CC BY
42
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.7
УДК 581.55 Доц. Ю.Ю. Гайова1, канд. бюл. наук;
ст. наук. ствроб. 1А. Коротченко2, канд. бюл. наук
Л1СОВА РОСЛИНН1СТЬ З УЧАСТЮ DAPHNE CNEORUM L. НА ТЕРИТОРН ЧЕРКАСЬКО-ЧИГИРИНСЬКОГО ГЕОБОТАН1ЧНОГО
РАЙОНУ
Наведено характеристику люово! рослинностi за участю Daphne cneorum L. у межах Черкасько-Чигиринського геоботашчного району. Видiлену нову субасощ-ащю Convallaro majali-Quercetum robori Daphneosum cneori subass. nova запропоно-вано вщнести до класу Quercetea robori-petraeae Br.-Bl. et R. Tx 1943.
Ключовг слова: люова рослиншсть, Daphne cneorum, Черкасько-Чигиринський геоботашчний район.
Характеристика району дослщжень. Черкасько-Чигиринський геоботашчний район займае правобережжя Дншра вщ меж1 Кашвського району на твшчному заход1 до пониззя р. Тясмину на твденному сход1. Загальна його площа приблизно 1920 км2. Ця територ1я становить древню долину Дншра, для яко! характерш заплава та боров1 тераси.
Регюн дослщження це намитий тщаний остр1в, утворений переважно др1бно- та середньозернистими тсками, знизу водно-льодовиковими, зверху алюв1альними. В епоху, що передувала другому зледеншню, територ1я ба-сейну середнього Дншра була вкрита озерами та болотами. У них нагромади-лися глинисто-пщаш i мергельш вщклади, а також валунш суглинки. Пюля третього зледенiння утворився валунний суглинок. Рiчки стали маловодними i поглибили сво! долини. Нинi третинш вiдклади вкритi дольодовиковими осадовими породами, на яких залягають пiски рiчкового походження [1; 7].
Пюки, що становлять боровi тераси, були вимит в плейцстоценi рiч-ковими потоками з коршних червоноколiрних порiд [10]. На тщаних терасах борiв, на дшянках, що зазнають впливу дефляцшних процесiв, з горбистим рельефом на глибоких тсках сформувалися дерновi боровi слабкорозвиненi Грунти. Гумусовий горизонт в них виявляеться слабо (6-8 см) [2], а мшераль-на частина Грунту мютить небагато поживних речовин. Дуже мало калж>, ос-кшьки калiевмiснi мiнерали (бiотит, мусковiт i летдоцит, слюди) внаслiдок розвiювання шсюв зруйнувалися. Вмiст фiзичноl глини в них не перевищуе 3 %, вони мiстять мало увiбраних основ i засвоюваних форм азоту, фосфору. Так, вщносний вмют гумусу в цих Грунтах змшюеться вiд 0,56 до 0,76 %>, увiбраних основ - вщ 4,8 до 5,0 мг-екв., рухомих сполук фосфору - вщ 0,9 до 3,9 мг-екв., обмшного калiю - вiд 1,5 до 3,2 мг-екв. на 100 г Грунту [10]. На тсках з рiвнiшим рельефом формуються дерново-отдзолеш Грунти з рiзним ступенем вияву пiдзолотвiрного процесу. У Грунтах iз слабкою опiдзоленiстю !! морфологiчнi ознаки взагалi вiдсутнi. За механiчним складом дерново-слаб-коопiдзоленi Грунти пiщанi, рщше супiщанi.
В Черкасько-Чигиринському геоботанiчному район лiси вкривають близько 45 % територп, що значно перевищуе аналопчш показники по Чер-
1 доцент кафедри безпеки життедаяльност Черкаського державного технолопчного ушверситету;
2 зав. лаборатор1ею охорони ф1тор1зномашття вщщлу систематики i флористики судинних рослин 1нституту ботанжи 1м. М.Г. Холодного НАН Укра!ни, м. Ки!в
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
каськiй област (14,9 %). З них 30 % займае азональна лiсова рослиншсть -cocHOBi i дубово-cocHOBi люи борових терас pi40K. CocHOBi та дубово-cocHOBi лicи приурoченi до борово! пщано! тераси межирiччя Рось - Вшьшанка та ДншроЛрдинь, що поступово переходить в р. Тясмин.
