CC BY
25
лiв, враховуючи !хш високi декоративнi якостi та оригшальшсть, можна ви-користовувати лише за умов розсадного способу вирощування.
Л1тература
1. Алексеева Н.М. Айстри. Бюлопчш особливостг Вирощування. Використання. Сорти / Н.М. Алексеева, В.М. Черняк, С.М. Левандовська. - Тернотль : Вид-во "Навчальна книга -Богдан", 2008. - 160 с.
2. Карташева Л.М. Красивоцветущие однолетние растения. - Сер.: Флора / Л.М. Карта-шева, Г.В. Острякова. - Ростов на Дону : Изд-во "Феникс", 2001. - 96 с.
3. Методика проведення квашфжацшно! експертизи сорпв квггково-декоративних, еф1-роолшних, лжарських та люових рослин на придатшсть до поширення в Украшг - К. : Вид-во "Наук. думка", 2007. - С. 134.
4. Тахтаджян А.Л. Система Магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.
5. Bailey L.H. Callistephus. In Hortus Third: A Concise Dictionary of Plants Cultivated in the United States and Canada / L.H. Bailey, E. Z Bailey. - New York, 1976. - P. 202-203.
Левандовская С.М., Олешко Е.Г. Сортовое разнообразие Callistephus сhinensis (L.) Nees в декоративном питомнике Белоцерковского Национального аграрного университета
Представлены результаты пятилетнего изучения коллекции астры однолетней в декоративном питомнике Белоцерковского национального аграрного университета (БНАУ). Проведены комплексные исследования декоративных и хозяйственно-ценных признаков 128 сортов, сложены их характеристики, выделены наиболее перспективные для использования в различных вариантах цветочного оформления садово-парковых объектов и выращивания в промышленных масштабах.
Ключевые слова: коллекция, сортовое разнообразие, астра однолетняя, сортотип.
Levandovska S.М., Oleshko Н. G. Sorts Varieties of Callistephus chinen-sis (L.) Nees in decorative seed plot of National agrarian university of Bila Tserkva
The paper highlights the results of five years study of aster annual in the decorative seed plot of National agrarian university of Bila Tserkva (BNAU). Complex investigation of decorative and economically valuable features of 128 sorts has been conducted, their characteristics have been listed and the most perspective for their applying in different variants of flower decorating landscape objects and industrial growing ones have been defined.
Keywords: collection, sorts varieties, Callistephus chinensis, sorts group.
УДК 630*[622+111] Здобувач О.О. Мелещук; асист С.Л. Копй,
канд. с.-г. наук; проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В СУБОРОВИХ УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано особливост проходження природного насшного поновлення в дубових суборах регюну дослщжень. Представлено результати стащонарних досл> джень проходження люовщновних процеав на дшянках, де вирубування материнсь-кого намету проводили зi застосуванням рiзних способiв рубок головного користу-вання. Дослщжено вплив способу рубки на появу самошву сосни звичайно!.
Зпдно з люорослинним районуванням, Полюся входить в зону широ-колистяних л1шв Середньо! Свропи, розташоване в твшчнш частит Украши 1 роздшене умовно на три люогосподарсью округи (Захщний, Центральний, Киево-Чершпвський) [4]. Абсолютш висоти в межах анал1зовано! люорос-
линно! зони коливаються вiд 150-180 до 200-250 м н.р.м. Для умов Полюся характерний рiвнинний рельеф, домiнування моренно-флювюглящальних су-пiщаних вiдкладiв, заболоченiсть територп, значне поширення дерново-отд-золених Грунлв, перевага широколистяно-соснових лiсiв.
Природнi умови Захщного Полiсся сприяли значному поширенню су-боревих, борових та сугрудкових типiв лiсорослинних умов. Лiсистiсть територп досить висока (37,3 %). Найбшьша частка в лiсовому фондi регiону дос-лiджень належить сосновим та дубово-сосновим лiсостанам. Природних лiсiв у межах дослiджуваного регiону залишилось мало, проте ще у ХУ1-ХУП ст. вся територiя на захщ вiд Днiпра була суцiльно вкрита люами. Значна експлуатацiя лiсових ресуршв надалi зумовила рiзке зменшення люистосп (в 2-2,5 рази) i сприяла змiнi видового складу рослинностi. Значний рют насе-лення, розвиток землеробства, сприяли переведенню лiсових земель у сшьсь-когосподарськi угiддя, що в подальшому обумовило формування значно! площi дефльованих пiскiв, низькопродуктивних земель та неупдь, якi лише у другш половинi ХХ ст. майже повнютю були засадженi лiсами. На сьогодш тут зосереджено понад третину люового фонду Укра!ни, що i зумовлюе необ-хiднiсть бiльш глибокого вивчення процешв природного вiдтворення корш-них лiсостанiв [2, 6].
