CC BY
94
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*234 Проф. В.К. Загка, д-р бюл. наук; астр. Р.С. 1ваницький;
проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
СТАЦ1ОНАРН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ СОСНОВО-ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У ЗВ'ЯЗКУ З РУБАННЯМИ ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ ШВН1ЧНО-ЗАХВДНОГО ПОД1ЛЛЯ
У стацюнарних умовах дослщжено лiсовiдновнi процеси в 105-pi4HOMy сосно-во-дубовому деревостанi Суразько! люово! дачi (Пiвнiчно-Захiдного Подiлля) до i пiсля проведення рубань головного користування. Встановлено, що пiсля проведен-ня першого прийому рубань пiд наметом деревосташв з'явилось вiд 65,3 до 211,9 тис. шт./га самосiву деревних порiд, зокрема сосни 11,6-71,3 i дуба 0,610,9 тис. шт./га. Найкращi умови для поновлення i виживання самосiву сосни, дуба та шших деревних порiд у сосново-дубових деревостанах з часткою дуба до 20 % склались на секци рiвномiрно-поступового, а найгiршi - на секци групово-вибiрко-вих триприйомних рубань.
Ключовг слова: природне поновлення, шдрют, сосна, дуб, сосново-дубовий де-ревостан, рубання головного користування.
У вщносно багатих сугрудових типах люу Захщного Люостепу форму -ються складш мшаш сосново-дубов1 деревостани з густим шдлюком [3, 6, 9, 10]. Сосна звичайна в них характеризуегься найвищою продуктивнютю (не нижче 1а боштету) i в люостанах утворюе перший ярус. Дуб звичайний дещо поступаеться сосш за штенсивнютю росту, але входить у перший ярус люово-го намету. Поодиноко у першому ярус цих люосташв трапляеться береза поникла, осика i модрина европейська. Другий ярус люового намету формують граб звичайний, клен гостролистий, яв1р, в'яз голий, липа серцелиста тощо.
Природш люовщновш процеси в таких складних люостанах вщбува-ються з1 змшою головних люотв1рних порщ малоцшними породами та фор-муванням похщних деревосташв. Для природного поновлення сосново-дубо-вих деревосташв доцшьним е застосування ефективних люогосподарських заход1в. Зокрема, в л1ивництв1 з щею метою розроблено систему рубань, спрямованих на забезпечення в умовах штенсивного ведення люового госпо-дарства природного насшного поновлення коршних деревосташв [2, 11]. Так, в умовах Малого Полюся застосовано двоприйомне р1вном1рно-поступове рубання для вщновлення плюсового насадження сосни звичайно! лопатинсь-кого екотипу [4-6, 9], а р1вном1рно-поступове двоприйомне i групово-виб1р-кове триприйомне рубання у св1жш грабовш д1бров1 в Прикарпатп для в1д-новлення дубового деревостану [7, 9]. У 1962-1963 рр. на Льв1вському Роз-точч1 у св1жш грабово-сосновш суд1бров1 було закладено експеримент з при-
1 Наук. кер1вник: проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
родного поновлення сосново-дубового деревостану [3, 8]. Вш охопив чотири способи рубань: рiвномiрно-поступовi дво- i триприйомнi та групово-вибiр-ковi три- i п'ятиприйомнi. Найкращий результат щодо поновлення сосни i дуба отримано на секцп рiвномiрно-поступове двоприйомне рубання [1, 8].
В умовах Швшчно-Захщного Подiлля у Суразькш лiсовiй дачi (Су-разьке люництво, кв. 107, вид. 2 ДП "Кременецьке лiсове господарство") в 105^чному насадженнi ми заклали науково-виробничий стацюнар. Тип люо-рослинних умов - С/, тип люу - свiжа грабово-соснова грудувата судiброва. На стацiонарi вiдведено п'ять секцiй. Одну секщю (секцiя 1) залишено як кон-трольну, а на чотирьох шших проведено перший прийом рубань: рiвномiрно-поступове триприйомне (секцiя 2), групово-вибiркове триприйомне (3), вузь-космугове (облямiвкове) рубання Вагнера (4) i вузько-лiсосiчне суцiльне (5).
