CC BY
25
третьей декады апреля по вторую декаду июля, а на конец июля побеги достигают 7783 % от общей их длины за вегетационный период.
Ключевые слова: виды и формы рода Ulmus L., линейный рост, динамика роста, побеги, симподиальное ветвление, прирост.
Maslovata SA., Shlapak V.P. The Features of Seasonal Shoot Growth of Types and Forms of the Genus Ulmus L. in the Conditions of Right Bank Forest-steppe of Ukraine
Some features of the structure and development of shoots of species and forms of Ulmus L. genus are studied. Based on the synthesis of long-term phenological observations, the seasonal growth and development of vegetative organs during the growing season under conditions of Right Bank Forest-Steppe of Ukraine are considered. It is found that the linear growth of shoots of Ulmus genus begins almost simultaneously in the second and third weeks of April and lasts ranging from 109 to 162 days. The following types of shoots are discovered: growth, sylleptic, lateral, apical and generative shoots developing from the appropriate types of buds. The maximum growth of shoots of species and forms of Ulmus genus is evident from the third week of April until the second week of July. At the end of July shoots reach 77-83 % of their total length during the growing period.
Keywords: types and forms of the genus Ulmus L., linear growth, growth rates, shoots, sympodial branching, amount of growth.
УДК 630 *[644+23+174.754]
ВПЛИВ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОД1В НА ВМ1СТ П1ГМЕНТ1В ХВО1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В БОРОВИХ УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
М.М. Михайленко1, С.Л. Копш2,1.В. Фiзик3, М.Л. Копш4, В.М. Гончар5, Л.1. Копш6
Проан^зовано особливост поширення соснових насаджень у борових умовах За-хщного Полюся. Дослщжено вплив доглядових рубок рiзноl штенсивност на змшу так-сацшних показнигав соснових молодняюв i динамшу шгментш у хво! сосни звичайно! в умовах свiжого бору. Встановлено, що вмют хлорофшу "Ь" у хво! дерев сосни зви-чайно! на секщях експерименту та соснового шдросту шд наметом материнського дере-востану е меншим за вмют хлорофшу "а". Вщзначено iстотне зменшення вмiсту хлорофшу "а", "Ь" та сшввщношення хлорофшу "а+Ь" i каротино'лдав у хво! дерев сосни зви-чайно! на секцiях з iнтенсивнiстю прочищення вiд 15 до 20 %. Визначено, що наймен-ший (0,149 мг/г) вмiст каротино'лдав мае хвоя сосни звичайно! на секцн з штенсившстю проведення прочищення 25 % за кшьюстю дерев.
Ключовi слова: боровi умови, сосновi лiси, доглядовi рубки, iнтенсивнiсть осв^ле-ностi, шгменти.
Вступ. У швшчнш частиш Украши, де зосереджеш верхш частини Во-линсько!, Р1вненсько1, Житомирсько!, Кшвсько!, Чершпвсько! та Сумсько! областей розташована лкогосподарська область Полкся, що далиться на три лко-господарських округи: Захщне Полкся, Центральне Полкся та Киево-Черш-пвське Полкся. На шдвищених елементах рельефу Захщного Полкся поширеш
1 здобувач М.М. Михайленко - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 доц. С. Л. Копш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 докторант 1.В. Ф1зик, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
4 асшр. М.Л. Копш - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
5 наук. сп1вроб. В.М. Гончар, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
6 проф. Л.1. Копш, д-р. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
дерново-опiдзоленi грунти переважно легкого механiчного складу. Тут форму-ються сосновi лки, в окремих випадках з домiшкою берези, на дуже сухих, сухих, а в рiвнинних та понижених елементах рельефу, свiжих, вологих бщних грунтах, якi значно представленi в межах анашзованого регiону. Боровi умови е найбшьш складними для росту i розвитку деревних рослин. Визначальним фактором розвитку лiсу е взаемодiя рослин i середовища, за якою чiтко визнача-ються ктматичш i грунтовi умови певного репону та тип лiсу i його продуктив-нiсть [9]. 1стотний вплив рослин на змiну не тшьки умов середовища, а й склад i продуктивнiсть лiсових насаджень, дае змогу вливати на вс процеси вдаворен-ня та формування лiсових екосистем з метою покращення 1х позитивних фун-кцiй. Реакщя деревних рослин на змiну умов середовища визначаеться не тшь-ки зростанням 1х продуктивностi, а i 1х станом. Важливо зазначити, що кшьккш змiни певного фактора супроводжуються не тiльки змiнами iнших факторiв, а й зумовлюють змiну вiдношення до них органiзму [2-4].