Згiдно з багатьма дослщженнями, сосновi лiсостани природного похо-дження вiдзначаються високою бюлопчною стiйкiстю, довговiчнiстю, що особливо важливо в перюд розвитку свиово! еколопчно! кризи. Вiдновлення корiнних деревостанiв природшм шляхом е значно дешевшим, видовжуеться в часi, сприяе бiльш тривалому нагромадженню вуглецю, посиленню ктма-торегулювальних функцiй лiсових масивiв i зумовлюе ютотне покращення стану навколишнього середовища. Ефективнiсть використання лiсових ре-суршв на сьогоднi мае враховувати i таку складову, як витрати на вщтворен-ня корiнних деревостанiв, як не тiльки швидко ростуть, але й менш затратнi, бiльш довгсгачш i якiснiше впливають на стан навколишнього природного середовища. Особливу увагу використанню цих потенцiйних можливостей доцшьно придiляти насадженням у тих люорослинних умовах, де природнi лiсовiдновнi процеси можливг
Вiдповiдно до дослiджень М.1. Гордiенка (1992), малоурожайнi роки вщзначаються опаданням на поверхню Грунту шд наметом соснових люоста-нiв близько 120 тис. схожих насшин на гектар, а в урожайш кшьюсть опалого насiння може зростати до 1800 тис. шт./га [3]. Найактившше, за дослщження-ми П. С. Пастернака (1976), процеси природного поновлення вщбуваються в умовах свiжого дубового субору, майже 69 % площ тут задовшьно вщновлю-ються з переважанням сосни, 23 % - вщновлюються незадовшьно, а на рештi дшянок переважае береза повисла [7].
Важливе значення у забезпеченш надiйного природного вщновлення соснових лiсiв вiдiграе здшснення рiзноманiтних лiсогосподарських заходiв. Зокрема, важливе мюце серед цих заходiв вдаграють рiзнi способи рубок головного користування, застосування окремих з яких може сприяти появi велико! кшькосп самосiву, а iнших - перешкоджатиме його появi [2].
З метою анатзу впливу рiзних способiв рубок головного користуван-ня на появу самоиву сосни звичайно! в анатзованому типi лiсу на територп Цепцевицького люництва ДП "Володимирецьке лiсове господарство" в кв. 15 вид. 18 було закладено чотирьох секцшний науково-дослiдний стацiонар iз застосуванням рiзних способiв рубок головного користування для вирубу-вання материнського деревостану (рис. 1).
1 м 100 м 1 м
0 о
2 3
0и 0
4
201 м
Рис. 1. Схема науково-достдного стационару в Цепцевицькому лiсництвi ДП "Володимирецькел^ове господарство" (способирубок: 1 - контроль; 2 - суцыьна вузьколкоачна; 3 - групово-вибiркова триприйомна; 4 - поступова триприйомна)
Вирубування деревостану на стацiонарi проводили в зимовий перюд iз застосуванням суцшьно! вузьколюошчно! (шириною до 25 м) рубки з розта-шуванням довшо! сторони люосжи перпендикулярно напрямку пануючих вг^в (секщя 2), групово-вибiрковоl триприйомно1 (секщя 3) та поступово1 триприйомно1 (секщя 4) рубок. У вересш 2008 р. ми провели облж самошву на всiх секцiях стацiонару. Результати облжу самосiву i пiдросту сосни звичайно! представлено в табл. 1.
Табл. 1. Кшьтсть тдросту сосни звичайного на секщях стащонару за облжом 2008 року
Секци стащонару Кшьюсть тдросту, шт Всього в перевод! на 4-7 лики, тис. шт./га
однолетки 2-3 л1тки 4-7 л1тки старше 7 роюв
1 (контроль) 803,0±3'5 437,0±5,1 1,0±°,1 - 47 9±и,°
2 (суцшьна вузько-лгсоична) 201,0±4'2 - - - 3,8±0,1
3 (групово-виб1ркова триприйомна) 323,0±м 28,0±м 18,0±0,3 5,0±°,1 11,4±0,3
4 (поступова триприйомна) 221,0±5,1 144,0±/'5 59,0±0,4 19,0±0,2 25,9±0,4
Вiдповiдно до проведених дослщжень, було встановлено, що в кiнцi 2008 р. найбшьша кiлькiсть пiдросту сосни в переводi на 4-7-лiтки (47,9 тис. шт./га) зосереджена на контролi (секцiя 1), дещо менше - пiсля про-ведення першого прийому рiвномiрноl поступово! триприйомно! рубки (25,9 т. шт./га), ще менше - при групово-вибiрковiй вирубцi материнського деревоста-ну (11,4 тис. шт./га) i найменше за суцшьно! вирубки (3,8 тис. шт./га).
