CC BY
56
Solodky V.D., Zayachuk V. Ya., Masikevich Yu.H. National Natural Park "Cheremoskyy" as reserve genofond rare species of flora and fauna
As a result of field studies, analysis of literary sources and inventories of rare species of vascular plants and identified key species of flora and fauna of the newly established national park "Cheremoskyy".
Keywords: national park, flora, fauna, rare species, Red Book, ecological network, sustainable management of natural resources.
УДК 504.062+630 *64 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
1СТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ Ф1ТОМЕЛЮРАЩ1
Висв^лено юторичний розвиток та охарактеризовано етапи становлення фгго-мелюраци. Розглянуто досвщ та шляхи сшьськогосподарсько! та люогосподарсько! ф^омелюраци порушених екосистем у промислово розвинених кра!нах. Наведено досвщ наукових дослщжень ф^омелюраци порушених екосистем в Укршш.
Ключовг слова: ф^омелюращя, порушеш екосистеми, деревно-чагарникова та трав'яна рослиншсть.
1сторичний розвиток та етапи становлення робгг 1з вщновлення порушених територш безпосередньо пов'язаш 1з господарською та виробничою д1яльнютю людини. Початки щей 1з збшьшення продуктивносп Грунтового покриву та вщновлення його родючост виникли одночасно 1з зародженням ршьництва. Люди постшно оптим1зували навколишне середовище, створюва-ли нов1 ландшафти на безплщних землях 1 позбавлених життя прських просторах, вщновлювали порушеш територп, яю виникали внаслщок господарсь-ко! д1яльносп.
Окрем1 види робгт 1з створення нових штучних ландшафпв 1 !х голов-них компоненпв - Грунтового покриву, рослинносп та тваринного св1ту -проводились в глибокш давниш. Про це збереглися лиш лакошчш спогади та легенди. Так, одне 1з широко вщомих семи чудес давнього свпу - легендарш "висяч1" сади Сем1рам1ди, яю зроблеш, за переказами та легендами, на штучних терасах з перенесеним трансплантованим Грунтом, на якому посаджеш р1зш декоративш та плодов! дерева, е яскравим прикладом оптимального культурного техногенного ландшафту, що був створений людиною в "б1б-лшш часи" [1-3].
Перш1 роботи, спрямоваш на створення рослинносп на непридатних землях вщносять до перюду штенсивного розвитку ршьництва та необхщнос-т збшьшення площ для вирощування сшьськогосподарсько! продукцп. До цього перюду вщносять 1 перш1 спроби тдвищення продуктивносп земель шляхом садшня р1зномаштно! рослинносп (табл.). Ф1томелюращя, як техно-лопчний напрям вщновлення порушених ландшафпв, виникла в другш половин! XVIII ст. у промислово розвинених крашах. Перш1 даш про проведення робгт 1з вщновлення порушених земель вщносять до 1766-1794 рр., до початку експлуатацп Рейнського буро-вугшьного басейну в Шмеччиш, де створю-вали культури деревних порщ на вщвалах [1, 4, 5].
В шших кра1нах цiлеспрямованi роботи Í3 фиомелюрацп порушених екосистем, утворених, насамперед, внаслщок добування корисних копалин ведуть з початку XIX ст. У цей час перевагу надають найбшьш зручшшим та найменш затратним методам фиомелюрацп - створенню лiсових насаджень рiзного цiльового призначення, що насамперед передбачають покращення та охорону навколишнього середовища. Досить часто фiтомелiоративнi роботи обмежуються тiльки заходами Í3 сприяння природному вщновленню порушених територiй [1, 3, 6-8].
