CC BY
23
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.10
9. Савина А.В. Физиологическое обоснование рубок ухода. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбу-миздат" 1956. - 138 с.
10. Тимофеев В.П. Осветление и прочистки. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1961. - 65 с.
11. Эйтинген Г.Р. Рубки ухода за лесом в новом освещении. - М.-Л. : Изд-во "Гослесте-хиздат", 1934. - 126 с.
12. Assmann E. Waldertragskunde. BLV Verlanggeselschaft München, Bonn, Wien, 1961. - 629 s.
13. Badoux E. De l'influence de divers modes et degres d'eclaircie dans les hetraies pines // MittSchweizAFV, 1939. - № 21. - P. 59-146. - 187.
14. Burger H. Der Kronenaufbau gleichalteriger Nadelholzbestände // Mitt SAFV, 1939. - № 21. - S. 5-57.
15. Kramer H. Kronenaufbau und kronenentwicklung gleichalter Fichtenpflanzen // AFJZ, 1962. - № 133. - S. 249-256.
16. Kramer H. Waldwachstumslehre. - Hamburg und Berlin : Verlag Paul Parey, 1988. - 374 s.
17. Sterba H., Korol M., Rössler G. Ein Ansatz zur Evaluirung eines Einzellbaum-wachstumssimulators für Fichetreinbestände // Forstwissen-schaftliches Centralblatt. Blackwell Verlag, Berlin. - 2001. - № 120. - S. 406-421._
УДК 630*2 Acnip. Р.М. Кравчук1 - НЛТУ Украши, м. ЛьвЬв
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ЧОРНОВ1ЛЬХОВИХ Л1СОСТАН1В У МАЛОМУ ПОЛ1СС1 УКРА1НИ
Дослщжено природне поновлення деревних порщ тд наметом чорновшьхових люостатв. Розглянуто почасткову участь деревних порщ у складi природного поновлення. Здшснено аналiз висотно'1 структури тдросту. Проаналiзовано показники трапляння тдросту тд наметом чорновшьхових деревосташв. Встановлено кореля-цшний зв'язок мiж кiлькiстю пiдросту i його траплянням. Охарактеризовано склад живого надгрунтового покриву та пiдлiску на пробних площах. Дано оцiнку устш-ност вiдновних процесiв на дослiдних об'ектах залежно вiд характеру трав'яного покриву. Наведено рекомендацп щодо лiсогосподарських заходiв та способiв люо-вiдновлення у чорновшьхових люах.
Ключов1 слова: природне поновлення, чорновiльховi лiсостани, Мале Полюся, живий надгрунтовий покрив.
Post-graduate R.M. Kravchuk - NUFWT of Ukraine, Lviv
The natural regeneration in black alder stands of the Maleh Polissya of Ukraine
The natural regeneration under the canopy of black alder stands in the Maleh Polissya of Ukraine are analysed. It was tree composition in the understorey studded. The high structure of the understorey and their frequency under the canopy of black alder stands is described. It was the correlation between the amount of the understorey and their frequency establish. The species composition of the ground cover and undergrowth on the sample plots was characterized. It was the valuing of the natural regeneration successful-ness depending from ground cover disposition on the sample plots to be given. Also have been recommendations for the silvicultural actions with the aim of natural regeneration improvement in the black alder stands indicated.
Keywords: natural regeneration, black alder stands, Maleh Polissya, ground cover.
Постановка проблеми. Л1с e природним багатством Украши. Л1Ыв-ничо-еколопчною оцшкою ефективного ведения люового господарства e за-безпечення вщтворення високопродуктивних, бюлопчно стшких коршних деревосташв природним шляхом. Загальновщомо, що природне поновлення рослин шд наметом материнського деревостану значно скорочуе термш 1х ль
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
совирощування, нове поколшня генетично i екологiчно краше пристосоване до вiдповiдних лiсорослинних умов, кшмату та грунту. Успiшне природне поновлення потребуе менших зусиль i витрат коштiв на вирощування.
