CC BY
12
Гаврилюк В.М., Гузь Н.М., Лисовый Н.Н. Особенности прививки морфологических форм лиственницы европейской
Приведена классификация по отдельным морфологическим признакам наиболее ценных и распространённых в садово-парковом хозяйстве и озеленении форм лиственницы европейской. Приведена характеристика использованных способов прививки, определены оптимальные периоды заготовки черенков, проведения прививки и подвойно-прививочный материал. Проведены экспериментальные исследования по гетеровегета-тивному размножению Larix decidua Mill. формы 'Pendula' и 'Pyramidalis' двумя способами прививки. Обобщены, проанализированы и приведены полученные результаты.
Ключевые слова: лиственница европейская, морфологическая форма, прививка, привой, подвой.
Havrylyuk V.M., Guz M.M., Lisoviy M.M. Features of an vaccination of morphological form of larch European
The close classification of some morphological characteristics for the most valuable and popular in gardening and landscaping forms of European larch is given at the present work. In this article provided and defined some methods of grafting, the optimal period for grafts harvesting, time of inoculation, suitable material for the rootstock and graft have been established. Have also analyzed the results of two the most suitable methods of experimental investigations for hetero vegetative reproduction of Larix decidua Mill. ('Pendula' and 'Pyramidalis'). Summarized, analyzed and results are imposed.
Keywords: larch European morphological signs, vaccination, grafting, stock, priva.
УДК 630*5 Астр. В.В. Пукман1; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ТА БЮРОЗМА1ТТЯ ЯВ1РНИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Визначено типи розмщення дерев у деревосташ за допомогою трьох методичних шдходш, окремо визначено типи розмщення для дерев клена-явора. Встановлено тю-ноту кореляцшних зв'язюв м1ж показниками тишв розмщення дерев за р1зними методиками. Проанал1зовано бюрозмщ'ття яв1рнигав Украшських Карпат, визначено ршш бь орозмщ'ття та значения показникв, як впливають на !х формування.
Ключовi слова: клен-яв1р, просторова структура, кореляцшний анал1з, бюрозмщ'ття.
Вступ. Дослщження горизонтально!' структуры деревосташв мае важливе практичне значения, оскшьки отримаш результаты дають змогу краше розумiти взаемозв'язки мiж деревними породами, зокрема явища конкуренцií i кооперацц. Виникае можливiсть визначити взаемного впливу горизонтального розмщення дерев на ркт, динамiку таксацiйних показниюв та загальну продуктивнiсть як деревостану загалом, так i кожно!' складово!' породи зокрема. Вщповдао, такi знання дають змогу проектувати лiсогосподарськi заходи, якi будуть мати найкращий лiсiвничий, екологiчний i економiчний ефекти в певних умовах.
За однорщносп еколого-лiсiвничих умов середовища, деревостанам властивий випадковий характер розмщення особин по плошд, якщо деревоста-ни природного походження або створеш шляхом посiву [4]. Однак, випадковим характер розподiлу дерев по площд можна вважати лише умовно. СВ. Бойко на-
1 Наук. кергвник: проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук
водить основш чинники, що впливають на формування горизонтально!' структу-ри деревостану [1]: бюлопчш та генетичнi особливостi видш; взаемовплив дерев; вплив випадкових чинниюв, стихiйнi лиха; реакция деревно!' рослинностi на дрiбномасштабну мiнливiсть середовища; вплив лiсогосподарських заходiв.
Деревостани, з перевагою у складi клена-явора, на цей час залишаються малодослiдженими. Однак, зважаючи на екологiчне значения та цшнкть дере-вини клена-явора у нащональшй економiцi, е необхвдними дослвдження проце-с1в росту та динамжи основних таксацiйних показник1в у таких деревостанах. Один з основних аспектав дослвдження явiрникiв в Укра'нських Карпатах е, власне, дослщження просторово!' структури, яка iстотно впливае на значення та динамiку таксацшних показникiв дослщжуваних деревостанiв.
