CC BY
26
6. Криницький Г.Т. Про методику використання електрофiзiологiчних показниюв для визначення життeздатностi деревних рослин / Г.Т. Криницький // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 1992. - Вип. 23. - С. 3-10.
7. Малый практикум по физиологии растений / под общ. ред. М.В. Гусева. - М. : Изд-во МГУ, 1982. - 192 с.
8. Петрова Л.М. Структурне рiзноманiття лгав Малого Полюся / Л.М. Петрова, С.В. Петров, 1.М. Пацура // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.8. - С. 80-87.
Заика В.К., Руденко А.В. Морфофизиологические особенности сосны обыкновенной в борах Малого Полесья
Установлено, что в борах Малого Полесья существенное снижение производительности сосны обыкновенной, уменьшение морфолого-анатомических показателей хвои и содержание пластидных пигментов наблюдается в сырых борах. Наилучшие условия для ее функционирования складываются в свежих и влажных борах. В сухих борах установлено некоторое утолщение хвоинок у сосны. Диэлектрические показатели сосны в период глубокого покоя, произрастающей в разных гигротопах, изменяются слабо.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, пластидные пигменты, морфолого-ана-томические показатели хвои, диэлектрические потенциалы, Малое Полесье.
Zaika V.K., Rudenko A.V. Morpho-physiological characteristics of Scots Pine in the pine forest of Small Polissya
The significant decrease in performance pine, reducing morpho-anatomical parameters of needles and content of plastid pigments were observed in raw pine forests of Small Polissya. The best conditions for its functioning are folding in fresh and moist forests. In dry pine forests found some thickening in the pine needles. The dielectric performance in cambial tissues of pine bast during deep rest to the change of soil moisture were changed slightly.
Keywords: Scots pine, plastid pigments, morphology-anatomical parameters, dielectric potentials, Small Polissya.
УДК 630*182.59 Доц. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук;
здобувач О.Г. Криницька - НЛТУ Украши, м. Львiв
ПРОДУКТИВН1СТЬ I СТАН В1ДТВОРЕНИХ ПРИРОДНИМ НАС1ННИМ ШЛЯХОМ ДЕРЕВОСТАН1В У ГРАБОВО-СОСНОВИХ СУД1БРОВАХ ЛЬВ1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Наведено результати дослщжень продуктивност i сучасного стану вщтворених природним насшним шляхом деревосташв, що ростуть в умовах грабово-сосново! судiброви Львiвського Розточчя. Встановлено лгавничо-таксацшш показники та са-штарний стан 45^чних деревосташв, сформованих внаслщок застосування рiзних способiв поступових рубок.
Ключовг слова: деревостан, поступовi рубки, продуктившсть, саштарний стан, грабово-соснова судiброва.
Вступ. Люостани, вщтвореш природним насшним шляхом, еколопч-но 1 генетично краще вщповщають конкретним люорослинним умовам. Для них характерш висока продуктившсть 1 бюлопчна стшюсть, вони потребу-ють менших затрат на здшснення люогосподарських заход1в, скорочуегься термш формування з1мкнутих люосташв. Однак, формування коршних дере-
восташв природним шляхом проходить устшно не у вшх типах лiсу. Особливо важко вщтворити природним шляхом та формувати корiннi деревостани у сугрудових типах люу, де переважають свгтлолюбш типотвiрнi породи за участю тшьовитривалих.
В умовах Львiвського Розточчя, де проходить вододш мiж басейнами Днютра та Захiдного Бугу, природнi умови е сприятливими для зростання ба-гатьох деревних порiд. Зокрема, тут формуються мiшанi високопродуктивнi деревостани за участю сосни звичайно! та дуба звичайного.
Мета дослщження - вивчення продуктивносп та санiтарного стану 45^чних сосново-дубових i дубово-соснових деревосташв, вщновлених природним шляхом iз застосуванням рiзних способiв поступових рубок.
