CC BY
59
Матейко И.М. Моделирование параметров кроны деревьев ясеня обыкновенного в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Произведены исследования закономерностей строения кроны деревьев ясеня обыкновенного в насаждениях Правобережной Лесостепи Украины. На основании корреляционных зависимостей произведено моделирование диаметра и длины кроны. Определены объем и площадь боковой поверхности модельных деревьев. Установлены соотношения массы древесной зелени и ветвей деревьев ясеня обыкновенного региона исследования с объемом кроны.
Ключевые слова: Правобережная Лесостепь Украины, диаметр кроны, длина кроны, объем кроны, масса древесной зелени кроны дерева, масса ветвей кроны дерева.
Mateiko I.M. The modeling parameters crown trees in the woods of ash in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
The research of structural patterns European ash in the woods of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine is presented. The algorithm of determine volume, lateral surface area and the models of the diameter and length of the crown are based on the correlation model. Was defined the correlation between the mass of wood and green branches ash-trees from volume crown.
Keywords: Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, diameter of crown, length of crown, the volume of the crown, the mass of wood green, the mass of branches.
УДК 630*5:582.746.51 Acnip. В.В. Пукман1 -НЛТУ Украгни, м. Львв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ДЕРЕВОСТАН1В КЛЕНА-ЯВОРА (ACERPSEUDOPLATANUSL.): СУЧАСНИЙ еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д
Здшснено огляд та аналiз основних етатв дослщжень яворових деревосташв у Сврош, наведено приклади кривих ходу росту за висотою з дослщжень рiзних авто-рiв, а також кривих ходу росту, порiвнюючи з шшими видами. Проаналiзовано про-дуктившсть чистих яворових деревосташв та рют клена-явора у сукупност з шшими видами. Наведено основну мету та методи ведення люового господарства в деревос-танах явора.
Ключовг слова: явiр, деревостан, крив! ходу росту, продуктившсть.
Клен-яв1р (Acer pseudoplatanus L.) найпоширешший з ушх видiв роди-ни Aceraceae у Сврот i належить до цшних порщ у багатьох европейських люах. 1нтерес до ще! породи виникае як з економ!чних, так i з еколопчних характеристик. Деревину використовують у виробництвi мебл!в, шпону, фане-ри, а в деяких кра!нах - целюлози i палива. Бажаш якосп та широке викорис-тання деревини явора е причиною високих цш на ринку. Клен-явiр належить до швидкорослих порщ у вщповщних умовах зростання. Таким чином, швид-кий рiст i потенцшно висок! цши на деревину забезпечують його економiчну привабливють.
З еколопчного погляду, яв!р пiдтримуе життедiяльнiсть багатьох ви-д!в етфтв, траво!дних та надземно! флори, а опад сприяе утворенню i пок-ращенню властивостей гумусу [4]. Клен-явiр часто розглядають як вид, що добре пристосований до поточних, а також до можливих майбутшх змш кль
1 Наук. кер1вник: проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в
матичних умов. Наприклад, у Нiмеччинi очiкуeться шдвищення температури i зниження юлькосп опадiв, що може призвести до зменшення частки явора лише на 4 % [13].
Явiр е або коршною, або штродукованою породою для бшьшосп 6i-огеографiчних зон Свропи, за винятком Середземного моря, бореальних та альпiйських умов. Зростае на значних висотах у Швденнш та Центральнш Сврот i значно менше його - в бiльш твшчних регiонах. Вид став натураль зований далеко за межами його природного ареалу. Сьогодш його поширен-ня простягаеться вiд Туреччини та 1спанп до Швецп та 1рландп, а також у Швшчнш i Швденнш Америщ, Новiй Зеландп та 1ндп [4, 19]. Однак, незва-жаючи на його екологiчнi та економiчнi переваги та можливiсть адаптацп до широкого дiапазону умов зростання, явiр займае лише незначну частку люо-во1 зони Свропи. У бшьшосп европейських кра1н частка деревостанiв клена-явора рщко перевищуе 3 % [9].
