CC BY
18
УДК582.635.12:581.55(282.247.327) Доц. I.A. Зайцева, канд. бюл. наук;
проф. В.П. Бессонова, д-р бюл. наук; асист. В.В. Ткач -Днтропетровський державний аграрно-економiчний утверситет
СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й ULMUS CARPINIFOLIA
RUPP. EX SUCKOW I U. LAEVIS PALL. ОСТРОВА ХОРТИЦЯ
Дослщжено структуру i показники життевост ценопопуляцш Ulmus carpinifolia i Ulmus laevis двох байрачних лiсiв острова Хортиця. Встановлено старшня ценопопуля-цiй U. carpinifolia i U. laevis, в особин яких виявлено порiвняно низькi бали життевостi i продуктивностi, що в умовах неконтрольовано! рекреацп може призвести до !х остаточ-но! деградацп. Просторову структуру популяцiй U. carpinifolia i U. laevis у байрачному лiсi можна вiднести до дифузшного типу, хоча скупчення особин прегенеративно! фракцп мають локалiзований характер.
Ключовi слова: байрачний лiс, ценопопуляцш, Ulmus carpinifolia, Ulmus laevis, вь ковий стан ценопопуляцп, розмiрний спектр ценопопуляцп, життевiсть, рекреаЦя.
Вступ. Байрачнi лки - це особливий елемент степово! зони Украши. Вони характеризуются унiкальними умовами для появи своерщних контрастов у типах рослинностi. Походження загадкового феномену - природних байрачних лiсiв дотепер залишаеться природною таемницею, незважаючи на те, що кнуе бшьше десятка рiзних гiпотез та здогадок [1]. Вивчення байрачних лiсiв, що вь дiграють важливу водоохоронно-грунтозахисну роль, е актуальним iз позицш аналiзу екологiчних особливостей рослинних видiв узагалi, а деревних особливо, бо саме тут ми маемо на короткш ввдсташ осередок найразючших контрас-тiв [2].
Рекреацiйне використання цих лiсiв спричиняе !х дигресда. Стiйкiсть виду в межах ареалу визначаеться станом його ценопопуляцш. Стшккть ценопопуляцш, своею чергою, залежить як вщ стабiльностi рослинного угруповання (стадп сукцесй'), так i вiд стратеги виду - шдтримання щiльностi, вiкового складу в межах !х флуктуацiйних змiн упродовж певного вiдрiзку часу.
Зiставлення вжового стану, життевостi i просторового розмщення особин дае змогу вiрогiдно судити про стан популяцп i е основою для прогнозiв ц розвитку [3]. Повночленнiсть популяцiй усiх ценозоутворювачш може слугува-ти показником усшшного перебiгу онтогенезу лiсовими деревними видами, а отже, i показником спйкосп угруповання загалом. Оптимальне сшвввдношення чисельностi вiкових груп у популящях визначаеться тривалiстю вiкового етапу i розмiрами рослини вiдповiдного вiкового стану [4].
Отже, аналiз вжових розмiрних i життевих спектрiв ценопопуляцш дерев у байрачному лiсi е важливим, оскшьки дае змогу оцшити стiйкiсть фггоце-нозiв i може бути покладений в основу подальших монiторингових дослiджень.
Мета роботи - дослвдити вiковi та розмiрнi спектри i життевий стан ценопопуляцш Ulmus carpinifolia Rupp. ex Suckow i Ulmus laevis Pall. у байрачних лках балок Генералка i Хортицька.
Об'екти та методи дослщжень. Дослщження життевостi ценопопуляцiй деревних порвд в умовах рекреацп проведено у двох байрачних лках порожисто!' частини Дшпра, котрi розташоваш на островi Хортиця i на правому березi Днiпра. Острш Хортиця розташовуеться у межах Запорiжжя i е найбiльшим ос-
тровом долини Дшпра (довжина 11,2 км; ширина 2,4 км). BiH лежить у степовш зош в пiдзонi рiзнотравно-типчаково-ковилових CTeniB i3 теплим сухим конти-нентальним клiматом. У рeльeфi острова панують долинно-балковi i заплавнi форми. Природна рослиннiсть збереглася на 25 % територп острова i подана зо-нальними рiзнотравно-злаковими степами, байраками, заплавними лiсами, луками i водно-балковими формацiями. Хортиця належить до рекреацшно1 зони Запорожжя з штенсивним режимом використання. Рельеф i рослинш форми правого берега Днiпра в райош Хортицi подiбнi.
Дослiджeння вжових спeктрiв Ulmus carpinifolia i Ulmus laevis та l'x життевого стану здшснено у байрачному лiсi балки Генералка, що розташована на швшчно-захвдному кра1 острова Хортиця, i балки Хортицька, яка знаходить-ся на правому бeрeзi Днiпра проти балки Генералка.
Обида балки зазнають сильного рекреацшного тиску. Гирловi !х части-ни закiнчуються зручними пiщаними пляжами, mi охоче використовують вщ-почивальники. По тальвегу балки Генералки тече струмок, що часто виходить на денну поверхню. Недалеко вiд пляжу в головне русло струмка, що формуе балку, впадае невелика притока, яка утворюе на скeлi джерело, обладнане для набору води, тому цю частину балки найчастше вщвщуе населения.
Пiд час вивчення ценопопуляцш балок за елементарну дeмографiчну одиницю (ЕДО) виду прийнято площу вше!" балки з огляду на ц малi розмiри. Висоту рослин вимiряно висотомiром (SUUNTO РМ-5/1520), дiамeтр - мiрною вилкою на висотi 1,3 м; у рослин висотою до 3 м дiамeтр визначено на р1вш Грунту. Класифжацда вiковиx сташв проведено за Т. А. Работновим [5]. Онтоге-нeтичнi спектри та просторовий тип ЕДО встановлено за [6]. Вш цeнопопуляцiй вивчено за О.О. Урановим [7] з використанням показника Р та iндeксу S [8, 9]. Розмiрну структуру визначено за АС. Алексеевим [10], життевкть ценопопуля-цiй - за Н.М. брмаковою [11].
Результати дослiджень. У байрачному лш балки Генералка 30 % дере-востану становить Ulmus carpinifolia (= U. minor Mill.). Ценопопулящя U. carpinifolia представлена особинами насшневого i поростевого походження. Основш бiоморфологiчнi характеристики особин цього виду рiзниx вiковиx ста-нiв наведено в табл. 1. У балщ ж Хортицька цей вид представлений усього 4,6 % генеративних особин i незначною кшькктю прегенеративних особин.
Табл. 1. Основш бiоморфологiчнi показники особин Ulmus carpinifolia
pi3Hux в 'акових сташв
Вшова група, життевють Висота, м Дiаметр стовбура, см Радiус крони, м
Im /(70 %) 0,15-1,2 0,5-1,0 до 0,35
II(30 %) 0,1-0,8 0,5-0,8 до 0,3
V /(40 %) 1,5-7,0 1,0-9,5 1,2-3,0
I/(60 %) 3,0-5,0 1,6-4,8 2,0-2,7
V-S III 4,0 2,0 2,0
G1 I 5-10 4,8-12,7 1,5-3,5
g2 i-ii 6-12 6,2-30,2 2,5-4,5
G3 /(35 %) 6-12 7,3-31,5 2,5-5,5
I/(65 %) 7-15 7,0-35,0 3-8
SS II-III 10-15 8,1-42,4 9-10
и. еагрт/оНа не е едифiкаторним видом у байрачнолюових угрупован-нях, однак це досить численний асектатор, що становить значну частину дере-востану лЫв цього типу. Едафiчнi та киматичш умови в дослiджуваних фпю-ценозах вщповщають його вимогам, до того ж вш досить пило- i газостiйкий.
