Переваги та недоліки природного заліснення та лісової фітомеліорації посттехногенних територій Карпатського регіону України Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

10. Apsegaite V. Polymorphism of Lithuanian Scots pine (Pinus sylvestris) with regard to mono-terpene composition in needles / Violeta Apsegaite, Vincas Buda // Ekologija, Lietuvos moksl^ akade-mija. - 2008. - Vol. 54. - № 1. - Pp.. 17-21.

11. Hanover I.W. Genetic variance and interrelationhips of monoterpens in Pinus monticola D. / I.W. Hanover // Heredity. - 1971. - Vol. 27 (2). - Pp. 43-48.

12. Mirov N.T. Composition of gum terpentine of Pinus / N.T. Mirov // Tech. Bull. USA. - 1961. - № 1239. - 201 p.

13. Supuka J. Variabiliti in amount and composition of terpenoid substances in Pinus sylvestris L. needles at different localities / J. Supuka, F. Berta // Folia oekologica. - 1998. - № 24. - Pp. 89-100.

Осадчук Л. С. Содержание терпеновых углеводородов в хвои сосны обыкновенной разной категории смолопродуктивности

Проведены экспериментальные исследования содержания терпеновых углеводородов в хвое деревьев сосны обыкновенной разной категории смолопродуктивности методом газожидкостной хроматографии. У деревьев различной категории смолопродуктивности биосинтез терпеновых углеводородов имеет свои особенности. Анализ корреляционных зависимостей свидетельствует об отсутствии четких зависимостей между смо-лопродуктивностью и содержанием терпеновых углеводородов у деревьев разных категорий смолопродуктивности. На распределение деревьев по категориям смолопродук-тивности слабо влияют генетические структуры, ответственные за биосинтез терпено-вых углеводородов. Отбор плюсовых по смолопродуктивности деревьев возможен только по прямому признаку - по количеству живицы, выделяемой из ранения.

Ключевые слова: сосна обыкновенная, терпеновые углеводороды, смолопродук-тивность.

Osadchuk L.S. The Terpene Substances in Needles of Pine of Different Categories Resin Productivity

An experimental study of the terpene substances in pine trees needles of the different resin productivity categories by gas-liquid chromatography has been done. In trees of different categories resin productivity biosynthesis of terpene substances is different. Analysis of correlation dependences indicates a lack of clear relationships between resin productivity and ter-pene substances content in various categories tree resin productivity. The distribution of trees by categories resin productivity slightly affect the genetic structure responsible for the biosynthesis of terpene substances. The plus trees selection for resin productivity possible on the direct indication only by resin quantity from the wound.

Keywords: pine scotch, terpene substances, resin productivity.

УДК 504.06:630 *182 Доц. Я.В. Геник, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛ1КИ ПРИРОДНОГО ЗАЛ1СНЕННЯ ТА Л1СОВО1 Ф1ТОМЕЛЮРАЦН ПОСТТЕХНОГЕННИХ ТЕРИТОР1Й КАРПАТСЬКОГО РЕПОНУ УКРАШИ

Розкрито переваги та недолши, можливост та загрози (SWOT-аналiз) природного люовщновлення та люово! фтомелюрацп посттехногенних територш Карпатського ре-гюну Украши. Розглянуто можливост збшьшення покрито! люом площi шляхом прове-дення комплексу заходiв iз залюнення посттехногенних територш та вщтворення люо-вих насаджень рiзного цшьового призначення. За результатами дослщжень встановлено видовий склад фггоценозгв посттехногенних територш Карпатського регюну Украши, сформованих внаслщок природного поновлення люових насаджень та створення люо-вих культур. Окреслено необхщш умови формування стшких i стабшьних люових еко-систем на посттехногенних територiях.

Ключовi слова: природне люовщновлення, люова ф^омелюрацш, посттехногеннi територп, Карпатський регюн Украши.