На секщях стацiонару сформувались складнi мiшанi високопродук-тивнi сосново-дубовi деревостани, якi частково мають штучне походження. На початку ХХ ст. тут було створено чисп сосновi культури з шириною мiж-рядь 3 м. Дуб, явiр, клен гостролистий, граб, липа i в'яз, якi представленi у складi деревостанiв, вiдновились природним шляхом.
Запас стовбурово! деревини на контрольнш дiлянцi виявився найниж-чим - 541 м3/га. До проведення першого прийому рубань його показники на дослщних секцiях (2-5) змiнювались у межах 593-654 м3/га. Повнота деревос-танiв, вiдповiдно, становила 0,67 i 0,73-0,81. Сосна звичайна в цих умовах ха-рактеризуеться найвищою продуктивнютю i росте за 1а класом бонiтету, а дуб звичайний - за I боштетом. В шших порщ вiн змiнюеться вiд IV до I. Найпр-шим ростом у деревостанах характеризуются липа i в'яз (переважно IV-Ш бонiтети). Продуктившсть клена гостролистого, граба та явора на рiзних дь лянках змшюеться у межах Ш-1 бонiтетiв.
Рiзна iнтенсивнiсть росту деревних порiд та !хне ставлення до штен-сивносп свiтла призвели до формування складного деревостану. Сосна i дуб сформували верхнiй ярус. Середня висота сосни на рiзних секцiях стацiонару становить 33,9-34,7 м, дуба - 28,4-30,7 м. Висоти шших деревних порщ ви-явились значно меншими. Так, середня висота граба змшювалась у межах 19,0-20,2, клена гостролистого - 23,8-25,2, в'яза - 17,4-26,1 i липи - 12,920,6 м. Значною диференщащею деревнi породи характеризуються також за дiаметром стовбура. У сосни вш виявився найвищим серед деревних порщ i становив 48,5-51,9 см. У дуба його показники на рiзних дшянках змшюва-лись вщ 37,4 до 45,1 см, у граба - вщ 23,7 до 26,7 см, у клена - вщ 35,0 до 40,1 см, у в'яза - вщ 16,0 до 37,7 см i в липи - вщ 12,0 до 23,7 см.
Загальна густота дерев на секщях стацюнару для бшьш нiж 100-рiчного насадження виявилась значною. Найменшою вона була на контрольнш дшянщ 267 шт./га. У дослщних деревостанах вона змiнюеться в межах 308-327 шт./га. Загалом на вах секцiях сформувались деревостани, у складi яких сосна звичайна за запасом займае близько 70-80 % та граб - близько 10 %. Дуб звичайний тшьки на контролi представлений у межах 20 %. У люостанах, вщведе-них пiд рiвномiрно-поступове i групово-вибiркове рубання, його частка становить близько 10 %, а на секцп, вщведенш пiд рубання Вагнера - менше 5 %.
Важливим i необхiдним компонентом лiсових фiтоценозiв е пiдлiсок. На контролi i на секщях piBHOMipHO-поступового та групово-вибiркового рубання вш представлений лiщиною переважно старше семи роюв, густотою 0,5-0,6 тис. шт./га i висотою до 100-150 см. На секцп вузькосмугового (обля-мiвкового) рубання Вагнера у складi пiдлiску, крiм лiщини, росте бузина чор-на. Загальна густота пщлюку тут становить 2,0 тис. шт./га, а висота не пере-вищуе 50 см. На секцп, вщведенш тд вузько-лiсосiчне суцiльне рубання, тд-лiску не виявлено.
Рубання на секщях стацюнару були проведет з рiзною штенсивтстю. Так, у процеш першого прийому групово-вибiркового триприйомного рубання було вирубано всього 8,1 % запасу деревини, з якого половина становила сосна. Висота i дiаметр деревних порщ змшились слабо, що вказуе на рiвно-мiрний характер вилучення дерев iз деревостану. Та i самою метою цього рубання не передбачалось вирубування вщсталих у ростi, пошкоджених i хво-рих дерев, а формувалися вiкна для появи й усшшного росту в них тдросту деревних порiд. Склад деревостану також не змшився.
На секцiï рiвномiрно-поступового триприйомного рубання за перший прийом вирубано 23,5 % (142 м3/га) вщ загального запасу. У його структурi переважають сосна (близько 50 % вщ загального вирубаного об'ему) i граб (близько 30 %). Щодо iнших деревних порiд пщходи були рiзними. Так, з ль состану вилучали тiльки всихаючi екземпляри дуба, великi дерева клена гостролистого i липи та зовшм не вирубували в'яза. Унаслщок проведеного рубання значно зросли дiаметр сосни, висота i дiаметр дуба та зменшились цi показники у клена гостролистого i липи серцелистоь Повнота деревостану зменшилась вiд 0,77 до 0,55, а його склад дещо змшився. Сосна звичайна тс-ля рубання займае близько 90 %, а дуб i граб разом становлять близько 10 %.
Найбiльшi трансформацiï в деревостанi вщбулися на секцiï вузькосмугового (облямiвкового) рубання Вагнера. За перший прийом тут вирубано 43,3 % (257 м3/га) деревини вщ загального запасу на дшянщ, зокрема сосни -32,7 %, граба - 5,9 %, дуба - 1,2 %, клена - 2,0 % i явора - 1,5 %. Повнота деревостану знизилась до 0,40, а його породний склад значно змшився. До 90 % у його складi тсля рубання займае сосна i близько 10 % - дуб. Iншi деревш породи (граб, клен, липа, в'яз) представлен слабо. Необхщно зазначити, що внас-лщок проведеного рубання середн показники висоти i дiаметра сосни, дуба, клена i граба ютотно зросли, а в'яза i липи не змшились. На секцп вузько-люо-шчного суцшьного рубання весь деревостан був вирубаний за один прийом.
Проведет рубання повинт були стимулювати репродуктивш процеси у деревних порщ та створити сприятливi умови для росту i розвитку ïх тд-росту. Особливе значення тут мае свггловий режим. З одного боку, для вижи-вання пiдросту тд наметом материнських деревостанiв необхiдна достатня кшьюсть свiтла, з iншого - свггао стимулюе iнтенсивний розвиток трав'яноï рослинностi, яка е iстотним конкурентом для самошву деревних порiд. Отже, рубаннями необхщно створити такий свгтловий режим тд наметом лiсоста-шв, який виявився би сприятливим для функщонування пiдросту деревних порiд i водночас не стимулював iнтенсивний розвиток трав'яних видiв.
Щд намет люосташв на секцiях науково-виробничого стацюнару до проведення лiсовiдновних рубань у хмарну погоду в серединi дня штенсив-нiсть свiтла становила 0,20-0,78 тис. Лк, або 0,8-4,9 % вщ його штенсивносп на вщкритш територп. За таких свiтлових умов самоив сосни i дуба практично повнютю гинув протягом першого року. Пiсля проведеного першого прийому рубань через лiсовий намет зрю потж сонячно1 радiацп. У безхмар-ну погоду з незначним серпанком штенсивнють свiтла на секцп рiвномiрно-поступового рубання зросла до 19,3 тис. Лк (34,6 %), а групово-вибiркового -8,7 тис. Лк (15,5 %). Пiд наметом контрольного люостану вона залишилась на рiвнi 3,6 % вiд освiтленостi на вщкритш мiсцевостi.
На секцп стацюнару, де було проведено вузькосмугове (облямiвкове) рубання Вагнера, спостерiгаeться значна диференщащя iнтенсивностi свiтла. На смугах без рубання деревостану до люово1 тдстилки досягае близько 16 % сонячного свила, на смугах з розрщженням деревостану - близько 28 % i на смугах iз сущльним рубанням деревостану - 62 %. Зростання штенсив-ностi свiтла на смугах без рубання деревостану порiвняно з контрольною сек-цiею пов'язане насамперед iз бiчним освiтленням зi сторони прилеглих смуг, на яких проведено сущльне вирубування, або розрщження деревостану.
Аналiз свiтлового режиму тд наметом дослiдних деревостанiв пiсля першого прийому рiзних способiв рубання показуе, що на всiх дiлянках сформувались сприятливi умови для проростання насшня та росту самосiву сосни, дуба та шших деревних порiд.
