CC BY
36
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504.[54+062]
РЕВ1ТАЛ1ЗАЦ1Я АНТРОПОГЕННО ПОРУШЕНИХ ЕКОСИСТЕМ: МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ТА ТЕХНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Я.В. Геник1
Визначено основш чинники, якi впливають на вибiр заходiв iз ревiталiзацil антропогенно порушених екосистем. Розкрито методолопчш та технологiчнi особливостi вщ-новлення порушених територiй залежно вiд ступеня змiненостi умов мiсць зростань -слабо, середньо, сильно та дуже сильно змшеш. Наведено етапи i види робiт iз фтоме-люрацн порушених екосистем iз середньо змшеними умовами мiсць зростань та етапи i види робiт iз рекультивацн антропогенно порушених територiй iз сильно та дуже сильно змшеними умовами мюць зростання. Запропоновано показники яюсно! оцшки бюеколопчних умов, як формуються на територ1ях проведена ревiталiзацiйних заходов. Встановлено принципи формування ландшафту пiд час планування фiтомелiратив-них або рекультивацшних робiт.
Ключовi слова: антропогенно порушеш територн, фтомелюрацш, рекультивацш, ре-вiталiзацiя, заходи iз вщновлення порушених екосистем.
Вступ. У широкому комплекс заходiв iз охорони довкшля значну увагу надають фггомелюрацп та рекультивацií порушених екосистем, що передбачае вiдновлення продуктивностi, господарсько!' щнносп та естетичного вигляду антропогенно змшених ландшафтов. На сьогоднi, в економiчно розвинених кра-шах набуто значний досввд фiтомелiорацií. Вагомi напрацювання е i у вичизня-них наукових установ i пiдприемств, яю дослiджують проблеми вiдновлення порушених екосистем. Проте дотепер чиких систематичних шдходав iз ведения фiтомелiоративних i рекультивацшних заходгв залежно вiд ступеня порушення Грунтового покриву та рослинного вкриття в Украíнi не розроблено [1-4].
Значш площi антропогенно змiнених екосистем в УкраЫ, а також терито-рiй з порушеним рослинним вкриттям i грунтовим покривом, зумовлюють потребу розроблення низки новiтнiх науково обгрунтованих методологiй i техноло-гш iз íх ревiталiзацií [1-7].
Результата дослщження та обговорення. Вибiр заходав iз проведення ре-вiталiзацií порушених територш залежить вiд багатьох чиннитв, серед яких ос-новними е:
• фiзико-географiчнi та клiматичнi особливоси територн порушень;
• фiзико-хiмiчнi властивоси Грунту та Грунтотвiрних порiд;
• видовий склад рослинного вкриття та стутнь його порушення;
• площа порушено!' територн;
• господарське використання земель до моменту порушення;
• обсяг каттальних затрат на ревиалиацш та наявнiсть матерiально-технiчних ре-
сурив;
• соцiально-економiчна та екологiчна ефективтсть ревiталiзацiйних заходiв;
1 проф. Я.В. Геник, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
• перспективш плани сталого розвитку територiй.
Методологш вщновлення антропогенно порушених територш та технолопч-ний процес проведення ревгтаизащйних заход1в мають грунтуватися на експер-тних висновках комплексного обстеження грунтового покриву та грунтотв1рних порщ територи порушень. Одним з основних чинниюв, який вливае на процес проведення ревггаизацп антропогенно порушених територш, е стан 1 ф1зико-хь м1чт властивост грунту та грунтотв1рних порщ, що безпосередньо вказуе на сту-тнь змгни умов мюць зростань - слабо, середньо, сильно та дуже сильно змгнет [2, 6]. За слабо змшених умов мюць зростань, тобто за незначно'1 змгни едатопу, доцiльним е проведення тiльки природоохоронних заход1в 1з сприяння природному вщновленню рослинного вкриття у порушених екосистемах.
