CC BY
36
УДК 630*[622+116.28+111] Асист. С.Л. Копш, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
особливост1 взасмодп зм1н трофност1,
м1колог1чно1 структури Грунту та приростш
дерев дуба звичайного п1сля проведення розр1джувальних рубань
Проаналiзовано особливостi змши Грунтових умов, мжолопчно! структури Грунту тсля проведення розрiджувальних рубань. Дослщжено динамiку перерозпо-дiлу поживних речовин та змши кислотной вздовж профшю Грунту. Встановлено специфiку впливу рiзноl iнтенсивностi розрiдження грабово-дубового деревостану на прирют дерев дуба звичайного.
Вщповщно до люогосподарського районування регюн наших досль джень розташований у захвднш частит Укра!ни на територп Люостепово! ль согосподарсько! обласп та частково Укра!нських Карпат. Зокрема, для досль джень тдбирали характерш дубов1 люостани в межах Захщноукрашського люостепового та Прикарпатського люогосподарського окрупв на територп Льв1всько!, Тернопшьсько! та Хмельницько! областей [3, 4], (рис. 1).
Рис. 1. Схема розташування пробных площ на територи регюну дослджень
^iMaT регюну дослiджень помiрний, континентальний з n0MipH0 теплим, досить спекотний лггом i теплою зимою. Середньорiчнi температури на територп регiону змiнюються в межах 6,6-7,0 оС i в середньому становлять -6,8 оС. У межах регiону дослiджень переважають зaхiднi вiтри Атлантики з середньою швидкiстю до 4 м/с. Взимку вiтри вiють 3i швидкiстю 8-10 м/с, бшьш сильнi вiтри трапляються зрiдкa. Вагомо на клiмaт впливае континен-тальне арктичне повiтря.
На територп aнaлiзовaного регiону чiтко розмежовуються чотири пори року. Зима найдовше тривае у схiдних районах (112 дшв), менш тривала -в зaхiдних (103-104 дш). Протягом зими близько 75 % територп регюну дос-лщження характеризуеться середшми показниками температури вiд 0 до -5 оС. Але в окремi роки спостерiгaеться значне тдвищення та пониження температури взимку [4].
Перюд з температурою понад 5оС в умовах регiону дослiджень тривае вщ 201 до 210 дшв, починаеться в першш декaдi квиня i зaкiнчуеться в кiнцi жовтня, а з середньодобовими температурами понад 10оС - 154 дш. Досить висока середньомiсячнa температура, значна кшьюсть опaдiв у перiод вегета-цп, рaдiaцiйний баланс понад 40 Кдж/см2 зумовили оптимaльнi умови регiону для росту дуба звичайного.
Деревостани за участю дуба звичайного поширеш у всiх люорослин-них зонах Украши (Полiсся, Лiсостеп, Степ, Карпати), проте найбшьш представлений дуб звичайний у Люостепу та Прикарпатп. Саме в цьому регiонi було закладено 34 пробнi площi та науково-виробничий стацюнар у 200^ч-ному грабово-дубовому деревостaнi складом 10Д/10Г, повнотою 0,3, з запасом 150 м3/га в урочищi "Корнaловичi", що знаходиться на територп Дуб-лянського люництва (кв.2, вид 2) ДП "Сaмбiрський лiсгосп" (рис. 1). Стащ-онар закладено в багатому грудовому типi лiсу. Тип лiсорослинних умов D3, тип лiсу - волога грабова дiбровa, тип Грунту - арий лiсовий глибоко дерно-во-середньоошдзолений глеевий середньосуглинковий на давньому алювп. Лiси урочища за геоботaнiчним районуванням належать до Дрогобицько-Стрийського району дубових лiсiв Прикарпаття, якi збереглись у басейш Днiстрa i за фиоценотичною та вiковою структурою е щнними природними рослинними угрупованнями.
Одночасно на секщях експерименту проводили системнi дослiдження змши видового рiзномaнiття трав'яних рослин, видового складу грибiв-симбi-онтiв, особливостей змши рaдiaльного приросту модельних дерев дуба звичайного, плодоношення дуба звичайного, перерозподшу гумусу, хiмiчних елементiв вздовж Грунтового профшю i змiни його кислотносп внaслiдок проведення рiзних способiв рубань головного користування.