Саме цей принцип найефектившше застосовують шд час створення ввдпо-вiдних умов (проведения рiзноманiтних лiсогосподарських заходiв) для оптиш-зацií грунтово-кшматичних чинник1в з метою шдвищення продуктивностi дере-восташв в екстремальних умовах 1х вирощування.
Дослiджения проведено в молодому (до 20 ротв) сосновому деревостанi iз незначною домiшкою берези та у стиглому сосновому насадженш в умовах свь жого бору. Передбачалось встановити вплив штенсивносп освiтлення, на секциях експерименту з розрiджениям молодого соснового деревостану та тдросту сосни на контролi стиглого насадження i штучного соснового насадження на секцц з суцiльною вирубкою деревостану, на динамжу вмiсту пiгмеитiв у хво1 сосни звичайно!'. Загалом дослiджения спрямоваш на детальне осмислення впливу рiзноманiтних лiсогосподарських заход1в на механiзм реакцц сосни зви-чайно1 (змiна вмкту пiгмеитiв у хво1 сосни) внаслвдок комплексно!' змiни грун-тово-клiматичних умов лкового середовища [1,7].
Методика та об'екти дослщження. Спостереження за березово-соснови-ми деревостанами свiжого бору здшснено на стащонарних 4 секцiйних дослвд-них об'ектах. Стационар з вивчення впливу iнтенсивностi зрiджения соснового деревостану на вмкт пiгментiв у хво1 сосни закладено у 1 б^чному насадженнi Дубшвського лiсництва ДП "Осттвське лiсове господарство" складом 10С+Б на плошд 1 га, розмiром 100x100 м. Дшянку роздшено на чотири секцií площею 0,25 га, розмiром 50x50 м. Одну iз секцш вiдведено тд контроль, на якш розрь дження не проводили. На шших трьох секциях здайснювали розрщження деревостану з iнтенсивнiстю до 15 %, до 25 %; до 35 % вiд кшькосп дерев за низо-вим методом. Стащонар з вивчення впливу рiзних способiв рубок на хiд природного поновлення та його стан було закладено у стиглому деревосташ складом 10С+Б площею 4,0 га, розмiром 100x400 м. Одну секцда вщведено пiд контроль, де жодш лiсогосподарськi заходи не проводили. На шших секщях проведено суцшьну, поступову та групово-вибiркову вирубку деревостану.
На секциях стацюнар1в здiйснено бусольне знiмания контурiв за периметром. З допомогою мiрноí вилки замiряно дiаметри дерев на висоп 1,3 м. Дерева
в межах ступеня товщини роздшено на дшов1, швдалов1, дров'ян1 та проведено зам1ри 3-10 1х висот з використанням лазерного висотом1ра.
Бюметричну оцшку розподшв кшькосп дерев за дааметром здшснено шляхом розрахунку показникш стандартного в1дхилення, м1нливост1, розмаху вар1ацп, асиметрп та ексцесу. Для цього застосовано стандартш в математичнш статистищ формули.
