CC BY
26
Генык Я.В. Ревитализация антропогенно нарушенных экосистем: методологические и технологические аспекты
Определены основные факторы, которые влияют на выбор мероприятий по ревита-лизации антропогенно нарушенных экосистем. Раскрыты методологические и технологические аспекты восстановления нарушенных территорий в зависимости от степени измененности условий мест обитания - слабо, средне, сильно и очень сильно измененные. Приведены этапы и виды работ по фитомелиорации нарушенных экосистем со средне измененными условиями мест обитания и этапы и виды работ по рекультивации антропогенно нарушенных территорий с сильно и очень сильно измененными условиями мест обитания. Предложены показатели качественной оценки биоэкологических условий, которые формируются на территориях ведения ревитализационных мероприятий. Установлены принципы формирования ландшафта при планировании фитомели-ративных или рекультивационных работ.
Ключевые слова: антропогенно нарушенные территории, фитомелиорация, рекультивация, ревитализация, мероприятия по восстановлению нарушенных экосистем.
Henyk Ya. V. Revitalization of Anthropogenically Violated Ecosystems: Methodological and Technological Aspects
Some key factors having an impact on selection of measures on revitalization of anthropogenically violated ecosystems are determined. The methodological and technological aspects of restoration of violated territories depending on degree of reinforcement of conditions of growth locations - poorly, moderately, strongly and very strongly modified are discovered. Some stages and types of work on phytomelioration of violated ecosystems with moderately modified conditions on growth locations with strongly and very strongly violated conditions of growth locations are presented. The indicators for qualitative evaluation of bio-ecological conditions formed on the territories with revitalization measures are proposed. Some principles of forming a landscape in the process of planning of phytomelioration and recultivation activities are set.
Keywords: anthropogenically violated territories, phytomelioration, recultivation, revitali-zation, measures on restoration of violated ecosystems.
УДК 582.632.2:581.5(282.247.327)
ОНТОГЕНЕТИЧНА ТА В1ТАЛ1ТЕТНА СТРУКТУРА БАЙРАЧНО-Л1СОВИХ ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й ACER CAMPESTRE L. I A. TATARICUM L.
В УМОВАХ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
В.П. Бессонова1,1.А. Зайцева2
Прошшпзовано результати дослщжень основних показниюв життевост i продуктивном! ценопопуляцш Acer campestre L. i A. tataricum L. у двох байрачних люах порожисто! частини Дншра за умов рекреацшного навантаження. Дослщжуваш ценопопуляцц в обох балках повночленш, нормальш, таю, що не втратили здатност до вщновлення та самошдтримання. Разом Í3 тим, отримаш розмiрнi спектри характеризують ценопопу-ляцп A. campestre L. i A. tataricum L. як зрш, спостережено старшня !х генеративних особин. На вщмшу вщ A. campestre, ценопопуляцц A. tataricum L. мають високий вщ-новлювальний потенцiал в обох балках, а показники життевостi !х особин вищ за такi для ценопопуляцiй A. campestre, особливо у балщ Хортицького району, де спостерь гаеться бшьш високий рiвень рекреацшного i техногенного навантаження.
1 проф. В.П. Бессонова, д-р бюл. наук - Дншропетровський державний arpapH0-eK0H0Mi4HHü ун1верситет;
2 доц. I.A. Зайцева, канд. бюл. наук - Дншропетровський державний aгpapно-економiчний ун1верситет
Ключовг слова: байрачний лiс, ценопопудяцiя, Acer campestre L. i Acer tataricum L., онтогенетична та вiталiтетна структура популяци, рекреацiя.
Вступ. Укра'на належить до лкодефщитних держав [1]. Залiсенiсть íí' тери-торй' - 14,2 % (приблизно 60 % вiд "норми"), а фактична продуктивнiсть лiсiв становить бiля половини вiд потенцшно можливо' у наших природних умовах [2]. Найбшьший дефiцит лiсiв вiдзначаeться у твденно-схнднш частинi Укра'ни, у степовш зонi. Найпоширенiшi тут лiси байрачного типу. Вони характеризують-ся низьким бонiтетом лiсотвiрних порiд. Окрш промислових емiсiй щдустрiаль-них центрш, байрачш лiси Степу Укра'ни пiддаються непомiрним рекреацiйним навантаженням, тому що е бшьш привабливими, нiж штучнi лконасадження.
