CC BY
22
8. Samson Oluwaseyi BADA and Sanja POTGIETER-VERMAAK. Evaluation and Treatment of Coal Fly Ash for Adsorption Application // Leonardo Electronic Journal of Practices and Technologies 12 January-June, 2008. - Pp. 37-48.
9. Челядин Л.I. Еколопчш та хшжо-технолопчш аспекти yTmi3auj'i та модифжацл техно-генних матерiалiв / Л.1. Челядин // Вопросы химии и химической технологи. - 2000. - № 1. - С. 250-252.
10. Павленко А.М. Особливост формування пористо! структуры / А.М. Павленко, О.М. Сайко // Захист навколишнього середовища. Енергоощаднiсть. Збалансоване природоко-ристування : матер. 1-го Мiжнар. конгресу, 28-29 травня 2009 р. - Львiв, 2009. - С. 46.
11. Саутин В.В. Оптимизация результатов химической технологии / В.В. Саутин. - М. : Стройиздат. - 1976. - 47 с.
Челядын Л.И. Техногенные отходы и их преобразования в строительные материалы
Приведено количество образованных и утилизированных техногенных отходов в Украине, на Прикарпатье и технологии способов их утилизации. Основным направлением уменьшения твердых золошлакошламовых отходов является их превращение в строительные материалы и изделия. Исследованы теоретически и экспериментально состав компонентов и их оптимальное соотношение в строительной смеси и параметры ее обработки. Предложена новая технология утилизации золы, скопа и известковой муки в пеноматериал. Установлено, что превращение таких отходов в теплоизоляционный материал позволяет уменьшить их количество, получить новый строительный материал и повысить уровень экологической безопасности региона.
Ключевые слова: техногенные отходы, экологическая безопасность, технологии, строительные материалы.
Chelyadyn L.I. Te^nogeny wastes and their conversion into building materials
The reduced number of generated waste and recyclable man in Ukraine, Carpathian and technology, methods for their disposal. The main direction of reducing solid waste zoloshla-koshlamovyh is their conversion into building materials and products. Investigated theoretically and experimentally the composition of components and their optimal value in the construction of the mixture and its treatment options. A new technology of waste ash, osprey and lime flour in the foam. Found that the conversion of waste heat insulation material can reduce their number, get a new building material and increase the level of environmental security in the region.
Keywords: industrial waste, environmental safety, technology, building materials.
УДК 504.06:630 *182 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
КРИТЕРН ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Ф1ТОМЕЛЮРАЦН ПОРУШЕНИХ ЕКОСИСТЕМ
Запропоновано критери оцшювання ефективност ведення фтомелюративних ро-бгт. Розглянуто основш ознаки правово!', економiчноl, технолопчно!, бюлопчно!, еко-лопчно! та сощально! оцшки ефективност процесу ф^омелюрацп порушених екосис-тем та заходiв iз вiдновлення продуктивних бiогеоценозiв.
Ключовi слова: фгтомелюрацш, вiдновлення порушених екосистем, оцшка ефек-тивностi фiтомелiоративних заходов.
Першочерговим завданням пiд час планування проведения фггомелюра-тивних заходiв е обгрунтування та вибiр найбiльш рацiонального виду цшьово-го господарського освоення порушених територш. Тому передусiм необхiдно видалити тi критерц, на основi яких вiдбуватиметься розроблення проекту фио-мелюрацц [1-5].
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.17
Враховуючи, що фiтомелiорацiя е багатоплановим процесом, який пе-редбачае, залежно вiд ступеня змiнностi умов мiсць зростань, комплекс взаемо-пов'язаних дослiдницьких, проектних, техшчних i господарських заходiв, ощн-ку вибору найбтьш рацiонального цiльового господарського вщновлення пору-шених територiй необхщно здiйснювати за такими критер1ями: правовий, еко-номiчний, технологiчний, бiологiчний, еколопчний та соцiальний (рис.).
Рис. Оцтка ефективностi фШомелюраци порушених екосистем
Розроблення бально'1 ощнки для кожного запропонованого критерш, з подальшим 1х сумуванням, дала б змогу кiлькiсно ощнити ефективнiсть прове-дення фiтомелiорацií та здшснити подальше прогнозування розвитку вщновле-ного ландшафту. Природнi ресурси кра'ни, зокрема лiсовi та земельнi, е основ-ними чинниками економiчного розвитку сусптьства. При цьому фiтоценотичне бiорiзноманiття та продуктивнiсть грунтового покриву е важливими складови-ми природного довкшля, що зумовлюе необхiднiсть проведення заходiв iз вщ-новлення антропогенно порушених екосистем.
Зпдно iз законодавством Украши, суб'екти, якi спричинили порушення природних ландшафтiв, зобов,язанi за свiй кошт проводити '1х вiдновлення, тоб-то провести необхщш фiтомелiоративнi чи рекультивацшш заходи з вщновлен-ня порушених ландшафпв та передати вiдновленi територп iншим землекорис-тувачам. Однак прикладiв iз невиконання вимог чинного законодавства кра'ни щодо вiдновлення порушених земель або невщповщносп ведення ф^омелюра-ц11 технологiчним вимогах е достатньо.