Метою роботи е узагальнення наявних знань i досвiду кра1н Свропи про рiзнi аспекти росту i розвитку яворових деревостанiв.
У бшьшосп кра1н Свропи основним способом вщтворення деревоста-нiв явора е природне поновлення, яке можна використовувати як при суцшь-но-люошчних, так i при вибiркових системах ведення господарства, де са-джанцi можуть тривалий час зростати пiд наметом люу. Явiр добре розмно-жуеться насшням, яке може поширюватись i на сусiднi деревостани, таку особливють можна ефективно використовувати для перетворення хвойних насаджень у змшаш. У Дани, наприклад, швазивнють явора широко вико-ристовують з кiнця 1960-х роюв для надiйного, швидкого i недорогого вщ-творення нового поколшня лiсу пiсля вiтровалу хвойних порщ [23].
Порiвняно з бiльш поширеними листяними породами, такими як бук i дуб, дуже мало було проведено дослщжень ходу росту та шших таксацiйних характеристик клена-явора та його деревосташв. Початок кiлькiсних досль джень датуеться 1950-м роком [15]. Lessel (1950) графiчно побудував першу криву ходу росту за висотою з допомогою 77 модельних дерев з обмеженого географiчного району в Шмеччиш. Kj0lby (1958) в Дани вперше зобразив по-лiморфнi ^rni росту висоти для явора [12], а потам Hamilton i Christie (1971) -у Великобританп [7], а останшм часом Lockow (2004) - у Шмеччиш [16]. Модель Kj0lby Грунтувалась на дослщженш росту i продуктивностi деревостанiв на велиюй кiлькостi постiйних i тимчасових пробних дшянок, але недолiком було те, що не чико визначено встановлення середньо! висоти деревостану. Аналопчш дослiдження проведено в лiсах Румунп, але було надано дуже мало шформацп про особливостi побудови кривих росту за висотою [2].
Ус ^rni росту висот для явора мають одну спiльну особливють: швидкий рiст за висотою у молодому (до 20-25 роюв) вщ^ який поим упо-вiльнюеться (рис. 1). На дшянках з кращими умовами росту, явiр досягае висоти 19,5 м у вщ 20 роюв [6]. Порiвняно з буком, явiр досягае значно бшьшо! висоти у вiцi 20-40 роюв i подiбний за характером i швидкiстю росту до ясе-на (рис. 2). Така перевага явора в росп за висотою в молодому вщ сприяе ви-живанню i доброму росту в сукупносп з iншими породами.
i
f
0 20 40 60 80 100 120 Вж, роюв 0 20 40 60 80 100 120 Вк, роив Рис. 1. Kpuei ходу росту за висотою для клена-явора, побудоват в Сврот:
А - I-V класи умов росту, Kjolby (1958), (Дашя); Б - I-IV класи умов росту, Le Goff i Madesclaire (1985), (Пiвнiчно-Схiдна Франщя); В - I-III класи nродуктивностi, Nagel (1985) (Швшчна Шмеччина); Г - тдекси умов зростання 29, 26,., 17 м (базовий еж -50ротв), Claessens та т. (1999), (Белъгiя)
poKiß 0 20 40 60 80 100120 Bin, рок!в Рис. 2. Порiвняння ходу росту за висотою клена-явора з шшими породами:
А - клен-явiр (суцтъна лiнiя, Hein, 2004) та бук лтовий (пунктирна лiнiя, Schober, 1995); Б - клен-явiр (суцтъна лiнiя, Hein, 2004) та ясен звичайний (пунктирна лiнiя,
Le Goff, 1982)
У табл. 1 представлено основш HayKOBi дослщження яворових дере-востатв, як були проведет у кра!нах Свропи.
Щоб описати рют за дiаметром, автори часто звертаються до аломет-ричних зв'язюв мiж дiаметром крони i дiаметром стовбура. Цей зв'язок може допомогти пояснити рiзницю мiж видами щодо розвитку дiаметрiв.