Байрачнi лiси порожисто!' частини Дншра (Запорiзькоí обл.) дослiдженi ще недостатньо. Найбшьш вiдвiдуваними населениям е байраки правобережно' частини Днiпра i острова Хортиця. Бiльшiсть цих балок на цей час знаходиться у рiзних стадiях рекреацiйноí дигресй' i потребуе невiдкладних охоронних захо-дiв. Для наукового обгрунтування цих заходiв вкрай потрiбними е данi щодо життевого стану i продуктивной байрачно-лiсових ценопопулящй основних деревних порiд, що !'х утворюють.
Для з'ясування стiйкостi популящй велику цiннiсть мае вiталiтетний ана-лiз, що розкривае неоднорiднiсть особин ще!' популяцй' за морфологiчною структурою, ростом i продуктивнктю [3, 4].
Мета роботи - дослщити основш показники життевостi i продуктивностi ценопопулящй Acer campestre L. i A. tataricum L. у байрачних лках за умов рек-реацп.
Об'екти та методи дослщження. Об'ектом дослщження слугували цено-популядл A. campestre L. i A. tataricum L., сформоваш в балцi Генералка на шв-нiчно-захiдному кра!' о. Хортиця i балщ, що розташована в Хортицькому районi Запорiжжя, на правому березi р. Днiпро проти балки Генералка [5]. У зв'язку з масовим вда^ванням обох балок вiдпочивальниками, вони зазнають значного рекреацiйного навантаження, особливо балка Хортицького району.
Закладання пробних площ проведено за загальноприйнятими методиками, описаними у "Польовiй геоботанiцi" (Е.М. Лавренко, 1959; А. А. Юнатов, 1964; А. А. Корчагин, 1964 та ш.). Шд час укладання опису фiтоценозу часткову ряс-нiсть видш позначали у вщсотках вiд загального числа особин. За елементарну демографiчну одиницю (ЕДО) виду пiд час дослiдження ценопопулящй A. campestre. i A. tataricum взято площу вск1 балки з огляду на íí' малi розмiри. Висоту рослин вимiряно висотомiром (SUUNTO РМ-5/1520), дiаметр - мiрною вилкою на висотi 1,3 м; у рослин висотою до 3 м дааметр визначено на ршш грунту. Таксацшш показники визначено за М.В. Колесниченко [6].
Класифiкацiю вжових станiв проведено за Т.О. Работновим [7]. Онтогене-тичнi спектри та просторовий тип елементарно' демографiчноí одинищ (ЕДО) визначено за [8, 9]. Вш ценопопуляцп встановлено за О.О. Урановим iз вико-ристанням показника Р та шдексу S [10, 11], розмiрну структуру - за АС. Алексеевим [12]. Життевiсть ценопопуляцп можна визначити як íí' власти-вiсть, що визначаеться ступенем стшкосп i продуктивностi [13, 14]. Життевкть ценопопуляцп оцiнено згiдно з [15].
Результати дослщження. У деревосташ балки Генералка 9,5 % становить A. campestre. Цей вид представлений тут багатостовбурними особинами, у яких наявш незначш мехашчш пошкодження. У балцi Хортицького району A. campestre становить 18,8 % деревостану, тобто майже 1/5 його частину. Багатостов-бурнi особини нього виду тут сильно пошкоджеш людиною, а внаслiдок меха-шчних ушкоджень сильно розвиненi грибковi i бактерiальнi захворювання. Ос-новнi бюморфолопчш характеристики особин рiзного вiкового стану ще! цено-популяцп наведено в табл. 1.