У серпш на секциях стащонару з вивчення впливу штенсивносп прочищен-ня на динамшу вмкту шгментш у хво1' сосни та на секциях стационару з вивчення впливу способу рубки на вмкт шгменпв у хво1' шдросту 1 саджанцш сосни, проведено в1дб1р хво1' з однор1чних пагошв 1 визначено вмкт шгменпв у ввдб-раних зразках. Вмкт пластидних шгменпв визначено за методичними рекомендациями Х.Н. Починка. Для цього 100 мг подр1бнено!' хво1' сосни звичайно! роз-тирали до однор1дно!' маси 1 екстрагували 80 % розчином ацетону. Екстракт фшьтрували через фшьтр Шотта. Оптичну густину отриманих витяжок визна-чали за довжиною хвил1 440,5, 649 1 665 нм на фотоелектроколориметр1 КФК-3. Концентрацда хлорофшш (С) розраховували за формулами Вернона: Са=11,63 Д® - 2,39^649 (мг/л), 0=20,1 Шб49 - 5,18^665 (мг/л), а каротиновдв - за Веттштейном: Скар=4,695_0440,5 - 0,268(Са+ Сь), мг/л [5]. Вмкт шгменпв розра-ховували на абсолютно суху масу за формулою
А = (СXV/Рх1000)х К , (1)
де: А - вмкт шгменпв, мг/г абсолютно сухо1' маси; V- об'ем витяжки шгментш, мл; Р - наважка рослинного матер1алу, г; С - концентрация шгменпв, мг/л; К -коефщкнт всихання хво1'.
Результати та узагальнення. Березово-соснов1 деревостани закладених стащонарш характеризуються 1-11 класами боштету. У межах анал1зованих сек-цш стащонару з вивчення впливу на стан деревостану р1зно!' штенсивносп проведения прочищень, вданачено незначне коливання боштету внаслвдок прове-дення розрвдження р1зно!' 1нтенсивносп. Зам1ри вс1х таксацшних показникш здшснено на початку вегетацшного перюду. Повторш зам1ри отримано в кшщ вегетащйного перюду цього ж року, що дало змогу ввдзначити кшьккть дерев на гектар1 та шш1 таксацшш показники сформованих деревосташв на секциях (табл. 1).
Табл. 1. Таксацтна характеристика деревосташв на секщя.х стацмнару
Сек-Ця
Порода
Кшь-юсть дерев, шт.
Середт
(1, см
И, м
Запас, м3/га
Площа
ня дерева, м2
1нтенсившсть зрь дження, %
за к-тю дерев, шт.
за запа-
3
сом, м
Вш, рок1в
Метод рубки
Склад наса-джень
1.К
_С_ Б
5902
5,5
3,9
43,0
96
7,7
4,9
1,5
0,42
16
10 С+Б
1.2
3968
5,8
4,1
33
80
5,4
3,9
1,0
0,62
32.6
23,0
16
низовий
10 С+Б
1.3
_С_ Б
3126
6,6
4,5
34
6,0
4,2
1,0
0,78
46,8
18,7
16
низовий
10 С+Б
1.4
_С_ Б
2546
6,9
4,6
30,0
54
7,4
4,8
1,0
0,96
56,7
30,0
16
низовий
10 С+Б
живлен-
С
Б
Зокрема, вщзначено зростання середнього показника дiаметра сосни вщ 5,5 см до 5,8 см та середньо'1 висоти вщ 3,9 м до 4,1 м на секцп з iнтенсивнiстю розрщження до 15 % за кшьюстю дерев. Значно вищою е змша аналiзованих показникiв середнього дiаметра та середньо'1 висоти на секцп № 4 з штенсившс-тю зрщження деревостану до 35 %. Так, зростання середнього дiаметра тут ся-гае вiд 5,5 до 6,9 см, а середньо'1 висоти - вщ 3,9 до 4,6 м. Вщповщно до прове-дених дослщжень встановлено, що площа живлення одного дерева тсля зрь дження деревостану на секщях дослiду зросла вщ 0,42 м2 - на контролi до 0,62 м2 - на секцп з штенсившстю зрiдження деревостану в межах 15 % та до 0,78 м2 i 0,96 м2 на секцiях з штенсившстю вирубки 25 % та 35 % (рис. 1, 2) [6].
^ се,-
Секцп стащонару
Рис. 1. Середнш Ыаметр дерев сосни звичайно'1 на секщях доЫду
СУ ся о^
Секцп сгащонару
Рис. 2. Середня висота дерев сосни звичайно'1 на секщях доЫду
Унаслщок вилучення з деревостану слабших i вiдсталих у росп екземпля-рiв сосни звичайно'', сформувались сприятливi умови для збтьшення освггле-ностi пiд наметом насадження, пришвидшення процесiв розкладання лiсовоí тдстилки, зростання надходження у поверхневi прошарки грунту поживних елементiв i посилення iнтенсивностi фотосинтезу [8].
Поряд з тим, з метою анаизу впливу розрщження деревостану на процеси динамки вмкту пiгментiв у асимiляцiйному апарап сосни звичайно'', проведено анаиз '1х вмiсту у хво'1 сосни на рiзних секцiях експерименту (табл. 2).
го £ Назва секцп Вмют пiгментiв, мг/г абсолютно сухо'1 маси Кароти-но1ди а+Ь кароти-ноТди
хлоро-фiл "а" хлорофiл "Ь" хлорофiл "а+Ь" хлоро-фiл а/Ь
1 Контроль, прочищения 1481±°,076 1,374±0,093 2,856±0,131 1'08^09 0 253±0,015 11,3±0,9
2 секцк 2 (зрщження до 15 %) 0,797±1Л043 0 742±0,056 1,539±0,094 1,07±0,04 0,182±0,009 8,5±0,4
3 секцк 3 (зрщження до 25 %) 0,599±°,051 0 500±0,063 1 099±0,10/ 1 20±0,11 0 149±0,011 7 4±0,6
4 секцк 4 (зрщження до 35 %) 1,124±0,081 1,032±0,101 2,155±0,143 1,09±0,05 0,179±0,023 12,0±1,2
5 Контроль, стиглий дере-востан (тдрют сосни) 1,723±°,102 1,591±0,098 3,314±0,159 1,08±0,09 0,223±0,017 15,5±1,6
6 секщя 2, стиглий деревос-тан (штучне соснове наса-дження) 1,834±0,095 1,791±0125 3,625±0,237 1,02±0,03 0,255±0,031 14,4±0,8
Одним з показниюв життeвостi пiдросту та дерев сосни звичайно!' на секщ-ях дослщу е вмiст хлорофту "а", "Ь" та каротинощв. Проведенi дослщження вмiсту хлорофту у хво!' тдросту сосни пiд наметом стиглого деревостану дозволили вiдзначити його зростання у хво!' пiдросту, що росте за недостатньо!' ос-вiтленостi (рис. 3). Вщповщно до наших дослщжень встановлено, що вмiст хлорофту "а" у хво!' соснового тдросту i хво!' штучно створеного молодого соснового насадження на 50-метровш смузi суцтьно вирубаного насадження е дещо вищим, порiвняно iз вмютом хлорофiлу "Ь" (рис. 4).
Секци експерименту
Рис. 3. Вм^т пiгментiв у хво' сосни звичайно' на секщях експерименту
Рис. 4. Штучно створене соснове насадження на 50-метровш смузi суцтьно вирубаного материнського деревостану
Подiбну закономiрнiсть встановлено й у 'х стввщношент у хво'' сосни на рiзних секц1ях експерименту з розрiдженням насадження у вiцi прочищення. Так, найбшьший вмiст хлорофшу "а" i "Ь" вiдзначено у хво'1 сосни на контролi (1,481 мг/г) та (1,374 мг/г), а найнижчий (0,599 мг/г) та (0,500 мг/г) на секцп № 3, де штенсивтсть розрщження деревостану становила 25 %.
Варто зазначити, що найменший загальний вмют пiгментiв хлорофшу "а" i "Ь", "а+ Ь" та каротинощв виявлено у хво'1 сосни на секцп № 3 з штенсивтстю розрщження деревостану 25 %, що свщчить про формування сприятливих умов осв^лення для забезпечення ефективного функцiонування фотосинтезуючого апарату аналiзованоl деревно'' породи.
Коливання вмiсту каротинощв у хво'1 тдросту i молодих дерев сосни на секщях експерименту е незначною. Проте чико простежено закономiрнiсть до зменшення каротинощв на секцп з розрщженням деревостану до 25 % тд час проведення прочищення (рис. 5). Найбшьший вмют каротинощв вщзначено у хво'1 сосни на контролi (у вшд прочищення) та у молодому сосновому люостат, створеному на 50-метровш смузi суцшьно вирубаного стиглого соснового насадження. Подiбну залежнiсть встановлено у хво'' пiдросту сосни пщ наметом ма-теринського деревостану та молодих дерев сосни на контролi у вщ прочищення.
Iстотнi розбiжностi спiввiдношення суми вмiсту хлорофшу "а" i "Ь" та каротинощв вiдзначено у хво'' молодих дерев сосни на секц1ях експерименту за-лежно вiд змiни освiтленостi внаслщок розрщження деревостану з рiзною ш-тенсивнiстю у вiцi прочищення, у тдросту тд наметом материнського люоста-ну та молодих дерев сосни у створеному насаджент на смузi зi суцiльною ви-рубкою стиглого насадження (див. рис. 5).
« 0,25
•Э
'I 0,2
g 0Д5 а
3 од
I °'05
m о
lililí
Контроль Секщя 2 Секщя 3 Секщя 4 Пщрют тд Молоде
наметом... соснове
г^ ••• насадження
Секцп експерименту м
Рис. 5. Вмкт каротиноШву хво'1 сосни звичайног на секщях експерименту
1стотт розбiжностi стввщношення суми вмюту хлорофiлу "а" i "Ь" та каротинощв вiдзначено у хво'' молодих дерев сосни на секц1ях експерименту за-лежно вiд змши освiтленостi внаслiдок розрщження деревостану з рiзною ш-тенсивнiстю у вщ прочищення, у пiдросту пiд наметом материнського люоста-ну та молодих дерев сосни у створеному насаджент на смузi зi суцiльною ви-рубкою стиглого насадження (рис. 6).
Зокрема, найвищим (15,5) показником стввщношення вказаних пiгментiв вiдзначаеться хвоя тдросту сосни тд наметом материнського люостану. Дещо
меншим стввщношенням (14,4) характеризуеться хвоя молодого деревостану, створеного на 50-метровiй смузi суцтьно вирубаного стиглого соснового наса-дження. I найменшим показником спiввiдношення тгменлв характеризуеться хвоя дерев сосни на секцп з iнтенсивнiстю розрiдження до 25 %.
Секци експерименту
Рис. 6. Спiввiдношення пiгментiв (а+Ъ/каротиногди) у хво'1 сосни звичайног на
секщях експерименту
На mдставi проведених дослщжень можна зробити таю висновки:
Розрщження соснового деревостану вком 16 роюв низовим методом з рiз-ною iнтенсивнiстю дало змогу пiдвищити показники середньо'1 висоти дерев на секцп № 2 з штенсившстю 15 % до 4,1 м, а середнього дiаметра - до 5,8 см, на секцп № 4 з штенсившстю зрщження деревостану до 35 % вщповщно до 4,6 м, а дiаметра - до 6,9 см.
Встановлено, що площа живлення одного дерева пiсля зрщження деревостану на секц1ях дослщу зросла вiд 0,42 м2 на контрол^ до 0,62 м2 на секцп з ш-тенсивнiстю зрщження деревостану в межах 15 % та до 0,78 м2 i 0,96 м2 на сек-щях з iнтенсивнiстю вирубки 25 та 35 %.
Вiдзначено зростання вмюту хлорофту "а" i "Ь" у хво'1 сосни на контролi (1,481 мг/г) i (1,374 мг/г) та у соснового тдросту (1,723 мг/г) i (1,591 мг/г) пiд наметом стиглого материнського деревостану. Найнижчий вмют хлорофту "а" (0,599 мг/г) та хлорофту "Ь" (0,500 мг/г) зафксовано у хво'1 дерев сосни на секцп № 3, де штенсивтсть розрщження деревостану становила 25 %.
Iстотнi коливання спiввiдношення суми вмюту хлорофту "а" i "Ь" та каро-тиноíдiв вiдзначено у хво'1 молодих дерев сосни на секщях експерименту, у тдросту тд наметом материнського люостану та молодих дерев сосни у створено-му насаджент на смузi зi суцiльною вирубкою стиглого насадження. Найви-щим (15,5) показником спiввiдношення вказаних пiгментiв вiдзначаеться хвоя пiдросту сосни тд наметом материнського лiсостану, а найменшим (7,4) характеризуеться хвоя дерев сосни на секцп з штенсивтстю проведення прочищення до 25 %.
Лiтература
1. Бумар Г.Й. Лiсiвничi дослщження загущених соснових насаджень Полiського Заповедника / Г.Й. Бумар // Шсове господарство, лкова, паперова i деревообробна промисловiсть : м1ж-вщомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 31. - С. 38-46.
2. Гршченко В.В. Вадновлення коршного типу деревосташв - важливий захщ шдвищення продуктивности та бюлопчно! стшкост соснових насаджень / В.В. Гршченко, В.О. Рибак,
A.О. Грищенко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ.
- 2000. - Вип. 14.5. - С. 47-50.
3. ГенСрук С.А. Жси Захщного регюну Украши / С.А. Генарук, М.С. Нижник, Л.1. Копш.
- Льв1в : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
4. Геренчук К.1. Природа Ровенсько! област / К.1. Геренчук. - Львш : Вид-во "Вища шк.", 1976. - 156 с.
5. За!ка В.К. Природне залюення та л1с1вничо-еколог1чн1 i морфо ф1з1олог1чн1 особливост формування лiсостанiв на покинутих сiльськогосподарських землях пiвнiчно-захiдного Подшля /
B.К. Зажа, Г.Т. Криницький, Р.С. 1ваницький // Науковi пращ Живничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 11. - С. 41-50.
6. Копш Л.1. До питания оптишзаци вжово! структури соснових насаджень захщного регь ону Украши / Л.1. Копш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.1. - С. 54-59.
7. Рибак В.О. Бюеколопчш та лiсiвничi основи управлшня продукцшним процесом у соснових ценозах / В.О. Рибак // Лсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисло-вють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Л^в : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 157-165.
8. Бондар 1.П. Бiотичний кругообiг мшеральних елементш i шляхи його регулювання в соснових деревостанах Центрального Полюся Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 - "Люознавство i лiсiвництво" / Львш, 2007. - 20 с.
9. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
Надшшла до редакцп 19.10.2016 р.
Михайленко М.М., Копий С.Л., Физик И.В., Копий М.Л., Гончар В.М., Копий Л.И. Влияние лесохозяйственных мероприятий на состав пигментов хвои сосны обыкновенной в боровых условиях Западного Полесья
Проанализированы особенности распространения сосновых насаждений в боровых условиях Западного Полесья. Исследовано влияние рубок ухода разной интенсивности на изменение таксационных показателей сосновых молодняков и динамику пигментов в хвое сосны обыкновенной в условиях свежего бора. Установлено, что количество хлорофилла "b" в хвое деревьев сосны обыкновенной на секциях эксперимента, а также соснового подроста под материнским пологом меньше количества хлорофилла "а". Отмечено существенное уменьшение содержания хлорофилла "а", "b" и соотношения хлорофилла "а+b" и каротиноидов в хвое деревьев сосны обыкновенной на секциях с интенсивностью прочистки от 15 до 20 %. Определено, что наименьшим (0,149 мг/г) содержанием каротиноидов отличается хвоя сосны обыкновенной на секции с интенсивностью проведения прочистки 25 % по количеству деревьев.
Ключевые слова: боровые условия, сосновые леса, рубки ухода, интенсивность осветления, пигменты.
Mykhaylemko M.M., Kopiy S.L., Fizyk I. V., Kopiy M.L., Hontchar V.M., Ko-piy L.I. The Impact of Forest Management on the Pigment Content of Silver Pine Needle in Upland Conditions of Western Polissya
The analysis of the spread of pine plantations in upland environment of the Western Polissya is conducted. The influence of inspection cuttings of various intensity into change in bi-ometric indicators of young pine stands and dynamic pigments in pine needles in fresh forest conditions is studied. It is established that the content of chlorophyll "b" of the needles on pine trees experiment sections and pine seedlings under the canopy of the parent stand is less than the content of chlorophyll "a". We noticed decrease of chlorophyll "a", "b" and the ratio of chlorophyll "a + b" and carotenoids in needles of pine trees in sections of Cleaning intensity ranging from 15 to 20 %. We determined that the lowest (0.149 mg/g) containing of carotenoids was noted in pine needles in the sections with an intensity of 25 % for deaning of trees.
Keywords: upland conditions, pine forests, inspection cutting, intensity illumination, pigment.