За середньо, сильно та нав1ть дуже сильно змшених умов м1сць зростання можливий процес довготривалого поступового природного вщновлення грунтового покриву та заростання рослиншстю порушених територш, що доказано низкою проведених дослщжень як заруб1жними, так 1 в1тчизняними науковця-ми. Однак здшснення комплексних заход1в 1з фггомелюраци чи рекультивацп дасть змогу значно зменшити термши вщновлення продуктивност1 антропогенно змшених екосистем та запобнти дп негативних наслщюв порушень на дов-кшля. Отже, за середньо змшених умов м1сць зростань, тобто на придатних до вщновлення рослинност1 грунтах 1 грунтотв1рних породах, дощльним е проведення фггомелюрацп, що технолопчно передбачае виконання заход1в в два ета-пи - проектний та бюлопчний (рис. 1).
Рис. 1. Етапи та види робЫ iз фшомелюраци порушених екосистем iз середньо змтеними умовами м^ць зростань
На проектному етат фггомелюрацп здшснюють комплексне обстеження ступеня придатност1 грунтового покриву до формування рослинного вкриття та розробляють проект фиюмелюрацп, в якому вказують цiльове використання те-риторп, методи роботи та потр1бну техшку, обгрунтування вибору видового складу рослин та, за потреби, агротехшчного догляду за ними.
На бюлопчному етат ф1томелюрацп проводять вщновлення природного видового складу рослин, чи, за потреби, формуються нов1 фгтоценози шляхом пос1ву трав чи садшня деревних рослин. Задля формування продуктивних 1 еко-лопчно стшких ф1тоценоз1в часто доцтьним е проведення агротехшчних захо-
дiв догляду за рослинами. Складнiшим е технолопчний процес рекультивацп порушених екосистем iз сильно змiненими умовами мiсць зростань. Заходи iз рекультивацп таких територш потрiбно проводити в три етапи - тдготовчий, технiчний та бюлопчний (рис. 2).
Рис. 2. Етапи та види робШ iз рекультиваци порушених екосистем iз сильно змтеними умовами м^ць зростань
На проектному етат, тсля комплексного обстеження територп порушень, потрiбно розробити технiко-економiчне обгрунтування доцiльностi ведення тих чи шших заходiв, що безпосередньо висвiтлюють у загальному проектi рекуль-тивацií. Оскшьки значна змiна умов мiсць зростань супроводжуеться деформа-цiею поверхнi та змшою рельефу мiсцевостi, то на техшчному етапi рекультиваци потрiбно проводити, залежно вiд подальшого цшьового використання те-ритор11, суцiльне, часткове або терасне планування поверхнi та формувати по-тужний корененаселений шар iз родючих грунтiв чи потенцшно придатних для росту рослин грунтотвiрних порiд.
На бiологiчному етапi, з метою тдвищення продуктивностi грунтового покриву, перед заходами iз створення рослинного вкриття, доц1льним е внесен-ня мiнеральних та органiчних добрив. З метою формування продуктивних фiто-ценозiв, окрiм агротехнiчних заходiв догляду, потрiбним е проведення та госпо-дарських робiт, особливо пiд час створення рiзного роду ц1льових лiсових наса-джень або лiсонасаджень рекреацiйного призначення.
Вiдновлення порушених територiй iз дуже сильно змiненими умовами мiсць зростань, коли на денну поверхню винесеш фiтотоксичнi та скельнi породи або сильно киош чи сильно лужш грунтотвiрнi породи, можливе тшьки при здiйсненнi комплексу рекультивацiйних заходiв, якi потрiбно проводити в три етапи - проектний, технiчний та бюлопчний (рис. 3).
Рис. 3. Етапи та види робт н рекультиваци порушених екосистем Ь дуже сильно змтеними умовами м^ць зростань
На шдготовчому еташ шсля комплексних дослщжень придатностi грунтiв до росту рослин та причин i умов порушень первинного ландшафту, одночасно iз технiко-економiчним обгрунтуванням ведення рекультиваци, потрiбним е визначення напряму рекультиваци та цшьового використання земель з ураху-ванням перспективних планiв сталого розвитку регюну.
Створення фiтоценозiв на токсичних та сильно кислих i сильно засолених породах можливе тiльки шд час формування на технiчному еташ рекультиваци екрануючого шару, який запобйатиме доступу токсичних елементiв та солей з нижшх горизонтiв грунтового профшю у верхнi.
На бiологiчному еташ вщновлення антропогенно порушених територiй заходи таю ж, як i на землях iз сильно змшеними умовами мюць зростань. Тшьки з метою формування продуктивних бiогеоценозiв доцшьним е внесення шдви-щених доз оргашчних i мiнеральних добрив, а також бшьш довготривале в чаЫ ведення агротехнiчних та господарських заходiв догляду за створенням продуктивних фiтоценозiв. Для яшсно! оцiнки бюеколопчних умов, якi формуються на територ1ях проведення ревiталiзацiйних заходiв, пропонуемо використовувати такi показники:
потужнiсть родючого та потенцшно родючого шарiв грунту; вмют гумусу та поживних речовин у грунтц кислотно-лужний баланс грунтового середовища;
структура, складенiсть та механiчний склад грунтав та пiдстильних порiд; пдролопчний режим грунту та пiдстильних порщ; наявнiсть / вiдсутнiсть фiтотоксичних включень; рельеф поверхнi вщновлено!' територи.
Розроблення бально! оцiнки для кожного наведеного показника з подаль-шим 1х сумуванням дала б змогу оцiнити придатнкть вiдновленого Грунтового покриву для майбутнього цшьового використання територií - у сшьському, ль совому, водному чи рекреацшному господарствах.
Загалом, пiд час планування комплексу ревiталiзацiйних заходав потрiбно виходити i3 таких принцишв формування ландшафту:
• вiдповiднiсть сучасним саттарно-гтетчним нормам та вимогам;
• рацюнальна органiзованiсть;
• економiчна обгрунтовашсть;
• функцюнальна доцiльнiсть;
• естетична цштсть i привабливiсть.
Висновки. Методологiя вiдновлення антропогенно порушених територiй та технолопчний процес проведения ревiталiзацiйних заходiв мають Грунтува-тися на висновках комплексного обстеження територií порушень, залежно ввд фiзико-хiмiчних властивостей Грунту та Грунтотвiрних порiд i ступеня змiни умов мкць зростань.
За слабо змшених умов мiсць зростань, тобто за незначно! змiни едатопу, доцшьним е проведення тальки природоохоронних заходiв, що передбачають роботи iз сприяння природному вщновленню рослинного вкриття.
За середньо змшених умов мкць зростань доцшьним е проведення фиоме-лiорацiйних заходiв, якi проводяться в два етапи - проектний та бiологiчний. Ввдновлення антропогенно порушених територiй iз сильно та дуже сильно змь неними умовами мiсць зростань, можливе тальки при здiйсненнi комплексу ре-культивацшних заходав, якi проводяться в три етапи - проектний, техшчний та бюлопчний.
Дотримання методологiчного пiдходу та технолопчного процесу ведения ревiталiзацiйних заходiв залежно вiд ступеня порушення Грунтового покриву та змшеноста умов мкць зростань дасть змогу зменшити термши вiдновления порушених екосистем i сприятиме формуванню продуктивних, функцiональних та естетично привабливих фiтоценозiв.
Лiтература
1. Кучерявий В.П. Фiтомелiорацiя / В.П. Кучерявий. - Львш : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
2. Кучерявий В.П. Рекультивацш та фггомелюрацш / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Ди-да М.М. Колодко. - Львiв : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
3. Панас Р.М. Рекультивацш земель / Р.М. Панас. - Львш : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2007. - 224 с.
4. Геник Я.В. Фггомелюрацш та рекультивацш як складники сталого розвитку територш / Я.В. Геник // Науковий вiсник НЛТУ Укршни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 8-12.
