CC BY
6
3. Лакида П.1. Фiтомаса лiсiв Украши : монографiя / П.1. Лакида. - Тернопль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
4. Статистичний щорiчник Ктвсько'! областi за 20011 piK // Головне управлшня статистики у Кшвськш областi. - К., 2011. - 234 с.
5. Офщшний сайт Point Carbon. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pointcar-bon.com/productsandservices/carbon/.
6. Экологические проблемы поглощения углекислого газа посредством лесовосстановле-ния и лесоразведения в России / А.С. Исаев, Г.Н. Коровин, В.И. Сухих. - М. : Изд-во Центра экологической политики России, 1995. - 156 с.
7. Greenhouse gas inventory reporting instruction. IPCC guidelines for national greenhouse gas inventory / IPCC, UNEP, OECD, IEA. - UK, 1995. - Vol. 1. - 153 p.
8. Hampicke V. Net tranfer of carbon between the land biota and the atmosphere, induced by man / V. Hampicke // Global carbon cycle. - 1979. - Report 13. - Pp. 219-237.
Ковалевский С.С. Влияние древостоев Лесостепной Приднепровской возвышенности на баланс углерода города Белая Церковь
На основании обработки комплекса математических моделей множественных регрессионных уравнений конверсионных коэффициентов, а также по данным ВО "Ук-ргослеспроект", рассчитаны объемы депонированного углерода в лесах коллективных хозяйств за 2004-2014 гг. и государственного предприятия "Белоцерковское лесное хозяйство" в течение 1984-2014 гг. Установлены объемы вредных выбросов веществ от стационарных и передвижных источников загрязнения, по данным главного управления статистики в Киевской обл. Оценена способность лесов по поглощению вредных выбросов и улучшению состояния окружающей среды вокруг города Белая Церковь.
Ключевые слова: биопродуктивность, депонированный углерод, лес, изменения климата, загрязнение.
Kovalevskyi S.S. The Effect of Forest-steppe Dnieper Upland Stands on the Carbon Balance of Bila Tserkva City
Based on the processing of complex mathematical models of multiple regression equations conversion rates, as well as according to VO "Ukrgoslesproekt" the volume of deposited carbon in the forests of the collective farms in 2004-2014 and the state enterprise "Bila Tserkva FE" for the period of 1984-2014 was calculated. The volume of harmful substances emissions from stationary and mobile sources of pollution according to the Main Statistical Office in Kiev region is set. The ability of forests to absorb emissions and improve the environment around the city of Bila Tserkva is evaluated.
Ketwords: bioproductivity, deposited carbon, forests, climate change, pollution.
УДК 630*[174.754+176.322.6+114.1+114.2] О.Г. Криницька1
ВПЛИВ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МОЛОДОГО ПОКОЛ1ННЯ СОСНОВО-ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В НА Ф13ИКО-Х1М1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТУ
Охарактеризовано вшив процесу формування сосново-дубових деревосташв 50-рiчного вжу на люосшах поступових рубок на фiзико-хiмiчнi властивост Грунту в умо-вах Львiвського Розточчя. Показано, що шд час проведення поступових рубок i в першi роки шсля них у приповерхневих шарах Грунту (0-10 см i 10-30 см) збшьшуеться вмют гумусу, загального i гiдролiзованого азоту та зменшуеться 1х кислотшсть. Формування 50^чннх деревосташв, навпаки, призводить до зменшення у приповерхневому 0-10-сантиметровому шарi Грунту вмiсту гумусу, рухомих форм фосфору i калвд. У шарi Грунту 10-30 см i на еташ формування молодих деревостан]в збертаеться шдвищений вмiст гумусу i гiдролiзованого азоту.
1 асшрант, - НЛТУ Украши, м. Львгв; наук. кергвник: проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук
КлючовЬ слова: постуш^ рубки, формування деревостанiв, фiзико-хiмiчнi показ-ники Грунту.
Вступ. Одним iз провiдних факторiв забезпечення високо! продуктив-ностi лiсостанiв е родючкть грунту, яка, водночас, зумовлюеться, передуам його вологiстю i трофнiстю (багатством) [3, 9, 11 та ш]. Реалiзацiя лкогоспо-дарських заходiв значною мiрою змiнюе лiсове середовище. Особливо великий вплив на всi компоненти лку мають рубки головного користування [6, 8, 12]. Вони, зокрема, iстотно змiнюють свiтловий, температурний i гiдрологiчний ре-жими на лкових дiлянках, активiзують бiотичний колообiг мшеральних еле-ментш, що проявляеться в родючост грунту i продуктивностi молодого поко-лiння деревосташв [2, 6, 8, 12, 17].
