CC BY
34
• впровадження екологобезпечних технологiй ведення люозагоивель;
• доведення довжини лiсових дорп- до оптимально!';
• розширення використання побiчних лiсових ресурсiв;
• штенсифшащя мисливського господарства.
Лiтература
1. Генирук С. А., Боднар В. С. Лiсовi ресурси Украхни, ix охорона i використання. -К.: Наук. думка, 1973. - 526 с.
2. Географiчна енцнклопедш Украхни, том 3. - К.: "Украхнська ендиклопедiя iM. М.П. Божина", 1993. - 480 с.
3. Охорона навколишнього природного середовища. Статистичний збiрник. - Львiв, 1994.(1997, 2000, 2001) - 75 с.
УДК 630 *524.3: 674.031.72.224.3 Проф. М.Н. Зеленський, канд. с.-г. наук,
доц. 1.С. Вттотв, канд. бюлог. наук - УкрДЛТУ
ТАБЛИЦЯ ОБ'еМШ СТОВБУР1В КЛЕНА-ЯВОРА В Г1РСЬКИХ УМОВАХ СХ1ДНИХ КАРПАТ
Наведеш таблиц визначення об'емш деревних стовбурш (у корi i без кори) клена-явора за висотою i дiаметром на висотi грудей.
M.N. Zelensky, I.S. Vintoniv - USUFWT
Table of volumes for trunks of sycamore in mountain environment of Eastern Carpathian
Tables are presented to define volumes of trunks (both with and without cortex) for sycamore with respect to hight and diameter on the level of chest.
Постановка питання. Дефiцит деревини в УкраМ вимагае шдвищен-ня точносп li облжу ще на кореш для аргументованого проектування госпо-дарських заходш при лковпорядкуванш та плануваннi лково! полiтики дер-жави. Особливо це актуально для деревних порвд, яш вiдзначаються високою якiстю деревини та пiдвищеним попитом на свиовому ринку. До таких порвд належить клен-явiр (Acer pseudoplatanus L.) [3, 4].
Через невеликий ареал розповсюдження клена-явора в УкраЫ та нез-начнi площi насаджень з переважанням цього виду у склада деревосташв ще не складеш спецiальнi таблицi для облiку деревини на кореш. У лкотакса-цшних довiдниках минулого [1, 6, 8, 9], складених на пiдставi матерiалiв, 3i6-раних в УкраМ, таю таблиц зовсiм вiдсутнi або вони скомпонован за розря-дами висот для клена взагал1 без подалу на види. Нав1ть ниш ддач1 об'емш таблиц з двома входами [7] наводять об'еми стовбур1в (у кор1) клена, не вка-зуючи видово! назви. Але ввдомо, що кожному видов1 i навиъ форм1 властив1 лише для них об'емоутворюючi показники. Крiм цього на них впливають ре-гiональнi екологiчнi фактори, мiжвидовi вiдносини та особливостi формуван-ня стовбурiв у насадженнях протягом життя.