Дослiдний матерiал та методика дослвджень. Основним елементом дослiджения просторово!' структури деревостанiв е тип розмщення дерев на да-лянцi. Як правило, видшяють такi основнi типи розмщення дерев: рiвномiрний (регулярний), випадковий, груповий (плямистий, контагiозний), скупчений в одному мкщ [5]. На сьогодш розроблено багато методик для вивчення просто-рово!' структури деревостанiв, ят загалом можна подiлити на картографiчнi та статистичнi [2]. Оцiиюваиия типу розмщення дерев у яворових деревостанах здшснено за допомогою iндексiв Кларка-Еванса (Clark-Evans index) [6, 8], куто-вого iидексу (Angle index) [2, 6] та iидексу Кокса (Cox index) [4]. А також визна-чено комплексний iндекс бiорозмаíття (S-index) у яворових деревостанах [7].
Визначення шдексу Кларка-Еванса грунтуеться на встановленш фактич-но!' вiдстанi мiж найближчими сусiднiми деревами i порiвнянням ц з теоретичною середньою вiдстанию мiж деревами в деревосташ. З метою усунення ефек-ту кра'в, пов'язаного з похибками, ят виникають пiд час визначення шдексу в оригшальнш методицi, на межi пробних площ, використали методику визначення даного iидексу в модифжацц Донеллi (Donnelly), вiдповiдно до яко! iн-декс Кларка-Еванса визначають за формулою [8]
де: гА - значення очжувано! середньо! вiдстанi випадково вибраних об'ектав до 1х найближчих сусвдв за випадкового типу розмiщення; ге - середне значення вiдстанi ввд певно1 кiлькостi випадково вибраних об'екпв до 1х найближчих су-свдв; ц - вiдстань мiж об'ектом i його найближчим сусiдом; N - кшькють дерев; А - площа дшянки, м2; Р - периметр дшянки, м.
Нульова гшотеза Н0=1 про наявнiсть випадкового розподалу ствер-джуеться при значенш iндексу Я=1, при значеннi Я<1 розподiл дерев характери-зуеться як груповий, а при значенш Я>1 - як рiвномiрний розподiл.
За допомогою кутового шдексу е можливкть визначити як тип розмь щення дерев на дiлянцi, так i частку тих дерев, якi утворюють групи. Кутовий iндекс описуе розмщення до даного дерева сусщшх дерев, на пiдставi визначення купв мiж ними. У випадку врахування п найближчих сусiдiв, очiкуване
1. Лкове та садово-паркове господарство 59
(1)
значення кута мiж двома деревами становитиме 360 °/п, цей кут називають стандартним кутом а0. Для визначення кутового iндексу було враховано розта-шування чотирьох найближчих сусiдiв до даного дерева, тому а0=90 о. Для усу-нення крайового ефекту з розрахунюв виключалися дерева, якi знаходилися на вiдстанi ближчiй нiж 10 м до краю пробно!' плошд, однак цi дерева були врахо-ванi як сусiднi (якщо вони належали до чотирьох найближчих дерев) для дерев, ят знаходилися на бшьшш ввдсташ вiд краю дшянки. Кутовий iндекс визнача-ють як частку тих купв а, яш е меншими за значення стандартного кута а0 [6]:
_ 1 N (1 п Л
ш=N1 1 Тщ
N 1=1 ^ nj=l
(2)
де: N - юльккть дерев; п - кiлькiсть найближчих дерев-сусвдв (п =4); щ - 1 коли j-й кут е меншим або ршний куту а0, у протилежному випадку щ = 0.
Значення щ може набувати одне з п'яти значень: 0 - дерева розмщеш дуже рiвномiрно; 0,25 - дерева розмщеш рiвномiрно; 0,5 - дерева розмщеш випадково; 0,75 - дерева розмщеш нерегулярно, наближено до групового; 1 -дерева розмщеш дуже нерегулярно, групами.
Можлиш три типи розподалу значень Ш. Якщо Ш >0,6 - розмiшення дерев е груповим, у випадку якщо Ш <0,5 - розмiшення рiвномiрне, якщо Ш = 0,50,6 - розмщення випадкове. Для встановлення величини iндексу Кокса, необ-хвдно дослiдну дiлянку розбити на квадрати (10x10). Пiсля визначення кшькос-т дерев у кожному квадратi, встановлюють середню кiлькiсть дерев у квадрата. Значення шдексу визначають за формулою [4]
. 52
п
п ' '
(3)
де: 52 - дисперсия; п - середня кiлькiсть дерев в одному квадрат! На пiдставi значення iндексу можна визначити тип розмщення дерев: 1С =0 - випадкове; 1С <1 - рiвномiрне; 1С >1 - групове.
Для визначення комплексного iндексу бюрозмайтя використано методику, описану Пасторелла (Раз1огв11а) та адаптовану авторами. Вiдповiдно до ще! методики комплексний iндекс бiорозмаíття (5) визначають як суму шдексш ди-ференцiацií за дiаметром (ТМ), видового рiзноманiття (М ) та кутового шдексу (Ш), вiдповiдно до важливосп кожного iндексу для характеристики бюрозмагг-тя [7]:
5 = (ТМ х мч) + ( М х щ2) + (Ш х щ3), (4)
де: М1=0,2; щ2=0,3; щ3=0,5. Кожний iндекс окремо використовують також для характеристики структури деревостану. 1ндекс диференцiацií за дiаметром вка-зуе на ступiнь мiнливостi дiаметрiв у деревостанi, при цьому також врахо-вуеться взаеморозмiшення дерев у деревосташ [7]:
_ 1 N (1 п ^
ТМ = ^ I - I (1 + ^ )
N г=1 ^ п>=1
(5)
де: N - кшьккть дерев; п - кшьккть найближчих дерев-сусiдiв (п =4); dj - вщ-ношення мiж тоншим i грубшим дiаметрами з аналiзованоí пари порiд.
Значения шдексу видового рiзноманiття визначають за формулою [7]
_ 1 N (1 п
М = NI 11 ^
Ni=11 nj=1 у
(6)
де: N - кшьккть дерев; п - кшьккть найближчих дерев-сусвдв (п =4); Уу =1 як-що аналiзована пара дерев рiзних видiв, у у =0 - у протилежному випадку.
Встановлення величини кутового iцдексу описано вище. У табл. 1 наведено значення шдексш i вiдповiдну íм характеристику структури [7].
Табл. 1. Класифнкащя за тдексами структури деревостану
Структурний щдекс
Змiнна
Класифiкацiя
ТМ - щдекс е [0; 1]
дiаметр, см
мала диференцiацiя за дiаметром: ТМ < 0,3 середня диференцiацiя за дiаметром: 0,3 < ТМ < 0,5 значна диференщацш за дiаметром: ТМ > 0,5_
М - щдекс е [0; 1]
деревна порода
низька видова рiзноманiтнiсть: М < 0,3 середня видова рiзноманiтнiсть: 0,3 < М < 0,5 висока видова рiзноманiтнiсть: М > 0,5_
Ш - iндекс е [0; 1]
кут,
рiвномiрний розподiл дерев: Ш < 0,5 випадковий розподiл дерев: 0,5 < Ш < 0,6 груповий розподм дерев: Ш > 0,6
8 - шдекс е [0; 1]
дiаметр, де-ревна порода, кут
низький рiвень бюрозматгтя: 8 < 0,3 середнiй ргвень бюрозмаитя: 0,3 < 8 < 0,5 високий рiвень бюрозмантя: 8 > 0,5_
Аналiз просторово! структури та рiвня бiорозмаíття проведено для яво-рових деревостанiв, характеристику яких наведено в табл. 2. Там же подано i характеристику орографiчних умов дiлянок, де були закладеш пробнi площi. За-галом, вш дослiджуваних деревосташв змiнюeться в межах 35-154 роюв, частка явора в складi деревосташв - вiд 4 до 8 одиниць, продуктивнкть деревосташв -у межах 1а-11 боштету i залежить, як правило, ввд вiку деревостану i висоти н.р.м. Дiапазон висот н.р.м. - ввд 337 до 1208 м.
Табл. 2. Характеристика пробних площ
№ з/п ер '2 Середш значення Е? 8 « 2 н " -а « § ю 3 Абсолютна повнота, м2/га , !в СО ° в й 2 т, ■ 5 к ^
Склад Н & и в Ц см н, м Запас, о а о .52 * ^ Висо н.р.м. и 5 ои к х о о и М 2 & •а к ^ о о
1 6Яв2Яс2Яле+Бкл+Грз, Вз С3 35 22,1 20,1 1а 435 41,5 1085 1020 Пд 15
2 5Яв3Яле2Бкл+Яс Э3 42 23,1 21,2 1а 395 36,1 860 700 Пн 8
3 7Яв2Яле1 Бкл Э3 62 27,9 21 I 319 30 492 480 Зх 30
4 6Яв2Бкл2Яле С3 65 28,3 21,3 I 264 24,3 388 1208 Пд 35
5 4Яв3Яс2Бкл1яле+Кл Э3 70 31,6 23,7 I 371 31,2 398 550 Пн 25
6 6Яв3Бкл1Грз Э3 73 31,9 20,4 II 324 31 388 700 Пд 35
7 7Яв2Бкл1Кл С3 75 30,4 20,2 II 547 53 732 1235 ПдЗх 10
8 5Яв4Яле1 Бкл+Кл С3 82 31,6 25,6 I 695 55,3 707 1117 ПдСх 22
9 8Яв1Бкл1Кл+Яс Сз 85 з2,1 24,0 II 648 52,з 646 900 Зх 15
10 6Яв2Яс2Бкл+Яле Сз 85 з1,2 28,1 I 567 41,4 540 1100 Зх 15
11 5Яв3Кл2Бкл Эз 85 з9,9 2з,5 II 544 47,1 з96 810 Пн 17
12 8Яв2Бкл+Чр Эз 88 з4,5 25,6 I 546 41,5 445 425 Пн 15
13 6Яв3Бкл1Кл Сз 95 зз,з 24,4 II 546 44,6 512 11з0 ПнЗх 10
14 5Яв3Яле1Яцб1Бкл+Яс Сз 97 з6,5 24,0 II 472 з9,6 з78 1152 ПдСх 18
15 7Яв2Яле1Бкл Эз 97 з5,5 26,8 I 566 42,5 4з0 805 ПнЗх 25
16 6Яв2Кл2Бкл Эз 106 41,8 29,6 I 545 з8,7 282 зз7 Пн 12
17 6Яв4Бкл+Вз Эз 106 4з,4 29,2 I 682 47,6 з22 745 Пд 18
18 7Яв3Бкл Эз 1з5 41,1 29,9 I 585 40,0 з02 720 Пд 20
19 6Яв2Бкл1Яле1Яцб Сз 154 46,8 з2,1 II 752 49,6 288 1050 Пд 5
Результати дослвджень. Встановлення типу розмiшення дерев проводили для деревостану загалом, а також визначали тип розмiшення дерев клена-явора на дослвдних дшянках. Результати проведених розрахункiв представлено в табл. 3.
Табл. 3. Результати розрахунюв для визначення типу розм'иценнн дерев
№ з/п 1ндекс Кла рка-Еванса Кутовий шдекс 1ндекс Кокса
деревостан клен-явiр деревостан клен-явiр деревостан клен-явiр
знач. тип знач. тип знач. тип знач. тип знач. тип знач. тип
1 1,104 ВР 0,926 Г 0,625 Г 0,640 Г 0,666 Р 0,474 Р
2 1,124 ВР 0,946 Г 0,588 В 0,641 Г 0,940 ВР 1,5з0 Г
з 1,005 В 0,957 ВГ 0,600 В 0,6з5 Г 0,950 ВР 1,140 ВГ
4 0,609 Г 0,526 Г 0,655 Г 0,707 Г 1,850 Г 2,700 Г
5 0,9з1 Г 0,722 Г 0,614 Г 0,62з Г 1,240 Г 1,910 Г
6 1,057 В 1,06з В 0,620 Г 0,648 Г 1,зз0 Г 0,990 В
7 1,082 В 1,005 В 0,600 В 0,614 Г 1,270 Г 1,770 Г
8 0,998 В 0,884 Г 0,621 Г 0,62з Г 2,040 Г з,960 Г
9 0,968 ВГ 0,692 Г 0,617 Г 0,667 Г 1,170 ВГ 1,910 Г
10 1,101 ВР 1,06з В 0,608 В 0,6з4 Г 1,650 Г 1,940 Г
11 0,979 ВГ 0,794 Г 0,62з Г 0,6з4 Г 1,250 Г 1,1з0 В
12 0,862 Г 0,717 Г 0,661 Г 0,6зз Г 1,5з6 Г 2,1зз Г
1з 1,012 В 0,924 Г 0,594 В 0,608 В 1,010 В 1,з80 Г
14 0,95з ВГ 0,808 Г 0,587 В 0,6зз Г 2,050 Г 2,570 Г
15 0,998 В 1,107 В 0,589 В 0,622 Г 1,170 ВГ 1,140 В
16 1,017 В 0,885 Г 0,587 В 0,668 Г 0,780 Р 1,з40 Г
17 1,157 ВР 1,097 В 0,566 В 0,60з В 0,710 Р 0,820 Р
18 1,175 ВР 1,048 В 0,576 В 0,64з Г 0,780 Р 1,010 В
19 1,005 В 0,811 Г 0,589 В 0,642 Г 1,з00 Г 1,650 Г
Приштки: Р - рiвномiрний тип розмщення; ВР - випадковий до рiвномiрного;
В - випадковий; ВГ - випадковий до групового; Г - груповий.
Зпдно з отриманими результатами дослвдження на бiльшостi далянок спостерiгаеться або випадковий, або випадковий, близький до групового, тип розмщення дерев, або розмщення бюгрупами. Крш того, через рiзницю в способах визначення типу розмщення дерев за рiзними методиками, для одше! да-лянки могли бути визначеш рДзнД типи розмщення дерев. РДзницю в типах розмщення дерев можна пояснити особливостями дослщних дшянок, якД пов'язаш з вжовою структурою деревостану, видовим складом деревостану та бюлопч-ними особливостями складових порвд, орографiчними характеристиками для-
нок. Одночасно, незважаючи на тип розмщення дерев деревостану загалом, спостерггаеться бiогрупове розташування дерев клена-явора практично на в^х д1лянках. Така структура яворових деревостатв сформувалася, переважно, при-родним шляхом, оскшьки зростають такi деревостани, головним чином, у важ-кодоступних мкцях для ведення господарства.
На рис. 1 наведено розподш пробних площ за типом розмщення дерев за двома методиками одночасно. Для цього встановили чотири обласп, кожна з яких визначае тип розмiщення дерев: рiвномiрний за двома методиками, групо-вий за двома методиками, рiвномiрний за однiею з методик, груповий за iншою.
а) для деревостану б) для клена-явора
Рис. 1. Розподт пробних площ за типом розмщення дерев у деревосташ зг1дно з даними досл1джень зар1зними методиками
Таким чином, якщо для деревостану загалом спостериаеться рiвномiр-ний розподт пробних площ для вах видшених областей, то для дерев клена-явора спостерггаеться чггка орiентацiя д^нок до областей з груповим типом розмiщення щонайменше за двома методиками. Для встановлення тiсноти зв'яз-ку мiж показниками типiв розмщення дерев за рiзними методиками визначили ранговий коефiцiент рангово'' кореляцií Стрмена [3]. Отриманi результати наведено в табл. 4.
Табл. 4. Кореляцшна матриця визначення типу розмщення дерев за рiзними
методиками
1ндекси Я Яявт ш ш . '' яви) I Iявiр
Я 1,00
ЯЯв1р 0,77 1,00
Ш -0,51 -0,51 1,00
ш " явгр -0,03 -0,30 0,15 1,00
I -0,62 -0,39 0,40 -0,06 1,00
1ЯвТР -0,61 -0,58 0,28 -0,03 0,77 1,00
Достовiрнiсть зв'язку на рiвнi значимостi 5 % встановлюють шляхом пе-ревiрки нульово' гiпотези за ^критерiем Ст'юдента. Вiдповiдно до обсягу вибiр-ки на рiвнi значимостi 5 % критичне значення коефiцieнта кореляцií становить г5 %=0,388 [3]. Таким чином, за абсолютних значень коефiцieнтiв кореляцп, бiльших за критичне значення цього показника (г5 %=0,388), зв'язок досг^р-ний. Мiж показниками типу розмщення дерев для деревостатв за вЫма методиками встановлено достовiрний значний кореляцiйний зв'язок.