Табл. 1. Етапи становлення фтометорацй
Етапи фггомелюрацп Часовi межi Характернi риси
початок юнець
I. Господарсь-кий становлен-ня ршь-ництва перша половина XVIII ст. Створення ландшафтш на непродуктивних землях та територiях з вiдсутнiм рослинним покри-вом. Птдвищення родючосп Грунтового покриву
II. Технолопч-ний друга половина XVIII ст. 50-11 роки XX ст. В!дновлення продуктивност територiй, порушених промисловою та господарською дь яльшстю людини
III. Науково-технологiчний 50-тi роки XX ст. 90-'ri роки XX ст. В!дновлення порушених ландшафтгв на на-уково-технолопчних засадах. Розроблення перспективних плангв в!дновлення продук-тивноста порушених екосистем
IV. !нформа-цшно-науково-технологiчний 90-т роки XX ст. до тепе-ршнього часу Вщновлення ландшафтгв наближених до при-родних на засадах сталого розвитку терито-ргй. Фггомелюращя з використанням сучас-них технологш, комп'ютерного картування та процесгв моделювання вщновлення продуктивной! порушених екосистем та створення естетично цгнних i привабливих ландшафтгв
Однак у промислово розвинених крашах, зокрема в Шмеччиш, Англп та США, на територiях значного в!дчуження сiльськогосподарських та люо-господарських угiдь проводить також i дороговартюш заходи iз вiдновлення порушених земель та повернення 1х назад у сшьськогосподарське викорис-тання [1, 4, 5].
Загалом, на технолопчному етапi розвитку робiт iз вщновлення порушених територiй перевагу надавали люогосподарськш фггомелюрацп. Так, у Имеччиш, на територп Рейнського та Рурського вугшьних басейнiв до 1920 р., коли ще не проводилось селективне розкриття порщ, вiдпрацьованi вiдвали залюнювали тiльки акацieю бiлою (Robinia pseudoacacia L.) та вшь-хою чорною (Alnus glutinosa Gaertn.). З 1928 р. залюнення порушених земель проводили i шшими листяними та хвойними деревними породами, зокрема дубом звичайним (Quercus roburL.), дубом твшчним (Quercus borealis Michx.), кленом-явором (Acer pseudoplatanus L.), модриною европейською (Larix decidua L.) [1, 4, 7].
В Англп з метою люовщновлення вiдвалiв вугшьно! промисловостi використовували близько 20 видiв хвойних i листяних порщ, серед яких найпоширенiшими були: акащя бiла, береза повисла (Betula pendula Roth.), береза пухнаста (Betula pubescens Ehrh.), дуб звичайний та горобина звичайна
(Sorbus aucuparia L.) [1, 4, 7, 9]. У США першi роботи i3 фггомелюраци порушених земель проведет на вугшьних кар'ерах Iндiани, де в 1917 р. створеш насадження i3 фруктових дерев [1, 4]. Найкращими породами для залiснення порушених територш визнаш акацiя бша, вшьха чорна, сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), ялiвець вiргiнський (Juniperus virginiana L.) та платан захщний (Platanus occidentalis L.) [1, 4, 10, 11].
Найбшьш планомiрного розмаху фггомелюративш роботи, що базува-лись на науково-обгрунтованих пiдходах щодо вiдновлення порушених екосистем, набули в другш половиш XX ст. в крашах з штенсивним розвитком промисловосп та веденням господарсь^ дiяльностi.
Значнi роботи iз вiдновлення порушених екосистем, ^м вище назва-них краïн, проводили також i в Канадi, Австралп, Францiï, Iталiï, Чехiï, Польщу Росiï, Украïнi та iнших крашах, де ведуться широкомасштабнi заходи iз розроблення покладiв корисних копалин, перероблення мiнеральноï сирови-ни та будiвництва промислових пiдприeмств. Обсяги та технологи фиомель орацiï та рекультивацiï порушених екосистем залежать вщ багатьох факторiв, насамперед вiд виду та природних умов територш розроблення покладiв корисних копалин та ведения господарсь^ дiяльностi, цiльового використання порушених земель до моменту порушень, а також вщ наявностi матерiально-технiчних ресуршв та державного устрою краïни [1, 3, 4, 6, 7].
