CC BY
98
Geology • Geography
Dnipro university bulletin
Journal home page: geology-dnu-dp.ua
ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)
Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 26(1), 176-183.
doi: 10.15421/111819
Dmytro S. Sopov Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 26(1), 176-183.
Порушеш землi Луганщини та ix класифжащя
Д. С. Сопов
Уманський нацюнальний ушверситет сад1вництва, Умань, Украгна, e-mail: lnau.sopov@gmail.com
Анотащя.Земельш ресурси, як е основним засобом виробництва, територiа-Received 26.11.2017 льно обмеженi. Земельний фонд Луганщини за досить нетривалий перюд при-
Received in revisedform 10.01.2018 родокористування зазнав значних змш. Екстенсивне сiльськогосподарське зе-Accepted 07.02.2018 млекористування, розроблення родовищ корисних копалин, промислове та
житлове будiвництво, утворення комунiкацiй викликало суттеву проблему -виникнення порушених земель, через що скорочуються площi, придатнi для господарського використання. Порушеш землi створюють реальну перспективу деградащ!' земельного фонду, що спричинюе виникнення складних економiчних, еколопч-них, соцiально-полiтичних проблем. Проблема дефщиту земель породила проблему рекультиващ!' порушених земель, науково обгрунтоване виршення яко!' можливе лише через удосконалення методiв виявлення, облiку та класифшащ!' таких земель. Запропонованi в рiзнi часи класифшащ!' порушених земель враховували або !'х ознаки в сукупносл, або в будь-якому поед-нанш. Частiше за все ознаки, яю бралися за основу класифшащ!', були не одного рiвня, навiть несумюними. З метою визна-чення оптимальних шляхiв вiдновлення та збереження земельного фонду розроблено класифшащю порушених земель Луганщини iз зазначенням генетичного чинника, характеристикою основних видiв антропогенно порушених земель, запропоно-ваними видами рекультиващ!' та перспективами 1х вщновлення та використання. Висловлена думка, що так зваш порушенi землi - чи то природним шляхом, чи то через господарську дiяльнiсть людини - е резервом у земельному фондi область
Ключовi слова: земельний фонд, порушеш землi, чинники порушення земель, стъсъкогосподарсъке виробництво, гiрничо-видо-бувна промисловють, ерозiя, класифжащя, рекультиващя.
Disturbed lands of Lugansk region and their classification
D.S. Sopov
Uman National University of Horticulture, Uman, Ukraine, e-mail: lnau.sopov@gmail.com
Abstract. Land resources, which are the main means of production, are territorially limited. The Luhansk land fund has undergone significant changes for a rather short period of nature use. Extensive agricultural land use, mineral deposits development, industrial and housing construction, and the formation of communications have led to a significant problem - the occurrence of disturbed lands that reduce land suitable for economic use. The damaged lands create a real prospect of degradation of the land fund, which leads to the emergence of complex economic, environmental, socio-political problems. The agricultural and then mining industry in Lugansk began only two or three centuries ago, and the nature of nature use almost immediately gained extensive character, which also led to the degradation of the land fund due to the spread of disturbed lands. The main cause of soil degradation and reduction of the land fund was the substantial physical alienation of land in the coal region of Lugansk region, soil erosion and impoverishment due to the decrease of the humus cover, contamination by poisonous chemical compounds and radionuclides, and the like. The Lugansk region is characterized by a high rate of disturbed land, which includes 3.9% of the land fund. Only by natural factors 14.5% of the territory of the area is not used in the household as unsuitable (Derzhgeokadastr v Lugans'kij oblasti, 2016). The main violators of the land in Lugansk region are agricultural production (mainly agriculture) and the mining industry. The first factor leads to the development of erosion processes. Agricultural land eroded by 66.1% today. The dense drainage network of the region's territory increases by 1.5% per year. Humus losses, which determine the fertility of the land, have reached catastrophic proportions (Kysel'ova, 2011). Along with the loss of land as a result of agricultural use, the major losses to the land fund of the region is caused by the coal industry. The urgent problems associated with land use in the coal region of the Lugansk region are the physical loss of land due to the reduction of land resources due to their occupation of rock dumps and the accompanying mines by ground structures and communications. For mine development, dumps, terrains, and careers account for 17.5% of their total area. Territories occupy an area of 350 km2, and on the same square they indirectly have a negative influence on the soil, underground and surface waters. The area of disturbed mining by land mines for the entire period of operation of mines is 1.3% of the area, or 3.9% of the area of the coal region (Bucik, 1993). Flooding and desalinating over the mine fields increase the area of disturbed lands. The tendency in the dynamics of areas of disturbed and exhausted lands turns out to be negative, the area of disturbed and exhausted lands increases, and recultivated - decreases. The problem
of land scarcity caused the problem of rehabilitation of disturbed lands, a scientifically based solution of which is possible only through the improvement of the methods of identifying, accounting and classification of such lands. Proposed at different times classification of disturbed lands were taken into account or their features in aggregate, or in any combination. Most often, the signs that were taken as a basis for the classification were not one level, even incompatible. In order to determine the optimal ways of restoration and preservation of the land fund, a classification of disturbed lands of the Luhansk region has been developed, indicating the genetic factor, the characteristics of the main types of anthropogenic disturbed lands, the proposed types of remediation and the prospects for their recovery and use. The view was expressed that so-called disturbed lands, either naturally, through the economic activity of a person, are a reserve in the land fund of the region.
Keywords: landfund, disturbed lands, factors of disturbance of land, agricultural production, mining industry, erosion, classification, reclamation.
Вступ. Постановка проблеми. Серед рiзних ви-дiв природокористування найбшьше значення мае землекористування, а земля - це головний за-шб виробництва. Земельш ресурси, на вщмшу вщ шших видiв природних ресуршв, мають сво! ексклюзивш властивосп. Серед них на особливу увагу заслуговуе те, що земельш ресурси тери-торiально обмежеш i не можуть бути замшеними шшими засобами виробництва. Господарська дь яльнють людини впродовж досить тривалого часу докоршно змшила природне середовище. Ц змши торкнулися в першу чергу земель. Екстен-сивне сшьськогосподарське землекористування, розробка родовищ корисних копалин, промис-лове та житлове будiвництво, утворення комуш-кацш викликало ютотну проблему - виникнення порушених земель, через що скорочуються площ^ придатш для господарського викорис-тання. Порушеш землi створюють реальну перспективу деградацп земельного фонду, що спри-чинюе виникнення складних економiчних, еко-лопчних, соцiально-полiтичних проблем. Мета статт - аналiз стану земельного фонду Лу-гансько! областi. Завдання статти
- визначити статус порушених земель, !х види та фактори утворення;
- створити класифшащю порушених земель Луганщини;
- схарактеризувати земл^ порушенi про-мисловим i сiльськогосподарським виробницт-вом;
- виявити можливосп використання порушених земель як iз господарською метою, так i для оздоровлення ландшафта.
Аналiз попереднiх дослiджень. Опублiкованих систематичних матерiалiв стосовно Лугансько! областi щодо дослщжувано! проблеми у науко-вш лiтературi ми не виявили, тому в основнш ча-стинi довелося обмежитися лише фондовими ма-терiалами Держгеокадастру та Державного реп-онального геологорозвщувального пiдприемства «Схщ-ДРГП».
Теоретична та регюнальна (щодо Укра!ни) частини базувалися на результатах дослщжень вiтчизняних учених та виробничникiв, зокрема, О. М. Адаменка, Ю. В. Буцика, О. О. Кисельово!, Ю. О. Кисельова, Г. I. Рудька та ш. Виклад основного матерiалу. Територiя Лугансько! обласп становить 26 682 км2. Левова частка земельного фонду (74,14 %) (рис. 1) використо-вуеться у сшьськогосподарському виробництва Мюью землi займають понад 4 000 км2. На швдш областi велику площу займають гiрничi виробки з ушма супутнiми спорудами та комушкацшною мережею. Хоча сiльськогосподарське, а по^м i гiрничопромислове виробництво на крайньому сходi Укра!ни розпочалося лише у XIX ст., природокористування майже вщразу набрало ексте-нсивного характеру, що й спричинило деграда-щю земельного фонду через поширення порушених земель. Тобто головною причиною деградацп грунта стала господарська дiяльнiсть. Фiзи-чне вiдчуження земель, ерозiя грунтiв, змен-шення гумусового покриву, забруднення отруй-ними хiмiчними сполуками й радюнуклщами -такi очевидш наслiдки антропогенного впливу на землю.
74,
Рис. 1. Земельний фонд Лугансько! областi на початок 2016 р.
Порушеними землями в науковш лгтера-Typi та законодавчих документах вважаються таю, що втратили сво! коpиснi властивостi та ро-дючiсть rpyнтiв yнаслiдок впливу природних чи антропогенних фактоpiв. Так, зпдно i3 законом Укра1ни «Про охорону земель», порушеш землi - це «земл^ що втратили свою господарську та еколопчну цiннiсть через порушення грунтового покриву внаслiдок виробничо! дiяльностi лю-дини або ди природних явищ».
Кpiм дефшщи «поpyшенi землЬ>, в науко-вiй лiтеpатypi зyстpiчаeться велика кiлькiсть ш-ших: незpyчнi, малопpодyктивнi, спyстошенi, кинyтi та покинул, забpyдненi, засмiченi, неви-робнич^ пiсляпpомисловi тощо, але, незважаючи на piзноманiтнy та строкату теpмiнологiю, вс цi землi е порушеними, хоча порушенють !х викли-кана piзними причинами, i вони по-piзномy ви-глядають на тлi сучасних ландшафта. Пiд порушеними ми pозyмiемо не тiльки «землi, теpитоpiя яких порушена у процес геологоpозвiдyвальних робгт, видобутку корисних копалин вiдкpитим i тдземним способом пiд час промислового та ци-вiльного бущвництва» (Panas, 2000), а й земл^ що зазнали деградаци через iнтенсивнy сшьсько-господарську дiяльнiсть, що провокуе або тдси-люе pyйнiвнi еpозiйнi процеси.
□ Сiльськогосподарськi землi ■ Лiси та шш лiсовкритi площi
□ Забудованi землi
□ Вiдкритi заболочен землi
□ Cyxi вiдкритi землi з особливим рослинним покривом
□ Вщкрип землi без рослинного покриву
□ Землi пiд водою
Луганська область характеризуеться висо-ким показником порушених земель, пiд якi тд-падае 3,9 % земельного фонду. Суто за природ-ними чинниками 14,5 % територи областi не ви-користовуються у господарствi як непридатш (засоленi, заболоченi та кам'янисп землi) (Derzhgeokadastr V Lugans'kij оЬ^й, 2016).
За вiдомчими матерiалами, лише сшьсько-господарськi угiддя на сьогодш еродованi на 66,1 %, з них на сильнозмип припадае 8,6 %, серед-ньозмитi - 15,3 %. Ршля пошкоджена водною ерозiею на 66,5 % !! площi, середньо- та сильнозмип площi складають 14 %. Середньозважена величина площинно! ерози дорiвнюе 4 т/га/рiк. Таким чином, область щорiчно втрачае через пло-щинний змив (рис. 2) близько 10 млн т грунтово! маси (Kysel'ova, 2011).
На територи обласп нараховуеться бли-зько 10 тисяч ярiв (рис. 3) довжиною понад 100 м i сумарною довжиною понад 3 000 км. Площа ярiв на територi! Луганщини приблизно за останнi 60 роюв збiльшилася в 12,2 раза, а за нашими тдрахунками вона зростае на 1,5 % за рш. Через яри виноситься 84 м3/га грунту, який вщк-ладаеться нижче базису ерози, замулюючи за-плави й водоймища. Це разом iз площинним зми-вом складае майже 13 млн т грунту (Kysel'ova, 2011).
Рис. 2. Вражешсть територи Лугансько! облает площинним змивом (за даними Головного управлшня Держгеокадастру Укра!ни в Луганськш обласи, 2016 р.)
Рис. 3. Заяружешсть Лугансько! областi (у % до загально! площi адмiнiстративних райошв)
Поряд ¡з втратами земель внаслщок сшьськогосподарського використання, великих збитюв земельному фонду завдае вугледобувна промисловють. Нагальною проблемою, пов'язаною !з землекористуванням у вугшь-ному регюш Лугансько! обласп, бачиться ско-рочення земельних ресурс1в унаслщок !х зай-няття вщвалами прських порщ 1 супутшми щодо шахт наземними спорудами й комушкащ-ями. На шахтш розробки, вщвали, терикони, кар'ери припадае 17,5 % вщ !х загально! площ1, яка на початок 2016 року становить 11 276,85 га. Разом ¡з площами тд р1зного роду забудо-вами ця цифра сягае вже 35 %. Достатньо зга-дати, що на одну умовну шахту припадае бли-зько 1 км2 зайнятих I порушених земель, зок-рема, майже половина - тд будмайданчиками. За рахунок земель, порушених тдземною тд-робкою, цю цифру слщ подво!ти (Bucik, 1993).
Велика кшьюсть терикошв (близько 50 % вщ !х загально! кшькосп в Донбас1) займае площу 350 км2 I ще на такш же площ1 вони опо-середковано здшснюють негативний вплив на довкшля. У межах вугшьного регюну обласп тд час пщземного видобутку вугшля шахтами щор1чно пщробляеться близько 20 км2 площ1. Площа порушених прничими виробками зе-
мель за весь перюд функцiонування шахт у Луганськш обласп становить близько 350 км2, що складае 1,3 % вщ площi областi, або 3,9 % вщ площi вугiльного репону (Kysel'ov, 2000).
Ще один фактор зубожшня земельного фонду - це пщтоплення: площа природного т-дтоплення на територи обласп складае 68,98 км2 (63 %), техногенного - 25-84 км2 (23,6 %), комплексного - 14,5 км2 (13,3 %) (Derzhavne reg'ional'ne geologorozviduval'ne pidpryjemstvo «Shid-DRGP», 2014).
Та важливiше те, що в динамщ площ порушених i вiдпрацьованих земель у Луганськш обласп виявляеться негативна тенденщя: площа порушених та вщпрацьованих земель збшьшу-еться, а рекультивованих - зменшуеться (табл. 1).
Проблема дефiциту земель породила проблему рекультиващ! порушених земель, нау-ково обгрунтоване вирiшення яко! можливе лише через удосконалення методiв виявлення, облшу та класифiкацiï таких земель.
Запропоноваш в рiзнi часи класифшацп порушених земель враховували або ï^ ознаки в сукупностi, або в будь-якому поеднанш. Частiше за все ознаки, яю бралися за основу класифшацп, були не одного рiвня, навiть несумiсними.
Таблиця 1. Динатка площ порушених, в1дпрацьованих i рекультивованих земель
Назва 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. Тенденци
Порушеш, тис. га 10,62 10,656 10,669 10,666 10,621 Збшьшення
% до заг. S територи 0,39 0,4 0,39 0,4 0,398
В1дпрацьоваш, тис. га 4,26 4,299 4,397 4,407 4,310 Збшьшення
% до заг. S територи 0,15 0,161 0,16 0,165 0,161
Рекультивоваш, тис. га 0,028 0,050 0,016 0,0339 0,024 Зменшення
% до заг. S територи 0,001 0,002 0,0005 0,0001 0,0009
Вщсутшсть ушверсально! класифшацп порушених земель об'ективно зумовлена, оскшьки в р1зних геолопчних { ландшафтних умовах чин-ники { наслщки порушення земель р1зш, тому ми у сво!х розвщках розробили власну класифша-щю порушених земель для свого регюну - Луганщини, в якш намагалися схарактеризувати ос-новш антропогенно зумовлеш геоморфолопчш процеси та !х наслщки.
Головш порушники земель на Луганщиш -сшьськогосподарське виробництво (головним чином землеробство) та прничодобувна промисловють. Перший чинник спричинюе розвиток ерозшних процес1в, другий - докоршш геомор-фолого-еколопчш перетворення як верхнього шару лггосфери (педосфери), так ! земно! повер-
хш. Екстенсивне землекористування в сшьсь-кому господарст Лугансько! обласп спричи-нило тотальну враженють орних земель. У прни-чодобувнш промисловосп ситуащя склалася та-кож катастроф1чна. Достатньо тривалий - понад два столггтя - пщземний видобуток кам'яного вугшля викликав { викликае створення акумуля-тивних { денудацшних форм техногенного рельефу, спричиняе деградацшш процеси в лггос-фер1, особливо в педосфер^ викликае порушення гщролопчного режиму поверхневих { пщземних вод, знищення рослинного покриву, забруднення вс1х компонента ландшафту.
З урахуванням наведених чинниюв генети-чна класифжащя порушених земель виглядае так (табл. 2):
Таблиця 2. Порушеш земл Луганщини
Генетичний чинник Вид порушення Вираження в рельеф1 Вид рекультиваци Перспективи використання
порушених земель
1 2 3 4 5
Сшьськогосподарське Площинна ероз1я, Яри, промивини, Сшьськогосподарська Утворення штучних
виробництво лшшна ероз1я; водори!, змил рекультиващя, водоймищ, утворення
зниження родючосп, земт задерншня, залюення рекреащйних зон
забруднення земель схитв
Прнича промисловють Утворення Терикони, Рекультиващя Формування «зелених
акумулятивних в1двали, терикошв та в1двал1в, зон», використання
форм рельефу, хвостосховища, озеленшня, матер1алу для
ф1зичне в1дчуження кар'ери, використання заповнення шахтних
земель. депресшш лшки, «порожньо! породи» виробок, використання
Заболочення, локально- для дорожнього породи як
проидання. катостроф1чш буд1вництва тощо буд1вельного
Забруднення суксесп матер1алу, зокрема в
компонента ландшафту. Скидання засолених рослинносп дорожньому буд1вництвц вторинне збагачення
шахтних вод у
пдрограф1чну
мережу, засолення [
деградащя грунлв
Переробна Утворення звалищ Звалища, Озеленшня Переробка смптя,
промисловють в1дход1в, ф1зичне в1дчуження земель, забруднення довкшля хвостосховища створення будмайданчиюв
Транспорт Перепланування Дорожш ви!мки, Укршлення в1дкоав,
рельефу, ф1зичне насипи утворення
в1дчуження земель, оптимальних зелених
забруднення захисних смуг
довкшля
Буд1вництво (житлове [ Ф1зичне в1дчуження Смггтевалища, Очищення Буд1вництво,
промислове) земель, забруднення, перепланування забруднених та створення
утворення звалищ рельефу засм1чених дшянок, залюення рекреащйних зон
Селитебш земл Утворення смгггезвалищ, забруднення довкшля, рекреащйне навантаження Смптезвалища, перепланування рельефу
Кинут земт Мжроформи [ Ф1зичне Очищення територш, Повернення у
мезоформи рельефу, в1дчуження дезактиващя. господарське
утвореш внаслвдок земель, Залюення, створення використання.
военних дш, кинут засм1чення, рекреащйних зон.
аеродроми, забруднення.
зал1зничш коли,
замшоват територи,
шш1 комушкацп.
Порушення земель вщбуваеться не лише через прискорену (антропогенну) ерозда та де-формацiю лiтосфери. Небезпеку становить проблема забруднення груннв викидними газами автомобшьного транспорту. Небезпечне засмь чення i забруднення земель промисловими, по-бутовими, сiльськогосподарськими та iншими вщходами.
Значного екологiчного збитку навколиш-ньому середовищу завдають так зваш несанкщ-
онованi звалища мiських вiдходiв. Незадовшь-ний стан у Луганськiй обласн стався з оргашза-цiею знешкодження та захоронення вiдходiв на полионах (рис. 4). Кiлькiсть смiттезвалищ в обласп лише за офщшними даними сягае 57, а щодо площi iнформацiя вiдсутня. Кiлькiсть по-лiгонiв дорiвнюе 29, !х площа становить бли-зько 210 га. Заводiв iз переробки твердих побу-тових вiдходiв на Луганщинi немае.
Рис. 4. Поширення в1дход1в у промислових мютах Лугансько! облает (станом на 01.01.2013 р.)
За Г. I. Рудьком i О. М. Адаменком, «ефек-тивною територieю вважаеться територiя, що придатна для господарського освоення» (Rud'ko, 2009). Для Луганщини ефективною можна вважати всю територда областi, незважа-ючи на офiцiйно визнанi майже 4 % непридатних для господарського використання земель. Граничною площею економiчно випдних для експлуа-тацп земель е вся територiя областi, що цшком слушно для Луганщини.
Ми виходимо з того, що навггь такi землi, якi зайнятi вщходами виробництва, кам'янистi та пiщанi, заболочен та еродованi, можуть бути по-тенцiйно освоенi пiсля певного типу рекультива-цЦ. Весь доступний фонд орних земель в обласп вичерпано, i на Луганщинi утворилася парадоксальна ситуащя: активна деградацiя земель ви-кликае зменшення придатних до сшьськогоспо-дарського використання земель i збiльшення ре-зервних земель. Такого парадоксу можна уник-нути единим шляхом: не розширювати площу оброблюваних земель, а змшювати характер 1х використання, тобто змшити екстенсивний шлях розвитку продуктивних сил регюну на штенсив-ний.
Цiлком слушне твердження О. Г. Топчiева, що «група малопродуктивних i деградованих сiльськогосподарських земель пiсля 1х додатко-вих обстежень та iнформацiйно-картографiчних зiставлень i накладень потребуе значних корегу-вань щодо дiйсних площ та реального розподiлу на мюцевосп» (TopcЫjev, 2012), потрiбна лише змша структури землекористування, тдви-щення врожайносн на iснуючих екологiчно придатних орних землях, оптимальна хiмiзацiя та iригацiя, дотримання вимог до використання те-хнiки, виведення i використання високоврожай-них сортiв сiльськогосподарських культур та ви-сокопродуктивних порiд у тваринництвг Таким чином, ми вважаемо, що так зваш порушенi землi - це резерв земельного фонду обласп.
Порушенi з певних причин землi потребу-ють вiдповiдних заходiв. Розроблена нами класи-фiкацiя з подальшими рекомендацiями фахiвцiв-виробничникiв мае послугувати визначенню оп-тимальних шляхiв 1х реабштацп та рацiональ-ного використання. Так, в умовах жорсткого водного дефщиту в областi доцiльним бачиться використання негативних форм рельефу для ство-рення мальовничих водойм; створення люових
насаджень на непридатних для сшьськогоспо-дарського використання землях послугувало б розвитков! рекреацшно-туристично! галуз! тощо. Це сприяло б виршенню 1 еколопчних, { еконо-м1чних, { сощальних проблем. Спорудження тд-приемств ¿з переробки вщход!в { смггтя, що е од-шею з найболючших проблем Луганщини, сприяло б розв'язанню економ1чних, еколопчних, ес-тетичних, сощальних проблем.