Поряд з тим, детальний облш пiдросту сосни звичайно! за вжовими групами, дозволив вiдзначити цiкавi особливост проходження вiдновного процесу. Так, самошву сосни в рiк облiку з'явилось найбшьше на контролi (100,4 т. шт./га), дещо менше (40,4 т. шт./га) при проведення групово-вибiр-ково! рубки, менше (27,6 т. шт./га) при проведенш поступово! триприйомно! i найменше на секцп, де проводилась суцшьна вузьколюошчна вирубка (рис. 2). Дещо шшу особливiсть ми вщзначили пiд час облiку двох-трьохль ток сосни звичайно! на секщях стацюнару. Зокрема, найбiльшу кiлькiсть ана-лiзованого пiдросту було облiковано на контролi (54,6 тис. шт./га), iстотно менше (18,1 тис. шт./га) такого тдросту нагормадилось на секцп, де проводилась триприйомна поступова рубка i найменше (3,5 тис. шт./га) при групо-во-вибiрковiй вирубщ деревостану (рис. 3).
Варто зазначити, що найбшьше надшного тдросту сосни (вж понад 4 роки) збереглось на секцп з проведенням триприйомно! поступово! рубки. Зокрема, 4-7-лггок тут було облжовано майже 7,4 тис. шт./га, тдросту вжом старше 7 роюв - близько 2,4 тис. шт./га. Менше надшного тдросту облжова-но на секцп з проведенням групово-вибiрковоl рубки, вщповщно 2,3 тис. шт./га та 0,6 тис. шт./га. Найменше тдросту сосни старше 7 роюв (0 ,1 тис. шт./га) збереглось на контроль
120 ■ Э 100
а 60
[5 40 20
0
а н к
ч £ я-
Б *
2 я
Ш к о с с & а
гл
к
с
с
£
60
2 50
3 40 I 30
I 20 § 10
а н к
ч £
Б *
2 я
Ш к о с с & а
3
К
С
с
£
секцп стацюнару
Рис. 2. Ктьмсть самос1ву сосни на секщях стацюнару
секцп стацюнару
Рис. 3. Ктьмсть 2-3 лток сосни на секщях стацюнару
Значно менше на секщях стацюнару з'явилось самоиву та тдросту дуба звичайного (табл. 2). Зокрема, на контролi його було облжовано 1,4 тис. шт./га в переводi на 4-7-лггки, на секцп з проведенням вузьколюоич-но! рубки - 0,1 тис. шт./га, групово-вибiрковоl триприйомно! - 0,6 тис. шт./га, поступово! триприйомно! - 1,9 тис. шт./га.
с 80
0
Табл. 2. Ктьшсть тдросту дуба звичайного на секцiях стащонару _за облжом 2008 р._
Секци стащонару Кшьюсть тдросту, шт Всього в перевод! на 4-7-лики, тис. шт./га
однолетки 2-3- л!тки 4-7-л!тки старше 7 рок!в
1 (контроль) 2,0±"'1 2 5 3 1 4±0.°2
2 (суцшьна вузько-лгсоична) 7,0±4'2 - - - 0,1±и'и1
3 (групово-виб!ркова триприйомна) 12,0±и'и2 2 0±иди - 1,0±ид 0,6±и'и2
4 (поступова триприйомна) 10,0±и'и1 8,0±ид)2 3,0±и'и1 1 9±и,и4
Проведет дослщження дали змогу вщзначити:
• тсля рокв рясного плодоношения тд наметом пом1рно з1мкнених пристига-ючих та стиглих соснових деревостатв з'являеться значна (понад 100 тис. шт./га) кшьюсть самосшу сосни;
• проведення розрщжень рубками головного користування соснового деревос-тану обумовлюе зменшення кшькост самосшу, який з'являеться тд його наметом (найменшу кшьюсть самоаву сосни облжовано на секци з суцшьною вузьколгсоачною та поступовою триприйомною вирубкою материнського деревостану);
• найбшьша кшьюсть 2-3-лгтнього тдросту сосни збереглась тд наметом ма-теринських деревосташв на контрол! (54,6 тис. шт./га) та секци з проведен-ням першого прийому поступово! триприйомно! рубки (18,1 тис. шт./га);
• значна кшьюсть життездатного тдросту сосни звичайно! (вжом понад 4 роки) нагромадилась на секщях № 3, 4, де було проведено часткову вирубку де-ревостану;
• в умовах св!жого дубового субору тд наметом пристигаючих та стиглих ду-бово-соснових деревосташв самосш ! тдргст дуба звичайного з'являеться в незначнш кшькоста (найбшьше його було облжовано на контрол! - до 1,4 тис. шт./га та секци № 4-1,9 тис. шт./га).
