CC BY
34
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*[622+116.28+111] Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук;
асист. С.Л. Копт, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАС1ННОГО В1ДТВОРЕННЯ СТАРОВ1КОВИХ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Здшснено аналiз особливостей проходження природного насшного поновлення у грабово-дубових деревостанах регюну дослiджень. Подано результати стацюнар-них дослщжень проходження лiсовiдновних процесiв на дшянках з рiзною штенсив-шстю розрiдження материнського намету. Визначено вплив штенсивност освггле-ностi на змшу бiометричних показникiв пiдросту дуба.
Дослщження законом1рностей росту, розвитку, динамжи чисельносп самошву 1 тдросту дуба звичайного тд наметом люу та на люосжах проводили в дубових люостанах Льв1всько!, Тернопшьсько! 1 Хмельницько! областей у Льв1вському, Радех1вському, Самб1рському, Бережанському, Чортювсь-кому, Стрийському, Кам'янець-Подшьському 1 Ярмолинецькому державних люомисливських тдприемствах. Одночасно анал1зували люовщновш проце-си на стацюнарному об'екп в урочищ1 "КорналовичГ1, що знаходиться на те-риторп Дублянського люництва (кв.2, вид. 2) ДП "Самб1рський люгосп". Ста-цюнар було закладено у 2005 р. у 200-л1тньому грабово-дубовому деревоста-ш складом 10Д/10Г в умовах волого! грабово! д1брови, повнотою 0,3, 1з запасом 150 м3/га (рис. 1). Завданням створення цього дослщного об'екта було обгрунтування системи люогосподарських заход1в для забезпечення природного насшного поновлення дуба звичайного шд наметом старовжового гра-бово-дубового низькоповнотного деревостану.
Одночасно на секщях у межах стацюнару проводили системш досль дження змши видового р1зномашття трав'яних рослин, видового складу гри-б1в-симбюнт1в, особливостей змши рад1ального приросту модельних дерев дуба звичайного, плодоношення дуба звичайного, перерозподшу гумусу, хь м1чних елеменпв уздовж грунтового профшю 1 змши його кислотносп внас-лщок р1зних способ1в рубання головного користування.
Для вивчення особливостей росту, розвитку, формування вертикально! та горизонтально! структур дубових деревосташв, особливостей процесу природного насшного поновлення тд !х наметом, ми закладали пробш площ1 в характерних деревостанах р1зного вжу, сформованих у пашвних типах люу регюну дослщжень (св1жа грабова д1брова Б2- г-Д та волога грабова д1брова Вз- г-Д).
Надал1 на постшних облжових площадках облжовували дшянках 1 шдрют дуба та шш1 деревш породи. Одночасно на кожнш з1 секцш вивчали освгглешсть, визначали бюметричш показники самоиву 1 тдросту, який по-явився у р1зних еколопчних умовах, фжсували показники температури та во-
логост повпря, дослiджували вплив трав'яного вкриття на рют самосiву i пiдросту дуба звичайного. Самошв i пiдрiст дуба звичайного та супутшх де-ревних порщ облiковували за вiковими групами: 1-, 2-, З^чки, 4-7^чки, та старше 7 роюв.
ШО. м
© О о о о © о 1 к
см
© о м
*- 2 0? м -►
Рис. 1. Схема науково-виробничого стащонару " КорналовичГ' в Дублянському лiсництвiДП "Самбiрськелгсове господарство"
Способи рубань: 1 - контроль; 2 - суцыьне лiсосiчне; 3 -рiвномiрне поступове двоприйомне; 4 - групово-вибiркове триприйомне
Беручи до уваги надзвичайно важливе значення дуба звичайного у формуванш високопродуктивних, довгсгачних i щнних насаджень, а також те, що дубовi люи насшного походження стшюш до впливу негативних чин-ниюв зовнiшнього середовища, захворювань, пошкоджень ентомошкздника-ми, ставили завдання опрацювати систему заходiв щодо забезпечення умови для вiдтворення дубових лiсостанiв насiнним шляхом [1,7]. Добре сформована коренева система з глибоким стрижневим коренем, характерна для дерев дуба насiнного походження, забезпечуе 1м можливiсть протистояти рiзким змшам клiматичних показникiв, зокрема у роки з посушливими весною та ль том [2, 4, 6]. Люостани дуба насiнного походження мають вищу продуктив-нiсть у пристигаючому та стиглому вiцi [5]. Забезпечення природного насшного поновлення дуба звичайного е значно дешевшим, нiж штучне 1х вщтво-рення. Проте цей процес залежить вiд багатьох зовшшшх i внутрiшнiх чин-ниюв. Зокрема, на появу самошву дуба впливають природно-клiматичнi умови, якi сприяють або перешкоджають формуванню генеративних оргашв i дозрiванню насiння. Вiдомо, що в кращих rрунтово-клiматичних умовах уро-жайнiсть жолудiв дуба - вища. Зокрема, в умовах Бiлорусi урожайнють дуба сягае близько 530 кг/га. Дещо вищий урожай жолудiв дуба характерний для дiбров твшчно-схщно1 частини Укра1ни (до 1,5 т/га), ще вищий цей показ-
ник у Швденному Лiсостепу (1,7-2,2 т/га) i найвищий в дубових лiсостанах Захщного Лiсостепу. Оптимальнi умови для плодоношення дуба звичайного формуються в дубових насадженнях повнотою 0,6-0,7 [3,5]. Важливим чин-ником, який iстотно впливае на процес насiнного вiдтворення дубових люос-танiв, е санiтарний стан дерев дуба та !х здатшсть протистояти ентомошюд-никам i патогенам.
Анатз урожайностi старовiкових деревостанiв вивчали на експери-ментальному дослiдному об'екл "Корналовичi". Результати облiку врожаю жолудiв дуба на стацiонарi наведено в табл. 1. Як свщчать результати вико-наних дослiджень, вирубування частини дерев граба звичайного, що формуе другий ярус пiд кронами старовжових дубiв, сприяло зростанню урожайностi жолудя [8]. Так, у 2006 р. на дослщних дiлянках облiковано понад 82 тис шт./га жолудiв дуба звичайного, з яких майже 85 % пошкоджено ентомош-кiд-никами та хворобами. Встановлено, що маса здорових жолудiв тут стано-вить лише 38 % вщ загально! маси опалого насшня. Водночас за межами дос-лiдного об'екта урожай жолудя був незначним. Загалом нашi дослщження дали змогу вiдзначити, що опале насшня дуба звичайного в старовжових дере-востанах iстотно пошкоджуеться ентомошкiдниками та патогенними грибами i не вiдповiдае допустимим нормам кондицшносп. Проте частина жолудiв дуба звичайного е здоровою i успiшно и можна використовувати для насшно-го вщгворення старовiкових, низькоповнотних та ослаблених дубових дере-востанiв регiону дослщжень за дотримання вiдповiдних норм i своечасного вживання лiсогосподарських заходiв.
Табл. 1. Урожай жолудiв дуба звичайного на стацiонарi "КорналовичГ"
тд разными частинами крон модельных дерев у 2006 рощ
Мгсце облшу насшня Юльюсть насшня, тис шт./га Маса насшня, кг/га
здорове пошкоджене разом здорове пошкоджене разом
Всього на пробнш площ1 12,1±0'2 70,7±"'9 82,8±0'5 62,5±и,6 100,3±1,6 162,8^
Швтчна сторона крони 22,0±"'4 118,0±1'2 140,0м'' 93,1±и,8 190,0±3,9 283,1±2,5
Схщна сторона крони 36,0±"'' 90,0±"'4 126,0м'3 183,6±1,и 185,4±2,8 369,0±4,;
Птвденна сторона крони 18,0±01 70,0±°'6 88,0±1,1 87,1±1,3 137,2±1,9 224'3±1''
Зах1дна сторона крони 20,0±"'3 116,0±11 136,0±/'5 108,0±3,1 200,7±6,1 308,7±4,;
Подальшi дослщження плодоношення дуба звичайного на секщях дос-лщного об'екта дали змогу вщзначити певш особливостi проходження цього процесу. Зокрема встановлено, що додаткове розрщження грабово-дубового деревостану в умовах волого! грабово! дiброви сприяе зростанню врожайнос-тi дуба звичайного (табл. 2).
