CC BY
15
Висновки. Модальш 6yKOBi деревостани Передкарпаття характеризу-ються спадаючою iнтенсивнiстю росту. Середнi висоти модальних дерево-станiв до 60 роюв вiдповiдають 1а класу боштету, але i3 зростанням вшу бшь-шiсть з них належить до I класу боштету.
Значна частина модальних букових деревосташв у вщ стиглост належить до низькоповнотних деревосташв, продуктившсть яких на 51-86 % е нижчою вiд нормальних деревостанiв.
Складена таблиця ходу росту модальних букових деревосташв Передкарпаття характеризуе 1х сучасний стан та динамжу розвитку.
Лггература
1. Гром М.М. Люова таксащя : пщручник [для студ. ВНЗ] / М.М. Гром. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
2. Строение, ход роста и динамика товарной структуры древостоев основных лесообра-зующих пород по типам леса и с лесоводственным районированием : методические рекомендации для лесоустройства на типологической основе / разраб. Я.О. Сабаном, ЛЛТИ. - Львов : Изд-во Львов. полиграф. техникум, 1977. - 103 с.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии : справ. / под ред. А.З. Швиденко и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
Курыляк В.М. Рост и производительность модальных буковых древостоев Прикарпатья
Исследованы особенности роста чистых буковых древостоев Прикарпатья в наиболее распространенных типах леса. Осуществлен сравнительный анализ полученных результатов с опубликованными нормативами и составлена таблица хода роста модальных буковых древостоев.
Ключевые слова: бук лесной, модальные древостои, рост, таблицы хода роста.
Kurylyak V.M. Growth and productivity of modal beech stands Prykar-
pattya
Investigated the growth characteristics of pure beech stands in the Prykarpattya widespread types of forests. The comparative analysis of the results with published standards and construct a table of the modal growth beech stands.
Keywords: beech, modal stands, growth, tables of growth.
УДК630*165.61 Acnip. ЮЛ. Деревянчук;
проф. В.К. Загка, д-р бюл. наук - НЛТУ Украгни, м. Львiв
МОРФОФ1З1ОЛОГ1ЧНА РЕАКЦ1Я ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1, УРАЖЕНИХ ОПЕНЬКОМ ОС1НН1М
Вивчено реакщю морфофiзiологiчних показниюв дерев сосни звичайно! на ура-женням 1х опеньком ocíhhím. Встановлено ютотне зниження бюелектричних потенць алiв коренево! шийки, поляризацшно! емност прикамбiальних тканин лубу, вмюту зелених i жовтих тгменпв та показниюв стввщношення хлорофшв a/b i суми хлорофшв до каротино!дов, морфолого-анатомiчних показниюв хво! i зростання ímto-дансу.
Ключовi слова: сосна звичайна, опеньок осшнш, електрофiзiологiчнi показни-ки, пластидш пiгменти, хвоя, ураження.
Опеньок осшнш (Armillariella mellea (Fr. ex Vahl.) Karst.) спричиняе бшу заболонну гниль корешв та окоренково! частини стовбура. У соснових
люах опеньок особливо пошкоджуе молодi культури у вщ вiд 3 до 12-15 ро-кiв, якi були створеш на зрубах, де збереглись пеньки листяних порщ [16].
Iнформацiя про опенька, яка подаеться в лггератур^ е часто супереч-ливою [11, 14, 15]. Але якщо бюлопя та екологiя гриба е предметом досль дження багатьох спецiалiстiв, то проблему дослщження змiни процесiв життедiяльностi пiсля ураження сосни опеньком вивчено слабо. в лише окре-мi роботи, в яких показано деяк аспекти морфофiзiологiчних змiн дерев сосни звичайно!, уражених рiзними фiтохворобами [1, 2, 4, 5, 7, 9, 12].
Реакщя дерев на ураження фггохворобами проявляеться у декшька ета-пiв. На першому еташ виникають змiни на фiзiолого-бiохiмiчному рiвнi, якi проявляються ще задовго до зовшшнього прояву. На другому еташ вони ста-ють помiтними i з'являються на морфолого-анатомiчному рiвнi та пов,язанi зi змiною росту пагошв i хво!, а також iз формуванням И анатомiчних елементiв.
Для дiагностики ступеня ураження дерев можна застосовувати рiзнi морфофiзiологiчнi показники. Зокрема, для вивчення стану дерев часто вико-ристовують електрофiзiологiчнi показники (бюелектричш потенцiали, iмпе-данс, поляризацiйну емшсть), бiосинтез пластидних пiгментiв, iнтенсивнiсть фотосинтезу i дихання, бiосинтез терпенових вуглеводшв тощо.
Метою дослiдження було встановити морфофiзiологiчну реакцiю дерев сосни звичайно! на ураженням опеньком осшшм.
Об'ектом дослiдження слугували молодi лiсовi культури сосни звичайно! уражеш опеньком осiннiм. Ми пiдiбрали двi дослiднi дiлянки в Чере-вахському (пр. пл. 1) та Соф'яшвському (пр. пл. 2) люництвах (ДП "Мане-вицьке лiсове господарство"). Середня висота сосни на них становить 3,493,81 м, а дiаметра - 4,9-5,3 см.
Для проведення дослщження на кожнш дiлянцi було вщбрано за зов-нiшнiми ознаками по 10 уражених опеньком i 10 здорових (контрольних) мо-дельних дерев сосни. На них дослщжували бюелектричш потенщали (БЕП), дiелектричнi показники прикамбiальних тканин лубу (iмпеданс, поляриза-цiйну емнiсть), вмiст пластидних шгменпв, морфолого-анатомiчнi показники хво! (довжину, ширину, товщину, площу поперечного перетину i поверхнi хво!, кiлькiсть смоляних каналiв, ширину i товщину центрально! провщно! системи, кiлькiсть продихiв на 1 мм2). Дослщження проводили в середиш ве-гетацiйного перiоду.
Бiоелектричну актившсть вивчали за методикою Г.Т. Криницького [6]. Для вимiрювання бiопотенцiалiв (БЕП) використовували високоомний бюпо-тенцiалометр i неполяризацiйнi хлорсрiбнi електроди. Дiелектричнi характеристики тканин дерев - iмпеданс та поляризацшну емнiсть визначали за до-помогою приладу Ф 4320 на частой 1 кГц. Електроди вводили в луб на рiвнi коренево! шийки на вiддалi 2 см один вщ одного.
Вмют пластидних пiгментiв визначали спектрофотометрично за методикою Верона. Шгменти екстрагували за допомогою 80 %-го ацетону. Оп-тичну щiльнiсть вимiрювали на такш довжинi хвиль: 665 нм (хлорофш а), 649 нм (хлорофш Ь) i 440 нм (жовт пiгменти). Концентрацiю зелених шгмен-™ у екстрактi (мг/л) розраховували за формулами Вернона, а концентращю каротино!дав - за формулою Ветштейна [13].
Вiдомо, що здоровi та добре розвиненi дерева характеризуются висо-кими абсолютними показниками бюелектричних потенцiалiв i поляриза-цшно! емност та низькими - iмпедансу [2, 4, 6, 9]. О.1. Ладейщикова вказуе, що в ослаблених насадженнях, де погiршення стану спричинювалось корене-вою губкою, величина БЕП знижувалась в мiру розвитку хвороби [8]. Досль дження О. О. Маторкша показали iстотну рiзницю в бiофiзичних показниках у здорових та ослаблених дерев сосни звичайно! в умовах свiжого бору. Вiн встановив, що висок значення бiоелектричних потенцiалiв мають швидко-рослi високопродуктивнi екземпляри. У разi зниження рiвня життeдiяльностi, значення iмпедансу iстотно збiльшуються. Так, у здорових дерев сосни по-казники становлять не бшьше шж 35 кОм, а у ослаблених вардають в дiапа-зонi 40-200 кОм.
Результати нашого дослiдження електрофiзiологiчних показникiв сосни, уражено! опеньком, наведено в табл. 1.
Табл. 1. Середньодент електрофiзiологiчнi показники дерев сосни, _уражених опеньком осшшм_
№ пр. пл. БЕП, мВ Д1електричт показники
1мпеданс, кОм поляризацшна емтсть, нФ
М±т tф М±т tф М±т tф
1 -66,70±2'42 -65,44±212 0,40 12,36±0'85 17,77±1,86 2,75 1,61±012 1,21±0'12 2,36
2 -60,48±8'01 -57,36±7'55 0,37 15,20±175 23,76±4'71 1,70 1 42±0,15 0,85±0'19 2,35
Прим1тки: 1. У чисельнику контрольш (неуражеш) дерева, у знаменнику - ура-жеш. 2. Табличне значення 105-критер1ю Стьюдента становить 2,26.
За нашими даними, середньодент показники бюелектричних потенщ-алiв коренево! шийки контрольних та уражених дерев значно не вiдрiзнялись. Встановлено неiстотне зниження бюелектрично! активностi сосни уражено! опеньком (табл. 1). Очевидно, що навггь внаслщок ослаблено! надземно! частини дерева, коренева система збериае високий рiвень обмiну речовин. Деннi динамь ки змiни бiоелектричних потенцiалiв на до^дних делянках наведено на рис.
Рис. Денна динамжа бюелектричних потенцiалiв уражених опеньком дерев сосни:
А — пробна площа 1 (31.07.2010); Б — пробна площа 2 (22.08.2010).
Точки в1дведення бюпотенщал1в "коренева шийка — Земля". 1 — здоров1 дерева (контроль); 2 — уражеш опеньком дерева (досл1д)
Денний характер проходження бюелектричних потенщашв у кон-трольних та дослiдних дерев сосни на дшянках дещо вiдрiзняеться (рис. А). Так, на пробнш плошд 1 денна бiопотенцiалограма здорових i уражених опеньком дерев сосни характеризуемся чiтко вираженою двовершинною кривою. Абсолютш показники БЕП коренево! шийки контрольних i дослщ-них дерев сосни протягом першо! половини дня знижуються, досягаючи мшь мальних значень близько 14 год. У другш половит дня спостер^аеться стрiмке ïx зростання до 16 год, по^м - спад до 18 год i знову зростання.
Отже, на дшянщ 1 максимальш абсолютш показники БЕП коренево! шийки спостер^ались зранку i об 16 год, а мшмальш - об 14 i 18 год.
На дшянщ 2 спостер^али спад бюелектрично! активност у контрольних i дослщних дерев сосни впродовж усього дня з незначною стабшзащею у серединi дня (12-13 год). Середш показники iмпедансу в дослщних дерев сосни вiдносно контрольних зросли на 30,3-36,1 % ^ф=1,70-2,75), а величина поляризацiйноï емностi вщповщно знизилась на 24,8-40,1 % ^ф=2,35-2,36).
Таким чином, ми встановили ютотне зростання показникiв iмпедансу та зниження поляризацiйноï емностi у пошкоджених опеньком дерев, що вка-зуе на значне попршення ïx стану та зниження життевого потенцiалу.
1ндикатором на порушення процесiв життедiяльностi та попршення стану рослин унаслщок впливу зовшшшх факторiв е вiдxилення у бюсиш^ пластидних пiгментiв. Окремi дослiдники встановили, що на вмют хлорофь лiв у листяному апаратi може впливати низка факторiв [4, 10, 12]. Зокрема, 1.Т. Ермак [4] показав, що вмют зелених пiгментiв постшно змiнюеться за-лежно вiд вшу xвоï i ступеня пошкодження сосни кореневою гниллю. У хво-рих дерев сосни спостер^алось зниження вмюту xлорофiлiв i каротиноïдiв на 27-39 %. О.1 Ладейщикова i С.Ф. Негруцький також вщзначали зменшення вмюту xлорофiлу a та каротиноïдiв у xвоï сосни, ураженоï кореневою губкою [10, 12]. За даними О.В. Кудшово1', вмют зелених i жовтих тгменлв в шфшо-ваних кореневою губкою проростюв сосни навпаки збшьшувався, а сшввщ-ношення xлорофiлiв i каротинощв знижувалось, що пов'язано зi збiльшенням концентрацiï жовтих пiгментiв [7].
Ми вивчали особливостi нагромадження зелених i жовтих шгменпв у хво1' дерев сосни, iнфiкованиx опеньком осшшм. Дослщження проводили у другш половиш вересня, коли хвоя закшчила свiй рiст та формування. Для дослщження хвою вiдбирали з однорiчниx пагонiв верхньо!" частини швден-но1' сторони крони дерев. Нашi дослщження показали на значнi змiни у бь осинтезi пластидних пiгментiв в уражених опеньком дерев сосни (табл. 2).
З табл. 2 видно, що вмют зелених тгменлв в однорiчнiй хво1' уражених опеньком дерев сосни виявився ютотно на 31,4-50,3 % ^ф=3,75-5,85; t05=2,26) меншим, порiвняно з показниками контрольних екземплярiв. При цьому бiльш iнтенсивно спостернаеться зниження xлорофiлу а, нiж хлорофь лу b. Цi данi шдтверджуються також дослiдженнями Н.1. Федорова, який встановив, що зниження вмюту зелених тгменлв у хво1' уражених опеньком дерев сосни вщбуваеться переважно завдяки хлорофшу а [15]. Зменшення бь осинтезу пластидних пiгментiв пов'язане з пошкодженням опеньком корене-во1' системи дерев, що очевидно попршило умови поглинання поживних ре-
човин та води з грунту. Бюсинтез хлорофшв особливо залежить вiд наявнос-т азоту, магнiю i залiза [3].
Табл. 2. Вм^т пластидних пiгментiв у листяному апаратi контрольних та уражених опеньком остнм дерев сосни звичайно'1, мг/г абс. сух. маси
Показники Пробна площа
1 2
М±т % 11Ф М±т % 11ф
Хлорофш а 2,170±0'093 1,211±0'230 55,8 3,87 2,241±°'°53 1,114±0190 49,7 5,71
Хлорофш Ь 0,609±0'036 0,418±0036 68,6 3,75 0,637±0'026 0,398±0'042 62,5 4,84
Сума а+Ь 2 779±0'12 7 1,729±0'265 58,6 3,91 2,878±0'0/8 1,512±0'220 52,5 5,85
Каротиновди с 0,353±0'005 0,266±0'023 75,4 3,70 0 372±0,006 0,292±0'028 78,5 2,79
а/Ь 3,60±°,°8 2,76±0'31 76,7 2,62 3,54±0'07 2,75±0'31 77,7 2,49
(а+Ь)/с 7,85±0'30 5,90±0'48 75,2 3,44 7,73±0'15 5,07±0'44 65,6 5,72
Прим1тки: 1. У чисельнику - контрольш (неуражеш) дерева, у знаменнику -
уражеш. 2. Табличне значення ^-критерш Стьюдента становить 2,26.
В уражених опеньком дерев сосни спостернали також ютотне на 21,524,6 % (1ф=3,75-5,85; 1105=2,26) зниження вмюту каротино!дав.
Пошкодження дерев опеньком вплинуло також на сшввщношення хлорофiлiв а/Ь та суми хлорофiлiв до концентраци каротино!дав (табл. 2). Так, вщношення хлорофiлiв а/Ь у дослiдних дерев, порiвняно з контрольними, знизилось на 22,3-23,3 % (1ф=2,49-2,62; 105=2,26), а суми хлорофшв до вмюту каротино!дав - на 24,8-34,6 % (1ф=3,44-5,72). Виявленi вiдхилення у бiосинтезi пластидних шгменлв в уражених опеньком дерев сосни вказують на глибок порушення у проходженнi процесу фотосинтезу та ролi окремих пiгментiв у вловлювання кванлв сонячного свiтла.
Для ощнки впливу опенька осiннього на сосну звичайну ми також провели дослщження морфолого-анатомiчних показникiв хво!. Вiдомо, що негативнi фактори, такi як ураження фггохворобами, негативно впливають на морфометричш показники хво!. О.В. Бажина вщзначала, що хвоя хворих дерев уражених раком сосни виявилась меншою на 9,1 % довжини i на 16,7 % ширини, шж у здорових [1]. Результати нашого дослiдження морфолого-ана-томiчних показникiв хво! уражених опеньком дерев наведено в табл. 3.
У дослщних дерев сосни спостернаеться зниження морфометричних показниюв хво! на 8,5-44,7 %. Найбiльшi змiни вiдбулися у формуваннi довжини i площi поверхнi хво!. Цi показники у дослiдних дерев сосни знизились на 20,3-44,7 % (1ф=2,13-4,67; 105=2,26). Зменшення ширини, товщини, площi поперечного перетину хвошок становило в межах 8,5-38,8 % (1ф=1,28-2,05). Меншою мiрою змiнились анатомiчнi показники хво!. Серед них необхщно вщзначити значне зменшення кiлькостi смоляних каналiв на 4,0-20,3 %, ширини центрально! провщно! системи (ЦПС) на 14,5-18,7 % та и товщини на
6,8-9,3 %. В уражених опеньком дерев сосни кшьюсть продихiв знизилась тшьки на 0,5-3,0 %.
Табл. 3. Морфолого-анатомiчнi показники xeo'i дерев сосни, _уражених опеньком осшшм_
Показники хво! Пробна площа
1 2
M±m % M±m %
Довжина, мм 92,0±3,1 73,3±7,2 79,7 2,39 101,5±46 66,2±6'0 65,2 4,67
Ширина, мм 2,00±°'°6 1,83±°,п 91,5 1,36 2,00±0'06 1,65±0'16 82,5 2,05
Товщина, мм 0,90±0'03 0,76±0'08 84,4 1,64 0,92±0'03 0,73±0'09 79,3 2,00
Площа поперечного перетину, мм2 1,43±0'09 1,16±0>19 81,1 1,28 1,46±0'08 1,04±0'19 71,2 2,04
Площа поверхт, мм2 335,9±19'7 244,9±38,0 72,9 2,13 372,4±23,6 206,1±34'8 55,3 3,96
К-сть смоляних канал1в, шт. 10,9±0'6 10,4±0'7 96,0 0,50 9,6±05 7,6±0'8 79,7 2,10
Ширина ЦПС, мм 1 24±0,03 1,06±0'10 85,5 1,72 1,23±0'04 1,00±0'11 81,3 1,97
Товщина ЦПС, мм 0,44±0'03 0,41±0'07 93,2 0,39 0,43±0'01 0,39±0'04 90,7 0,97
К-сть продих1в на 1 мм ряду, шт. 11,8±06 11,7±0'4 99,1 0,15 11,95±024 11,68±058 97,7 0,43
К-сть ряд1в продих1в на 1 мм, шт. 10,1±03 9,8±0'6 97,0 0,44 9,8±03 9,5±0'5 97,5 0,38
К-сть продих1в на 1 мм2, шт. 118,6±6'6 118,0±12'6 99,5 0,04 116,9±47 113,7±11'4 97,3 0,26
Прим1тки: 1. У чисельнику контрольш (неуражеш) дерева, у знаменнику - ура-жеш. 2. Табличне значення 1;05-критерш Стьюдента становить 2,26.
Таким чином, проведет дослщження показують, що опеньок осшнш спричиняе iстотне погiршення стану та зниження життевого потенцiалу сосни. Внаслщок ослаблення дерев фггопатогеном спостерiгаеться зниження бiоелектричних потенцiалiв коренево! шийки, поляризацшно! емностi при-камбiальних тканин лубу, вмiсту зелених i жовтих пiгментiв та показникiв сшввщношення хлорофiлiв a/b i суми хлорофшв до каротино1дав, морфоло-го-анатомiчних показниюв хво! i зростання iмпедансу.
Лггература
1. Бажина Е.В. Морфология побегов и особенности продуктивности макростробилов деревьев сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) поражённых биаторелловым раком / Е.В. Бажина, П.И. Амнев // Хвойные бореальной зоны. - 2006. - № 2. - С. 196-202.
2. Булат А.Г. Дослщження добово! мшливосп бюелектричних показниюв прикамб1аль-них тканин сосни / А.Г. Булат // Вюник ХНАУ. - 2009. - № 2. - С. 154-156.
3. Веретенников А.В. Физиология растений с основами биохимии : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / В.В. Веретенников. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 1987. - 256 с.
4. Ермак И. Т. Влияние корневой гнили на пластидный аппарат и накопление пигментов в хвое сосны / И.Т. Ермак // Лесоведение и лесное хозяйство. - Минск : Изд-во "Высш. шк.", 1975. - Вып. 40. - С. 155-162.