Мета роботи - виявити вплив процесу формування сосново-дубових деревосташв на фiзико-хiмiчнi властивостi грунту на зрубах поступових рубок головного користування в умовах Львшського Розточчя.
Об'екти та методика дослвджень. Дослiдження проведено на науково-виробничому стацiонарi кафедри лкшництва Нацiонального лiсотехнiчного унiверситету Украши (НЛТУ Украши), закладеному у 1962-1963 рр. шд керiв-ництвом проф. М.М. Горшенша [4] у грабово-дубово-сосновому насадженш Страдчiвського навчально-виробничого лiсокомбiнату НЛТУ Украши.
Тип лiсу - вологувато-свiжа грабово-соснова судiброва, грунт - дерново-слабо-ошдзолений супiщаний на польово-шпатових супкках водно-льодовико-вого i староелювiального походження [10]. Склад деревостану до рубки -7С33Д3 + Г3, Ял, Клг, Лпд, Бкл, вiк - 70-80 роюв, повнота - 0,9-1,0, запас - 380440 м3/га [4]. Для проведения дослщжень було взято три експериментальш сек-цп стацiонару: секц1я II - проведена рiвномiрно-поступова триприйомна рубка; III - рiвномiрно-поступова двоприйомна, IV - групово-вибiркова триприйомна i контрольна секция I - рубка деревостану не проводили. Перший прийом рубок проведено у 1962-1963 рр., другий - 1967-1968 рр. i третш - 1972-1973 рр.
На цей час (дослвдження 2012 р.) на експериментальних секщях стащ-онару, на основi природного поновлення сформувалися 50-рiчнi високобоштет-ш деревостани середньо! повноти (табл. 1).
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйнi показники деревосташв на секциях стащонару, 2012 р.
№ секцп Склад деревостану Вк, роки Порода Середш Клас бо-ттету Запас, м /га
В, см И, м
I 7Сз3Дз +Гз, Бк, Лпд 120 Сз 43,0 32,4 1а, 7 550
Дз 37,6 26,9 II, 2
II 7Дз1Сз1Гз1Клг, Бкл+Мде, Лпд, Дч, Ябл 50 Сз 22,4 19,4 Г, 5 182
Дз 16,8 16,6 I, 5
Гз 6,8 9,6 -
Клг 8,3 10,9 -
III 8Сз2Дз +Бкл, Клг, Яв, Г3, Ял, Дч 50 Сз 26,4 21,4 I11, 8 346
Дз 14,3 17,5 I, 2
Гз 4,4 6,6 -
IV 8Дз1Сз 1Гз +Бкл, Ял, Чш, Лпд, Клг, Дч, Ябл 50 Сз 27,0 20,0 Г, 3 203
Дз 15,5 16,7 I, 5
Гз 4,6 7,1 -
У !х складi пануе сосна звичайна (секцк Ш) або дуб звичайний (секцк II i IV) з домшкою iншиx порiд. Найбiльший запас спостережено на секцп III (piBHOMipHO-поступова двоприйомна рубка), найменший - на секцц II (ркно-мiрно-поступова триприйомна рубка). Для проведения грунтових аналiзiв зраз-ки грунту на кожнiй експериментальшй i контрольнiй секцкх вiдбирали на гли-бинi 0-10 см i 10-30 см у 25-30-разовiй повторност! З них формували усередне-ний зразок у 2-разовш повторностi. Гранулометричний склад зразкiв грунту визначено за методом НА. Качинського з шдготовкою ix пiрофосфатним методом [1], гумус - за методом I.В. Тюрка в модифкацп Б.А. Нiкiтина [15], рН -потенцюметричним методом, обмшш водень i алюмiнiй - за методом А.В. Соколова, пдролкичну кислотнкть - за методом Г. Каппена, увiбранi iони каль-щю i магнiю - комплексометричним методом, азот легкогiдролiзований - за методом Корнфшда, руxомi фосфор i калш - за методом А.Т. Кiрсанова [1]. Тип грунту на секцкх стацюнару визначено за роботою [13].
