CC BY
116
2. Белмане И. Системы экологического менеджмента : практ. пособ. по внедрению СЭМ в соответствие с требованиями Международного Стандарта ИСО 14001 / И. Белмане, К. Дал-хаммар. - 196 с.
3. Экологический менеджмент / Н.В. Пахомова, А. Эндрес, К. Рихтер. - СПб : Изд-во "Питер", 2003. - 236 с.
4. Barton H. A Guide to Local Environmental Auditing / H. Barton, N. Bruder. - London : Earthscan, 1995. - 184 p.
5. Department of Environment, UK, Circular 2/95(2), Article 2(b). [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.products.ihs.com/Ohsis-SEO/DEPARTMENTOFTHEENVIRONMENTTRA N. html.
6. Morphet J. Local Government experience with the EC Eco-Management and Audit Scheme / J. Morphet // EM & EARN Seminar, Imperial College. - London, 1993. - 324 p.
7. Netherwood M.A. Environmental reviews and environmental management systems: methodologies and organizational impacts: a thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy in the Department of environmental management / M.A. Netherwood. - University of central Lancashire. -Preston, UK, September, 1996. - 214 p.
8. Undertaking an Environmental Review. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.euronet.uwe.ac.uk/emas/training/review.htm.
Лотыш О.Л. Экологический осмотр как инструмент системы муниципального экологического менеджмента
Детально рассмотрены основные шаги осуществления экологического осмотра муниципалитета. Определены основные сферы, на которые нацелен экологический осмотр, а также ограничивающие факторы его осуществления.
Ключевые слова: экологический осмотр, первичный экологический осмотр, внутренний экологический аудит, система муниципального экологического менеджмента.
Lotysh O.L. Environmental review as an instrument of municipal environmental management system
The basic steps of municipal environmental review realization are examined in detail. The basic spheres of environmental review direction and limited factors of its realization are defined.
Keywords: environmental review, initial environmental review, internal environmental audits, municipal environmental management system.
УДК 504.062:504.54 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
реыталвац1я Грунтового покриву як основа
в1дновлення ландшафту
Наведено основш чинники порушення грунтового покриву та перелш заходiв iз ревггашзацп ландшафтсв залежно вщ ступеня змши умов мюцезростання. Розглянуто принципи формування рослинносп на вщновлених землях.
Ключов1 слова: порушеш територп, ревiталiзацiя грунтового покриву, ф^омель оращя, рекультиващя, вщновлення ландшафту.
1нтенсивна господарська дяльтсть людини в останш десятилггтя спричи-нюе значт порушення цшсносп грунтового покриву та призводить до низки нега-тивних еколопчних процешв: ерозй верхнього родючого шару грунту, актив1зацй карстових процешв { зсув1в, деформацй поверхт земт, забруднення грунт1в токсич-ними речовинами, деградацй продуктивних земель та природного ландшафту [1, 2].
Загалом, порушення грунтового покриву та його деградащя виникають внаслщок ди як природних, так { антропогенних чинниюв (рис. 1). Природш про-цеси та явища (проливш дошд, буревй, повеш, колюв1альш процеси та ш.) не призводять до значних порушень цшсносп грунтового покриву та охоплюють
2. Екологiя довкiлля
93
незначнi земельш територй. Натомiсть, промислово-господарська дiяльнiсть лю-дини (геологорозв^вальш роботи, добування корисних копалин вiдкритим i пiдземним способами, переробка мшерально! сировини, спорудження лшш ко-мунiкацiй, житлове та промислове будавництво та iн.) призводить до щорiчного порушення близько 2 тис. га продуктивних земель [3], як без здiйснення фгтоме-лiоративних чи рекультивацшних заходов неможливо повторно використовувати у господарських цiлях.
Рис. 1. Чинники порушення цШсност1Iрунтового покриву
Забезпечення сталого розвитку територш, що передбачае також створен-ня безпечного природного життевого середовища, збереження природних еко-систем, формування нових естетично цiнних i привабливих ландшафтов, примно-ження бiорiзноманiття, можливе за умови здшснення низки науково обгрунтова-них заходiв iз вiдновлення продуктивносп порушених земель - ревiталiзацil грунтового покриву [4].