Вiковий спектр ценопопуляцп и. еагрМ/оНа у балщ Генералка наведено на рис. 1, А. Для особин цього виду в балщ Хортицька будувати вжовий спектр недоцшьно через малу 1хню чисельнiсть. Сукупшсть цих особин у балцi Хортицька вже не можна назвати ценопопулящею.
Рис. 1. Ежов^ спектри ценопопуляцш и. еагрШ/оЫа (А) i и. Ывхьъ (Б) у балц Генералка: ОХ - вгковг стани, ОУ - зустр1чальн1сть, %
У балщ Генералка онтогенетичний спектр ценопопуляцп и. еагрт/оНа бiмодальний iз максимумами в областях iматурноí та середньовково'' генеративно'' фракцш, що не характерно для асектатора. Також не виявлено пророс-тюв, що слугують звичайно резервом поновлення ценопопуляцп у стресових умовах. 1хню вiдсутнiсть можна пояснити витоптуванням тальвега, а також конкурентними взаемовiдносинами з iншими породами. 1матурш особини кон-центруються в райош тальвега балки i вщсутш в маловiдвiдуванiй 11 частинi i по крайовiй зонi. Мабуть, умови для росту i розвитку iматурних особин цього виду полiпшуються у разi знищення пiдстилки.
Зважаючи на все, ценопопуляцш и. еагрт/оНа у балщ Генралка втрачае здатнiсть до самопщтримування i поновлення. Спостережено велику ктьюсть дерев незадовтьного санiтарного стану. Частше це ушкодженi людьми i хворобами стовбури, листкова поверхня протягом усього перюду дослiджень була ушкоджена шкiдниками частiше, нiж в шших видiв. Можна припустити, що стан ценопопуляцп и. еагрт/оНа буде поиршуватися зi збтьшенням рекре-ацшного пресу. У рекреацiйних лiсах правого берега Дншра цей вид представлений окремими особинами, сильно ушкодженими i пригнiченими, що не утво-рюють у цих ценозах ценопопуляцш. Тобто, як i дуб, и. еагрт/оНа один iз перших випадае з деревостану в умовах рекреацшно!* дигресп примiських лiсiв.
Крм и. еагрт/оНа, у балцi Генералка поширений ще один вид роду Ышш Ь. - и. ¡аву18. У деревосташ балки Генералка и. ¡аву18 становить 19 %. Цей вид - представник заплавно-люово'' флори, однак деяю дослiдники [12, 13] вщно-сять його до байрачно-люових видiв, хоча вiн, на вщмшу вiд ксеромезофГгно-го и. еагрт/оНа, е мезофггом. Основна маса особин розташовуеться по тальвегу балки ближче до гирлово'1 11 частини. Тут же концентруються усi особини преге-неративно'' фракцп вкового спектра. Велика частина 1х - паростевого походжен-ня, що стало можливим завдяки перiодичним вирубкам дорослих рослин насе-ленням. Будову ЕДО и. ¡аву18 можна вщнести до дифузiйного типу, хоча скуп-
чення особин прегенеративно'1 фракцп мають локалiзований характер. Основш бiоморфологiчнi характеристики особин рiзних вiкових станiв подано в табл. 2.
Табл. 2. Основш бiоморфологiчнi показники особин Ulmus laevis рЬзних вЫових
статв
Вкова група, життевють Висота, м Дiаметр стовбура, см Радiус крони, м
1т /(84 %) 0,3-1,1 0,4-1,2 до 0,5
1/(16 %) 0,3-0,7 0,5-0,9 до 0,3
V /(51 %) 2,5-5,5 2,2-4,5 2,7-3,7
1/(49 %) 3,0-4,0 1,6-4,5 2,5-3,0
С1 1-11 7-11 4,8-9,9 2,5-4,1
02 /(39 %) 8-13 11,1-23,1 3,5-5,4
1/(61 %) 8-13 12,1-27,5 3,0-6,5
03 1-11 10-15 17,2-48,1 4,5-6,7
ББ II 12 48,4 7,5
Вшовий спектр ценопопуляцп U. laevis у балщ Генералка подано на рис. 1, Б. Вш - центрованого типу з максимумом в обласп генеративних особин. Особини прегенеративно'1 фракцп, як i у випадку з U. carpinifolia, пошире-нi в порушених i часто вiдвiдуваних дтянках балки, що зумовлюе íхнiй пога-ний стан. Вщновлення U. laevis в умовах дослщжуваного фiтоценозу недос-татне. Показники вжу для ценопопуляцiй U. carpinifolia i U. laevis подiбнi, що свiдчить про майже однаковий стан ценопопуляцш цих видiв в умовах балки Генералки. Показник вжу Р за А.А. Урановим [8, 9] для ценопопуляцп U. carpinifolia дорiвнюе 0,53, а для ценопопуляцп U. laevis - 0,59 i мало вiдрiз-няеться вiд такого для ценопопуляцп дубу звичайного ^иегсш гоЬиг Ь.) у цiй балщ. Однак вш ценопопуляцiй, визначений за шдексом Б, свiдчить про деяку пригнiченiсть ценопопуляцiй U. carpinifolia i U. laevis порiвняно з ценопопуля-цкми Q. гоЬиг в обох балках (-0,88, -0,89) [14].
Хоча вiковi спектри цих ценопопуляцiй у балщ Генералка i повночленнi, спостережено недостатне поновлення цих видiв в умовах цього фггоценозу, особливо у U. laevis. Однак можна припустити, що деградацiя ценопопуляцп цього виду в найближчому майбутньому малоймовiрна, тому що U. laevis нале-жить до антропотолерантних видiв i мае можливють порослевого поновлення. Пiдтвердженням нього е також найбшьше його скупчення в найбтьш змшених дтянках балки. Розмiрнi спектри за дiаметром стовбура для ценопопуляцш U. carpinifolia i U. laevis приведено на рис. 2 i 3.
Рис. 2. Розм1рт спектри ценопопуляци ^ carpinifolia у балщ Генералка генеративних особин за Ыаметром стовбура на висотi 1,3 м (А) i для особин прегенеративно'1 фракци (Б) за дiаметром стовбура на рiвш Грунту:
ОХ - границ клаЫв, см; ОУ - зустрiчальнiсть, %
Рис. 3. Розмiрнi спектри ценопопуляци и. Ысуж у балщ Генералка для генеративних особин за дiаметром стовбура на висотi 1,3 м (А) i для особин прегенеративног фракци (Б) за дiаметром стовбура на рiвнi Грунту:
ОХ - границI класгв, см; ОУ - зустргчальнгсть, %
Ц розмiрнi спектри мають ясно виражену експоненщальшсть i характеризуются позитивною асиме^ею. Таю розмiрнi спектри нормальш для преге-неративних особин i можуть характеризувати молодняки. Однак для генеративних особин отримаш розмiрнi спектри можуть бути ознакою початку деградаци ценопопуляцiй. Про це можуть свдаити також розмiрнi спектри за висотою для цих ценопуляцiй (рис. 4 i 5). Ц розмiрнi спектри характеризують деревостан генеративно! частини ценопопуляци и. еатрМ/оНа як перестшний, старий, а цено-популяцш и. як старшчу, iз переважанням поколiнь спадного ряду [10].
Для молодняюв мають бути характерш експоненцiальнi розмiрнi спектри за висотою, однак такий мае мюце тшьки в ценопопуляци и. еагрМ/оНа. Для и. отримано бiмодальний розмiрний спектр iз переважанням бiльших прегенеративних особин, що може також пiдтвердити недостатне поновлення цього виду в умовах балки Генералки.