Табл. 1. Основт бiоморфологiчнi показники особин A. campestrepÍ3Hux eiKoeux
сташв
Вкова група, життeвiсть Висота, м Дiаметр стовбура, см Радiус крони, м
Im I (74 %) 0,25-1,2 0,3-1,5 до 0,45
II (26 %) 0,15-0,65 0,3-0,7 до 0,3
V I (56 %) 1,5-8,0 1,1-4,8 0,7-3
II (44 %) 1-5 0,8-3,2 0,6-3
G1 I-II 8-12 4,8-11,1 2,5-3,5
G2 I (92 %) 10-11 15,6-19,4 2,7-4,2
II (8 %) 10-13 20,6-24,5 3,2-4,5
G3 I-II 12-15 27,7-30,2 3,9-5,7
SS III 17 26,2 6,3
Вiковi спектри ценопопуляцш A. campestre в обох балках представлено на рис. 1. У них вщзначаеться ч^ка лiвобiчнiсть, що свiдчить про велик поновлю-вальнi потенцiали цього виду в умовах дослщжуваних ценозiв, особливо у балщ Генералка. Оскiльки A. campestre е асектатором, основш скупчення сходiв та iматурних особин Í3 високою ряснiстю (до 100 шт. на 1 м2) спостерiгаються поблизу вщ генеративних особин, що тдтверджуе данi про те, що наявшсть де-ревного пологу сприяе проростанню насiння деревних видiв - асектаторiв, та стимулюе рiст i розвиток молодих рослин [16].
Рис. 1. Eimei спектри ценопопуляцш A. campestre в балц Генералка (a) й у балцг Хортинькогорайону (б): ОХ - в1ков1 стани; OY - трапляння, %
Частка ÍMaTypHnx i вiргiнiльних особин у складi шдросту дуже мала, особливо у балц Хортицького району, що свiдчить про погipшення умов середови-ща для розвитку пiдpостy A. campestre [8]. Причиною цього може бути конкуренция з боку материнського деревостану, а бшьшою мipою - пошкодження внаслiдок витоптування. Суховерхкть у генеративних особин не спостерь гаеться, оскiльки A. campestre дуже стшкий до промислових емiсiй [17]. Показ-ник вiкy Р для ценопопуляцп A. campestre у балщ Генералка доpiвнюе 0,3, а в балщ Хортицького району - 0,19. Це свщчить про бшьшу середньозважену час-тку енергп, яку отримують особини цього виду в умовах балки Генералка, шж у балщ Хортицького району, тобто потенцшно ценопопулящя A. campestre в бал-щ Генералка бiльш продуктивна. Вiк ценопопуляцш A. campestre, що визна-чаеться за шдексом S, приблизно однаковий (-1 та -0,98, ввдповщно) та ниж-чий, нiж такий у ценопопуляцш Quercus robur L. в обох балках. Це вказуе на крашд можливосп для розвитку ценопопуляцш A. campestre, поpiвняно з цено-популящями Q. robur в умовах рекреацшних байрачних лiсiв [18].
Розмipнi спектри ценопопyляцiй A. campestre в обох балках за дааметром стовбура i за висотою зображено на рис. 2 i 3. Отримаш pозмipнi спектри характеризуют дослвджуваш ценопопуляцп як зpiлi, навiть дещо пеpестiйнi. Отже, вiдбyваеться стаpiння генеративних особин ценопопуляцш A. campestre в обох балках. Оскшьки у прегенеративнш частит ценопопyляцiй переважають сходи, pозмipнi спектри наведених вище показникiв будуть явно експоненцiальними, характерними для молоднякш. Показники життевостi ценопопyляцiй A. campestre у дослвджених балках наведено в табл. 2.
Табл. 2. Жштпк'Лсть особин A. campestre у байрачно-лкових ценопопуляцях
Вшовий стан Трапляння, % показника життевоси Середнш бал
1 | 2 | 3 4 1 5 | 6 | 7 | 8
у балцi Генералка
Прегенеративний 1,5 8,7 12,1 37,9 7,5 15,7 31,2 7,7 6,2
Генеративний 4 4 8 16 8 24 20 16 5,5
у балщ Хортицького району
Прегенеративний 31,4 19,2 18,4 7,1 8,1 7,5 7,0 1,3 3,0
Генеративний 26,1 17,4 21,7 6,5 2,2 10,9 15,2 - 3,3
Встановлено низью показники життевосп для ценопопуляцп A. campestre у балщ Хортицького району, особливо для прегенеративно!' ü частини. Висою показники життевосп сприятливо характеризують пpодyктивнiсть ценопопyляцií A. campestre у балщ Генералка, однак трапляння вищих класiв життевостi тут поpiвняно мале.