Технолопчний процес проведення ревiталiзацiйних заходiв iз вiдновлен-ня продуктивностi порушених земель повинен базуватись на експертних виснов-ках комплексного обстеження грунтового покриву територй порушень. Основ-ним чинником, що впливае на вибiр заходiв iз вiдновлення порушено! територй, е фактичний стан фiзико-механiчних та фiзико-хiмiчних властивостей грунтового покриву та стутнь змшносп умов мiсцезростання (слабо-, середньо-, сильно-, та дуже сильно змшет умови мiсцезростання [5]).
У визначенш заходiв iз ревп^зацй порушених територш варто також враховувати таю чинники, як:
ф1зико-географ1чт та природно-кл1матичт особливост! мюцевоси; господарське використання територй до моменту порушення; обсяг каттальних затрат на ревгтал1зацшт заходи; перспективне щльове використання ввдновлено! землц наявтсть матер1ально-техтчних ресурс1в на вщновлення земель; сощальний ефект вщ здшснення рев1тал1зацшних заход1в.
За слабо змiнених умов мюцезростання, тобто за незначно!' змiни едатопу, доцшьно здiйснити тiльки природоохороннi заходи iз сприяння природному са-мовщновленню порушено!' територй (рис. 2).
За середньо змшених умов мiсцезростання необхщне вже вжиття фгтоме-лiоративних заходiв, що передбачають так види робгт:
• обстеження порушено!' територй';
• розроблення проекту створення рослинност!;
• швба трав'яного вкриття та садiння деревно-чагарниково! рослинност!;
• здшснення агротехтчних заходiв догляду за рослинтстто.
ЗМ1НЕН1 УМОВИ М1СЦЕЗРОСТАННЯ
слабо змшеш середньо змшеш сильно змшеш дуже сильно змшеш
*
не значна змша едатопу, грунт не втратив родкгасть значна змша едатопу, грунт ще не втратив родючють значна змша едатопу, грунт практично втратив родкгасть значна змша едатопу, грунт втратив родюч1еть
1 | ЗАХОДИ | 1 1
сприяння природному вiднoвлeнню фптомелюративш рекультивацшш
РЕВ1ТАЛ13АЦ1Я ЛАНДШАФТУ
Рис. 2. Заходи з ревШалЬаци ландшафтiв залежно вiд ступеня змши умов
мкцезростання
Вщновлення продуктивносп грунту на територ1ях 1з сильно змшеними умовами мюцезростання можливе при проведенш як фгтомелюративних, так 1 рекультивацшних заходов. Комплекс робгт значною м1рою залежить вщ ступеня придатносп грунтов 1 потенцшно родючих порщ для росту рослинносп та ступеня деформацй поверхш порушено! територй.
На малопридатних грунтах 1 прських породах з несильно змшеним рельефом мюцевосп можливим е ведення люогосподарсько! та рекреацшно! фь томелюрацй, що передбачае такi види робгт:
• комплексне обстеження порушено! територй;
• розроблення проекту створення рослинносп;
• внесення мiнеральних та оргатчних добрив;
• сiвба трав'яного вкриття та садшня деревно-чагарниково! рослинносп;
• здшснення агротехтчних заходiв догляду за рослинтстю.
На сильно кислих \ сильно засолених грунтах \ грунтотворних породах доцшьним вже е виконання рекультивацшних робгт з обов'язковим нанесенням на порушену поверхню родючого шару грунту або потенцшно родючих грунтотворних порщ.
За дуже сильно змшених умов мюцезростання, коли на денну поверхню винесеш фгтотоксичш грунти та скельш породи \ конгломерати, в1дновлення продуктивносп земл1 можливе лише в раз1 здшснення комплексу рекультивацшних заход1в. Технолопчний процес вщновлення ландшафту повинен охоплю-вати такi види робгт:
• комплексне обстеження порушено! територй;
• дослщження геолопчно1 будови та складу порвд 1 грунту;
• обгрунтування та встановлення щльового використання земель;
• розроблення проекту рекультивацл.
• планування територи;
• створення екранувального захисного шару;
• нанесення потенц1йно родючих порщ та родючих грунпв;
• розроблення протиерозшних заход1в та заход1в 1з регулювання пдролопчного
режиму;
• внесення мшеральних та оргатчних добрив;
• с1вба трав 1 садшня деревно-чагарниковоi рослинност!;
• зд1йснення агротехтчних заход1в догляду за рослинним покривом.