Рис. 4. Розмiрнi спектри ценопопуляци и. еатрМ/оНа у балц Генералка за висотою (м) для генеративних особин (А) i для особин прегенеративног фракци (Б): ОХ - границ класгв, см; ОУ - зустр1чальн1сть, %
Рис. 5. РозмЬрт спектри ценопопуляци и. 1авг18 у балщ Генералка за висотою (м) для генеративних особин (А) i для особин прегенеративног фракци (Б):
ОХ - границ класгв; ОУ - зустргчальнгсть, %
Показники життевосп ценопопуляцш и. carpinifolia i и. ¡агу1з у балщ Генералка наведено в табл. 3. Встановлено пор1вняно низью бали життевостi, а отже, i продуктивностi в особин цих ценопопуляцiй. Зустрiчальнiсть вищих ба-л1в життевостi тут мала, особливо у прегенеративних особин.
Табл. 3. Життевкть особин ценопопуляци в'язгв у балщ Генералка, %
Вшовий пер1од Зустр1чальтсть, у % показника життевоси Середнш бал
1 2 3 4 5 6 7 8
и1тш еагр1т/о11а
Прегенеративний - - - 19,6 32,6 21,7 17,4 48,7 5,6
Генеративний 4,2 25,0 12,5 9,7 29,2 16,7 2,8 - 4,0
Постгенеративний 58,3 16,7 8,3 16,7 - - - - 1,8
и1шш 1аеж
Прегенеративний - - 3,1 12,5 28,1 40,6 15,6 - 5,5
Генеративний 5,8 18,9 17,7 9,0 18,9 17,7 20,0 2,9 5,0
Постгенеративний 25,0 50,0 - - 25,0 - - - 2,5
Таким чином, виявлено старшня ценопопуляцш и. carpinifolia i и. laevis у балщ Генералка. За збереження ввдповщного р1вня поновлення цi ценопопуляци в умовах неконтрольовано'' рекреаци можуть шддатися остаточнiй дегра-даци. Знищення наявного шдросту позбавить дослiджуванi ценопопуляци резерву поновлення i вiдновлення, внаслщок чого и. carpinifolia i и. laevis практично щлком випадуть зi складу деревостану балки Генералка.
У деревосташ балки Хортицька виявлено поодиною екземпляри цих ви-дiв, що може свiдчити про уразливкть ценопопуляцiй и. carpinifolia i, особливо, и. laevis у байрачних лках в умовах неконтрольовано'' рекреаци. У минуло-му цi ценопопуляци в балщ Хортицька були досить чисельш, однак вплив нес-приятливих чинниюв рекреаци у сполученнi з оранкою прилеглих до балки сте-пових схил1в сприяло ел1мшаци цих ценопопуляцш iз складу фiтоценозу балки Хортицька. Зникненню ценопопуляци и. laevis iз ще1' балки могло сприяти та-кож пересихання русла струмка в тальвезi балки.
Вiковi спектри неповночленнi. Як зазначено вище, вони представлен пе-реважно особинами 03 i Б, а також 1матурними (1т). Висновки:
1. Визначено старшня ценопопуляцш Шшш carpinifolia i и. laevis у балщ Генералка. Хоча вiковi спектри цих ввддв повночленш, проте спостережено недостатне поновлення в умовах цього фггоценозу.
2. Розмiрнi спектри характеризують деревостан генеративно!' частини ценопопуляци Шшт carpinifolia у балщ Генералка як перестшний, а ценопопуляци и. laevis як старий.
3. Для збереження i вщтворення популяцш Шшт carpinifolia i и. laevis у бал-щ Генералка потрiбно зменшити рекреацiйне навантаження, що зробить можливим вiдновлення ценопопуляцiй цих чутливих до рекреаци ввддв.
4. Просторову структуру популяцш Шшт carpinifolia i и. laevis у байрачному лiсi можна вщнести до дифузiйного типу, хоча скупчення особин прегене-ративно! фракци мають локалiзований характер.