Починаючи з 50-х рр. минулого столптя вiдновлення порушених екосистем ведеться на науково-технолопчних засадах, що передбачае також i розроблення перспективних плашв вiдновлення продуктивностi порушених територiях. У 50-60-х роках XX ст. в Шмеччиш проводять широкомасштабнi заходи iз створення на порушених землях насаджень iз фiтомелiоративних деревних порiд - вшьхи чорноï та осики (Populus tremula L.). Починаючи iз 60-х рокiв, проводяться науковi дослщження iз створення цiнних люогоспо-дарських насаджень, протиерозшних лiсових культур i рекреацшних зон. Зокрема, на вщвалах Рейнського та Рурського вугiльних басейшв пiд час створення лiсонасаджень використовували 36 видiв деревних i 18 видiв ча-гарникових порiд [1, 7].
У цей же час також розробляють методики та проводять дослщження iз найбiльш дороговартiсного сшьськогосподарського освоення порушених земель. Пiд час проведення сшьськогосподарсь^ фiтомелiорацiï застосову-вали сiвозмiни з чергуванням буркуну лжарського (Melilotus officinalis (L.) Pull) або люцерни посiвноï (Medicado sativa L.) (1-2 рж), жита звичайного (Secale cereale L.), пшенищ лiтньоï (Triticum aestivum L.) чи ячменю звичайного (Hordeum vulgare L.) (3-4 рж), цукрового буряка (Beta vulgaris L.) (56 рж) [1, 4, 7, 12]. Необхщнють вщновлення порушених ландшафтiв знайшли вiдображення в низщ законiв i постанов краши, якi зобов'язують промисловi пiдприемства проводити фиомелюращю та рекультивацiю порушених земель та вщтворювати ландшафти наближенi до природних [1, 4, 6].
Широке застосування вщкритих способiв розроблення родовищ корисних копалин i розвиток промисловосп в Англiï призвели до вщчуження значних площ сiльськогосподарських та люогосподарських угiдь. Заходи iз вщновлення порушених територiй в краïнi проводяться тд керiвництвом На-
цiональноï ByrinbHoï Ради, CTBopeHoï в 1974 р. [1, 4, 6, 7, 13]. Люовщновлення порушених територш проводять шляхом створення мшаних насаджень i3 ви-користанням 23 видiв деревних порщ. Пiонернi лiсонасадження створюють i3 вшьхи чорноï, акацiï бiлоï, берези повисло^ дуба звичайного, модрини евро-пейськог Пiд час сiльськогосподарськоï фiтомелiорацiï перевагу надають ви-сiванню травосyмiшей з бобово-злакових видiв [1, 4, 9, 13, 14].
У США найбiльшi обсяги робгт i3 фiтомелiорацiï та рекультивацп порушених територiï проводять у штатах Пенсшьванп, Огайо, ФлоридГ, Каль форнiï та Iндiанi. Для здшснення контролю та прискорення робгт i3 фиомель орацiï порушених ландшафпв в США видаеться цiла низка закошв, якi зо-бов'язують шдприемства вiдновлювати порyшенi землi та передавати ïх в господарське використання. На цей час, усшшш заходи iз вiдновлення порушених ландшафтiв ведуться компанiями "Пiбодi коал", "Юнайтед Стейтс Стш", "Амерiкен аггрiгеат". Перевага в краш надаеться сшьськогосподарсь-кiй та люогосподарськш фiтомелiорацiï, зокрема створенню пасовищ, посiвiв бобово-злакових багатолiтнiх трав, формуванню лiсонасаджень iз хвойних i листяних порщ [1, 4, 11].
Значш роботи iз лiсовоï фiтомелiорацiï проводять в Канад^ де, з метою створення щнних та продуктивних лiсонасаджень, попередньо формува-ли пошви бобово-злакових травосyмiшей та насадження культур деревних i чагарникових порщ, щоби забезпечити задовiльнi rрyнтовi умови [1, 4]. Знач-ний досвiд iз фiтомелiорацiï порушених територiй нагромаджено в Австралп, де в 1986 р. прийнято довготермшову програму вщновлення порушених земель. Проведення наукових та практичних дослщжень з розроблення рГзно-манiтних методик лiсогосподарськоï фггомелюрацп iз використанням 150 ви-дiв мiсцевих деревно-чагарникових порщ, показали придатнють тшьки 17 ви-дГв для формування лiсонасаджень на порушених територГях [1, 4, 15].