Збшьшення площi лiсових насаджень в краЫ, вiдповiдно до розроблено'1 Програми "Люи Украши", можливе i за рахунок люорозведення та люовщнов-лення на техногенно порушених територ1ях. Проте вщсутшсть чiткого законо-давчого механiзму передачi цих порушених земель лiсогосподарським тд-приемствам, а також недостатнiсть бюджетного фшансування i власних коштiв лiсокористувачiв, що видiляються на цi потреби, не сприяють швидкому залю-ненню техногенних екосистем.
Сьогоднi немае едино!' обфунтовано! структури затрат на фиомелюра-щю порушених земель. Тому на практищ, матерiальнi витрати на проведения фггомелюративних заходав змiнюються у значних межах та прямо залежать вiд ступеня зменшеностi умов мкць зростання, технологií та якостi ведення робiт, термiну вiдновления порушених екосистем, а також ефективносп використання каштальних вкладень у комплекс фiтомелiоративних робгг.
Загалом економiчний ефект фiтомелiорацií визначаеться кшькктю про-дукцií в грошовому вимр^ отримано!' з вiдновленоí територп, за мiнусом витрат на ведення фггомелюративних заходш. Швидке вiдновления родючосп Грунтового покриву та формування продуктивних фiтоценозiв на порушених територь ях зумовлять отримання бiльшого обсягу продукцп, що призведе i до збшьшен-ня економiчноí ефективностi вщ проведення фiтомелiоративних робiт.
Зменшення термiну проведення фiтомелiоративних робiт з найменшими кiлькiсними i якiсними втратами, що веде i до зменшення загальних витрат на вiдновления порушених територш, насамперед залежить вiд застосування пере-дових технологiй та обгрунтованого вибору технолопчного процесу фггомель орацií, тобто технолопчно1 ефективностi фiтомелiорацií. Особливо це сто-суеться заходав техиiчного етапу фггомелюрацц, який проводиться на територь ях iз сильно та дуже сильно змiненими умовами мiсць зростань.
Збiднення та бiологiчне погiршения груштв, внаслiдок недотримання технiчних вимог ведення фггомелюрацп, техиологiчно неправильне формування корененаселеного шару на порушених територiях, а також не проведення не-обхвдних протиерозiйних заходiв, призводять до збшьшення тривалостi процесу формування продуктивних фiтоценозiв, зниження !х стiйкостi до дп несприят-ливих факторов природного середовища та зумовлюють необхiднiсть пошуку додаткових матерiальних ресурсов на забезпечення повного вiдновления пору-шеного ландшафту.
Бюлопчна ефективнiсть фiтомелiорацií визначаеться обгрунтованктю та вибором цiльового використання порушених територш та вибором рослин для формування фггоценозш. Так, формування лкових насаджень на порушених те-риторiях iз деревних рослин, екологiчно пристосованих до фiзико-географiчних i клiматичних умов району, шдвишуе стiйкiсть та стабшьнкть таких лiсових екосистем, а введення порiд iитродуцентiв у насадження комплексних зелених зон урбанiзованих екосистем значно шдвишуе íх цiннiсть та рекреащйну при-вабливiсть. Пiдбiр оптимального сшвввдношення деревних порiд та !х розмь щення у створюваних лiсових насадженнях надалi пiдвищить íх стiйкiсть до дп несприятливих факторов природного середовища.
Еколопчна ефективнiсть фiтомелiорацií насамперед полягаея у повноп вiдновления порушених територп, формуванш продуктивних фiтоценозiв i збшьшенш видового рiзноманiття. Як кiлькiсний критерш повноти вiдновления порушено! територií доцшьно використовувати показник - коефiцiент ввднов-лення бiогеоценозу (Кв), який визначаеться сmввiдношенням площд вщновлено-го ландшафту (5" вгдн.) до загально! площi порушень (Бпор.) [4, 6]:
Кв = 5 в1дн. / 5 пор. ^ 1.
Науковий вкпик НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.17
Яккно повноту ввдновлення порушено!' територií можна ощнювати за показниками фiзико-хiмiчних властивостей ввдновленого Грунтового покриву (вмiст гумусу, рН, структуру, складешсть, механiчний склад) та продуктивной фiтоценозу (запас, рiчний приркт, продукування кисню), якi порiвнюються з таким ж показниками непорушених територш з iдентичними фiтоценозами.
Чим бшьша повнота вiдновлення бiогеоценозiв, тим бшьша i соцiальна ефективнiсть фiтомелiорацií - ввдбуваеться зменшення негативно! дií техноген-них порушень на навколишне природне середовище та створюються сприятливi умови для життедыльносп живих органiзмiв.
Висновки. Розроблення проекту фiтомелiорацií та технологiя ведения фiтомелiоративних робiт повинна супроводжуватись науковими прогнозами ефективностi процесу ввдновлення порушених земель та забезпечувати форму-вання щльових продуктивних фiтоценозiв.
Ощнку вибору найбiльш рапiонального пiльового господарського ввд-новлення порушених територiй та ефективнкть здiйснения фiтомелiоративних заходiв дощльно здiйснювати за такими критерiями: правовий, економiчний, техиологiчний, бiологiчний, екологiчний та сощальний.
Правова, техиологiчна та економiчна ефективнiсть фiтомелiорапií порушених земель полягають у дотриманнi вимог чинного законодавства краши пiд час проведення фiтомелiоративних заходгв, застосування сучасних технологш у пропесi вiдновления територiй та ефективного використання капiтальних вкла-день у комплекс фггомелюративних заходгв, що призведе до зменшення термiну вщновлення родючостi Грунтового покриву та формування стiйких фiтопенозiв.
Бiологiчна, екологiчна та сощальна ефективнiсть зумовлюються пра-вильним пiдбором видового складу рослинного вкриття ввдповвдно до щльово-го використання вiдновлених територiй, повнотою вiдновления Грунтового покриву та рослинносп, збшьшенням бiорiзноманiття, зменшенням негативно!' дií техногенних порушень на навколишне природне середовище та створенням сприятливих умови для життедiяльностi живих оргашзмгв.
Розроблення бально!' ощнки для кожного iз запропонованих критерiíв дала б змогу кшьккно опiнити ефективнiсть проведення фиомелюрацп та здiйснити подальше прогнозування розвитку вiдновленого ландшафту.
Лiтература
1. Геник Я.В. Рекультивацiя: оценка та розрахунок роб1т / Я.В. Геник, А.П. Дида. - Львiв : Вид-во "Вщродження", 1998. - 46 с.
2. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фiтомелiорацiя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Львiв : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
3. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель / Р.Н. Панас. - Львов : Изд-во при Львов ун-те, 1989. - 160 с.
4. Геник Я.В. Еколопчш основи люово! фггомелюраци та рекультиваци порушених земель / Я.В. Геник // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львш : Вид-во НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 33. - С. 33-37.
5. Геник Я.В. Фтомелюрацш та рекультиващя як складники сталого розвитку територш / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 8-12.
6. Геник Я.В. Ревп^зацш грунтового покриву як основа вщновлення ландшафту / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. -2010. - Вип. 20.13. - С. 93-98.
Генык Я.В. Критерии оценки эффективности фитомелиорации нарушенных экосистем
Предложены критерии оценки эффективности ведения фитомелиоративных работ. Раскрыты основные признаки правовой, экономической, технологической, биологической, экологической и социальной оценок эффективности процесса фитомелиорации нарушенных экосистем и мероприятий по восстановлению продуктивных биогеоценозов.
Ключевые слова: фитомелиорация, восстановление нарушенных экосистем, оценка эффективности фитомелиоративных мероприятий.
Henyk Ya. V. Criteria for evaluation of effectiveness of phytomelioration of damaged ecosystems
Criteria for evaluation of effectiveness of phytomelioration activities are suggested. Main features for legal, economic, technological, biological and social evaluation of effectiveness of the process of phytomelioration of damaged ecosystems and activities for recovery of productive biogeocoenoses are described.
Keywords: phytomelioraton, recovery of damaged ecosystems, evaluation of effectiveness of phytomeliorative activities.
УДК 631+662.767.2 Adjunct prof. M. Bury1, dr. hab. eng.; adjunct G. Hury1,
dr. eng.; adjunct E. Mozdzer1, dr. eng.; aspir. K. Kuglar¿, m.sc.; technical assistant B. Amrozy1, m.sc.; assoc. prof. U. Bashutska22, dr.
POSSIBILITIES OF CULTIVATION AND USE OF SORGHUM AND SUDAN GRASS HYBRIDS (SORGHUM BICOLOR (L.) MOENCH) AS A BIOGAS SOURCE IN NORTH-WEST POLAND
The results obtained from field experiment showed that Sorghum (Sorghum bicolor) as well Sudan grass hybrids (Sorghum bicolor x S. sudanense) can be successfully cultivated on the light sandy soils of the Szczecin Lowlands and can enrich the group of plants cultivated for energy purposes, in particular for the production of silage for biogas plant. This was confirmed by the high fresh and dry mass yields of both species (Sorghum and Sudan grass) achieved at the Agricultural Experiment Station of the West Pomeranian University of Technology in Szczecin in 2011 and by high potential of yield of biogas and methane possible to obtain from one hectare.
Keywords: Sorghum, Sudan grass, maize, biomass yield, yield of biogas and methane, West Pomerania / north-west Poland
Introduction. Sorghum (Sorghum bicolor (L.) Moench.) is one of the most important cereal plants (grain Sorghum) and is currently in the fifth place worldwide (after wheat, maize, rice and barley) with regard to surface and harvests [1]. It can be used not only for food for human, also for alcohol and beer production (grain and stem) and as feed and fodder for animals (fresh, hay, silage), and as energy plants for biogas production (whole ensilaged plants). It is an annual spring short-day and ste-nothermic plant (sprouts only at a temperature of >10 °C). It belongs to the plants using the C4 photosynthetic pathway and is cultivated on weak soil complexes due to its low soil requirements and high drought tolerance [2].
1 West Pomeranian University of Technology, Szczecin, Poland;
2 Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
