CC BY
23
нову яко! покладено один тип росту. Фрагмент отримано! шкали наведено в таблищ.
Пор1внявши отриману бонiтетну шкалу зi шкалою проф. М. Орлова можна помггити, що в молодому вщ в нижнiх бонiтетах динашчна шкала де-що завищуе висоти, а в верхшх навпаки занижуе. Це можна пояснити тим, що зальнобоштетна шкала М. Орлова була побудована чисто статистичним шляхом i для цього застосовувались декшька типiв росту.
На завершения можна сказати, що отримана динамiчна бонiтетна шкала е прийнятною i може в подальшому використовуватись для групування експериментального матерiалу для аналiзу та моделювання ходу росту штуч-них модальних насаджень дуба звичайного Украши.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. 5-е изд., доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 550 с.
2. Загреев В.В. Географические закономерности роста и продуктивности древостоев. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 240 с.
3. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев. - К.: Издательство УС-ХА, 1992. - 144 с.
УДК630.547 В.1. Ткачук, к. с.-г. наук, об'еднання "Житомирлк";
В. О. Бузун, к. с.-г. наук, Полкький фiлiал УкрНДШГА
ДИНАМ1КА I ШЛЯХИ ОПТИМГЗАЦП ПОРОДНОГО СКЛАДУ Л1С1В ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Наведеш вщомосп, як характеризуюсь динамшу породного складу лiсiв у Центральному Полюс Украши залежно вщ соцiально-економiчних змш у сус-пiльствi, починаючи з кiнця Х1Х ст. Визначений резерв i напрямки оптишзацн лiсiв за породами у ХХ1 ст.
Ключовi слова: Породний склад лiсiв, корiннi й похщш насадження, оптишза-цiя складу, трансформацш головних порiд.
V.I. Tkachuk, V.O. Buzun
Dynamics and methods of optimization tree species composition of forests of Central Polessye of Ukraine.
Analysis of dynamics of tree species composition of forests of Central Polessye has been done from the beginning of XIX century. Reserves of optimization of distribution of the main tree species were analyzed on 1.01.2001.
За кторичними ведомостями й даними пилкового аналiзу [1], у шзньому голоцеш основною лкоутворюючою породою на Полка Украши була сосна з домшкою компоненпв дубового лку, меншою мiрою - берези, вшьхи, осики [3]. На останньому еташ голоцену все бшьший вплив на роз-повсюдження i склад лiсiв чинила дiяльнiсть людини [2]. За досить короткий час лкисткть регiону значно зменшилась. Вирубувались у першу чергу найбшьш цiннi породи, що призвело до ктотного погiршення складу лiсiв, замши коршних насаджень на похiднi. Найбшьш прискореними темпами цей
процес вщбувався у XVП-X[X ст. Все ж i в кiнцi Х1Х ст. тут переважали хвойнi породи. За даними росiйського Генерального штабу, в Овруцькому повiтi Водинсько! губернií частка соснових насаджень становила 68,4 %, твердолистяних - 16,4 %, м'яколистяних - 15,2 % [5]. Пкдя суцшьних рубок у кращому випадку ввдбувалась змiна сосни на дуб [4], частше ж зруби за-ростали чагарниками або мадоцiнними листяними породами.
У перiод пiсдя Першо! свiтовоí й громадянсько! вiйн та нацiонадiзацií дiсiв частка хвойних насаджень станом на 1 ачня 1927р. у приблизних межах сучасно! Житомирсько! обдастi (табл. 1) знизилась до 55,9 %, твердолистяних - становила 18,3 %, м'яколистяних - 25,8 %. Зусилля дiсiвникiв були спрямо-ванi на задiснення зрубiв та пустирiв водоохоронно! зони, яка буда видшена у 1936р. Проте, незважаючи на певнi позитивш зрушення, ще й у 1940 р. невкрита дком площа становила 98,1 тис.га, тода як штучних насаджень, створених за вс попереднi роки, нараховувалось 74,6 тис. га [6]. Курс на ш-дустрiалiзацiю господарства, тимчасова окупацiя у роки Друго! свггово1 вiйни, пiсдявоeнний вiдбудовний перiод мали насдiдком надмiрну експлуата-цiю стиглих деревостанiв цiнних порiд. Лише у другш подовинi ХХ ст. стали вщчутними резудьтати щдеспрямовано! дiяльностi у дковому господарствi щодо оптимiзацií породного складу лкш.
Табл. 1. Динамжа складу державних лiсiв ЖитомирськоТ областi за породами
Рiк Вкрита люом площа, тис. га У тому числ^ тис. га Питома вага, %
хвой-т з них сосна твер-доли стяш м'яко лис-тяш хвой-т з них сосна твер-доли-стяш м'яко лис-тят
1887* 449,1 307,2 73,6 68,3 68,4 16,4 15,2
1927" 413,8 231,2 75,9 106,7 55,9 18,3 25,8
1940'" 502,5 295,8 295,4 104,3 102,2 58,9 58,8 20,8 20,3
1946 528,3 296,8 296,6 111,2 120,3 56,2 56,2 21,0 22,8
1951 550,0 300,5 300,1 123,6 125,7 54,6 54,5 22,5 22,9
1956 554,3 307,4 307,1 124,0 122,9 55,5 55,4 22,4 22,2
1961 594,9 340,2 339,4 122,2 132,2 57,2 57,1 20,6 22,2
1966 609,8 355,3 353,4 123,3 131,0 58,3 58,0 20,2 21,5
1973 638,2 381,1 378,2 129,3 127,5 59,7 59,3 20,3 20,0
1978 649,0 385,9 382,5 132,3 130,7 59,5 58,9 20,4 20,1
1983 648,8 386,7 383,1 133,0 129,0 59,6 59,0 20,5 19,9
1988 646,9 387,2 383,3 130,3 129,4 59,9 59,3 20,1 20,0
1998 662,2 397,2 392,5 130,9 134,0 60,0 59,3 19,8 20,2
2001 661,8 396,4 391,6 131,0 134,3 59,9 59,2 19,8 20,3
Пр имггки: Овруць кий повп Волин сько! губ ерш! [5 ; ......Приб лизно в межах
сучасно! Житомирсько! област [8]; *** Матерiали облiку люового фонду державних
лiсiв Житомирсько! област за 1940-2001рр.
Оскшьки дiсоросдиннi умови Подкся сприяють успiшному вирощуван-ню хвойних порiд, годовним чином - сосни звичайно!, деревина яко! на свгго-вому ринку користуеться високим попитом, це багато у дечому визначае спе-цiалiзацiю дiсогосподарського виробництва регiону, спрямування його на збшьшення площi хвойних деревостанiв. Приклад державних дкогоспо-дарських пiдприемств Житомирсько! обласп свiдчить, що це завдання викону-
140
Лiсiвницькi досл1дження в Укра'лш
валось досить успiшно. З 1940 по 2001 рр. площа хвойних лкДв зросла тут на 100,6 тис.га, в тому числД сосни - на 96,2 тис.га. На 26,7 тис.га збшьшилась площа твердолистяних порДд, а дуба, який за розповсюдженням займае друге мiсце, за щннктю не поступаючись соснi, - на 29,3 тис.га. У той же час зберег-лась i навiть зросла площа, зайнята деревостанами м'яколистяних порiд.
Збiльшення площД насаджень сосни i дуба вiдбувалось, у першу чергу, завдяки зростанню вкрито!' лком площi - повному освоенню лДсокультурного фонду i прийнятих земель, непридатних для ведення сiльського господарства. НаслДдки трудомiсткоí реконструкцií похДдних малопродуктивних деревоста-нiв граба, осики та Днших порiд почали проявлятись з 1956 р., коли збшьшилась не лише площа, але й питома вага хвойних порДд. Протягом 1940-2001 рр., наприклад, площа граба зменшилась у три рази, осики - у 2,2. Довгострокова оркнтащя щодо складу лiсiв за породами поступово вела до позитивних змiн, проте загальнi темпи трансформацц головних порДд, зва-жаючи на !'х вiдповiднiсть лiсорослинним умовам, залишались низькими, а з 1988 р. практично цей процес повнктю загальмувався.
Аналiз складу лiсiв Житомирщини за породами у 1970 р. [7] показав, що внаслДдок стихiйностi його формування деревостани бiльшостi порiд пе-ребували у дуже широкому дiапазонi умов мiсцезростання, а 'х запаси значно вiдрiзнялись залежно вiд того, наскшьки бiологiчнi властивостi головно!' породи вДдповщали лiсорослинним умовам. За розрахунками на той час, протягом обороту господарства, потрiбно було замшити малопродуктивш насад-ження на площД 106,8 тис. га. Прогнозувалось, що до 2000 р. площа сосни мала зрости до 422,4 тис.га (64 % вкрито!' лком площД), а дуба - до 135,1 тис.га (19,5 %). Фактичне ж зростання на 1 сДчня 2001 р. становило: сосна -391,6 тис.га (59,2 %), дуб - 126,2 тис.га (19,1 %).
Сучасний розподiл вкрито!' лiсом площi державних лiсiв Жито-мирсько!' областД за породами i типами умов мкцезростання (табл. 2) свДд-чить, що невiдповiднiсть складу умовам мкцезростання наявне й тепер. У борах, де головною породою повинна бути сосна, нараховуеться 4,54 тис.га м'яколистяних порДд, переважно берези. Недоцшьно вирощувати замкть сосни листяш насадження у суборах, де !'х площа нараховуе 54,6 тис.га. В умо-вах сугрудкiв насадження берези, вшьхи й осики I i вище бонiтетiв слiд збе-регти, як i мало поширенi, але високопродуктивнi штучнi насадження ялини й модрини. Площi насiнневих деревосташв дуба можна збшьшити за рахунок низькостовбурних дубнякiв, похДдних деревосташв граба, шьмових, акацií бД-ло!'. В умовах С5, Д5 ДснуючД деревостани доцшьно трансформувати в насадження вшьхи чорно'. У суборах i сугрудках, де облiковано 8,34 тис.га насаджень сосни, уражених кореневою губкою, потрiбно половину цих площ вДд-нести до тимчасового господарства з березою, як головною породою. На зру-бах соснових деревосташв в умовах Д2 i Д3 слiд створити культури дуба.
Загальна площа насаджень, в яких бажано замшити головну породу, ста-новить 98,66 тис.га або 14,9 % вкрито' лком. Серед них найбшьшу площу займають м'яколистянi (12,9 %), у першу чергу береза (11,0 %), частково осика, вшьха чорна, тополi. Трансформуються Ц породи головним чином на сосну (60,09 тис.га) Д дуб (22,34 тис.га). Низькостовбурш дубняки, грабняки та ДншД твердолистянi насадження замДняються в основному на насДнневий дуб (табл. 3).
Табл. 2. Розподгл площ1 державних л1с1в ЖитомирськоЧ областг за породами I типами умов мгсцезростання на 1 ачня 2001 р., тис.га
Порода Бори Субори Сугрудки Груди Всього
Сосна звичайна 78,97 268,03 44,64 0,34 391,98
Сосна Банкса - - 0,24 - 0,24
Ялина европейська - 0,32 3,20 1,15 4,67
Модрина - - 0,04 0,01 0,05
Дуб звичайний, в/с - 1,32 90,59 25,70 117,64
Дуб звичайний, н/с - 1,63 3,04 0,22 4,89
Дуб скельний, в/с - 0,02 1,87 - 1,89
Дуб скельний, н/с - 0,17 0,15 - 0,32
Дуб червоний - 0,03 0,65 0,45 1,13
Граб - - 1,54 0,71 2,25
Ясен - - 0,47 1,21 1,68
Клен - - 0,04 0,03 0,07
Iльмовi - - - 0,02 0,02
Акац1я бша - 0,01 0,68 0,05 0,74
Береза 4,51 49,43 39,50 2,41 95,85
Осика 0,02 0,85 4,25 0,86 5,97
Вшьха чорна 0,01 1,08 27,35 2,78 31,22
Липа - 0,01 0,13 0,18 0,32
Тополi - 0,01 0,26 0,08 0,35
Всього 83,51 322,91 218,64 36,22 661,28
Табл. 3. Прогноз породного складу державних л1с1в ЖитомирськоЧ областг на
2050
Порода Площа трансформацп на головну породу, тис.га 2050 рш
сосна звичайна яли на дуб в/ст. вшьха чорна бе-ре- за разом тис.га %
Сосна звичайна - - 0,34 0,28 4,17 4,79 449,22 67,9
Сосна Банкса 0,24 - - - - 0,24 - -
Ялина - - 0,57 - - 0,57 7,60 1,1
Модрина - - - - - - 0,05 -
Разом хвойш: 0,24 - 0,91 0,28 4,17 5,60 456,87 69,0
Дуб звичайний, в/ст. - - - 0,01 - 0,01 145,81 22,1
Дубзвичайний, н/ст. 1,63 1,03 2,23 - - 4,89 - -
Дуб скельний, в/ст. - - - - - - 2,08 0,3
Дуб скельний, н/ст. 0,07 0,06 - - - 0,13 - -
Дуб червоний - - - - - - 1,13 0,2
Граб - - 2,00 - - 2,00 0,25 -
Iншi твердолистяш - - 0,70 - - 0,70 1,81 0,3
Разом твердолистяш 1,70 1,09 4,93 0,01 - 7,73 151,08 22,9
Береза 53,94 1,91 16,64 0,49 - 72,98 27,04 4,1
Осика 2,80 - 3,05 - - 5,85 0,12 -
Вшьха чорна 3,20 0,50 2,50 - - 6,20 25,80 3,9
Iншi м'яколистяш 0,15 - 0,15 - - 0,30 0,37 0,1
Разом м'яколистяш 60,09 2,41 22,34 0,49 - 85,33 53,33 8,1
Всього 62,03 3,50 28,18 0,78 4,17 98,66 661,28 100
142
Ллнвницью дослщження в Укра'лш
Систематичне проведения заходiв по оптимiзацií породного складу ль ciB Житомирщини передбачае в найближчi 5-10 роюв реконструкцда молод-някiв i достигаючих низькопродуктивних малоповнотних розладнаних насад-жень, у тому чи^ й соснових, уражених кореневою губкою. Протягом обороту господарства, в мiру достигання й головно1 рубки похщних деревоста-шв, зруби будуть культивуватись корiнними породами.
Внаслщок проведених робiт на територп лiсового фонду, тдпорядко-ваного державним лiсогосподарським пiдприемствам об'еднання "Житомир-лк" станом на 01.01.2001 р., через 50 ротв площа хвойних насаджень може збшьшитись на 59,93 тис.га, в т.ч. сосни - на 57,24 тис.га, твердолистяних -на 20,45 тис.га, в т.ч. дуба - на 28,77 тис.га.
Оптишзащя складу лiсiв обласп дасть змогу збшьшити запаси найбшьш цiнноí деревини на плошд, де буде здшснено змiну порiд, за раху-нок рiзницi природно1 продуктивностi корiнних та похщних деревосташв [9], у середньому на 30-40 %, а загальш ресурси деревини - на 2-3 %.
Лiтература
1. Артющенко А.Г. 1сторш лiсiв Украши в четвертинному антропогеновому перiодi// Лiсовi ресурси Украши, ix охорона i використання. - Кт'в: Наукова думка, 1973. - С.10-14.
2. Бондарь В.С. Использование и восстановление лесных ресурсов Украины в дооктябрьский период: Автореф. дис.... канд. эконом. наук. - К: УСХА, 1973. - 48 с.
3. Генсирук С.А. Леса Украины. - М.: Лес. пром-сть, 1975. - 280 с.
4. Житомирський держ. обл. архiв. - Фонд 108, опис 1, од. зб. 41.
5. Лковий фонд Украши за станом на 01.10.1927 р. - Харьюв: ЦСУ УРСР, 1929. -
С.1-40.
6. Лки Житомирщини / За ред. В.1. Ткачука. - Житомир: Журфонд, 1997.-128 с.
7. Медведев Л.О., Бузун В.О., Лисенко К.А. Оптимальний склад лiсiв на Житомир-щиш // Вюник с.-г. науки. - 1972. - № 8. - С.69-72.
8. Туркевич И.В., Медведев Л.А. Методика оценки изменения продуктивности лесов под воздействием лесохозяйственных мероприятий: Тез. докладов УкрНИИЛХА по итогам НИР за 1959-1965 гг. - Харьков, 1966. - С. 12-20.
УДК 630.4 В.1. Ткачук, канд. с.-г. наук1; 1.М. Усцький2, канд. с.-г. наук
ГРУНТОВ1 УМОВИ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1, УРАЖЕНИХ КОРЕНЕВОЮ
ГУБКОЮ
Наведеш фiзичнi властивост грунпв у ]шжосередковому простер та в осеред-ках всихання сосни звичайно!. Проведено кореляцшний аналiз мiж деякими фiзични-ми показниками rрунтiв i станом соснових насаджень.
1 генеральний директор ВЛО "Житомирлгс"
2 завщувач лаборатори захисту лiсу Украшського науково-дослiдного шституту лiсового господарства i агролгсомелюраци (УкрНД1ЛГА)
