CC BY
19
1B. Nagel J. Dissertation. Universität Göttingen. Wachstumsmodell für Bergahorn in Schleswig-Holstein. - 19B5. - 32B p.
19. Niemtur S., Glaz J., Pierzchala M. Sycamore (Acer pseudoplatanus L.) distribution in forest inspectorates of Carpathian Natural Forest Region. Problemy Zagospodarowania Ziem Górskich. - 2009. - Vol. 56. - Pp. 59-70.
20. Savill PS. The silviculture of trees used in British forestry. Wallingford. - 1991.
21. Schober R. Ertragstafeln wichtiger Baumarten bei verschiedener Durchforstung. J.D. Sa-uerländer's Verlag. 4. Auflage, Frankfurt, Germany. - 1995. - 235 p.
22. Thill A. Contribution à l'étude du frêne, de l'érable sycomore et du merisier (Fraxinus excelsior L., Acer pseudoplatanus L., Prunus avium L. Bull. Soc. R. For. Belgique. - 1975. - B2. -Pp. 1-12.
23. Tillisch E. ^ren trœnger sig frem. Dan. Skovbrugs Tidssk. - 2001. - Vol. B6. - Pp. 1-96.
Пукман В.В. Исследование роста и развития древостоев клена-явора (Acer pseudoplatanus L.): современный европейский опыт
Осуществлены обзор и анализ основных этапов исследований яворовых дре-востоев в Европе, приведены примеры кривых хода роста по высоте из иследований разных авторов, а также кривых хода роста по сравнению с другими видами. Проанализирована производительность чистых яворовых древостоев и рост клена-явора в совокупности с другими видами. Приведены основные цели и методы ведения лесного хозяйства в древостоях явора.
Ключевые слова: явор, древостой, кривые хода роста, производительность.
Pukman V.V. Inquiry on growth and development of maple sycamore tree stands (Acer pseudoplatanus L.): modern European experience
The article deals with survey and analysis of main research stages of maple sycamore tree stands in Europe. The examples of height growth curves according to different authors and a comparison of height growth curves of different tree species are illustrated. An efficiency of pure sycamore tree stands and growth of maple sycamore in complex with other tree species are analyzed. Main goal and methods of forest management in sycamore trees stands are emphasized.
Keywords: sycamore, tree stand, growth curves, efficiency.
УДК 630*165.61:581.1 А^р. Ю.Л. Рибак; проф. В.К. Загка, д-р бюл. наук -
НЛТУ Украгни, м. Львiв
ЗМ1НА ЕЛЕКТРОФ1ЗЮЛОПЧНО1 АКТИВНОСТ1 У ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1, УРАЖЕНИХ ШЮТТЕ ЗВИЧАЙНИМ
В умовах Захщного Полюся вивчено денш та сезонш змши бюелектричних по-тенцiалiв та дiелектричних показнигав молоднягав сосни, уражених шютте зви-чайним. У дерев встановлено закономiрне зниження величин бюелектричних потен-цiалiв коренево! шийки i поляризацшно! емност та зростання показника iмпедансу залежно вщ ступеня ураження хворобою.
Ключовг слова: сосна звичайна, шютте звичайне, ураження, бюелектричний потенщал, iмпеданс, поляризацшна емшсть.
Вступ. Патогенш гриби дуже часто стають причиною захворювання хво! та 11 осипання, що становить велику небезпеку для дерев сосни зви-чайно! на початкових етапах формування молодняюв. Найпоширешшим зах-ворюванням хво! е звичайне шютте сосни [1, 7, 8]. Причиною виникнення е гриби роду ЬорЬоёегшшш, об'еднаш в так званий "комплекс ЬорНоёегшшш ртазМ" [6]. На територп Укра!ни хвою сосни звичайно! уражають два види гриб1в з роду Lophoderшiuш. ЬорНос1егшшш 8ес1Шозиш та Lophoderшiuш р1-
nastri. Lophodermium seditiosum найчаспше розвиваеться на ювеншьних рос-линах (сiянцях i саджанцях), а Lophodermium pinastri надае перевагу молод-някам вжом понад 5 роюв, а також деревостанам середнього i старшого вжу [7]. У дерев сосни визначено три ступеш ураження шютте звичайним [4]:
• слабкий - характеризуеться враженням або всиханням до 25 % хвошок на па-гонах нижньо! частини крони та вiдсyтнiстю ознак захворювання на верхнш 11 частит;
• середнш - вражено 50 % хво1 в середнiй частинi крони, хвоя на осьовому па-гош не уражена, прирiст поточного року знижений лише на 10-15 %;
• сильний - вражена вся хвоя (до 100 %), за винятком декшькох хвошок, приросту за висотою немае або новий папн е недорозвинений.
Умови та особливосл розповсюдження шютте звичайного в деревоста-нах достатньо детально описаш в наyковiй i навчальнiй лiтератyрi [2]. Водночас процеси життед!яльносп дерев сосни, уражених щею хворобою, вивчеш слабо.
Об'екти та методи досл1джень. Об'ектами дослiджень були молодi дерева сосни звичайно! Pinus silvestris, уражеш шютте звичайним (Lophodermium pinastri (Schrad.) Chévall) на територн Захщного Полiсся в рiзних типах люорослинних умов. Для вивчення стану молодих соснових насаджень, !х ре-акцн на ураження хворобою, ми заклали 4 пробш площi (табл. 1).
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйнi показники насаджень на дослгдних длянках
№ пробно1 Тип Склад Вiк, рокiв Середш
площi люорослинних умов H, м | D, см
ДП "Колкiвське ЛГ", Граддiвське люництво, кв. 13, вид. 34
1 А2С 10Сз+Бп 6 1,9 1 2,1
ДП "Цуманське ЛГ", Берестяне люництво, кв. 13, вид. 12.13
2 А2С 10Сз+Бп 10 3,5 1 4,1
ДП "Старовижiвське ЛГ", Буцинське люництво, кв. 30, вид. 1.1
3 а2С 10Сз+Бп 12 3,1 1 3,5
ДП 'Маневицьке ЛГ", Вовчицьке лiсництво, кв. 30, вид. 21
4 В2ДС 10Сз+Бп 7 3,2 1 2,7
Примггки: 1. Н - висота, Э - дiаметр на висот 0,25 м; 2. Сз - сосна звичайна, Бп - береза повисла.
Для проведення дослщжень на кожнш дослщнш дшянщ було вщбра-но за зовшшшми ознакам по 10...15 уражених фггохворобою 1 10...15 здоро-вих (контрольних) модельних дерев сосни.
Бюелектричш потенщали (БЕП) сосни звичайно! вивчали за методикою Г.Т. Криницького [5]. Для вим1рювання БЕП використовували високоом-ний бюпотенщалметр 1 неполяризацшш хлорср!бш електроди. Вим1рювання БЕП у культур сосни звичайно!, уражених фггохворобами, проводили на р1в-ш коренево! шийки вщносно Земл1 Д!електричш показники прикамб1альних тканин лубу дерев сосни звичайно! - !мпеданс ! поляризацшну емшсть, виз-начали за допомогою приладу Ф 4320 [5]. Вим1рювання проводили на частот! 1 кГц. Електроди вводили в луб дерев сосни на висот 20...25 см. В!ддаль м!ж електродами становила 2 см один вщ одного.
Результати дослвдження. Проведен! досл!дження показали, що найнижчими абсолютними показниками б!оелектричних потенщал!в здоров!
та уражеш шютте звичайним рослини характеризувались на початку вегета-цiйного перюду (кшець травня). В контрольних дерев у цей перюд вегетативного розвитку величини БЕП коренево! шийки коливались в межах -35,7.79,9 мВ (табл. 2).
Табл. 2. Середньодент показники бюелектричних потенщалгв дерев сосни,
уражених шютте звичайним
№ пп Дата проведения дослвдження Стутнь ураження дерев БЕПкш, мВ
М™ % //ф V, %
1 26.05.2011 р. середнш -35,7±4'1 -38,4±1,8 100 107,6 0,92 32,7 13,3
15.08.2011 р. " -64,3±1'' -56,3±2'2 100 87,6 2,88 ТА 11,0
17.09.2011 р. " -58,4±2'0 -53,2±1,8 100 91,1 1,93 97 9,7
2 11.08.2012 р. сильний -112,7±2,1 -81,9±1'0 100 72,7 11,67 5,2 6,0
3 19.08.2012 р. середнш -71,8±2,8 -71,4±2'4 100 99,4 0,11 10,9 9,4
4 26.05.2012 р. сильний -79,9±м -60,7±^0 100 76,0 12,29 4Л 4,9
10.08.2012 р. " -82,4±0'9 -64,6^° 100 78,4 13,23 И 4,2
13.09.2012 р. " -65,4±1'8 -47 4±2,6 100 72,5 5,69 78 15,7
Примаки: 1. У чисельнику - контрольш (неуражеш) дерева, в знаменнику -уражеш. 2. Табличне значення /05-критер1ю Стьюдента становить 2,14...2,26.
У дослщних дерев сильного ступеня ураження вони виявились на 24,0 % (/ф=12,29; /05=2,14) нижчими, а в рослин середнього ступеня - на 7,6 % (/ф=0,92; /05=2,26) вищими за контроль. Зростання бюелектрично! активностi в дерев середнього ступеня ураження шютте може бути пов'язане з штенси-фжащею енергозатратних механiзмiв протидп розвитку чужорщних оргашз-мiв. У серпш 2011 i 2012 рр. дерева сосни звичайно! характеризувались найвищими показниками бiопотенцiалiв. Абсолютнi середньоденнi величини БЕП коренево! шийки контрольних варiантiв змшювались у межах -64,3.112,7 мВ (табл. 2). У дослщних дерев вони виявились на 0,6.27,3 % (/ф=0,11. 13,23; /05=2,14...2,26) нижчими за контроль. Причому, значне зни-ження бюелектрично! активност (на 21,6.27,3 %) спостерiгалось у дерев сосни сильного ступеня захворювання. Основним наслщком ураження знач-но! кiлькостi листяного апарату е ослаблення основних його функцш i, як наслiдок, зниження метаболiзму коренево! системи [3], що вщображаеться на бiоелектричнiй активностi.
Наприкiнцi вегетацшного перiоду (середина вересня) вiдзначалось зниження бюелектрично! активносп у всiх варiантах: у контрольних - до -58,4. -65,4 мВ, у дерев середнього ступеня ураження - до -53,2 мВ i сильного - до 47,4 мВ, що свщчить про зниження !х життевих функцш.
Денна динамжа бюелектричних потенцiалiв у контрольних та дослщ-них дерев сосни рiзних ступешв ураження шютте звичайним у денному ас-
пекл в рiзнi перiоди вегетацiйного розвитку вщзначаеться певними особли-востями (рис.).
"9°6,5 8 9,5 11 12,5 14 15,5 1718,5 ~9°6,5 8 9,5 11 12,5 14 15,5 17 18,5
6,5 8 9,5 11 12,5 14 15,5 1718,5 6,5 8 9,5 И 12,5 14 15,5 17 18,5 Час, година Час, година
Рис. Денна динамша бюелектричних потенцiалiв дерев сосни, уражених шютте звичайним: А) доЫдна дыянка 1 (26.05.2011 р.); Б) дыянка 1 (15.08.2011 р.); В) дыянка 1 (17.09.2011 р.); Г) дыянка 2 (11.08.2012 р.); Д) дыянка 3 (19.08.12 р.); Е) дыянка 4 (26.05.2012р.); С) дыянка 4 (10.08.2012р.); Ж) дыянка 4 (13.09.2012р.). Точки в1дведення 6юпотенц1ал1в "коренева шийка - Земля": 1) контроль, 2) доЫд
Так, денш бюпотенщалограми здорових i середньоуражених дерев на початку вегетацшного перюду мають щентичний характер (рис. А). Зокрема у них спостер^аеться збшьшення абсолютних значень БЕП до 11.. .12 год, а по-
TiM ïx зниження у другiй половинi дня з незначним зростанням бiоелектричноï активносп о 14.15 год. Такий характер змш абсолютних показникiв БЕП ко-реневоï шийки дерев у цей перюд вегетацп пов'язаний з активiзацieю росто-вих процешв, що штенсиф^е також yci iншi фiзiолого-бiоxiмiчнi процеси.
У сильно уражених особин денний хщ бюпотенщ^в кардинально вiдрiзняеться вщ контрольних i слабо уражених шютте дерев. У них спостерь гаеться досить значний спад бiоелектричноï активносп в ранковий перiод до 9 год, зростання до 12 год i повшьний спад показниюв БЕП до юнця дня (рис. Е). У середиш вегетацiйного перiодy бшьшють контрольних дерев сосни вщ-значаються спадом показниюв БЕП у першш половит дня (до 9.11 год), да-лi спостерiгаеться зростання до 14.15 годин з подальшим зниженням бiоелектричноï активностi до кiнця дня (рис. Б, Г, Д, С). У дерев сосни зви-чайноï як середнього, так i сильного ступешв ураження шютте звичайним ви-явлено зниження бiопотенцiалiв у першш половиш дня, зростання - в середи-ш дня (12.14 год) i подальший поступовий спад у другш половинi дня. Не-обхщно лише зазначити, що величина абсолютних значень БЕП протягом дня у дослщних дерев сильного ступеня ураження залишалась значно нижчою за контроль (рис. Г, С).
Наприюнщ вегетацшного перюду в контрольних та середньоураже-них варiантiв спостер^аеться спад бiоелектричноï активносп з незначним зростанням у середиш дня (див. рис. В, Ж). У дерев сильного ступеня ураження упродовж бiльшоï частини дня в рiзнi перюди вегетацп показники БЕП виявились ютотно нижчими за контроль. Таю змши бюелектричних по-тенцiалiв у денному аспект пов'язаш з погiршенням стану дерев сосни i, як наслщок, зниженням метаболiчноï активностi.
Вивчення дiелектричниx характеристик прикамбiальниx тканин лубу в дерев сосни звичайноï показало, що величина iмпедансy i поляризацiйноï емностi в дослщних дерев залежить як вщ ступеня ураження ïx шютте звичайним, так i вщ етапу вегетацiйного розвитку. На початку вегетацшного перюду в контрольних варiантiв величини iмпедансy коливались в межах 9,3. 14,6 кОм, а поляризацiйноï емносп - 1,73.2,99 нФ (табл. 3). У дослщних дерев середнього ступеня ураження шютте iмпеданс виявився на 17,2 % (/ф=2,05; t05 = 2,26) вищим, а поляризацшна емнiсть - на 8,7 % (/ф=1,20) нижчою за контроль. Найбiльшi вiдxилення дiелектричниx показниюв виявлено в дерев сосни сильного ступеня ураження. У них показники iмпедансy переви-щували контроль на 108,9 %> (/ф=11,42; t05 =2,14), а поляризацiйноï емностi -вщставали на 59 % (?ф=13,39).
У серпш високими показниками iмпедансy i низькими поляризацiйноï емностi протягом дня характеризуються дерева сильного ступеня ураження шютте. У них показники iмпедансy коливались в межах 21,5.29,8 кОм, а по-ляризацiйноï емносп - 0,66.1,00 нФ. Значно нижчими показниками iмпедан-су (10,3. 15,6 кОм) i вищими поляризацшжо! емностi (1,57. 1,99 кОм) характеризуються середньоуражеш дерева. Це свщчить про пщвищену штенсив-нiсть фyнкцiональниx процесiв у культур сосни середнього ступеня ураження хворобою i ютотне зниження життевих функцш сильно уражених дерев.
Табл. 3. Середньоденш дiелектричнi показники дерев сосни звичайноЧ, _уражених шютте звичайним_
№ пп Дата проведения дослвджень Стутнь ураження дос-л1дних дерев Д1електричш показники
1мпеданс, кОм поляризацшна емшсть, нФ
М±ш % /Ф М±ш % /ф
1 08.06.2011 р. середнш 9 3±0,5 10,9±и'° 100 117,2 2,05 2,99±0,18 2,73±и,12 100 91,3 1,20
15.08.2011 р. к 9,6±1Д) 10,3±0'8 100 107,3 0,55 2 35±и,19 1 99±0,17 100 84,7 1,41
17.09.2011 р. к 11.6±и-9 100 119,8 1,91 1,64±и,1и 100 2,12
13,9±и'8 1,34±у,1и 81,7
14.11.2011 р. к 34.7±м и§ 0,73 0,77±",и4 100 1,59
36,Ги 0,68±°,°4 88,3
2 11.08.2012 р. сильний 10,5±0'5 100 204,8 12,79 1,83±U,U9 100 16,60
21,5±и-' 1,00±и,у4 54,6
3 19.08.2012 р. середнш 10.1±0'4 100 154,5 7,63 1 ^^ 100 4,03
15,6±и'0 1 57±0,08 80,5
4 26.05.2012 р. сильний 14,6±0'5 100 208,9 11,42 1,73±U,U' 100 13,39
30,5±и 0,71±U,U9 41,0
10.08.2012 р. к 15,0±и'° 100 198,7 6,78 1,61±U,U8 100 10,62
29,8±2,1 0,66±U,U4 41,0
13.09.2012 р. к 21,4±и'9 100 172,9 11,60 0,99±U,U4 100 8,20
37,0±1Д) 0,58±U,U9 58,6
15.11.2012 р. к 33,5±1'1 100 121,5 4,63 0,69±U,U9 100 7,21
40,7±1'1 0,43±U,U2 62,3
Примаки: 1. У чисельнику - контрольш (неуражеш) дерева, в знаменнику -уражеш. 2. Табличне значення /05-критерто Стьюдента становить 2,14...2,26.
Аналопчш тенденцп в змш д1електричних показниюв уражених шютте дерев сосни спостер1гались 1 в кшщ вегетацшного перюду. Величина 1мпе-дансу в дерев сосни сильного ступеня ураження ютотно перевищувала контроль на 72,9 % (/ф=11,60; /05=2,14), а показник поляризацшно! емносп вщ-ставав на 41,4 % (/ф=8,20) - табл. 3. Дерева середнього ступеня ураження вщ-значались дещо вищим життевим потенщалом, шж дерева сильного ступеня захворювання. У них 1мпеданс виявився на 19,8 %> (/ф=1,91; /05=2,26) вищим за контроль, а поляризацшна емшсть - на 18,3 % (/ф=2,12) нижчою.
У перюд ф1зюлопчного спокою (листопад) в дерев сосни звичайно! спостер1гаються найвищ1 показники 1мпедансу 1 найнижч поляризацшно! емносп (див. табл. 3). В контрольних вар1ант1в щ показники вщповщно ста-новили 33,5.34,7 кОм 1 0,69.0,77 нФ. У сильно уражених дерев 1мпеданс збшьшився на 21,5 % (/ф=4,63; /05=2,14), а поляризацшна емшсть зменшилась на 37,7 % (/ф=7,21). У дерев слабкого ступеня ураження д1електричш показники у цей перюд виявились близькими до показниюв здорових дерев. У них 1мпеданс перевищував контроль лише на 4,0 % (/ф=0,73; /05=2,26), а поляризацшна емшсть вщставала на 11,7 % (/ф=1,59).
Висновки 1 перспективи подальших досл1джень. Проведет нами дослщження показують, що дерева сосни звичайно! середнього ступешв ураження шютте звичайним за величиною бюелектричних потенщал1в 1 д1елек-тричних показниюв та характером денних бюпотенщалограм не в1др1зняють-
ся вщ здорових дерев. 1стотне зменшення величини БЕП i поляризацшно1 емносп та зростання iмпедансу, а також порушення характеру метаболiчних перетворень, виявлено у дерев сильного ступеня ураження шютте.
Лтратура
1. Аминев, П.И. Долгосрочный прогноз шютте обыкновенного / П.И. Аминев // Защита растений. - 1981. - № 11. - С. 32-33.
2. Ведерников, Н.М. Развитие гриба Lophodermium pinastri Chev. и вызываемой им болезни / Н.М. Ведерников // Рубки и восстановление леса в Среднем Поволжье : сб. тр. ВНИ-ИЛМ. - М. : Изд-во "Наука", 1984. - С. 118-131.
3. Гирс, Г.И. Физиология ослабленного дерева / Г.И. Гирс. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1982. - 255 с.
4. Журова П.Т. О поражении географических культур сосны обыкновенной шютте в пристепных борах УССР / П.Т. Журова, А.В. Лесовский // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1984. - № 69. - С. 48-51.
5. Криницький Г.Т. Про методику використання електрофiзiологiчних показнигав для визначення життездатносп деревних рослин / Г.Т. Криницький // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2092. - Вип. 23. - С. 3-10.
6. Сенашова, В.А. Фитопатогенные грибы филлосферы хвойных Красноярского края / В. А. Сенашова // Хвойные бореальной зоны. - 2009. - Т. 26, № 1. - С. 105-109.
7. Шевченко, С.В. Лесная фитопатология : учебник [для студ. ВУЗов] / С.В. Шевченко, А.В. Цилюрик. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1986. - 384 с.
8. Diwani, S.A. Pathogenicity of three Lophodermium species of Pinus sylvestris L. / S.A. Di-wani, C.S. Millar // European Journal of Forest Pathololy. - 1987. - Vol. 17. - Pp. 53-58.
Рыбак Ю.Л., Заика В.К. Изменение электрофизиологической активности у деревьев сосны обыкновенной, поражённых шютте обыкновенным
В условиях Западного Полесья изучены дневные и сезонные изменения биоэлектрических потенциалов и диэлектрических показателей молодняков сосны обыкновенной, поражённых шютте обыкновенным. В деревьев установлено закономерное снижение величин биоэлектрических потенциалов корневой шейки и поляризационной емкости и рост показателя импеданса в зависимости от степени поражения болезнью.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, шютте обыкновенное, поражение, биоэлектрический потенциал, импеданс, поляризационная ёмкость.
Rybak Yu.L., Zayika V.K. Changes in the electrophysiological activity of Scots pine trees infected by the Lophodermium pinastri
We investigated the daily and seasonal changes in the bioelectric potentials and dielectric properties of the young Scots pine stands infected by the Lophodermium pinastri in the conditions of West Polissia. It was found, that depending on the severity of disease bioelectric potentials of root collar and polarization capacity decrease but impedance of pine tree increases.
Keywords: Scotch pine, Lophodermium pinastri, infection, bioelectric potential, impedance, polarization capacity.
УДК 712.253:7.011(477.64) Acnip. А.С. Чонгова1 -
Днтропетровський державний аграрний унтерситет
ПРОСТОРОВО-КОМПОЗИЦ1ЙНА ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА ЕСТЕТИЧНА ОЦ1НКА ПАРКУ ЕНЕРГЕТИК1В М1СТА ЗАПОР1ЖЖЯ
Охарактеризовано арх^ектурно-планувальну i просторово-композицшну структуру пам'ятки садово-паркового мистецтва Парку енергетигав м. Заж^жжя.
1 Науковий керавник: проф. В.П. Бессонова, д-р бюл. наук - Днтропетровський ДАУ
