CC BY
28
9. Царев А.П. Селекция и репродукция лесных древесных пород / А.П. Царев, С.П. Погиба, В.В. Тренин. - М. : Изд-во "Логос", 2003. - 520 с.
Дзыба А.А. Робиния псевдоакация (Robinia pseudoacacia L.) в городских лесах Киева
Проанализированы рост и развитие робинии псевдоакации в чистых и мешанных насаждениях городских лесов Киева по лесоводственно-таксационным показателям.
Ключевые слова: робиния псевдоакация, насаждения, городские леса, бонитет, запас древесины.
Dzyba AA. Robinia pseudoacacia (Robinia pseudoacacia L.) in city forests of Kiev
Analysed growth and development of robinia pseudoacacia in pure and mixed plantings of city forests of Kiev for silvicultural-taxation parameters.
Keywords: Robinia pseudoacacia, plantings, city forest, bonitet, a stock of wood.
УДК504.54.062 Acnip. М.М. Карабт1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв
ПОРУШЕН1 ТЕРИТОРП ТЕРНОШЛЬЩИНИ ТА ЗАХОДИ З IX ФГГОМЕЛЮРАЦП ТА РЕКУЛЬТИВАЦП
Розглянуто розподш земель Терношльщини за землекористувачами, наведено динамжу порушених територш област та обсяги !х рекультиваци.
Ключовг слова: порушеш територи, ф^омелюращя, рекультиващя.
Значний розвиток виробничо! д1яльносп людини зумовлюе надм1рну експлуатащю природних ресуршв, посилення впливу виробництва на природ-ш ландшафти, попршення стану довкшля.
Девастоваш ландшафти насамперед представлен кар'ерами та вщва-лами в зон добування корисних копалин та перероблення мшерально! речо-вини. На цих територ1ях змшюеться не лише рослиншсть i тваринний свгт, а й Грунтовий покрив, геологiчна будова, рельеф, мжрокшматичш умови. Все це призводить до повного або часткового знищення первинно! рослинностi та Грунтового покриву, порушення бюлопчно! продуктивностi ландшафтiв. Бь оценози девастованих ландшафпв е одноманiтними та випадковими за видо-вим складом, примггивними за структурою, часто не здатними до самовщ-новлення [1, 2].
На сьогодш важливого значення набувають дослщження природних фiтомелiоративних процешв, зокрема сингенетичних та ендоекогенетичних сукцесш на гiрничих вiдвалах, териконах, кар'ерах, звалищах, насипах. Зага-лом природне зарощування рослиннiстю девастованих ландшафтiв е еконо-мiчно вигiдною справою, про що свщчить досвiд зарощування прничо-руд-них вiдвалiв Донбасу та Львiвсько-Волинського вугiльного басейну. Заходи iз фггомелюрацп та рекультиваци порушених земель спрямоваш на проекту-вання i створення бшьш продуктивних i рацiонально оргашзованих елементiв культурних ландшафтiв з метою покращення ктматичних, Грунтових, рос-
1 Наук. кер1вник: доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук
линних та пдролопчних умов територп, тобто всього фiзико-географiчного комплексу техногенного ландшафту.
Вперше фiтомелiорацiю девастованих ландшафтiв було проведено в промислово розвинутих кра1нах: Великобриташя, США, Нiмеччина. Значну увагу придшено вивченню питань фггомелюрацп девастованих ландшафпв i в Укра!ш. Широко вiдомi теоретичнi та практичнi розробки укра1нських уче-них щодо фггомелюрацп прибережно-водних зон (Ю.П. Бяллович), степового люорозведення (Г.М. Висоцький, О. Л. Бельгард, А.П. Травлеев), мюько! фгго-мелюрац! (В.П. Кучерявий, О.О. Лаптев), фиомелюрацп вщватв та кар'ерiв (М.Л. Рева, Б.1. Логгiнов, Р.М. Панас) [1].
Великого значення в Укра!ш фiтомелiорацiя набула в 50-х роках ми-нулого столптя. Саме тодi було створено систему полезахисних смуг у сте-повiй i лiсостеповiй зонах, водорегулюючих та берегоукрiплюючих наса-джень у басейш Днiпра, залiснення Олешкiвських тсюв, створення проти-ерозiйних насаджень, формування промислових санiтарно-захисних зон, ком-плексне озеленення мют i робiтничих селищ, проведення бюлопчно! рекуль-тивацп вщватв, териконiв, кар'ерiв i звалищ. Площа цих фiто- мелiоративних посадок сягае кшькох мiльйонiв гектарiв [1, 2].