Результата дослщжень. До проведення рубок вся площа стацiонару бу-ла досить однорщною за едафiчними умовами, зокрема за вмктом перегнiйниx речових у верхньому горизонта Грунтовi горизонти були загалом добре забез-печенi азотом, але водночас дуже бiднi на руxомi форми фосфору i калш. За складом обмшного комплексу грунти на секциях були бiдними на основи i ха-рактеризувалися дуже низьким ступенем насичення.
Проведення рубок на експериментальних секциях стацiонару ктотно вплинуло на колообiг бiологiчно важливих елемеитiв i фiзико-xiмiчнi показни-ки грунтк. За данимиВ.С. Пешка [10], вже на 3-5-й вегетацшш перюди пiсля проведення першого прийому рубок (1965-1967рр.) на секцп III (рiвномiрно-поступова двоприйомна рубка), порiвияно з контрольною секшею, середнiй вмiст гумусу у шарi грунту 0-10 см був бшьший в 1,25 раза, середшй вмiст за-гального азоту - в 1,02 раза, середшй вмкт азоту, що гiдролiзуеться - в 1,13 раза, а у шарi грунту 10-30 см, вщповщно - в 1,29; 1,18 i 1,40 раза. У вкнах секцц IV (групово-вибiркова триприйомна рубка) ш показники у шарi грунту 0-10 см були бшьшими - в 1,16; 1,09 i 1,29 раза, а у шарi грунту 10-30 см, вщповщно - в 1,37; 1,26 i 1,64 раза. Шд наметом деревостану на секцц IV вони, вщповщно, були бшьшими - в 1,28; 1,27 i 1,17 раза та в 1,23; 1,20 i 1,64 раза [10].
На експериментальних секцкх, поркняно з контрольною, на 3-5-й рк шсля проведення першого прийому рубок збшьшився також рН водний припо-верхневих шарiв грунту (у середньому на 0,06-0,24), тобто "хня актуальна кислотшсть зменшилася [10]. Першого року шсля проведення другого прийому рубок (1968 р.) у шарi грунту 0-10 см на секцп III, поркняно з контролем, вмкт гумусу у мкцях, де складали лкоскш рештки, був бшьший в 1,20 раза, у мк-цях без лкоскних решток - в 1,05 раза, а на секцп IV - у вкнах в 1,11 раза, шд наметом деревостану в 1,08 раза [5].
У лiтературi ведомостей про вплив головних рубок на фiзико-xiмiчнi властивост грунтiв мало. Зокрема, В.Г. Семенова [16] вщзначае значне шдви-щення вмiсту гумусу в приповерхневому шарi грунту на другий рiк шсля проведення першого прийому поступово! рубки в ялиновому деревостанi та на другий i третш роки в ялиново-березовому деревостанi. Це шдвищення автор пояс-
нюе збшьшенням маси коршня трав'яних рослин 1 бшьш енергшним розкладен-ням шдстнлки у деревостанах, де провели поступов1 рубки, пор1вняно з кон-трольними. Водночас В.Г. Семенова вщзначае в1дчуження значно! кшькосл азоту 1 зольних елеменлв з лiсостанiв шд час проведення як поступових, так 1 суцшьних рубок. Загалом, на думку дослщниш, поступов1 рубки не призводять до глибоких 1 стшких змш у властивостях грунтш.
За даними А.Ф. Полякова [14], у прських букових лках Закарпаття через р1к шсля проведення першого прийому поступово! рубки вмкт гумусу у приповерхневому шар1 грунту у мкцях, де грунтовий покрив не був пошкодже-ний, залишився на тому ж р1вш, що й на контроле
Досл1дження, проведеш у 2012 р. на контрольшй секцц та у сформова-них шсля поступових рубок на експериментальних секциях стационару 50-р1ч-них деревостанах, показали, що грунти на усх секцшх досить однорщш за гра-нулометричним складом. Вони зв'язнопщаш з переважанням у склад1 фракцш середнього 1 грубого тску (табл. 2).
