошд.
В умовах свiжоl дубово-грабово! бучини перебiг вiдновних процесiв мае певш вiдмiнностi порiвняно з попередшм типом лiсу. Так, загальна кшь-
кiсть шдросту до рубання значно нижча - рiзниця становить майже 50 тис. ос./га (табл. 2). Однак, це явище обумовлене, в основному, юльюсни-ми показниками клена гостролистого (3,6 проти 50,9 тис. ос./га), оскшьки в даних умовах кшьюсть бука вища. У складi природного вщновлення домшуе бук европейський - 6Бк4Кл.г+Яв. Порiвняно з вологою бучиною тут дещо спрощена видова структура, оскшьки вщсутт граб та в'яз.
Табл. 2. Динамика, природного вiдновлення в умовах свiжоi дубово-грабовоХ бучини
Деревт породи Кшьшсть природного ввдновлення, тис. ос./га/ %
до рубання на зрубах р1зних вшових категорш
св1ж1 1-2-р1чт 3-5-р1чт 6-10-р1чт
6 р. 9 р.
Бук европейський 6,0 61,3 44,3 91,5 15,8 62,0 25,4 63,0 27,4 63,1 16,4 72,6
Клен гостролистий 3,6 36,7 19 3,9 17 6,7 12 3,0 22 5,1 14 6,2
Яв1р 0,2 2,0 05 1,0 0,4 1,6 34 8,4 4,8 11,0 17 7,5
Граб звичайний - 0,8 1,7 0,9 3,5 12 3,0 13 3,0 2,3 10,2
Черешня - 01 0,2 - - - -
Береза повисла - 0,8 1,7 6,7 26,2 7,4 18,4 52 12,0 0,6 2,6
Осика - - - о|р
Верба козяча - - - 17 4,2 2,2 5,1 0,2 0,9
Всього 100 48,4 100 25,5 100 40,3 100 43,4 100 22,6 100
На свiжих зрубах за рахунок самоЫву спостер^аеться штенсивне зростання (бiльш шж у 7 разiв) кiлькостi особин бука. Натомють, кiлькiснi показники клена гостролистого зменшуються i встановлено заселення зрубiв природним вiдновленням граба, берези i черешнi. Загальна кiлькiсть вщнов-лення е максимальною за весь перюд дослiджень. На 1-2-рiчних зрубах вщ-буваеться iстотне зменшення частки бука у складi вiдновлення внаслщок вщ-паду частини самосiву - 6Бк3Б1Кл.г+Г, Яв. В цей же час спостер^аеться ш-тенсивне поширення берези та вiдпад черешнi. Загальна кшьюсть вщновлен-ня зменшуеться на 23 тис. ос./га.
На 3-5^чних зрубах кшьюсть шдросту зростае до 40,3 тис. ос./га, а в його складi продовжуе дом^вати бук - 6Бк2Б1Яв1Вб+Кл.г, Г. Вiдзначено збшь-шення частки явора та зменшення клена гостролистого i берези. Починаеться заселення зрубiв вербою. На початку фази формування молодняку юльюсш показники пiдросту бука, клена гостролистого i явора зростають, а кшьюсть берези дещо зменшуеться; на зрубах появляеться осика. Склад шдросту -6Бк1Яв1Б1Кл.г1Вб+Г, од. Ос. На завершальнш стадй спостер^аеться вщпад оси-ки та рiзке зменшення юлькосп пiдросту бiльшостi деревних порщ, за виключен-ням граба. Формуеться молодняк складом 7Бк1Г1Яв1Кл.г+Б, од.Вб загальною юльюстю 22,6 тис. ос./га з чггко вираженим домiнуванням бука европейського.
У свiжих дубово-грабових бучинах природне вщновлення бука та гос-подарсько щнних порiд на зрубах Bcix вжових категорiй класифжуеться як добре з рiвномiрним поширенням по площi.
Результати проведених дослщжень свiдчать, що шд наметом деревос-танiв переважае самоЫв та пiдрiст бука, явора i клена гостролистого, хоча спiввiдношення цих порщ мае iстотнi вiдмiнностi в розрiзi типiв лiсу. Вста-новлено, що в обох типах люу бук европейський домшуе у складi природного вiдновлення на зрубах вЫх вiкових категорiй. Проте, у свiжих дубово-грабо-вих бучинах його частка знаходиться на рiвнi 60 % i вище, тодi як у вологих бучинах вона не перевищуе 50 %, а в середньому становить 30 %. Ц дат е доказом того, що у свiжих бучинах репродуктивний потенщал бука евро-пейського реашзовуеться ефективнiше.
Середня кшьюсть вiдновлення на зрубах волого! дубово-грабово! бу-чини становить 48 тис. ос./га. У свiжих дубово-грабових бучинах цей показ-ник нижчий - 36 тис. ос./га, однак, в даних умовах яюсний склад вщновлення на вЫх вiкових фазах зрубiв оптимальнiший. У вологих дубово-грабових бучинах порiвняно вищою е середня частка клена гостролистого, явора, граба та м'яколистяних порщ. Береза появляеться вже на свiжих зрубах, а И частка може досягати 30 %. Верба i осика заселяють 3-5-рiчнi зруби, проте !х участь у складi вiдновлення незначна. У вологих типах граб i м,яколистянi породи становлять iстотнiшу конкуренцш для бука та господарсько щнних порiд, що вимагае проведення бшьш iнтенсивних освiтлень.
Пiдсумовуючи вiдзначимо, що природне вщновлення у свiжих та вологих дубово-грабових бучинах в цшому класифжуеться як добре з рiвномiр-ним розташуванням по плошд. Склад природного вiдновлення визначаеться типом люу i оптимальнiший у свiжих дубово-грабових бучинах. Бук европейський нормально вщновлюеться природним шляхом, а тому не потребуе лiсокультурного втручання. Натомiсть, дуб звичайний не вщновлюеться природним шляхом. Тому в дубово-грабових бучинах Опшля з метою вщтворен-ня корiнних деревостанiв доцшьно створювати частковi культури шляхом тдсадки дуба звичайного. В букових люах Опiлля поряд з рiвномiрно-посту-повими можливим е застосовування суцiльних вузьколюоЫчних рубок за умови дотримання природозбер^аючих технологiй розроблення лiсосiк.
Л1тература
1. Парпан В.И. Структура, динамика, экологические основы рационального использования буковых лесов Карпатского региона Украины: Дисс... докт. биол. наук: 03.00.16. -Ив.-Франковск, 1994. - 32 с.
2. Парпан В.1., Оленева-Антощенко Л.В. Удосконалення способ1в люовщновлення в основних типах букових лгав Укра1ни// Лтавницгво i агролюомелюращя. - 1992, № 82. - С. 23-29.
3. Парпан В.1., Вггер Р.М. Буков1 люи Опшля, !х природне вщтворення// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослщження в УкраЫ. - Льв1в: УкрДлТУ. - 1999, вип. 9.10. - 236 с.
4. Кудра В.С., Вгтер Р.М. Вщновлення та формування букового пщросту на вируб-ках// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослщження в Укрш'ш. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 253-258.
5. Парпан В.И., Воропаева И.В. Структура ценопопуляций бука лесного на вырубках разного возраста// Биология, экология и взаимоотношения в ценопопуляциях растений. -М.: МОИП, 1986. - С. 30-35.
6. Кудра В.С. Особливосп природного поновлення в букових лiсах на вузьких ви-рубках// Лiсовий журнал. - 1995, № 1. - С. 19-20.
7. Рекомендации по совершенствованию лесовосстановления в дубовых и буковых лесах Карпат при современных способах рубок и технологии лесозаготовок. - Ив.-Франковск, 1988. - 16 с.
УДК 582.736.2:712 Acnip. Л.О. Бабт1- Уманський державный
аграрный ушверситет
ОЦ1НКА УСП1ШНОСТ1 ШТРОДУКЦП GLEDITSIA TRIACANTOS L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
ВисвГтлено розповсюдження Gleditsia triacantos L. у природi i у культура Вщ-значено високi адаптацшш можливостi виду в умовах Правобережного Люостепу Украши. Встановлено, що Gleditsia triacantos L. е перспективною рослинною для ш-тродукцп на данш територп.
Doctorate L.O. Babiy1- Uman State Agrarian University
The Evaluation of the Effectiveness of the Introduction of Gleditsia Triacantos L. in the Conditions of Right Bank Forest-Steppe of Ukraine
Article illustrates the dissemination of Gleditsia triacantos L. in its natural habitat and beyond it in Ukraine. High adaptation abilities specie in the conditions of right bank forest-steppe of Ukraine have been emphasized. It was established that Gleditsia triacantos L. is a plant with good prospects for introduction in this region.
Останшм часом стрГмко зростають обсяги штродукци рослин [8]. Пщ-вищення попиту на екзотичш рослини вимагае ретельного оцшювання ус-шшност штродукци. Для багатьох видГв це питання залишаеться недос-татньо вивченим. Не е винятком i Gleditsia triacantos L.
Об'ект дослщжень - насадження Gleditsia triacantos L. Уманського дендропарку "Софйвка" та мюью насадження Умаш та Смши.
Мета дослщження - визначити усшшшсть та перспектившсть подаль-шо! штродукци Gleditsia triacantos L.
При шдведенш шдсумюв штродукци рослин одним з найголовшших завдань е оцшка стшкост1 оргашзм1в до ди нових чинниюв навколишнього середовища. Проблема стшкост1 розглядаеться на р1зних р1внях, мае загально б1олог1чний характер i в 1нтродукц1! рослин е прюритетним напрямком. На усп1шн1сть штродукци деревних рослин впливае багато чинниюв, серед яких, поряд Гз бюлопчними властивостями рослин, важливу роль вщшрають при-родоклiматичнi умови.
Вид Gleditsia triacantos L. поширений у Швшчнш Америщ (вГд Пен-сГльванГ! до Небраски, Техаса i МГссурГ). Ця територГя займае рГвнинну части-ну США вГд сходу i майже до Скелястих пр. Для сучасно! флори сходу ПГв-нГчно! Америки характерне рГзноманГття деревних рослин. Так, у мГшаних лГ-сах прохолодно-помГрно! зони на сходГ ПГвнГчно! Америки шсля льодовико-вого перГоду видГв дерев розвинулося удвГчГ бГльше, шж у СереднГй ввропГ.
1 Украша, 20300 м. Умань, вул. 1нститутська, 2