Зростання потреб людства у природних ресурсах, розвиток прничодо-бувно!' промисловостi, спорудження лшш комунiкацiй та урбанiзацiйнi процеси призвели до зменшення площ лiсових екосистем в УкраМ та зумовили утво-рення значних територiй з акумулятивними та денудацiйними формами техногенного рельефу. Збшьшення покрито!' лiсом плошд та вiдновлення лiсових на-саджень у краíнi, вiдповiдно до розроблено!' Програми "Лiси Украши", можливе шляхом проведения широкого комплексу заходш iз залiснення посттехногенних територiй та вщтворення лiсових насаджень рiзного цшьового призначення на антропогенно порушених землях, де вони кнували ранiше [1-3].

Процес вщновлення лiсових насаджень на порушених землях i посттехногенних територ1ях залежить, насамперед, вiд ступеня змшеносп умов мiсць зростань (слабо-, середньо-, сильно-, та дуже сильно змшеш) та може ввдбува-тися або шляхом природного вiдновлення лiсових екосистем, тобто самозарос-танням порушених територш деревною рослиннiстю, або ж шляхом штучного створення лiсових культур - проведенням фiтомелiоративних заходiв.

Проведенi дослщження в лiсових масивах Карпатського регюну кра'ни показали, що природне вiдновлення лiсiв у штучно створених лiсових насадженнях вiдбуваеться шляхом появи автохтонних порiд у властивих ш локалiтетах: дуб звичайний (Quercus robur L.) i граб звичайний (Carpinus betulus L.) - у передгрсь-кш частинi та бук лковий (Fagus sylvatica L.), ялина звичайна (Picea abies Karst.) i ялиця бша (Abies alba Mill.) - у ирськш частинi Карпат), а в посттехногенних еко-системах - вщ появи декiлькох пiонерних видав дерев: берези повисло!' (Betula pendula L.), осики (Populus tremula L.) та верби козячо!' (Salix caprea L.) до засе-лення мегатрофних деревних видш (в'яза гладкого (Ulmus laevis Pall.), в'яза граб-листого (Ulmus carpinifolia Gled.), клена польового (Fraxinus excelsior L.), клена-явора (Acer pseudoplatanus L.), клена ясенелистого (Acer negundo L.), тополi бшо!' (Populus alba L.), ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) [4-7].

Природне вщновлення лiсових екосистем на посттехногенних територь ях Карпатського регюну Украши вiдбуваеться дуже повiльно - понад 50 ротв, хоча i в шнцевш стадп, у бшьш вологих умовах зростання i мжропониженнях рельефу з'являються стiйкi бiогрупи з мегатрофних деревних видiв, зокрема: клена польового, клена ясенелистого, клена-явора, ясена звичайного, горiха грецького (Juglans regia L.) - на вщвалах шахт Коломийського буровупльного родовища; в'яза гладкого i клена ясенелистого - на вдаалах шахт Межирь чинського кам'яновугшьного родовища, в'яза гладкого, в'яза граблистого, ясена звичайного та тополi бшо!' - на схилах кар'еру i вдаалах Язiвського сiрчаного родовища [6-8].

Основною перевагою процесу природного залкнення посттехногенних територiй е вiдновления лкових екосистем без матерiальних, техиiчних i трудо-вих затрат (табл. 1). Однак процес природного лковдаовлення характеризуется i низкою недолiкiв (табл. 1), серед яких основними е:

• тривалий перiод формування лкових фiтсщенозiв;

• формування лiсових насаджень Í3 багатьох деревних видiв Í3 значно вiдмiнними бiоморфологiчними та еколопчними характеристиками;

• невисока стiйкiсть сформованих лкових насаджень до несприятливих чинниюв зовнiшнього середовища.

Табл. 1. АналЬ переваг i недолШв, можливостей i загроз природного залкнення посттехногенних територш (SWOT-аналiз)

н о о К к о> К « .2 & ч о я н и к о Ср 1ч Р О н к X ч Э О щ & й к о> СР ^ е В ■3 * § й § - н О £ м Переваги Недолши

- вщновлення рослинного вкриття без мат^ально-техшчних i трудових затрат; - природне формування ембрiоземiв i збiльшення потужностi Грунтового профiлю; - поступове природне вщновлення продуктив-носп бiогеоценозу. - тривалий перiод формування лкових фiтоценозiв (понад 50 роив); - формування на початковш стади окремих бiогруп iз пiонерних деревних видiв; - формування насаджень iз багатьох деревних вид1в з значно вщмшними бiоморфологiчними та екологiч-ними характеристиками; - невиконання насадженнями характерних цщьових господарських i екологiчних функцiй; - незначна стшюсть сформованих насаджень до дп несприятливих чинникiв зовнiшнього середовища.

Можливостi Загрози

- сукцесшний розвиток лiсових насаджень до клшаксового стану. - значна ймовiрmсть ураження ешфггсшями фiтохвороб та енгомошкiдниками; - небажат сукцесiйнi процеси; - формування небажаного видового складу i структура лкових насаджень.

Довготривалий процес природного вiдновлення лково!' рослинностi на посттехногенних територiях загалом не завжди забезпечуе формування стабшь-них i спйких лiсових угрупувань та швидко!' нейтралiзацií негативно!' дií техно-генних порушень на навколишне природне середовище.

Формування лкових екосистем рiзного цiльового призначення на посттехногенних територiях, з оптимальним видовим складом, вiковою та просто-ровою структурою лiсонасаджень, можливе тальки внаслiдок проведення ефек-тивних лiсофiтомелiоративних заходгв. Такий комплекс заходiв необхiдно про-водити на принципах сталого лiсокористування та екосистемного шдходу до розвитку лiсового господарства, що забезпечуватиме формування лконаса-джень вiдповiдних актуальнiй та потенцiйнiй рослинностi в кожному геобота-нiчному районi та вщображатиме використання лiсотипологiчного потенцiалу територц порушень.

Вибiр заходгв iз ввдновлення лiсових насаджень на посттехногенних те-риторгях залежить вiд багатьох чинникгв, серед яких першочерговими е:

• стутнь змiненостi умов мiсць зростань;

• фiзико-хiмiчнi властивостi Грунту та Грунтотвiрних порщ;

• клiматичнi та фiзико-географiчнi особливостi територп порушень;

• обсяг каттальних затрат на фиомелюращю;

• наявнiсть матерiально-технiчних ресурсiв;

• соцiально-економiчна та екологiчна ефективнiсть лково! фiтомелiорацií.

Вiдновлення лiсових екосистем на посттехногенних територгях, незалеж-

но ввд ступеня змiненостi умов мiсць зростань, необх1дно проводити на типоло-пчнш основi при детальному аналiзi природноктматичних i едафiчних умов територп порушень та прогнозуваннi як фггоценотично!' структури лiсових екосистем, так i сукцесiйного розвитку лiсових насаджень до клшаксового стану.

Незважаючи на значш матерiальнi та ресурснi затрати пiд час проведення заходгв iз штучного формування лiсових насаджень на посттехногенних те-

риторiях, лкова фггомелюращя, все ж таки, мае низку значних переваг перед процесом поступового природного лiсовiдновлення порушених земель, що, на-самперед, визначаеться (табл. 2):

• забезпеченням формування оптимального видового складу майбутшх лiсових екосистем;

• формуванням рiзновiковоí та складно!' просторово!' структури лiсових насаджень;

• запобтанням небажаним сукцесiйним процесам;

• зменшенням термiнiв вiдновлення продуктивностi порушених територш. Належне здiйснення комплексу фиомелюративних заходiв забезпечува-

тиме створення на посттехногенних територ1ях продуктивних лiсових насаджень рiзного цшьового призначення та формування стабшьних i стiйких лко-вих екосистем до дií рiзномаштних несприятливих як природних, так i антропо-генних чиннишв зовнiшнього середовища (табл. 2).

Табл. 2. Аналгз переваг I недолШв, можливостей I загроз лковоЧ фгтомелгораци посттехногенних територш (SWOT-аналiз)

Переваги

Недолши

«

'ft

о

H

s

Ч о

m M

е *

а и

м н

f S

-н О

>1 К

забезпечення формування оптимального видового складу майбутшх л1с1в; формування р1зновгково1 та складно! прос-торово! структури л1сових фиоценозш; запобггання небажаним сукцесшним процесам i зм1нам видового складу насаджень; забезпечення необидно! площi живлення рослин;

формування продуктивних люових наса-джень;

зменшення термшв вадновлення продук-тивностi порушених територш._

- значт матершльн], техтчт та трудовi затрати;

и

И S &

о

Можливостi

Загрози

формування люових насаджень рiзного цшьового призначення; формування стабшьних i стшких лiсових насаджень до впливу та несприятливих природних i антропогенних чинниюв зов-ншнього середовища._

- недостатнють фiнаmсування необхщних фiтомелiоративних заход1в; недотримання техmологiчного процесу ведення фиомелюра тивних заход1в;

- не проведения лкокультурного догляду за створеними тсовими насадженнями.

Формування стабiльних i стшких люових екосистем на посттехногенних територмх можливе тiльки за належного фшансового забезпечення проведення фiтомелiоративних заходiв i ретельного шдбору видового складу лкових культур, який необхвдно базувати на використанш видiв мiсцевоï флори, еколопчно пристосовано! до фiзико-географiчних i ктматичних умов територiï порушень.

Зазначимо, що щорiчне садiння лiсових культур протягом останнiх двох десятюв роюв на вiдвалах та схилах Яворiвського сiрчаного кар'еру не завжди давали очгкуваш результати, незважаючи на обфунтований пiдбiр видового складу деревних рослин. Загалом у процесi штучного залкнення схилш срча-ного кар'еру та вiдвалiв сiрчаного виробництва використовувалось значне видове рiзноманiття деревних рослин, серед яких тшьки 11 видав дерев добре прижились: береза повисла, береза пухнаста (Betula pubescens Ehrh.), в'яз гладкий, в'яз граблистий, дуб звичайний, дуб червоний (Quercus rubra Du Roi), липа сер-

целиста (Tilia cordata Mill.), po6ÎHÎa звичайна (Robinia pseudoacacia L.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), ясен звичайний та ясен пенсильванський (Fraxinus pennsylvanica Marsh.) та тшьки 3 види - сосна звичайна, береза повисла i дуб звичайний здатт давати життеве потомство.

Врахування бюеколопчних характеристик деревних рослин пiд час ство-рення лiсових насаджень на посттехногенних територiях пришвидшить процес формування рослинного вкриття та високопродуктивних лкових деревостанiв рiзного цiльового призначення.

Висновки. Збiльшення площi лiсового фонду краши необхiдно проводи-ти i за рахунок залкнення посттехногенних земель. Вiдновлення лiсових еко-систем на посттехногенних територiях може проходити як шляхом природного самозаростання рослиннiстю, так i шляхом створення лiсових культур - проведения фггомелюративних заходш. Технолопя проведення фiтомелiоративних заходiв повинна забезпечувати ефективний процес вiдновлення пост техноген-них територiй та формування щльових продуктивних лiсових насаджень.

Процес природного вщновлення лiсових екосистем на посттехногенних територiях е дуже тривалим (понад 50 ротв), призводить до формування насаджень iз багатьох деревних видав iз значно вiдмiнними бюморфолопчними та екологiчними характеристиками та не завжди, в кшцевому етапi, забезпечуе формування стабшьних i стiйких лкових угрупувань. Перевагою процесу природного залкнення посттехногенних земель е ввдновлення лкових насаджень без матерiальних, техшчних i трудових затрат.

Проведення лкофиомелюративних заходш на посттехногенних терито-рiях забезпечуе формування оптимального видового складу майбутшх лiсових насаджень з рiзновiковою та складною просторовою структурою фiтоценозiв, запобiгае небажаним сукцесiйним процесам та значно зменшуе термiни ввднов-лення продуктивностi порушених територiй.

Ретельний пiдбiр видового складу лiсових культур (з урахуванням бiоекологiчних характеристик деревних рослин i з метою забезпечення формування лконасаджень вiдповiдних актуальнiй та потенщйнш рослинностi) та на-лежне фшансування техиологiчного процесу проведення фиомелюративних заходов сприятиме формуванню на посттехногенних територiях високопродуктивних лкових насаджень рiзного цшьового призначення.

Лггература

1. Геник Я.В. Екологiчнi основи люово!' фiтомелiорацiï та рекультиваци порушених земель / Я.В. Геник // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львш : Вид-во НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 33. - С. 33-37.

2. Геник Я.В. Фтомелюрацш та рекультивацш як складники сталого розвитку територiй / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 8-12.

3. Кучерявий В.П. Рекультивацш та фггомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Ди-да, М.М. Колодко. - Львш : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.

4. Геник Я.В. Змши в люових екосистемах Передкарпатсько'1 частини верхш'я басейну Дшстра пiд впливом сучасних трансформацшних процесш / Я.В. Геник, М.В. Чернявський, П.Т. Ященко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.4. - С. 9-15.

5. Геник Я.В. Змши в люових екосистемах пшшчщго мегасхилу Карпат шд впливом трансформацшних процесш / Я.В. Геник, М.В. Чернявський, П.Т. Ященко // Лсове господарство, т-

сова, паперова i деревообробна промисловiсть : ]шжвщомч. наук.-техн. зб. - Львгв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 39.1. - С. 8-13.

6. Геник Я.В. Склад та структура дендрофлори породних вщвалш шахт Коломийського ву-гiльного родовища / Я.В. Геник, В.Я. Заячук // Науковий вiсник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2013. - Вип. 23.8. - С. 9-18.

7. Геник Я.В. Сукцеси рослинностi на посттехногенних територiях зони дiяльностi Яво-ршського ДГХП "Сiрка" / Я.В. Геник, В.Я. Заячук // Науковий вюник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2013. - Вип. 23.16. - С. 93-99.

8. Геник Я.В. Склад та структура флори породних вщвалш шахт Червоноградського прни-чопромислового району / Я.В. Геник, О.Ю. Стасюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.17. - С. 34-38.

Генык Я.В. Преимущества и недостатки естественного лесовозобновления и лесной фитомелиорации посттехногенных территорий Карпатского региона Украины

Раскрыты преимущества и недостатки, возможности и угрозы (SWOT-анализ) естественного лесовозобновления и лесной фитомелиорации посттехногенных территорий Карпатского региона Украины. Рассмотрены возможности увеличения покрытой лесом площади путем проведения комплекса мероприятий по лесовозобновлению посттехногенных территорий и создания лесных насаждений различного целевого назначения. По результатам исследований установлен видовой состав фитоценозов посттехногенных территорий Карпатского региона Украины, сформированных в результате естественного возобновления лесных насаждений и создания лесных культур. Определены необходимые условия формирования устойчивых и стабильных лесных экосистем на посттехногенных территориях.

Ключевые слова: природное лесовозобновление, лесная фитомелиорация, посттехногенные территории, Карпатский регион Украины.

Henyk Ya. V. Advantages and Disadvantages of Natural Reforestation and Forest Phytomelioration of Post-Technogenic Territories of the Carpathian Region in Ukraine

Some strengths, weaknesses, opportunities and threats (SWOT-analysis) for natural reforestation and forest phytomelioration of post-technogenic territories of the Carpathian region in Ukraine are revealed. Some opportunities for increase an area covered with forests by a set of activities on forestation of post-technogenic territories and recreation of forest plantations with different target purposes are descried. Based on results of the research, the species composition of phytocoenoses in post-technogenic territories of the Carpathian region in Ukraine formed in result of natural recreation of forest plantations and creation of forest cultures is determined. The prerequisites for the formation of stable and sustainable forest ecosystems on post-tehnogenic territories are described.

Keywords: natural forest recovery, forest phytomelioration, post-technogenic territories, the Carpathian region of Ukraine.

УДК 631.[461+58]:632.[981+9] Зав. кафедри Л.В. Попова, канд. бюл. наук -

Одеський державний аграрний ушверситет

ПОР1ВНЯННЯ БЮПРЕПАРАТ1В, СТВОРЕНИХ НА ОСНОВ1 ФОСФАТМОБ1Л1ЗУВАЛЬНИХ I АЗОТФЖСУВАЛЬНИХ БАКТЕР1Й

Проаналiзовано особливост да та проведено поргвняння бюпрепаратгв для шоку-ляцц насшня на основi фосфатмобшзувальних та азотфшсувальних бактерш. Бюлопч-ш препарати на основi фосфатмобшзувальних бактерш добре поеднуються в бакових сумшах з бшьшютю сучасних хiмiчних iнсектицидiв та фунгiцидiв для протруення насшня, тодi як бюлопчш препарати на основi азотфшсувальних бактерш чутливi до токсично! ди хiмiчних протруювачiв, а тому вимагають використання високояюсного на-