Значш роботи iз фггомелюрацп та рекультивацп земель, порушених техногенною та господарською дiяльнiстю людини, проведенi й на територп Тернопiльщини. Тернопiльська обл. належить до невеликих областей Укра-1ни - ll площа становить 13,8 тис. км2, що становить 2,3 % вщ територп дер-жави [3]. 1з загально1 площi областi 1382,4 тис. га, сшьськогосподарсью шд-приемства використовують 30 % територп (417,4 тис. га), громадяни - 42 % (580,7 тис. га), люогосподарсью тдприемства - 11 % (150,7 тис. га), iншi зем-лекористувачi, а саме: заклади, установи й оргашзацп; пiдприемства промис-ловостi, транспорту i зв'язку; шдприемства, оргашзацп, установи, навчальнi заклади мшстерства оборони - 3 % (44,5 тис. га), землi державно1 власносп, якi не наданi у власнють та користування, займають 189,1 тис. га, тобто 14 % (рис.) [3].
я ненадаыувластсть ■ mmi3%Tt^
и я ¡согоеп од
тдгриемпва 11%
У ел асногп" i
KOpHCTyBBHHi
громадян 42%__
Рис. Розподл земель Терноптьськог област1 за власниками земель та землекористувачами
Внаслщок впливу антропогенно! дiяльностi, природш ландшафти у найменш змiненому виглядi збереглися на землях, зайнятих люами (194,1 тис. га), чагарниками (6,7 тис. га), болотами (5,6 тис. га), вщкритими територiями (17,9 тис. га), площа яких становить близько 16 % площi обласп.
Найбшьш захищеними е природнi комплекси в межах територш природно-за-повiдного фонду. Станом на 1 шчня 2011 р. природно-заповщний фонд Тер-нопiльщини становить 134,79 тис. га або 8,84 % територп области З цих земель надано у користування установам природно-заповщного фонду 10,72 тис. га.
Загалом Тернопшьська обл. не вщзначаеться особливою рiзноманiт-нiстю та величиною запашв мшерально! сировини, порiвняно з iншими областями Укра1ни. Специфiка наявного тут комплексу родовищ корисних ко-палин визначилась розташуванням областi в межах Волино-Подшьсько! пли-ти Схщноевропейсько! платформи з 11 потужним осадовим покривом та гли-боко зануреним кристалiчним фундаментом. 1з цих причин всi кориснi копа-лини област мають осадове походження. Це переважно сировина для будь вельно1 промисловостi (пiсковики, вапняки, доломита, мергелi, пiски, суглинки тощо), а також сировина для прничо!, хiмiчноl, скляно1, цукрово1 промис-ловосп, для потреб сiльського господарства (здебшьшого вапняки, крейда, гiпси), незначнi запаси паливно-енергетично! сировини (переважно торф, буре вугшля), мiнеральнi води тощо. В област розробляеться 12 видiв корисних копалин, а саме: суглинки, глини, вапняки, тски будiвельнi, тщано-гравшна сумiш, торф, гiпси, пiсковики, крейда, доломпи, прiснi та мiнеральнi тдземш води, що становить 12 % вщ загальноукра!нських [3].
В штегральному природно-ресурсному потенцiалi Тернопшьсько! обл. мшеральш ресурси стоять на п'ятому мющ - пiсля земельних, водних, люо-вих i природно-рекреацiйних. У Тернопшьськш обл. взято на облiк 375 родовищ i проявiв корисних копалин. 1з них, за даними Геошформу Укра1ни, 301 родовище розвщано та занесено до Державного балансу запашв.
Станом на 01.01.2011 р. в Тернопшьському районi Тернопшьсько! об-ластi взято на облiк 18 родовищ i проявiв корисних копалин. 1з них на Державному обл^ балансових запасiв знаходиться 16 родовищ. Зпдно з формою 6-ЗЕМ, пiд вiдкритими розробками i кар'ерами на територп Тернопшьсь-кого району знаходиться 124,96 га. 1з них: вiдкритi розробки та кар'ери, яю експлуатують 39,70 га, шшг земельнi дiлянки (вiдпрацьованi розробки та кар'ери, яю не експлуатуються i потребують рекультивацп) - 85,26 га. За даними Державного управлшня охорони навколишнього природно- го середо-вища в Тернопiльськiй обл. площа порушених земель становить 2,1 тис. га (табл. 1).
Табл. 1. Порушення та рекультиващя земель у Тернопшьськш област^ тис. га
2005
2006
Порушет, тис. га
2,11000
2,06000
2007
2,06000
2008
2,02000
2009
2,07000
2010
2,10000
% до загально! площ територц
0,15000
0,15000
0,15000
0,15000
0,15000
0,15000
Ыдпрацьоваш, тис. га
0,88000
0,82000
0,82000
0,82000
0,79000
0,80000
% до загально! площ територц
0,06400
0,06000
0,06000
0,06000
0,05700
0,05700
Рекультивоват, тис. га
0,00470
0,00450
0,00550
0,00170
0,00250
0,00300
% до загально! площ територц
0,00034
0,00033
0,00040
0,00012
0,00018
0,00020
Найбiльших порушень в областi зазнали територп Борщiвського (221 га), Бережанського (106 га), Ддволочиського (144 га) та Шумського (243 га) районiв. Найменше порушених територiй в Лановецькому (5 га) та Тернопшьському районах (18 га), а в Шдгаецькому районi порушених тери-торiй зовсiм немае (табл. 2) [4]. Як свщчать матерiали перевiрок та результа-ти проведено! в 2010 р. швентаризацп родовищ i проявiв корисних копалин в обласп, належно! охорони та ращонального й ефективного використання корисних копалин на територп областi ще не забезпечено.
Табл. 2. Площа порушених и 'кдкрипшми гiрничими розробками земель територп Терноптьщини
Адмшютративш Загальна пло- Порушена площа
раиони ща, тис. га тис. га % вщ площ району % вщ порушено! площ,
Бережанський 66,113 0,106 0,160 8,110
Еорщ1вський 100,587 0,221 0,220 16,909
Бучацький 80,212 0,083 0,103 6,350
ГусятииськиИ 101,616 0,033 0,032 2,525
Залщицький 68,391 0,027 0,039 2,066
Збаразький 86,306 0,076 0,088 5,815
Збор1вський 97,741 0,024 0,025 1,836
Коз1вський 69,43 0,032 0,046 2,448
КремеиецькиИ 91,754 0,022 0,024 1,683
ЛаиовецькиИ 63,234 0,005 0,008 0,383
Монастириський 55,815 0,099 0,177 7,575
Пщволочиський 83,726 0,144 0,172 11,018
Пщгаецький 49,638 - - -
Теребовляиський 113,003 0,075 0,066 5,738
Териотльський 74,911 0,018 0,024 1,377
Чортювський 90,344 0,099 0,110 7,575
Шумський 83,8 0,243 0,290 18,592
м. Териопiль 5,852 - - -
Загальиа сума 1382,47 1,307 1,586 100,000
Розробка родовищ корисних копалин проводиться залежно вщ матерь ально-техшчно! забезпеченостi надрокористувачiв, що призводить до непла-номiрного видобування мшерально! сировини та несвоечасного виконання вшх iнших видiв робiт. На багатьох родовищах корисних копалин неякiсно проводяться розкривш роботи. Родючий шар Грунту не зшмають або зшма-ють не на повну потужнiсть, перемiщують у вiдвали разом з тдстильними породами, а на родовищах цегельно! сировини використовують для виготов-лення цегли.
Надрокористувачi незадовiльно ведуть роботу з повернення вщ-працьованих земель. Вщбуваються вiдхилення вiд iснуючого порядку вщве-дення й облiку земельних дшянок для розробка надр. Вiдведенi земельш дь лянки часто не вщмежоваш на мiсцевостi, що створюе передумови для !х са-мовiльного захоплення. У багатьох випадках, тд час розробка надр, подальше виконання робгг унеможливилося, оскшьки в межах затверджених прни-чих вiдводiв розпайовано землi та видано Державнi акти на право постшного користування землею.
В обласп дтоть: "Програма формування регюнально! еколопчно! ме-режi", затверджена рiшенням обласно! ради вщ 26 липня 2002 р., №32 та "Ре-гюнальна схема формування еколопчно! мережi Тернопшьсько! областi", затверджена рiшенням обласно! ради вщ 18 червня 2009 р., №619. Програма роз-витку земельних вiдносин у Тернопiльськiй обласп на 2007-2015 рр., яку роз-роблено Головним управлiнням Держкомзему у Тернопшьськш областi та затверджено ршенням обласно! ради вiд 31.12.2007 р., № 264, передбачае здшснення заходiв з охорони земель. Одним з основних заходiв проекту Програми е захист земель вщ водно! ерозп та проведення рекультивацп вщ-працьованих територш.
Тiльки протягом 2007-2009 рр. в обласп за бюджетнi кошти рекульти-вовано 9,7 га вщпрацьованих кар'ерних виробок, вiднесених до земель запасу. З них: у межах Бриювсько! i Кордишiвськоl сшьських рад Шумського району - 4,7 га; на територiях Зубрецько! та Озерянсько! сшьських рад Бу-чацького району - 2,5 га [3]. Протягом 2010 р. в Тернопшьськш област за кошти мюцевих бюджепв рекультивовано 1,2 га на територп Порохiвськоl сшьсько! ради Бучацького району. За виконаш роботи в поточному рощ оплачено 106,2 тис. грн.
