CC BY
98
10. Миклуш С.1. Моделi таксацшно! будови букових насаджень рiвнинноl частини заходу Укра1ни / С.1. Миклуш, М.М. Бусько, О.Г. Частковський // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 159-163.
11. Мышкис А.Д. Элементы теории математических моделей / А.Д. Мышкис. - М. : Изд-во "КомКнига", 2007. - 192 с.
12. Никитин К.Е. Методы и техника обработки лесоводственной информации / К.Е. Никитин, А.З. Швиденко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 272 с.
13. Парпан В.1. Еколопчна люова комп'ютерна модель Forkome / В.1. Парпан, I. Козак. -1вано-Франювськ : Ц1Т ПНУ, 2006. - 206 с.
14. Самарский А. А. Математическое моделирование. Идеи. Методы. Примеры / А. А. Самарский, А.П. Михайлов. - М. : Изд-во "Физматлит", 2001. - 316 с.
15. Dudzinska M. Model wzrostu wysokosci bukow rosn^cych w drugim pi^trze drzewos-tanow bukowo-sosnowych / M. Dudzinska // Sylwan. - Warszawa : Wyd-wo "Rozwoj SGGW". -2012. - R. 156 (5). - S. 343-348.
16. Dudzinska M. Model wzrostu wysokosci odnowien podokapowych buka / M. Dudzinska // Sylwan. - Warszawa : Wyd-wo "Rozwoj SGGW", 2012. - R. 156 (12). - S. 895-901.
17. Pretzsch H. Modellierung des Waldwachstums / H. Pretzsch. - Berlin : Parey Buchverlag, 2001. - 341 p.
Делеган И.И. Математическое моделирование роста экотипов бука лесного (Fagus sylvatica L.) географических культур в условиях Львовского Расточья
Для исследования сложных объектов, какими являются лесные экосистемы, применяют модели. На современном этапе моделирования хода роста древостоев доминируют именно математические модели процесса роста, которые выражаются через формулы или системы формул. Модель Чапмана-Ричардса (Сhapman-Richards, FJ Richards, 1959) позволяет охватить широкий спектр кривых роста, а коэффициенты функции имеют биологический смысл. Рассчитанное нами математическое выражение изменения высот с возрастом деревьев бука лесного различного происхождения позволяет моделировать апикальный рост различных экотипов географических культур.
Ключевые слова: бук лесной, экотип, географические культуры, моделирование роста.
Delegan I.I. Mathematical modelling of growth ecotypes beech (Fagus sylvatica L.) geographical cultures in Lviv Roztocze
For the study of complex objects, what are the forest ecosystems, use of the model. At the present stage of the growth model is dominated by stands of mathematical models of the growth process, which are expressed in terms of a formula or formulas. Chapman-Richards model (Chapman-Richards, FJ Richards, 1959) can cover a wide range of growth curves, and the coefficients of the functions have biological meaning. We calculated a mathematical expression changes with age, height beech forest trees of different origin can model the apical growth of different ecotypes geographical cultures.
Keywords: beech, ecotype, geographic culture, growth modelling.
УДК 630.5 Проф. В.П. Краснов, д-р с.-г. наук - Житомирський ДТУ;
мол. наук. ствроб. О.В. Жуковський - Полтький фШал УкрНДШГА,
м. Житомир
СТРУКТУРА Л1СОВОГО ФОНДУ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Здшснено розподш л^в регюну дослщжень за кагегорiями земель, типами ль сорослинних умов i групами порщ. Наведено динамжу вкритих люовою рослиншс-тю земель за останш десятирiччя. Проаналiзовано вщповщшсть створених люових культур люорослинним умовам. Вщзначено нерiвномiрнiсть вжово! структури насаджень регюну дослщжень i потенцшш можливост збшьшення рубок головного ко-ристування та об'eмiв люовщновлення.
Ключот слова: люовий фонд, тип люорослинних умов, трофотопи, лiсовi культури.
Вступ. Зпдно з комплексним лiсогосподарським районуванням лiсiв Укра1ни, територiя Житомирського Полiсся вщноситься до центральнопо-лiського лiсогосподарського округу, який характеризуеться переважанням соснових i сосново-дубових лiсiв та необхiднiстю широкого впровадження захисно-водоохоронно-рекрацшно1 системи ведения люового господарства [4, 11]. Аналiз люового фонду певного регюну дае змогу вiдзначити тенденцп у його змшах i намiтити шляхи його покращення, об'ективно оцiнити його ль сорослинний потенщал i виявити невiдповiдностi у системi створення лiсiв та ведент лiсового господарства. Тому подiбнi дослщження е актуальними.
Дослiдження такого напряму регулярно ведуться на Полiському фшат УкрНД1ЛГА. Починаючи з 1970 р., у рiзнi роки це питання вивчали В.О. Бу-зун, Г.Д. Бший, Г.К. Приступа, П.М. М'ястювський, В.М. Турко, В.1. Тка-чук. Вони вивчали стан i структуру лiсiв Житомирсько1 обл. i 11 окремих районiв, шляхи покращення та оптимiзацп створення i вирощування високоп-родуктивних насаджень, вирiшували проблеми породного складу, саштарного стану, вiдповiднiсть порщ типам лiсорослинних умов [1-3, 9, 10, 13-15].
Постановка завдання. Люовий фонд Житомирсько1 обл. становить 1089,5 тис. га, зокрема вкритих люовою рослиннютю земель 989 тис. га. Ос-новним користувачем лiсових ресуршв у Житомирськiй обл. е Держлюагент-ство Укра1ни, а також Мшагрополггики, Мiноборони й iн. (табл. 1).
Табл. 1. Розподт лйс 'гв Жытомырсько! обкшсии за основными .йсокористувшчшми
Шсокористувач Площа лiсiв
тис. га %
Держшсагеш'ство 749,7 68,7
Мiиагрополiтики 312,0 28,6
Мшоборони 14,2 1,3
Iишi користувачi 15,0 1,4
Разом: 1090,9 100
Нашi дослщження проводили шляхом аналiзу люовпорядних матерь алiв [5-8, 12] люогосподарських пiдприемств Держлiсагентства Укра1ни, де зосереджено 68,7 % люових насаджень регюну дослщжень i де ведеться ш-тенсивне багатоцiльове лiсове господарство. У процеш дослiджень здiйснено розподiл та аналiз отриманих матерiалiв за: категорiями земель, типами люо-рослинних умов, групами порiд.
Результати досл1джень. Основна частина вкритих люовою рослиннютю земель вщноситься до експлуатацшних лiсiв (69 %), що вказуе на знач-нi можливостi здiйснення люозагопвельних робiт i проведення наступних ль сокультурних заходiв. Водночас, необхiдно вщзначити значнi площi лiсiв природоохоронного, наукового та юторико-культурного призначення, що потребуе розробки та здiйснення комплексу люогосподарських заходiв, спря-мованих на збереження та природне вщновлення iснуючих люових екосис-тем. За матерiалами останнього люовпорядкуванням вкритi лiсовою рослиннютю землi подiляють на:
• лгси природоохоронного, наукового, 1сторико-культурного призначення -101111,1 га (13 %);
• рекреацiйно-оздоровчi люи - 86468,5 га (12 %);
• захисиi лiси - 48413,4 га (6 %);
• експлуатацшш лiси - 513779,6 га (69 %).
Зiставлення матерiалiв люовпорядкування 2002 i 2008 рр. дае змогу вiдзначити зростання загально1 площi на 1903 га (табл. 2). Лiсовi площi в за-гальному збiльшились вiд 699400 га до 710225,5 га, а вкрип люовою рослин-нiстю площi, навпаки, зменшились вщ 662056 га до 661699,4 га. Невкрип ль совою рослиннютю площi зросли за рахунок незiмкнених культур, зрубiв, згарищ i шших категорiй земель - вiд 37344 га до 48526,1 га.
Нелiсовi землi зменшились в загальному вщ 48470 га до 39546,9 га, переважно за рахунок залюнення i самозаростання. З нелiсових земель зросла тшьки площа болiт на 3900 га. Основною причиною зростання площi болгт е заболочення територiй внаслщок зростання популяцп бобрiв i 1х дiяльностi.
Табл. 2. Розподт зшгшльноИ площ1 лгсового фонду Жытомырського Полгсся за кштегор1ямы земель
Категорiя земель Площа, га
2002 р. 2008 р.
Загальиа площа земель 747870 "49—2,6
1.1. Вкрип лiсо- Разом: 662056 661699,4
вою рослиииiстю - в т.ч. лiсовi культури 291835 295677,1
1.2.1. Незiмкиеиi культури 16838 22634
1.2.2. Лiсовi розсадники 496 619,7
1. Люо- 1.2. Не вкрип 1.2.3. Рвдколюся 10 45,1
вi земт лiсовою 1.2.4. Згарища, загиблi насадження 203 1085,1
рослиииiстю 1.2.5. 3руби 7032 7349
1.2.6. Галявиии, пустирi 1828 4194,7
1.2.7. Лiсовi шляхи, просiки 10937 12598,5
Разом: 37344 48526,1
Всього: 699400 710225,5
2.1.1. Ршля 2523 1163,3
2.1. С/г упддя 2.1.2. Сiиожатi 7009 3483,2
2.1.3. Пасовища 537 206
2.1.4. Багаторiчиi иасаджеиия 93 68
2. Нелi- Разом: 10162 4176
совi 2.2. Води 2887 1138,5
земт 2.3. Болота 23448 27350,4
2.4. Садиби, споруди 2814 1785,9
2.5. Траси 1541 1580,4
2.6. Шски 38 16,5
2.7. !нт землi 7580 2754,7
Всього: 48470 39546,9
Найпоширешшим типом люорослиних умов у регюш дослщжень е во-логий субiр, що займае 152517,3 га або 22 %, вкритих лiсовою рослиннiстю земель (табл. 3). Також достатньо пошириними е свiжi субори, волоп та свiжi сугруди, вiдповiдно вони становлять 116683 га (19 %), 116019,6 га (18 %), 70337,9 га (11 %). Необхiдно вiдзначити, що щ типи лiсорослинних умов е
досить сприятливими для зростання сосни звичайно!, лiсовi насадження яко! у регiонi дослщжень займають значнi площi та характеризуются значною продуктившстю. Решта типiв люорослинних умов трапляються рщше, i ста-новлять менше нiж 10 % кожний.
Табл. 3. Розподл лгсового фонду Житомирського Полсся за типами .исоросиших умов i головною породою
Тип люорослинних умов Порода Площа, га
Сухий б1р сосна звичайна 8320,8
береза повисла 78,4
шт породи 58,7
Разом 8457,9
Св1жий б1р сосна звичайна 46665,9
дуб черешчатий 2,9
береза повисла 1453,7
шш1 породи 45,6
Разом 48168,1
Вологий б1р сосна звичайна 8350,6
береза повисла 1656,4
шш1 породи 6,5
Разом 10013,5
Сирий б1р сосна звичайна 4517,1
береза повисла 938,7
шш1 породи 6
Разом 5461,8
Мокрий б1р сосна звичайна 5304
береза повисла 401,7
шш1 породи 0,5
Разом 5706,2
Св1жий суб1р сосна звичайна 117892
дуб черешчатий 1629,5
береза повисла 6827,4
шш1 породи 334,1
Разом 126683
Вологий суб1р сосна звичайна 120771,6
дуб черешчатий 4477,4
береза повисла 25952,2
шш1 породи 1316,1
Разом 152517,3
Сирий суб1р сосна звичайна 21990,7
дуб черешчатий 92,1
береза повисла 17478
шш1 породи 641,9
Разом 40202,7
Мокрий суб1р сосна звичайна 6361,4
дуб черешчатий 0,4
береза повисла 3963,9
шш1 породи 50,5
Разом 10376,2
Св1жий сугруд сосна звичайна 29561,6
дуб черешчатий 29356,2
береза повисла 6168,5
шт породи 5251,6
Разом 70337,9
Вологий сугруд сосна звичайна 19017,4
дуб черешчатий 55805,7
береза повисла 28847,4
шш1 породи 12349,1
Разом 116019,6
Сирий сугруд сосна звичайна 809,8
дуб черешчатий 743
береза повисла 6995,5
шш1 породи 21307,4
Разом 29855,7
Мокрий сугруд сосна звичайна 147,1
дуб черешчатий 4,1
береза повисла 629,5
шш1 породи 1864,6
Разом 2645,3
Св1жий груд сосна звичайна 143,7
дуб черешчатий 14059,3
береза повисла 965,6
шш1 породи 2706
Разом 17874,6
Вологий груд сосна звичайна 220,3
дуб черешчатий 9122,9
береза повисла 1405,7
шш1 породи 4659,3
Разом 15408,2
Сирий груд дуб черешчатий 23,6
береза повисла 156
шш1 породи 1436,3
Разом 1615,9
Мокрий груд береза повисла 9,3
шш1 породи 51,3
Разом 60,6
Разом по Житомирському ОУЛМГ 661404,5
Найбшьш представленими у регюш е субори, яю займають 329779,2 га (рис. 1), дещо менше сугруди - 218858,5 га, бори - 77807,5 га i груди - 34959,3 га. Поширення трофототв досить нерiномiрне по територп. У пiвнiчних районах бшьше представлено бiдних трофотопiв (борiв, суборiв), а сугруди та груди трапляються рiдко. Зворотна ситуацiя спостерiгаеться в твденних районах, де збiльшуеться частка сугрудiв i грудiв. Трапляються ви-нятки, наприклад у пiвнiчних районах за рахунок близького залягання до по-верхнi гранiтiв утворилися бшьш багатi умови, на яких зростають дубовi де-ревостани.
Рис. 1. Розподл вкритих л^овою рослиншстю земель Житомирського Пол^ся за трофотопами, %
Свiжi та волоп умови зростання е найбiльш поширеними гiгротопами (рис. 2) та найчастше екологiчним вимогам найбшьш поширених лiутворю-вальних порщ регiону. Цi обставини створюють умови для вирощування про-дуктивних люових насаджень сосни звичайно!" та дуба звичайного. У Жито-мирському Полюс лiсовпорядниками не описанi сухi субори, сугруди та груди, що пов'язано з кшматичними умовами репону дослiджень.
Сир1 умови, 44%-
Рис. 2. Розподт вкритих люорослинних земель Житомирського Пол^ся
за гкротопами, %
Люовий фонд Житомирського Полюся постшно змiнюеться (рис. 3). Змiни вщбуваються внаслiдок проведення рубок головного користування, са-нiтарних рубок, створення люових культур, передачi малопродуктивних сiльськогосподарських земель тощо. Розподш вкритих лiсовою рослиншстю земель за деревними породами станом на 1998 i 2008 рр. загалом змшився ду-же мало: площа хвойних насаджень залишилася без змш i становить 60 %, а твердолистяних зменшилась на 1 %. У 1998 р. останш займали - 19,8 %, а в 2008 р. - 18,8 %, тодi як площа м'яколистяних порщ збшьшилась на 1 %, вщ 20,2 % до 21,2 %. Якщо ця тенденцiя збережеться тривалий промiжок часу, то збшьшення площi м'яколистяних порiд за рахунок твердолистяних, негативно вплине на стан люового господарства репону.
Хвойш Твердолистяш М'яколистяш Рис. 3. Динамка розподту вкритих л^овою рослиншстю земель Житомирського Пол^ся за групами nорiд, %
Розподш за групами вжу мае свою особливють, пов'язану iз значною вирубкою лiсiв у 30-50-х роках та з створенням велико! кшькост насаджень у 40-60-х роках минулого столггтя (рис. 4). На сьогодш переважають середньо-вiковi i пристигаючi деревостани, оскшьки !х частка е найбiльшою. Якщо по-рiвняти данi облiку 1998 i 2008 рр., то можна зробити висновки, що молодня-юв у 1998 р. налiчувалось бшьше, нiж тепер; середньовiковi залишились на тому ж рiвнi; а частка пристигаючих, стиглих i перестiйних насаджень зросла.
Молодняки Середньовжов1 Пристигаю1п Стигта1 перестшш Рис. 4. Динамжарозподту вкритих люовою рослиншстю земель Житомирського Полся за групами вжу, %
Розподш вкритих люовою рослиншстю земель за вжом i збшьшення частки середньовжових, пристигаючих i стиглих деревостатв вказуе на по-тенцшт можливостi збiльшення заготiвлi деревини та обсяпв прохiдних рубок i рубок головного користування. Аналiз динамiки заготiвлi лшвщно! деревини за 2000-2008 рр. вказуе, що з часом збшьшуеться кшьюсть заготовлено! деревини (рис. 5). Збшьшення вщбуваеться за рахунок як рубок головного користування, так i рубок формування i оздоровлення люу. Зростання вщбу-лось майже у 1,6 разiв, вiд 1356,3 тис. м3 до 2157,3 тис. м3.
Вiд рубок головного користування найбшьше було заготовлено деревини у 2007 р. - 1306,4 тис. м3, а найменше у 2000 р. - 808,8 тис. м3. Вщ рубок формування i оздоровлення лiсу найбiльше заготовили у 2006 р. -983,4 тис. м3, а найменше у 2000 р. - 547,5 тис. м3.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Рис. 5. Динамжа заготiвлi лiквiдноi деревини за 2000-2008 рр. у державних л^огосподарських тдприемствах Житомирського Полся
Частка рубок формування i оздоровлення люу, в об,емi заготовлено! деревини, становить, залежно вщ року, 40-47 %, що е дещо негативним по-казником. Це показуе, що значна частка деревини вирубуеться, не досягнувши вжу техшчно! стиглость Аналiзуючи плошд, на яких проводять рубки ль су, можна вщзначити, що основну площу займають рубки формування i оздоровлення люу - близько 90 % (рис. 6). Площд рубок головного користування знаходяться у межах 7-11 % вщ !х загально! площi. Найбiльша площа пiд рубками лку була у 2006 р. i становила 55636 га, найменша у 2001 р. -
39461 га. Зростання загально! площi вiдбувалося до 2006 р., а з 2007 р. площi рубок поступово зменшуються.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Рис. 6. ДинамЫа площ рубок за 2000-2008 рр. у державних лшогосподарських тдприемствах Житомирського Полся
Висновки. За останш 10 роюв у лковому фондi Житомирського По-лiсся спостер1гаемо зменшення нелiсових площ завдяки залюненню земель, якi були пiд сшьськогосподарським використанням, та невелике збiльшення площ бол1т, внаслiдок пiдтоплення територiй бобрами.
Вжова структура лiсового фонду Житомирського Полюся е досить не-рiвномiрною, вказуе на потенцiйнi можливостi збшьшення рубок головного користування та подальших об,емiв вiдновлення лiсових насаджень.
Лггература
1. Бузун В. А. Структура лесного фонда и перспективы лесопользования в Житомирской области / В. А. Бузун // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1971. - № 4. - С. 131-133.
2. Бузун В.А. Продуктивность сосновых насаждений в Украинском Полесье / В.А. Бузун // Лесное хозяйство : журнал. - 1980. - № 1. - С. 25-27.
3. Бузун В.О. Система ведення люового господарства у сосновш формаци лшв Полюся Украши / В.О. Бузун // Радюлопя лшв i люове господарство Полюся Украши : зб. наук. праць Полюького фшалу УкрНД1ЛГА. - К. : Вид-во мФiтоцiоцентрм, 2006. - С. 91-97.
4. Генарук С. А. Люи Украши / С.А. Генарук. - Львiв : Вид-во Наук. тов. iм. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. - 496 с.
5. Зведений проект оргатзаци i розвитку люового господарства Житомирського ОУЛМГ. - 1рпшь : Вид-во Укр. лiсовпоряд. пщ-во, 2009. - 300 с.
6. Короткий довщник лiсового фонду Украши. - Iрпiнь : Вид-во Укр. люовпоряд. пiд-во, 2003. - 149 с.
7. Люове господарство Украши. - К. : Вид-во "ЕКО-шформ", 2010. - 64 с.
8. Люове господарство Украши. - К. : Вид-во "ЕКО-шформ", 2011. - 36 с.
9. Мястковский П.Н. К вопросу о ведении лесного хозяйства в осушенных березняках / П.Н. Мястковский, Г.Д. Белый // Лесное хозяйство : журнал. - 1990. - № 11. - С. 21-25.
10. Мястковский П.Н. О подборе древесных пород для создания лесных культур на осушенных землях Украинского Полесья / П.Н. Мястковский // Лесное хозяйство : журнал. -1986. - № 2. - С. 40-43.
11. Поварнщин В.О. Люи Украшського Полюся / В.О. Поварнщин; 1н-т боташки. - К. : Вид-во АН УРСР, 1959. - 208 с.
12. Статистичний щорiчник Житомирсько! обласп. - Житомир : Вид-во Гол. управ. статистики у Житомирськш обласп, 2009. - 491 с.
13. Ткачук В.1. Динамка люових ресурав Житомирсько! обласп / В.1. Ткачук, В.О. Бузун // Проблеми екологи лiсiв i люокористування на Полюс Укра!ни : зб. наук. праць Полюь-ко! ЛНДС. - Житомир : Вид-во "Волинь". - 1999. - Вип. 6. - С. 151-157.
14. Ткачук В.1. Проблеми вирощування сосни звичайно! на Правобережному Полюа / В.1. Ткачук. - Житомир : Вид-во "Волинь". - 2004. - 464 с.
15. Турко В.М. Мошторинг люу на Житомирщиш / В.М. Турко // Проблеми екологл ль ав i лiсокористування на Полюс Укра!ни : зб. наук. праць Полюько! АЛНДС. - Житомир, 1996 - Вип 3 - С 72-74
Краснов В.П., Жуковский О.В. Структура лесного фонда Житомирского Полесья
Осуществлено распределение лесов региона исследований по категориям земель, типам лесорастительных условий и группам пород. Приведена динамика покрытых лесной растительностью земель за последние десятилетия. Проанализировано соответствие созданных лесных культур условиям произрастания. Отмечены неравномерность возрастной структуры насаждений региона исследований и потенциальные возможности увеличения рубок главного пользования и объемов лесовосстанов-ления.
Ключевые слова: лесной фонд, тип лесорастительных условий, трофотопы, лесные культуры.
Krasnov V.P., Zhukovskiy O.V. The structure of the forest fund of Zhytomyr Polissya
The distribution of forest area by the categories of land, types of growing conditions and groups of species done. The dynamics of land covered with forest vegetation over the past decade presented. The correspondence of established forest plantations growing conditions analyzed. The uneven in age structure of plantations in the region and the potential for research to increase felling volumes and reforestation noted.
Keywords: forest fund, the type of site condition, trophotopes, forest cultures.
УДК 581.526.42 Доц. У.В. Легета, канд. бюл. наук -
Чертвецький НУ м Юрш Федьковича
ОЦ1НКА ДЕРЕВОСТАНУ Л1СОВО1 ЕКОСИСТЕМИ З ВИКОРИСТАННЯМ МОДАЛЬНИХ ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ (НА ПРИКЛАД1 Л1СОКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА "КРАСИЛ1ВЛ1С")
Ефективне ведення люового господарства на засадах сталого розвитку потре-буе вивчення особливостей процешв росту та формування деревосташв. Тага знання дають змогу детальшше шзнати динамiчнi процеси, що вщбуваються у деревостанах головних лiсотвiрних порщ рiзних люорослинних зон та продуктивности
Ключовг слова: деревостан, модальш екосистеми, боштет.
Зважаючи на юнування проблеми енергетичноï та екологiчноï стабшь-ност регюшв Украши, на особливу увагу у виршенш питань еколого-енер-гетичноï безпеки Украшського Полюся заслуговують люи м'яколистяних порщ. Швидкорослiсть, господарська цiннiсть деревини, висока продуктивнють депонування вуглецю та киснепродуктивнють, значний енергетичний потен-цiал цих порщ спонукае до глибокого вивчення природи формування чистих модальних деревосташв [4]. Для розв'язання цих задач актуальною е проблема теоретичного обгрунтування та практичноï реалiзацiï моделювання росту деревосташв. Розроблеш математичнi моделi та iншi таксацiйнi нормативи слугують основою для оцiнки актуалiзацiï та прогнозу росту штучних ялино-вих люосташв Карпат.
Мета досл1дження - оцшка росту модальних деревостанiв основних люоутворювальних порiд Красилiвського лiсництва.
Об'ект досл1дження - процеси росту люових насаджень, предмет дос-лiджень - динамжа таксацiйних показникiв штучних люоутворювальних по-
