CC BY
30
Гаевая Ю.Ю., Коротченко И А. Лесная растительность с участием Daphne cneorum L. на территории Черкасско-Чигиринского геоботанического района
Приведена характеристика лесной растительности с участием Daphne cneorum на территории Черкасско-Чигиринского геоботанического района. Выделенную новую субассоциацию Convallaro majali-Quercetum robori Daphneosum cneori subass. nova предлагается отнести к классу Quercetea robori-petraeae Br.-Bl. et R. Tx 1943.
Ключевые слова: лесная растительность, Daphne cneorum, Черкасско-Чигирин-ский геоботанический район.
Gaiova J. Yu., Korotchenko IA. Forest vegetation with Daphne cneorum L. in the Cherkassko-Chyhyrynsky Geobotanical district
Characteristics of forest vegetation communities with Daphne cneorum L. in the Cherkasko-Chyhyrynsky Geobotanical district are provided. A new subassociation, Convallaro majali-Quercetum robori Daphneosum cneori subass. nova, is proposed in the class Quercetea robori-petraeae Br.-Bl. et R. Tx 1943.
Keywords: forest vegetation, Daphne cneorum, Cherkassko-Chyhyrynsky Geobota-nical district.
УДК581.9:502.5(477.83) Астр. М.М. Карабш1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв
ВИДОВИЙ СКЛАД ТА Ф1ТОЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ ТЕРИТОР1Й ЛЬВ1ВЩИНИ
Наведено систематичний склад флори та встановлено ценотичну структуру рослинного вкриття техногенних кар'ерно-вщвальних ландшаф^в. Проведено порiв-няльний аналiз природного заростання антропогенно порушених дослщжуваних те-риторш. На осжга польових дослщжень наведено детальну характеристику техногенних ландшаф^в з метою !х оптимiзацii.
Ключовг слова: техногенш ландшафти, флора порушених територш, ф^оцено-тична структура рослинного вкриття кар'eрiв, рослинш угруповання.
Швидю процеси урбашзацп та бурхливий розвиток промисловосп суп-роводжуються значним негативним антропогенним впливом на природне се-редовище. Генезис природного ландшафту в антропогенний можна встановити за стввщношенням порушених 1 непорушених компонента ландшафту, а та-кож за анал1зом впливу перетворень ландшафту на змшу видового складу рослинного свпу, Грунтового покриву, геологiчноi будови та рельефу мюцевостг
Одна з перших класифжацш змшених людиною ландшафпв належить В.П. Семенову-тянь-шанському, одному з перших дослщниюв прських систем Азп. За ступенем антропогенного впливу вш прсью ландшафти вiн подь ляв на первюш (незайманi), напiвдикi (слабо порушеш впливом людини), культурнi (перетворенi), дик (здатнi частково самооновлюватися внаслiдок занепаду людськоi культури), здичавiлi (з вщновленням всiх елементiв пер-вiсного ландшафту) [1].
На сьогодш iснуе багато класифжацш антропогенно-змiнених ландшаф-тiв, в основу яких покладено, як правило, один з нижчеперелiчених пiдходiв:
1 Наук. кер1вник: доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук
1) стушнь змiни природного комплексу (незмшет, слабозмшеш, середньо змшет, сильнозмшеш);
2) напрям технолопчного впливу населення на природу (сшьськогоспо-дарсью, тсов^ водш, промисловi i ш.);
3) спiввiдношення природних i антропогенних процемв, що впливають на будову ландшафтiв (антропогенно-природш, яю виникли внаслiдок да-яльностi людини, але в подальшому розвиваються як природш; антропо-генно-вщновлюваш, якi знаходяться в процесi вщновлення; антропоген-но-деградоваш, який формуються при руйнуваннi перетворених ком-плексiв i не повертаються до первiсного стану; перетвореш, яю цшеспря-мовано змiненi людиною) [1].
