CC BY
26
Bessonova V.P., Zaytseva I.A. Ontogenetic and Vitality Structures of the Acer Campestre L. and A. Tataricum L. Ravine Forest Coenopopulations in Conditions of Recreational Load
The key indicators of the vitality and productivity of populations of Acer campestre L. and A. tataricum L. in two ravine forests of the Dnieper Rapids under recreation pressure have been analyzed. The studied coenopopulations in both ravines are normal, full-constituent; those have not lost the ability to self-renewal and self-maintenance. However, the resulting dimensional spectrum characterize A. campestre and A. tataricum coenopopulations as mature, there is an aging of their generative individuals. Unlike A. campestre, A. tataricum coenopopulations have high potential for recovery in both ravines and indicators of vitality individuals are higher than those for coenopopulations A. campestre, especially in the ravine Khortyts'ka where there is a high level of recreational and technogenic load.
Keywords: ravine forest, coenopopulation, Acer campestre L. and Acer tataricum L., ontogenetic and vitality structure of population, recreation.
УДК 630 *[644+23+174.754]
ВПЛИВ СФОРМОВАНИХ ГРУНТОСУМ1ШЕЙ НА ВМ1СТ ПЛАСТИДНИХ
П1ГМЕНТ1В У ДЕРЕВНИХ ПОРОДАХ НА ПОРУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ ЯВОРШСЬКОГО С1РЧАНОГО КАР'бРУ М.Л. Коти1, В.К. Загка2, Л.1. Котй3
Проведено ан^з впливу порушених грунпв на рют i розвиток рiзних деревних вищв у межах Яворiвського шрчаного кар'еру. Визначено вмют пластидних шгменйв у листках листяних та хво! хвойних деревних видiв на секцшх експерименту. Встановлено, що високою концентращею хлорофшу "а" характеризуются листя дуба звичайного -5,667 мг/г на контролi та дуба червоного - 4,572 мг/г у штучно створеному дубово-сосновому насадженш на порушеному грунт поблизу шдземного видобутку арки № 1. Високим вмiстом хлорофшу "а" (6,238 мг/г) вщзначаеться листя берези повисло!, що розташована куртинами в межах тдземного видобутку № 1. Дослщжено, що найниж-чий вмiст каротино'лдав характерний для хво! сосни на контролi (0,590 мг/г), дещо зрос-тае цей показник (0,623 мг/г) у хво! сосни на дщянщ штучно створеного насадження бь ля шдземно! видобутки шрки № 1 i найвищого значения (1,063 мг/г) вш сягае у хво! сосни на рекультивованiй дшянщ в межах пiдземного видобутку шрки № 1. Установлено, що найвищим (5,3) показником сшввщношення суми хлорофшу "а+Ь" до каротино-'лдав характеризуеться хвоя сосни звичайно! на контролi.
Ключовi слова: порушеш грунти, пластиднi пiгменти, хлорофiл "а" i "Ь", каротино-!ди, рекультивована дшянка.
Вступ. Усi пiгменти, причетш до процесу фотосинтезу рослин, подаляють на чотири групи: хлорофiли, каротиновди, фiкобiлiни i флавоноíднi пiгменти, яю функцiонують у виглядi хромопротеíнiв, тобто тгмент-бшкових комплексiв (ПБК). Поряд з тим основна роль у фотосинтезi належать хлорофшам. У проце-с фотосинтезу хлорофши виконують складнi функци: поглинання свiтла, передачу енергп, передачу електронiв. Група хлорофiлiв мктить понад 10 пiгментiв, що вiдрiзняються деякими структурними особливостями. Найбiльш поширеш чотири форми хлорофiлiв: а, Ь, с, ё. Хлорофш а - синьо-зелений, що знаходить-
1 acnip. М.Л. Копш - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 проф. В.К. За!ка, д-р. бiол. наук - НЛТУ Украни, м. Львгв;
3 проф. Л.1. Копш, д-р. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ся у вах фотосинтезуючих оргашзмах, за винятком фотосинтезуючих бактерiй. Зелено-жовтий хлорофш Ь становить приблизно третю частину ввд загального вмiсту хлорофiлу у вищих рослин i зелених водоростей, однак ввдсутнш у всiх iнших водоростях i бактерiях. Загальний вмiст хлорофшу в рослинах становить 0,6-1,2 % сухо! речовини. Кiлькiсть хлорофiлу в рослиш змiнюeться у процесi вегетацп, поступово зростаючи до фази цвтння та зменшуючись вiд цвiтiння до кшця вегетацií. Рослини, вирощенi у темрявi (етюляти), завжди блiдо-жовтi через ввдсутнкть хлорофшу. У зелених рослин внаслщок захворювань чи не-достатнього мшерального живлення вiдбуваeться руйнування хлорофшу - хлороз. Вiн може спричинятися вiдсутнiстю в поживному середовишд азоту, калiю, сiрки, марганцю, мвд. Особливо важливе забезпечення рослин залiзом, оскiльки залiзо бере участь в окислювально-ввдновних процесах у синтезi хлорофшу i його попередниюв [5-7].