Методика дослщження. Дослщження проводили на територп Чер-касько! oблаcтi в межах Михайлiвcькoгo люу, Черкаського i Чигиринського бoрiв протягом 2003-20011 рр. Геоботашчш описи рocлиннocтi району здiйcнювалиcя на пробних дшянках за загальноприйнятими методиками. Об-роблення геoбoтанiчних oпиciв проводили на ocнoвi методу перетворення фь тоценотичних таблиць (пакет програм FICEN 2) з подальшою iдентифiкацiею видшених cинтакcoнiв за роботами вiтчизняних та зарубiжних фiтoценoлoгiв [3; 4; 6; 7; 11].
Результати дослщжень. Угруповання за участю Daphne cneorum вив-чалися на територп Укра!ни В.В. Расевичом [4], ним була дана характеристика угруповань на рiвнi сокгав рocлиннocтi залежно вiд приурoченocтi до рiзних прирoднo-клiматичних зон, встановлено, методом синфггошдикацп, прoвiднi екoлoгiчнi фактори яю визначають теритoрiальний рoзпoдiл. Попередня характеристика дубово-соснових лiciв Черкасько-Чигиринського геоботашчного району наведена у рoбoтi Я.П. Дщуха з cпiвавтoрами [3], однак детально роз-роблена до рiвня cубаcoцiацiй cинтакcoнoмiчна схема у цш рoбoтi вiдcутня.
Cубаcoцiацiя Convallaro majali-Quercetum robori Daphneosum cneori subass. nova - угруповання свггаих мшаних лiciв, пoширенi на сухих i cвiжих пiщаних та cупiщаних дернoвo-oпiдзoлених Грунтах друго! та третьо! борових терас р. Дншро. В мiкрoрельефi рoзмiщуетьcя на хвилястих та вщносно рiвних дiлянках в cереднiй частит неглибоких котловин та cхилiв.
Дiагнocтичнi види: Daphne cneorum L., Dracocephalum ruyschiana L., Poa angustifolia L., Trifolium alpestre L. Cl. Quercetea robori-petraeae Br.-Bl. et R. Tx 1943 Ord. Quercetalia robori-petraeae R. Tx. 1931
All. Convallaro majali-Quercion robori Shevchyk et V. Sl. in Shevchyk et al. 1996
Ass. Convallaro majali-Quercetum robori Shevchyk et V. Sl. in Shevchyk et al. 1996
Subass. Convallaro majali-Quercetum robori Daphne-osum cneori subass. nova
Номенклатурний тип: опис № 76 (таблиця) виконаний Ю.Ю. Гайовою 12.06 2003 р. на слабкогорбистш дшянщ в Михайлiвcькoму лici поблизу тра-си Черкаси - Кашв у межах околищ с. Софпвка Черкаського району Черкась-ко! область Деревний ярус диференцшований на 2 тд'яруси. Зiмкненicть I шд'ярусу 0,7, висота - 17 м. Зiмкненicть II пiд'яруcу 0,3, висота - 7 м. Чагар-никовий ярус не виражений. Проективне покриття трав'яного ярусу 60 %.