Проблеми класифжацп антропогенних ландшафпв дослщжувало ба-гато науковщв, зокрема: Ф.М. Мшьков, А.Г. 1саченко, В.Г. Федотов, С.В. Ко-люник, В.Л. Котельшкова, С.В. Трохимчук [1-3]. Так, Мшьков Ф.М. видшяе дв1 стадп розвитку антропогенних ландшафпв: рання (нестшка) та зрша (стшка). У раннш стадп вщбуваються пор1вняно швидка перебудова 1 присто-сування вшх компоненпв ландшафтного комплексу до ново! ситуацп. При цьому хвд природних процешв в р1зних ландшафтних комплексах р1зний: у одних прискореним темпом проходять геоморфолопчш процеси, чи змь нюеться мжрокшмат, в шших - швидко змшюються рослиншсть 1 тваринний свгг. У зршш стадп вщбуваеться еволюцшний розвиток антропогенних ком-плекив, в яких формуеться морфолопчна структура, а Грунтово-рослинний покрив набувае зональних рис. Вщзначено також, що юнуе група антропогенних ландшафпв, яю в1др1зняються нестшюстю в раннш стадп розвитку 1 значною стабшьшстю у зршш стадп [3].
1саченко А.Г. за ступенем окультуреносл антропогенно змшеш лан-дшафти подшяе на [2]:
• незмшш (до них належать ландшафти Антарктиди, Гренланди);
• слабозмiненi - д1яльшстъ людини торкнулась окремих компонент^ ландшафту (головним чином бюти), але природнi зв'язки не порушеш;
• порушенi (сильно змiненi) - ландшафти, яю зазнали довготривалого сти-хшного впливу людини та в яких порушеш лгтогенна основа та природш зв'язки в бюгеоценоз^ Порушеш ландшафти трапляються в усiх зонах, особливо у степовш, яка сильно розорана та в яюй вiдбуваютъся негативнi процеси: ерозiя, заболочування, засолення, забруднення тощо;
• перетвореш (культурнi) - ландшафти, в яких природш зв'язки змшеш людиною на науковш основi з метою рацюнального природокористування.
На сьогодш багато вчених до антропогенно змшених ландшафтiв вщ-носять [1-4]:
• мгсью ландшафти та !х компонента, що охоплюють житловi та iндустрiальнi райони. Особливiстю таких ландшафтiв е змша i забруднення внаслiдок тех-ногенно! урбашзаци компонентiв природного середовища та загальне скоро-чення площ, зайнятих природною рослиншстю;
• сшьськогосподарсью ландшафти, що вiдрiзняютъся вiд природних однома-нiтнiстю, внаслiдок вирощування монокультур i в яких Грунтове середовище збдаене елементами живлення;
• техногенш ландшафти, утворенi внаслiдок дiяльностi прничодобувних i пе-реробних шдприемств та шдприемств iз добування будiвельноl сировини, якi
характеризуються змшою рельефу мiсцевостi та формуванням кар'ер!в, ввд-валш i териконiв.
Серед техногенно порушених ландшафтiв значне мюце займають територп кар'eрiв. Особливо це стосуеться Льв!вщини, де вже протягом ба-гатьох десятилiть вщбуваються масштабнi розробки покладiв буд!вельно1 си-ровини вiдритим способом. Проектування заходiв iз вiдновлення цих порушених територш потребуе детального вивчення процешв 1х природного за-ростання рослиннютю.
Об'ектами дослiдження були глинянi кар'ери в м. Золочевi та в м. Львовi по вул. Тракт Глинянський i в Личаювському парку. Вивчення видового складу та фггоценотично! структури рослинного вкриття проведено за методикою маршрутних дослiджень шляхом закладання тимчасових пробних площ [5]. Видовий склад вищих рослин фiтоценозiв встановлювали вщповщ-но до впчизняно! номенклатури назв i класифiкували за еколопчними еле-ментами [6, 7]. За проведеними дослщженнями у складi флори порушених те-риторiй виявлено 108 видiв рослин iз 87 родiв та 41 родини (табл.). Провщни-ми за кiлькiстю видiв е так! родини: Fabaceae (13 вид!в), Asteraceae (12 ви-д!в), Poaceae (7 вид!в) та Rosaceae (7 вид!в).