Табл. 2. Урожай жолудiв дуба звичайного на секщях стащонару за роками
спостережень, кг/га
№ Роки облжу Секци
з/п 1(контроль) 2 3 4
1 2006* - 82,8±и,5 82,8±и,5 82,8±и,5
2 2007 37,4±м 569,1±11,' 518,0±18,3 414,5±15,2
3 2009 616,2±16,9 1565,3±43,1 786,7±21,0 705,3±19,8
Примака: * У середньому на дослщних секщях. На контрсш облж урожаю ду-
ба не проводили.
Як видно з табл. 3, найвищим показником плодоношення характеризуются дерева дуба звичайного на секцп iз суцшьним вирубуванням другого ярусу граба. Так, у 2007 р. урожай жолудiв дуба звичайного на цш секцп пе-ревищував майже у 1,1 раза урожай на секцп 3, у 1,4 раза - на секцп 4 та у 15,2 раза - на контролi (секщя 1). Подiбну тенденщю ми вщзначили i в 2009 р. Урожай жолудiв тут був бiльшим майже у 2 рази порiвняно з секщею 3, у 2,2 раза - iз секцieю 4 та бшьш нiж у 2,5 рази - на секцп 1.
З метою дослщження особливостей появи, динамжи росту та розвитку пiдросту дуба звичайного тд впливом лiсогосподарських заходiв рiзноl ш-тенсивностi, облiковано самошв та пiдрiст деревних порiд на секщях стащ-онару "Корналовичi" (табл. 3). Найбшьшу кiлькiсть (17,2 тис шт./га) самосiву дуба облiковано на секцп з суцшьним вирубуванням граба. Дещо менше з'явилось самосiву дуба на секщях iз поступовим вирубуванням граба (10,8 тис шт./га) групово-вибiрковим (6,3 тис шт./га) i найменше на контролi (4,1 тис шт./га). Варто зазначити, що поряд iз самосiвом дуба з'явилась знач-на кшьюсть самосiву граба звичайного.
Табл. 3. Ктьтсть тдросту на секщях стащонару "Корналович1"
та зруб1 в урочищ1 "Галлея ", (тис шт./га)
Р1к об- лжу Порода Дослщний об'ект
Контроль (секщя 1) Суцшьне виру-бування граба (секц1я 2) Поступове зрь дження граба (секщя 3) Групово-виб1р-кове зрщження граба (секця 4)
жовтень 2007 дуб звичайний 4,1 17,2 10,8 6,3
граб 5,4 40,8 16,4 17,6
клен 0,1 0,1 - 0,1
червень 2008 дуб звичайний 2,7 10,3 2,6 6,1
граб 12,7 102,4 23 50,9
клен 0,3 0,6 0,2 0,1
модрина - 0,2 - 0,2
береза - 0,2 - -
жовтень 2008 дуб звичайний 1,3 7,1 4,2 7,3
граб 4,8 95,5 25,2 29,2
клен 0,1 0,3 - 0,1
модрина - 0,5 - -
береза - 0,5 - 0,2
жовтень 2009 дуб звичайний 0,6 6,2 2,9 4,8
граб 3,3 87,3 21,7 26,5
клен 0,1 0,3 - 0,1
модрина - 0,5 - -
береза 0,5 - 0,1
Зокрема, найбшьша кшьюсть його зафжсовано на секцп з суцшьним вирубуванням другого ярусу (понад 40 тис шт./га) i значно менше на шших секщях. Загалом самошв граба юльюсно переважае самошв дуба на вшх сек-цiях експерименту. Перюдичш облiки пiдросту деревних порiд, що з'явились на секщях експерименту тсля розрщження грабово-дубового деревостану, дали змогу вiдзначити достатньо рiзке зменшення юлькосп пiдросту дуба
звичайного на контроль На секщях iз поступовим i групово-вибiрковим роз-рiдженням чггко вiдзначено зростання кiлькостi самосiву дуба тсля се-реднього врожаю 2007 р.