Структура угруповань: деревостан двоярусний, I ярус зiмкненicтю 0,50,9, висотою 17-25 м, формують Quercus robur L. та Pinus sylvestris L. II ярус зрщжений, чгтко не виражений, зiмкненicтю 0,1-0,3 висотою 4-11 м, складе-ний з Frangula alnus Mill., Betulapendula Roth, Populus tremula L., Pyrus communis L. Чагарниковий ярус також зрщжений, зiмкненicть 0,1-0,2 сформова-
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2G13. - Вип. 23.7
ний Euonymus verrucosa Scop. та Corylus avellana L. Проективне покриття трав'яно-чагарничкового ярусу змшюеться вщ 40 % до 90 %. На тд'яруси трав'яно-чагарничковий ярус чггко не диференцшований. Основу трав'яно-ча-гарничкового ярусу становлять Convallaria majalis L., Daphne cneorum L., Melampyrum nemorosum L., Melica nutans L., Poa angustifolia L., Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, Pteridium aquilinum (L.) Kuhn. Домшантом, iнколи ствдомшантом, травостою (проективне вкриття до 30 %>) е третинний релiкт Daphne cneorum L., що займае середш частини пiщаних котловин чи в^в. Флористичне багатство угруповань змiнюеться вщ 23 до 31 залежно вщ проективного вкриття та ступеню антропогенного навантаження. У травосто! та-кож трапляються види, включенi до третього видання Червоно! книги Укра-!ни [9]: Pulsatilla patens (L.) Mill., Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin та Dracocephalum ruyschiana L.
Табл. Фтоценотична таблиця угруповань субасощацй Convallaro majali-Quercetum robori Daphneosum cneori subass. nova
№ з/п 1 2 3 4 5 б 7 8 9 10
1 2 3 4 5 б 7 8 9 10 11
Номер опису 353 77 1310 11б2 3б2 1321 1155 355 7б 11б7
Кшьюсть ВИД1В в ОПИС1 2б 25 28 24 25 30 23 24 31 24
З1мкнут1сть деревного ярусу, бали 0,8 0,9 0,7 0,4 0,5 0,7 0,8 0,8 0,9 0,9
Висота деревного ярусу, м 22 22 21 18 17 20 22 23 17 21
Згмкнешсть чагарникового ярусу, бали 0,1 0,1 0,0 0,1 0,2 0,1 0,1 0,1 0,2 0,1
Проективне вкриття трав'яного ярусу,% б0 б0 б0 50 50 80 80 70 б0 90
Синтаксон
D.s. Ass. Convallaro majali-Quercetum robori
Convallaria majalis 3 3 2 + + 3 4 4 2 3
Quercus robur 4 4 2 4 5 3 4 4 4 3
Euonymus verrucosa + + + + +
Euphorbia cyparissias + + + + 1
Betula pendula + 1 + + + + 1 2
Populus tremula 1 1 + + + 2
D.s. Subass. Convallaro majali-Quercetum robori Daphneosum cneori nova
Daphne cneorum + 2 1 + + 3 2 2 2 2
Poa angustifolia 2 2 2 2 2 2 3
Dracocephalum ruyschiana + + + + +
Pulsatilla patens + + + +
Trifolium alpestre + + + 2 +
D.s. cl. Quercetea robori-petraeae
Polygonatum odoratum 2 2 1 + + + 2 2
Corylus avellana +
Poa nemoralis 3 2 +
Melica nutans + + + 2 2 2 2 +
Tilia cordata + + + +
Rosa canina +
Clinopodium vulgare 2 1 + 1
Knautia arvensis + + + 2
Acernegundo + +
HaqioHa.ibHHH mcoTexHiHHHH yHÍBepcHTeT YKpaÍHH
1 |2|3|4|5|6|7|8|9|10|11
D.s. cl. Vaccinio-Piceetea
Pinus sylvestris 4 4 4 + 4 4 4 3 4
Galium verum + 1 1 + + + + + +
Rubus saxatilis + + +
Acer tataricum + +
Teucrium chamaedrys + + + + 1 2
Peucedanum oreoselinum + 2 1 + + + + 2 2
Chamaecytisus ruthenicus + + + +
Melampyrum nemorosum 2 1 + 1 4 2
Pteridium aquilinum 3 3 3 3 + + 3 3
Pyrus communis + + +
Achillea submillefolium + + + + +
Betonica officinalis 1 2 1 + + 2
Campanula persicifolia + + + + + 1
Fragaria vesca + + + +
Geranium sanguineum + 1 1 + + + + + 1 +
Silene nutans +
Campanula rotundifolia + + +
Genista tinctoria +
Pyrethrum corymbosum + + +
Anthericum ramosum + + 2
Solidago virgaurea +
Veronica chamaedrys 1 1 2
Coronilla varia +
Ajuga genevensis 1
Rhamnus cathartica + + +
Filipendula vulgaris + +
Veronica spicata +
iHmi BHflH
Stipa borysthenica + + +
Dactylis glomerata + + +
Poa pratensis +
Asparagus officinalis +
Calamagrostis arundinacea 1 4 2 1 2 +
Frangula alnus + 3 3
Polygonum convolvulus +
Vincetoxicum hirundinaria + + + +
Rubus caesius 1
Geum urbanum +
Elytrigia intermedia +
Verbascum thapsus + + +
Stachys sylvatica 1 2
Berberis vulgaris + +
Agrostis tenuis +
Antennaria dioica +
Arabidopsis thaliana +
Glechoma hirsuta +
Hypericum perforatum +
Luzula pilosa +
30
36ipHHK HayKOBO-TexHÍMHUx npaqb
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Prunella grandiflora +
Rubus nessensis +
Sedum acre +
Silene supina +
Viola mirabilis +
Опис № 77 виконаний Ю.Ю. Гайовою 12.06 2003 р. в середнш частит схилу в Михайлiвському лiсi поблизу траси Черкаси - Катв у межах околищ с. Софпвка Черкаського району Черкасько! областi. Деревний ярус диферен-цiйований на 2 тд'яруси. Зiмкненiсть I пiд'ярусу 0,8, висота - 22 м. Зiмкне-тсть II пiд'ярусу 0,2, висота - 7 м. Чагарниковий ярус не виражений. Проек-тивне вкриття трав'яного ярусу 60 %.
Опис № 353 виконаний А.М. Темченко 27.06.1985 р. на хвилястш дь лянщ околищ с. Дубпвка Черкаського району Черкасько! область Деревний ярус на тд'яруси не диференцшований. Зiмкненiсть 0,8, висота - 22-25 м. Чагарниковий ярус зрщжений, зiмкнутiстю до 0,1. Проективне вкриття трав'яного ярусу 50- 60 %.
Опис № 355 виконаний А.М. Темченко 27.06.1985 р. на вщносно рiв-нш дшянщ околицi с. Дубпвка Черкаського району Черкасько! область Деревний ярус на тд'яруси не диференцшований. Зiмкненiсть 0,8, висота - 1823 м. Чагарниковий ярус зрщжений, зiмкненiстю до 0,1. Проективне покрит-тя трав'яного ярусу 60- 70 %.
Опис № 362 виконаний А.М. Темченко 27.06.1985 р. на вщносно рiв-нш дшянщ в Черкаському бору, кв. 207. Деревний ярус на тд'яруси не диференцшований. Зiмкненiсть 0,5, висота - 17 м. Чагарниковий ярус зрщжений, зiмкнутiстю до 0,1. Проективне вкриття трав'яного ярусу 40- 50 %.
Опис № 1155 виконаний Гайовою Ю.Ю. 3.05.2005 р. в середнш части-m неглибоких котловин околищ с. Дубпвка Черкаського району Черкасько! область Деревний ярус на тд'яруси не диференцшований. Зiмкнутiсть 0,8, висота - 22 м. Чагарниковий ярус зрщжений, зiмкнутiстю до 0,1. Проективне покриття трав'яного ярусу 80 %.
Опис № 1162 виконаний Ю.Ю. Гайовою 3.05.2005 р. в середнш части-m неглибоких котловин околищ с. Дубпвка Черкаського району Черкасько! область Деревний ярус на тд'яруси не диференцшований. Зiмкненiсть 0,4, висота - 18 м. Чагарниковий ярус зрщжений, зiмкнутiстю до 0,1. Проективне вкриття трав'яного ярусу 50 %.
Опис № 1167 виконаний Ю.Ю. Гайовою 3.05.2005 р. в середнш части-m неглибоких котловин околищ с. Дубпвка Черкаського району Черкасько! область Деревний ярус диференцшований на 2 тд'яруси. Зiмкненiсть I тд'ярусу 0,7, висота - 21 м. Зiмкнутiсть II тд'ярусу 0,2, висота - 7 м. Чагарниковий ярус зрщжений, зiмкненiстю до 0,1. Проективне вкриття трав'яного ярусу до 90 %.
Опис № 1310 виконаний Ю.Ю. Гайовою 4.05.2005 р. в середнш части-m неглибоких котловин в Михайлiвському лiсi околищ с. Михайлiвка Черкаського району Черкасько! область Деревний ярус диференцшований на
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
2 тд'яруси. 3ÍMKHeHÍCTb I пiд'ярусу 0,6, висота - 21 м. 3ÍMKHeHÍCTb II шд'ярусу 0,1, висота - 11 м. Чагарниковий ярус не виражений. Проективне покриття трав'яного ярусу 60 %.
Опис № 1321 виконаний Ю.Ю. Гайовою 4.05.2005 р. в середнш части-нi неглибоких котловин в Михайлiвському лiсi околицi с. Михайлiвка Чер-каського району Черкасько! областi. Деревний ярус диференцiйований на 2 шд'яруси. Зiмкненiсть I тд'ярусу 0,7, висота - 20 м. II шд'ярус зрiджений, зiмкнутiсть до 0,1, висота - 11 м. Чагарниковий ярус зрщжений, зiмкнутiсть до 0,1. Проективне вкриття трав'яного ярусу 80 %.
Висновки. Субасощащя Convallaro majali-Quercetum robori Daphne-osum cneori subass. nova - угруповання свилих мшаних лiсiв, поширенi на сухих i свiжих пiщаних та сутщаних дерново-опiдзолених Грунтах друго! та третьо! борових терас р. Дншро.
Видiлена субасоцiацiя Convallaro majali-Quercetum robori Daphneosum cneori subass. nova вщповщае описаному i3 територп Ки1всько1 област син-таксону i3 Зелено! книги Укра!ни (лiси) Querceto (roboris) - Pinetum (sylvestris) daphnosum (cneori) [8].
Поширено в Черкаському i Михайлiвському борах, угруповання охо-роняеться в межах заказника загальнодержавного значення "Яснозiрський", перебувае пiд помiрним рекреацiйним навантаженням, режим охорони е не-достатшм. Види Daphne cneorum L. та Pulsatilla patens (L.) Mill. масово вини-щуються в перiод цвтння.
Л1тература
1. Бондарчук В.Г. Геоморфолопя УРСР. Геолопчний розвиток рельефу УРСР / В.Г. Бондарчук. - К. : Вид-во "Рад. школа", 1949. - 244 с.
2. Дщух Я.П. Еколого-ценотична характеристика Черкаського бору / Я.П. Дщух, А.М. Вольвач, Ф.Б. Темченко // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Укра!ни. -1987. - Т. 44, № 6. - С. 68-72.
3. Дщух Я.П. Соснов1 та дубово-соснов1 люи Черкасько-Чигиринського геоботашчного району / Я.П. Дщух, А.А. Куземко, Ю.Ю. Гайова, ¡.В. Ковтун // Рослиншсть хвойних лгав Ук-ра!ни: матер. роб. нарад. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2003. - С. 80-96.
4. Расевич В.В. Фгтошдикацшна та синтаксоном1чна оцшки угруповань з участю Daphne cneorum L. / В.В. Расевич // Науков1 записки НаУКМА. - К. : Вид-во "Либщь", 1910. -Т. 106: Бюлопя та еколопя. - С. 51-55.
5. Редько Г.И. Черкасский бор. Памятка работникам лесного хозяйства / Г.И. Редько. -К. : Редакц.-издат. отдел облполиграфиздата. - 1989. - 31 с.
6. Соломаха В. А. Синтаксоном1я рослинносп Укра!ни / В.А. Соломаха // Украшський фгтоценолопчний зб1рник. - Сер. А. - 1996. - Вип. 4 (5). - 120 с.
7. Фщайло Т.В. Синфгтошдикацшна характеристика люово! рослинносп Правобережного Ки!вського Люостепу / Т.В. Фщайло // Украшський ф1тоценолопчний зб1рник. - 2003. - № 1 (20). - С. 74-82.
8. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Зелена книга Укра!ни. Люи / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, П.М. Усти-менко, С.Ю. Попович, Л.П. Вакаренко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2002. - 225 с.
9. Червона книга Укра!ни. Рослинний свгт / за ред. Дщуха. - К. : Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.
10. Шлапак В.П. Способы обработки почвы в Черкасском бору / В.П. Шлапак. - Черкассы : РИП "Сияч", 1992. - 80 с.
11. Matuszkiewicz Wl. Przewodnik do oznaczania zborowisk roslinnych Polski / WL Ma-tuszkiewicz. - Warszawa, 2001. - 539 s.
Гаевая Ю.Ю., Коротченко И А. Лесная растительность с участием Daphne cneorum L. на территории Черкасско-Чигиринского геоботанического района
Приведена характеристика лесной растительности с участием Daphne cneorum на территории Черкасско-Чигиринского геоботанического района. Выделенную новую субассоциацию Convallaro majali-Quercetum robori Daphneosum cneori subass. nova предлагается отнести к классу Quercetea robori-petraeae Br.-Bl. et R. Tx 1943.
Ключевые слова: лесная растительность, Daphne cneorum, Черкасско-Чигирин-ский геоботанический район.
Gaiova J. Yu., Korotchenko IA. Forest vegetation with Daphne cneorum L. in the Cherkassko-Chyhyrynsky Geobotanical district
Characteristics of forest vegetation communities with Daphne cneorum L. in the Cherkasko-Chyhyrynsky Geobotanical district are provided. A new subassociation, Con-vallaro majali-Quercetum robori Daphneosum cneori subass. nova, is proposed in the class Quercetea robori-petraeae Br.-Bl. et R. Tx 1943.
Keywords: forest vegetation, Daphne cneorum, Cherkassko-Chyhyrynsky Geobota-nical district.
УДК581.9:502.5(477.83) Астр. М.М. Карабш1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв
ВИДОВИЙ СКЛАД ТА Ф1ТОЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ ТЕРИТОР1Й ЛЬВ1ВЩИНИ
Наведено систематичний склад флори та встановлено ценотичну структуру рослинного вкриття техногенних кар'ерно-вщвальних ландшаф^в. Проведено порiв-няльний аналiз природного заростання антропогенно порушених дослщжуваних те-риторш. На осжга польових дослщжень наведено детальну характеристику техногенних ландшаф^в з метою 1х оптимiзацil.
Ключовг слова: техногенш ландшафти, флора порушених територш, ф^оцено-тична структура рослинного вкриття кар'eрiв, рослинш угруповання.
Швидю процеси урбашзацп та бурхливий розвиток промисловост суп-роводжуються значним негативним антропогенним впливом на природне се-редовище. Генезис природного ландшафту в антропогенний можна встановити за стввщношенням порушених 1 непорушених компонента ландшафту, а та-кож за анал1зом впливу перетворень ландшафту на зм1ну видового складу рослинного свггу, Грунтового покриву, геолопчно! будови та рельефу мюцевостг
Одна з перших класифжацш змшених людиною ландшафпв належить В.П. Семенову-тянь-шанському, одному з перших дослщниюв прських систем Азп. За ступенем антропогенного впливу вш прсью ландшафти вш подь ляв на первюш (незаймаш), натвдию (слабо порушеш впливом людини), культурш (перетвореш), дик (здатш частково самооновлюватися внаслщок занепаду людсько! культури), здичавЫ (з вщновленням вс1х елеменлв пер-вюного ландшафту) [1].
На сьогодш юнуе багато класифжацш антропогенно-змшених ландшафта, в основу яких покладено, як правило, один з нижчеперел1чених тдход1в:
1 Наук. кер1вник: доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук