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во Ан УССР, 1953. - 450 с.
2. Генарук С.А. Люи Захщного регюну Украши / С.А. Генарук, М.С. Нижник, Л.1. Копш. - Льв!в : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
3. Горд!енко М.1. Культури сосни звичайно! в Укра!ш / М.1. Горд!енко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В.О. Рибак, В.М. Маурер, С.Б. Ковалевський, Н.М. Горд!енко. - К. : Вид-во 1н-ту аграрно! економ!ки УААН, 2002. - 872 с.
4. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / С.А. Генси-рук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь, Ю.Р. Шеляг-Сосонко / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
5. Копш С.Л. Особливост природного вщновлення сосни звичайно! у св!жих суборах Бельського люництва Р!вненського природного заповедника / С. Л. Копш, Л.1. Копш // Матер!-али Всеукра!нсько! иауково-технiчио! конференци студеппв та асшраппв УкрДЛТУ 9-11 квггая 2003. - С. 43-49.
6. Копш Л.1. Продуктившсть, структура соснових деревосташв в умовах св!жого дубового субору Захщного Полюся / Л.1. Копш, О.О. Мелещук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв!в : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 65-69.
7. Пастернак П.С. Хвойш люи Укра!ни / П.С. Пастернак, П.П. Посохов, 1.П. Федець, 1.Б. Шинкаренко. - К. : Вид-во "Урожай", 1976. - 112 с.
Мелещук О.О., Копий С.Л., Копий Л.1. Особенности естественного возобновления сосны обыкновенной в суборовых условиях Западного Полесья
Проанализированы особенности прохождения естественного семенного возобновления в дубовых суборях региона исследования. Представлены результаты стационарных исследований прохождения лесовозобновительных процессов на участках, где вырубка материнского полога производилась с использованием разных способов рубок главного пользования. Исследовано влияние способа рубки на появление самосева сосны обыкновенной.
Meleshchuk O.O., Kopij S.L., Kopij L.I. Features of natural renewal pine-tree ordinary in suborean terms of Western Polesye
The analysis features passing of natural seminal renewal is conducted in the oak suborean region of researches. The presented results of stationary researches passing of forest regeneration processes are on areas, where felling of maternal tent was conducted with application of different methods deck-houses of the main use. Influence of method of deckhouse is investigational on appearance of self-seeding of pine-tree ordinary.
УДК 712.27[477.25] Здобувач Р.Я. Татарчук1;
проф. С.1. Кузнецов, д-р бюл. науК
ОСОБЛИВОСТ1 КОЛОРИСТИКИ ДЕРЕВНО-КУЩОВИХ ТА КВ1ТКОВИХ РОСЛИН П1Д ЧАС ФОРМУВАННЯ Г1РСЬКИХ САДОВО-ПАРКОВИХ ЛАНДШАФТ1В
Наведено рекомендацп з шдбору рослин за кольором та перюдом цвтння у прських садово-паркових ландшафтах. Подано асортимент основних видiв та !х ко-ротку характеристику.
Ключовг слова: рослини, вид, форма, колiр, прський сад.
Вступ. З давшх чашв кольорова палггра природного середовища була джерелом емоцшних та естетичних переживань людини. Первюна людина в червоному забарвленш тзнала кров, вогонь, тепло, сонце. Бше забарвлення було для не! символом чистоти. Чорний кол1р асощювався з шччю, смертю, злом. Три кольори - червоний, бший, чорний - тривалий час були основни-ми, тзшше до тр1ади приедналися: зелений кол1р - кол1р рослин (у вшх наро-д1в), жовтий - кол1р земл1 (у греюв i китайщв), синш кол1р - кол1р неба (у египтян i китайцiв) [6].
Мета роботи - вивчення кольорово! гами прських садово-паркових ландшафпв. Порiвняльну характеристику проводили на прикладi насаджень Нацiонального ботанiчного саду iм. Гришка НАН Укра!ни, Саду каменю в парку "Перемога" та альпшсько! гiрки у ботанiчному саду iм. О.В. Фомiна.
Завдання дослiдження: висвилити основнi досягнення в дослiдженнi насаджень, створити список перел^ асортименту перспективних квикових та деревно-кущових рослин для озеленення прських садово-паркових лан-дшафпв.
Матер1ал i методика дослiджень. Для аналiзу особливостей колорис-тики деревно-кущових i квiтковиx рослин у прських садово-паркових насаджень використовували дослщш данi результатiв фенологiчниx спостере-
1 Вщокремлений пiдроздiл HYEin "Боярський коледж екологи i природних pecypciB";
2 Нацюнальний ботатчний сад iM. М.М. Гришка НАН Украши, м. Ки1в