Водночас, проблеми вщновлення потребують комплексних досль джень та розробки науково обгрунтовано! системи заходiв щодо поновлення головних люоутворювальних i господарсько-цiнних деревних порщ. Вiльха чорна е однiею з найпоширешших лiсоутворювальних та господарсько-щн-них деревних порщ Малого Полiсся Укра!ни. За нашими даними, чорновшь-ховi лiсостани в регiонi дослiдження займають площу 22613 га з запасом де-ревини близько 3,4 млн м3 [6]. У рiзних л^ературних джерелах описанi ви-падки як усшшного, так i невдалого насшневого поновлення вiльхи чорно!, а вегетативне поновлення в не! завжди добре [1, 4, 7-10].
Насшневе поновлення у багатьох випадках ускладнене специфiчними умовами мюць зростання вiльхи чорно!. Шд наметом лiсу i на зрубах сходи !!, якщо i з'являються, то часто гинуть вiд приморозкiв або !х заглушуе трав'яна рослиннiсть. Тому насiнневi насадження вшьхи чорно! трапляються рiдко. Вони утворюються лише тод^ коли насiння потрапляе у сприятливi умови. Частково насшневе поновлення вшьхи може вщбутися i вiд стiни лiсу, але не далi 40-50 м вiд не! [5, 9].
Негативно впливають на проростання насшня та виживання сходiв метеоролопчш чинники, iнтенсивне розростання трав'яно! рослинностi. - Ви-пас худоби та ш. Склад трав'яних рослин також ютотно впливае на виживання самоЫву вiльхи. Дещо краще вщбуваеться насiнневе поновлення вiльхи на свiжих зрубах, коли в насадженш виконували рубання взимку, пiсля вро-жайного року. 1нтенсивне насiнневе поновлення спостер^аеться тодi, коли на дшянщ залишають насiнники [2]. Варто також зазначити, що поновлення вшьхи вщбуваеться куртинами, величина яких змшюеться вщ кiлькох до 300 квадратних метрiв. Бiльшiсть дослiдникiв вважае, що основним видом природного поновлення вшьхи як шд наметом люу, так i на вирубках в сирих i мокрих чорновiльхових сугрудах i грудах е порослеве.
Вiльха з перших роюв життя, i особливо у старшому вщ, дае рясний порют. Найрясшший порiст вiльха чорна дае в 30-40 роюв. Цю властивють вона збершае до 60 роюв, школи до 80-100 рокiв i рiзко знижуе !! в перес-тiйному вiцi [1, 4, 8, 9]. Порослеве поновлення вшьхи вщбуваеться усшшно, але треба враховувати, що високопродуктивш насадження формуються з по-рослi тiльки першо! генераци. Найбшьший ефект у поростевому поновленнi зрубiв дають пеньки насiнного походження, не пошкоджеш серцевинною гниллю, вони дають бшьше поростi, яка краще росте (на 10-20 %). Проте од-не порослеве поновлення не може забезпечити надшного i якiсного вщнов-лення чорновiльхових лiсiв [10].
Об'екти та методика дослiджень. Природне поновлення вшьхи чорно! ми вивчали шд наметом насаджень на 17-ти пробних площах, у люоста-
нах вщ 15-ти до 81-рiчного вшу (табл. 1). Для визначення кшькост природ-
• • • • 2 ного поновлення вшьхи чорно! закладали облiковi площадки розмiром 4 м
юльюстю 50 шт. на 1 га. Для ощнки успiшностi природного поновлення ви-
користовували шкалу М.М. Горшенша [3]. Дослiдження здiйснювали в пере-
важаючих типах лiсорослинних умов вшьхи чорно!.