Каротино'ди - найбшьш поширенi природнi шгменти: жовтi, оранжевi, червонi. 1х знаходять у всiх представникiв свiту рослин - як у фотосинтезуючих, так i в нефотосинтезуючих. У вищих рослин вони мктяться в зелених листах, пелюстках кви1в, плодах, а також у нефотосинтезуючих органах. У листа на фош хлорофшу каротино'ди непомиш, але восени шсля його руйнування надають листкам жовтого й оранжевого забарвлення. Каротино'ди поглинають у синьо-фiолетовiй частинi спектра i передають енергiю на хлорофши, тобто в процесi фотосинтезу 'хня роль додаткова. Вони захищають тканини ввд штдли-вого впливу надлишку свiтла, окислювання киснем, що видшяеться пiд час фотосинтезу, беруть участь в окислювально-ввдновних реакщях, ввдграють важ-ливу роль у генеративних процесах рослин. У фотосинтетичних мембранах ка-ротино'ди зв'язанi з бшками i лiпiдами [5].
Яккний склад i кiлькiсний вмiст пiгментiв у фiзiологiчному аспектi е по-казником пристосування рослини до умов навколишнього середовища. Так, наприклад, кiлькiсть хлорофшш та каротиновдв дещо вiдрiзняеться у рослин, адаптованих до рiзних умов освилення - найбiльший загальний вмкт хлорофь лу та каротиноíдiв спостеркаеться у рослин, якi переважно ростуть у затшку. Спiввiдношення вмiсту хлорофшш а i Ь також е показником хроматично! адап-тацií i змiнюеться таким чином: рослини, що переважно зосередженi у затiнку -2,5; рослини, що переважно ростуть на свiтлi - 3,5-3,9; альпшсьт рослини - до 5,5 [6].
Вмкт пластидних шгменпв вказуе на стшккть рослин, 'хню життевiсть та продуктивнкть в певних умовах середовища. Тому аналiз 'х вмiсту i сшвввдно-шення в асимiляцiйному апарап деревних рослин, що беруть участь у сформо-ваних лiсових бюценозах на порушених землях Яворiвського арчаного кар'еру, дасть змогу визначити !'х стан на рiзних дослiдних дшянках та визначити найперспективнiшi види для подальшого залiсення вiдвалiв кар'еру [4]. Лко-рослиннi умови регiону до^джень сприятливi для росту значно! кшькосп деревних видiв, якi вщзначаються високою продуктивнiстю i здатнi формувати деревостани рiзного складу. Вiдповiдний пiдбiр деревних видiв дае змогу ефек-тивно вiдтворювати лiсову рослиннiсть на дшянках з порушеними грунтами [1,3].
Мета дослщження - встановити особливостi нагромадження пластидних шгменпв у деревних видiв на дшянках i3 рiзною стадieю ввдновлення грунтового покриву.
Об'екти i методики досл1дження. Об'ектом дослiджeння слугували дос-лiднi дiлянки в межах територп Яворiвськоrо сiрчаноrо кар'еру: ПЯ 1 - соснове насадження в межах шдземного видобутку сiрки № 1; ПЯ 2 - соснова куртина бшя дамби; ПЯ 3 - березова куртина бшя дамби; ПЯ 4 - березово-соснова куртина в межах шдземного видобутку арки № 1, ПЯ 5 - соснове насадження в межах шдземного видобутку срки № 2, ПЯ 6 - куртина берези в межах шдземного видобутку срки № 1, КЯ - контроль.