Табл. Систематична структура флори порушених територш
Вщдш Клас Кшьюсть
порядкш родин родш вид!в
Кар'ер у мгст Золочевi
Magnoliophyta Magnoliopsida 4 4 9 9
Liliopsida 1 1 2 2
Кар'ер у мгста львов! по вул. Тракт Глинянський
Magnoliophyta Magnoliopsida 15 15 48 57
Liliopsida 3 3 10 13
Equisetophyta Equisetopsida 1 1 1 1
Кар'ер у мгст Львов! в Личакшського па] жу
Pinophyta Pinopsida 1 2 2 2
Magnoliophyta Magnoliopsida 25 29 61 65
Liliopsida 2 2 8 9
Polypodiophyta Polypodiopsida 1 2 2 2
Загалом на територп кар'ер!в
Pinophyta Pinopsida 1 2 2 2
Magnoliophyta Magnoliopsida 30 34 74 92
Liliopsida 3 3 8 11
Equisetophyta Equisetopsida 1 1 1 1
Polypodiophyta Polypodiopsida 1 2 2 2
Заселення територп порушених територш кар'ер!в рослинами вщбу-ваеться в перший же рш тсля закiнчення 1х розробки. Початковий етап фор-мування рослинного вкриття глиняного кар'еру в м. Золочевi характеризуемся появою 11 вид!в рослин, а саме шдбш звичайний (Tussilago farfara L.), деревiй звичайний (Achillea millefolium L.), стенаксис однор!чний (Ste-nactis annua Nees.), морква дика (Daucus carota L.), пирш повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski), конюшина лучна (Trifolium pretense L.), люцерна хмеле -
видна (Medicago lupulina L.), костриця овеча (Festuca ovina L.), лобода бша (Chenopodium album L.), полин звичайний (Artemisia vulgaris L.), будяк по-никлий (Carduus nutans L.). Тут немае жодних представникiв деревних i ку-щових рослин.
Натомють, на територи кар'еру в м. Львовi по вул. Тракт Глинянський видове рiзноманiття значно багатше. Тут рослиншсть поступово вщнов-люеться та представлена на час дослщжень 71 видом рослин. Вщмшним вiд двох попередтх е вже вiдновлений кар'ер у м. Львовi в Личаювському парку, в якому рослинне вкриття е вже повнiстю сформоване та представлене знач-ною кiлькiстю дерев i кушдв та добре розвиненим трав'яним ярусом (рис.).
а) кар'ер на вул. тракт Глинянський; б) кар'еру Личаювському парку Рис. Розподтрослин на територидосльджуваних кар'ер1в
У складi рослинного вкриття територи Kap'epiB переважають трав'яш види, яю характеризуються високою здатнiстю зростати в умовах вщкритих територiй. Крiм багаторiчникiв, значну множину флористичних елементiв становлять i трав,янi однорiчники.
У складi трав'яно! рослинностi кар'еру в м. Львовi по вул. Тракт Глинянський переважають види з родини Fabaceae (9 видiв), Asteraceae (8) та Poaceae (7), а також Brassicaceae (3 види). Серед них домшують деревш звичайний (Achillea millefolium L.), тонкотг лучний (Poapratensis L.), стенаксис однорiчний (Stenactis annua Nees.), буркун лiкарський (Melilotus officinalis (L.) Pall), куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), ожика волосиста (Luzula pilosa (L.) Wild). Схили кар'еру характеризуються бщним складом деревних та кущових видiв - облiпиха крушиновидна (Hippophae rham-noides L.), горiх грецький (Juglans regia L.), верба козяча (Salix caprea L.), слива розлога (Prunus divaricate Ledeb.). Загалом тут домiнують дводольнi трав'янi рослини, але досить численними е i злаки. З адвентивних трапляють-ся галшсога дрiбноквiткова (Galinsoga parviflora Cav.) та стенаксис однорiч-ний (Stenactis annua Nees).
