CC BY
17
Науковий тсиик, 2008, вип. 18.8
УДК 630*231.23 Доц. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ
м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франтвськ
ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ У БУКОВИХ Л1САХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ
Наведено результати досдщжень структури природного поновлення тд наметом деревостанiв i на рiзновiкових зрубах в основних типах букових лiсiв Захiдного Лiсостепу. Даеться оцiнка успiшностi вiдновних процесiв на досящних об'ектах. Наведено рекомендаци щодо лiсогосподарських заходiв та способiв лiсовiдновлення у формацп букових лiсiв.
Ключов1 слова: бук лiсовий, сходи, тдрют, структура, трапляння, зруби.
Assoc. prof. R.M. Viter - Prikarpatskiy NU named after Vasiliy Stefanika
Formation of nature regeneration in the beech forest of the Western partially-wooded steppe
The outcomes of researches on structure of nature regeneration on uneven-aged cutting area in the major types of a beech forest .... are induced. Success of regeneration processes on the objects under study has been evaluated. Recommendations as for forest maintenance measures and regeneration ways in beech forest formations have been given.
Keywords: common beech, seedling growth, undergrowth, structure, frequency of occurrence, cutting areas.
Лшвничо-еколопчною оцшкою ефективного ведения люового госпо-дарства е можливють вщтворення високопродуктивних, бюлопчно стшких коршних деревосташв природним шляхом. За тривалий перюд господарсько1' д1яльност1 у букових люах регюну сформувалась система рубань, спрямована на ix природне поновлення та збереження багатогранних еколопчних фун-кцш. У них переважно здшснюють двохприйомш р1вном1рно-поступов1 ру-бання, як ор1ентоваш на попередне i супутне поновлення i вщзначаються, за-галом, позитивним лшвничо-еколопчним ефектом [1, 2].
Дослщження вщновних процеЫв шд наметом деревосташв виконано на 28 пробних площах в умовах свiжоi та вологоi дубово-грабовоi бучини. Вив-чення структури природного поновлення на зрубах здшснено на 20 об'ектах кшцевого прийому р1вном1рно-поступового рубання. Встановлено, що в букових деревостанах, вщведених у рубання головного користування, кшьюсть однор1чних сход1в деревних порщ змшюеться у широких межах вщ 0,3 до 140,3 тис. шт./га, за середнього значення 58,2 тис. шт./га. Видова структура молодого поколшня досить р1зноманггна, а середнш склад сход1в -5Бкл2Гз2Дз1Яв+ Клг, Яс.
Кшьюсть тдросту варше у д1апазош вщ 0,3 до 77,2 тис. шт./га, за середнього значення 39,4 тис. шт./га. Видова структура тдросту схожа 1з структурою ювеншьного однор1чного поколшня. За середнього складу тдросту -5Бкл2Гз2Клг1Яв+Дз, од.Яс спостершаеться домшування бука люового. Сшд вщзначити, що участь дуба у склад1 тдросту зменшуеться пор1вняно 1з сходами, натомють, зростае участь клена гостролистого.
Характер розподшу природного поновлення по площд репрезентуе по-казник трапляння - виражене у вщсотках вщношення кшькосп облшових площадок з поновленням головноi та господарсько-цшних порщ до загально!" кшькосп облжових площадок, закладених на дшянщ.
Сходи бука вщзначаються вiдносно рiвномiрним поширенням по пло-щi - показник трапляння становить 75 %. Для дуба звичайного, граба, явора, клена гостролистого, ясена притаманне групове поширення по плошд, а найнижче трапляння ясена - 6,2 %. Шдрют бука поширений по плошд рiвно-мiрно, явiр, граб та клен гостролистий характеризуются вiдносно рiвномiр-ним розмщенням, а дуб, ясен та в'яз - груповим (рис. 1).