Ощнювати ф1зичний (юльюсний) показник ревгташзацп грунтового пок-
риву пропонуемо на основ! коефщента вщновлення ландшафту (Кл), котрий виз-начаеться сп1вв1дношенням вiдновленоi територii (8^дн) до загальноi плошд пору-шень грунтового комплексу (£пор.):
Кл Sвiдн. 1 &пор. ^ 1
Для якiсноi оцiнки бiоекологiчних умов, якi створюються на вщновлених землях у процес здайснення ревiталiзацiйних заходiв, пропонуемо використову-вати так показники:
• потужтсть родючого та потенщйно родючого шар1в грунту;
• вмют поживних речовин (гумусу) в грунт!;
• кислоттсть I лужтсть грунпв (рН);
• структура та складетсть грунпв та тдстильних порвд
• мехатчний (гранулометричний) склад тдстильних порвд;
• пдролопчний режим грунту та тдстильних порвд;
• наявтсть I ввдсуттсть фпотоксичних новоутворень та включень;
• рельеф поверхт в1дновлено1 територи.
Розроблення бально1' оцiнки для кожного наведеного показника з подаль-шим 1'х сумуванням дала б змогу оцшити придатшсть ревiталiзованого грунтового покриву для майбутнього цшьового використання вiдновленоi територи - в сiльському -, люовому -, водному -, чи рекреацшному господарствах та формува-ти на цих землях економiчно i функцюнально обгрунтованого природного ландшафту.
Загалом, пiд час планування комплексу ревп^зацшних заходов необхщ-но виходити iз таких принципiв формування ландшафту:
• ввдповвдтсть сучасним сан1тарно-г1г1ен1чним нормам та вимогам;
• рацюнальна оргатзоватсть;
• економ1чна обгрунтоватсть;
• функциональна доцшьтсть;
• естетична щнтсть та привабливють.
Створення естетично цiнного та привабливого ландшафту на вщновлених землях можливе за умови наявносп достатнiх матерiально-технiчних ресурсiв та якiсного пiдбору видового складу рослинносп.
Пiдбiр видового складу рослинносп необхiдно здiйснювати за зональним географiчним принципом з врахуванням таких основних чинникiв:
• природно-кл1матичн1 умови району,
• рельеф вщновлено1 територи;
• ф1зико-мехатчт та ф1зико-х1м1чт властивосп грунтового покриву;
• бюеколопчна характеристика видового складу рослинност!
Формування ландшафту та створення трав'яного i деревно-чагарникового покриву на вщновлених територiях повинно базуватися на використанш видiв мюцево1 флори, екологiчно пристосовано1 до фiзико-географiчних i клiматичних умов району. Введення деревних порiд iнтродуцентiв, з одного боку, значно пщ-вищуе цштсть та привабливiсть ландшафту, з шшого, знижуе приживлюванiсть та стiйкiсть цих видiв до пошкоджень ентомо- i ф^ошкщниками. На вiдновлених територiях, як характеризуються значним перепадом висот та крутими схилами, доцiльним е формування ландшафту iз рослинностi з добре розвиненою корене-вою системою, що сприятиме за^пленню та запобiгатиме ерози вiдновленого верхнього родючого шару грунту.
На збщнених грунтах при створенш рослинностi варто вiддавати перевагу видам-ол^отрофам, якi характеризуються:
• невисокою вибагливштю до грунтових умов (невибаглившть до вмшту пожив-них речовин та можливють росту на бвдному грунтовому субстрат!);
• здаттстю покращувати ф^зико-х^м^чт властивост грунту за рахунок творен-ня гумусу та збагачення азотом;
• швидким ростом на початков1и стади розвитку коренево1 системи та наземно1 частини.
При створенш на вщновлених територ1ях потужного шару 1з родючих грунт1в та потенцшно родючих пор1д можливим е використання i мезотрофно1 рослинносп. Загалом, на пiдставi здiИснених дослiджень впчизняними науков-цями, встановлено, що на вщновлених територ!ях, залежно в1д придатносп грунтов до 61олог1чного освоення, можливим е використання близько 40 вид1в деревних i чагарникових пор1д. НаИкращими показниками росту на збщнених грунтах вщзначаються такi породи: облшиха татарська, акаци бiла та жовта, яблуня люо-ва, клени польовиИ та ясенелистиИ, сосни звичайна та прська, топол1 канадська i чорна, береза повисла, клен татарський. На багатших грунтах можливе використання таких порщ: дуби червоний i скельний, липи широколиста i др!бнолиста, ялина звичайна, сосна Веймута, модрина европейська тощо [2, 4-6].
