На основе анализа данных из лесохозяйственных предприятий, расположенных в регионе Украинских Карпат, проанализирована зависимость между ежегодным объемом ветровальной древесины и солнечной активностью. Показано, что между этими показателями существует средняя корреляционная зависимость, а наибольшие объемы ветровалов и буреломов в горных лесах наблюдаются при экстремальных значениях солнечной активности.
Ключевые слова: Украинские Карпаты, солнечная активность, ветровалы леса, лесоводство.
Lavnyy V. V., Masepa V.H. Influence of solar activity on forest windthrows and windfalls in the Ukrainian Carpathians
The dependence between annual volume of windthrowed wood and solar activity are analyzed according to the facts forestry enterprises which are located in the Ukrainian Carpathians region. Moderate correlation connection is between these parameters. The biggest volume of windthrows and windfalls are observed in the mountain forests as a result extreme indices of solar activity.
Keywords: the Ukrainian Carpathians, solar activity, forest windthrows, silviculture.
УДК 504.062:504.05Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ТЕХНОЛОГ1ЧНА КЛАСИФ1КАЦ1Я ПОРУШЕНИХ ЕКОСИСТЕМ З МЕТОЮ IX РЕВ1ТАЛ1ЗАЦН
Запропоновано схему розробки технолопчно! класифжаци порушених екосис-тем з метою !х вщновлення. Охарактеризовано ознаки технолопчно! класифжаци порушених земель та критери 1х встановлення. Наведено заходи, виконання яких пот-ребуе розробки та застосування технолопчно! класифжаци порушених екосистем.
Ключовг слова: порушеш екосистеми, технолопчна класифжащя порушених екосистем, ф^омелюращя, рекультиващя, вщновлення ландшафту.
Збшьшення потреб людства у природних ресурсах, розвиток промис-ловосп, урбашзацшш процеси, спорудження лшш комушкацш, нестале та не-ефективне ведення сшьського та люового господарств, а також значне забруд-нення навколишнього природного середовища зумовлюють порушення природних екосистем та породжують як еколопчних, так 1 сощально-економ1чш проблеми [1-4]. Щор1чно виробничою та господарською д1яльшстю людини в Украш порушуеться в1д 1,2 до 3,5 тис. га продуктивних земель [5, 6]. Значна площа порушень зумовлюе необхщшсть проведення масштабних науково-обгрунтованих фггомелюративних 1 рекультивацшних заход1в, що передбачае необхщшсть розробки технолопчних класифжацш порушених екосистем.
Питання класифжацп та типологп порушених виробничою та промис-ловою д1яльшстю людини територш вивчали науковщ р1зних науково-дослщ-них та науково-навчальних установ. Найбшьш детально ми розроблеш класи-фжацп техногенно порушених земель, як утворилися внаслщок розробок ко-рисних копалин та д1яльност1 прничих, прничо-збагачувальних та прничо-переробних тдприемств. Ц класифжацп базувались на декшькох критер1ях, переважно, на систематизацп форм техногенного рельефу та !х походженш, складу порщ 1 ступеня !х придатносп до формування рослинного вкриття, можливосп та характеру природного заростання рослиншстю та ступенем складносп ведення ф1томелюративних 1 рекультивацшних заход1в [3, 7-10].
На сьогодш використання технологiчних класифiкацiй порушених тери-торш, зокрема i техногенних, не набуло широкого застосування. Разом з тим, без використання даних земельно-облжово! та ресурсно-облжово! документа-цп, яка вщображае конкретнi границi порушених територш, а також межi територш, якi порушуватимуться в перспектив^ неможливе виконання проектних та технiчних робгг iз вiдновлення порушених екосистем та проектування на перспективу необхiдних обсяпв робiт iз ревп'атзаци порушених ландшафтв.
З метою успiшного проектування необхдних заходiв iз вiдновлення порушених земель, на основi напрацювань науковцiв рiзних iнституцiй та власних дослщжень, пропонуемо технологiчну класифiкацiю порушених земель, яка об'еднуе процеси як порушення територiй, так i вiдновлення лан-дшафтiв i включае такi основш класифiкацiйнi ознаки (табл.):
категорп порушених земель ^ типи та шдтипи порушень ^ ^ ранги та шдранги порушень ^ види та тдвиди порушень ^ ^ напрям вщновлення -> технологiя вiдновлення ^ ^ складнiсть вiдновлення ^ час вщновлення Кожна запропонована класифiкацiйна ознака встановлюеться за сво-1ми критерiями (табл.). Так, категорп порушених земель видшяються за зе-мельними упддями, якi систематично використовують за встановленим приз-наченням i виконують природничо-юторично визначенi завдання. Це можуть бути землi сiльськогосподарського призначення, лiси та люовкрип площi, ур-банiзованi територп, техногенно змiненi землi тощо. Границ цих земель, пе-реважно, вщображеш в земельно-облiковiй документацп з метою надання зе-мельних дiлянок землекористувачам (рис.).
Табл. Ознаки технологiчноí класифтацп порушених земель
Номер ознаки Класифжацшш ознаки Критерп встановлення 3 класифжацшних ознак
1 Категор1я порушених земель За порушеними земельними упддями
2 Тип порушень За чинниками порушень
3 Ранг порушень За зм1нен1стю умов мюцезростання
4 Вид порушень За видами технолопчного використання
5 Напрям в1дновлення За видами господарського освоення
6 Технолог1я вщновлення За технолопчним процесом в1дновлення
7 Складтсть вщновлення За ступенем техн1чно! складност процесу в1дновлення
8 Час вщновлення За термшами вщновлення порушених земель
Типи порушень видшяють за чинниками, яю призводять до негатив-них трансформацш в екосистемах, змшюють просторову структуру фиоце-нозу та властивосп едафотопу. Це порушення, яю виникли внаслiдок ди нес-приятливих абiотичних та бiотичних природних чинниюв або внаслiдок антропогенно! дiяльностi (рис.). Типи порушень можна детальшше класифжу-вати та видшяти пiдтипи. Зокрема, пiдтипами категорп техногенно порушених земель можуть бути: геологорозвщка, тдземш гiрничi роботи, вщкрип гiрничi роботи, переробка та збагачення корисних копалин, створення лшш комушкацш тощо.
Ранги порушень видшяють за характером змiненостi умов мюцезрос-тання, що вказуе на стутнь порушеностi бiогеоценозу - сильно-, середньо-та слабопорушений (рис.). Ранги порушень доцшьно ще бiльш детально кла-сифiкувати на пiдранги за ступенем порушеносп територп та ступенем пору-шення рiзних компонентiв бюгеоценозу, насамперед едафотопу - суцiльний, частковий, фрагментарний.
ТЕХНОЛОПЧНА КЛАСИФЖАЦ1Я ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ
КАТЕГОРП
Земл1 с ш ьсъ ко го с п одарсько го пртначення
Л ¡си та Л1СОВКрИ Г] площ]
Урбатзоваш територп
Техногенно порушен! земл1
ТИПИ
антропогснш
абютнчш
бЮТИЧШ
РАНГИ
сильно порушен!
середньо порушен!
слабо порушен!
В ИДИ
(для техногенно порушених -земель) ,,
кар ери
I ер и ко ни
смптезвалища
насипи транше!
■ 1 , НАПРЯМИ
люогос подарськи й адьськогосподарський волн ого с п одарськ и й
рекреацжний при родоохоро н н и й буд! велы 1и й
1 1 ТЕХНОЛОГ! Я 1 г
сприяння природному поновлен ню ф ¡том ел юра ц] я рекультивация
| СКЛАДНЮТЬ 1'
проста ускладнена складна
1' | ЧАС 1'
коротко стро ков и й середньосгроковий ДОВ! «строковий
Рис. Фрагмент технологiчноT класифжацп порушених земель
Види порушень визначають на пiдставi виробничо-технологiчних ут-ворень, що виникають внаслiдок ди природних чи переважно антропогенних чинниюв. Так, зокрема, для категорп техногенно порушених земель видами утворень е: кар'ери, зовнiшнi та внутрiшнi вiдвали, просщання та провали по-верхнi, транше!, насипи, смптезвалища тощо (рис.).
Напрями вщновлення порушених територiй визначають на основi встановлення придатностi порушених земель для певного виду !х господарсь-кого освоення - сiльськогосподарського, люогосподарського, рекреацiйного, водногосподарського, природоохоронного, будiвельного (рис.). Так, внасль док порушень, що спричинили незначну змiну едафопому (слабо змшеш умо-
ви мюцезростання) можливе подальше сшьськогосподарське, люогосподарсь-ке чи рекреацшне використання територiй. Натомють, за умови сильноï змiни едафотопу, коли Грунтовий покрив повнiстю втратив свою родючють, люо-господарське, рекреацшне чи природоохоронне освоення можливе тшьки тс-ля проведення фiтомелiоративних чи рекультивацшних заходiв. У межах ^eï клаcифiкацiйноï одиницi доцiльно вказувати цшьове використання вщновле-них земель. Так при рекреацшному напрямi вiдновлення порушених територш можуть створюватися люопарки, парки, сквери, зони вiдпочинку та спорту чи навиь насадження спещального призначення.
Вибiр напряму вщновлення та цiльове використання порушених територш повинно базуватись на вcебiчному вивченш змiн, якi вiдбуваютьcя внаслщок порушень та технiчнiй i економiчнiй оцiнцi напряму землекористу-вання. Ц доcлiдження та розрахунки повиннi визначити економiчну необхщ-нicть та доцшьнють ревiталiзацiï порушених земель.
Технологiю вщновлення встановлюемо за способом вiдновлення по-рушеноï територiï, що базуеться на обгрунтуваннi вибору необхiдних заходiв iз ревiталiзацiï земель. Так внаcлiдок незначноï змiни едафотопу можуть про-водитись тшьки заходи iз сприяння природному поновленню рослинного вкриття. За середньозмшених умовах мicцезроcтання вже необхiдно проводи-ти фiтомелiоративнi, а внаcлiдок сильно змшених умов мicцезроcтання - ре-культивацiйнi заходи (рис.). Технологiя вщновлення повинна також передба-чати вибiр найрацiональнiших i найефективнiших сучасних методiв ведення фiтомелiоративних чи рекультивацiйних заходiв.
Складнicть ведення робiт iз фггомелюрацп чи рекультивацiï поруше-них земель, що визначаеться ступенем порушення екосистеми та ступенем змiненоcтi умов мюцезростання, можна класиф^вати на просту, ускладнену та складну ревiталiзацiю ландшафту (рис.). Час вщновлення ландшафту виз-начаемо за термiном, який минув вщ моменту порушення до повного вщнов-лення його продуктивноcтi. При цьому продуктивнicть вiдновленого ландшафту не повинна поступатись продуктивносп сусщнх непорушених лан-дшафтiв. Загалом час повного вщновлення порушених земель можна класи-фiкувати на короткостроковий (до 5 рокв), середньостроковий (вщ 5 до 10 роюв) та довгостроковий (понад 10 роюв).
Кожну з наведених технолопчних клаcифiкацiйних ознак можна ще бiльше деталiзувати з метою точного виявлення процесу розвитку та ступеня порушеност ландшафту, а також проведення необхщних ревiталiзацiйних за-ходiв. Запропоновану схему технологiчноï клаcифiкацiï порушених земель дощльно використовувати пiд час:
• швентаризаци порушених земель на певнш територiï чи в репонц
• прогнозування порушень земельних упдь;
• районування та планування заходш iз ревiталiзацiï порушених земель;
• розроблення проектiв iз фiтомелiорацiï та рекультивацп порушених терито-р^й;
• розрахунку економiчних затрат на вщновлення продуктивноcтi порушених земель.
Висновки. З метою бшьш обгрунтованого та устшного проектування заходiв iз вiдновлення порушених екосистем, необхщним е розгляд питань щодо систематизацп та типолопзацп порушених ландшафтв, що передбачае розробку технолопчно! класифжацп порушених земель.
Запропонована технолопчна класифiкацiя порушених земель, що об'еднуе процеси як порушення, так i вiдновлення ландшафтiв, включае такi основн класифiкацiйнi ознаки: категорп порушених земель -> типи та щдти-пи порушень -> ранги та шдранги порушень -> види та шдвиди порушень -> напрям вiдновлення -> технологiя вiдновлення -> складнiсть вщновлення -> час вiдновлення. Кожна запропонована класифжацшна ознака встанов-люеться за сво!ми визначеними критерiями.
Технологiчну класифжащю порушених земель доцiльно використову-вати з метою: швентаризацп порушених земель конкретного регюну, району-вання та планування заходiв iз ревиаизацп порушених екосистем, розроблен-ня проектiв iз фггомелюрацп та рекультивацп порушених територш; розра-хунку економiчних затрат на вщновлення продуктивностi порушених земель.
Створення технолопчних класифiкацiй порушених територiй та ство-рення технологiчних схем вщновлення порушених земель дасть змогу бшьш обгрунтовано та успiшного проектувати необхщщ заходи з вiдновлення порушених екосистем, оптимiзувати процес ревиатзацп порушених ландшафтв, створювати бiльш продуктивнi фггоценози та зменшити термiни вiдновлення порушених природних екосистем.
Л1тература
1. Голубець М.А. Пл1вка життя / М.А. Голубець. - Льв1в : Вид-во "ПоллГ, 1997. - 185 с.
2. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Сшт", 2003. - 540 с.
3. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фггомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Льв1в : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
4. Зерб1но Д.Д. Еколопчы катастрофи у свт та в Укра1н1 / Д.Д. Зербшо, М.Р. Гжегоць-кий. - Льв1в : Вид-во "Бак", 2005. - 280 с.
5. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2011 рк / Державна служба статистики Укра!ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 560 с.
6. Укра!на у цифрах у 2011 роцг корот. стат. довщ / Державна служба статистики Укра-!ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 252 с.
7. Моторина Л.В. Промышленность и рекультивация земель / Л.В. Моторина, В.А. Овчинников. - М. : Изд-во "Мысль", 1975. - 240 с.
8. Стеревська Л.В. Рекультиваця земель / Л.В. Стеревська. - К. : Вид-во "Урожай", 1977. - 128 с.
9. Уолворк К. Нарушенные земли / К. Уолворк. - М. : Изд-во "Прогресс, 1979. - 270 с.
10. Геник Я.В. Рекультиваця: оцшка та розрахунок робгт / Я.В. Геник, А.П. Дида. -Льв1в : Вид-во "Вщродження", 1998. - 46 с.
Генык Я.В. Технологическая классификация нарушенных экосистем с целью их ревитализации
Предложена схема разработки технологической классификации нарушенных экосистем с целью их восстановления. Охарактеризованы признаки технологической классификации нарушенных земель и критерии их установления. Приведены мероприятия, выполнение которых требует разработки и применения технологической классификации нарушенных экосистем.
Ключевые слова: нарушенные экосистемы, технологическая классификация нарушенных экосистем, фитомелиорация, рекультивация, восстановление ландшафта.
Henyk Ya.V. Technological classification of damaged ecosystems for
their revitalization
A scheme for technological classification of damaged ecosystems for their revitaliza-tion is proposed. The features of technological classification of damaged soils and their cri-terions are characterized. The activities are listed which need to develop and be applied the technological classification of damaged ecosystems.
Keywords: damaged ecosystems, technological classification of damaged ecosystems, phytomelioration, recultivation, landscape revitalization.
УДК338.48 Викл. Н.В. Василиха -
Ужгородський торговельно-економ1чний тститут КНТЕУ, м. Ужгород
КОНЦЕПЦ1Я ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ РОЗВИТКУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
Розглянуто органiзацiйно-економiчний механзм ефективного розвитку ринку туристичних послуг. Зокрема, висвгтлено структуры елементи оргашзацiйно-еконо-мiчного механзму: ринковi механзми регулювання, нормативно-правове регулю-вання та шляхи пщвищення ефективност його функцюнування. Запропоновано кон-цепшю ефективного розвитку ринку туристичних послуг, яка дае змогу пщвищити ефективнють дiяльностi туристичних пщприемств та iнвестицiйну привабливiсть ре-гюну.
Ключовг слова: концепцiя, туризм, органiзацiйно-економiчний механiзм, ринок туристичних послуг, Карпатський регюн.
Постановка проблеми. Ринок туристичних послуг е не лише одним з найбшьших 1 високоприбуткових, але 1 найбшьш динам1чно розвиваеться. Характерною рисою ринку туристичних послуг е те, що найважлившим еле-ментом його розвитку е реалiзацiя туристичних послуг. В умовах жорстко! конкуренцп на ринку туристичних послуг необхдно проводити продуману полггаку як з боку держави, так ! з боку регюнально! влади. У цих умовах найважлившою метою державно! ! репонально! полггаки розвитку ринку туристичних послуг е забезпечення потреб споживач!в туристичного продукту, виробленого в репощ. Саме ефективнють розроблюваних заход!в щодо розвитку ринку ! реал!зацп туристичних послуг i рацюнальне використання туристичного потенцiалу е одним з головних напрям!в розвитку цього ринку в держав! загалом ! в кожному регiонi.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Виршенню окремих задач органiзацiйно-економiчного механзму розвитку ринку туристичних послуг в Украш присвяченi роботи впчизняних учених Л.П. Дядечко, М.П. Бон-даренко, О. О. Любщево!, Л.1. Гонтаржевсько! та шших. Проте, на нашу думку, в цих працях не повною м1рою дослщжено вс1 компоненти механiзму цього ринку, !х вплив на його розвиток та ефективне функцюнування.
Метою роботи е розроблення концепцп органiзацiйно-економiчного механiзму розвитку ринку туристичних послуг.
Виклад основного матер1алу. Економiчне управлiння будуеться на цшеспрямованих рiшеннях, що приймаються на основ1 аналiзу та багатоварь антних економiчних розрахункiв на майбутнiй (плановий) перюд з урахуван-ням шдикативного планування, яке мае характер рекомендацш (побажань)