Для визначення шгменпв у лисп та хво'' деревних видiв на територп дос-лщних дшянок, у другш половиш серпня було вiдiбрано зразки хво'' та листя. Вмiст пластидних шгменпв визначали за методикою [7]. Для цього 80 мг под-рiбнeноí хво'' та листя розтирали до однорiдноí маси й екстрагували 96 %-м роз-чином етанолу. Екстракт фiльтрували через фшьтр Шотта. Оптичну густину от-риманих витяжок визначали за довжини хвилi 440,5, 649 i 665 нм на фотоелек-троколоримeтрi Specord 210 Plus. Концентрацда хлорофiлiв (С) розраховували за формулами Вернона: Ca=11,63^665 - 2,39^9, (мг/л), С,=20,11D649 - 5,18^665, (мг/л), а каротино'дав - за Веттштейном: CKap=4,695D440,5 - 0,268(Ca+ Cb), (мг/л) [2]. Вмкт nirмeнтiв (A) розраховували на абсолютно суху масу за формулою
A=(CxV/Px1000)xK, (1)
де: А - вмкт шгменпв, мг/г абсолютно сухо' маси; V - об'ем витяжки nirмeнтiв, мл; Р - наважка рослинного матeрiалу, г; С - концентращя nirмeнтiв, мг/л; К -коефщкнт всихання хво'' або листя.
Результати та узагальнення. Для визначення вмкту хлорофшу та кароти-но'дав у асимiляцiйному аnаратi аналiзованих видш дерев, визначено оптичну густину i концентращю хлорофiлу та каротино'дав (табл. 1).
Табл. 1. Оптична густина та концентращя хлорофму i каротиноШв у деревних
eudie на до^дних дтянках
№ з/п ПП, порода Оптична густина, нм Наважка, мг Концентрацiя, мг/л
440,5 649 665 сира маса абс. суха маса Са СЬ Ca+b Скар.
1 ПЯ1-сосна 0,413 0,120 0,276 0,08 0,127 3,090 0,998 4,088 0,843
2 ПЯ1-дуб чер. 0,934 0,252 0,615 0,08 0,143 6,974 1,828 8,802 2,026
3 ПЯ2-сосна 0,431 0,118 0,286 0,08 0,127 3,239 0,871 4,109 0,922
4 ПЯ3-береза 0,344 0,096 0,235 0,08 0,124 2,667 0,691 3,357 0,715
5 ПЯ4-сосна 0,614 0,157 0,384 0,08 0,125 4,356 1,132 5,489 1,412
6 ПЯ4-береза 0,977 0,247 0,631 0,08 0,119 7,222 1,577 8,799 2,229
7 ПЯ5-сосна 0,424 0,117 0,279 0,08 0,135 3,148 0,898 4,047 0,906
8 ПЯ6-береза 1,234 0,350 0,832 0,08 0,141 9,382 2,707 12,089 2,554
9 КЯ-дуб зв. 1,163 0,336 0,781 0,08 0,145 8,764 2,733 11,498 2,379
10 КЯ-сосна 0,369 0,111 0,256 0,08 0,114 2,868 0,918 3,786 0,718
З метою аналiзу впливу зовшшшх чинникiв на динамшу вмiсту nirмeнтiв у асимiляцiйному апарап аналiзованих деревних видiв, проведено аналiз 'х вмк-ту на рiзних сeкцiях експерименту (табл. 2).
Табл. 2. Вмкт пластидних пiгментiв у асимЫяцшному aпaрaтi деревних порiд
на до^дних дшянках
№ з/п Назва секцп Вмiст тгменив, мг/г абсолютно сухо! маси а+Ь кароти-но1ди
хлорофш "а" хлорофiл "Ь" хлорофiл "а+Ь" хлорофiл а/Ь каротино- !ДИ
1 ПЯ1-сосна 2,281±0,111 0,737±U,U40 3,018±0,144 3,09 0,623±U,U4' 4,9
2 ПЯ1-дуб чер. 4,572±0,193 1,198±°,°79 5,770±0,29' 3,82 1,328±U,1U1 4,3
3 ПЯ2-сосна 2 391±и,089 0,643±1),1Ш 3,033±°,ш 3,72 0,681±U,U0' 4,5
4 ПЯ3-береза 2,016±и,°" U,522±U,Ui1 2,538±0,112 3,86 0,541±U,U01 4,7
5 ПЯ4-сосна 3,280±°,°156 U,853±U,U0/ 4,133±U,i10 3,85 1,063±U,U98 3,9
6 ПЯ4-береза 5 714±0,296 1 248±0,084 6,961±0,345 4,58 1,763±0,1°8 4,0
7 ПЯ5-сосна 2,195±°,°99 0,626±U,U04 2,821±0,142 3,51 0,632±U,U01 4,5
8 ПЯ6-береза 6,238±U,002 1,800±U,1U1 8,038±0,498 3,47 1,698±0,148 4,7
9 КЯ-дуб 5,667±0,219 1,767±0,099 7,434±0,435 3,21 1,538±0,121 4,8
10 КЯ-сосна 2,358±°,1и1 0,755±U,U08 3,114±0,141 3,12 0,590±0,118 5,3
Вщповщно до проведених дослщжень встановлено, що високою концен-тращею хлорофшу "а" характеризуються листя дуба звичайного - 5, 667 мг/г на контролi та дуба червоного - 4,572 мг/г у штучно створеному дубово-сосновому насадженнi на порушеному грунта поблизу пiдземного видобутку сiрки № 1. Високим вмiстом хлорофшу "а" (6,238 мг/г) вщзначаеться листя берези повисло!', що розташована куртинами в межах шдземного видобутку № 1. Значно нижчий вмкт аналiзованого пiгменту (2,016 мг/г) виявлено у листi берези на да-лянцi бiля дамби, що свщчить про погiршення умов зростання для росту та роз-витку дано! породи. Незначнi коливання вмiсту хлорофшу "а" у хво! сосни виявлено на рiзних дослiдних дшянках. Найвищий показник (2,358 мг/г) встановлено на контролi у сосновому деревосташ за межами негативного впливу видобутку арки та бшя дамби (2,391 мг/г).
Аналiзуючи спiввiдношення вмiсту хлорофшу "а" i "Ь" у хво! сосни на кон-тролi (КЯ), зафжсовано величину показника в межах 3,1, що свщчить про дос-татньо високу освилешсть рослин та сприятливi умови для !х росту. Однак по-ршняння цього показника у хво! сосни на iнших дшянках вказуе, що поряд з ос-вiтленiстю, змiна грунтових умов може мати певний вплив на коливання аналь зованого показника (рис. 1). Так, за достатнього освилення сосни на дшянщ бь ля дамби (ПЯ-2), встановлено зростання показника сшввщношення хлорофшу "а/Ь" у хво! сосни (3,7), де сформоваш грунти вщзначаються значним вмiстом мергелю. Подабну тенденщю зростання цього показника (3,9) вщзначено у хво! сосни березово-сосново! куртини (ПЯ-4) в межах пiдземного видобутку арки № 1, де в грунтах виявлено залишки арки та у сосновому насадженш (3,5) в межах шдземного видобутки арки № 2 (ПЯ-5), де також виявлено залишки арки у грунта (див. рис. 1).
Поряд з тим встановлено, що вмкт каротинощш у хво! сосни ктотно змь нюеться на рiзних дослiдних дшянках. Зокрема, найнижчий вмiст каротиновдв у хво! сосни встановлено на контролi (0,590 мг/г), дещо зростае цей показник (0,623 мг/г) у хво! сосни на дшянщ штучно створеного насадження бiля шдзем-ного видобутку арки № 1 i найвищого значення (1,063 мг/г) вiн сягае у хво! сосни на рекультивованш дiлянцi в межах пiдземного видобутку арки № 1.