Рис. 1. Показники трапляння природного поновлення деревних порiд тд наметом букових деревосташв
М1ж кшьюстю природного поновлення i його траплянням встановлено тюний кореляцiйний зв'язок (г = 0,86; у = 45,565Ьи(х) - 96.365). За показни-ком трапляння деревно! породи у складi пiдросту можна прогнозувати и по-дальшу участь у структурi майбутнього деревостану.
Проанашзовано характер вiдновлення деревних порiд залежно вiд ти-пiв розмiрно! структури деревостанiв. За коефщентом варiащ! дiаметрiв видь лено три структурнi групи букових люосташв: просту (У<25 %,), складну (У=26-60 %) i дуже складну (У>61 %). Пiд наметом деревосташв просто! роз-мiрно! структури кшьюсть пiдросту бука значно бшьша, нiж у складних та дуже складних за будовою насадженнях - вщповщно у 2,3 i 5,6 разiв (табл. 1).
Табл. 1. Ктьшст показники мдросту залежно вiд типу розмiрно'i структури
Тип розм1рно! структури деревостану Кшьшсть тдросту, тис. шт./га
бука загальна
проста 35,6±10'9 66,8±17'8
складна 15,3±1'2 22,5±2'5
дуже складна 6,4±0'3 14,9±2'2
Отримаш результати дослщжень узгоджуються з л^ературними дани-ми [3-5], в яких йдеться, що в деревостанах просто! структури вщновлювальш процеси бука штенсифжуються за рахунок оптимальнiших умов для виживан-ня i розвитку cходiв. Стосовно висотно-вiково! структури, то тд наметом лiсу переважае дрiбна фракщя природного вiдновлення, на яку припадае 67 %. Се-редня висотна група становить 25 %, а найменше великого шдросту - 8 %.
За термшом виконання рубання видшено чотири категорi! зрубiв: свь жi (фаза екстремально! змiни умов життедiяльностi природного поновлення);
38
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2008, вип. 18.8
1-2^чш (фаза адаптаци); 3-5-рiчнi (фаза шдивщуального та групового росту) та 6-10^чт (фаза формування молодняка).
Загальна кiлькiсть пiдросту на рiзновiкових зрубах у букових типах ль су змшюеться в межах вiд 10,6 до 70,1 тис. шт./га, а в середньому вона стано-вить 35,3 тис. шт./га (табл. 2).
Табл. 2. Усереднеш ктьтсш показники тдросту на зрубах рiзного вшу
В1кова категор1я зруб1в Кшьшсть тдросту, тис. шт./га / %
Разом зокрема за породами
бук лшовий дуб звичайний клен гос-тролистий яв1р граб м'яко-листят
св1ж1 37,92 100,0 24,3 64,1 0,02 0,1 4,0 10,5 4,1 10,8 3,9 10,3 1,6 4,2
1-2-р1чт 25,1 100,0 13,2 52,6 0,4 1,6 27 10,8 2,7 10,8 2,3 9,2 3,8 15,0
3-5-р1чт 38,2 100,0 15,1 39,5 0,0 0,0 37 9,7 36 9,4 71 18,6 8,7 22,8
6-10-р1чт 40,0 100,0 14,8 37,0 0,0 0,0 5,7 14,3 4,9 12,2 5,0 12,5 96 24,0
Середне: 35,3 100 16,9 47,9 01 0,3 4,6 13,0 4,0 11,3 3,8 10,8 5,9 16,7
На свiжих зрубах кшьюсть тдросту становить 23,6 до 47,6 тис. шт./га (бука - вщ 13,1 до 44,3 тис. шт./га). З вжом частка бука у складi тдросту пос-тупово зменшуеться - вщ 64,1 % на свiжих зрубах до 37,0 % на 6-10^чних, а участь клена гостролистого та явора досить стабшьна. Дуб звичайний при-сутнш тiльки на свiжих та 1-2-рiчних зрубах у незначнш кiлькостi, яко! не-достатньо для вщтворення корiнних деревостанiв. На 1-2^чних зрубах i в подальшому спостерiгаеться iнтенсивне заселення м'яколистяних порщ (береза, осика, верба козяча).