Матер1али 1 методика досл1дження. Дослiдження здшснювали на на-уково-виробничому стацiонарi кафедри лiсiвництва, який було закладено в 1962-1963 рр. у 70-80^чному грабово-дубово-сосновому насадженнi Страд-чiвського лiсництва Страдчiвського навчально-виробничого лiсокомбiнату пiд керiвництвом проф. М.М. Горшенша [2].
Стацiонар складаеться з 5-ти секцiй: I - контроль; II - секщя рiвномiрно-поступово! триприйомно! рубки; III - секщя рiвномiрно-поступовоl двоприйом-но! рубки; IV - секщя групово-вибiрковоl триприйомно! рубки i V - секщя гру-пово-вибiрковоl п'ятиприйомно! рубки. Тип люу - свiжа грабово-соснова судiб-рова, склад деревостану 7СЗД+Г, Лп, Ял, Клг, Бк, повнота 0,75-0,89 зiмкнутiсть намету - 0,9-1,0. Вертикальна структура люостану представлена чотирма ярусами: у першому - сосна з домшкою дуба, у другому - дуб i граб, у третьому -граб, липа, бук, у четвертому - шдлюок з лщини, крушини, горобини, що зу-мовлюе дуже низьку освiтленiсть поверхш Грунту (1,5-2,0 тис. лк). Перший прийом рубок проведено зимою 1962-1963 рр., другий - 1967-1968 рр., третш -1972-1973 рр., четвертий i п'ятий, вщповщно, у 1976 i 1980 рр.
Схему науково-виробничого стащонару, iнтенсивнiсть рубання за прийомами рубок, а також результати вивчення природного поновлення на секщях стацiонару ми розглянули у попереднш роботi [3].
Оцiнку стану та продуктивносп лiсостанiв на секцiях стащонару виз-начали шляхом !х детального обстеження на стащонарних пробних площах. Пiд час обстеження деревостанiв здшснювали суцшьний переоблiк дерев та ощнювали категорiю стану всiх дерев на пробних площах [4], втрати асимь ляцшного апарату [1], заселенiсть дерев збудниками хвороб та ентомошюд-никами [4]. Для ощнки дефолiацil використано атлас втрати асимшяцшного апарату люових дерев [5]. За дефолiацiею дерев на пробних площах визнача-ли середню величину ознаки для деревно! породи та деревостану загалом, i встановлювали ступiнь ушкодження за шкалою: без ушкоджень (0) - дефоль ацiя < 10 %; слабоушкоджеш (1) - дефолiацiя 11-25 %, середньоушкодженi (3) - 26-60 %; сильноушкодженi (3) - 61-100 %.
Результати досл1дження. Як показали результати наших дослщжень, на теперiшнiй час, завдяки своечасному догляду за шдростом сосни i дуба та регулюванню i ослабленню конкурентно! здатностi тдлюку, другорядних по-рiд i трав'яно! рослинностi, на секцiях рiвномiрно-поступових дво- i трип-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
15
рийомних рубок та групово-поступово! триприйомно! рубки сформувались дубово-сосжга або сосново-дубовi за участю граба, клена гостролистого, явора, липи .^бнолисто!, бука лiсового 45-рiчнi висоповнотнi, високобош-тетнi молодняки насiнного походження [3]. На секцп п'ятиприйомно! групо-во-вибiрковоl рубки вiдбулася змiна порщ i там створенi сосново-дубовi культури.
Найкращi результати отримано на секцп рiвномiрно-поступовоl двоп-рийомно! рубки. Тут сформован молодi деревостани корiнного типу, близью за складом (7Сз3Дз+Бкл, Гз, Клг, Яв) до материнського деревостану. На сек-щях рiвномiрно-поступовоl i групово-поступово! триприйомних рубок пануе дуб, сосна росте окремими бюгрупами i на цих секцiях практично неможливо сформувати деревостан корiнного типу [3]. Найбшьш продуктивним е дере-востан складом 8Дз2Сз+Гз, Клг, Бкл на IV секцп групово-поступово! триприйомно! рубки, запас якого, станом на 2010 р., становить 347 м3/га. Найменш продуктивним виявився деревостан складом 6Дз3Сз1Гз+Клг, Бп на II секцп триприйомно! рiвномiрно-поступовоl рубки, запас якого досягае лише 162 м3/га. На цш секцп сосна звичайна вщстае за висотою i росте за I бо-нiтетом, вщтак на iнших секцiях стацiонару досягае I3 боштету. Дуб зви-чайний на вшх секцiях стацiонару росте за II боштетом.