Табл. 1. Об'ем стовбур'т клена-явора в кор'1, м3
Ст. товщ. В и с о т а, м
8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 32
8 0,019 0,024 0,029 0,034 0,038
12 0,042 0,052 0,062 0,073 0,083 0,094 0,104
16 0,099 0,117 0,144 0,162 0,180 0,199 0,217
20 0,195 0,223 0,251 0,279 0,306 0,334 0,362
24 0,275 0,315 0,354 0,393 0,433 0,472 0,511
28 0,426 0,479 0,533 0,586 0,639 0,692 0,746 0,799
32 0,555 0,624 0,693 0,763 0832 0,901 0,971 1,040
36 0,787 0,962 1,050 1,137 1,225 1,225 1,312
40 0,970 1,078 1,185 1,293 1,401 1,509 1,617 1,724
44 1,171 1,301 1,431 1,562 1,692 1,822 1,952 2,081
48 1,545 1,700 1,855 2,009 2,164 2,318 2,473
52 1,804 1,985 2,165 2,346 2,526 2,707 2,887
56 2,091 2,300 2,509 2,718 2,927 3,136 3,345
60 2,398 2,637 2,887 3,117 3,357 3,596 3,836
64 2,726 2,999 3,271 3,544 3,817 4,089 4,362
Табл. 2. Об'ем стовбургв клена-явора в без кори, м3
Ст. товщ. В и с о т а, м
8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 32
8 0,015 0,018 0,022 0,025 0,029
12 0,034 0,043 0,051 0,060 0,068 0,077 0,085
16 0,092 0,107 0,122 0,137 0,153 0,168 0,183
20 0,169 0,194 0,218 0,242 0,266 0,290 0,312
24 0,243 0,278 0,313 0,347 0,382 0,417 0,452
28 0,381 0,429 0,477 0,525 0,572 0,620 0,668 0,715
32 0,498 0,560 0,622 0,685 0,747 0,809 0,871 0,934
36 0,719 0,792 0,871 0,950 1,030 1,109 1,188
40 0,879 0,977 1,074 1,172 1,270 1,367 1,465 1,563
44 1,068 1,187 1,305 1,424 1,542 1,661 1,780 1,898
48 1,410 1,551 1,692 1,833 1,975 2,116 2,257
52 1,661 1,827 1,994 2,160 2,326 2,492 2,658
56 1,924 2,117 2,309 2,502 2,694 2,886 3,079
60 2,214 2,436 2,657 2,879 3,100 3,322 3,543
64 2,515 2,766 3,017 3,268 3,520 3,772 4,023
ВДдсутшсть спецiальних об'емних таблиць змушуе пращвникДв лДсо-господарських пiдприeмств при таксацц на коренi дерев клена-явора та 1х су-купностей користуватись таблицями, укладеними для iнших порiд. При цьому вибiр таблиць е цДлком суб'ективним. У зв'язку з цим виникають по-милки рiзноí величини у визначеннi запасiв деревини.
Методика дослщжень. При складаннi об'емних безрозрядних таблиць для таксацií' стовбурноí' деревини явора нами використаш данi 23 лДсосДк та 26 пробних площ, закладених у лiсових пiдприемствах Карпат на висотД 850-1260 м н.р.м.. Всi деревостани були середньоповнотними вДком 70-160 рокДв. Участь клена-явора у складi деревостанiв змiнювалась вiд кДлькох десяткiв дерев на 1 га до 73 %. На пробних площах, лiсосiках головного користування та дДлянках розроблення вiтровалiв було взято 206 модельних чи облiкових дерев. Обмiри розмiрiв стовбурiв здiйсненi вДдповДдно до методики В. К. Захарова [5]. Ця ж методика з певними змiнами i доповненнями ви-користовувалась при складаннi об'емних таблиць, хоч окремi дослiдники [2] не вважають доцДльним нинi використовувати видовi числа при наявностi су-часних технiчних засобiв та численних лМйних Д нелiнiйних моделей.
Середнi висоти (Ь) дерев ступешв товщини (ё) вирДвнювались за допо-могою рДвняння:
Ь = 5,93 + 0,8771ё - 0,00789ё2 (8 < ё < 64).
ОскДльки методика визначення об'емДв стовбурДв базуеться на вико-ристаннД Дстинного видового числа, то необидно було встановити зв'язок дДаметрДв дерев на 1/10 висоти стовбурДв (ё01) з дДаметрами дерев на висотД грудей (^ 3). Цей зв'язок виявився досить тДсним Д передаеться рДвнянням:
• у корi 1 = 0,5288 + 0,9214ё13 (г = 0,94 ± 0,01);
• без кори аод 0,8875ё13-0,300 (г = 0,96 ± 0,01).