Одним iз основних завдань ведення господарства в люах е забезпечення високого рiвня бюрозмаптя деревостанiв. Для визначення рiвня бюрозмшття використали кутовий iндекс для визначення типу розмщення дерев, щдекс видового рiзноманiття та щдекс диференщацп за дiаметром. Результати розрахун-юв представлено на рис. 2.
Рис. 2. Розподт пробних площ за рiвнем бшрозмшття
На пробних дшянках встановлено два типи розмщення дерев у деревос-таш: випадковий та груповий, як було описано вище. 1ндекс диференщацп за дiаметром змшюеться вiд 0,26 до 0,45 i залежить, головним чином, вiд вшу де-ревостанiв, тобто з вшом збiльшуеться диференцiацiя дерев за дiаметром. Для всiх пробних площ встановлено середнш i високий рiвень видового рiзноманiт-тя, який, насамперед, залежить вщ багатства видового складу та частки кожно' породи в складi деревостанiв. Згрупований опис деревостанiв за основними складовими визначення рiвня бюрозмшття наведено в табл. 5.
Табл. 4. Дiапазон значень S-тдексу для pi3Hux титв деревостану
№ з/п Опис деревостану К-ть площ Частка, % 5-шдекс а
1 Випадковий розподш; слабка диференщацш за дiаметром; середня видова рiзноманiтнiсть 3 15,8 0,40-0,45 0,03
2 Випадковий розподiл; слабка диференщацш за дiаметром; висока видова рiзноманiтнiсть 1 5,3 0,56 -
3 Випадковий розподiл; середня диференщацш за дiаметром; середня видова рiзноманiтнiсть 3 15,8 0,43-0,50 0,04
4 Випадковий розподш; середня диференщацш за дiаметром; висока видова рiзноманiтнiсть 3 15,8 0,51-0,54 0,015
5 Груповий розподш; слабка диференщацш за дь аметром; середня видова рiзноманiтнiсть 2 10,5 0,45-0,47 0,015
6 Груповий розподш; середня диференщацш за дiаметром; середня видова рiзноманiтнiсть 3 15,8 0,44-0,46 0,01
7 Груповий розподш; середня диференщацш за дiаметром; висока видова рiзноманiтнiсть 4 21,1 0,52-0,60 0,04
Разом 19 100 0,40-0,60 0,05
Приштка: а - стандартне вщхилення
Найбшьша частка пробних площ (21,1 %) характеризуеться груповим розподалом, середньою диференщащею за д1аметром та високою видовою р1з-номаштнктю, а найменша (5,3 %) - з випадковим розподалом, слабкою диференщащею за дааметром та високою видовою р1зномаштшстю. Головним чин-ником, який визначае р1вень бюрозмайтя в яворових деревостанах, е видове р1зномашття.
Висновки. Загалом для яворових деревосташв притаманш випадковий та груповий типи розмщення дерев у деревостанах, одночасно дерева клена-явора розмщеш бюгрупами, що шдтверджуеться вс1ма використаними методиками для дослщження просторово! структури. М1ж значеннями типу розмщен-ня дерев за р1зними методиками встановлено достов1рний значний кореля-щйний зв'язок. Яв1рники Украшських Карпат характеризуються високим р1в-нем бюрозмайтя, що забезпечуеться, головним чином, високою видовою р1зно-маштнктю деревосташв. Проектоваш лкогосподарсью заходи на основ1 фор-мування оптимального типу розмщення дерев повинш бути спрямоваш залеж-но вщ категорп захисносп лк1в:
• для експлуатацшних лiсiв - на пiдвищення продуктивное! та бiологiчноï стшкостц
• для решти категорiй лiсiв - на збшьшення диференцiацïí за дiаметром, що спри-ятиме пiдвищенню рiвня бюрозмайтя, а також pîbhîb рекреацiйноï, середови-щетвiрноï та захисно'1 функцiй.