5. Геник Я.В. Еколопчш основи ревп^заци девастованих земель / Я.В. Геник // Сталий розвиток територш: енергш, вода, вщходи, рекультивадiя : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., м. Львш, 6-8 кютня 2011 р. - Львiв : Вид-во "Трiада плюс", 2011. - С. 146-153.
6. Геник Я.В. Ревп^защя грунтового покриву як основа вщновлення ландшафту / Я.В. Геник // Науковий вгсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. -2010. - Вип. 20.13. - С. 93-98.
7. Геник Я.В. Критери оцшки ефективност фггомелюративних робiт / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 23.17. - С. 90-94.
Надтшла доредакцп 27.12.2016р.
Генык Я.В. Ревитализация антропогенно нарушенных экосистем: методологические и технологические аспекты
Определены основные факторы, которые влияют на выбор мероприятий по ревита-лизации антропогенно нарушенных экосистем. Раскрыты методологические и технологические аспекты восстановления нарушенных территорий в зависимости от степени измененности условий мест обитания - слабо, средне, сильно и очень сильно измененные. Приведены этапы и виды работ по фитомелиорации нарушенных экосистем со средне измененными условиями мест обитания и этапы и виды работ по рекультивации антропогенно нарушенных территорий с сильно и очень сильно измененными условиями мест обитания. Предложены показатели качественной оценки биоэкологических условий, которые формируются на территориях ведения ревитализационных мероприятий. Установлены принципы формирования ландшафта при планировании фитомели-ративных или рекультивационных работ.
Ключевые слова: антропогенно нарушенные территории, фитомелиорация, рекультивация, ревитализация, мероприятия по восстановлению нарушенных экосистем.
Henyk Ya. V. Revitalization of Anthropogenically Violated Ecosystems: Methodological and Technological Aspects
Some key factors having an impact on selection of measures on revitalization of anthropogenically violated ecosystems are determined. The methodological and technological aspects of restoration of violated territories depending on degree of reinforcement of conditions of growth locations - poorly, moderately, strongly and very strongly modified are discovered. Some stages and types of work on phytomelioration of violated ecosystems with moderately modified conditions on growth locations with strongly and very strongly violated conditions of growth locations are presented. The indicators for qualitative evaluation of bio-ecological conditions formed on the territories with revitalization measures are proposed. Some principles of forming a landscape in the process of planning of phytomelioration and recultivation activities are set.
Keywords: anthropogenically violated territories, phytomelioration, recultivation, revitali-zation, measures on restoration of violated ecosystems.
УДК 582.632.2:581.5(282.247.327)
ОНТОГЕНЕТИЧНА ТА В1ТАЛ1ТЕТНА СТРУКТУРА БАЙРАЧНО-Л1СОВИХ ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й ACER CAMPESTRE L. I A. TATARICUM L.
В УМОВАХ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
В.П. Бессонова1,1.А. Зайцева2
ПроанЕшзовано результати дослщжень основних показниюв життевост i продуктивном! ценопопуляцш Acer campestre L. i A. tataricum L. у двох байрачних люах порожисто! частини Дншра за умов рекреацшного навантаження. Дослщжуваш ценопопуляцц в обох балках повночленш, нормальш, таю, що не втратили здатност до вщновлення та самошдтримання. Разом Í3 тим, отримаш розмiрнi спектри характеризують ценопопу-ляцп A. campestre L. i A. tataricum L. як зрш, спостережено старшня !х генеративних особин. На вщмшу вщ A. campestre, ценопопуляцц A. tataricum L. мають високий вщ-новлювальний потенцiал в обох балках, а показники життевостi !х особин вищ за такi для ценопопуляцiй A. campestre, особливо у балщ Хортицького району, де спостерь гаеться бшьш високий рiвень рекреацшного i техногенного навантаження.
1 проф. В.П. Бессонова, д-р бюл. наук - Дншропетровський державний arpapH0-eK0H0Mi4HHü ун1верситет;
2 доц. I.A. Зайцева, канд. бюл. наук - Дншропетровський державний aгpapно-економiчний ун1верситет