Контроль КЯ, ПЯ-1,сосна ПЯ-2,сосна ПЯ-4,сосна ПЯ-5,сосна сосна
Дослщы дшянки
Рис. 1. Показник сniввiдношення хлорофту а/Ь у хвог сосни на до^дних
дтянках
Анал1зуючи стввщношення суми хлорофту "а+Ь" до каротинощв у хво'1 сосни на р1зних дослщних дтянках, виявлено, що найвищим показником (5,3) цього стввщношення характеризуеться асимтящйний апарат сосни на контроле 1стотно нижчим вш е у хво'1 сосни штучно створеного соснового деревостану з незначною домшкою дуба червоного в межах тдземно'1 видобутку с1рки №1 (4,9) 1 найнижчий - (3,9) у хво'1 сосни березово-сосново'1 куртини в межах тд-земного видобутку с1рки № 1 (рис. 2).
Контроль КЯ, ПЯ-1, сосна ПЯ-2, сосна ПЯ-4, сосна ПЯ-5, сосна сосна
дослщы д1лянки
Рис. 2. Показник спiввiдношення суми хлорофту (а+Ь) у хво'1 сосни на до^дних
дтянках
Висновки. На пiдставi проведених дослiджень можна вщзначити, що висо-кою концентрацieю хлорофшу "а" характеризуються листя дуба звичайного - 5, 667 мг/г на контролi та дуба червоного - 4,572 мг/г у штучно створеному дубово-сосновому насадженш на порушеному грунта поблизу пiдземного видобутку арки № 1. Високим вмiстом хлорофшу "а" (6,238 мг/г) характеризуеться листя берези повисло!', що розташована куртинами в межах шдземного видобутку № 1. Незначш коливання вмiсту хлорофшу "а" у хво'' сосни виявлено на рiзних дослiдних дшянках. Найвищий показник (2,358 мг/г) встановлено на контролi у сосновому деревостанi за межами негативного впливу видобутку арки та бшя дамби (2,391 мг/г).
Аналiз спiввiдношення вмiсту хлорофшу "а/b" у хво'' сосни на контролi дав змогу зафiксувати величину показника в межах 3,1. Порiвняння цього показни-ка у хво'' сосни на iнших дшянках вказуе, що поряд з освталешстю, змiна грун-тових умов може мати певний вплив на його коливання.
Найнижчий вмiст каротино'дав у хво'' сосни встановлено на контролi (0,590 мг/г), дещо зростае цей показник (0,623 мг/г) у хво'' сосни на дшянщ штучно створеного насадження бiля пiдземного видобутку сiрки № 1 i найви-щого значения (1,063 мг/г) вш сягае у хво'' сосни на рекультивованiй дшянщ в межах пiдземного видобутку арки № 1. За сшввщношенням суми хлорофшу "а+b" до каротиноíдiв у хво'' сосни на рiзних дослщних далянках, встановлено, що найвищим показником (5,3) цього сшввщношення характеризуеться асимь ляцiйний апарат сосни на контроле
Лiтература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1963. - 450 с.
2. Гавриленко В.Ф. Большой практикум по физиологии растений. Фотосинтез. Дыхание : учеб. пособ. / В.Ф. Гавриленко, М.Е. Ладыгина, Л.М. Хандобина. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1975. - 392 с.
3. Генарук С. А. Жси Захщного регюну Украши / С. А. Генарук, М.С. Нижник, Л.1. Копгй. - Львiв : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
4. Зажа В.К. Природне залюення та лiсiвничо-екологiчнi i морфо^зюлопчш особливостi формування лiсостанiв на покинутих сiльськогосподарських землях пiвнiчно-захiдного Подiлля / В.К. Зажа, Г.Т. Криницький, Р.С. 1ваницький // Науковi працi Лвдвничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 11. - С. 41-50.
5. Макрушин М.М. ФГзюлогш рослин / М.М. Макрушин, С.М. Макрушина, Н.В. Петерсон, М.М. Мельников. - Вшниця : Вид-во "Нова Книга", 2006. - 416 с.
6. Мерзляк М.Н. Пигменты, оптика листа и состояние растений / М.Н. Мерзляк // Соросов-ский образовательный журнал : сб. науч. тр. - 1998. - № 4. - С. 19-24.
7. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений / Х.Н. Починок. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1976. - 312 с.
Надтшла доредакцп 08.12.2016р.