Табл. 2. Гранулометричний склад приповерхневих шарiв Грунту на секцях
стащонару
Секщя Глибина вщбору зразкiв Грунту, см Вмют частинок за величиною, (в мм), % Сума частинок <0,01 мм, %
фiзичний тсок фiзична глина
тсок пил мул
1-0,25 0,25-0,05 0,05-0,01 0,01-0,005 0,005-0,001 <0,001
I 0-10 55,40 28,52 9,68 1,34 1,58 3,48 6,40
10-30 46,20 40,02 6,64 1,32 2,02 3,80 7,14
II 0-10 49,60 32,26 9,72 3,24 1,34 3,84 8,42
10-30 53,10 31,68 6,90 2,26 3,00 3,06 8,32
III 0-10 52,85 27,75 11,40 1,04 2,80 4,16 8,00
10-30 62,20 20,84 8,62 2,32 1,44 4,58 8,34
IV 0-10 67,20 14,74 10,52 0,62 2,72 4,20 7,54
10-30 57,70 27,88 7,09 0,85 3,78 2,70 7,33
В1дм1нност1 м1ж секциями за вмктом ф1зично! глини нектотш 1 лежать у межах допустимо! точност1 визначення И вмкту: у верхньому 0-10 сантиметровому шар1 грунту вмкт ф1зично! глини змшюеться в1д 6,40 до 8,42 %, а в шар1 10-30 см - в1д 7,14 до 8,34 %. Водночас за окремими ф1зико-х1м1чними показни-ками грунлв м1ж секц1ями стацюнару е ктотш в1дм1нност1, тобто проведення поступових рубок з подальшим формуванням нових деревосташв спричинило певш змши цих показник1в (табл. 3). Так, вмкт гумусу у 0-10-сантиметровому шар1 грунту на контрольшй секцл е ктотно вищим, шж на секщях II, III1 IV -вщповщно, в 1,18; 1,15 1 1,15 раза. Поряд з цим у шар1 грунту 10-30 см вмкт гумусу на експериментальних секц1ях II, III1 IV е бшьшим, шж на контрол1 - в1д-пов1дно, в 1,10; 1,52 1 1,33 раза.
За вмктом пдрол1зованого азоту у шар1 грунту 0-10 см м1ж секциями к-тотних вщмшностей немае, тшьки на секцп II цей показник мае бшьш виражене зниження, шж на шших секциях. Але у шар1 грунту 10-30 см на секщях III1 IV його вмкт е ктотно (вщповщно, в 1,44 1 1,31 раза) бшьшим пор1вняно з кон-
трольною секцкю. Вмiст рухомого фосфору у шарi грунту 0-10 см на контролi iстотно - в 2,13; 2,76 i 2,67 раза е вищим, нiж на експериментальних секцкх II,
III i IV, а в шарi грунту 10-30 см вш е практично однаковим.
Табл. 3. ФЬико-хтгчт показники Грунту на секцгях стащонару
'и « ч> О Глибина вiдбору зразка, см % о" £ £ и Пдролиична кислогшсгь, мг-екв./100 г Грунту Увiбранi Сгушнь насичення ушбрани-ми основами, % N легко-пдроль зований Рухомi
Са++ Mg++
Р205 к2о
мг-екв./100 г Грунту
мг/100 г Грунту
I 0-10 3,03 1,78 6,7 3,2 3,0 48 6,65 2,62 5,31
10-30 3,76 0,58 3,5 3,2 2,8 63 2,52 0,80 1,77
II 0-10 3,08 1,51 6,3 3,0 2,6 47 6,30 1,23 2,94
10-30 3,86 0,64 3,4 3,2 2,8 64 2,66 0,98 1,47
III 0-10 3,06 1,55 6,6 3,0 2,6 46 6,58 0,95 3,24
10-30 3,85 0,88 3,5 3,3 2,6 63 3,64 0,85 2,07
IV 0-10 3,09 1,55 6,5 2,6 2,3 43 6,72 0,98 3,24
10-30 3,86 0,77 3,5 2,8 2,8 62 3,29 0,92 1,47
Вмкт рухомого калда у шарi грунту 0-10 см е аналогкним змiнi вмiсту рухомого фосфору - на контрольшй секцп вiн також е ктотно вищим, нiж на секцкх II, III i IV - вщповщно, в 1,81; 1,64 i 1,64 раза. Водночас у шарi грунту 10-30 см його вмкт на секцп III е бшьшим, а на секциях II i IV меншим поркня-но з контролем. Отже, як видно з табл. 3, з-помiж шших експериментальних секцш секцк III, де проведена рiвномiрно-поступова двоприйомна рубка i запас деревостану е найбiльшим, а його склад близький до материнського деревоста-ну, видiляеться найвищим вмктом гумусу, гiдролiзованого азоту i рухомого калда у шарi грунту 10-30 см, а секцк II, де проведена рiвномiрно-поступова триприйомна рубка i запас деревостану е найменшим, вiдзначаеться найнижчим вмiстом гумусу i гiдролiзованого азоту у цьому шарi грунту, а також найнижчим вмктом гумусу у 0-10-сантиметровому шарi грунту.