Пробнi площi (ПП) закладали згiдно з загальноприйнятими у лiсовiй таксацп i лiсiвництi методиками. Лiсотипологiчнi дослiдження проводили за методикою Д.В. Воробйова [5], уточненою Б.Ф. Остапенком, З.Ю. Герушин-ським [7]. Запас деревних порщ на пробних площах та iн. таксацшш показни-ки деревостaнiв визначали за нормативно-довщковими мaтерiaлaми. Доклад-ний aнaлiз Грунту здiйснювaли на кожнiй з секцш чотирисекцiйного стащ-
онару. Для цього з кожного генетичного горизонту Грунтових профЫв на секцiях стащонару вiдбирали зразки Грунту за загальноприйнятою методикою для визначення фiзичних, фiзико-хiмiчних i хiмiчних показникiв.
Серед люосташв, в яких було закладено пробнi площ^ аналiзували гра-бово-дубовi деревостани вiком вiд 25 до 200 роюв. Загалом на пробних пло-щах проаналiзовано 35 % деревосташв вiком понад 100 роюв, 32 % - у вщ 81-100 роюв та 33 % - молодших за 80 роюв. Деревостани характеризуются задовшьним санiтарним станом та досить високою продуктивнiстю (табл.).
Табл. Лшвничо-таксацшт показники грабово-дубових деревостанiв на пробних площах
с с % Шсництво № кварталу | у к в № у о 'Й С и н Склад деревостану а д о л о П э '3 о л « В Середнш д1аметр, см Середня висота, м а т о к и о П т ¡а к о Б аг В^ а го л
1 Нара!вське 3 8 D2-г-Д 9Дз1Г Дз Г Лп 105 56 40 40,3 13,3 21,7 28,0 12,9 13,5 0,87 I 321
10 Шдгаецьке 22 3 D2-г-Д 9Дз1Г Дз Г 86 40 37,8 18,2 28,5 17,7 0,71 I 335
11 Шдгаецьке 21 4 D2-г-Д 8Дз2Г Дз Г Лп 86 76 80 35.3 23.8 41.4 25,8 19,8 25,1 0,78 I 315
14 Дублянське 2 2 D2-г-Д 8Дз2Г Дз Г 200 65 44,0 18,0 29,2 15.2 0,43 II 160
15 Чортювське 76 1 D2-г-Д 10Дз+Г Дз Г 110 50 54,6 16,0 32,9 14,8 0,53 I 307
20 Вшьковецьке 70 5 D2-г-Д 6Дз4Г+Б Дз Г Б 116 75 55 40,3 13.3 40,8 29,0 23,0 26,3 0,85 I 221
21 Вшьковецьке 73 1 D2-г-Д 7Дз3Г Дз Г 96 40,8 18,8 30,5 21,3 0,77 I 356
Своерщним лггописом росту i розвитку насаджень дослщжуваного ре-гiону е 1х щорiчний прирiст. Динамiка приросту деревних рослин визна-чаеться рядом факторiв постшного i тимчасового характеру. З постшно дь ючих клiматичних факторiв на ширину рiчних шарiв, домiнуючий вплив ви-являють такi елементи погодно! ситуацп, якi в цьому мющ знаходження найбiльш вiддаленi вiд оптимуму [1]. Формування рiчних приростiв не зу-мовлюеться тiльки клiматичними факторами, вплив на !х величину мають i iншi негативнi явища. Досить вагомий вплив на ширину рiчних шарiв мають тип лiсорослинних умов i феноформа виду, пiдвищення чи пониження рiвня води в озерах i рiчках, значне плодоношення деревних рослин [2, 5].
Дослщження особливостей змши рiчних приростiв дерев дуба зви-чайного проводили ми на першш та другiй секцп стащонару "КорналовичГ1. В осiннiй перiод тсля опадання жолудiв, на територп контролю та секцп 2, було проведено вiдбiр дерев дуба звичайного для взяття кернiв. Дендрохронолопч-ний аналiз цього деревостану проводили за спещальною методикою [4]. На
mдставi проведених замiрiв кертв, взятих з визначених моделей дуба зви-чайного на контролi та секцп 2, проводили побудову дiаграм рiчних приростiв.
Як, показали проведет дослщження, основнi тки прироспв окремих дерев дуба звичайного зб^аються у всiх проаналiзованих кернах, що дае тд-стави використовувати отримат показники для розрахунку середтх величин приростiв дуба звичайного на контролi та на секцп 2, де проведено суцшьне вирубування другого ярусу, сформованого грабом звичайним [6].
Проведене стащонарт дослщження з фжсащею року розрiдження де-ревостану та плодоношення дуба звичайного, що мае вщповщний вплив на змiну рiчного приросту залишених дерев дуба звичайного, сприяло чiткому визначенню iстотностi впливу зазначених чинниюв на рiст окремих дерев де-ревостану. Встановленi особливосп змiни амплiтуди рiчних приростiв дуба звичайного тд впливом лiсогосподарських заходiв та природних процесiв (вирубка другого ярусу деревостану, сформованого за участю граба звичайного та значне плодоношення дуба) дали змогу вщзначити певнi особли-востi цих змш. Зокрема, порiвняння кривих приростiв дуба звичайного на контролi та на секцп 2 дали змогу вщзначити, що пiсля вирубування граба, прирют дуба, починаючи з 2006 р., поступово зростае як на контрол^ так i на секцп 2 (рис. 2).
Рис. 2. Динамжа середнiх рiчних радiальних приросты дуба звичайного
Надалi з метою дослщження впливу рiзних способiв рубань головного користування (суцшьне люошчне, рiвномiрне поступове двоприйомне, групо-во-вибiркове триприйомне) на динашку перерозподiлу живильних речовин та структурно-функщональний стан Грунту, на секщях стацiонару проведено аналiз Грунту тсля першого прийому рубань.
Вiдповiдно до отриманих результатiв, можна зазначити, що на вшх секцiях, де проводили рубання другого ярусу, вмют гумусу в аналiзованих горизонтах зменшився. Найбшьш iстотним (на 28,2 %) вимивання гумусу вщ-
значено у прошарку Грунту 0,0-10,0 см на секцп з суцiльним вирубуванням граба, а найменше 11,1 % на секцп з групово-вибiрковим рубанням (рис. 3). Нагромадження гумусу вiдзначено у прошарку Грунту 11,0-20,0 см та 31,0-40,0 см на секцп з поступовим вирубуванням другого ярусу грабово-ду-бового люостану, сформованого за участю граба звичайного.
4,543,5" 3
2.5-
2 1,5-I
0.5-
1 1
—♦—Контроль -И- Гру повови01 ркова —¿г -Поступова ■■■Х- Суш льна -
\ч\
X. \ Ч( \ VI
№
0,0-10,0 11,0-20,0 21,0-30,0 31,0-40,0 41,0-50,0 глибина взяття зраэк! в, см Рис. 3. Динамжа вмiсту гумусу у фунт на секцях стацонару тсля проведення
р1зных способiв рубок
Зменшення вмюту гумусу за аналiзованими горизонтами вщзначено на секцп з суцшьним вирубуванням граба. Так, у прошарку 11,0-20,0 см та 21,0-30,0 см спостер^асться певне накопичення гумусу порiвняно з динамь кою його перерозпод^ на контролi. Як видно з наведених даних, у Групп контрольно! секцп старовжового деревостану максимальний вмiст гумусу (4,2 %) характерний для верхнього шару 0,0-10,0 см i поступово зменшуеться до глибини 50 см (0,5 %>). Якщо порiвнювати змiни вмiсту гумусу, внаслщок проведення рiзних способiв рубань, видно, що у верхньому 0,0-10,0 см шарi Грунту його максимальний вмют властивий контрольному варiанту до^ду, а найменший - у разi суцiльного вирубування. За iнших способiв рубань головного користування вмют гумусу також зменшуеться, але менш iнтенсивно, порiвняно з суцiльним вирубуванням субедифжатора - граба звичайного. У шарi Грунту 11,0-20,0 см вмют гумусу iстотно зменшуеться на вшх секцiях дослiду, але найiстотнiше - на варiантi групово-вибiркового рубання. Внасль док поступового рубання змiна вмюту оргашчно! речовини е найменшою i практично не вiдрiзняеться вiд контрольних значень. Якщо загалом ощнюва-ти змши вмiсту гумусу у профЫ Грунту 0,0-50,0 см, то найбшьше збщ-нюеться Грунт органiчною речовиною у разi групово-вибiркового рубання.