Отже, вивчена ценопопуляц1я A. campestre повночленна, нормальна, стiйка, що не загубила здатносп до самопiдтpимки. Однак подальше посилення антропогенного навантаження може призвести до змiни структури ценопопуляцп. Деревостан подiбних pекpеацiйних балок на останшх стад1ях дигресй' представлений практично щлком кленом польовим iз домiшкою клена татарського. Причому спостеpiгаеться iнтенсивне поновлення клена польового на малови-топтуваних дiлянках на rai прогресуючого погipшення стану дорослих дерев. Цiлком можливо, що прегенеративш особини клену польового не знайдуть
умов для подальшого росту i розвитку внасл1док зр1джуваност1 деревостану i зменшення з1мкнутост1 крон дерев. У цих популяц1ях можлив1 незворотн1 зм1-ни, що призводять в остаточному п1дсумку до 1хньо1 загибел1. Така ж доля в майбутньому може оч1кувати 1 популяц1ю A. campestre у балц1 Генералка.
Рис. 2. Po3MÍpHÍ спектри ценопопуляцШ A. campestre для генеративних особин за дiаметрoм стовбура на висoтi 1,3 м у балщ Генералщ (a) i у балц Хортицькогорайону (б): ОХ - границi клас1в, см; OY - трапляння, %
Окр1м A. campestre, у деревостан1 досл1джуваних балок присутн1й ще один вид роду Acer L. - A. tataricum L. В1ков1 спектри його ценопопуляцШ в обох балках представлено на рис. 4. Вони, як 1 у випадку з A. campestre, ч1тко л1во-б1чн1, характерн1 для асектатор1в, т1льки частка середньов1кових генеративних особин тут дещо б1льша. Отже, ценопопуляцп A. tataricum L. мають високий в1дновлювальний потенц1ал в обох балках.
I I
П I I
Рис. 3. Рoзмiрнi спектри ценопопуляцШ A. campestre за висотою (м) для генеративних особин у балщ Генералка i (а) i у балц Хортицького району (б):
ОХ - границ macis, см; OY - трапляння, %
Po3MÍpHÍ спектри ценопопуляцш A. tataricum дуже схожi з такими для ценопопуляцш A. campestre Тут також вщбуваеться деяке стаpiння дослiджуваних ценопопуляцiй. Показники життевосп особин них ценопопуляцiй вищi за такi для ценопопуляцiй A. campestre, особливо у балщ Хортицького району. Вiдомо, що A. tataricum досить стшкий до антропогених забpуднювачiв [19, 20]. Також, iмовipно, цей вид клену менше пiддаеться бактеpiальним i грибковим захворю-ванням, тж A. campestre, i тому мехашчш пошкодження не призводять до швидкого стаpiння та елшшаци генеративних особин.
Отже, вивчет ценопопуляцп A. campestre та A. tataricum в обох балках повночлент, нормальт, що не втратили здатностi до вiдновлення та самотд-тримання. Однак в умовах рекреацшних байрачних лiсiв спостеpiгаеться старш-ня цих ценопопуляцiй, про що св^ать ixm pозмipнi спектри.
Рис. 4. BiKoei спектри ценопопуляцш A. tataricum у балщ Генералка (а) i у балщ Хортицького району (б): ОХ - eiKoei стани, OY - трапляння, %
Це найчисельн^ види у дослщжуваних байрачних лшах, як можуть дос-татньо устшно поновлюватися у несприятливих умовах. Особини тшьовитри-валих представниюв роду Acer L. формують у вивчених байраках куртини, якi самi е центром вегетативного вiдновлення.
Вщомо, що тiньовитpивалi асектатори е доволi стiйкими у стресових умовах видами, як можуть успiшно поновлюватися, у балках куртини стабЫзують динамку просторового складення деревостану [21, 22], наприклад, балка Хортицького району майже цшком представлена куртинами з A. campestre та A. tataricum, на яких проходить устшне вщновлення цих видiв. Стаpiння цих ценопопуляцш зумовлено знищенням вщпочивальниками молодих особин i пошко-дженням стовбуpiв окремих дерев. У балщ Генералка ценопопуляцп A. campestre та A. tataricum достатньо стшю i продуктивш, про що свщчать високi показники 1хньо1 життевосп.