Лггература
1. Бойко С.В. Особливост горизонтально!' структури природних соснякв / С.В. Бойко // Л-авництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2011. - Вип. 119. - С. 37-43.
2. Бойко С.В. Сучасш методичш шдходи до вивчення горизонтально'! структури деревостану / С.В. Бойко // Люшництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНДЩ-ГА. - 2010. - Вип. 117. - С. 159-167.
3. Горошко М.П. Бiометрiя : навч. поибн. / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. -Львiв : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
4. Король М.М. Просторова структура дубових деревосташв Прикарпаття / М.М. Король, В.В. Костишин // Науковий вгсник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украхни. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 63-68.
5. Цурик G.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень : навч. поабн. / G.I. Цурик. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
6. Neumann M. The significance of different indices for stand structure and diversity in forests / M. Neumann, F. Starlinger // Forest Ecology and Management. - 2001. - Vol. 145. - Рр. 91-106.
7. Pastorella F. Stand structure indices as tools to support forest management: an application in Trentino forests (Italy) / F. Pastorella, A. Paletto // Journal of forest science. - 2013(4). - Vol. 59. - Рр. 159-168.
8. Szmyt J. Spatial pattern of trees of different diameter classes in managed pine stands (Pinus sylvestris l.) of different age / J. Szmyt // Silvae Colendar. Rat. Ind. Lignar. - 2010. - Vol. 9(3-4). - Рр. 37-49.
Пукман В.В., Гриник Г.Г. Пространственная структура и биоразнообразие древостоев клена-явора Украинских Карпат
Определены типы размещения деревьев в древостое с помощью трех методических подходов, отдельно определены типы размещения для деревьев клена-явора. Установлена теснота корреляционных связей между показателями типов размещения деревьев по разным методикам. Проанализировано биоразнообразие древостоев клена-явора Украинских Карпат, определены уровни биоразнообразия и значение показателей, влияющих на их формирование.
Ключевые слова: клен-явор, пространственная структура, корреляционный анализ, биоразнообразие.
Pukman V.V., HrynykH.H. Spatial structure and biodiversity of maple-sycamore stands in the Ukrainian Carpathians
Types of trees allocation in the tree stand have been defined by the means of three methods; types of maple-sycamore trees allocation have been defined apart from other trees in the tree stand. Correlation density between indicators of allocation types has been defined by the means of different methods. Biodiversity of maple-sycamore stands in the Ukrainian Carpathians has been analyzed; levels of biodiversity and the meaning of indicators influencing their formation have been defined.
Keywords: maple-sycamore; spatial structure; correlation analyses; biodiversity.
УДК630*582.475.2*165.7 Acnip. P.I. Мандзюк; проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
асист М.М. Лковий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 В1ДТВОРЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ЯЛИЦ1 1СПАНСЬКО1 (ABIESPINSAPO BOISS.) ЩЕПЛЕННЯМ
Наведено перелш i короткий опис декоративних форм ялищ юпансько!, ii бюлого-еколопчш особливост та проведено швентаризащю дослщжуваного виду на територп Захщного регюну Украши. Детально описано застосоваш методи щеплення та термши вщбору i заготiвлi живщв. Висв^лено результати експериментгв з гетеровегетативного розмноження декоративних форм ялищ юпансько! Результати проведених експеримен-■пв зi щеплення подтвердили доцшьшсть та можливють застосування вегетативного розмноження для отримання садивного матерiалу щнних форм ялищ юпансько!
Ключовi слова: селекцк, ялиця кпанська, штродукщя, декоративна форма, щеп-лення.
Ялиця кпанська (Abies pinsapo Boiss.) - це дерево висотою до 25-30 м i дiаметром стовбура до 1 м. У природних насадженнях поширена у прських т-сах Сьерра-Невада на швдш 1спанй'. Зростае у верхньому пояс пр, переважно на висоп ввд 1000 до 2000 м н. р. м. [4, 7].