ЗмДни у методищ В.К. Захарова [5] полягали у тому, що усереднений вДдсоток вДдносного збДгу дерев ступешв товщини за вДдносними висотами шддавались аналДтичному вирДвнюванню з умовою, щоб на вДдносшй висотД 0,1 частка збДгу становила 100,0 %. Другою вДдмшою у методищ було те, що складна формула серединних перетинДв, як правило, применшуе об'ем стов-бурДв за рахунок закомелистостД вiдземковоí' частини. Встановлено, що об'ем вiдземковоí' секцií' дерев явора у гДрських умовах пересДчно занижуеться на 8 %, що необидно враховувати при обчисленнД об'ему всього стовбура.
ВДдповДдно до прийншш методики товщина дерев вимДрювалась на вДдносних висотах, яка бралась за основу середини довжини секцш. Основою першоí' секцií' бралась площа поперечного перетину на 0,05 довжини стовбура. Якщо брати всД поперечники на вДдносних висотах за основу цилДндрДв, то друга секцДя включила б половину довжини першоí' секцц. Тому об'ем другоí' секцií' брався лише у половинному розмДрД. Об'ем решти секцДй вираховував-ся за площами поперечних перетинДв на середиш секцш вДдповДдно до дДаметрДв на вДдносних висотах. У такому випадку верхня половина десятоí' (верхiвковоí') секцц випала б з розрахунку.
За розрахунками об'ем останньоí' (десятоГ) секцц стовбурДв клена-явора становить лише 0,27 ± 0,114 % об'ему всього стовбура. Верхня ж половина
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
цieí ж секцц для дерев висотою понад 12,0 м мае об'ем у BiciM pa3iB менший вiд об'ему ще1 секцií, що становить лише 0,03 % ввд обсягу всього стовбура. Розраховуючи обсяг цiеí частини секцп (як конуса) через площу основи на 9/10 довжини стовбура необхщно у формулу Губера ввести коефщент 0,125.
Результати дослiджень. Враховуючи доповнення до прийнято!' методики об'еми стовбурш знаходились за формулою:
0,9
V = (1,08g0,05 + 0,5gi + £ gi + 0,125g0,9 )0,1L, i=0,2
де: V - об'ем стовбура, м3; g; - площа поперечного перетину на i-й ввдноснш висотi, м2; L - середня довжина стовбура кожного ступеня товщини, м.
На пiдстaвi усереднених об'емш стовбурiв та вирахуваних значень дiaметрiв дерев на 0,1 висоти стовбура знаходилась величина iстинних видо-вих чисел (fi). Виявилось, що fi для всiх ступенiв товщини дуже близькi (коефiцiент мiнливостi становить 0,32 % у корi i 0,10 % без кори), що дозво-ляе визначити середне його значення. Воно виявилось рiвним: у корi - 0,490 ± 0,0001, без кори - 0,502 ± 0,0002. Через здатнкть явора при збшьшенш ос-вiтлення верхньо! половини крони до посиленого галуження та багатовер-шинностi повнодеревнiсть стовбурш у модальних насадженнях виявилась на 4-7 % меншою, нiж у зшкнених групах.
Межi мiнливостi висот дерев у ступенях товщини встановлювались на основi узагальнення обмiру довжини всiх деревних стовбурiв явора (1246 шт) на 13 лкосжах та всiх модельних чи облiкових дерев (206) на пробних пло-щах. Об'еми стовбурш (табл. 1 i 2) для рiзних ступенiв товщини i висоти виз-начались за формулою V = g0,1hfi.
Висновки
1. Практична перевiркa придaтностi укладених таблиць показала, що помилка визначення об'емш стовбурiв клена-явора у межах вказаного дiaпa-зону висот н.р.м. змiнюеться у межах вщ -3,4 % до +5,1 %.
2. Порiвняно з ддачими нормативами [7] в умовах до^джень диапазон висот у межах ступешв товщини i дiaметрiв у ступенях висот виявилось меншим.
3. Опублжоваш тaблицi для клена [7] завищують об'еми мaломiрних стовбурiв на 10-15 %, а великомiрних - на 2,6-8,5 %.
4. Для зменшення помилок при таксацп стовбурiв клена-явора в гiрських умовах вважаемо за дощльне використовувати склaденi нами об'емш таблицу.
5. Дощльно перевiрити можливiсть використання укладених таблиць у передпрних i низькогiрних умовах для таксацп об'емiв стовбурш явора.
Лггература
1. Бедiк В.М. Таблидi для облжу деревосташв сосни, ялини, дуба i бука в УРСР. -Вид-во Львшського ун-ту, 1963. - 84 с.
2. Богачов А.В., Свалов С.Н. Методы таксации лесного и лесосечного фонда// Итоги науки и техники: Лесоведение и лесоводство - М. - 1978. - Т.2 - С. 7-109.
3. Вштошв 1.С. Фiзико-механiчнi властивостi деревини явора з високогiрних вологих умов виростання// Лiсiвницькi дослiдження на Розточч^ - Львгв: Каменяр, 1972. - С. 255-258.
4. Данилова О.М., Швиденко А.Й. Формування яворових люосташв. - Чернiвдi: Рута, 1988. - 68 с.
5. Захаров В.К. Новое в технике лесной таксации. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 102 с.
6. Изюмский П.П. Таксация тонкомерного леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 87 с.
7. Объем стволов и деревьев в коре в зависимости от диаметра и высоты// Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1987. -С. 106-151.
8. Шустов Б.А. Массовые и сортиментные таблицы для дуба, ясеня, клена и ильмовых, ольхи и осины. - Харьюв: ДСГВ, 1928. - 64 с.
9. Шустов Б.О. Допомшш таблиц для розрахункв у люовому господариш. - Хар-юв: Держсшьгоспвидав, 1933. - 224 с.
УДК 630 Доц. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук; тж. В.М. Куриляк - УкрДЛТУ
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ТА ОЦ1НКА ТРАНСФОРМАЦП БУКОВИХ Л1С1В ПРИКАРПАТТЯ
На 0CH0Bi ретроспективного аналiзу виявлеш основш напрямки змш лвдвничо-таксацшних ознак букових лiсiв Прикарпаття за останш 50 рокв. Виявлено наслщки впливу природних i антропогенних факторов на продуктивнiсть i породний склад бучин.
Doc. M.P. Horoschko, V.M. Kurylyak - USUFWT
Retrospective analysis and forest structure of beech stands in Prykarpattya region
The main directions of alteration of forest structure of beech stands in Prykarpattya region during last 50 years have been investigated on the basis of retrospective analysis. Evaluation of impact of natural and anthropogenic factors on productivity end species composition of beech presented
Сучасне еколопчне та господарське значення букових лiсiв зумовлюе до необхiдностi ощнити ix розвитки та напрямюв трансформацшних проце-ciB. Шд впливом природних та атропогенних чинниюв зазнали змiн плошд букових лiсiв, структура та дольова участь бука в 1х склада Багатосторонне вив-чення та прогнозування причин, якi спричиняють змши стану i будови, дае можливкть обфунтовано впливати на трансформацiйнi процеси та покрашу-вати лiсiвничо-екологiчний потенщал Прикарпатських бучин.
З цiею метою нами проведено ретроспективний лiсiвничо-таксацiйний аналiз стану букових лiсiв Слобiдського й Печешжинського лiсництв Коло-мийського ДЛГ за останш 50 ротв. Назваш лiсництва, вибранi не випадково. На !х територií буковi лiси е домiнуючими i включають майже весь спектр букових тишв лiсу, а також е найбшьш типовими для умов Прикарпаття.
Дослвдженнями охоплено змши в розподш площ за складом, вшови-ми групами, повнотою й боштетами. Цi показники, на нашу думку, найбшьш повно висвилюють особливосп динамiчних змiн у будовi й продуктивное букових деревостанiв. Вони також дають можливкть встановити величину й напрямки господарського використання букових насаджень.