Висновки:
1. Acer campestre L. у балщ Генералка (9,5 % деревостану) представлений бага-тостовбурними особинами, у яких наявш незначнi механiчнi пошкодження, тодi як у балцi Хортицького району (18,8 % деревостану) на багатостовбур-них особинах цього виду чимало мехашчних ушкоджень, сильно розвиненi грибковi i бактерiальнi захворювання.
2. Ценопопулящя A. campestre у балцi Генералка бтьш продуктивна, нiж у балщ Хортицького району i мае значний поновлювальний потенщал.
3. Отриманi розмiрнi спектри характеризують дослвджуваш ценопопуляци як зрш, спостерiгаеться старiння генеративних особин ценопопуляцш A. campestre в обох балках.
4. Ценопопуляци A. tataricum L. мають високий вiдновлювальний потенцiал в обох балках, а показники життевостi 1х особин вищi за так1 для ценопопуляцш A. campestre, особливо у балщ Хортицького району, де спостеркаеться бшьше рекреацшне i техногенне навантаження.
5. Загалом, вивченi ценопопуляци A. campestre та A. tataricum в обох балках пов-ночленш, нормальш, що не втратили здатностi до вщновлення та самошдтри-мання. Разом 1з тим, в умовах рекреацшних байрачних л1с1в спостерiгаеться старiння цих ценопопуляцш внаслвдок знищення вiдпочивальниками молодих особин клешв.
6. Аналiзуючи попередш дослiдження в цьому напрямi, можна стверджувати, що на тл1 порушення нормального обороту покол1нь у популящях основних едифiкаторiв дослiджуваних байрачних л1с1в (Quercus robur, Ulmus carpinifo-lia, U. laevis та ш.), вщбуваеться поступовий процес формування фiтоценозу за участю найбiльш тiньовитривалих видiв-асектаторiв, таких як A. campestre та A. tataricum.
Лггература
1. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Лiси Украши. Сучасний стан, збереження, використання : навч. noci6. / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, С.М. Стойко, Л.П. Вакаренко. - К. : Вид-во "Наук. еколог. центр. Укр.", 1996. - 32 с.
2. Логинов В.Б. Антропогенш лiсовi екосистеми та деяк питана лiсокористування / В.Б. Логгшов // Питана бiоiндикацií та екологи : зб. наук. ст. - Заш^жжя : Вид-во ЗДУ. - 1999.
- № 4. - С. 3-11.
3. Злобин Ю.А. Теория и практика оценки виталитетного состава ценопопуляций растений / Ю.А. Злобин // Ботанический журнал : науч. период. журнал. - 1989. - Т. 74, № 6. - С. 769-781.
4. Злобин Ю.А. Популяция - единица реальной жизни растений / Ю.А. Злобин // Природа : науч.-техн. журнал. - 1992. - № 8. - С. 47-59.
5. Зайцева 1.А. Структура ценопопуляцш Ulmus carpinifolia Rupp. Ex Suckow i U. laevis Pall. острова Хортиця / 1.А. Зайцева, В.П. Бессонова, В.В. Ткач // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.9. - С. 50-57.
6. Колесниченко М.В. Лесомелиорация с основами лесоводства : учебник [для студ. ВУЗов] / М.В. Колесниченко. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Колос", 1981. - 336 с.
7. Работнов Т.А. Определение возрастного состава популяций видов в сообществе / Т.А. Работнов // Полевая геоботаника : науч. журнал. - В 4-х т. - М.-Л. : Изд-во "Наука". - 1964.
- Т. 3. - С. 132-208.
8. Смирнова О.В. Популяционная концепция в биогеоценологии / О.В. Смирнова, Л.Б. Зау-гольнова, Р.В. Попадюк // Журнал общества биологии : сб. науч. тр. - 1993. - Т. 54, № 4. - С. 438-448.
9. Смирнова О.В. Популяционная организация биоценотического покрова лесных ландшафтов / О.В. Смирнова // Успехи современной биологии : сб. науч. тр. - 1998. - Т. 118, вып. 2.