Hein i Spiecker [9] запропонували бшьш загальний опис взаемозв'язюв для явора. Включення вжу, як незалежно! змшно! у взаемозв'язку мiж шириною крони та дiаметром на рiвнi грудей, може пояснити спостережуват вщ-мшносл у ширинi крони швидко та повшьно ростучих дерев. Дерева, яю
швидко ростуть у дiаметрi (з високим середшм радiальним проростом), дося-гають заданого дiаметра ранiше, нiж дерева, що ростуть повiльнiше. Коли дерева, що ростуть повiльно, досягають заданого дiаметра, 1хня крона значно бшьша, нiж у дерев, що ростуть швидше iз таким самим дiаметром. Взаемозв'язок для явора вiдрiзняeться вщ ясена, дуба i вишнi. З таким самим дiаметром на рiвнi грудей домiнантнi явори мають найменшi дiаметри крони. Очевидно, що крони дом1нуючих дерев ефективнiше використовують прос-тiр. Беручи до уваги верхнш намет, на одному гектарi можна виростити бшь-шу кiлькiсть дерев. Таке вщкриття е важливим для селекцп й iнтенсивностi зрiдження.
Табл. 1. Достдження яворових деревосташв у Сврот
Автор Визна-чення ви-соти Методи побудо-ви кривих ходу росту за висотою Опис росту, шструменти при-йняття рiшення Специфжа-цiя цiлей менеджменту Дослщний матерiал
Lessel (1950) [15] Середня висота Аналiз стовбу-рiв, вимiр висоти дерев, графiчне вирiвнювання - - Шмеччина, переважно змша-нi деревостани, N=77 (дерев)
Kjolby (1958) [12] Середня висота де-ревостану (Hg) Вимiри висоти дерев, хiд росту за висотою, д> аметр дерев, хщ росту за дiамет-ром,графiчне вирiвнювання Чотири вщносш класи дiлянок (5 кривих ходу росту за висотою), переважно чист деревоста-ни, таблицi запасу - Дашя, переважно чистi деревостани, N=79 ^лянки)
Hamilton i Christie (1971) [7] Н100, верхня висота де-ревостану - 5 клашв умов зростання, табли-щ запасу - Великобрита-шя, N-невiдоме
Thill (1975) [22] - - Середнiй хiд росту за дiаметром Цшьова ок-ружнiсть дерева, с1,3 = 220 см Бельгiя
Невщомий (1984) [2] Середня висота - - - Румунiя
Le Goff i Mades-cla-ire (1985) [14] - Вишрювання висоти дерев та вжу, математичне ви-рiвнювання, вико-ристовуючи характеристики дiлянки Зв'язок мiж висотою дерева, ок-ружшстю та вi-ком - Францiя, порос-левi насаджен-ня, N=415 (дерев)
Nagel (1985) [18] Домшан-тна висота Аналiз стовбура математичним вирiвнюванням, полiморфнi кривi Три вiдноснi кла-си продуктивнос-ri, чистi деревос-тани, таблиц запасу та моделi росту штегроваш у B WinPro - Кмеччина, чист деревостани, N=57 (дерев, ана-лiз стовбурiв), N=30-40 дерев, на 30 дшянках (табл. запасу)
Savill (1991) [20] - - Таблищ запасу вщ-сутнi, алометричнi модел^ як гнучкий iнструмент прийняття ршень Цшьовий аметр (не вказано кон-кретне зна-чення) Великобрита-шя, N=51
Bartoli i Dall'Armi (1996) [3] - - Взаемозв'язок мiж дiаметром та вжом для дом> нантних дерев Цшьовий аметр 55 см у вщ 85 ро-кiв Франщя, N=18
Claessens та ш.(1999) [6] Домшан-тна висота Вимiри висоти дерев, аналiз стовбура, математич-не вирiвнювання згщно з Duplat i Ha-Mien (1990) - - Бельгiя, N=15 (аналiз стовбура), N=97 (дерев)
Hein (2004) [10] Домшан-тна висота Аналiз стовбура математичним вирiвнюванням, полiморфнi кривi Таблиц запасу вiдсутнi, аломет-ричш моделi, як гнучкий шстру-мент прийняття рiшень Змшш цiлi для дiаметра, обороту рубки, чисто! довжи-ни стовбура, кiлькостi дерев на 1 га за-лежно вiд умов росту 13 европейсь-ких кра!н, чистi i змiшанi дере-востани, N=68 (дерева, аналiз стовбура), N=1021 (дерева, алометричш моделi)
Lockow (2004) [16] Домшан-тна висота Вимiри висоти дерев, математичне вирiвнювання: сте-пенева функцiя, анаморфнi криш 4 типи умов, таблищ запасу - Нiмеччина, N=180 (постшш та тимчасовi дослiднi д^н-ки)
Зростання обсяпв запасу е функцieю змiни дiаметра дерева, висоти i кiлькостi дерев на 1 га. Загальш характеристики наведет у таблицях запасу Kj0lby [12], що показують дiапазон змши обсягiв продуктивност для явора. Поточний рiчний прирiст запасу набувае найбшьшого значення у вiцi 21 рш i становить 19,5 м3/га, середнш рiчний прирiст запасу е найбшьшим у 27 рокiв (для кращого типу умов) i становить 15 м3/га. Графiк середнього рiчного приросту Kj0lby дае змогу ощнити продуктивнють явора у Дани: сукупний запас у вiцi 80 роюв становить 1050 м3/га (для кращих умов) та 700 м3/га (для пр-ших умов). Порiвнюючи в чаш продуктившсть явора i бука, очевидними е двi особливостi: кумулятивний обсяг запасу явора (1050 м3/га) е значно бiльшим, нiж у бука (546 м3/га) у вщ 80 рокiв у найкращих умовах [21].
Початковi данi, якi були отримаш про висоту, дiаметр та прирют запасу явора, були структуроваш в таблицях запасу. Першi такi таблицi склав Kj0lby. 1снують тiльки незначнi вiдмiнностi в ходi росту за висотою, пов'язанi з вжом мiж таблицями, складеними Kj0lby (1958), Nagel (1985), Lockow (2004) та Hamilton i Christie (1971). Тим не менше, якщо порiвнювати таблицi Kj0lby з усiма шшими перерахованими, то сукупний прирiст запасу буде значно нижчим i буде становити 766 м3/га в кращих умовах i 274 м3/га в пр-ших умовах (80 роюв). Звщси чiтко видно, що застосування таблиць обме-жуеться регiоном, у якому були зiбранi данi для формування таблиць.
З двох причин, як важко вiдокремити мiж собою, еколопчно! та ан-тропогенно1 [17], клен-явiр дуже рiдко трапляеться у чистих деревостанах. Найчаспше е компонентом широколистяних або хвойно-широколистяних де-ревосташв, де вiн може траплятись невеликими бюгрупами або вкраплення-ми невеликих площ чистих явiрникiв. Для таких деревосташв дуже часто не
використовують спещальних систем ведення господарства. На найбшьш про-дуктивних дiлянках важливим питанням тд час вирощування явора в сум^ або поряд з шшими видами е його потенцiйна швазивнють. Явiр належить до iнвазивних порщ у Лтта, Латвп, Норвегп та Швецп, а у Фшляндп вважаеться потенцiйно iнвазивним [19]. Це пов'язано з тим, що явiр е дуже конкурентос-проможним у молодосп за цих умов. 1снуе поширена думка, що якщо розви-ток явора не контролюеться, то деревостан може перетворитись на чистий яворовий протягом одного або двох оборопв рубки.