Пюля проведених рубань пiд наметом дослщних деревостанiв зросла також кiлькiсть видiв у складi живого надгрунтового покриву. На контролi ми виявили всього 17 трав'яних видiв. На секцп рiвномiрно-поступового триприйомного i вузько-лiсосiчного сущльного рубання 1хня кiлькiсть зросла до 39-42, на секцп групово-вибiркового триприйомного рубання вона практично не змшилась i дорiвнювала 21. На секцп вузькосмугового рубання Вагнера спостер^аеться певна диференцiацiя видового розма1ття трав'яних рос-лин. Так, на облямiвках, не пройдених рубанням, виявлено 16 видiв рослин, на розрщжених - 29 i на сущльно вирубаних - 26.
Iнтенсивнiсть першого прийому рубань та iншi 1х особливостi вплинули також на проективне вкриття видiв живого надгрунтового покриву. Так, загаль-не проективне вкриття видiв на контрольнiй дiлянцi становило 27 %, а пщ наметом дослщних деревостанiв воно зросло до 33-79 %. Дослiдження кшькосл пiдросту деревних порщ на секщях стацiонару проводили в липнi 2008 р. до виконання рубань i в липнi 2010 р. пюля першого прийому рубань (табл. 1 i 2).
З табл. 1 видно, що до проведення рубань тд наметом дослщних ль состашв у загальному нараховувалось вiд 14,3 до 29,4 тис. шт./га самошву деревних порiд. У його складi трапляються сосна, дуб, граб, клен гостролистий, явiр, липа i в'яз. Найбiльшу його кiлькiсть виявлено на контрольнш секцп 1 (29,4 тис. шт./га) за рахунок тшьотривалого явора. На люосжах групово-ви-бiркового рубання (секцiя 3), вузько-лiсосiчного (секщя 5) i Вагнера (секцiя 4) кшькють пiдросту змiнювалась у межах 14,3-16,4 тис. шт./га, а рiвномiрно-поступового (секщя 2) - 19,5 тис. шт./га. Структура самошву на секщях ста-
цiонару за видовим складом деревних порщ, вжом, висотою i станом вияви-лась практично однаковою.
Табл. 1. Ктьтсть самоаву деревних пор1д на секщях стащонару до проведення рубань, тис. шт./га
Порода Секщя
1 2 3 4 5
Дуб звичайний 0,6 0,8 0,3 0,5 -
Граб звичайний 4,9 5,3 3,3 0,5 4,1
Клен гостролистий 5,1 3,3 1,1 1,4 3,6
Яв1р 18,8 8,0 10,0 5,3 8,0
Липа др1бнолиста - 1,3 0,6 2,3 -
В'яз голий - 0,8 1,1 4,3 -
Разом 29,4 19,5 16,4 14,3 15,7
Табл. 2. Ктьтсть самос1ву деревних пор1д на секщях стащонару тсля проведення першого прийому рубань, тис. шт./га
Порода Секщя
1 2 3 4 5
Сосна звичайна 0,8 71,3 11,6 63,8 32,8
Дуб звичайний 1,2 10,9 0,6 2,8 1,6
Граб звичайний 11,6 96,6 29,1 26,7 41,2
Клен гостролистий 5,0 1,9 0,9 3,3 -
Яв1р 19,6 27,2 21,9 6,8 4,4
Липа др1бнолиста - 0,3 0,9 0,9 -
В'яз голий - 0,3 0,3 2,2 0,3
Осика - 0,3 - 0,1 0,6
Верба козяча - 2,8 - 0,1 0,6
Черешня - - - 0,1 -
Разом 38,2 211,9 65,3 106,7 81,6
Щд наметом материнських деревосташв стащонару найкраще понов-люегься явiр. Його частка у складi самошву становить 37,1-63,9 %. Пiдрiст явора характеризуемся високою тiньовитривалiстю та здатнютю виживати в умовах сильного затшення. Про це свiдчить його вжова структура. На всiх дь лянках поширений самосiв явора рiзного вжу, але переважае пiдрiст старше
3 роюв. Його висота досягае 3-4 м з переважанням рослин висотою до 100150 см. Ми до проведення рубань виявили також значне поновлення на дь лянках стащонару клена гостролистого i граба звичайного, яю вщносно добре ростуть тд наметом зiмкнених деревосташв. Щдргст клена i граба рiзного вiку трапляються на всiх секщях стащонару. Серед нього переважають осо-бини вiком бiльше трьох роюв. Густота тдросту клена змiнюеться у межах 1,1-5,1, а граба - 0,5-4,9 тис. шт./га. Висота тдросту цих порщ досягае 100150 см, але переважають особини висотою менше 100 см. Устшно поновлю-ються на стацiонарi також таю щнш для свiжоl грабово-сосново! грудувато! судiброви деревнi породи, як липа i в'яз. 1х пiдрiст виявлено на секщях 2, 3,
4 юльюстю 0,6-4,3 тис. шт./га. Висота рослин досягае 100-150 см.
Основною проблемою в складних люостанах у вщносно багатих суг-рудкових типах люу е поновлення головних свггаолюбних деревних порiд -
сосни i дуба. Ми на CTa^orapi до проведення рубань взаг^ не виявили са-мошву сосни. Сaмociв дуба трапляеться на вciх дocлiдних секщях кшькютю 0,3-0,8 тис. шт./га. Його вж становить 1-3 роки, висота не перевищуе 25 см, стан - вщ здорового до сильно ослаблого. Для поновлення сосни i дуба та збереження i створення умов для росту самошву на секщях стацюнару в 2009 р. було проведено перший прийом рубань. Результата обл^ самошву наведено в табл. 2.
Дослщження показали, що тсля проведеного прийому рубань тд наметом материнських деревостатв i навиь на кoнrpoлi ютотно штенсиф^ва-лись лicoвiднoвнi процеси. На кoнrpoлi (cекцiя 1), де не проводилось рубання, загальна кшькють caмociвy збiльшилacь до 38,2 тис. шт./га (табл. 2). Таке його зростання пов'язане зi збшьшенням освггаеносл пiд наметом деревостану вздовж двох боюв, якi прилягають до секцп 2 i 4. На кoнrpoлi у cклaдi тд-росту переважають явip (51 %) i граб (30 %). Для формування пoвнoцiннoгo деревостану вiднoвилacь достатня кшькють клена гостролистого (5,0 тис. шт./га) та виявлено незначну кшькють oднopiчнoгo самошву сосни (0,8 тис. шт./га), який здебшьшого зосереджений уздовж межi з cекцiями 2 i 4 i дуба (1,2 тис. шт./га). Самошв сосни i дуба характеризуемся добрим станом, але його кшькють недостатня для вщновлення сосново-дубового деревостану. До того ж, переважна його кшькють очевидно загине до кшця вегетацшного пе-pioдy через низьку ocвirленicrь.
На cекцiï 2 пюля першого прийому piвнoмipнo-пocтyпoвoгo рубання нараховано 211,9 тис. шт./га самошву деревних порщ (табл. 2). У його cклaдi виявлено сосну, дуб, клен гостролистий, явip, липу, в'яз, осику i вербу козячу. Спостережено piзке зростання кiлькocri caмociвy сосни (до 71,3 тис. шт./га, або 33,6 %), дуба (до 10,9 тис. шт./га, 5,1 %), явора (27,2 тис. шт./га, 12,8 %) i граба (до 96,6 тис. шт./га, 45,6 %). Найменше на щй дшянщ оновились липа (0,3 тис. шт./га), в'яз (0,3 тис. шт./га), осика (0,3 тис. шт./га), клен гостролистий (1,9 тис. шт./га) i верба (2,8 тис. шт./га). Якщо дуб, сосна i верба представлен зазвичай oднopiчним самошвом висотою до 25 см piзнoгo стану, то iншi деревт породи характеризуются тдростом piзнoгo вiкy. Пюля рубання частини деревостану на секцп 2 створились rap^rami мжрокшматичш умо-ви для росту caмociвy деревних порщ та покращення пpoцеciв його життедь яльнocri. У нacryпнi роки найбшьша загроза для росту самошву сосни i дуба буде спостер^атись з боку граба, який на щй дiлянцi iнrенcивнo понов-люеться та характеризуеться високою iнrенcивнicrю росту в молодому вщ1
На секцп 3 (гpyпoвo-вибipкoве рубання) кiлькicrь самошву досягла 65,3 тис. шт./га (табл. 2). Вирубування вжон загалом сприяло поновленню сосни, кiлькicrь oднopiчнoгo самошву якoï становить 11,6 тис. шт./га (17,8 %), а також граба i явора. За зaгaльнoï кшькосп пiдpocry граба вciх вь кових груп - 29,1 тис. шт./га (44,6 % вщ кшькосп пiдpocry вciх пopiд) i явора 21,9 тис. шт./га (33,5 %) ми, вщповщно, виявили 24,7 i 9,4 тис. шт./га одно-piчнoгo caмociвy цих деревних пopiд, який з'явився тсля проведеного першо-го прийому рубання. Слабким поновленням характеризуються дуб, липа i в'яз. Кшькють oднopiчнoгo самоиву дуба i липи становить близько 0,6 тис. шт./га, а oднopiчнoгo самошву в'яза ми не виявили. Загалом на дшянщ групо-
вo-вибipкoвoгo рубання переважае (81,3 %) дpiбний тдрют висотою до 0,25 м. Знaчнoï висоти (бiльше 150 см) досягають лише oкpемi особини в'яза вжом старше 7 poкiв.
Загалом мжроктматичт умови пiд наметом материнського деревостану на секцп 3 тсля проведеного першого прийому гpyпoвo-вибipкoвoгo рубання виявились не достатньо сприятливими для житrедiяльнocтi тдросту головних лicoтвipних деревних пopiд. Тут за станом переважае середньо (57,9 %) i сильно (22,5 %) ослаблий тдрют. Проте найбшьшого пpигнiчення зазнае самошв сосни звичaйнoï, 78,4 % якого виявився сильно ослабленим. Найбшьше здорових i неютотно ослаблих особин спостережено серед самось ву граба (16,2 %), явора (10,1 %), липи (66,7 %) i в'яза (100,0 %).
На cекцiï 4 вузькосмугового (oблямiвкoвoгo) рубання Вагнера виявлено 106,7 тис. шт./га самоиву сосни, дуба, граба, клена гостролистого, явора, липи, в'яза, осики, черешт та верби кoзячoï (табл. 2). У його cклaдi найбшьше представлений самошв сосни (63,8 тис. шт./га, або 59,8 %). Густота тдросту граба i явора виявилась значно меншою i, вщповщно, становить 26,7 тис. шт./га (25,0 %) i 6,8 тис. шт./га (6,4 %). Недостатшм е поновлення дуба (2,8 тис. шт./га), клена гостролистого (3,3 тис. шт./га) i в'яза (2,2 тис. шт./га), та незадовшьним липи, осики, черешт та верби (менше 1 тис. шт./га). Шдрют деревних порщ на щй секцп характеризуемся неоднорщною вжовою структурою. Так, сосна, дуб, осика i верба представлен виключно oднopiчним самошвом. Серед тдросту граба частка oднopiчнoгo самошву становить 94,8 %, явора - 57,4 % i клена - 39,4 %. Загалом на щй дшянщ 91,1 % самоиву деревних порщ виявився oднopiчним, тобто з'явився тсля першого прийому рубання. На секцп 4 переважае дpiбний тдрют з висотою до 25 см (94,7 %). Незначна кшькють тдросту граба, клена i явора досягае висоти 51-75 см i тшьки oкpемi екземпляри в'яза - 101-150 см.
Унаслщок проведеного першого прийому рубання тд наметом деревостану на секцп 4 сформувались rap^rarni умови не тшьки для природного поновлення деревних порщ, a i для росту самоиву. Загалом на дшянщ 45,2 % тдросту деревних порщ вщнесено до здорового, або неютотно ослаблого, 29,1 % - до середньо ослаблого i 25,7 % - до сильно ослаблого.
На секцп 5 вузьколюошчне суцшьне рубання було проведене в шчт 2009 р. На нш загальна кшькють тдросту деревних порщ у липт 2010 р. ста-новила 81,6 тис. шт./га (табл. 2). У його cклaдi переважають сосна звичайна (31,5 %), граб (50,5 %) i явip (5,4 %). Кшькють тдросту в'яза, осики i верби змшюеться у межах 0,3-0,6 тис. шт./га, а дуба - 1,6 тис. шт./га. Серед тдросту сосни переважають двopiчки (62,8 %), а граба - oднopiчки (95,6 %). Дуб звичайний представлений 2-3^чним тдростом, осика i верба - 1-3^чним, в'яз - старше 7 роюв. Загалом на дшянщ oднopiчний самошв становить 65,6 %. Близько 92 % самошву за висотою не перевищуе 25 см i у близько 5 % - висота змшюеться у межах 26-50 см. Лише oкpемi особини граба, явора, в'яза i верби досягають висоти 76-150 см.
Таким чином, проведет пеpшi прийоми рубань на секщях стацюнару зазвичай aкrивiзyвaли репродуктивш процеси у бшьшосп деревних порщ та ютотно сприяли ïх природному насшному поновленню. Щд наметом дослщ-
них деревосташв виявлено вщ 65,3 до 211,9 тис. шт./га самоаву деревних по-рщ, зокрема сосни 11,6-71,3 i дуба 0,6-10,9 тис. шт./га. Найкращi умови для поновлення i виживання самосiву сосни, дуба та шших деревних порiд у сосно-во-дубових деревостанах i3 часткою дуба до 20 % склались на секцп рiвномiр-но-поступового, а найгiршi - групово-вибiркового триприйомного рубання.
Л1тература
1. Герушинський З.Ю. Збереження i вщтворення сосново-дубових деревосташв Роз-точчя / З.Ю. Герушинський, Р.Г. Зарубенко. - Льв1в, 1996. - 18 с.
2. Горшенин Н.М. Лесоводство : учебник [для студ. ВНЗ] / Н.М. Горшенин, А.И. Шви-денко. - Львов : Вид-во "Вища шк.", 1977. - 304 с.
3. Горшетн М.М. Стацюнарш дослщження впливу р1зних способ1в поступових рубок на умови середовища, продуктивнють деревосташв i люовщновлення / М.М. Горшенш // Л> швницьга дослщження на Розточчг - Льв1в : Вид-во "Каменяр", 1972. - С. 14-24.
4. Данькевич С.М. Природне вщновлення плюсового насадження сосни звичайно! у заказнику "Лопатинський" / С.М. Данькевич // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 39-43.
5. Данькевич С.М. Стан та шляхи збереження генофонду плюсового насадження сосни звичайно! у заказнику "Лопатинський" - основи люонасшнево! бази Радехiвського держлю-госпу / С.М. Данькевич, Г.Т. Криницький // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: IX-т Погребняювсьга читання. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3 -С. 22-27.
6. Данькевич С.М. Стан люонасшного комплексу сосни звичайно! на Малому Полюс та шляхи збереження його генофонду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Люов1 культури та фггомелюращя" / С.М. Данькевич. - Льв1в, 2010. - 23 с.
7. Копий С.Л. Особливосп природного вщтворення коршних деревосташв у грабових д1бровах захщного регюну Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i лгавництво" / С.Л. Копш. - Льв1в, 2010. - 20 с.
8. Криницкий Г.Т. К проблеме восстановления лесов зеленых зон в условиях рекреационного воздействия // Проблемы использования, воспроизводства и охраны лесных ресурсов : матер. Республиканской научно-практ. конф. / Г.Т. Криницкий, Н.М. Горшенин, Р.Т. Гут, В.К. Заика. - Йошкар-Ола, 1989. - С. 25-26.
9. Криницький Г.Т. Про збереження генофонду плюсових насаджень св1тлолюбивих порщ // Природно-заповщний фонд Укра!ни - минуле, сьогодення, майбутне : матер. М1жнар. наук.-практ. конф., присвячено! 20-р1ччю заповщника "Медобори" / Г.Т. Криницький, В.К. За-!ка, С.М. Данькевич, С.Л. Копш. - Тернотль : Вид-во "Пщручники i поабники". - С. 388-392.
10. Криницький Г.Т. Вщтворення коршних деревосташв у грабово-соснових суд1бро-вах природним шляхом / Г.Т. Криницький, О.Г. Криницька, В.Г. Мазепа // Науковий вюник НУБЩ Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЩ Укра!ни, 2010. - № 152, ч. 2. - С. 139-146.
11. Мелехов И.С. Рубки главного пользования / И.С. Мелехов. - М. : Гослесбумиздат, 1962. - 329 с.
Заика В.К., Иваницкий Р.С., Криницкий Г.Т. Стационарные исследования естественного восстановления сосново-дубовых древостоев в связи с рубками главного пользования в условиях Северно-Западного Подолья
Изучены лесовосстановительные процессы в 105-летнем сосново-дубовом древостое Суражской лесной дачи до и после проведения лесовосстановительных рубок. После проведения первого прийома рубок под пологом древостоев появилось от 65,3 до 211,9 тыс. шт./га самосева древесных пород, в том числе сосны 11,6-71,3 и дуба 0,6-10,9 тыс. шт./га. Наиболее благоприятные условия для возобновления и существования самосева сосны, дуба и других древесных пород в сосново-дубовых де-ревостоях с участием дуба в их составе до 20 % сложились на участке равномерно-постепенной, а наихудшие - на участке групово-выборочной трехприйомной рубки.
Ключевые слова: естественное возобновление, подрост, сосна, дуб, сосново-дубовый древостой, рубки главного пользования.
Zaika V.K., Ivanyckyy R.S., Krynytskyy G.T. Stationary researches of natural renewal of pine-oak forests stands in connection with the main using thinning in the conditions of North-Western Podillya
In stationary terms investigational of forests renewal processes in 105-years-old pine-oak forests stands of Suraz forest lodge (North-Western Podillya) before and after make main using thinning. Defined, that after the first reception of main using thinning under stand canopy appeared from 65,3 to 211,9 thousands per 1 hectare to self-seeding tree-species, in particular pine-trees 11,6-71,3 and oak 0,6-10,9 thousands per 1 hectare. The best terms for renewal and survival of self-seeding of pine, oak and other tree-species in pine-oak forests stands with the oak particle to 20 % folded on a section evenly gradual, and most bed - group-selection three-partial thinning.
Keywords: natural renewal, underwood, pine-tree, oak-tree, pine-oak forest stand, main using thinning.
УДК 630*187 Проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ЗНАЧЕНИЯ ТИПОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ А. ПЯСЕЦЬКОГО ДЛЯ ОЩНЮВАННЯ ЗМ1Н ТИП1В Л1СУ В УМОВАХ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Окреслено становлення лiсiвничо-екологiчноi типологп. Охарактеризовано переваги тривалих дослщжень на мошторингових об'ектах для оцшювання змш тишв лiсу. Запропоновано розглядати типолопчний профшь А. Пясецького як постшно д1-ючий мошторинговий об'ект для вдосконалення лiсовоi типологи як науки про кла-сифжащю лiсових рослинних угруповань.
Ключовг слова: тип лiсу, мошторинг, едатоп, класифжащя.
Основною метою оргашзацп люового господарства в Украш е забез-печення ведення люового господарства на засадах збалансованого розвитку з урахуванням природних та економ1чних умов р1зних регюшв, цшьового призначення л1с1в, люорослинних умов, породного складу деревосташв, а також функцш, яю вони виконують. Упродовж останшх десятилиъ у держав1 сформувалися певш напрями господарювання, основними з яких можна вва-жати захисний, захисно-експлуатацшний, експлуатацшно-промисловий 1 су-то промисловий.
Вщповщно до Люового кодексу та чинних нормативних акпв, реатза-щя таких напрям!в не мае перешкоджати збереженню люового бюр!зномашт-тя i пов'язаних 1з ним цiнностей, водних ресуршв, грунлв, а також ушкальних люових екосистем, тдтримуючи цим самим екологiчнi функцп та цшюнють люу. Для цього люогосподарсью заходи доцшьно спрямовувати на ефективне багатоцшьове використання продукпв ! функцш люу з метою отримання еко-лопчних i сощальних вигод. При цьому весь комплекс люогосподарських за-ход1в варто здiйснювати на типолопчнш основ^ оскшьки в тит люу об'една-ш вс1 складники 1х устшного планування - родючють грунту, бонiтет, пашв-на порода, склад коршного деревостану, продуктивнють.
З огляду на це, лiсова типолопя мае вагоме практичне застосування, оскшьки вирiшуе завдання класифжацп люових дшянок, однорщних за грун-тово-пдролопчними, ктматичними i люорослинними умовами з метою опра-