- С. 148-165.
10. Уранов А. А. Возрастной спектр фитоценопопуляций как функция времени и энергетических волновых процессов / А.А. Уранов // Научные доклады ВШ. - Сер.: Биологические науки. - 1975. - № 2. - С. 7-34.
11. Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений / Ю.А. Злобин. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1989. - 146 с.
12. Алексеев А.С. Размерная структура популяций древесных растений - основные типы, механизм формирования и использование в теоретическом популяционном анализе / А.С. Алексеев // Журнал общества биологии : сб. науч. тр. - 1993. - Т. 54, № 4. - С. 449-461.
13. Воронцова Л.И. Изменение жизненного состояния эдификаторов растительного покрова южной полупустыни под влиянием экологических условий / Л.И. Воронцова // Онтогенез и возрастной состав популяций цветковых растений. - М. : Изд-во "Либра-Лтар", 1967. - С. 132-145.
14. Воронцова Л.И. Жизненность особей в ценопопуляциях / Л.И. Воронцова, Л.Е. Гатцук, И.М. Ермакова // Ценопопуляции растений (основные понятия и структура). - М. : Изд-во "Наука", 1976. - С. 44-61.
15. Ермакова 1.М. Жизненность ценопопуляций и методы ее определения / 1.М. Ермакова // Ценопопуляции растений (основные понятия и структура). - М. : Изд-во "Наука", 1976. - С. 92-105.
16. Заугольнова Л.Б. Ценопопуляции растений (очерки популяционной биологии) / Л.Б. За-угольнова, Л.А. Жукова, А.С. Комаров, О.В. Смирнова. - М. : Изд-во "Наука", 1988. - 184 с.
17. Злобин Ю.В. О неравноценности особей в ценопопуляциях растений / Ю.В. Злобин // Ботанический журнал : науч. период. журнал. - 1980. - Т. 65, № 3. - С. 311-322.
18. Яковлева-Носарь С.О. Стан ценопопуляцш Quercus robur L. байраюв порожисто! части-ни Дншра за умов рекреацГ! / С.О. Яковлева-Носарь, Ю.В. Тетельбаум, В.П. Бессонова // В1сник Запор1зького национального ушверситету : зб. наук. ст. - Сер.: Ф1зико-математичш науки. Бюло-пчш науки. - Запор1жжя : Вид-во ЗНУ. - 2005. - Вип. 41. - С. 181-187.
19. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений / В.С. Николаевский. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1979. - 280 с.
20. Литвинова Л.И. Зеленые насаждения и охрана окружающей среды / Л.И. Литвинова, Ф.М. Левон. - К. : Вид-во "Здоровья", 1986. - 64 с.
21. Травлеев А.П. Степные леса с краевым уклонением - "стеноценозы" Л.Г. Раменского или "амфиценозы" А.Л. Бельгарда? / А.П. Травлеев, Д.Г. Емшанов, Н.А. Белова, В.М. Бойко // Скологш та ноосферология : сб. науч. тр. - 1996. - Т. 2, № 3-4. - С. 35-43.
22. Засоба В.В. Фитоценотическая структура массивных лесных культур кубанских степей / В.В. Засоба, Р.Ю. Данилов // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2012. - № 1. - С. 36-46.
Надшшла до редакцп 27.12 2016р.
Бессонова В.П., Зайцева И.А. Онтогенетическая и виталитетная структура байрачно-лесных ценопопуляций Acer campestre L. и A. tataricum L. в условиях рекреационной нагрузки
Проанализированы результаты исследований основных показателей жизненности и продуктивности ценопопуляций Acer campestre L. и A. tataricum L. в двух байрачных лесах порожистой части Днепра в условиях рекреационной нагрузки. Исследованные ценопопуляции в обеих балках полночленные, нормальные, не потерявшие способности к восстановлению и самоподдержанию. Вместе с тем, полученные размерные спектры характеризуют ценопопуляции A. campestre и A. tataricum как зрелые, наблюдается старение их генеративных особей. В отличие от A. campestre, ценопопуляции A. tatari-cum имеют высокий восстановительный потенциал в обеих балках, а показатели жизненности их особей значительнее, чем таковые для ценопопуляций A. campestre, особенно в балке Хортицкого района, где наблюдается более высокий уровень рекреационной и техногенной нагрузки.