На сьогодш в Укра1'ш здшснюють значнi комплекснi науковi дослщження 1з створення та формування на в!дновлених територiях естетично ц1нних i при-вабливих ландшафтiв. Проте, питання ревiталiзацiï грунтового покриву та створення на них щнних природних ландшафтiв е i надалi надзвичайно актуальними, особливо в м1сцях штенсивного ведення геологорозвiдувальних ро61т, розроблення корисних копалин в1дкритим i пщземним способами та д1яльност1 прничо-збагачувальних i переробних пiдприемств.
Рiзноманiтнiсть природних зон краши, фiзико-географiчних раИонiв, при-родно-клiматичних умов мiсцевостеИ та характеру техногенноï дiï на природн1 екосистеми, спричинюе необхiднiсть пост1Ино удосконалювати та розробляти нов1 методи i способи ведення природоохоронних, фiтомелiоративних i рекуль-тивацiИних заходiв 1з ревiталiзацiï порушених територiИ. Це, своею чергою, дасть змогу не тшьки зменшити термши вiдновлення продуктивност1 земель, але И створити на мющ "промислових пустель" нов1 культурн1, естетично ц1нн1 та приваблив! ландшафти.
Л1тература
1. Геник Я.В. Рекультивация: оценка та розрахунок роб^т / Я.В. Геник, А.П. Дида. - Льв1в : Вид-во "Вщродження", 1998. - 46 с.
2. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фiтомелiорацiя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Львiв : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
3. Статистичний щорiчник Украши за 2008 piK / Держкомстат Украши / за ред. О.Г. Осауленка / вщп. за вип. П.П. Забродський. - К. : Вид-во ДП мIнфоpмацiйно-аналiтичне агенство", 2009. - 566 с.
4. Геник Я.В. Фiтомелiоpацiя та рекультиващя як складники сталого розвитку територш / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 8-12.
5. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - Л^в : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
6. Геник Я.В. Еколопчш основи люово! ф^омелюрацп та рекультивацп порушених земель / Я.В. Геник // Люове господарство, люова, паперова та деревообробна промисловють : мiжвiд. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 33. - С. 33-37.
Генык Я.В. Ревитализация почвенного покрова как основа возобновления ландшафта
Приведены основные факторы нарушения почвенного покрова и перечень мероприятий из ревитализации ландшафтов в зависимости от степени изменения условий местопроизрастания. Рассмотрены принципы формирования растительности на возобновленных землях.
Ключевые слова: нарушены территории, ревитализация почвенного покрова, фитомелиорация, рекультивация, возобновление ландшафта.
Henyk Ya.V. Revitalization of soil as a basis for recovery of landscape
Provided main factors for changes of soil, and list of events on revitalization of landscapes depending on stage of changes of conditions of growing places. Reviewed principles of forming the plants in recultivated soils.
Keywords: damaged territories, revitalization of soil, fitomelioration, recultivation, renovation of landscape. _
УДК[33+34:330.15/(327) Доц. I.А. Дубовiч, канд. геогр. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
теоретико-методолог1чн1 засади транскордонного економ1ко-правового регулювання природокористування
Звернено увагу на актуальшсть дослщження охорони, вщтворення та викорис-тання природних ресурав у прилеглих до кордону теpитоpiях. Подано основш право-вi акти, як регулюють в Укрш'ш умови транскордонного ствроб^ництва у сфеpi охорони довкшля й використання природних ресурав, а також порядок доступу до еко-лопчно'1 шформацп. Запропоновано увести в еколого-економiчний цикл наук такий науково-дослщний напрямок як "транскордонне еколого-економiчне право". Проана-лiзовано науково-дослщний напрям - транскордонне еколого-економiчне право.
Ключов1 слова: природокористування, економiчне право, транскордонне еколо-го-економiчне право, транскордонне ствроб^ництво, транскордонна еколопзащя економши, екологiчна економiка, сталий розвиток.
У зв'язку з еколопчними, економ1чними, правовими та шшими змшами, що вщбуваються у наш час в Укрш'ш та сусщшх державах, особливого значення слщ надавати вивченню проблем охорони, в1дтворення та використання природних ресуршв у прилеглих до кордону територ1ях. Адже вщ ефективного використання природних ресурс1в та забезпечення охорони довюлля в прикордонних ре-гюнах залежить не тшьки стабшьне функцюнування економши на регюнальному р1вш, добробут населення, безпека життед1яльносп людства i перехщ до концеп-