На дослщжуванш територи вже сформувались умови для поселення бшьш вимогливих рослин - деревш звичайний (Achillea millefolium L.), буркун бший (Melilotus albus Medik.), волошка лучна (Centaurea jacea L.). Саме костриця овеча (Festuca ovina L.) та куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth) формують стшку дернину, яка на цьому етат дае змогу сфор-мувати максимальну фiтомасу. Великою здатнiстю до розселення характеризуемся вербозiлля лучне (Lysimachia nummularia L.). У мюцях iз бiльшим зво-ложенням сформованi угруповання iз ситника розлогого (Juncus effuses L.). Загалом проективне вкриття травами на територи кар'еру становить 80 %.
Трави, 87% Дерева, 7% Куиц, 6%
Дерева, 22% Кунц, 12% Трави, 66%
На Kap'epi в М. Львовi у Личаювському парку серед деревних рослин, найбшьшим представництвом характеризуются гipкокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), клен-явip (Acer pseudoplatanus L.), береза бородавчаста (Betula pendula Roth), сосна зви-чайна (Pinus sylvestris L.) та ялина европейська (Picea abies (L.) Karst.). Завдяки достатнш кшькосп сонячного свiтла на каp'еpi добре сформований трав'яний покрив, де переважають гравшат мiський (Geum urbanum L.), бальзамш бага-токвiтковий (Impatiens parviflora DC.), яглиця звичайна (Aegopodium podagra-ria L.). Загалом на всiх трьох дослщжуваних кар'ерах трапляеться 6 видiв рослин, як! е представниками родин Asteraceae (2 види), Poaceae (2 види), Faba-ceae (1 вид) та Apiaceae (1 вид). Ц рослини за допомогою своïх корешв закрш-люють верхню частину субстрату, змiнюючи ландшафтне середовище.
Стутнь заростання рослинами дослiджуваних об'ектiв насамперед за-лежить вiд часу закшчення експлуатацiï кар'еру. На час дослщжень заростання теpитоpiï кар'еру в м. Золочiв становить 10 % порушежо! теpитоpiй, кар'еру в м. Львовi по вул. Тракт Глинянський - 80 %, а кар'еру в Личаювсь-кого парку м. Львова - 70 % територп порушень.
1нтенсившсть природного заростання каp'еpiв трав'яною pослиннiстю визначаеться рельефом мюцевосп, типом субстрату та водним режимом. На початковш стадiï з прилеглих територш заноситься насшня трав'яних рослин, для яких характерною е висока енерпя проростання, довгий перюд збережен-ня схожостi, iнтенсивний piст коpеневоï системи та посухостiйкiсть. У по-дальшому проходить заселення деревними рослинами та трав'яними видами бiльш вимогливими до багатства Грунтових умов.
Проведет польовi дослiдження показують, що в мюцях розробок пок-ладiв будiвельноï сировини поступово вiдбуваеться процес природного заростання поpушеноï теpитоpiï рослинами, що дае можливють використання цих земель в рекреацшних цiлях. Проведет дослщження можуть слугувати основою для прогнозування пpиpодноï та проведення антpопогенноï фггоме-лiоpацiï техногенно порушених територш, зокрема каp'еpiв iз добування будь вельноï сировини.
Л1тература
1. Ландшафтознавство: лекцп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uadoc.za van-tag.com/text/1306/index-1.html.
2. Исаченко А.Г. О так называемых антропогенных ландшафтах / А.Г. Исасенко. - М. : Изд-во "Всесоюзное географическое общество", 1971. - 214 с.
3. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты / Ф.Н. Мильков. - М. : Изд-во "Мысль", 1973. - 287 с.
4. Кучерявий В.П. Фггомелюращя : тдручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
5. Вальтер Г. Общая геоботаника : пер. с нем.; перевод и предисловие А.Г. Еленевского / Г. Вальтер. - М. : Изд-во "Мир", 1982. - 264 с.