Проте недостатня освггаешсть на секцп з поступовим вирубуванням та штенсивне розростання трав'яного вкриття тд час проведення групово-ви-бiркового розрщження сприяло швидкому вщпаду самошву, що з'явився (рис. 2). На секцп з суцшьним вирубуванням другого ярусу граба вщзначено поступове зменшення юлькосп пiдросту дуба звичайного. Аналiз бюметрич-них показникiв пiдросту дуба звичайного на секщях стащонару та на зрубi дав змогу вiдзначити певну тенденцiю змiни показникiв середньо! висоти та дiаметра коренево! шийки. Збшьшення освiтленостi на секцiях експерименту сприяло посиленню росту самосiву дуба звичайного (табл. 4).
Табл. 4. Бюметрична характеристика самоаву та тдросту дуба звичайного
на секщях стащонару "КорналовичУ
Дослвдш дшянки Середня висота, см | Середнш д1аметр, мм
Роки облжу
2007 2008 2009 2007 2008 2009
Контроль 19,8±0-' 17,5±0,4 - 1,1±°,4 0 9±0,05 -
Секщя 2 21 4±0'8 50,5±0,9 86,1±1,' 4,8±0,2 6,9±0,2 9 2±0,3
Секщя 3 16,2±0'5 29 4±0,8 37,7±0,8 3,1±°,' 5,3±0,2 6,0±0,2
Секщя 4 20,9±0'' 31,5±0,9 44,3±0,9 4,0±°,' 5,1±0,2 5,9±0,2
2008 2009
Рис. 2. Динамка выпаду самосшу i тдросту дуба звичайного на секщях стацюнару
Зростання освгтленосп тд наметом деревостану сприяе динамiчному зростанню зазначених вище показниюв. Бiометрична характеристика тдрос-ту дуба звичайного на секщях науково-виробничого стащонару та на зрубi дала змогу вщзначити певну тенденщю до змши показникiв середньо! висоти та дiаметра коренево! шийки. Бiльша освiтленiсть тд наметом деревостану сприяе динамiчному зростанню зазначених вище показниюв.
Зокрема, на секцп 2 (суцшьне вирубування граба) та на зрубi протягом остантх роюв зберiгаеться стабiльна тенденцiя до збшьшення показниюв висоти тдросту та дiаметра коренево! шийки. Нашi дослщження дали змогу вiдзначити ютотну залежнiсть висоти пiдросту дуба звичайного вщ показни-ка освiтленостi.
Встановлет зв'язки дали змогу визначити параметри залежносп висо-ти пiдросту дуба звичайного на n^craBi запропонованих регресiйних piBMHb у межах аналiзованого варiанта. Внаслщок порiвняння суми квадратичних вiдхилень проаналiзованих рiвнянь регресп та вiдповiдноcтi основних тенден-цiй залежноcтi змiни аналiзованого чинника, було пiдiбрано рiвняння регресп, яке найчiткiше описуе встановлену особливють динамiки цього показника (1):
у = 0,0863х3 + 2,2062х2 - 11,628 х + 85,548 (1)
Графiчне зображення ще! залежноcтi представлено на рис. 3.
130'
120
2 о 110
£ 100
о
ч 90-
с
я; ЯП-
Ь
£ 70'
60'
50
1 1 1 1 1 у = -0,0863х'+ 2,2062ч- 11,628ч + 85.54 R"= 0.75SS 8 г
О
О
о °П
оо
I
4 5 6 7 8 1нтенс:1вшслъ осв1тленост1, Л к
¡0
И
12
Рис. 3. Залежтсть висоти тдросту дуба звичайного eid освтленост1 на секци з суцтьним вирубуванням граба звичайного
Нашi дослщження дозволили дали змогу визначальт чинниюв у вщ-творенш корiнних дубових деревосташв, серед яких чiльне мicце посщають:
• перюдичшсть плодоношения дуба звичайного;
• наявтсть та cвоечаcиicть вживання лicогоcподарcьких заходiв, якi сприяють появi значно! кiлькоcтi cамоciву дуба звичайного тд наметом материнських деревоcтаиiв та успшному його росту i розвитку;
• забезпечення достатньо! оcвiтлеиоcтi для виживання cамоciву дуба. Висновки:
1. Розрщження другого ярусу в грабово-дубовому cтаровiковому деревос-танi сприяе стимуляцп плодоношення дуба звичайного.