Крiм цього, в ДП " Тернопiльский науково-дослiдний та проектний ш-ститут землеустрою" завершують виготовлення робочого проекту землеус-трою щодо рекультивацп порушених земель на територп Шульгашвсько! сшьсько! ради Чорткiвського району на площi 1,2 га, а також продовжуються роботи з розробка аналопчно! проектно! документацп на територп Старо-ягшьницько! сшьсько! ради Чортювського району на площi 4,0 га [3]. Загаль-на вартiсть проектно-вишукувальних робiт у 2010 р. становить 44,0 тис. грн, а роботи iз техшчно! рекультивацп порушених земельних дшянок планують розпочати в 2012 р.
Таким чином, на Тернопшьщиш ведуться роботи iз фггомелюрацп та рекультивацп порушених земель, що передбачае вщновлення рослинного покриву на девастованих територiях та призводить до створення продуктив-нiших фiтоценозiв, посилюе !х стiйкiсть до впливу негативних факторiв, а також запобiгае негативному впливу господарсько! дiяльностi людини на при-родний ландшафт.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фггомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Льв1в : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
2. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. -
540 с.
3. Региональна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Тернопшьськш обласп у 2010 рощ. - Терношль : Держуправлшня охорони навколишнього природного середовища в Тернопшьськш области 2011. - 215 с.
4. Еколопчний паспорт Тернопшьсько! обласп. - Тернопшь : Держуправлшня охорони навколишнього природного середовища в Тернопшьськш обласп, 2011. - 120 с.
Карабин М.М. Нарушенные территории в Тернопольской области и меры по их фитомелиорации и рекультивации
Показано распределение земель Тернопольской области по землепользователях, приведены динамика нарушенных территорий и объемы их рекультивации.
Ключевые слова: поврежденные территории, фитомелиорация, рекультивация.
Karabin M.M. Damaged territories in Ternopil region and measures of their phitomelioration and recultivation
Provided the distribution of the territory in Ternopil region by the land users, given the dynamics of the region damaged territories and volumes of their recultivation. Keywords: damaged territories, phitomelioration, recultivation.
УДК 504.06 (571.17) Проф. Ю.Г. Масжевич, канд. бюл. наук;
ст. викл. А.Ю. Маскевич, канд. техн. наук - Чертвецький факультет НТУ "Хармвський полimехнiчний тститут "
ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПОКАЗНИК1В ДЛЯ З'ЯСУВАННЯ СТАНУ УРБОЕКОСИСТЕМИ
Вивчено показники нагромадження тгменпв та швидкост переносу електро-шв по електрон-транспортному ланцюгу представниками трьох BTOiB дендрофлори мюта Чершвщ. Встановлено залежшсть функцюнального стану фотосинтетичного апарату дослщжених видiв рослин вщ просторового розмщення та стресового на-вантаження.
Ключовг слова: фотосинтез, забруднення атмосферного пов^ря, урбоекосисте-ма, ф^ошдикащя.
Вступ. Продуцента, що представлен рослинними оргашзмами, висту -пають як своерщний посередник м1ж ф1зичним та бюгенним середовищем. За умов техногенного забруднення ф1зичного середовища рослини першими потрапляють у ситуащю еколопчного стресу, реагують на щ впливи змшою форми, функцп та метабол1зму [2, 7].
На думку низки автор1в [5, 6], фотосинтез е одним 1з найчутливших ф1з1олог1чних процешв до дп стресових еколопчних фактор1в, i з устхом мо-же використовуватися для шдикацп чистоти атмосферного повiтря. 1снують припущення [8], що зниження вмюту високоенергетичних сполук у листi ос-лаблених дерев, ймовiрно, пов'язане iз зменшенням зв'язаностi мiж електрон-ним транспортом, фотофосфорилуванням i темновими реакщями фотосинтезу. Таким чином, реакщя-вщповщь на зовнiшнiй стресовий подразник е над-звичайно складною, слабо вивченою i потребуе подальшого дослiдження особливо в умовах еколопчного навантаження сучасно! урбоекосистеми.
Мета дослiдження - вивчити чутливють показникiв фотосинтетичного апарату дендрофлори Чершвщв до забруднення атмосферного повггря.
Матерiали i методика дослщження. Об'ектами дослiдження слугува-ли листки тополi трамщально! (Populus pyramidalis Moenoh.), липи серце-листо! (Tilia cordata L.), берези бородавчасто! (Betula pendula Roth.) приблиз-но однакового вжу (35-40 рокiв), що вегетують на територп Чернiвцiв. Кон-центрацiю хлороф^ в суспензп та вимiр швидкосп реакцп Хшла проводили спектрофотометрично за методом Гавриленка та спiвавторiв [3]. Для визна-чення активностi реакцп Хiлла готували реакцiйну сумiш, що вмiщувала:
