CC BY
29
Науковий в1сник НЛТУ УкраУни. — 2014. — Вип. 24.3
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*181 Проф. В.К. Зажа, д-р бюл. наук;
астр. О.1. Дерех - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВМ1СТ ПЛАСТИДНИХ П1ГМЕНТ1В У П1ДРОСТАХ БУКА I ДУБА НА Д1ЛЯНКАХ Р1ЗНИХ СТАД1Й ДИГРЕСН ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Дослщжено iндивiдуальну мiнливiсть пiдросту головних деревних порiд зелено! зони Львова (Ошлля) за вмiстом пластидних тгменпв. Встановлено особливостi нагро-мадження зелених i жовтих пiгментiв у листках шдросту бука i дуба на дшянках з рiз-ною стадieю дигреси. На дослiдних дiлянках у 2-7^чного пiдросту бука вмiст зелених тгменпв виявився, зазвичай, меншим за його концентращю у контрольних рослин. Водночас у шдросту рiзних вжових груп вмiст каротино!дав е завжди вищим вiд контролю. Пщрют дуба звичайного характеризуеться меншою шдивщуальною мiнливiстю за вмiстом зелених i жовтих пiгментiв порiвняно iз шдростом бука лiсового. Домшу-ючим у складi зелених пiгментiв пiдросту дуба, як i бука, е хлорофш а. Не встановлено прямо! залежност вмiсту пластидних пiгментiв вiд стади дигресi!.
Ключовг слова: стадiя дигреси, пiдрiст, пластиднi пiгменти.
Вступ. Фотосинтез е одним з ушкальних ф1зюлопчних процеив, що здшснюеться зеленими рослинами та забезпечуе синтез оргашчних речовин з води 1 вуглекислого газу з використанням енергп сонячного свила. Здатшсть рослин до фотосинтезу та його штенсивнють, насамперед, залежить вщ тгмен-тного фонду, а саме вмюту хлорофЫв а 1 Ь та каротинодав. Вмют хлорофЫв у листках, зазвичай, становить 0,6-1,2 % вщ сухо! маси, а !х бюсинтез контро-люеться як генетичними структурами, так 1 залежить вщ умов Грунтового 1 свгг-лового живлення [1]. Особливо пластидш тгменти чутлив1 до штенсивносп св1тла. У раз1 !! зниження у рослин, зазвичай, збшьшуеться концентращя зелених 1 жовтих тгменпв.
Пластидт тгменти у комплекс з бшками тилако!дних мембран хлороп-ласлв здшснюють первинт фотох1м1чт реакцп, як полягають у вловлювант кванпв сонячного св1тла та трансформацп поглинуто! енергп в енерпю збу-дження молекул хлорофЫв 1 каротинодав. Очевидно, що штенсивтсть фотосинтезу значною м1рою залежить вщ концентрацп пластидних тгменпв. З ог-ляду на !хню генетичну детермтоватсть, нагромадження хлорофЫв 1 кароти-нощв в асимшяцшних органах використовують тд час селекцшного вщбору та встановлення !хнього зв'язку з штенсивтстю ростових процеив [2].
Вмют пластидних тгменпв та !х стан визначають розвиток 1 активтсть фотосинтетичного апарату, також стшкють, життездаттсть 1 продуктившсть рослин. Дослщження стану тгментно! системи тдросту рослин бука люового (Fagus зуЬайса Ь.) та дуба звичайного (Quercus гоЬиг Ь.) в умовах рекреацшно-го навантаження е досить важливе для розумшня реакцп рослин на д1ю р1знома-штних антропогенних фактор1в середовища.
Об'екти 1 методики. Об'ектом нашого дослiдження слугував пiдрiст бука на стацiонарi "Липники" (Липникiвське лiсництво ДП "Львiвське лiсове гос-подарство"), який знаходиться в умовах волого! дубово-грабово! бучини, та дуба - на стацiонарi люопарку "Зубра" (волога грабова дiброва). Деревостани ста-цiонарiв входять до зелено! зони Львова i зазнають значного рекреацiйного впливу. Урочище "Зубра" Винниювського лiсництва ДП "Львiвське лiсове гос-подарство" у 1982 р. було передане на баланс Львiвського мюького виробничо-го тресту зеленого будiвництва i перетворене в мюький парк, який перебувае у тдпорядкувант ЛКП "Зелений Львiв".
На кожному стацiонарi було закладено по п'ять кругових пробних площ радiусом 12,5 м iз рiзними стадiями дигресi!. Контрольнi дiлянки у вщповщних типах лiсу закладено у Винниювському лiсництвi. На цих дiлянках поминого рекреацiйного впливу не виявлено.
Для визначення вмюту пiгментiв у лисп тдросту бука i дуба рiзного вь ку зразки вiдбирали у другш половинi серпня. Вмiст пластидних тгменлв виз-начали за загальноприйнятою методикою [3]. Для цього 100 мг подрiбненого листя розтирали до однорщно! маси i екстрагували 80 %-м розчином ацетону. Екстракт фшьтрували через фiльтр Шотта. Оптичну густину отриманих витя-жок визначали при довжит хвилi 440,5, 649 i 665 нм на ФЕКу КФК-3. Концен-трацiю хлорофiлiв (С) розраховували за формулами Вернона: Са= 11,63 ^665-2,39-.0649 (мг/л), Съ=20,11 \0649-5,18\0665 (мг/л), а каротино!дiв - за Веттштейном Скар=4,695\0440.5-0,268 • (Са+Съ), мг/л. Вмiст пiгментiв (А) розраховували на абсолютно суху масу за формулою
С •V А = —— • К, Р 1000
де: А - вмют пiгментiв, мг/г абс. сух маси; V - об'ем витяжки тгменлв, мл; Р -наважка рослинного матерiалу, г; С - концентращя тгменлв, мг/л; К - коефь цiент усихання листя.
Мета дослщження - встановити особливосп нагромадження пластидних пiгментiв у листках тдросту бука i дуба на дшянках iз рiзною стадiею дигресп.
Результати досл1дження. Поява, рiст та стан тдросту деревних порщ у люових фiтоценозах зумовлюеться рiзними причинами. Особливий вплив на його формування створюють мжроктматичш умови пiд наметом деревостатв (iнтенсивнiсть свiтла, температура i вологiсть повiтря), а також пдролопчний режим Грунту, потужнiсть лiсово! тдстилки тощо. У лiсах зелено! зони мют, крiм цього, на тдрют деревних порiд поступово зростае вплив антропогенного фактора, який на багатьох дшянках е визначальним. У зв'язку з цим ми досль джували лiсiвничо-таксацiйнi показники деревостанiв на дшянках з рiзним сту-пенем дигресп (табл. 1).
1з табл. 1 видно, що на стацiонарах сформувались складнi мiшанi буко-во-грабовi та дубово-грабовi деревостани. На контрольнiй дшянщ стацiонару "Липники" у складi деревостану переважае бук лiсовий. Частка дуба i граба ста-новить близько 20 % (склад деревостану 8Бкл1Дз1Гз). Вж дерев бука на кон-трольнiй дiлянцi становить 95 роюв, загальний запас стовбурово! деревини -311 м3/га, густота дерев - 222 шт./га, повнота - 0,6.
Науковий вкник Н. |'|У Укра'1ни. — 2014. — Вип. 24.3
Табл. 1. Лшвничо-таксацшш показники деревостанiв на дослгдних стационарах
№ пр. пл. ' стадя дигреси Порода Густота, шт./га Вж, рокгв Середш Клас боттету Вщносна повнота Запас, м3/га Склад дере-востану
Н, м | Б, см
Стац1онар "Липники"
1/контроль Бкл 117 95 31,2 42,7 1а 0,39 236 8Бкл1Дз1Гз
Гз 92 80 17,9 22,6 III 0,14 30
Дз 13 80 29,0 54,5 1а 0,07 45
Разом 222 0,6 311
2/У Бкл 103 160 34,9 52,2 I 0,5 342 10Бкл
3/1У Бкл 102 160 31,6 48,7 I 0,44 269 9Бкл1Кля+Гз
Кля 17 80 27,1 36,3 I 0,04 22
Гз 17 80 11,5 17,3 0,02 2
Разом 136 0,5 293
4/Ш Бкл 129 160 26,6 34,3 II 0,29 146 6Бкл3Кля1Гз
Кля 106 80 24,7 28,1 I 0,18 74
Гз 24 80 18,7 18,5 III 0,03 5
Разом 259 0,5 225
5/11 Бкл 101 160 31,5 57,7 II 0,5 376 10Бкл
6/1 Бкл 50 160 31,6 67,3 II 0,42 256 9Бкл1Кля+Гз
Кля 14 80 31,2 48,5 ^ 0,06 37
Гз 22 80 18,8 18,5 III 0,02 5
Разом 86 0,5 298
Стащонар "Зубра"
1/контроль Дз 99 120 32,9 53,2 Г 0,55 356 9Дз1Гз
Гз 46 95 25,9 30,9 I 0,1 44
Разом 145 0,65 400
2/У Дз 140 100 27,2 42,5 I 0,58 295 8Дз1Гз1Клг+ Кля, Взг
Взг 9 80 27,3 29,0 I 0,02 9
Гз 28 80 26,6 27,6 I 0,05 23
Клг 28 80 26,3 27,1 I 0,05 22
Кля 9 80 22,8 22,2 I 0,01 4
Разом 214 0,7 355
3/1У Дз 105 100 31,1 47,7 Г 0,51 319 8Дз2Гз+Клг
Гз 32 80 27,5 29,4 р 0,06 31
Клг 84 80 24,8 24,7 I 0,13 53
Разом 221 0,7 403
4/Ш Дз 158 100 30,4 40,5 I 0,56 338 9Дз1Гз+Клг
Гз 48 80 26,1 26,7 I 0,08 37
Клг 36 80 24,6 24,5 I 0,06 22
Разом 242 0,7 397
5/Ш Дз 176 100 30,2 39,0 I 0,58 347 9Дз1Гз
Гз 71 80 25,6 25,9 I 0,12 51
Разом 247 0,7 398
6/У Дз 113 100 30,3 39,9 I 0,39 234 7Дз2Гз1Клг+ Взг
Взг 28 80 11,6 13,0 0,02 2
Гз 198 80 18,6 18,1 III 0,21 51
Клг 28 80 29 33,7 г 0,07 39
Разом 367 0,7 326
Примака. Дз - дуб звичайний, Бкл - бук люовий, Клг - клен гостролистий, Кля -клен-явiр, Гз -граб звичайний, Взг - в'яз голий.
Бук i дуб ростуть за 1а класом продуктивност i досягають середньо! ви-соти вiдповiдно - 31,2 i 29,0 м та дiаметра - 42,7 i 54,2 см. Граб розташований у другому ярусi та характеризуемся ростом за III боштетом. На дослiдних секщ-ях стацюнару " Липники" вiк бука становить 160 роюв. Вiн росте за 1-11 класами боштету та мае середню висоту 26,6-34,9 м i дiаметр - 34,3-67, см. У складi де-ревостанiв частка бука переважно становить 9-10 одиниць, загальний запас де-ревини в них змшюеться в межах 225-376 м3/га. Iншi деревнi породи (клен-явiр i граб) мають вiк 80 рокiв та характеризуются рiзною iнтенсивнiстю росту. Так, явiр росте за I- 1ь бонiтетами i входить у верхнш ярус лiсового намету, а граб - за Ш-У класами бонiтету i утворюе другий ярус люового намету.
Контролем для дослiдних дшянок лiсопарку "Зубра" слугував 120^ч-ний деревостан iз породним складом 9Дз1Гз (див. табл. 1). Його густота становить 145 дерев на 1 га, запас деревини 400 м3/га. Дуб у деревосташ росте за I3 боштетом та мае середню висоту 32,9 м i дiаметр - 53,2 см. Граб перебувае у другому ярус та досягае висоти 25,9 м i дiаметра - 30,9 см.
На секщях стацюнару "Зубра" дуб досягнув 100^чного вжу, а iншi де-ревнi породи (в'яз, граб, клен гостролистий, клен-явiр) - 80 роюв. Частка дуба у складi дослщних деревостанiв змiнюеться у межах 7-9 одиниць. Супутш дерев-нi породи (клен гостролистий, в'яз, клен-явiр, граб) по^зному представленi у складi деревосташв на секцiях стацiонару. 1х юльюсть змiнюеться вiд 9-48 до 71-198 дерев на 1 га. Зазвичай, граб, клен гостролистий, клен-явiр i в'яз знахо-дяться у другому ярус лiсового намету. Однак така закономiрнiсть прояв-ляеться не завжди. Дуб у цих умовах росте за I- Г класами боштету. Його висо-та на секщях стацюнару "Зубра" змiнюеться у межах 27,2-31,1 м, а дiаметра -39,0-47,7 см. Високою штенсившстю росту (I- Р бонiтети) в цих умовах видь ляеться клен гостролистий. Продуктившсть граба на рiзних дшянках характери-зуеться III- Iя, в'яза - I - III i клена-явора - I класами боштету. Тшьки на пр. пл. 2/У в'яз, граб i клен гостролистий та на пр. пл. 6/У - клен-явiр за висотою ростуть на рiвнi з дубом у першому ярусi. Водночас за дiаметром вони iстотно пос-тупаються дубу звичайному. Найбiльша диференцiацiя деревних порiд за висотою у деревосташ спостериаеться на пр. пл. 6/У, де при висот дуба i клена гос-тролистого 29,0-30,3 м висота в'яза i граба, вщповщно, становила 11,6 i 18,6 м.
Шд наметом контрольних i дослiдних деревостанiв на стацiонарi "Липники" загальна кшькють шдросту деревних порщ рiзного вiку становить 35-56 тис. шт./га, зокрема бука - 15-27 тис. шт./га, а на стацiонарi "Зубра" -19-59 тис. шт./га, зокрема дуба - 14-30 тис. шт./га. Його стан та адаптивна здат-нють до виживання в умовах слабко! штенсивносп сонячно! радiацil характери-зуеться вмiстом пластидних пiгментiв. Результати дослiдження вмiсту хлорофь лiв i каротиноlдiв у лисп шдросту бука i дуба рiзного вiку на секцiях стацiона-рiв наведено у табл. 2, 3.
З табл. 2 видно, що шдрют бука лiсового характеризуеться високою ш-дивiдуальною мiнливiстю за вмютом зелених i жовтих пiгментiв. Так, концен-трацiя хлорофiлiв у 2-3^чного пiдросту бука лiсового на дослщному стацiона-рi "Липники" змiнюеться в межах 1,901-3,430, а каротинодав 0,312-0,842 мг/г абс. сух. маси.
Табл. 2. В лист пластид них тгмештв у листяпому апарат/ тдросту бука лкового
на дтянках з рЬними стадиями дигресп (08.08.2013 р.), мг!г абс. сух, маси
№ пр. пл./ стадш дигреси Показник
хлорофш а хлорофш Ь сума а+Ь а/Ь каротиноУди с (а+Ь)/с
М±ш У, % М±ш У, % М±ш У, % М±ш У, % М±ш У, % М±ш У, %
Бук лковий (Б3-дг-Б)
Вж пщросту 2-3- роки
1/контроль 2 оу^'014 1,0 1,656 25,6 3,736 11,9 1,3 24,7 0,292 22,0 13,3"'1 33,4
6 я 2,Шм'т 10,7 1,357±и'1уи 24,3 15,3 1,6^ 15,1 0,312^ 21,7 11,4"" 32,7
5Я1 2Д80^,ШЙ 3,0 1,079±и'и°1 9,8 3,259^'иуу 4,1 2,1м'1 9,7 0,496±и'изу 12,9 6,7** 14,5
4ЯП 2,507мли 8,1 1,291мл* 18,3 3 397±и,2Ь2 11,5 1,9м'1 11,9 0,543±и'Ш8 12,0 21,1
ЗЯУ 2 299±и'188 14,2 29,8 3,248^М 18,7 2,5^ 18,8 0,790^ш 16,0 4,3м'* 33,6
2/У 1,476±и'иьу 6,7 0,425^ 20,8 1,901^ 8,1 3,6м'4 18,1 0,842±и'°44 9,0 2,3м'2 12,4
Вж пщросту 4-7- роки
1/контроль 2,089±и'108 11,4 1,517 20,5 3,607±и,'8й 15,2 1,4±и'1 9,2 0,281*^ 5,8 12,9±1У 20,9
6Я 2,065^° 14,3 1 179™'1/0 18,5 3,244±и,ЛЙ 13,8 1,8^ 17,9 0,381±1М'08 30,9 9д±1,8 34,5
5Я1 2)341±идн 8,2 1,011^ 9,1 3,352^'164 8,5 2,3^ 0,9 0598±и,о1ь 4,3 5,б^'1 4,3
4ЯП 2,345±и'ш 8,9 1,188*™ 11,4 3,533^'181 8,9 1,9±и'1 8,7 0,494*^ 19,3 14,6
ЗЯУ 2?619±ид1б 7,6 1,386^'и4ь 5,8 4,005±и'Ь8 6,8 1,9±и'1 3,7 0,572±и'Ш4 10,2 7,0м'2 4,7
2/У 1,672^ 4,4 0,458**"* 9,5 2д30±и,иО3 5,3 3,1м'1 6,4 0д82±и,ии8 1,7 2,7м'1 5,4
Вж пщросту >7-1 эоьав
1/контроль 1 179±и,и2и 2,4 0,635 7,2 1,814^ 4Д 4,8 0д28±и,и/1 12,8 8,1 16,8
6Я 2,345±и'1иь 6,4 1,184^ 27,8 3,530*°'^ 13,6 2,1^ 21.6 0,543^ 23,4 6,8±и 36,4
5Я1 8,8 0,683^ 18,4 2,621±и'2Ш 11,3 2,9±и'2 9,6 о^г™8 1,9 4,2^ 9,4
4ЯП 2,448^ 5,7 1,269±одш 0,5 3 3,9 1,9±и'1 5,2 0,506^ 13,5 7,4^ 9,6
ЗЯУ 2,423^ 13,7 1,441*^ 15,9 3,864^у; 14,5 1,7±ид 2,2 0,464±и'1Ш 10,3 8,3^ 4,2
2/У 2,302^'18и 11,1 1,284±0'иы) 6,6 3,586^'ш 4,7 1,8^ 17,6 0,465±и'1и4 31,6 8,1^ 27,1
Табл. 3. В лист пласт ид них тгмештв у листяиому апаратг тдросту бука лкового
на дтянках з рЬними стадиями дигресп (08.08.2013 р.), мг/г абс. сух, маси
№ пр. пл./ стад 1 я дигреси Показник
хлорофш а хлорофш Ь сума а+Ь а/Ь каротиноцщ с (а+Ь)/с
М±ш V, % М±ш V, % М±ш V, % М±ш V, % М±ш V, % М±ш V, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 И 12 13
Дуб звичайний ф3-г-Д)
Вж пщросту 2-3-роки
1/контроль 2,960 16,3 1,078 27,3 4,038 19,1 2,8 10,4 1,017 6,9 3 9 ' 14,8
4/Ш 2,864±и'им 3,7 1,257±и'и14 1,6 4,121±и'иьи 2,1 2,3±и'1 5,2 0,844±о'и4ь 7,6 4,9±и'2 5,6
5/Ш 2,506±и,ш 6,4 0,924±и'ьу 24,0 3,430^ 11,1 2,8±и'4 17,8 0,898±ы'и/1 11,2 3 22,2
ЗЛУ 2,358*™ 3,0 0,846±и'ииу 1,6 3,203^ 1,8 2,8^ 4,5 1,010*"*' 13,6 3,2^ 11,8
2ГЧ 2,413±и'4ьн 26,9 0,919^ 45,0 3)332±и,/Э1 31,9 2 7±и'4 19,3 1,009±<ли(М 8,8 3,4м'9 40,1
6/У 2,463±и"ш 18,6 1,044±и'283 38,3 3,507±и'ьиь 24,4 2,5±и'4 20,5 1,303мт 1,6 2 26,0
Вж пвдросту 4-7-рокав
1/контроль 2,787 2,1 1 5,7 3 943^,044 1,9 2,4МЛ 6,4 0,808 9,1 4,9 9,9
4/Ш 2,695^ 2,9 1 231±и'и72 8,2 3 926±щяь 0,6 2 2м'2 11,1 0,790±идиь 19,1 5,1^ 19,6
5/Ш 2,569±и'18ь 10,2 0989±и,шо 5,1 3,558^ 8,8 2,6м'1 5,2 0,896^и48 7,6 3,9м'1 1,2
ЗЛУ 2,512±и'шу 2,1 1,123^°' 8,5 3,636^ 4,1 2,2м'1 6,4 0,755±ЩЙ4 10,2 4,9М'Ь 14,2
2/У 2Д18±и;иьб 3,7 1322±иД2Ь 13,4 3,440^'181 7,4 1,6м'1 9,7 0406±и,иьз 18,6 8,7±1>0 25,8
6/У 2,471±ида 5Д 10П±ида 9,1 3,482±щш 1,0 2,5±и'3 14,1 0,961^'шь 15,5 3,7м'4 14,5
Науковий вкник Н. |'|У Укра'ши. — 2014. — Вип. 24.3
У 4-7^чного тдросту бука вмiст хлорофЫв змiнюeться у межах 2,130-4,005, а каротинодав - 0,381-0,782 мг/г абс. сух. маси. У тдросту старше семи роюв щ показники, вщповщно, становлять 2,621-3,864 i 0,464-0,622 мг/г абс. сух. маси.
Встановлено, що на дослiдних дшянках у 2-7-рiчного пiдросту вмiст зе-лених пiгментiв виявився, зазвичай, меншим за його концентрацiю у контроль-них рослин. У 2-3-рiчних рослин бука зниження концентрацп хлорофiлiв стано-вило 8,2-49,1 %, а в 4-7 рiчного - на 2,1-40,9 %. Тiльки на секцп четверто! стадп дигресп (пр. пл. 2/1У) у 4-7-рiчного пiдросту бука виявлено зростання вмюту зе-лених тгменпв на 11,0 %. У тдросту бука старше семи роюв вмют хлорофiлiв у дослiдних особин перевищуе контрольнi на 44,5-113,0 %. У складi зелених пiгментiв пiдросту бука переважае хлорофiл а. Вiдношення хлорофЫв а/Ь у нього змiнюеться в межах 1,3-3,7. Однак на деяких дшянках iз низьким значен-ням цього показника спостер^аеться посилення ролi хлорофiлу Ь.
У пiдросту рiзних вiкових груп вмiст жовтих тгменпв е завжди вищим вiд контролю. Так, у 2-3^чного пiдросту бука на дослщних секцiях концентра-щя каротинодав перевищуе контроль на 6,8-188,4 %, у 4- 7-рiчного - на 35,5-178,3 % i у тдросту старше семи роюв - на 103,5-172,8 %. Вщношення су-ми хлорофЫв до кiлькостi каротинодав у пiдросту бука лiсового змтюеться у дуже широких межах - вщ 2,3 до 13,3, що свщчить про повне домiнування у складi пiгментного фонду хлорофiлiв. Проте у переважно! юлькосп дiлянок цей показник становить 4,2-8,3.
Ми не встановили прямо! залежносп вмюту пластидних тгменпв вiд стадп дигресп. В умовах I - IV стадш дигресп вмiст хлорофiлiв у тдросту бука змтюеться слабо. Тшьки у 2-7^чного його пiдросту встановлено ютотне змен-шення концентрацп зелених тгменпв на дiлянках п'ято! стадп дигресп. Водно-час спостерiгаеться тенденцiя до збшьшення вмiсту в пiдросту бука каротино-дав на дослiдних дшянках зi зростанням антропогенного навантаження.
Коефщент варiювання хлорофiлiв у пiдросту рiзного вiку становить 4,1-18,8 %, а на контролi - 4,1-15,2 %. Мiнливiсть каротинощв у дослiдних ва-рiантiв становить - 1,9-31,6 % i на контролi - 5,8-13,2 %.
Пiдрiст дуба звичайного характеризуеться меншою iндивiдуальною мш-ливiстю за вмютом зелених i жовтих тгменпв порiвняно iз пiдростом бука ль сового (див. табл. 3). Так, концентращя хлорофiлiв у 2-3-рiчного тдросту дуба звичайного на стацiонарi "Зубра" змтюеться у межах 3,203-4,121, а каротино-дав 0,844-1,303 мг/г абс. сух маси. У 4-7^чного тдросту дуба вмют хлорофь лiв змтюеться в межах 3,440-3,926, а каротинодав - 0,406-0,961 мг/г абс. сух. маси. Спостериаеться закономiрнiсть, що на дослщних дiлянках у 2-7-рiчного тдросту вмют зелених тгменпв виявився, як зазвичай, меншим, порiвняно з контролем. У 2-3^чних рослин дуба зниження концентрацп хлорофЫв стано-вило 13,2-20,7 %, а в 4-7-рiчного - на 0,4-12,8 %. Домiнуючим у складi зелених пiгментiв пiдросту дуба, як i бука, е хлорофш а. Його кiлькiсть перевищуе хло-рофiл Ь у 1,6-2,8 рази. Впливу ступеня дигресп на показник стввщношення хлорофтв нами не встановлено.
Концентрацiя каротинодав у листяному апаратi пiдросту дуба рiзного вь ку i стадш дигресп рослинностi змiнюеться неоднозначно (див. табл. 3). Так, у 2-7^чного тдросту дуба вмiст жовтих тгменлв е вищим вiд контролю на 18,9-28,1 % на дшянщ 6^ iз п'ятою стадiею дигресп та на 10,9 % у 4-7^чного тдросту на дшянщ 5/111 з третьою стадiею дигресп. Водночас, на дшянщ 4/111 третьо! стадп дигресп, 3/IV - четверто! i 2^ - п'ято! в 4-7-рiчного тдросту дуба спостер^алось зменшення вмiсту каротинощв на 2,2-49,8 %. У тдросту 2-3-рiчного вiку значне зниження (на 11,7-17,0 %) концентрацп каротинодав спос-терiгалось на дiлянках 4/111 i 5/111 третьо! стадп дигресп.
Основне значення для забезпечення процесу фотосинтезу у тдросту дуба вдаграють зелен тгменти. Показник вщношення суми хлорофiлiв до кшь-косп каротинодав становить 2,7-8,7. На переважнш кiлькостi дiлянок цей показник змтюеться у межах 3-5 одиниць.
Коефщент варiювання хлорофiлiв у тдросту дуба рiзного вiку на дос-лiдних дiлянках змiнюеться у межах 1,8-31,9 %, а каротинодав - 7,6-18,6 %. На контролi щ показники, вiдповiдно, становили 1,9-19,1 i 6,9-9,1 %.
Проведений дисперсiйний аналiз засвiдчив, що вплив стадп дигресп на бюсинтез зелених i жовтих тгменлв пiдростом бука i дуба е неютотним. Для хлорофiлiв тдросту бука фактичне значення критерто Фшера становило 2,34, для каротинодав -1,89 при Г05=3,59. Для пiдросту дуба Гф виявилось також меншим вщ Г05. Очевидно, бiосинтез пластидних тгменлв бiльшою мiрою виз-начаеться шшими факторами лiсового фiтоценозу. Висновки:
1. Встановлено значне зменшення концентрацп пластидних тгменлв у 2-7-р1чного тдросту бука люового та зростання у тдросту старше семи роюв на дшянках р1зних стадш дигресп, пор1вняно з контролем. Вмют каротино-вдв у тдросту бука р1зного в1ку дослщних деревосташв ютотно перевищуе контрольне насадження.
2. Вм1ст хлорофЫв у тдросту дуба звичайного дещо знизився, пор1вняно з контолем на дшянках четверто! \ п'ято! стадш дигресп, а концентращя ка-ротинощв зм1нювалась невиразно.
3. Чггко! залежносл бюсинтезу зелених \ жовтих тгменлв вщ стадп дигресп не встановлено. В умовах люових фггоценоз1в на синтез пластидних тгменлв ютотно впливають шт фактори.
Л1тература
1. Бриттон Г. Биохимия природных пигментов / Г. Бриттон. - М. : Изд-во "Мир", 1986. -
422 с.
2. Воскресенская О.Л. Физиология растений. / О.Л. Воскресенская, Н.П. Грошева, Е.А. Скочилова. - Йошкар-Ола : Изд-во Мар. гос. ун-та, 2008. - 148 с.
3. Гусев М.В. Малый практикум по физиологии растений / М.В. Гусев. - М. : Изд-во МГУ, 1982. - 192 с.
4. За!ка В.К. Селекцшно-еколопчш особливосп формування швабсових потомств сосни звичайно! в умовах Льв1вського Розточчя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.00.18 - Люов1 культури, селекщя, насшництво та озеленення мют / В.К. За!ка. -Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 1995. - 23 с.
5. Криницький Г.Т. Морфоф1зюлопчш основи селекци деревних рослин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук: спец. 06.03.01 - Люов1 культури та фггомелюращя, 03.00.12 - Ф1зюлопя рослин / Г.Т. Криницький; Укр. держ. аграр. ун-т. - К., 1993. - 46 с.
Науковий вкник Н. |'|У Укра'1ни. — 2014. — Вип. 24.3
6. Романюк В.Я. Вмют пластидних тгменпв у хво! плюсових дерев сосни звичайно! в умовах Захщного Полюся / В.Я. Романюк, В.К. За!ка // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.8. - С. 53-57.
Заика В.К. Дерех О.И. Содержание пластидных пигментов у подроста бука и дуба на участках с разными стадиями дигрессии зеленой зоны Львова
Исследована индивидуальная изменчивость подроста главных древесных пород зеленой зоны Львова (Ополье) по содержанию пластидных пигментов. Установлены особенности накопления зеленых и желтых пигментов в листьях подроста бука и дуба на участках с разной стадией дигрессии. На опытных участках у 2-7-летнего подроста бука содержание зеленых пигментов оказался, как правило, меньше его концентрации в контрольных растений. Одновременно у подроста разных возрастных групп содержание каротиноидов всегда выше контроля. Подрост дуба обыкновенного характеризуется меньшей индивидуальной изменчивостью по содержанию зеленых и желтых пигментов по сравнению с подростом бука лесного. Доминирующим в составе зеленых пигментов подроста дуба, как и бука, является хлорофилл а. Нами не установлено прямой зависимости содержания пластидных пигментов от стадии дигрессии.
Ключевые слова: стадия дигрессии, подрост, пластидные пигменты.
Zaika V.K., Derekh O.I. The Plastid Pigments Content in Beech and Oak Undergrowth on Area with Different Stages of Digression of L'viv Green Zone
The individual variability of undergrowth of the main tree species for plastid pigments content in the green zone of L'viv city is researched. The peculiarities of accumulation of green and yellow pigments in leaves of beech and oak undergrowth in areas with different stages of digression are investigated. In test plots at 2 -7 -year-old beech undergrowth green pigments content was usually lower than its concentration in the control plants. However, in seedlings of different age groups carotenoids content is always higher than the control. Oak reg-rowth is characterised by less individual variability of green and yellow pigments content compared to adolescent forest beech. The dominant green pigment contained in oak and also beech seedlings is chlorophyll a. We found no direct relationship between plastid pigment content and the stage of digression.
Key words: stage of digression, undergrowth, plastid pigments, species, beech, oak.
УДК 630 *284 Доц. Л. С. Осадчук, д-р с.-г. наук;
доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
МОРФОЛОГО-ТАКСАЦ1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИ-ЧАЙНО1 Р1ЗНИХ КАТЕГОР1Й СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1
Сосна звичайна з високою смолопродуктившстю мае вищi основш морфолого-таксацшш показники. Вона достсгарно переважае дерева низько! та середньо! смолопродуктивносп за об'емом i дiаметром стовбура та за проекщею крони. Результати коре-ляцшного й кластерного аналiзу свщчать про залежшсть смолопродуктивносп сосни вщ бюметричних показнигав стовбура i крони дерева. Вибрану багатофакторну модель залежносп смолопродуктивносп вщ таксацшних та морфолопчних показнигав стовбура та крони може бути використано для ощнки соснових деревосташв за смолопродуктившстю.
Ключовг слова: сосна звичайна, смолопродуктившсть, бюметричш показники стовбура i крони дерев.
Морфолого-таксацшш показники дерева, таю як: д1аметр, об'ем дерева, розм1ри його крони тощо, е важливими показниками для визначення смолопродуктивносп насаджень. На величину д1аметра дерева впливають чимало проце-
