CC BY
25
1. Л1СОЗНАВСТВО I Л1С1ВНИЦТВО
УДК 630 *23 А.М. Дейнека - ДЛГО '^rnieik "
ДИНАМ1КА ТА ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА ЛЬВ1ВЩИНИ
Розглядаються питання переведения лiсового господарства Львiвщини на принципи сталого розвитку, окреслено основш заходи щодо його оптимшзацн: штен-сифiкацiя робiт i3 створення та розширення люонасшно! бази основних люоутво-рюючих порiд; покращення вшового i породного складу лiсiв; проведення люопато-логiчних обстежень та ш.
A.M. Deyneka - SFEA "Lvivlis ", Lviv Dynamics and tendency of forestry development in Lviv region
There are considered questions about transferring Lviv forestry on principles of sustainable development. There are shown the main optimization actions: work intensification of creation and widening of main seed base; improve of age and breed forest structure; making Pathological analysis of forests and so on.
Лкове господарство - галузь виробництва, яка займаеться вщтворен-ням та тдвищенням продуктивной лiсiв, охороною !х ввд pi3Hnx пошкод-жень, а також оргашзащею, впорядкуванням i використанням лiсових ресур-ciB. Головним завданням лiсового господарства е оргашзащя рацiонального використання лкових ресурсiв для задоволення потреб народного господарства у деревиш та шшш лiсовiй продукцií, збереження лкш як найважли-вiшого компонента бюсфери, використання, охорона i вiдтворення мис-ливсько1 фауни.
Об'ектом дiяльностi лкового господарства е лiсовий фонд. За останш тисячолiття площа лiсiв на територц областi рiзко скоротилася. Так, на початку I тисячолтя не. фактично вся територ1я обласп була зайнята лiсами, а вже в XV ст. лкисткть становила приблизно 46 %, в кшщ XVI ст. - 43 %, в кiнцi XVIII ст. - 40 %, на початку XX ст. - 23 %. Така сама тенденцк вщзна-чалась i в Карпатах. Так, Стрийсько-Сянська Верховина (Туркшський, Ско-лшський райони) в XV ст. була суцшьно вкрита лковою рослиннiстю, а у 1787 р. - частка лкистосп понизилась до 54,2 %. Вiдбувалось також понижения верхньо1 межi лку: якщо у перiод голоцену (пр. 10 тис. ротв тому) верхня межа лiсу сягала висоти 1750-1800 м, то на сьогодш вона сягае 1200-1400 м.[1].
За даний перюд також змiнився породний склад лiсiв. На початку XIII ст. в репош переважали дубово-буковi, ялицев^ сосновi лiси iз значними масивами липи, в'яза, клена, ясена. Значними були плошд тисових лiсiв. Зараз ситуащя змiнилася. Вiд тисових лiсiв залишились поодинокi дерева. Причиною цього були використання найцшшших твердолистяних порiд для вироб-ництва поташу, кораблебудування, дубильних речовин, а також поява та зростання кшькосп населених пунктiв. Крш того, Австро-Угорський уряд у 1882 р. [1] прийняв рiшения про замiну букових насаджень смерековими, що призвело до рiзкого зменшення таких цiнних порщ як бук, явiр, iльм i ясен.
Не краща ситуащя спостеркалася протягом XX ст. Велико!' шкоди ль совому господарству обласп було завдано двома свгговими вшнами - хи-жацьким винищуванням лк1в як у перюд окупацп Галичини Польщею, так 1 в часи СРСР. Так, лкисткть обласп за 10 ротв (з 1945 по 1955 рр.) зменшила-ся майже на 1 % з 24,9 % до 24,0 % 1 нашть у 1965 р. вона не сягнула пкля-военного р1вня 24,8 % [1].
На перюд здобуття Укра'ною незалежносп загальна площа лкового фонду обласп становила 681 тис. га, або 31,2 % територи: в тому числ1 тд ль сом - 427,5 тис. га (19,6 %) [3], лкисткть становила 26,3 %. За останш 10 роив лкисткть обласп зазнала певних змш. Динамка лкового фонду Львк-щини за даними ДЛГО "Льв1влк" та статистичних матер1ал1в [3] представлена в табл. 1.
Табл. 1. Динамжа лкового фонду Львiвщини (тис. га)
Показники роки
1991 1993 1995 1997 1999 2000 2001
Площа лiсiв, тис. га 643,1 677.4 683,9 689,9 689,9 689,9
У т. ч. по ДЛГО "Львiвлiс" 471,3 471,3 471,3 470,8 470,8 478,2 478,2
Анал1зуючи показники лкистосп, можна зробити висновок, що загальна лкопокрита площа протягом 1991-93 рр. значно збшьшилася (на 34,3 тис. га), а до 1997 р. вона зросла ще на 12,5 тис. га. Дещо шша ситуащя простежувалась 1з динамкою лкових площ, шдпорядкованих ДЛГО "Льв1в-лк". Площа лкового фонду не змшювалась протягом 5 роив (з 1991 по 1995 рр.), спостеркалося незначне скорочення з 1996 по 1999 рр. та ктотний приркт у 2000 р. (на 7,4 тис. га), що свщчить про позитивш тенденцл у лко-вщновленш.
Лки на територи обласп розташоваш неркном1рно (табл. 2). Основна частина лкопокрито! плошд припадае на прсью райони Карпат, а також Роз-точчя, Гологори, Мале Полкся. Найбшьш1 масиви лк1в зосереджеш у Ско-лшському (104,8 тис. га), Турювському (68,0), Старосамб1рському (55,3), Яворшському (52,0) та Дрогобицькому (47,6) районах. Невелик! площ1 лки займають в Городоцькому (9,4 тис. га), Самб1рському (12,0), Пустомипвсько-му (16,5) та Жидачшському (18,5) районах (табл. 2).
За ввдсотком лкопокрито! площ1 найбшьш залкненими е Скол1вський (69,9 %), Турювський (56,7 %) та Старосамб1рський (46,1 %) райони. Серед р1внинних райошв сл1д зазначити Явор1вський (37,1 %), Бродшський (32,6 %) та Перемишлянський (31,8 %) райони. Найменш лкистими е Самб1рський (13,3 %), Городоцький (13,4 %) та Пустомипвський (16,5 %) райони, тобто р1внинш та передпрш райони, що пов'язано 1з давшм освоениям даних тери-торш та високою щшьнктю населення.
Лкопокрита площа райошв за перюд 1991-2000 рр. мала тенденщю до збшьшення. Найбшьш1 темпи зростання простежувались в Турювському (6,4 %), Старосамб1рському (4,5 %), Стрийському (3,0 %), Жидач1вському (2,6 %) та Дрогобицькому (2,4 %) районах. Фактично не змшилася площа л1-сш в Буському (20063 1 20600 га), Мостиському (16095 1 16697 га), Сам-б1рському (11228 1 11995 га) районах. В Явор1вському райош лкопокрита площа за цей перюд скоротилася на 0,3 %.
Табл. 2. Розподш л1с1в за адмшктративними районами Льв1всько'1 област1
Райони Площа району (тис.км") Площа л1спв
1991 1993 1995 1997 1999 2000
(тис.га) % (тис. га) % (тис.га) % (тис.га) % (тис.га) % (тис.га) %
Брод1вський 1,2 37874 31,5 39351 32,8 39410 32,8 39101 32,6 39115 32,6 39116 32,6
Буський 0.9 20063 22,3 20568 22,9 20569 22,9 20544 22,8 20508 22,8 20600 22,9
Городоцький 0,7 8664 12,4 9309 13,3 9339 13,3 9367 13,4 9368 13,4 13,4 9368 13,4
Дрогобицький 1,2 44719 37,3 47789 39,8 47473 39,6 47620 39,7 47548 39,7 47548 39,7
Жилач1вський 1,0 15866 15,9 18569 18,6 18537 18,6 18504 18,5 18506 18,5 18508 18,5
Жовювський 1,3 31110 23,9 32174 24,8 32412 24,8 32576 25,1 32576 25,1 32579 25,1
Золоч1вський 1.1 25057 22,8 25428 23,1 25642 23,3 25791 23.5 25751 23,5 25757 23,5
Кам'янко-Бузький 0.9 16703 18,6 17581 19,6 17692 19.7 17658 19,7 17756 19,8 17756 19,8
МиколаУвський 0,7 18850 27.0 19325 27,6 19084 27,3 19282 27,6 19295 27,6 19296 27,6
Мостиський 0,9 16095 17.9 16578 18,4 16563 18,4 16563 18,4 16697 18,6 16697 18,6
Перемишлянський 0,9 27224 30.2 28126 31,2 28216 31,9 28407 31,6 28582 31,8 28706 31,8
Пустомит1вський 1,0 15190 15.2 16556 16,6 16565 16,6 16385 16,4 16450 16,5 16468 16.5
Радех1вський 1,1 29758 27,1 30251 27,5 3250 27,5 30264 27,5 30333 27,6 30410 28,9
Самб1рський 0,9 11228 12,4 11998 13,3 11991 13,3 11995 13,3 11995 13,3 11995 13,3
Скол1вський 1,5 101648 67,8 104407 69,6 104409 69,6 104428 69,9 104790 69,9 104790 69,9
Сокальський 1,6 34732 21.7 35873 22,4 35894 22,4 35984 22,5 36026 22,5 36037 22 Л
Старосамб1рський 1,2 49872 41,6 55292 46,1 55286 46,1 55325 46,1 55319 46,1 55325 46,1
Стрийський 0.8 22007 27,5 24009 30,0 24080 30,1 24012 30.1 24305 30,4 24415 30,5
Турк1вський 1,2 60273 50,3 68034 56,7 68042 56.7 68042 56,7 68042 56,7 68040 56,7
Явор1вський 1.6 52399 37,4 51964 37,1 51967 37,1 52139 37,2 52008 37,1 52029 37,1
Лiси Льв1всько1 областi подшяються на двi групи. Лiси першо! групи займають (станом на 1.01.2000 р.) 271076 га або 39,3 % ввд вск! плошд. З них основна частина припадае на лiси зелених зон навколо мкьких поселень -137742 га або 50,81 % ввд ydx лiсiв першо!' групи. Курортш лiси становлять 11054 га (4,08 %), лiси спецiального щльового призначення - 2567 га, запо-вщш лiси - 2084 га та шш! Лки друго! групи займають площу 418800 га або 60,7 % ввд yсiеí плошi лiсiв. За п'ять роюв (з 1995 по 2000 рр.) структурних змш у розподiлi лiсiв на групи не ввдбулося, хоча е потреба у збшьшенш площ лiсiв 1 -о!' групи, роль яких в еколопчнш стабiлiзацií регiонy е незапе-речною.
Лковий фонд регiонy мае рiзне пiдпорядкyвання, що в багатьох ви-падках ускладнюе вироблення едино!' политики розвитку лiсового госпо-дарства, здшснення рацiональноí полiтики лiсокористyвання, яка б ввдповща-ла сучасним вимогам. Основна частина лкового фонду (станом на 1.01.2000 року) припадала на Державний комггет лкового господарства Украши (68,4 %), Мiнiстерство сiльського господарства i продовольства Украши (21,8) та Мшстерство оборони Украши (7,8 %). Iншi лiси (2 %) розпо-дiленi серед iнших 14 лкокористувачш (табл. 3).
Табл. 3. Розподгл л1с1в Львгвськог област1 серед л1сокористувач1в
№ п/п Назва лкокористувача Площа (га)
1. Державний комиет лкового господарства Украши 471814
2. Мшстерство сшьського господарства i продовольства Украши 150611
3. Мшстерство транспорту Украши 3033
4. Землi державно! власностi, якi переданi у користування 1712
5. Мiнiстерство оборони Украши 53829
6. Мшстерство охорони здоров'я Украши 66
7. Мюью державт адмiнiстрацií 330
8. Державний комiтет по житлово-комунальному господарству 2
9. Мiнiстерство енергетики та електрифшацп Украши 99
10. Мiнiстерство промисловостi Украши 132
11. Держкордон Украши 21
12. Люи, наданi у власне користування громадянам 36
13. Мiнiстерство освiти Украши 9087
14. НАН Украши 52
15. Державний комiтет нафтово!, газово! та нафтопереробно! про-мисловоси Украши 67
16. Украшський державний концерн м'ясно! промисловостi 16
17. Державний комiтет Украши по водному господарству 16
Всього 689876
Львiвщина розташована в межах Центральноевропейсько! широколис-тяно! геоботанiчноí провшцп. При цьому у породному складi спостерь гаються сyттевi вiдмiнностi, ят пов'язанi з географiчними особливостями. На Малому Полка переважають сосновi i сосново-дyбовi лiси, на Розточчi - бу-ково-сосновi i грабово-бyковi, на Подшьськш височинi - бyково-дyбовi та грабово-буков^ на Передкарпаттi - дубово-буково-ялицев^ в Карпатах - буков^ смерековi та ялицевi лiси. Основними лiсоyтворюючими породами в
обох ^упах лiсiв e сосна (23 % плошд лiсiв), смеpекa (20 %), 6ук (17 %), ду6 (16 %) [2]. Сеpед лiсiв дpyгоï гpyпи на шпильковi пpипaдae 157,2 тис. га (37,5 %) у склaдi яких насадження сосни займають 87,9 тис. га (55,9 %), сме-pеки - 41,3 тис. га (26,6 %), ялищ 26,0 тис. га (16,6 %), модpини - 1,9 тис. га (1,2 %). Твеpдолистянi лiси пошлет на теpитоpiï 115,7 тис. га (27,6 % лiсiв дpyгоï ^упи), в яких основними лiсоyтвоpюючими поpодaми e бук (37,8 %) та дуб (5,7 %) або вiдповiдно 43,7 тис. га та 6,6 тис. га. На м'яколистяш поpо-ди пpипaдae 37,2 тис. га (8,9 %) лiсiв дpyгоï ^упи [2].
Загалом для лiсiв Львшщини хapaктеpнa значна piзномaнiтнiсть деpев-них поpiд, що дae змогу фоpмyвaти найбшьш стiйкi i пpодyктивнi змшаш на-садження, задовольняти нaйpiзномaнiтнiшi потpеби у деpевинi та недеpевних i сощальних pесypсaх.
Лiсовий фонд Львiвськоï облaстi, кpiм лiсiв комунально!' власносп, ха-paктеpизyeться високими тaксaцiйними показниками. Зо^ема, насадження II-го i вище боштетш зpостaють на 95,8 % плошд. Високобонiтетнi деpевостa-ни займають 20,2 %, сеpедньобонiтетнi - 75,6 %, низькобонiтетнi - станов-лять лише 4,2 % в^итих лковою pослиннiстю земель.
Вiковa стpyктypa лiсiв в облaстi e значно ^ащою, нiж у сеpедньомy по У^аМ, пpоте вона не вiдповiдae оптимальним ноpмaм. Сеpеднiй вiк лко-вих насаджень по облaстi нaлiчye 54 pоки. Пpи цьому набагато кpaщий вко-вий склад пpостежyeться в гipських i пеpедгipських теpитоpiях i, частково, на Розтота, гipший стан на piвнинних теpитоpiях. Питома вага молоднякш ста-новить 36 % ввд yсieï площi лiсiв, що вiдповiдae ноpмi; сеpедньовiкових насаджень - 46 % (^и оптимальнш ноpмi 30 %); пpистигaючих - 13 % (ноpмa 22 %); стиглих i пеpестiйних - 6 % (^и оптимaльнiй ноpмi 12 %). Тобто спостеpiгaeться пеpевaжaния сеpедньовiкових насаджень, а площi opœra-гаючих, стиглих i пеpестiйних лiсiв складають набагато менший вiдсоток, нiж це пеpедбaчено оптимальними ноpмaми. Вiковий склад лкш за остaннi 10 pокiв iстотно не змiнився, що свдаить пpо певнi недолiки у веденш лко-вого господapствa.
Такий стан зaгpожye pепpодyктивнiй фyнкцiï лкш облaстi, зменшye цiннiсть лiсових мaсивiв.
Загальний запас лiсiв Львiвськоï обласп станом на 1.01.2000 p. стано-вив 132,3 млн. м3 i поpiвняно з 1990 p (93,2 млн. м3) зpiс вiдповiдно на 39,1 млн. м3 (29,6 %). 1з загального запасу лiсiв на стиглi деpевостaни пpипa-дae 14,6 млн. м3 (або 11,0 %) i понад 53,0 млн. м3 (понад 40 %) пpипaдae на експлуатацшш лiси дpyгоï гpyпи. Загальний щоpiчний пpиpiст деpевини ста-новить ^^лизно 2,5 млн. м3 або 4,0 м3/га. [1]. У гipських лiсaх сеpеднiй пpи-piст становить 5,2 м3/га. Одним iз сутгевих чинникiв, якi впливають на еколо-гiчнy ситуацхю теpитоpiï e обсяг лкозаготшель. Поpiвияно з пеpiодом, коли У^аша входила у склад СРСР, лкозагопвельна дiяльнiсть зменшилася. Загалом загопвля деpевини з 1990 по 2000 pk зменшилася на 34,6 %. Обсяги py-бок головного коpистyвaння зменшилися на 34,8 %, а pyбaния, пов'язaнi iз ве-денням лiсового господapствa - на 32,3 %. (табл. 4.)
Табл. 4. ДинамЫа лiсозаготiвель у Львiвськiй области тис. м3
Показники 1990 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Загопвля деревини (тис. щшь-них м3) 1179,9 990,5 972.5 659,0 715,7 664,8 784,0
в тому числi вiд рубок головного користування 586,2 331,1 328,6 324,8 308,3 320,0 381,9
iз рубок, пов'язаних iз ведениям лiсового господарства 593,7 695,5 643,9 334,2 407,4 344,8 402.1
Позитивною тенденцieю характеризуются темпи лiсовiдновлення у лiсовому фонд! Лковадновлення протягом десяти роюв збшьшилося на 18,2 % з 2556 га у 1990 р. до 3126 га у 2000 р.
За десятирiчний перюд рубання, ведения лкового господарства, iншi рубання та очищення лiсу вiд захаращеиостi мають тенденщю до зменшення. У 2001 р. вони здшснювалися на плошд 24,2 тис. га, на яких було заготовлено 346,1 тис. м3 деревини, в той час, як у 1990 р вщповвдно 56,5 тис. га i 811,8 тис. м3. Варто зазначити, що в останш роки зростае обсяг доглядових рубань за лiсом. Вони становили у 2001 р. 135,1 тис. м3 i здiйсиювалися на плошд 9,5 тис. га, при цьому основна частина лiсозаготiвель припала на про-рiджувания (2,9 тис. га, 52,0 тис. м3) та прочищення (2,44 тис. га, 39,5 тис. м3), що склало 67,7 % ввд загального об'ему доглядових рубань за ль сом. З iнших видiв рубань слiд назвати вибiрково-санiтарнi, якi здшснювали-ся на площд 10,26 тис. га (заготовлено 98,62 тис. м3 деревини), суцшьно-саш-тарш (0,51 тис. га та 18,3 тис. м3), а також лiсовiдновнi рубання (0,56 тис. га та 75,4 тис. м3 деревини). Позитивним е зменшення за десятирiччя обсягу ви-бiркових санiтарних рубань (1990 р. - 25,28 тис. га, 246,5 тис. м3.
Проте на сучасному еташ лiсозаготiвельиi роботи потребують яккно-го покращення. Необидно впровадити нову техиiку та дотримуватися чинного природоохоронного законодавства. Так, за браком фшансування як на державному, так i регiональному рiвиях, основнi положення Закону Украши "Про мораторш на проведення суцiльних рубок на прських схилах в ялице-во-букових лiсах Карпатського регiоиу" не виконуються.
Лiси Льв1всько1 областi багат! на рiзномаиiтнi природш ресурси. Крш цiнноí деревини, тут е велит запаси дикорослих плодав, ялд, гор!хш, гриб!в, кормових, техиiчижх i лжарських рослин та !н. Л!си широко використовуються для мисливства i бджшьництва. В област! ведеться загопвля сша, дикорослих плодш i япд, грибш, лiкарських рослин, розвивалося бдж1льництво. Заготшля сiна мае стшку тенденцию до зменшення. Так, пор!вняно з 1990 р. у 2001 рощ заготшля зменшилася майже у 2 рази. Така ж сама картина спостеркаеться !з збором дикорослих плодш i япд, грибш та лiкарськоí сировини (табл. 5).
Можливосп заготiвлi е значно бшьшими. Так, урожайнiсть гриб!в змь нюеться вщ 1,8 кг/га (маслюки ! лисички) до 30,7 кг/га (бш гриби) ! 93 кг/га (шдосичники) [1]. Навиъ за умови збору 3,5-4 кг гриб!в з кожного гектара ль сово1 площд можна було б отримати приблизно 2,5 тис. тонн гриб!в, тод! як максимальний показник у 1991 р. становив лише 110 тонн, а у 2001 р. лише 0,5 тонн. Аналопчна ситуащя !з дикорослими плодами та лшарськими росли-нами. 1з дикорослих плодав ! япд в основному ведеться заготшля чорнищ, ма-
лини, шипшини. Взагалi не ведеться загопвля букових та лiсових горiхiв, хоч в урожайш роки з 1 га лщинових насаджень можна збирати по кшька центнерiв горiхiв [1].
Табл. 5. ДинамЫа побiчного використання лйсочих ресурав Львiвщини, тонн
Види побiчного користування Роки
1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
Сiно 3358 3370 2882 2572 2480 2480 2363 2332 2122 1750 1755 1739
Дикорослi плоди та ягоди 1404 973 1108 1229 334 313 13,7 140 23.4 37.5 28 30
Гриби мариноваш 18,3 110,0 18.0 51,0 4,0 70,0 - 50,0 7.5 - - 0,5
Лшарсью рослини 63,0 105,2 92,7 84,4 80,2 77,0 68,7 26,6 26,9 31,0 29,0 34,0
Ввдносно стабшьним е виробництво меду. Обсяги його збору колива-лися вiд 3054 кг у 1998 р. до 7000 кг у 1992 р. За 2001 рк цей показник стано-вив 4365 кг. Причиною тако1 нерiвномiрностi виробництва меду е погодш умови та скорочення кшькосп бджолосшей.
Мисливське господарство е складовою частиною лiсового госпо-дарства области Загальна площа мисливських угiдь мае тенденщю до скорочення при одночасному збiльшеннi користувачiв. Так, з 1997 по 2000 рк площа упдь скоротилася майже на 7 %, в той час як число користувачiв збшьши-лося майже на 100 %. Одночасно зменшилася чисельнiсть працюючих в мис-ливському господарствi з 383 чол. до 271 при деякому збшьшенш егерш - з 224 у 1997 р. до 229 у 2000 рощ. Така тенденщя призвела до зменшення пло-щi закрiплених за егерем мисливських упдь, що е позитивним фактором. Одночасно збшьшилися витрати на ведения мисливського господарства, охоро-ну i вiдтворения мисливсько!' фауни. Крш цього, зросли надходження вiд ведення мисливського господарства як щодо загальних витрат, так i на одини-цю площi (табл. 6).
Табл. 6. Динамта показниюв ведення мисливського господарства
Львiвськоi областi
Показники Роки
1997 1998 1999 2000
Загальна площа мисливських упдь (тис. га) 1887,0 1776.8 1770,8 1759,5
Кшьюсть працюючих у мисливському госпо-дарствi (чол.) 383 369 351 371
Кшьюсть eгерiв (чол.) 224 209 204 229
Площа, закршлена за одним егерем мисливських упдь (тис. га) 8,4 8,5 8,7 7,7
Витрати на ведення мисливського господарства (тис. грн.) 675,4 834,4 811,9 1017,6
Витрати на охорону i вщтворення мис-ливсько! фауни (тис. грн.) 214.0 285.5 258,0 327,2
Надходження вщ ведення мисливського господарства (тис. грн.) 217,3 287.8 188,8 249,6
У т. ч. до загальних витрат (в %) 32.2 34,5 23,3 24,5
Станом на 2000 рж мисливськ упддя були закршлеш за 13-ма корис-тувачами. При цьому на ДЛГО "Львшлк", УТМР та ЛОТРМ1Р "Лк!вник" припадало 1371,4 га або 77,9 % ввд ус!х шшпх мисливських упдь. На решта 10 користувачш мисливських упдь припадало всього 18,1 тис. га. У той же час надходження вщ ведення мисливського господарства ввд перших трьох оргашзацш у 1997 р. становили 197,8 тис. грн. або 91 % ввд уах користува-ч!в. У 2000 р. цей показник становив ввдповщно 209,2 тис. грн. (83,8 %), тоб-то простежуеться тенденщя до зростання.
За останш десять ротв зменшилася чисельшсть основних видш мисливських тварин, а також 1х добування. Так, чисельшсть лоав з 1992 по 2001 рр. зменшилася з 434 до 78 особин, оленя благородного - з 2102 до 1164, козул! - з 9368 до 7760, кабана - з 2991 до 1866, зайця-русака - з 81535 до 50398 особин. За десятир!чний перюд повнктю припинилося добування лося, ведмедя, оленя плямистого, зменшилося добування кабана, зайця-русака. У 2000 р. було добуто 88 кабашв (лМт 138), 5305 зайщв (лМт 7098). Насправд чисельшсть добутих тварин е бшьшою, так як не враховано кшькосп особин, добутих браконьерами. Разом з тим, необидно зазначити, що починаючи з 2000-го року чисельшсть основних видш мисливсько1 фауни почала зростати. Станом на початок 2002 р. поршняно з 2000 р. чисельшсть оленя благородного збшьшилася на 43 гол. або 3,6 %, кабана - 242 гол. або 13,2 %, козул! - 1301 гол. або 18,2 %, зайця 6520 гол. або 13,8 %. Така си-туащя свдаить про складний стан мисливського господарства област! Тому необхвдно вжити радикальних заходш для покращення ситуацц в цьому вид! лкокористування.
Враховуючи наведене вище та необхвдшсть переведення лкового господарства на принципи сталого розвитку, можна окреслити основш заходи щодо його оптишзацп, а саме:
• штенсифшащя робiт iз створення та розширення лiсонасiнноí бази основних лкоутворюючих порiд шляхом закладки лiсонасiнних плантацш, продовжен-ня селекцшно'1 1нвентаризацн лгав, що у перспективi дозволить шдвищити продуктивнiсть лiсонасаджень на 5-10 %. На даний час ввдбрано в рiзних ль сорослинних умовах 1052 га постшних лiсонасiнних дiлянок, 257 га плюсо-вих насаджень, 559 шт. плюсових дерев, закладено 92 га люонасшних план-тацiй, видшено 3551 га генетичних резерваив;
• покращення вiкового i породного складу лгав шляхом селекцшно'1 роботи та вирощування насаджень найбiльш цiнних порщ, замiни малоцiнних похiдних деревостанiв на коршт;
• проведення лiсопатологiчних обстежень з метою виявлення мiсць дточих i потенцiйних вогнищ хвороб i шюдниюв;
• проведення заходiв захисту лку вiд хвороб, шкiдникiв та шших несприятли-вих явищ i факторiв;
• рiзке скорочення суцiльних рубок на гiрських схилах в басейнах рш Кар-патського регюну з поступовою забороною '1х проведення та переходом на вибiркову форму господарювання;
• припинення самовiльних рубань люу;
• залiснення непридатних для ильськогосподарського використання терито-рiй, кар'eрiв, закинутих дiлянок прничодобувно'! промисловостi та шше;
• впровадження екологобезпечних технологiй ведення люозагоивель;
• доведення довжини лiсових дорн до оптимально!';
• розширення використання побiчних лiсових ресурсiв;
• штенсифшащя мисливського господарства.
Лiтература
1. Генирук С. А., Боднар В. С. Лiсовi ресурси Украхни, ix охорона i використання. -К.: Наук. думка, 1973. - 526 с.
2. Географiчна енцнклопедш Украхни, том 3. - К.: "Украхнська ендиклопедiя iM. М.П. Божина", 1993. - 480 с.
3. Охорона навколишнього природного середовища. Статистичний збiрник. - Львiв, 1994.(1997, 2000, 2001) - 75 с.
УДК 630 *524.3: 674.031.72.224.3 Проф. М.Н. Зеленський, канд. с.-г. наук,
доц. 1.С. Вттотв, канд. бюлог. наук - УкрДЛТУ
ТАБЛИЦЯ ОБ'еМШ СТОВБУР1В КЛЕНА-ЯВОРА В Г1РСЬКИХ УМОВАХ СХ1ДНИХ КАРПАТ
Наведеш таблицу визначення об'емш деревних стовбурш (у корi i без кори) клена-явора за висотою i дiаметром на висотi грудей.
M.N. Zelensky, I.S. Vintoniv - USUFWT
Table of volumes for trunks of sycamore in mountain environment of Eastern Carpathian
Tables are presented to define volumes of trunks (both with and without cortex) for sycamore with respect to hight and diameter on the level of chest.
Постановка питання. Дефiцит деревини в УкраМ вимагае шдвищен-ня точносп li облжу ще на кореш для аргументованого проектування госпо-дарських заходш при лковпорядкуванш та плануваннi лiсовоi полiтики дер-жави. Особливо це актуально для деревних порвд, яш вiдзначаються високою якiстю деревини та пiдвищеним попитом на свиовому ринку. До таких порвд належить клен-явiр (Acer pseudoplatanus L.) [3, 4].
Через невеликий ареал розповсюдження клена-явора в УкраЫ та нез-начнi площi насаджень з переважанням цього виду у склада деревосташв ще не складен спецiальнi таблицi для облiку деревини на кореш У лкотакса-цшних довiдниках минулого [1, 6, 8, 9], складених на пiдставi матерiалiв, 3i6-раних в Украiнi, таю таблиц зовсiм вiдсутнi або вони скомпонован за розря-дами висот для клена взагал1 без подалу на види. Нав1ть нин ддач1 об'емн таблиц з двома входами [7] наводять об'еми стовбур1в (у кор1) клена, не вка-зуючи видово! назви. Але ввдомо, що кожному видов1 i навиъ форм1 властив1 лише для них об'емоутворюючi показники. Крiм цього на них впливають ре-гiональнi екологiчнi фактори, мiжвидовi вiдносини та особливостi формуван-ня стовбурiв у насадженнях протягом життя.