6. Визначник рослин Украни / за ред. Д.К. Зерова. - К. : Вид-во "Урожай", 1965. - 878 с.
7. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 1999. - 548 с.
8. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фггомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Льв1в : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
Карабин М.М. Видовой состав и фитоценотическая структура техногенно нарушенных территорий Львовщины
Показан систематический состав флоры и установлена ценотическая структура техногенных карьерно-отвальных ландшафтов. Проведен сравнительный анализ зарастания исследуемых объектов. На основе полевых исследований приведена подробная характеристика техногенных ландшафтов с целью их оптимизации.
Ключевые слова: техногенные ландшафты, флора нарушенных территорий, фитоценотическая структура карьеров, растительные группировки.
Karabin M.M. Species composition and structure of the phytocoenotic technogenic disturbed areas of Lviv
Presented taxonomic composition of flora and identified cenotic structure technogenic landscapes. A comparative analysis of overgrowth of the objects. Based on field researches shown a detailed description of the technogenic landscapes in order to optimize them.
Keywords: technological landscapes, flora damaged areas, phytocoenotic structure quarries, plant communities.
УДК 630.416.1:658.52.001.56:621.039 Асист. Р.О. Андрущенко -
Житомирський нащональний агроеколопчний унтерситет
ВПЛИВ ПОРОДНОГО СКЛАДУ Л1СОСТАН1В НА АМПЛ1ТУДУ ОСЕРЕДК1В МАСОВОГО РОЗМНОЖЕННЯ П'ЯДУНА ЗИМОВОГО (ОРЕЯОРНТНЕЯА ВЯиМЛТЛ Ь.) В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО
ПОЛ1ССЯ
Встановлено, що в умовах Центрального Полюся на ампл^уду осередюв масо-вого розмноження п'ядуна зимового (Operophthera brumata Ь.) впливае породний склад люосташв. З'ясовано, що ампл^уда осередгав ф^офага зменшуеться зi зрос-танням частки хвойних порщ у вкритш люом площi та збшьшуеться зi зростанням частки листяних. Встановлено, що м'яколистяш насадження не е первинними осе-редками масового розмноження виду та величина !х частки в структурi люового фонду шдприемств не впливае на ампл^уду осередгав шкщника. Статистично доведено, що в умовах Центрального Полюся п'ядун зимовий масово розмножуеться переваж-но в насадженнях дуба звичайного (2иегсия гоЬиг Ь.).
Ключовг слова: п'ядун зимовий, ампл^уда, осередки масового розмноження, породний склад, люостан, дуб звичайний.
Вступ. Останшм часом як у свт загалом, так i в Укра!ш зокрема спос-тер^аеться значне попршення санiтарного стану лiсових насаджень. Причинами ослаблення i всихання лiсiв е рiзнi чинники, однiею iз найiстотнiших е масовi розмноження люових комах хвое- та листогризiв. В умовах Центрального Полюся найбшьших збитюв завдають масовi розмноження рудого i звичайного соснових пильщиюв, зелено! дубово! листовiйки та п'ядуна зимового.
П'ядун зимовий (ОрегорЫкега Ътша1а Ь.) - одна iз найбшьш шкодо-чинних лiсових комах-фiлофагiв у Центральному Полюс [2, 3, 6]. Вид е по-ширеним у Свразп та Пiвнiчнiй Америцi. Його гусшь харчуеться листям по-над 200 покритонасшних рослин [18], зокрема дуба, бука, граба, в'яза, клена, пркокаштана, ясена, липи, верби, осики, топол^ вшьхи, лiщини, калини, жи-молостi та майже всiх плодових. Для популяцшно! динамiки виду характерна цикшчнють iз максимумами чисельностi (спалахами) через кожнi 9-10 рокiв [11, 17]. Гусшь може спричиняти сильну дефолiацiю кормових рослин [13, 18, 19]. 1маго п'ядуна зимового з'являеться восени. Самцi активно лiтають,