Зпдно з оцiнювальною шкалою природного поновлення [6], на 40 % обстежених об'еклв природне поновлення класифжуеться як задовшьне (гус-те з вщносно рiвномiрним розмiщенням по плошд), а на 60 % - добре (дуже густе з рiвномiрним розмщенням по плошi).
Аналiз висотно! структури поновлення засвiдчив, що на свiжих та 1-2-рiчних зрубах домшуе дрiбна фракцiя пiдросту - вщповщно 92 % та 67 %. На 3-5-рiчних зрубах спостершаеться переважання середнього пiдросту - 51 %. На 6-10^чних домiнують середня (33 %) та велика (48 %) фракци, а частка дрiбного пiдросту становить лише 19 % (рис. 2).
Наведет дат шюструють змшу вертикально! структури пiдросту з вь ком та активiзацiю процешв змикання його по плошi. Вивчення модельних екземплярiв свiдчить, що на бшьшост свiжих зрубiв переважае дрiбний тд-рiст бука, середнiй вш якого становить 3-5 рокiв. Вжовий дiапазон явора i клена гостролистого вказуе на !х попередне походження, оскiльки на свiжих зрубах вш становить вiдповiдно 7,2±12 та 6,7±1г1 рокiв. М,яколистянi породи, зазвичай, поселяються на плошi пiсля виконання кшцевого прийому рубання.
Рис. 2. Спiввiдношення висотних груп мдросту на зрубахрЬного eiuy
Узагальнюючи результати виконаних дослщжень, вщзначимо, що шд наметом деревостанiв найбiльш успiшно вщбуваеться природне поновлення ценопопуляцiй бука люового i це шдтверджуеться кiлькiсними показниками. Шд час здшснення першого прийому рiвномiрно-поступових рубань за вщ-сутност сходiв i пiдросту бука доцшьно формувати деревостани просто! структури, вирубуючий нижнiй ярус та перерослi екземпляри молодняка з пониженою життездатшстю. Вибiрку дерев треба здiйснювати вiдносно рiв-номiрно, без утворення великих за площею мвiконм, якi потiм штенсивно за-ростають трав'яною i чагарниковою рослиннiстю. При цьому, повнота дере-востану перед кiнцевим прийомом не мае бути нижчою 0,5. З метою сприян-ня поновленню, перший прийом поступового рубання доцшьно виконувати у насiнневi роки бука.
Основним способом люовщновлення бука люового у свiжих i вологих дубово-грабових бучинах iз врахуванням особливо! лiсiвничо! ролi першого прийому поступового рубання мае бути природний. Дуб звичайний природ-ним шляхом вщновлюеться незадовiльно, тому з метою вщтворення корiнних деревосташв доцiльно створювати його частковi культури.
Садшня суцiльних лiсових культур на зрубах необхщно проводити тiльки на тих дшянках, де пiдрiст бука та шших господарсько цiнних порщ рiдкий або вiдсутнiй, а на дшянках з поновленням середньо! густоти та нерiв-номiрним поширенням по плошд доцiльно створювати частковi культури.
Лггература
1. Парпан В.1., Вггер Р.М. Буков1 люи Опшля, !х природне вщтворення// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.10. - С. 266-271.
2. Парпан В.И., Маковский Г.М. Структура дубовых и буковых древостоев, поступающих в главную рубку// Лесоводство и агролесомелиорация. - 1986, № 76. - С. 7-11.
3. Каплуновський П.С. Заходи до природного вщновлення в букових люах Закарпаття. - Ужгород: Карпати. - 1958. - 28 с.
4. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 224 с.
5. Сабан Я.А. Экология горных лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 168 с.
6. Рекомендации по совершенствованию лесовосстановления в дубовых и буковых лесах Карпат при современных способах рубок и технологии лесозаготовок. - Ивано-Франковск: Карпатский филиал УкрНИИЛХА, 1988. - 16 с.
40
Збiрник науково-техшчних праць