2. Шсля виконання рубань 2006 р. облжовано понад 82 тис шт./га жолудiв дуба, з яких майже 85 % пошкоджено ентомошкщниками i патогенними грибами. Маса здорового настня становила близько 38 %% вiд загально! маси опалого наciння.
3. Найбшьш icтотне зростання врожаю жолудiв у 2009 р. зазначено на сек-щях iз cуцiльним рубанням другого ярусу - у 2,5 рази, дещо менше тд час здтснення рiвномiрно-поcтупового - у 1,3 раза та групово-вибiрко-вого - у 1,2 раза, порiвняно з контролем.
4. 1нтенсивтсть розрiдження деревостану ютотно впливае на урожайнicть дуба та появу самошву. Зокрема у 2009 р. найбшьшу кiлькicть (17,2 тис шт./га) самошву дуба звичайного облжовано на секцп з cуцiльним вирубуванням другого ярусу, дещо менше його з'явилось тд час рiвномiрно-
поступового (10,8 тис шт./га) та групово-вибiркового (6,3 тис шт./га) ви-рубування граба i найменше - на контролi (4,1 тис шт./га).
5. Збшьшення освггленосп пiд наметом покращуе штенсившсть росту та розвитку пiдросту дуба. Найстшюшу динамiку зростання середнiх показниюв висоти та дiаметра коренево! шийки дубового тдросту зазначено на секцп з суцшьним рубанням другого ярусу, дещо менш динамiчно розвиваеться пiдрiст дуба на секцiях з поступовим та групово-в^рко-вим вирубуванням граба. На контролi пiдрiст дуба гине вже на третьому рощ життя.
Л1тература
1. Алентьев П.Н. Содействие естественному возобновлению в лесах Северного Кавказа / П.Н. Алентьев // Лесное хозяйство : журнал. - 1980. - N° 9. - С. 69-74.
2. Бобруйко Б.И. Роль и значения дубового подроста в восстановлении дубрав северозападного Кавказа : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение, лесоводство и защитное лесоразведение, лесн. пожары и борьба с ними" / Б.И. Бобруйко. - Минск, 1969. - 20 с.
3. Генарук С.А. Люи Захщного регюну Укра1ни / С.А. Генарук, М.С. Нижник, Л.1. Ко-пш. - Льв1в : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
4. Гречуха В.В. Естественное возобновление байрачных дубрав Старобельщины и формирование молодняков в них : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение, лесоводство и защитное лесоразведение, лесн. пожары и борьба с ними" / В.В. Гречуха. - Харьков, 1987. - 24 с.
5. Гурский В.В. О плодоношении дуба и других древесных пород по наблюдениям на Тростянецкой опытной станции / В.В. Гурский // ВНИИЛХ. - 1945. - С. 14-23.
6. Енькова Е.И. Теллермановский лес и его восстановление / Е.И. Енькова. - Воронеж, 1976. - С. 27-34.
7. Копий Л.И. Естественное возобновление дуба черешчатого в условиях Западной Лесостепи и его использование для восстановления дубрав : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение, лесоводство и защитное лесоразведение, лесн. пожары и борьба с ними" / Л.И. Копий. - Минск, 1987. - 18 с.
8. Криницький Г.Т. Особливосп плодоношення дуба звичайного у старовжових дере-востанах заходу Укра1ни / Г.Т. Криницький, В.О. Крамарець, С.Л. Копш // Люове госпо-дарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Украни. - 2006. - Вип. 32. - С. 333-338.
Копий Л.И., Копий С.Л. Перспективы обеспечения семенного воссоздания старовозрастных дубовых древостоев
Осуществлен анализ особенностей прохождения естественного семенного возобновления в грабово-дубовых древостоях региона исследований. Поданы результаты стационарных исследований прохождения лесовозобновительных процессов на участках с разной интенсивностью разжижения материнского полога. Определенно влияние интенсивности освещенности на смену биометрических показателей подроста дуба.
Kopij L.I., Kopij S.L. Prospects of providing of seminal recreation of age-old oak plantation
The analysis of features passing of natural seminal renewal is conducted in hornbeam-oak plantation of researches region. The results of stationary researches of passing restoration processes are given on areas with different intensity of dilution maternal tent. Influence of intensity luminosity is certain on the change of biometrical indexes of oak the young generation of trees.