Встановлено щкаву особливiсть нагромадження азоту у прошарку Грунту 0,0-10,0 см на вшх без винятку секцiях, де проводили люогосподарсью заходи. Найбiльш ютотно вмiст азоту у верхньому горизонт Грунту зрiс на секцiях з групово-вибiрковим (на 29,9 °%) та суцшьним (13,4 %>) вирубуван-
ням другого ярусу. Варто зазначити, що нагромадження азоту у прошарку Грунту 21,0-30,0 см вщзначено на секцп з суцшьним вирубуванням граба. У вшх iнших випадках зафiксовано поступове зменшення його вмiсту у всiх ан^зованих прошарках за винятком глибини 31,0-50,0 см на секщях з суцшьним та поступовим вирубуванням другого ярусу.
Для об'ективно! ощнки трофносп Грунту люово1 екосистеми на секщях наукового дослщу було проанатзовано змiни його кислотно-лужно1 рiвно-ваги, яка е важливим чинником регулювання доступностi живильних речовин у системi грунт -рослина й бютично! активностi едафотопу (рис. 4).
Рис. 4. Динамжа кислотности (рН сольове) Грунту на секщях стащонару тсля проведення рiзних способiв рубок
Величина рН сол. у верхньому 0,0-10,0 см шарi Грунту жшгону змь нюеться вiд 3,6 до 4,1 од, найкислшим е Грунт контрольного варiанта. 1з гли-биною кислотнють Грунту зменшуеться, проте залишаеться високою навiть до глибини 50,0 см. Внаслщок розрiдження другого ярусу грабово-дубового лiсостану, сформованого за участю граба звичайного, чико простежуеться зменшення кислотност Грунту до глибини 30,0 см.
1нтенсившсть зменшення показника кислотностi залежить обернено-пропорцiйно вiд активностi антропогенного впливу на деревостан. Найбшьш ютотне зменшення (на 16,7 %) рН сол у верхньому шарi Грунту встановлено тд час проведення групово-вибiркового рубання, менш вiдчутне (на 8,3 %) -на секцп з суцшьним рубанням другого ярусу деревостану.
Варто врахувати, що коли рН люово! пiдстилки близький 4,0 од., вмют обмiнного алюмiнiю збiльшуеться до концентрацш, токсичних для пророс-тання насшня i розвитку дрiбного коршня, що знаходиться в органогенному шарг Це також зумовлюе незадовiльний стан самошву дуба звичайного, який перюдично з'являеться пiд густим наметом старовжових дубових деревоста-нiв. Подальше тдкислення кислих Грунтiв веде, разом з вившьненням токсичного алюмiнiю, до надлишку йонiв феруму i мангану, якi зв'язують у важ-корозчинш форми молiбден, дефiцит якого зумовлюе аритмш процесiв азотного i вуглеводневого обмiнiв у рослин, утворення хлорофшу, поглинання з Грунту кальщю i фосфору.
Враховуючи це, можна припустити, що зменшення кислотносп Грунту, внаслiдок застосованих люогосподарських заходiв, позитивно впливатиме не тшьки на функцiонування едафотопу i системи трунт-рослина загалом, а й на появу значноï юлькосп самосiву дуба звичайного з опалого в урожайш роки жолудя.
З метою вивчення впливу рiзних способiв рубань головного користу-вання на мiкологiчну структуру Грунту, ми провели аналiз змiни видового складу грибiв-симбiонтiв на секцiях експерименту. Вiдбiр зразкiв Грунту проведено на кожнш з чотирьох секцш стацiонару "КорналовичГ. Внаслiдок iдентифiкацiï виявлено 35 видiв грибiв, яю належать до трьох клашв (Zygomycetes, Ascomycetes, Deuteromycetes) та однieï родини Dematiaceae. Варто зазначити, що на контрольны секцп стащонару видовий склад грибiв-мiк-ромщетав становив 28 видiв, тодi, як на секцiï з суцшьним вирубуванням другого ярусу, сформованого за участю граба звичайного, облжовано лише 14 ви-дiв. Зразки Грунту на контрольнiй дшянщ характеризуються значним рiзнома-нiттям видiв, серед яких представленi симбiонти грибiв - мжоризоутворюва-чiв з родiв Penicillium (P. Jenseni, P., Cirylophilum, P. Lividum, P. Luteum).
Ан^з видового складу мжромщепв на шших секцiях дослiдного об'екта, дав змогу поступове збiднення ïx видового рiзноманiття на дiлянках, де проведено рiвномiрно-поступове та групово-вибiркове вирубування другого ярусу граба звичайного. На пiдставi проведених дослщжень зазначимо, що внаслщок проведення лiсогосподарськиx заxодiв iстотно попршуються умо-ви для iснування та розвитку як грибiв - мiкоризоутворювачiв, так i мжромь цетiв - симбюнлв. На секцiï з поступовим вирубуванням грабового ярусу вщсутш таю види, як: Mortierella ramanniana, Mucor silvaticus, Chaetomium globosum, Penicillium digitatum, Penicillium jenseni, Aspergillus candidus, Fusarium sambucinum та ш., що характерш для контролю та секцп з групово-ви-бiрковим вирубуванням грабового ярусу.
Найменшу ютотну рiзницю у видовому складi грибiв-мiкромiцетiв з контролем ми вщзначили на секцiï, де проведено групово-вибiркове рубання другого ярусу грабово-дубового деревостану. Варто зазначити, що у Грунтах, яю зазнали ютотного антропогенного навантаження внаслiдок проведення рiзниx способiв рубань головного користування, формуються угруповання мiкромiцетiв, якi здатнi виживати у порушених екотопах (пересихання, шд-кислення, ущiльнення Грунтiв).
Варто зазначити, що на дшянщ iз суцшьним рубанням другого ярусу дубового насадження, сформованого за участю граба звичайного, вщсутш гриби-мiкоризоутворювачi та ютотно зростае показник частоти трапляння (q2) таких видiв як: Phisopus nigricans, Penicillium ochro-chloron, Sclerotium. sp., Phomopsis meliloti, Toruela herbarum, Humiculea grisea, яю мшмально представлен^ або вiдсутнi на контроль
Найбшьш чггко негативний вплив антропогенного втручання тд час проведення рубань спостережено пiд час аналiзу частоти трапляння Penicillium ochro-chloron та Phomopsis meliloti. Так, на секцп з суцшьним вирубуванням граба частота трапляння Penicillium ochro-chloron сягае 54,1 %, на секцп
з поступовим вирубуванням - 48,3 %, а у pa3Í групово-вибiркового вирубу-вання другого ярусу - 47,7 %. Подiбну тенденцiю трапляння вiдзначено i для Phomopsis meliloti. На контрольны секцп стацiонару цi види взаг^ вiдсутнi, що вказуе на негативну реакцiю ризосфери щодо проведення розрщжуваль-них рубань.
Вiдповiдно до проведених дослщжень було встановлено, що на Грунтах, яю зазнали ютотного антропогенного навантаження, формуються угрупо-вання мiкромiцетiв, яю здатнi виживати у порушених екотопах i е антагоню-тами мiкоризоутворювачiв та iндикаторами негативних змш Грунтових умов. Висновки:
1. Вщ iнтенсивностi антропогенного впливу на грабово-дубовий деревос-тан (ступiнь розрщження другого ярусу за участю граба звичайного) гс-тотно залежать перерозподш у нижнi прошарки Грунтового профшю вмiсту органiчних речовин, хiмiчних елеменлв i змiна кислотностi Грунту.
2. Найбшьш значне зменшення гумусу (на 28,2 %о) у верхньому горизонтi (0,0-10,0 см) та поступове нагромадження у нижнiх (11,0-40,0 см) про-шарках Грунту вiдзначено на секцп з суцшьним рубанням другого ярусу граба, що сприятиме покращенню живлення кореневих систем старовь кових дерев дуба та посиленню !х плодоношення.
3. Вирубування та розрщження грабового ярусу рiзними способами рубань сприяе зменшенню кислотностi у верхшх горизонтах Грунтового профь лю (до глибини 30 см), що створюе бшьш сприятливi умови для пророс-тання жолудiв та розвитку самошву дуба.
4. Проведення рубань зумовлюе збiднення мiкофлори в Грунтi. На секцп з суцшьним рубанням другого ярусу вщзначено зникнення мжромщепв-симбюнлв та мiкоризоутворювальних грибiв, що в перспективi погiршуе умови для устшного насiнного вiдновлення дубових лiсостанiв.
5. Видовий склад грибiв на секцп з суцшьним рубанням граба ютотно збщ-нюеться порiвняно з контролем (вщповщно, 14 i 27 видiв) та характери-зуеться появою нетипових для цих лiсорослинних умов видiв (P. cuclopi-um, P. ochro-chloron, Sclerotium sp., Merothecium verrucaria et, Humicala sp., Aurobasidium pullulans, Phomopsis meliloti Grove) i вщсутшстю симбь онлв.
6. На основi дендрохронолопчного аналiзу встановлено iстотне зростання приросту дерев дуба звичайного за дiаметром на секцп з суцшьним вирубуванням граба порiвняно з контролем, що вказуе на формування вщпо-вщних умов стимулювання росту дерев, яю залишились пiсля рубання.
Л1тература
1. Битвинскас Т.Т. Биоэкологические основы дендроклимато-хронологических исследований : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 -ботаника / Т.Т. Битвинскас. - Свердловск, 1984. - 50 с.
2. Болычевцев В.Г. Годичные слои у дуба как показатели вековых циклов колебаний климата / В.Г. Болычевцев // Лесоведение : научно-теоретич. журнал. - 1970. - № 1. - С. 15-23.
3. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1963. - 450 с.
4. Генарук С.А. Люи Захщного регюну Укра1ни / С. А. Генарук, М.С. Нижник, Л.1. Ко-пш. - Льв1в : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
5. Жирина Л.С. Дендроклиматологический анализ прироста дуба черешчатого ранней и поздней феноформ в Брянской области : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 - Лесоведение, лесоводство и защитное лесоразведение, лесн. пожары и борьба с ними / Л.С. Жирина. - Тарту, 1985. - 20 с.
6. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 558 с.
7. Копш С.Л. Дендрохронолопчш методи оцшки впливу господарських заходiв на зм^ прирос™ дуба звичайного / С.Л. Копш // Люове господарство, люова, паперова i деревооб-робна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра1ни. - 2008. -Вип. 34. - С. 35-42.
8. Остапенко Б.Ф. Типологический анализ типов леса / Б.Ф. Остапенко, З.Ю. Герушинс-кий // Экология. - 1975. - № 3. - С. 36-41.
Копий С.Л. Особенности взаимодействия изменений трофности, микологической структуры почвы и приростов деревьев дуба обыкновенного после проведения разреживающих рубок
Проведен анализ особенностей изменения грунтовых условий, микологической структуры почвы после проведения разреживающих рубок. Исследована динамика перераспределения питательных веществ и изменения кислотности вдоль профиля почвы. Установлена специфика влияния разной интенсивности разжижения грабово-дубового древостоя на прирост деревьев дуба обыкновенного.
Kopij S.L. Features co-operation riches of soil changes, mycology structure of soil and increases of trees oak ordinary are during realization thinning out deck-houses
The analysis features of change the ground terms, mycology structure of soil is conducted then realization of thinning out deck-houses. The dynamics of redistribution of nutritive and change of acidity is investigational along the profile of soil. The specific of influence on different intensity dilution of hornbeam-oak plantation is set on the increase trees of oak ordinary.
УДК 630*165.7Асист. T.I. Харачко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львы;
ландшафтний архитектор Н.Д. Харачко - ТзОВ "Проагро "
м1жвидова г1бридизац1я роду ABIES, сучасний стан та перспективи
Представлено аналiз та узагальнення л^ературного огляду сучасного стану мiжвидовоi пбридизацп роду Abies у свт. Коротко охарактеризовано рщ Abies. Наведено перелж природних i штучних мiжвидових гiбридiв i культиварiв, отриманих тд час пбридизацп. Описано пбриди з гетерозисним ефектом. Зроблено висновки про перспективи проведення подальших дослщжень.
Ключовг слова: селекщя, ялиця, рщ Abies, штродукщя, мiжвидова пбридизащя, перехресне запилення, штучний пбрид, природний пбрид, гетерозис.
Вступ. Загалом генетика роду Abies, пор1вняно з родами Pinus i Picea, отримала менше уваги з боку науковщв. Це частково пов'язано з вщносно низькою господарською цшшстю бшьшосп ii вид1в [16]. Дослщження проце-ив мiжвидовоi пбридизацп в род1 Abies тривають понад столггтя. Перш1 дос-лщження цього процесу проводили в Швшчнш Америщ Саджент та Чарльз Спрейдж (Sargent, Charles Sprague) у 1898 р. [17].
Останшм часом у свт зрю штерес до цього питання. Устшш та нев-дал1 контрольоваш схрещування, природш пбриди, м1шаш насадження, пе-