Ключевые слова: байрачный лес, ценопопуляция, Acer campestre L. и Acer tataricum L., онтогенетическая и виталитетная структура популяции, рекреация.
Bessonova V.P., Zaytseva I.A. Ontogenetic and Vitality Structures of the Acer Campestre L. and A. Tataricum L. Ravine Forest Coenopopulations in Conditions of Recreational Load
The key indicators of the vitality and productivity of populations of Acer campestre L. and A. tataricum L. in two ravine forests of the Dnieper Rapids under recreation pressure have been analyzed. The studied coenopopulations in both ravines are normal, full-constituent; those have not lost the ability to self-renewal and self-maintenance. However, the resulting dimensional spectrum characterize A. campestre and A. tataricum coenopopulations as mature, there is an aging of their generative individuals. Unlike A. campestre, A. tataricum coenopopulations have high potential for recovery in both ravines and indicators of vitality individuals are higher than those for coenopopulations A. campestre, especially in the ravine Khortyts'ka where there is a high level of recreational and technogenic load.
Keywords: ravine forest, coenopopulation, Acer campestre L. and Acer tataricum L., ontogenetic and vitality structure of population, recreation.
УДК 630 *[644+23+174.754]
ВПЛИВ СФОРМОВАНИХ ГРУНТОСУМ1ШЕЙ НА ВМ1СТ ПЛАСТИДНИХ
П1ГМЕНТ1В У ДЕРЕВНИХ ПОРОДАХ НА ПОРУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ ЯВОРШСЬКОГО С1РЧАНОГО КАР'бРУ М.Л. Коти1, В.К. Загка2, Л.1. Котй3
Проведено ан^з впливу порушених грунпв на рют i розвиток рiзних деревних вищв у межах Яворiвського шрчаного кар'еру. Визначено вмют пластидних шгменпв у листках листяних та хво! хвойних деревних видiв на секцшх експерименту. Встановлено, що високою концентращею хлорофшу "а" характеризуются листя дуба звичайного -5,667 мг/г на контролi та дуба червоного - 4,572 мг/г у штучно створеному дубово-сосновому насадженш на порушеному грунт поблизу шдземного видобутку арки № 1. Високим вмiстом хлорофшу "а" (6,238 мг/г) вщзначаеться листя берези повисло!, що розташована куртинами в межах тдземного видобутку № 1. Дослщжено, що найниж-чий вмiст каротино!дiв характерний для хво! сосни на контролi (0,590 мг/г), дещо зрос-тае цей показник (0,623 мг/г) у хво! сосни на дщянщ штучно створеного насадження бь ля пiдземно! видобутки шрки № 1 i найвищого значения (1,063 мг/г) вш сягае у хво! сосни на рекультивованш дшянщ в межах пiдземного видобутку шрки № 1. Установлено, що найвищим (5,3) показником сшввщношення суми хлорофшу "а+Ь" до каротино-!дiв характеризуеться хвоя сосни звичайно! на контролi.
Ключовi слова: порушеш грунти, пластиднi пiгменти, хлорофiл "а" i "Ь", каротино-!ди, рекультивована дшянка.
Вступ. Усi пiгменти, причетш до процесу фотосинтезу рослин, подаляють на чотири групи: хлорофiли, каротиновди, фiкобiлiни i флавоноíднi пiгменти, яю функцiонують у виглядi хромопротеíнiв, тобто тгмент-бшкових комплексiв (ПБК). Поряд з тим основна роль у фотосинтезi належать хлорофшам. У проце-с фотосинтезу хлорофши виконують складнi функци: поглинання свiтла, передачу енергп, передачу електронiв. Група хлорофiлiв мктить понад 10 пiгментiв, що вiдрiзняються деякими структурними особливостями. Найбiльш поширеш чотири форми хлорофiлiв: а, Ь, с, ё. Хлорофш а - синьо-зелений, що знаходить-
1 acnip. М.Л. Копш - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 проф. В.К. За!ка, д-р. бiол. наук - НЛТУ Украни, м. Львгв;
3 проф. Л.1. Копш, д-р. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