У Францп в 1979 та 1980 рр. прийнято декрети, якими передбачено обов'язковють проведення фггомелюрацшних i рекультивацшних заходiв шд-приемствами, якГ порушують Грунтовий та рослинний покрив. Це дало змогу значно збшьшити обсяги Гз вiдновлення порушених земель. Перевага в краш надаеться люогосподарськш та сшьськогосподарськш фiтомелiорацiï [1, 4].
Значш комплексш фиомелюративш заходи проводять i на територп 1талгг Сшьськогосподарську фГтомелюращю порушених територш здшсню-вали шляхом посГву однорГчних та багаторГчних трав, зокрема люцерни по-сiвноï. Люогосподарську фГтомелюращю здшснювали створенням культур Гз дуба звичайного, дуба австршського (Quercus cerris L.) та маслини евро-пейсь^ (Olea europaea L.) [1, 4].
Значне зменшення площ сшьськогосподарських та люогосподарських уггдь внаслщок розроблення покладГв корисних копалин та розвитку промис-ловосп призвело до значного збшьшення обсяпв фиомелюративних i рекультивацшних робгт у Чехiï. Плановому вщновленню порушених земель сприяла низка закошв, прийнятих впродовж 1956-1960 рр. [1, 4]. На порушених тери-торГях першочергово створювали насадження з фггомелюративних культур -акацiï бшо^ вшьхи чорноï та осики. Також створювали мшат насадження Гз дуба звичайного, дуба твшчного, модрини европейсь^ та шших невибагли-
вих до грунтових умов деревних порщ з можливим пошвом у мiжряддях бур-куна лжарського. На територiях сшьськогосподарського освоення створювали посiви люцерни пошвно^ конюшини лучноï (Trifolium pretense L.), жита зви-чайного, ячменю звичайного та пшенищ лiтньоï [1, 4, 16].
У Польщi цiлеспрямованi, широкомасштабш фiтомелiоративнi заходи ведуть з 1955 р. за програмою Комiсiï бюлопчного освоення земель Польсь-коï академп наук [1, 4, 17]. Плановому проведенню фггомелюративних робiт значно сприяв прийнятий в 1960 р. закон, який зобов'язав гiрничi та iншi про-мисловi пiдприемства проводити заходи iз вiдновлення порушених земель. Сшьськогосподарську фiтомелiорацiю здiйснювали шляхом посiву спочатку трав'яних однорiчних i багаторiчних рослин, яю збагачують грунтовий пок-рив оргашчними речовинами - люцерну пошвну, тимофiïвку лучну (Phleum pretense L.), конюшину лучну, буркун лiкарський, буркун бiлий (Melilotus albus Medik.), райграс високий (Arrhenatherum elatius L.), тсля чого сiяли зер-новi та технiчнi сiльськогосподарськi культури. Люогосподарська фиомель орацiя, якiй надають перевагу в краш, здiйснюеться зазвичай шляхом садш-ня невибагливих до грунтових умов деревних i чагарникових порщ. На вщва-лах розробок корисних копалин у верхшх частинах схилiв рекомендуеться садiння чагарникових порiд, в середшх частинах - деревнi породи невибагли-вi до грунтових умов та змши мiкроклiматичних умов, бшя пiднiж схилiв -деревнi породи, що характеризуються швидким ростом кореневоï та наземноï частин [1, 4, 17, 18].
Першi фiтомелiорацiйнi роботи в Росп були проведенi в 1912 р. на порушених територiях закинених торфорозробок Володимирськоï губернп, де здiйснювали проведенi заходи iз створення сiльськогосподарських культур. Iнтенсивнi заходи з фггомелюраци порушених територiй на територп краïни ведуть з 1965 р. Значш роботи з вщновлення порушених прничою промисло-вютю земель проводять на УралГ, Кузбасi та Приморському кра^ на територiï Кансько-Ачинського, Пщмосковного та Кузнецького вугшьних басейшв, в низщ шших промислово розвинених регюшв краïни. У цей же час в ушвер-ситетах створюють i науковГ лабораторiï Гз вивчення та розроблення методiв фiтомелiорацiï та рекультивацп порушених земель та нейтралГзацп негативного впливу промислових розробок на довюлля [1, 4, 19, 20].
Значна площа територiï Росп зумовлюе необхщнють розроблення на-уково-обгрунтованих тдходГв до вщновлення порушених земель залежно вщ фГзико-географГчних i природноктматичних особливостей територiï пору-шень та рГвня освоення регюну. Загалом в Росп перевагу надають люогоспо-дарсьюй фiтомелiорацiï, тд час якоï тдбГр видового складу деревно-чагар-никовоï рослинносп необхщно здшснювати за зонально-географГчним принципом, з врахуванням бiологiчноï придатносп грунпв та бюеколопчних характеристик видГв. КрГм лiсогосподарськоï фiтомелiорацiï на значних терито-рГях проводять сшьськогосподарську фггомелюращю, яка передбачае вись вання спочатку бобово-злаковоï рослинносп, котра збагачуе грунт оргашч-ною речовиною та покращуе його фГзико-мехашчш властивосп [1, 19, 20].
В Украш початок дослщжень Гз фiтомелiорацiï порушених територш покладений спробами озеленення терикошв Донбасу, проведеними у 1948-
1951 рр. 1нститутом лГшвництва АН Украïни. Дослгдженнями було встанов-лено добру приживлюванють на териконах таких порщ як: клен ясенелистий, тополя канадська, акацп бша та жовта. КрГм посадки дерев, доведено можли-вють посГву однорГчних та багаторГчних трав [1, 4]. З 1959 р. науковГ досль дження Гз вщновлення порушених екосистем проводять ствробГтники Днш-ровського державного аграрного ушверситету. Так, у Дншровському буро-вугшьному басейш, на порушених землях створюють люонасадження Гз ви-користанням саджанщв сосни звичайно^ дуба звичайного, берези повислоï, осики, акацп бг^ та шших порщ.
Починаючи з 1968 р. значш дослщження Гз фiтомелiорацiï проводять у ЛьвГвському нащональному аграрному ушверситеп на порушених землях Прикарпатського ирконосного басейну. Науковщ ушверситету провели знач-ш дослщження щодо використання бобово-злакових видГв рослин для веден-ня сшьськогосподарсь^ фiтомелiорацiï. Понад 40 роюв дослщження Гз вгд-новлення порушених екосистем ведуться сшвробГтниками Нацюнального ль сотехшчного ушверситету Украïни. Результати наукових дослщжень та наг-ромаджений практичний досвщ дали змогу розробити рекомендацiï Гз створення люових культур та ведення люогосподарсь^ фiтомелiорацiï.
З 1995 р. значш науковГ та проектш роботи з вщновлення порушених прничими роботами ландшафтГв проводить ВАТ "1нститут гiрничо-хiмiчноï промисловосп". Прикладом вщновлення порушених земель на ЛьвГвщиш е створення на мющ ЯворГвського сГрчаного кар'еру рекреацшжй зони та озера з площею водного плеса 9 км2 [21]. Значш роботи з вщновлення порушених земель ведуть на територп ЛьвГвсько-Волинського вугшьного басейну, Прикарпатського сГрконосного басейну, КриворГзького i Керченського залГзорудних ба-сейшв, Нжопольського марганцеворудного та Дншровського та Донецького ву-гшьних басейшв. Як i в шших крашах Свропи, в Украш перевагу надають сшьськогосподарському та люогосподарському напрямам фiтомелiорацiï [1, 22].
В останш два десятилптя, внаслщок ухвалення в 1992 р. в Рю-де-Жа-нейро концептуального документу "Порядок денний на XXI столптя", заходи Гз вщновлення порушених екосистем проводять на засадах сталого розвитку в контекст виршення комплексу економГчних, сощальних та природоохорон-них проблем з врахуванням мюцевих особливостей регюну за сшвробггаиц-твом з громадсьюстю та органами мюцевого самоуправлшня. Вщновлення порушених екосистем сьогодш базуеться на розроблених стратепях сталого розвитку самоврядних територш, генеральних плашв розвитку райошв з викорис-танням сучасних Г1С технологш, комп'ютерного картування стану порушених екосистем та моделювання процесГв вщновлення порушених територш
Значш обсяги наукових дослщжень та практичних заходГв Гз фиомель орацiï земель призводять до удосконалення виробничих процесГв вщновлен-ня порушених екосистем та зменшення вартост фггомелюративних робГт Проте питання щодо створення продуктивних сшьськогосподарських i люо-вих упдь та формування естетично цшних природних ландшафтГв на порушених територГях i надалГ залишаються надзвичайно актуальними, яким не-обхщно придшяти усебГчну увагу, особливо в регюнах штенсивного ведення розроблення покладГв корисних копалин, районах значного антропогенного порушення Грунтового та рослинного покриву.
На сучасному етат розвитку продуктивних сил суспшьства багато за-рубiжних i вичизняних учених i практикiв фiтомелiорацiю порушених територш розглядають як комплексну проблему вiдновлення продуктивностi та реконструкцп порушених промисловiстю та господарською дiяльнiстю люди-ни ландшафтв, створення на мющ "промислових пустель" нових культурних, продуктивних та естетично цiнних ландшафпв.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фггомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Льв1в : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
2. Кучерявий В.П. Фггомелюрацш / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. -
540 с.
3. Геник Я.В. Фггомелюращя та рекультиващя як складники сталого розвитку територш / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 8-12.
4. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель / Р.Н. Панас. - Львов : Изд-во при Львов ун-те, 1989. - 160 с.
5. Геник Я.В. Рекультиващя: ощнка та розрахунок роб1т / Я.В. Геник, А.П. Дида. - Льв1в : Вщродження, 1998. - 46 с.
6. Геник Я.В. Ревпащзащя Грунтового покриву як основа вщновлення ландшафту / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 93-98.
7. Моторина Л.В. Промышленность и рекультивация земель / Л.В. Мотоина, В.А. Овчинников. - М. : Изд-во "Мысль", 1975. - 240 с.
8. Башуцька У.Б. Сукцесп рослинносп породних вщвашв шахт Червоноградського пр-ничопромислового району : монограф1я / У.Б. Башуцька. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши, 2006.
- 180 с.
9. Jobling J. Broadleaved trees on polluted or reclaimed industrial cites / J. Jobling. - Forestry, 1974, supplm. - P. 79-88.
10. Brown L.F. Reclamation of the Urad Noloboleum mine / L.F. Brown, Jackson C.L. // Miner and Environ. Empire. - Colorado, 1984. - Vol. 6, № 2. - P. 77-82.
11. Geyer Wayne A. Early tree growth on strike-off graded coal-mined spoils in southeast Kansas / A. Geyer Wayne // Trans Kansas Academy of Science. - 1978. - № 81. - P. 251-256.
12. Knabe W. Modlichkeiten zur Widernutzbarmachung der von Braunkohlenbergbau beanspruchten Flachen / W. Knabe // Bergbautechnik. - 1959. - № 4. - S. 173-182.
13. Taylor R.K. Chlorides in coarse colliers / R.K. Taylor, J.S. Billing, P.K. Spenser // Proc. Symp. Reclam. Coal mining castes. - London, 1984. - P. 1-16.
14. Brent-Jones E. Land reclamation in the Sos-hte national coal boards techniques / E. Brent-Jones // Proc. Symp. Reclam. Coal mining castes. - London, 1984. - P. 17-21.
15. Nichols O.G. Rehabilitation after bauxite mining in South Western Australia / O.G. Nichols, B.A. Carbon, I.J. Colguhoun // Landscape Plan. - 1985. - Vol. 12, № 1. - P. 75-92.
16. Stys S. Silectivni skryvka nadloznich zemin a rekultivace devastavanych pozemky v SHR / S. Stys, V. Trefny // Uhli, 1983. - T. 31, № 6. - S. 231-235.
17. Greszta J. Recultywacija nieuzytkow poprzemyslowych / J. Greszta, S. Morawski. -Warszawa : Liga ochrony przyrody, 1972. - 273 s.
18. Greszta J. Zagospodarowanie nieuzytkow gornictwa veglowego / J. Greszta, S. Morawski.
- Warszawa : Liga ochrony przyrody, 1970. - 79 s.
19. Дриженко А.Ю. Восстановление земель при горных разработках / А.Ю. Дриженко. -М. : Изд-во "Недра", 1985. - 240 с.
20. Дороненко Е.П. Рекультивация земель, нарушенных открытыми разработками / Е.П. Дороненко. - М. : Изд-во "Недра", 1979. - 263 с.
21. НовГ озера ЛьвГвщини. - ЛьвГв : ПТВФ "Афта", 2006. - 46 с.
22. Геник Я.В. Еколопчш основи люово! фпомелюрацп та рекультивацп порушених земель / Я.В. Геник // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м!жвщомч. наук.-техн. зб. - ЛьвГв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 33. - С. 33-37.
Генык Я.В. Историческое развитие и этапы становления фитоме-лиорации
Осуществлен анализ исторического развития и охарактеризованы этапы становления фитомелиорации. Рассмотрен опыт и пути сельскохозяйственной и лесохо-зяйственной фитомелиорации нарушенных экосистем в промышленно развитых странах. Приведен опыт научных исследований фитомелиорации нарушенных экосистем в Украине.
Ключевые слова: фитомелиорация, нарушенные экосистемы, древесно-кустар-никовая и травяная растительность.
Henyk Ya. V. Historical development and states of formation of phyto-melioration
An article displays historical development and characterizes the stages of development of phytomelioration. It raises the experience and approaches of agricultural and forest phytomelioration of impaired ecosystems in the industrialized countries. It also provides an experience of scientific research of impaired ecosystems in Ukraine.
Keywords: phytomelioration, impaired ecosystems, trees, bushes and herbaceous vegetation.
УДК 504.61(477.8) Доц. Л.М. Архипова, канд. техн. наук -
1вано-Франкшський НТУ нафти i газу
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 ПРОСТОРОВОГО РОЗПОД1ЛУ ЯК1СНО-К1ЛЬК1СНИХ ХАРАКТЕРИСТИК Г1ДРОЕКОСИСТЕМИ Р1ЧКИ ПРУТ У МЕЖАХ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Результатом дослщжень е математичне обгрунтування тюного взаемозв'язку кшьгасних та яюсних показнигав наближено! до природно! гщроекосистеми на прик-ладi рiчки Прут у межах Укра!нських Карпат; виявлення функцюнальних закономiр-ностей просторового розподшу комплексного шдексу потенщалу якост та середньо-багаторiчного модуля рiчкового стоку залежно вiд висоти мюцевосп гщроекосисте-ми; отримання двомiрних, трьохмiрноi моделей i рiвнянь регреси для визначення се-редньобагаторiчних норм дослщжуваних кiлькiсно-якiсних показникiв гщроекосис-теми у будь-якому !! створi лише за значенням висоти мюцевосп.
Ключовг слова: гщроекосистема, просторовий розподiл, функцюнальш законо-мiрностi.
Актуальнiсть дослiджень. Одним 1з прюритетних напрям1в наць онально! безпеки Укра!ни е забезпечення еколопчно та техногенно безпечних умов життед1яльност1 громадян 1 суспшьства, збереження навколишнього се-редовища та рацюнальне використання природних, зокрема водних ресуршв.
Метою виконаних дослвджень е оцшка просторово-часових законо-м1рностей розподшу основних характеристик пдроекосистем, за результатами яких передбачаеться в майбутшх дослщженнях обгрунтування стратепч-них напрям1в природно-техногенно! безпеки пдроеколопчного середовища.
Завдання дослiдження - моделювання законом1рностей просторово-часового розподшу кшьюсно-яюсних характеристик гщроекосистеми р. Прут у межах Карпатського регюну територп Укра!ни.
Методи досл1джень - статистичне оброблення бази даних результапв пдрох1м1чного мониторингу басейну р. Прут за 1997-2011 рр. та бази даних щоденних витрат води по пдролопчних постах вказано! пдроекосистеми за