Загалом, варто зазначити, що у приповерховому 10-сантиметровому ша-рi грунту вмiст гумусу на уск секцкх стацiонару е низьким (1,51-1,78 %), пд-ролiзованого азоту - шдвищеним (6,30-6,72 мг/100 г грунту), рухомого фосфору - дуже низьким (0,95-2,62 мг/100 г грунту), рухомого калда (за винятком контрольно!' секцп) - також дуже низьким (2,94-3,24 мг/100 г грунту на експериментальних секцкх i 5,31 мг/100 г грунту на контрол^.
Пдрологкна кислотнкть шару грунту на стацiонарi шсля проведения рубок головного користування ктотно не змкилась. Як на контроле так i на експериментальних секцкх вона залишаеться стабкьною (у шарi грунту 0-10 см -6,3-6,7 мг-екв./100 г грунту i в шарi 10-30 см - 3,4-3,5 мг-екв./100 г грунту). Сту-пiнь насичення увiбраними основами шарiв грунту на секцкх стацкнару також iстотно не змшився. Спостерiгаеться тiльки тенденцк до його зниження на експериментальних секцкх. Загалом шар грунту 0-10 см на уск секцкх мае дуже високу пдролкичну кислотнiсть i високу ненасиченкть увiбраними основами, а шар грунту 10-30 см мае середню пдролггичну кислотнiсть i середню ненасиченкть увiбраними основами.
Показник кислотност рНкс1 приповерхневих шарiв грунту 0-10 см i 1030 см свщчить про ix сильну кислотнкть як на експериментальних, так i кон-трольних секцiяx (рНкс1=3,03-3,09 i 3,76-3,86) з тенденцieю ii зменшення у сформованих 50-рiчниx деревостанах на експериментальних секщях. Варто заз-начити, що аналогiчнi результати у сформованих нових лiсостанаx отримали й iншi дослiдники. Так, А.1. Звieдрiс та ш [7], якi проводили дослщження у Лат-вп, вщзначають значно менший вмiст гумусу i валового азоту (в 1,5 раза), а та-кож рухомих форм фосфору (в 1,5 раза) i калш (у 2 рази) у приповерхневому 2-сантиметровому шарi грунту шд середньовiковим сосновим деревостаном через 22 роки шсля сильного розрщження порiвняно з аналогiчним шаром грунту шд деревостаном, де няких рубок, кргм санiтарниx, не проводили. Дослщники по-яснюють це меншою кшькктю опаду в розрiдженому низькоповнотному дере-востанi, порiвняно з контрольним, i швидкою його мiнералiзацieю.
Висновки. Як проведения поступових рубок, так i формування молодого поколiння сосново-дубових лiсостанiв зумовлюють змiни фiзико-xiмiчниx властивостей грунту. Пiд час проведення поступових рубок i в першi роки шсля них у приповерхневих шарах грунту (0-10см i 10-30 см) збшьшуеться вмiст гумусу, загального i гiдролiзованого азоту та зменшуеться ix кислотнiсть. Формування молодого поколшня лiсостанiв у 50-рiчному вшд, навпаки, призводить до зменшення у приповерхневому 0-10-сантиметровому шарi грунту вмкту гумусу, рухомого фосфору i рухомого калiю. У шарi грунту 10-30 см i на етап формування молодих лiсостанiв зберкаеться пiдвищений вмiст гумусу. 1стотно ви-щим у цьому шарi, порiвняно з контролем, е i вмкт гiдролiзованого азоту. Iншi фiзико-xiмiчнi показники приповерхневих шарiв грунту мають неоднозначну тенденцию до змiн пiд час проведення поступових рубок i формування молодого поколшня лкосташв.
Встановлеш закономiрностi змiни фiзико-xiмiчниx показниюв грунту пояснюються особливостями нагромадження вiдмерлоi фггомаси та рiвнем ш-тенсивностi ii мiнералiзацil у системi "лiсостан-грунт" шд час проведення поступових рубок i в перiод формування молодого деревостану. У процесi рубок на поверхш грунту, порiвняно з етапом формування деревостану, нагромаджуеться бiльше вщмерло! фiтомаси i спостерiгаеться бiльша ^енсивнкть ii' мiнералiза-цц завдяки надходженню бiльшоi кiлькостi тепла i вологи до грунтових горизонтов i активiзацii мiкробiологiчниx процесiв.
Лiтература
1. Александрова Л.Н. Лабораторно-практические занятия по почвоведению / Л.Н. Александрова, О.А. Найденова. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - Л. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 295 с.
2. Бондар 1.П. Бютичний кругообiг мшеральних елементiв i шляхи його регулювання в сос-нових деревостанах Центрального Полюся Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук: спец. 03.06.03 - Люознавство i лiсiвництво / 1.П. Бондар. - Львш, 2007. - 20 с.
3. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. - 453 с.
4. Горшенш М.М. Стащонарш дослщження впливу рiзних способов поступових рубок на умови середовища, продуктивнiсть деревосташв i лiсовiдновлення / М.М. Горшенш // Жсшниць-к дослiдження на Розточчi : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во "Каменяр", 1972. - С. 14-24.
5. Горшенш М.М. Динашка властивостей дерново-слабо-ошдзолених грунтпв шсля другого прийому поступових рубок (за даними 1968 р.) / М.М. Горшенш, В.С. Пешко // Л1ивниц;ьк1 дослщження на Розточш : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во "Каменяр", 1972. - С. 88-93.
6. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1977. - 303 с.
7. Звиедрис А.И. О росте сильно изреженных сосновых насаждений / А.И. Звиедрис, В.Я. Капост, А.Э. Задейка // Повышение продуктивности леса : сб. науч. тр. - Рига : Изд-во "Зинатне", 1968. - С. 3-20.
8. Мелехов И.С. Лесоводство / И.С. Мелехов. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1989. - 302 с.
9. Мигунова Е.С. Типы леса и типы природы / Е.С. Мигунова. - Saarbicken : Palmarium Academic Publishing, 2014. - 292 с.
10. Пешко В.С. Динамжа властивостей дерново-слабо-ошдзолених грунтш Розточчя у зв'язку з рубками головного користування / В.С. Пешко // Жсшницью дослщження на Розточч1 : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во "Каменяр", 1972. - С. 40-47.
11. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 455 с.
12. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. -М. : Изд-во "Колос", 1968. - 440 с.
13. Полевой определитель почв / под ред. Н.И. Полупана и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1981. - 320 с.
14. Поляков А.Ф. Влияние главных рубок на почвозащитные свойства буковых лесов / А.Ф. Поляков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 174 с.
15. Практикум по агрохимии / под ред. П.С. Минеева. - М. : Изд-во МГУ, 1989. - 304 с.
16. Семенова В.Г. Влияние рубок главного пользования на почвы и круговорот веществ в лесу / В.Г. Семенова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 183 с.
17. Швиденко А.И. Формирование древостоев на вырубках во влажных пихтачах / А.И. Шавиденко // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1982. - № 10. - С. 19-21.
Криницкая О.Г. Влияние процесса формирования молодого поколения сосново-дубовых древостоев на физико-химические свойства почвы
Приведена характеристика влияния формирования сосново-дубовых древостоев 50-летнего возраста на вырубках постепенных рубок на физико-химические свойства почвы в условиях Львовского Расточья. Показано, что в период проведения постепенных рубок и в первые годи после них в поверхностных слоях почвы (0-10 см и 1030 см) увеличивается содержание гумуса, общего и гидролизованного азота и уменьшается их кислотность. Формирование 50-летних древостоев, наоборот, уменьшает содержание гумуса, подвижных форм фосфора и калия в поверхностном 0-10-сантиметровом слое почвы. В слое почвы 10-30 см и на этапе формирования молодых древостоев сохраняется повышенное содержание гумуса и гидролизованного азота.
Ключевые слова: постепенные рубки, формирование древостоев, физико-химические показатели почвы.
Krynytska O.H. The Impact of the Formation of the Young Generation of Pine-Oak Stands on the Physical and Chemical Features of the Soil
The influence of the formation of pine-oak stands at the age up to 50 years on the physical and chemical features of the soil at the felling area with gradual cuts in the conditions of Lviv Roztochchya is characterized. It is shown that during the gradual cuts and at the first years after them the humus content, common and hydrolyzed nitrogen in the surface layers of the soil (0-10 cm and 10-30 cm) are increasing, and its acidity is reduced. And vice versa the formation of 50-year-old stands leads to the reduction of surface 0-10 cm layer of soil of the humus content, mobile forms of phosphorus and potassium. At the 10-30 cm soil layer and on the stage of the formation of young stands a high content of humus and hydrolyzed nitrogen is preserved.
Keywords: gradual cutting, formation of stands, physical and chemical features of the soil.
