CC BY
61
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.11
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 504.05:574.4 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ОСНОВН1 ПРИЧИНИ УТВОРЕНЬ ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ ЕКОСИСТЕМ ТА IX НЕГАТИВН1 НАСЛ1ДКИ
Наведено та охарактеризовано основш соцiальнi та економiчнi причини утворень техногенно порушених екосистем. Висвiтлено основш змши в бiогеоценозах внаслiдок негативних техногенних порушень довкiлля. Розглянуто можливост додаткового ф> нансового забезпечення заходiв iз вiдновлення техногенно порушених ландшаф™. Наведено основнi негативнi еколопчш, економiчнi та соцiальнi наслiдки техногенних порушень на стан навколишнього природного середовища.
Ключовг слова: техногенно порушеш екосистеми, соцiальнi та економiчнi причини техногенних порушень, негативш наслiдки техногенних порушень на довкшля.
1нтенсивний розвиток господарсько-промислово! д1яльност1 людини протягом останшх десятил1ть та пошук 1 розроблення нових родовищ корисних копалин призводить до посилено! експлуатацп природних багатств, росту впли-ву виробництва на природш ландшафти, вщчуження значних площ люогоспо-дарського та сшьськогосподарського використання, порушень 1 деградацп рос-линного та Грунтового вкриття, актив1зацп карстових процешв 1 зсув1в, втрат видового бюлопчного р1зномашття, забруднення навколишнього природного середовища [1-5]. За даними Державного агентства земельних ресурив, з 2002 по 2011 рр. в Украш порушено 17,0 тис. га продуктивних земель, бшь-шють з яких використовували в люовому та сшьському господарствах [6, 7].
Утворення техногенно порушених екосистем зумовлеш р1зномаштними сощально-економ1чними причинами, яю в сукупност призводять до деградаци та нав1ть повного знищення Грунтового покриву та рослинного вкриття. Основ-ними економ1чними причинами утворення техногенно порушених екосистем на територп кра!ни е: збшьшення потреб людини у природних ресурсах та !х нера-цюнальне добування, розширення площ розробок корисних копалин, швидю темпи житлового та промислового буд1вництва, нагромадження обсяпв твердих побутових вщход1в та в1дход1в промислового виробництва, спорудження лшш комушкацш, трубопровод1в та енергосистем, нестале ведення сшьського, люо-вого та водного господарств, забруднення природного довкшля внаслщок техногенних катастроф (рис.).
Найбшьш1 за площею техногенш порушення ландшафпв виникають на територ1ях штенсивних розробок поклад1в корисних копалин. Так, зокрема в Карпатському регюш Укра!ни значш територп техногенних ландшафпв зосере-джеш в мюцях розробок поклад1в с1рки, вугшля, калшно! сол1 та буд1вельних матер1ал1в. Добування корисних копалин вщкритим 1 тдземним способом призводить до утворення кар'ерно-вщвальних титв техногенного ландшафту та спричиняе деградащю рослинного вкриття та Грунтового покриву. Кр1м цього,
добування корисних копалин супроводжуеться поширенням несприятливих ек-зогенних геологiчних процесiв, що проявляеться просщанням земно!' поверхнi, зсувами та карстами, вггровими та водними ерозiями. Це потребуе значних ма-терiальних i трудових затрат на вщновлення первинного ландшафту та продуктивной цих територiй.
АНТРОПОГЕНН1 ПРИЧИНИ УТВОРЕНЬ ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ ЕКОСИСТЕМ
ЕКОНОМ1ЧН1
I
1
1 збшыпення потреб у природных ресурсах
1 збшыпення площ розробок корисних копалин;
1 ведения промислового та житлового буд1вництва;
1 збшыпення обсяпв промислових вщход1в;
1 збшыпення обсяпв та площ шд твердими побутовими вщходами;
1 спорудження лшш комушкацш, трубопровод1в 1 енергосистем;
1 нестале ведения сшьського, люового та водного господарств;
1 забруднення природного довкшля внаслщок техногенних катастроф.