Ще попереду ощнювання наслщюв окупа-цп твденних райошв обласп та бойових дш у !х межах, розв'язаних пбридними росшсько-сепа-ратистськими збройними формуваннями, що тривають уже понад три роки. Звюно, земельний фонд цього регюну постраждав докоршно, як I взагал! природне довкшля. Рекультиващя порушених земель у цьому регюш мае два цшком ре-альш аспекти: еколопчний { естетичний, враху-вання яких дозволить уже в найближчому майбу-тньому виршити й шш!, не менш актуальш, про-блеми функщонального використання земель. Головною ж метою рекультиващ! порушених земель ми вважаемо збереження земельного фонду та формування р!зномаштних та еколопчно зба-лансованих ландшафта.
Висновки. Ус види порушених земель, на наше переконання, становлять резерв у структур! земельного фонду, яким не можна нехтувати. Оскь льки непорушених земель зараз просто не юнуе (рекультивоваш - це теж порушен! свого часу зе-мл1, як! нараз! можуть перебувати у стад!! рем> сИ), то вс! земл! ми вважаемо такими, що потре-бують суц!льного бон!тування, рекультиващ!, ретельного догляду та ращональних шдход!в до використання.
Порушен! територ!! п!сля комплексу вщбу-довних роб!т мають використовуватися для ство-рення зон зелених насаджень загального й обме-женого користування, спещального призна-чення; промислових зон ! зон зовн!шнього транспорту; житлових райошв ! м!крорайон!в; рекре-ацшних зон; зон водних регулювальних устро!в; рибогосподарських ! с!льськогосподарських зон; зон водопостачання; комунально-складських зон тощо.
Bi6^iorpa^iHHi nocn.iaHHH
Bucik, Ju.V. 1993. Soobshhenie materialov po tehnogen-nomu vozdejstviju ugol'nyh shaht na geologo-jekologicheskuju obstanovku v Ukrainskoj chasti Donbassa [Communication of materials on the technogenic impact of coal mines on the geological and ecological situation in the Ukrainian part of Donbass]. Kyiv, 1 - 299 (in Russian).
Kysel'ov, Ju.O. 2000. Vydy pryrodokorystuvannja v Lu-gans'kij oblasti ta i'h ekologo-geomorfologichni naslidky [Types of nature use in the Luhansk region and their ecological and geomorphological consequences]. Science at the turn of the century. Materials of the scientific conference. Lugansk, 95-98 (in Ukrainian).
Kysel'ova, O.O. 2011. Ekologichna ocinka erozijnoi' vrazhenosti zemel' Luganshhyny cherez ploshhynnyj zmyv [Environmental assessment of erosion of landscapes of Lugansk region through flat wash]. Social, Physical-Geographic and Geo-Ecological Problems of Old-Industrial Districts: Materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference devoted to the 75th anniversary of the formation of the Department of Geography at the Lugansk National Taras Shevchenko University, 157-160 (in Ukrainian).
Panas, R.M. 2000. Racional'ne vykorystannja ta ohorona zemel' [Rational use and protection of land]. Textbook - Lviv, New World, 1 - 352 (in Ukrainian).
Rud'ko, G.I. 2009. Zemlelogija / Ekologo-resursna bezpeka Zemli [Ecology / Ecological and resource safety of the Earth]. Kyiv, Academpospr., 1 - 512 (in Ukrainian).
Topchijev, O. G. 2012. Zastosuvannja metodiv analizu velykomasshtabnyh planiv zemlekorystuvan' pry ormuvanni reg'ional'nyh ekomerezh [Application of methods of analysis of large-scale land use plans in the formation of regional eco-networks]. Ukrainian Geographic Magazine, 3, p. 51-57 (in Ukrainian).
Fondovi materialy Golovnogo upravlinnja Derzhgeoka-dastru v Lugans'kij oblasti. 2016. [Stock Materials of the Main Department of the State Service for Geodesy, Cartography and Cadastre of Ukraine in the Lugansk region]. (in Ukrainian).
Fondovi materialy Derzhavnogo reg'ional'nogo geologorozviduval'nogo pidpryjemstva «Shid-DRGP» 2014. [Stock Materials of the State Regional Exploration Enterprise "East-DRHP"]. (in Ukrainian).