к о а
2 о Я В
к И й
н —
I
к» о о чо
I
03
чо о
№ проб и Вж мат. дер-ну, рокш Р Разом [пдросту на 1 га Породи
вшьха ясен дуб граб клен липа верба в'яз
<ЧГ5 >1,5 <0,5 0.6-1,5 >1,5 <0,5 0,6-1,5 >1,5 <0,5 0,6-1,5 >1,5 <0,5 0,6-1,5 >1,5 <0,5 0,6-1,5 >1,5 <0,5 0,6-1,5 >1,5 <0,5 0,6-1,5 >1,5
] 61 0.63 893 89 179 89 89 !79 89 179
2 33 0.65 417 278 139
3 35 0,68 0
4 52 0,71 418 279 139
5 61 0,78 455 329 51 25 25 25
6 28 0.75 5833 5833
7 81 0,53 13750 8500 583 417 333 83 2917 167 583 167
8 43 0,84 625 250 125 250
9 52 0.72 0
12 61 0.50 0
13 81 0,73 3249 83 583 333 417 1500 250 83
16 15 0,83 1778 667 889 222
17 16 0.75 888 296 296 296
18 66 0,50 1037 889 148
20 56 0.60 888 222 222 444
23 77 0,72 1750 625 750 375
24 71 0,71 4750 250 375 375 500 750 1750 750
Рис. 1. Почасткова участь деревних поргд у складI* самоа'ву / тдросту
N. шт.
300
В1льха Ясен Дуб Граб Клен Липа Верба В'яз Рис. 2. РозпоЫл тдросту за групами висот
Результати дослщжень. Отриманi результати дослiджень узгоджу-ються з лiтературними даними: пiд наметом чорновшьхових дшянок лiсу дос-лщних об'екпв природне поновлення вiльхи чорно1' вщбуваеться досить погано. Загальна кiлькiсть пiдросту вардае у дiапазонi вiд 417 до 13750 шт./га, за середнього значення 2624 шт./га. Дослщження показали, що кiлькiсть тдросту вшьхи чорно1 змшюеться на рiзних пробних площах вiд 89 шт./га до 1750 шт./га, а на деяких пробних площах тдросту взагалi немае (табл. 1). Вщсутшсть насшневого поновлення пiд покровом материнського насадження пояснюеться високою свiтлолюбнiстю сходiв вiльхи.
Для того, щоб отримати краще загальне уявлення про хщ природного поновлення пiд наметом чорновшьхових люостатв в умовах Малого Полюся ми узагальнили отриманi данi на рис. 1.
Аналiзуючи середнiй склад тдросту на вЫх пробних площах -5Вхч2Д1Кл1Яс1Г+Лп, Вз, В бачимо, що вщбуваеться домiнування вiльхи чорно1, яка становить в середньому 46 % вiд загально1 кiлькостi самоЫву i пiдросту. А це означае, що у разi природно1 змши материнського деревостану вiльха чорна знову може стати пашвною породою в цих умовах. Часто трап-ляеться природне поновлення таких супуттх порщ як дуб, клен, ясен (табл. 1, рис. 1).
Аналiз висотно1 структури поновлення засвiдчив, що тд наметом материнського деревостану в природному поновленш ясена та клена домшуе дрiбна фракцiя тдросту - 84,5 % i 77,8 % вщповщно, а, наприклад, у дуба значно переважае середня фракщя - 71,1 % (рис. 2). Серед поновлення найбшьшу юльюсть становлять сходи i однорiчнi сiянцi. Однак значна части-на ix шзшше гине внаслiдок нестачi свiтла, сильно1 конкурентно: боротьби та iншиx негативних явищ. Саме тому перевага велико1 фракцiï пiдросту не характерна для жодноï з деревних порщ.
Характер розподшу пiдросту за площею репрезентуе показник трап-ляння - виражене у вщсотках вiдношення юлькост облiковиx площадок з по-новленням головних та господарсько-щнних порiд до загальноï кiлькостi об-лiковиx площадок, закладених на дiлянцi. Природне поновлення вЫх деревних порiд на пробних площах характеризуеться нерiвномiрним поширенням на площi. Найвищий показник трапляння у вшьхи чорноï - 13,6 %, а найрщ-ше трапляються в'яз та верба - 0,5 % i 0,4 % вщповщно (рис. 3). Для вшьхи, дуба, граба, ясена, клена гостролистого, липи, в'яза та верби в дослщжуваних умовах притаманне групове поширення пщросту.