На формування сосново-дубових лiсостанiв iстотний вплив мають рiз-кi коливання температур в окремi зимово-веснянi перiоди та передчасш сш-гопади, якi зумовлюють попршення стану дерев i зниження !х життевостi (див. рисунок).
Рис. Бюгрупа дерев дуба звичайного, ушкоджена передчасним снкопадом 2009 р. (секцш рiвномiрно-поступовоТ двоприйомноТ рубки)
Так, на вшх секщях стацюнару спостер^алось погiршення санiтарного стану дерев дуба внаслщок передчасного сшгопаду у листопадi 2009 р. У
зв'язку з цим, у тепершнш час вщтвореш сосново-дубовi та дубово- сосновi деревостани на вшх секцiях стацiонару за саштарним станом е ослабленими (табл.). Бшьш iнтенсивне пошкодження дерев спостер^аеться в деревоста-нах, де частка дуба е найменшою.
Як показали результати обстеження, найпршим санiтарним станом характеризуется дуб на секцп рiвномiрно-поступовоl двоприйомно! рубки iз складом деревостану 7Сз3Дз. 1ндекс стану дуба у цьому деревостанi стано-вить 2,43 од., а дефолiацiя крон - 32,5 %, кiлькiсть всихаючих та сухостiйних дерев дуба досягае 17 %>. 1ндекс стану сосни на цш секцп становить 1,77 од., а 11 сухостш зовшм вiдсутнiй. Найкращим санiтарним станом характеризуется найбiльш продуктивний сосново-дубовий деревостан на секцп групо-во-поступово! триприйомно! рубки, де кшьюсть здорових дерев сосни та дуба е найбшьшою i вiдповiдно становить 60 % i 37 %, а дефолiацiя крон - 24 % i 25 %. У цьому деревосташ пошкодження дерев сосни та дуба сшголомом не спостерiгалось. Таким чином, у вщтворених молодих люостанах спостерь гаеться тенденцiя до покращення санiтарного стану дерев дуба iз зростанням його частки у складi деревостану.
Табл. Показники жшшшвосии деревостатв на секщях стащонару (2010 р.)
Сек-щя Споиб рубки Склад деревостану Дерев-на порода Розподш дерев за ка-тегор1ями стану, % !ндекс стану Дефоль ащя, %
I II III IV V VI
I Контроль (материнсь-кий деревос-тан) 7Сз3Дз+Гз, Бкл, Клг Сз Дз Гз 5 0 47 51 32 42 35 43 11 7 19 0 0 1 0 2 5 0 2,52 3,04 1,63 40,6 49,2 19,1
II Р1вном1рно-поступова триприйомна 3Сз6Дз1Гз+Клг, Бп Сз Дз Гз 55 30 50 29 36 33 13 21 17 3 11 0 0 1 0 0 1 0 1,63 2,19 1,67 24.7 31.8 19,6
III Р1вном1рно-поступова двоприйомна 7Сз3Дз+Бкл, Гз, Клг, Яв Сз Дз 45 27 37 28 16 28 2 12 0 2 0 3 1,77 2,43 24.4 32.5
IV Групово-поступова триприйомна 2Сз8Дз+Гз, Клг, Бк Сз Дз 60 37 32 40 4 14 0 6 4 2 0 1 1,56 1,99 23,6 25,2
У материнському деревосташ процеси всихання дерев сосни i дуба проявляються найсильшше. Як видно з наведених даних (див. табл. 1), здоро-вi дерева дуба в материнському деревосташ зовшм вiдсутнi, а !х кiлькiсть для сосни становить лише 5 %. Загалом, головнi породи сосна та дуб на контролi характеризуются як сильноослабленi за саштарним станом та середньоуш-кодженi за ступенем дефолiацп. Висновки:
1. Проведення двоприйомних поступових рубок у стиглих деревостанах грабово-сосново! суд1брови з поеднанням своечасного догляду за самось вом [ тдростом [ регулярним проведенням доглядових рубань дае змогу сформувати коршш грабово-дубово-соснов1 деревостани насшного похо-дження за участю клена гостролистого, явора, липи др1бнолисто!, бука
1. Лкове та садово-паркове господарство
17
лiсового. Пщ час здiйснення триприйомних поступових i групово-посту-пових рубок формуються похщш деревостани - дубняки з домшкою граба, клена. явора, сосни.