5. Криницкий Г.Т. Биоэлектрическая реакция подроста сосны на поражение фитобо-лезнями / Г.Т. Криницкий // Лесной журнал. - 1974. - № 5. - С. 108-111.
6. Криницький Г.Т. Про методику використання електрофiзiолоriчних показниюв для визначення життездатносп деревних рослин / Г.Т. Криницький // Люове господарство, лiсова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1992. - С. 3-10.
7. Кудшова О.В. Вмют тгменпв та органiчного вуглецю в iнфiкованих кореневою губкою проростках Pinus sylvestris L. / О.В. Кудшова, М.1. Бойко // Украшський ботанiчний журнал. - 2005. - № 1. - С. 115-121.
8. Ладейщикова Е.И. Биоэлектрические особенности сосны в устойчивых восприимчивых к корневой губке насаждениях / Е.И. Ладейщикова // Лесоводство и агролесомелиорация. - К. : Изд-во "Урожай", 1975. - Вып. 40. - С. 53-61.
9. Маторкин А. А. Информативность импеданса прикамбиального комплекса тканей деревьев хвойных пород для диагностики их жизнеспособности // Современная физиология растений: от молекул до экосистем : матер. докл. Междунар. конф. / А. А. Маторкин, М.А. Кара-сева. - Сыткывкар, 2007. - Ч. II. - С. 265-266.
10. Негруцкий С.Ф. Корневая губка / С.Ф. Негруцкий. - М. : Агропромиздат, 1986. -
200 с.
11. Павлов И.Н. Роль грибов Armillaria mellea sensulato в куртинном усыхании хвойных лесов юга Восточной Сибири / И.Н. Павлов, А.Г. Миронов // Вестник КрасГАУ. - Красноярск, 2006. - № 12. - С. 45-47.
12. Побегайло А.И. Физиологические особенности сосны обыкновенной в условиях поражения ее корневой губкой / А.И. Побегайло, Е.И. Ладейщикова, Г.Д. Белый // Лесоводство и агролесомелиорация. - К. : Изд-во "Урожай", 1969. - Вып. 17. - С. 88-95.
13. Практикум по физиологии растений / Н.Н. Третьяков, Т.В. Карнаухова, Л.А. Пани-чкин и др. / под общ. ред. Н.Н. Третьякова. - М. : Агропромиздат, 1990. - 271 с.
14. Соколов Д.В. Корневая гниль от опёнка и борьба с ней / Д.В. Соколов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1964. - 183 с.
15. Федоров Н.И. Корневые гнили хвойных пород / Н.И. Фёдоров. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 160 с.
16. Шевченко С.В. Лесная фитопатология : пщручник [для студ. ВНЗ] / С.В. Шевченко, А.В. Цилюрик. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1986. - 384 с.
Деревянчук Ю.Л., Заика В.К. Морфофизиологическая реакция деревьев сосны обыкновенной, пораженных опёнком осенним
Изучена реакция морфофизиологических показателей деревьев сосны обыкновенной на поражение их опёнком осенним. Установлено существенное снижение биоэлектрических потенциалов корневой шейки, поляризационной емкости прикам-биальних тканей луба, содержания зеленых и желтых пигментов, показателей соотношения хлорофиллов a/b и суммы хлорофиллов к каротиноидам, морфолого-анато-мических показателей хвои и увеличение импеданса.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, опёнок осенний, электрофизиологические показатели, пластидные пигменты, хвоя, поражение.
Derevjanchuk Yu.L., Zaika V.K. The morphophysiological reaction of pine trees infecting by Armillariella mellea.
We studied the morphophysiological indices of Pinus sylvestris infecting by Armilla-riella mellea. We found the significant decrease of bioelectric potentials of root collar, polarization capacity, content of green and yellow pigments and performance ratio of chlorophylls a/b and sum of chlorophylls to carotenoids, morpho-anatomical parameters of needles and we found the increase of impedance.
Keywords: Pinus sylvestris, Armillariella mellea, electrophysiological indices, plas-tid pigments, pine-needles, affection.