Копий М.Л., Заика В.К., Копий Л.И. Влияние сформированных почвос-месей на содержание пластидных пигментов в древесных породах на поврежденных почвах Яворовского серного карьера
Проведен анализ влияния поврежденных почв на рост и развитие разных древесных видов на территории Яворовского серного карьера. Определено содержание пластидных пигментов в листьях лиственных и хвои хвойных древесных видов на секциях эксперимента. Установлено, что высокой концентрацией хлорофилла "а" характеризуют-
ся листья дуба обыкновенного - 5,667 мг/г на контроле и дуба красного - 4,572 мг/г в искусственно созданном дубово-сосновом насаждении на поврежденной почве вблизи подземной добычи серы № 1. Высоким содержанием хлорофилла "а" (6,238 мг /г) отличаются листья березы повислой, расположенной куртинами в пределах подземной добычи № 1. Доказано, что низкое содержание каротиноидов характерно в хвое сосны на контроле (0,590 мг/г), несколько возрастает этот показатель (0,623 мг/г) в хвое сосны на участке искусственно созданного насаждения поблизости подземной добычи серы № 1 и высшего значения (1,063 мг/г) оно достигает в хвое сосны на рекультивированном участке в пределах подземной добычи серы № 1. Отмечено, что высшим (5,3) показателем соотношения суммы хлорофилла "а+b" относительно каротиноидов характеризуется хвоя сосны обыкновенной на контроле.
Ключевые слова: нарушенные почвы, пластидные пигменты, хлорофилл "а" и "b", каротиноиды, рекультивируемый участок.
Kopiy M.L., Zaika V.K., Kopiy L.I. The Formed Soils Impact on the Content of Tree Species Plastid Pigments within Yavoriv Sulphuric Quarry Disturbed Lands
The analysis of disturbed soils impact on the growth and development of different tree species within Yavoriv sulphuric quarry is conducted. The content of plastid pigments in the leaves of deciduous and in needle of coniferous tree species on experimental sections is defined. It is established that oak leaves are characterized by high concentrations chlorophyll "a" - 5.667 mg/g on the control section and red oak leaves - 4.572 mg/g on section of artificial oak and pine plantation of disturbed soils near the underground mining of sulphur № 1. The high content of chlorophyll "a" (6.238 mg/g) is noted in leaves of birch located by curtain within underground mining № 1. It is investigated that the lowest content of carotenoids typical in pine needles on the control section (0.590 mg/g), this index increased slightly (0.623 mg/g) in the pine needles at the section of man-made plantations near the underground mining of sulphur number 1 and the highest value (1.063 mg/g), it reaches in pine needles on the reclaimed area within the underground mining of sulphur № 1. It is noted that pine needles characterized by highest (5.3) index of correlation of the amount of chlorophyll "a + b" to caroteno-ids on the control section.
Keywords: disturbed soils, plastid pigments, chlorophyll "a" and "b", carotenoids, reclaimed area.
УДК 504:502.7
ТРАНСКОРДОННЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЮВАЧ1В I ПРИРОДНА ЗАХИЩЕШСТЬ АТМОСФЕРИ В.Ю. Кастйцева1, €.Г. Кушшр2, С.З. Полiщук3
Розглянуто особливост проблеми транскордонного забруднення пов^ря. У виршен-ш цих питань доцшьним е, вщповщно до масштабiв ще! територи, сумюне використан-ня строгих математичних моделей, що потребують трудомiсткоl чисельно! реалiзацiю та шженерних методик, що допускають анал^ичш ршення. Запропоновано методичш шдходи для оцшювання розмiру потенцшно можливих транскордонних потоюв забруд-нювальних речовин в атмосферi на глобальному та регюнальному рiвнях з урахуванням природно! захищеност атмосфери. Реалiзацiю методики виконано на прикладi Дншро-петровсько! обл.
Ключовi слова: антропогенна дш, транскордонне перенесення, забруднення, захище-шсть атмосфери, шдстильна поверхня.
1 асист. В.Ю. Каспшцева - ДВНЗ "Придншровська державна академя буДвництва та архпектури", м. Дншро;
2 доц. €.Г. Кушшр, канд. техн. наук - ДВНЗ "Придншровська державна академк бущвництва та архпектури", м. Дншро;
3 проф. С.З. Полщук, д-р техн. наук - ДВНЗ "Придншровська державна академй буд1вництва та архпектури", м. Дншро