2. Продуктившсть та санiтарний стан вщтворених природним шляхом ni-состанiв значним чином залежить вiд ïх л^вничо-таксацшних показни-кiв. Найвищою продуктивнiстю та кращою життевютю характеризуется дубняк на секцп групово-поступовоï триприйомноï рубки.
3. Вдавореш природним насiнним шляхом коршт деревостани в умовах свiжоï грабово-сосновоï судiброви Львiвського Розточчя характеризу-ються як ослабленi за санiтарним станом та середньо ушкоджеш за сту-пенем дефолiацiï. Сосна звичайна, порiвняно з дубом, е бiльш стшкою до абiотичних чинникiв у цих лiсорослинних умовах.
Л1тература
1. Букша 1.Ф. Методичш рекомендаци з мониторингу лгав Украши I р1вня / 1.Ф. Букша, М.В. Башк. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2001. - 33 с.
2. Горшешн М.М. Стацюнарш дослщження впливу р1зних способ1в поступових рубок на умови середовища, продуктившсть деревосташв i люовщновлення / М.М. Горшешн // Л> швницьга дослщження на Розточч1 : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во "Каменяр", 1972. -С. 14-24.
3. Криницький Г.Т. Вщтворення коршних деревосташв у грабово-соснових суд1бровах природним шляхом / Г.Т. Криницький, О.Г. Криницька, В.Г. Мазепа // Науковий вюник НУ-БШ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2010. - Вип. 152. - Ч. 2. - С. 36-43.
4. Мозолевская Е.Г. Методы лесопатологического обследования очагов стволовых вредителей и болезней леса / Е.Г. Мозолевская, О.А. Катаев, Э.С. Соколова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 152 с.
5. Borecki T. Atlas ubytku aparatu asymilacyjnego drzew lesnych / T. Borecki, A. Keczynski. - Warszawa : Agencia Reklamowa "ATUT", 1992. - 49 s.
Мазепа В.Г., Криницкая О.Г. Продуктивность и состояние возобновленных естественным семенным путем древостоев в грабово-сосно-вых судубравах Львовского Расточья
Приведены результаты исследований продуктивности и современного состояния возобновленных естественным путем древостоев, произрастающих в условиях грабово-сосновой судубравы Львовского Расточья. Выявлены лесоводственно-такса-ционные показатели и санитарное состояние 45-летних древостоев, сформированных вследствие применения различных способов постепенных рубок.
Ключевые слова: древостой, постепенные рубки, продуктивность, санитарное состояние, грабово-сосновая судубрава.
Mazepa V. G., Krynytskа O.H. Productivity and state of by natural means reproduced stands growing in the hornbeam and pine fairly fertile oak forest type conditions of Lviv Roztochia
The results of investigations of the present state of by natural means reproduced primary stands growing in the hornbeam and pine fairly fertile oak forest type conditions of Lviv Roztochia are given. Forest assessment indicators and sanitation stand conditions of forty-five years forest stands formed as a result of different shelterwood felling systems implementation are determined.
Keywords: stands, shelterwood felling, productivity, sanitation stand condition, hornbeam and pine fairly fertile oak forest type.