Мiж кiлькiстю пiдросту пiд наметом чорновшьхових деревосташв i його траплянням встановлено тюний кореляцшний зв'язок (R = 0,778; N = 0,237-3 - 0,673-3 + 4,946), де N - кшьюсть пщросту, шт.; З - показник трапляння, %. За показником трапляння деревноï породи у складi пщросту можна прогнозувати ïï подальшу участь у структурi майбутнього деревостану. Кшьюсть самошву i його породний склад значною мiрою визначаються штенсив-нiстю розвитку трав'яного вкриття та шдшску, щiльнiстю лiсовоï фауни, величиною зiмкненостi материнського деревостану та шшими чинниками.
Однiею з основних причин, що призводять до загибелi самоЫву, е заг-лушення його трав'яною рослиннiстю. Величина проективного вкриття трав'яного ярусу на пробних площах становила 50-95 %. Найкраще природне
Наукрвий вicник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.10
поновлення вiдбувaлоcя в мicцяx з невеликою з1мкнешетю трaв,яного покри-ву, a тaкож у рaзi перевaжaння в його cклaдi невиcокиx роcлин.
Рис. 3. Трапляння тдросту деревних порiд (%) тд наметом чорновтьхових деревосташв
Скгад трaв,яного покриву m пробниx плошда був доcить рiзномaнiт-ний. Ha cуxiшиx дiлянкax перевaжaли шучник дерниетий (Deschampsia caes-pitosa (L.) Beauv.), регнер1я cобaчa (Roegneria canina L.), оcокa видовженa (Carex elongate L.), лaбaзник в,язолиcтий (Filipendula ulmaria (L.) Maxim.) грaвiлaт р1чковий (Geum rivale L.), кропивa (Urtica pubescens Ledeb), ожинa cизa (Rubus caesius L.), р1зн1 види пaпоротей, 1нод1 по мокрж пониззяx трaп-ляютьcя зaроcтi комишу лicового (Scirpus sylvaticus L.) тa оcоки зaгоcтреноï (Carex acutiformis Ehrh).
У бiльшоcтi нacaджень шдлюок рiдкий, рiвномiрно розмiшений нa плошд. Зроcтaють у ньому крушинa лaмкa (Frangula alnus Mill.), вербa попе-ляcтa (Salix cinerea L.), cмородинa чорнa (Ribes nigrum L.), рщше лiшинa зви-чaйнa (Corylys avellana L.), бруодига бородaвчaтa (Euonymus verrucosa Scop.) тa бруcлинa европей^^ (Euonymus europeae L.). Моxового покриву зовЫм немae aбо вiн розвинений тшьки по приcтовбурниx пiдвишенняx.
Bhchöbkh. Вcтaновлено, що нa процеc природного поновлення дie комплекc чинникiв, i воно вiдбувaeтьcя в чорновiльxовиx деревоcтaнax незa-довiльно через х^ню дiю в цж лicороcлинниx умовax. Без попереднього отри-яння природному тЫнневому поновленню вiльxи чорно1' не можнa cподiвa-тиcя нa ïï уcпiшне розмноження.
Здшшеш cпоcтереження i доcлiдження дaють пiдcтaву зробити тaкi рекомендaцiï щодо cприяння природному поновленню вiльxи чорног
• потрiбно попередньо зрiджувaти мaтеринcький деревоcтaн пiд чac проxiдниx рубaнь до повноти 0,6-0,7 для cприяння плодоношенню дерев вiльxи чорноц
• пот^бно зрiджувaти пiдлicок i розпушувaти поверxню грунту для cтворення крaш,иx умов для пророcтaння нaciння;
• пот^бно зaборонити випac xудоби перед рубaнням i пicля нього, доки не змщте пiдрicт;
• рубaння i трелювaння дерев требa здiйcнювaти пicля цiлковитого опaдaння нaciння (шчень-лютий) при нaявноcтi доcтaтньоï товщини Ютового покриву;
• пiд чac niraix рубaнь потрiбно зaлишaти нaciнники;
• пот^бно рaцiонaльно оргaнiзовувaти лicоciчнi роботи тa очищения мicць ру-бaнь з метою збереження caмоciву тa пiдроcту;
• здшснювати догляд за пiдростом;
• на зрубах з HepiBHOMip^M розподiлом тдросту вiльхи noipiÔHO здiйснювати доповнення шляхом пересаджування пiдpосту;
• за змшаного (насшневого i поростевого) природного поновлення потpiбно збiльшувати участь насiнних eкзeмпляpiв вiльхи чорно1 доглядовими рубан-нями, вибираючи при цьому дерева порослевого походження.
Таким чином, правильне поеднання цих заход1в i своечасне ïx здшснення забезпечить добре природне поновлення вшьхи чоpноï.
Л1тература
1. Вегетативный лес / С.С. Пятницкий, М.П. Коваленко, Н.А. Лохматов и др. - М. : Изд-во с.-х. литературы, журналов и плакатов, 1963. - 448 с.
2. Горд1енко М.1. Лю1внич1 властивост деревних рослин / М.1. Горд1енко, Н.М. Гор-д1енко. - К. : Вид-во ТОВ "Вютка", 2005. - 816 с.
3. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1977. - 303 с.
4. Давидов М.В. Ольха. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 76 с.
5. Капустинскайте Т.К. Насыщенность почвы корнями древесных пород в болотных типах леса / Т.К. Капустинскайте, Ю. Русяцкас // Научные труды ЛитНИИЛХа. - 1981. - XX. - С. 79-90.
6. Кравчук Р.М. Поширення, рют та продуктивнють чорновшьхових деревосташв на Малому Полюс Украши // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.8. - С. 56-62.
7. Кундзиньш А.В. Исследования рода ольхи (Alnus Gaertn.) в Латвийской ССР : авто-реф. дисс. на соискание ученой степени д-ра с.-х. наук. - Елчава : Изд-во ЛСХА, 1969. - 50 с.
8. Рева М.Л. Вегетативне розмноження деревних рослин в природних умовах. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1965. - 215 с.
9. Рубцов В.И. О росте и качестве семенной и порослевой ольхи черной в крапивном типе леса // Лесное хозяйство. - 1969. - № 6. - С. 141-142.
10. Степанчик В.В. Порослевое возобновление ольхи черной в Белоруссии // Ведение хоз-ва в сосновых лесах БССР : сб. научных тр. БелНИИЛХ. - Гомель, 1982. - С. 95-101.
УДК 630*165 Ст. наук. ствроб. С.А. Лось, канд. с.-г. наук;
наук. ствроб. В.Г. Григор'ева;мол. наук. ствроб. В.Д. Смашнюк;
ст. наук. ствроб. 1.С. Нейко, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб. В.Д. Ваколюк - УкрНДШГА т. Г.М. Висоцького
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА ФЕНОЛОГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ НА-
П1ВС1БСОВИХ ПОТОМСТВ ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У ВИПРОБНИХ КУЛЬТУРАХ НА В1ННИЧЧИН1
Викладено результати обстеження випробних культур натвабсових потомств плюсових дерев дуба звичайного. Запропоновано шкалу оцшки потомств у випробних культурах за якютю стовбурiв. За результатами випробування потомства 30 плюсових дерев дуба звичайного, ввдбраних у Вшницькш, Тернопшьськш i Хмель-ницькш областях, визначено дев'ять перспективних за штенсивнютю росту, станом i якютю стовбурiв. Встановлено, що для отримання достовiрних результат випробування плюсових дерев на спадковють потрiбно ч^ко дотримуватися едино! методики створення дослщних дшянок. Значш вщмшносп у схемi створення позбавляють змо-ги коректного порiвняння росту i розвитку потомств одних i тих самих плюсових дерев, представлених на рiзних дшянках.
Ключов1 слова: плюсове дерево, напiвсiбсове потомство, рют, стан, якють стовбурiв, фенологiчна форма