5. У балщ Хортицька популяцiя Ulmus laevis через надмiрне тривале рекре-ацшне навантаження зникла, а через малу представленiсть особин U. carpinifolia ix сукупнiсть не можна назвати популящею.
6. Зникненню ценопопуляци Ulmus laevis i3 балки Хортицька могло сприяти також пересихання русла струмка в тальвезi балки.
Лггература
1. Травлеев А.П. Байрачные леса бывшей порожистой части Днепра - составная часть экологической сети юга Украины / А.П. Травлеев, Н.А. Белова, А.В. Боговин, А.А. Дубина // Еколопя та ноосферологш : Мiжнар. наук. журнал. - 2005. - Т. 16, № 3-4. - С. 75-94.
2. Бельгард А.Л. Лесная растительность юго-востока УССР / А.Л. Бельгард. - К. : Изд-во КГУ, 1950. - 264 с.
3. Чистякова А.А. Популяционная структура буковых лесов Карпат и возможности ее оптимизации / А.А. Чистякова, В.И. Парпан // Экология популяций : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1991. - С. 198-218.
4. Чистякова А.А. Возрастные аспекты популяций деревьев как показатель устойчивости лесных фитоценозов // Проблемы устойчивости биологических систем : тезисы докл. Всесоюзной школы, 15-20 октября 1990 г., Севастополь. - Харьков : Изд-во ХВВКИУРВ, 1990. -С. 216-218.
5. Работнов Т.А. Определение возрастного состава популяций видов в сообществе / Т.А. Работнов // Полевая геоботаника : сб. науч. тр. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1964. - Т. 3. - С. 132-145.
6. Смирнова О.В. Популяционная концепция в биогеоценологии / О.В. Смирнова, Л.Б. Заугольнова, Р.В. Попадюк // Журнал общества биологии : сб. науч. тр. - 1993. - Т. 54, № 4.
- С. 438-448.
7. Уранов А.А. Классификация и основные черты развития популяций многолетних растений / А.А. Уранов, О.В. Смирнова // Бюллетень МОИП. Отд. биол. - 1969. - Т. 74, вып. 1. -С. 119-134.
8. Уранов А.А. Возрастной спектр фитоценопопуляций как функция времени и энергетических волновых процессов / А.А. Уранов // Научные доклады ВШ. Биол. науки. - 1975.
- № 2. - С. 7-34.
9. Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений / Ю.А. Злобин. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1989. - 146 с.
10. Алексеев А.С. Размерная структура популяцш древесных растений - основные типы, механизм формирования и использование в теоретическом популяционном анализе / А.С. Алексеев // Журнал общества биологии : сб. науч. тр. - 1993. - Т. 54. - № 4. - С. 449-461.
11. Ермакова Н.М. Жизненность ценопопуляций и методы ее определения / Н.М. Ермакова // Ценопопуляции растений (основные понятия и структура) : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1976. - С. 92-105.
12. Шеляг-Сосонко Ю.Р. География растительного покрова Украины : монография / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, В.В. Осычнюк, Т. Л. Андриенко. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - 288 с.
13. Бельгард А.Л. Степное лесоведение / А.Л. Бельгард. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. - 336 с.
14. Яковлева-Носарь С.О. Стан ценопопуляцш Quercus robur L. байрамв порожисто! частини Дншра за умов рекреаци / С.О. Яковлева-Носарь, Ю.В. Тетельбаум, В.П. Бессонова // Вюник Зашртького нацюнального ун-ту : зб. наук. статей. - Сер.: Фiзико-математичнi науки. Бюлопчш науки. - Запорiжжя : Вид-во Запорiзького НУ, 2005. - С. 181-187.