СОЩАЛЬШ
I
недосконалють законодавчо'1 бази; недотримання та порушення закошв 1 постанов;
порушення норм 1 правил сощальних стандарте;
недостатне фшансування заход ¡в ¡з запоб1гання техногенних порушень; недостатшсть коитв для проведения необхщних ф1томелюративних та рекультиващйних заход1в; недостатня ¡шщатившсть громадськосп у проведенш заход1в ¡з вщновлення техногенно порушених екосистем.
Рис. Основт причини утворень техногенно порушених екосистем
Урбашзацшш процеси, що супроводжуються розширеним будiвництвом промислових i житлових споруд, прокладанням лiнiй комунiкацiй призводять до утворень значних за площами денудацiйних i акумулятивних форм техногенного рельефу та спричиняють руйнування та витюнення первинного рослинно-го вкриття, появи та домшування рудеральних та синантропних видiв рослин, знищення та перемiшування сформованих столптями генетичних грунтових го-ризонтiв i утворення грунтових новоутворень - будiвельного смiття, яке змiнюе кислотно-лужний баланс грунту, що унеможливлюе вiдновлення природно! рослинностi.
Збiльшення обсягiв промислових i побутових вiдходiв зумовлюе необ-хщшсть розширення старих та створення нових пол^ошв твердих побутових вiдходiв. Бшьшють з наявних у Карпатському регюш кра!ни на кiнець 2012 р. 1155 смптезвалищ та 36 пол^ошв твердих побутових вiдходiв не вщповщають вимогам екологiчно безпечного !х утримання, а тому !х можна вважати еколо-гiчно небезпечними об'ектами регюну, що спричиняють значне забруднення природного середовища [8-11]. Крiм цього, низька еколопчна культура мюце-вого населення часто стае причиною появи нових несанкщонованих смптезвалищ, як переважно виникають поблизу рiчок у сшьських мiсцевостях.
Створення нових та розширення старих пол^ошв твердих побутових вiдходiв, а також утворення несанкцiонованих стихшних звалищ побутового смiття призводить до забруднення атмосферного повггря, грунтового середови-
^уковий вкник 11.1ТУ yKpa'1'ни. - 2G13. - Вип. 23.11
ща та пiдземниx вод токcичними речовинами, а також шричиняе чacткове зни-щення роcлинноcтi та Грунтового покриву.
Оотовними cоцiaльними причинами yтворення теxногенно порyшениx екоcиcтем е: недоcконaлicть зaконодaвчоï бази та недотримання положень чин-ниx зaконiв i поcтaнов, порyшення норм i правил cоцiaльниx cтaндaртiв, недо^ татне фiнaнcyвaння зaxодiв для запоб^ання теxногенниx порyшень i проведен-ня зaxодiв iз вiдновлення продyктивноcтi порyшениx лaндшaфтiв, а чacтково i недостатня iнiцiaтивнicть оргaнiв caмоврядyвaння та громaдcькиx оргaнiзaцiй y проведеннi робiт iз вiдновлення роcлинноcтi на теxногенно порyшениx терито-рiяx та cтворення новиx продyктивниx лicовиx чи aгрокyльтyрниx ландшафпв (риc.). Hедоcконaлicть зaконодaвчоï бази, а частково i порyшення чинниx зако-нiв та поcтaнов, призводять до вiдчyження знaчниx площ продyктивниx земель та ïx викориcтaння не за призначенням. Ошбливо це cтоcyeтьcя територш уста-нов природно-зaповiдного фонду краши, де на ïx земляx, в останш роки, чacто ведетьcя приватне житлове бyдiвництво.
Hедоcтaтнe фiнaнcyвaння зaxодiв iз зaпобiгaння теxногенниx порушень, а також зaxодiв iз лiквiдaцiï екологiчниx нacлiдкiв дiяльноcтi промиcловиx тд-приемств призводить до невиконання в повниx обcягax плaнiв iз вiдновлення продуктивност! теxногенно порyшениx земель. Зокрема на Львiвщинi через вщ-cyтнicть державного фшажування на проведення вiдновлювaльниx робгг не ви-конyютьcя плани з фггомелюрацп та рекyльтивaцiï порyшениx земель у Бро-дiвcькомy, Бycькомy, Жидaчiвcькомy, Жовкiвcькомy, Перемишлянcькомy та Сокaльcькомy рaйонax [12]. Aнaлогiчнi проблеми щодо фшажування зaxодiв iз вiдновлення порyшениx земель виникають i в iншиx облacтяx Кaрпaтcького ре-гiонy крaïни.
За даними облacниx Головниx yпрaвлiнь статистики, протягом 20082010 рр. на Закарпатп зaxоди iз вiдновлення порyшениx земель проведенi на площi 0,37 тиа га, на Iвaно-Фрaнкiвщинi - 4,18 тиа га, на Львiвщинi -14,б4 тиc. га, на Чершвеччиш - 0,23 тиc. га [8-11]. Проте, виконання циx зaxо-дiв не забезпечуе в повному обcязi вiдновлення земель, якi щорiчно порушу-ютьcя в Кaрпaтcькомy репош крaïни.
Haявнicть Gвропейcькиx Грaнтовиx програм, що реaлiзyютьcя рiзномa-нiтними мiжнaродними блaгодiйними iнcтитyцiями i фондами (Програма роз-витку ООН (UNDP), Глобальна Еколопчна Фyндaцiя (GEF), Мiжнaродний банк реконструкцп та розвитку, Програма ООН з навколишнього тередовища (UNEP), 1САР '^днання", Мiжнaродний cоюз з оxорони природи i природниx реcyрciв (IUCN), Фyндaцiя формування Gвропейcькоï екологiчноï мережi (EECONET Action Fund), Bcеcвiтнiй фонд природи (WWF), Bcеcвiтнiй центр мошторингу оxорони довкiлля (WCMC), Рада Gвропи, Свiтовий Банк (World Bank) та шш^, надають змогу додаткового економiчного забезпечення зaxодiв iз вiдновлення продуктивност! порyшениx територiй, зокрема i теxногенно по-рyшениx земель. Приклaдiв отримання кошпв громaдcькими оргaнiзaцiями на вщновлення продyктивноcтi Грунтового покриву та формування ро^инного вкриття на теxногенно порyшениx територiяx, зокрема i в зонax дiяльноcтi гiр-ничодобyвниx пiдприeмcтв, е достатньо. Проте недоcтaтнicть cпiвпрaцi держав-
1. .icoBe Ta сaдово-пaркове господaрство
11
них структур, оргашв влади i самоврядування та громадських оргашзацш, а частково i неузгоджешсть ïxhîx дш, призводять до зниження ефективносп дь яльностi з повнощнного вiдновлення техногенних ландшафтiв.
Процеси порушення природного середовища та утворення нових техногенно порушених ландшафпв, породжених рiзноманiтними причинами, призводять до негативних еколопчних, економiчних та сощальних наслiдкiв, основни-ми серед яких е:
• деформацiя поверхш, утворення нових денудацiйних та акумулятивних форм техногенного рельефу;
• деградацiя, а частково i повна втрата родючосл Грунтового покриву;
• забруднення Грунтового покриву токсичними речовинами та вщходами, змiна його хiмiчного складу;
• змша видового складу та структури фiтоценозу, а школи i повне знищення рос-линного вкриття;
• зменшення рiвня бiологiчного рiзноманiття;
• порушення бiогеохiмiчних зв'язкiв та кругообiгу речовин у бiогеоценозах;
• зменшення територш лiсогосподарського чи сiльськогосподарського викорис-тання;
• виникнення конфлiктiв у сферi землекористування;
• забезпечення виконання правових i техшчних вимог щодо вдаовлення порушених територш;
• пошук необхдаих матерiальних ресурсш на вщновлення техногенно поруше-них земель;
• значш матерiальнi та трудовi затрати на проведення комплексних фггомелюра-тивних чи рекультивацшних заходiв iз вiдновлення продуктивностi техногенно порушених територш.
Висновки. Щорiчно промислово-виробничою дiяльнiстю людини в Ук-раïнi порушуеться значна площа продуктивних земель, що спричинюе появу нових техногенно порушених ландшафпв.
Основними економiчними причинами утворення техногенно порушених екосистем е: збшьшення потреб людства у природних ресурсах, урбашзацшш процеси, розвиток промисловост та збшьшення обсяпв промислових i побутових вiдходiв. Найшюдлив^ наслiдки для довкшля спричиняють шдземна та вщкрита розроблення покладiв корисних копалин, що супроводжуеться утво-ренням кар'ерно-вiдвальних титв техногенного ландшафту iз деградованим рослинним вкриттям та Грунтовим покривом.
Основними сощальними причинами утворення техногенно порушених екосистем е: недосконалють законодавчоï бази та недотримання положень чин-них закошв i постанов, порушення норм i правил сощальних стандарпв, недос-татне фiнансування заходiв iз запоб^ання техногенних порушень та проведення робгг iз вiдновлення порушених ландшафтiв, недостатня шщативнють органiв самоврядування та громадських оргашзацш у проведеннi робiт iз вiдновлення рослинностi на техногенно порушених землях.
Недостатшсть матерiальних ресурсiв на реалiзацiю природоохоронних заходiв та неможливють повноцiнного економiчного забезпечення заходiв iз вiдновлення техногенно порушених територiй зумовлюють не виконання в ок-ремих районах Карпатського регюну плашв з фиомелюрацп та рекультивацiï
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.11
порушених земель. Наявшсть Свропейських Грантових програм, що реалiзують-ся рiзноманiтними мiжнародними благодшними iнституцiями i фондами, нада-ють змогу додаткового економiчного забезпечення заходiв i3 вiдновлення про-дуктивносп техногенних екосистем.
Процес техногенного руйнування природних ландшафпв, породжений рiзними причинами, призводить до негативних еколопчних, економiчних та со-цiальних наслiдкiв, серед яких основними е: деформацiя поверхнi та змша рельефу, деградацiя та забруднення, а частково i повна втрата родючосп Грунтового покриву, змша видового складу та структури фггоценозу, а школи i пов-не знищення рослинного вкриття, пошук необхвдних матерiальних ресурсiв на технiчне i правове забезпечення повного вiдновлення продуктивносп техноген-но порушених земель.
Л1тература
1. Геник Я.В. Рекультиващя: ощнка та розрахунок робп / Я.В. Геник, А.П. Дида. - Льв1в : Вид-во "Вщродження", 1998. - 46 с.
2. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фпомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник,
A.П. Дида, М.М. Колодко. - Льв1в : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
3. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель / Р.Н. Панас. - Львов : Изд-во при Львов. ун-те, 1989. - 160 с.
4. Стеревська Л.В. Рекультиващя земель / Л.В. Стеревська. - К. : Вид-во "Урожай", 1977. -
128 с.
5. Моторина Л.В. Промышленность и рекультивация земель / Л.В. Мотоина,
B. А. Овчинников. - М. : Изд-во "Мысль", 1975. - 240 с.
6. Укра1на у цифрах у 2011 рощ: корот. стат. довщ / Державна служба статистики Укра1ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 252 с.
7. Статистичний щор1чник Укра1ни за 2011 рж / Державна служба статистики Укра1ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 560 с.
8. Еколопчний паспорт Закарпатсько! обласп за 2011 рж [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.menr.gov.ua.
9. Еколопчний паспорт 1вано-Франквсько! обласп за 2011 рж. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.menr.gov.ua.
10. Еколопчний паспорт Льв1всько! обласп за 2011 рж. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.menr.gov.ua.
11. Еколопчний паспорт Черщвецько! обласп за 2011 рж. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.menr.gov.ua.
12. Еколопя Льв1вщини 2010. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2010. - 126 с.
Генык Я.В. Основные причины возникновения техногенно нарушенных экосистем и их негативные последствия
Приведены и охарактеризованы основные социальные и экономические причины возникновения техногенно нарушенных экосистем. Освещены основные изменения в биогеоценозах в результате негативных техногенных нарушений природной среды. Раскрыты возможности дополнительного финансового обеспечения мероприятий по восстановлению продуктивности техногенно нарушенных ландшафтов. Приведены негативные экологические, экономические и социальные последствия техногенных нарушений на состояние окружающей природной среды.
Ключевые слова: техногенно нарушенные экосистемы, социальные и экономические причины возникновения техногенных ландшафтов, негативные последствия техногенных нарушений на природную среду.
Henyk Ya.V. Main reasons for technogenic-damaged ecosystems and their negative consequences
Main social and economic reasons for emerge of technogenic-damaged ecosystems are listed and specified. Main changes into biocoenoses resulting from negative technogenic damages of environment are described. Additional opportunities for financial support of activities directed on recovery of technogenic-damaged landscapes are demonstrated. Major negative ecological, economic and social consequences of technogenic damages for natural environment are listed.
Keywords: technigenic-damaged ecosystems, social and economic reasons for technogenic damages, negative consequences of technogenic damages for environment.
УДК 630*53(477.8) Доц. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук;
доц. Г.С. Домашовець, канд. с.-г. наук; здобувач О.М. Василишин1 -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ки1в
БЮПРОДУКТИВШСТЬ ТА ДЕПОНОВАНИЙ ВУГЛЕЦЬ ШТУЧНИХ МОДАЛЬНИХ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено результати моделювання динамжи конверсшних коефщенпв таких компоненпв ф^омаси штучних модальних деревосташв бука люового як стовбур у ко-р^ кора, гшки та листя. На основi таблиць ходу росту дослщжуваних деревосташв роз-роблено нормативи динамжи ix бюпродуктивност та кшьгасно' оцшки обсяпв депоно-ваного в надземнш ф^омас вуглецю.
Ключовг слова: бюпродуктившсть, буковi деревостани, фiтомаса, вуглець, моделювання, Украшсьга Карпати.
Сучасна практика люогосподарського виробництва в Украïнi, яка перебу-вае в процесi запровадження концептуальних змiн у системi управлшня лiсовим господарством та гармонiзацiï основних ïï базових пiдxодiв до засад сталого роз-витку, потребуе значного розширення чинного нормативно-шформацшного iнструментарiю в напрямi оцiнювання екологiчниx функцiй лiсiв. Нинi затвер-дженi до використання лiсотаксацiйнi нормативи, якi здебiльшого спрямоваш на оцiнювання ресурсiв стовбуровоï деревини, залишаючи при цьому, недооцше-ними решту компонента фiтомаси лiсовиx насаджень, яю вiдiграють важливу бiосферну роль та значною мiрою впливають на бiоxiмiчнi потоки в лiсовиx еко-системах. Заповнити iснуючi прогалини в системi нормативно-iнформацiйного забезпечення лiсовоï галузi зможуть новi види лiсотаксацiйниx нормативiв, ос-новним рiзновидом яких е моделi i таблицi бiопродуктивностi насаджень.
Ц нормативи для основних лiсотвiрниx порiд Пiвнiчноï Свразп, що роз-робленi пiд керiвництвом проф. А.З. Швиденка, рекомендованi для практичного використання Федеральним агентством лiсового господарства Росшсько' Феде-рацiï ще у 2006 р. [3], тодi як в Укра'ш ця робота тiльки на початковому етапi. Основне призначення таких нормативiв - це надання нормативно-довiдковоï ш-формацiï для пофракцiйноï оцшки динашки фiтомаси, приростiв фiтомаси, обсяпв депонованого вуглецю та чистоï первинноï продукцiï лiсiв. Саме щ показ-ники е базовими для здшснення загального екологiчного монiторингу люових екосистем.
1 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Кшв