В асощацп з кленом-явором найчаспше трапляеться бук. Клен-явiр мае перевагу в рост над буком, яка збер^аеться до вiку 60-80 роюв [10, 21], коли бук наздоганяе клена-явора в ростг Шсля цього вiку необхiдно вести контроль за розвитком деревостану, оскiльки бук може пригшчувати i приз-водити до всихання явора. У природно вщновлюваних деревостанах явiр часто змiшують iз ясенем. Цi два види мають дуже близькi еколопчш вимоги i динамiку росту [4, 20], як полегшують контроль за 1х ростом у змiшаних на-садженнях. Третьою листяною породою, яка часто трапляеться в сумiшi з кленом-явором, е дуб. Завдяки бшьш швидкому росту в ранньому вщ та бiльшiй тiньовитривалостi, явiр мае конкурентну перевагу над дубом [10]. У прських лiсах явiр зростае в змшаних деревостанах зi широким спектром умов зростання. Найчаспше трапляеться як супутня порода в деревостанах iз перевагою ялини, ялицi та бука, де явiр може рости дуже добре [1].
Останш дослщження стiйкостi листяних порiд у заплавних люах додали ще один аспект про поведшку явора у змшаних насадженнях. Пiсля три-валих затоплень уздовж Рейну мiж Франщею i Нiмеччиною [8] виявили, що виживання явора часпшае зi збшьшенням дiаметра дерева i сповiльнюеться зi збiльшенням тривалостi та рiвня затоплення. Витривалють явора до тривало-го затоплення е дуже низькою, порiвняно з ясенем, тополею, дубом, вербою, в'язом, але е вищою, шж у бука i вишнi.
Люогосподарська мета для вирощування продуктивних деревосташв повинна бути орiентована на таю юльюсш показники, як цiльовий дiаметр, тривалiсть обороту рубки, прямий очищений стовбур i кiлькiсть дерев на гектар у вщ стиглостг Цими аспектами можна легко управляти за допомогою вiдповiдних принципiв лiсiвництва. За розробленими в Сврош тдходами рiз-них авторiв, цi аспекти ютотно вiдрiзняються (табл. 2).
Табл. 2. Приклади виробничих завдань на ктець обороту рубки для явора в
Сврот
Автори Цшьовий дiаметp (см) Оборот рубки (роюв) Кшьюсть дерев на 1 га Довжина очищеного ввд сучкiв стовбура
Kerr, Evans (1993, Великобриташя) [11] 40-60 60-70 140-170 -
BW-WET (1999, Шмеччина) [5] мшмум 50 - 60-80 25 % ввд загально! довжини дерева
Hein (2004, данi з декшькох евро-пейських кра!н) [10] наприклад, 60 75 (п = 4 мм/рж) 72 11,8 м (SI = 30)
Примака: n - середшй рiчний радiальний прирiст, мм; SI (Site Index) - шдекс умов мюцезростання для базового вжу 60 роюв.
Загалом y лiтерaтyрi описано три основнi люогосподарсью пiдxоди для досягнення необxiдниx виробничиx цiлей. Taкi рекомендaцiï вiдрiзняють-ся за своïми тдаодами, перевагами i недолшами. Проведення рекомендaцiй бaзyeться на: 1) кшькосп дерев на 1 га [22]; 2) середнш вщсташ до сyсiднix дерев [9]; 3) усуненш конкyренцiï для розвитку крони дерева пiсля певного перюду, протягом якого була досягнута необxiднa довжина стовбура [9].
Загалом, на основi проведениx дослiджень росту i розвитку деревоста-нiв клена-явора, розроблено багато рекомендацш щодо ведення господарства в ниx. Рекомендaцiï зазвичай розробленi для чистго яворовиx деревостaнiв i для обмеженого геогрaфiчного регiонy. Однак, зважаючи на привабливють виду в люовому господaрствi, все ж не вистaчae rрyнтовниx нayковиx досль джень явiрникiв.
Лiтepaтypa
1. Ammer C. Impact of ungulates on structure and dynamics of natural regeneration of mixed mountain forests in the Bavarian Alps. For. Ecol. Manage. - 199б. - Vol. SS. - Pp. 43-53.
2. Anonymous. Yield table for sycamore. Indrumar Pentru Amenajarea Padurilor. - 19S4. -Pp. 195-222. Institutul de Cercetari Forestiere II, Bukarest.
3. Bartoli M, Dall'Armi C. Critères d'exploitabilité de l'Erable sycomore, de l'Erable plane, du Merisier et du Frêne commun dans les Pyrénées centrales et leur Piémont. Rev. For. Fr. - 199б. -Vol. 4S. - Pp. 42-4S.
4. Binggeli P. The conservation value of sycamore. Quar. J. For. - 1993. - S7. - Pp. 143-14б.
5. BW-WET. Richtlinien landesweiter Waldentwicklungstypen 1999. Hrsg.: Ministerium für Ländlichen Raum, Ernährung, Landwirtschaft und Forsten Baden-Württemberg, Landesforstverwal-tung, Stuttgart.
6. Claessens J, Pauwels D, Thibaut A, Rondeux J. Site index curves and autecology of ash, sycamore and cherry in Wallonia (Southern Belgium). Forestry. - 1999. - Vol. 72. - Pp. 171-1S2.
7. Hamilton GJ, Christie JM. Forest management tables (metric). Forestry Commission, London, Forestry Commission Booklet. - 1971. - Vol. 34. - Pp. 122-12б
S. Hauschild R, Hein S. Zur Hochwassertoleranz von Laubbäumen nach einem extremen Überflutungsereignis - Eine Fallstudie aus der südlichen Oberrheinaue. Allgemeine Forst- und Jagdzeitung. - 2GG9.
9. Hein S. Distribution of valuable broadleaved forests in Europe, Appendix B. In: Spiec-ker H, Hein S, Makkonen-Spiecker K, Thies M, editors. Valuable Broadleaved Forests in Europe. EFI Research-Report, European Forest Institute. - 2GGS. - 127 p.
1G. Hein S. Zur Steuerung von Astreinigung und Dickenwachstums bei Esche (Fraxinus excelsior L.) und Bergahorn (Acer pseudoplatanus L.). Freiburger Forstliche Forschung - Schriftenreihe, Freiburg, Band 25. - 2GG4. - 32б p.
11. Kerr G, Evans J. Growing broadleaves for timber. Forestry Commission Handbook. London. - 1993. - Vol. 9. - Pp. 1б1-172.
12. Kj0lby V. Жг. Naturhistorie, tilvœkst og hugst. Жг (Acer pseudoplatanus L.), Dansk Skov-forening. - 195S. - Pp. 5-12б.
13. Kölling C, Zimmermann L. Die Anfälligkeit der Wälder Deutschlands gegenüber dem Klimawandel. Gefahrstoffe. - 2GG7. - Vol. б7. - S. 259-26S.
14. Le Goff N, Madesclaire A. Etude de la potentialité des stations forestières des plateaux calcaires de Lorraine pour l'Erable sycomore (Acer pseudoplatanus L.) et le Merisier (Prunus avium L.). Annales Colloques phytosociologiques XIV. Nancy: Phytosociologie et Foresterie. - 19S5. -Pp. 551-571.
15. Lessel W. Wachstumsuntersuchungen beim Bergahorn. Forst Holzwirt. - 195G. - Vol. 24.
- S. 3S7-3SS.
16. Lockow K-W. Die erste Ertragstafel für Bergahorn im nordostdeutschen Tiefland.Beiträge für Forstwirtschaft und Landschaftsökologie. - 2GG4. - Vol. 3S. - S. 121-13G.
17. Merton LFH. The history and status of the woodlands of the Derbyshire limestone. J. Ecol.
- 197G. - Vol. 5S. - Pp. 723-744.
18. Nagel J. Dissertation. Universität Göttingen. Wachstumsmodell für Bergahorn in Schleswig-Holstein. - 1985. - 328 p.
19. Niemtur S., Glaz J., Pierzchala M. Sycamore (Acer pseudoplatanus L.) distribution in forest inspectorates of Carpathian Natural Forest Region. Problemy Zagospodarowania Ziem Górskich. - 2009. - Vol. 56. - Pp. 59-70.
20. Savill PS. The silviculture of trees used in British forestry. Wallingford. - 1991.
21. Schober R. Ertragstafeln wichtiger Baumarten bei verschiedener Durchforstung. J.D. Sa-uerländer's Verlag. 4. Auflage, Frankfurt, Germany. - 1995. - 235 p.
22. Thill A. Contribution à l'étude du frêne, de l'érable sycomore et du merisier (Fraxinus excelsior L., Acer pseudoplatanus L., Prunus avium L. Bull. Soc. R. For. Belgique. - 1975. - 82. -Pp. 1-12.
23. Tillisch E. ^ren trœnger sig frem. Dan. Skovbrugs Tidssk. - 2001. - Vol. 86. - Pp. 1-96.
Пукман В.В. Иccлeдoвaниe pocra и paiitii'nni дpeвocтoeв клсне-Hitopa (Acerpseudoplatanus L.): coHpcMciiiibiii CHponciick'nii спыт
Осуществлены обзор и анализ основный этапов исследований яворовьк дре-востоев в Европе, приведены примеры кривыи xодa роста по высоте из иследований разный авторов, а также кривыи xодa роста по сравнению с другими видами. Проанализирована производительность чистык яворовык древостоев и рост клена-явора в совокупности с другими видами. Приведены основные цели и методы ведения лесного xозяйcтвa в древостсж явора.
Ключевые слова: явор, древостой, кривые xодa роста, производительность.
Pukman V.V. Inquiry on growth and development of maple sycamore tree stands (Acer pseudoplatanus L.): modern European experience
The article deals with survey and analysis of main research stages of maple sycamore tree stands in Europe. The examples of height growth curves according to different authors and a comparison of height growth curves of different tree species are illustrated. An efficiency of pure sycamore tree stands and growth of maple sycamore in complex with other tree species are analyzed. Main goal and methods of forest management in sycamore trees stands are emphasized.
Keywords: sycamore, tree stand, growth curves, efficiency.
УДК 630*165.61:581.1 Асп1р. Ю.Л. Рибак; проф. В.К. Загка, д-р бюл. наук -
НЛТУ Украгни, м. Львгв
ЗМ1НА ЕЛЕКТРОФ1ЗЮЛОПЧНО1 АКТИВНОСТ1 У ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1, УРАЖЕНИХ ШЮТТЕ ЗВИЧАЙНИМ
В умовах Захщного Полюся вивчено денш та сезонш змши бюелектричних по-тенщал1в та д1електричних показнигав молоднягав сосни, уражених шютте зви-чайним. У дерев встановлено законом1рне зниження величин бюелектричних потен-щал1в коренево! шийки \ поляризацшно! емност та зростання показника 1мпедансу залежно вщ ступеня ураження хворобою.
Ключовг слова: сосна звичайна, шютте звичайне, ураження, бюелектричний потенщал, ¡мпеданс, поляризацшна емшсть.
Вступ. Патогенш гриби дуже часто стають причиною захворювання хво! та 11 осипання, що становить велику небезпеку для дерев сосни зви-чайно! на початкових етапах формування молодняюв. Найпоширенiшим зах-ворюванням хво! е звичайне шютте сосни [1, 7, 8]. Причиною виникнення е гриби роду ЬорЬоёегшшш, об'еднаш в так званий "комплекс ЬорНоёегшшш ртазМ" [6]. На територп Укра!ни хвою сосни звичайно! уражають два види грибiв з роду Lophoderшiuш. ЬорНос1егшшш 8ес1Шозиш та Lophoderшiuш р1-
90
36ipH!K нayкoвo-тexнiчниx npa^