Зайцева И.А., Бессонова В.П, Ткач В.В. Структура ценопопуляций Ulmus carpinifolia Rupp. ex Suckow i U. laevis Pall. острова Хортица
Исследованы структура и показатели жизненности ценопопуляций Ulmus carpinifolia и Ulmus laevis двух байрачных лесов острова Хортица. Отмечено старение ценопопуляций U. carpinifolia и U. laevis, у особей которых выявлены сравнительно низкие баллы жизненности и продуктивности, что в условиях неконтролируемой рекреации может привести к их окончательной деградации. Пространственную структуру популяций U. carpinifolia и U. laevis в байрачном лесу можно отнести к диффузному типу, хотя скопления особей прегенеративной фракции имеют локализованный характер.
Ключевые слова: байрачный лес, ценопопуляция, Ulmus carpinifolia, Ulmus laevis, возрастное состояние ценопопуляции, размерный спектр ценопопуляции, жизненность, рекреация.
Zaytseva I.A., Bessonova V.P., Tkach V. V. Structure of Ulmus carpinifolia Rupp. ex Suckow and U. laevis Pall. Coenopopulations of Khortytsia Island
The structure and indicators of viability of the Ulmus carpinifolia and Ulmus laevis coenopopulations of the two ravine forests that are on Khortytsia Island were investigated. It was marked by aging U. carpinifolia and U. laevis populations, in separate species of which relatively low scores of vitality and productivity are observed that in terms of uncontrolled recreation can lead to their final degradation. The spatial structure of U. carpinifolia and U. laevis populations in ravine forest can be attributed to the diffusion type, although clusters of the pregenerative plants are localized.
Keywords: ravine forest, coenopopulation, Ulmus carpinifolia, Ulmus laevis, age state of coenopopulations, dimensional spectrum of coenopopulations, vitality, recreation.
УДК 630 *[174.754+165] Докторант М.М. Лгсовий1, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 АВТОВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ THUJA OCCIDENTALIS L.
Наведено характеристику найпоширенших в озелененш декоративних форм Thuja occidentals L. Представлено характеристику проведених експериментальних дос-лщжень з вегетативного розмноження живцюванням таких декоративних форм досль джуваного виду: 'Aurea', 'Smaragd', 'Bodmeri', 'Danica nana' та 'Elegantissima' 13 застосу-ванням трьох найбшьш популярних комерцшних стимулятор1в укоршення. Детально описано використану методику дослщжень: термши загот1вл1 живщв та проведения ек-сперименпв, види застосованих стимулятор1в i тип грунтового субстрату. Узагальнено, проанал1зовано та наведено отримаш результати.
Ключовi слова: Thuja occidentalis L., декоративна форма, стимулятор укоршення, розмноження, живець.
На сьогодш одним Í3 найпопуляршших видш у озелененш, як комуналь-ному так i приватному, е Thuja occidentalis L. ("життеве дерево"), яка вщома у GBponi ще з 1545 р. Також цей вид широко культивують по всш бврош та в Ук-раíнi зокрема, де вiн з'явився наприкiнцi XVIII ст. [4-5, 8].
Дослiджуваний вид (типово! форми) - вiчнозелене дерево або чагарник, який в умовах природного ареалу, як зазначае низка авторш, може сягати висо-ти до 30 м [4-6, 12-13] iз вузькокошчною кроною та галуженням гшок у горизонтально площиш. Кора товщиною 0,5-1 см, ввд червонуватого до сро-корич-невого кольору, ^бнотрщинувата, волокниста, злущуеться тонкими пасмами [3-7]. Велике формове рiзноманiття ту! захвдно! дае змогу широко використову-вати í"í в садово-паркових композищях як регулярного, так i пейзажного плану-вання [8]. У лiтературi описано низку морфолопчних форм ту! захвдно!, якi можна класифiкувати таким чином [2-6, 9-14].
За габггусом крони: 'Columna' - дерево iз густою вузькою колоноподiб-ною формою крони та короткими гшками, ят вiдходять вiд стовбура практично
1 Наук. консультант: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук
