CC BY
47
10. Мамонов Н.И. Хранение семян основных лесообразующих пород / Н.И. Мамонов, Р.Ф. Погорелова, А.С. Спахова. - М. : Агропромиздат, 1986. - 78 с.
11. Патолопя дiбров / А.Ф. Гойчук, М.1. Гордieнко, А.1. Макарчук, Д. А. Гойчук. - К. : Вид-во ННЦ1АЕ, 2004. - 470 с.
12. Ellis M.B. More Dematiaceous Hyphomycetes. - UK : CAB International, 2001. - 507 p.
13. Fassatiova O. Plisne a vlaknite houby v technicke mikrobiologii. - Praha : SNTL, 1979. -
237 p.
Волощук Н.М., Билоус В.М. Микобиота желудей Quercus robur L. Киевского Полесья
Изучен видовой состав микобиоты желудей Q. robur Киевского Полесья в процессе микологического анализа 680 образцов. Образцами служили желуди, собранные из деревьев в период вегетации и отобранные в процессе хранения разными способами. Определен коэффициент заселения и частота встречаемости микромицетов. Показано, что на желудях, сорванных с деревьев в период вегетации, обнаружен 41 вид из 27 родов, тогда как во время хранения идентифицированы 24 вида из 9 родов. Наибольшим видовым составом характеризовалась микобиота желудей, которые находились под модельными деревьями.
Ключевые слова: микобиота, желуди, Qercus robur, хранение.
Voloschuk N.M., Bilous V.M. Mycobiota of Quercus robur L. acorns from Kyiv Polissya
Mycobiota species structure was studied during mycological analysis of 680 samples of Q. robur acorns from Kyiv Polissya. Samples of acorns were collected during vegetation period and storage. Fungal colonization coefficient and frequency of occurrence were determined. Forty-one species of 27 genera were identified on acorns during vegetation period and 24 species of nine genera - within their storage. The largest variety of micromyce-tes species was isolated from acorns over wintering under model trees.
Keywords: a mycobiota, the acorns, Qercus robur, a storage.
УДК 630*5 Мол. наук. спшроб. О.В. Жуковський;
мол. наук. спЫроб. О.В. Зборовська -Полтький флал УкрНДШГА м. Г.М. Висоцького, м. Житомир
СТРУКТУРА СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано матерiали безперервного облжу люового фонду Житомирсько-го Полюся за 2009 р. Здшснено розподш соснових насаджень за: групами вжу, складом насаджень, типами люорослинних умов, повнотою, запасом, класами боштету. Вщзначено вирiвнювання вжово! структури соснових насаджень, а також шляхи можливого покращення стану та збшьшення продуктивной деревосташв сосни зви-чайно!.
Ключовг слова: люовий фонд, сосжга насадження, люистють, продуктившсть, склад, група вжу, тип люорослинних умов, повнота, клас боштету, запас.
Вступ. Рацюнальне природокористування передушм залежить вщ ш-формацп щодо природних люосировинних ресуршв у конкретних регюнах, а також мае науково обгрунтоваш режими !х використання. Сучасш уявлення про будову 1 розвиток лю1в та сучасш технологи дають змогу, з одного боку, шдвищувати продуктившсть деревосташв 1 отримувати значний прибуток, а з шшого - забезпечувати збереження бюлопчного р1зномашття люових бь оценоз1в, збер1гати !х стшюсть до численних хвороб, шюдниюв 1 антропоген-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
них чинниюв. Саме аналiз структури лiсового фонду дае змогу сформулюва-ти основш напрями ведення лiсового господарства, що забезпечать тдви-щення продуктивност насаджень i збереження рослинного та тваринного рiз-номанiття.
Вивченням стану та продуктивност лiсiв у Житомирському Полюш займались численнi дослiдники. Продуктивнiсть природних соснових лiсiв Полiсся Укра!ни дослщжували Д.Д. Лавриненко i В.В Стопкань (1958-1962), а мшаш й чист сосняки вивчав Б.М. Дзядевич (1971-1974). В.О. Бузун (1970-2005) вивчав структуру i динашку соснового фонду Житомирсько! об-ласта, розробляв науковi основи тдвищення продуктивностi цих лiсiв. Знач-ну увагу придiляе проблемному вирощуванню високопродуктивних соснових лiсiв В.1. Ткачук (1997-2005), у сво!х дослiдженнях вш порушуе питання ль систостi, породного складу, стану, структури i динамжи соснових насаджень [1-3, 5, 8-10].
Об'екти 1 методика досл1джень. Житомирська область вщноситься до територiй iз значним лiсовим фондом - 1089,5 тис. га. Вкрита люовою рослиннютю площа становить 989 тис. га, значну частку яко! займають хвойш породи [4]. Фактична лiсистiсть Житомирсько! област становить 33 % за даними люовпорядкування 2008 р., а за статистичними даними Держком-люгоспу Укра!ни за 2010 р. - 33,1 % [6]. Оптимальною люистють Житомирсько! област за рiзними джерелами повинна бути 36-37 % [6, 7].
У процеш дослщжень здiйснено розподiл соснових насаджень i аналiз результатiв розподiлу за: групами вжу; складом насаджень; типами люорос-линних умов; повнотою; класами боштету.
Результати досл1джень. У регiонi дослщжень поширенi чистi та мшат, з переважанням сосни звичайно!, насадження. Чиста сосновi насадження становлять 71 % вщ !х загально! площi i мають запас 78910,67 тис. м3, тодi як мiшанi - 29 % i мають запас 21116,63 тис. м3 (табл. 1). Таким чином, перева-жають сосновi монокультури. Це пояснюють двома обставинами: наявнютю значних площ бщних пiщаних rрунтiв, а також тим, що протягом певного часу в люовщновленш надавали перевагу саме чистим сосновим культурам. Ос-танне, водночас, пояснюють тим, що чист сосновi деревостани е бiльш про-дуктивними, нiж мiшанi, потребують меншо! квалiфiкацi! i уваги спецiалiстiв. Частковим поясненням цього положення (без аналiзу вжово! структури чис-тих i мiшаних соснових насаджень) може бути середнш запас деревини на 1 га. Вш становить для чистих деревосташв сосни 295,0 м3/га, а для мшаних -194,1 м3/га. Супутнiми породами сосни е береза повисла та дуб черешковий.
Табл. 1. Розподт соснових насаджень Житомирського По.исся за складом
Склад деревостану Площа, га Сумарний запас, тис. м3
Чиста насадження 267505,2 78910,67
Змшаш насадження 108779,5 21116,63
Разом 376284,7 100027,3
Матерiали розподшу соснових насаджень за групами в^ демонстру-ють, що середньовiковi насадження займають близько 45 % !х площ i становлять 169724,3 га (табл. 2 i рис. 1); молодняки вкривають 21 % площ i станов-
лять 79862,6 га; пристигаючi сосняки - 22 % (83519,7 га); стигш насадження зростають на площi 41783,8 га i становлять вiд загально! площi 11 %. Цей роз-подш вказуе на значну нерiвномiрнiсть представленост рiзних вiкових груп у загальнш структурi соснових насаджень: найменшу частку становлять перес-тiйнi насадження (1394,3 га), а найбшьшу - середньовiковi (169724,3 га). Ви-явлений розподш пояснюеться значними обсягами суцiльних рубок до, у перь од i пiсля Друго! свггово! вiйни, а також значним обсягом створених лiсових культур (саме монокультур сосни звичайно!) у 60-х та 70-х роюв минулого столiття. Середнiй вiк соснового насадження становить 58 роюв.
Табл. 2. Розподт соснових насаджень Житомирського Пол'ьсся за групами вшу
Група вшу Площа, га Сумарний запас, тис. м3
Молодняки 79862,6 7352,8
Середньов1ков1 169724,3 49455,62
Пристигаюч1 83519,7 29488,38
Стигл1 41783,8 13410,22
Перестшт 1394,3 320,28
Разом 376284,7 100027,3
Тип лшорослинних умов Площа, га Сумарний запас, тис. м3
А1 9538,5 1360,52
А2 48899,8 11895,12
Аэ 9202,6 1954,40
А4 4678,8 732,41
Аз 5334,7 539,96
В1 198,1 44,08
В2 114889,8 34698,07
В3 115392,6 30297,13
В4 19223,9 4071,30
В5 5041,1 641,18
С2 26429,2 49888,21
С3 16165,7 4683,96
Рис. 1. Розподт соснових насаджень за групами вжу
Середнш запас молодняюв становить 92 м3, середньовшових - 291 м3, пристигаючих - 353 м3, стиглих - 320 м3 i перестiйних - 229 м3. Середнiй запас соснових насаджень становить 265 м3. Також варто вщзначити, що серед-нiй запас стиглих насаджень менший, нiж у пристигаючих. Тому у пристигаючих насадженнях здшснюються досить штенсивш рубки догляду, яю приз-водять до зниження запасу деревини в наступному вжовому перюдь
Табл. 3. Розподт соснових насаджень Житомирського ОУЛМГ _за типами лшорослинних умов
Сумарний запас, тис. м3
Тип лшорослинних умов
Площа, га
А,
9538,5
1360,52
А2
48899 8
11895.12
А3
9202,6
1954,40
А4
4678,8
732,41
А5
5334,7
539,96
198,1
44,08
114889,8
34698,07
В3
115392,6
30297,13
19223,9
4071,30
5041,1 26429,2 16165 7
641,18 49888,21 4683 96
В
В
2
В
Л
В
5
С
9
С
1.
С4 675,5 120,55
Сз 275,3 42,57
Б2 134,3 49,80
Вэ 204,3 75,23
Б4 0,5 0,02
Разом 376284,7 100027,30
Сосновi насадження зростають у рiзних типах люорослинних умов (табл. 3), що пояснюють значною пластичнiстю сосни звичайно! до еколопч-них умов зростання. Найбшьша частка площ соснових насаджень знаходить-ся у свiжих суборах, де сосна завжди е корiнною породою. Частка свiжих, во-логих i сирих грудiв становить лише 0,1 % загально! площi лiсового фонду. У грудах сосна звичайна не створюе продуктивш деревостани i тому и насадження потрiбно замшити на деревостани дуба звичайного та вшьхи чорно! (у перезволожених мюцях).
Сосновi насадження за трофотопами подшено таким чином (рис. 2):
• бори (А) - 77654,4 га (20,6 %);
• субори (В) - 254745,5 га (67,7 %);
• сугруди (С) - 43545,7 га (11,6 %);
• груди (Б) - 339,1 га (0,1 %).
Рис. 2. Дiаграмарозподту соснових насаджень за трофотопами
Сосна звичайна досить вибаглива до вологост грунту, хоча й зростае у рiзних пгротопах, у яких створюе досить вщмшт мiж собою за продуктив-нiстю насадження (рис. 3). Сосновi насадження поширенi у таких пгротопах:
• сухий (1) - 9736,6 га (3 %);
• свiжий (2) - 190353,1 га (50 %);
• вологий (3) - 140965,2 га (37 %);
• сирий (4) - 24578,7 (7 %);
• мокрий (5) - 10651,1 (3 %).
Рис. 3. Дiаграмарозподту соснових насаджень за волог^тю грунту
Найбiльшi плошд соснових насаджень поширенi у свiжих умовах зростання (190353,1 га), а найменшi - у сухих (9736,6 га) i мокрих (10651,1 га). Оскшьки оптимальнi умови для зростання сосни звичайно! виникають у свi-
жих i вологих пгротопах, а вони переважають у структурi розподiлу за типами люорослинних умов, iснують значш потенцiйнi умови для створення та вирощування високопродуктивних соснових деревостанiв.
Повнота соснових насаджень коливаегься вiд 0,3 до 1,2 (табл. 4). Це свщчить про те, що трапляються як рiдколiсся, так i складш за формою дере-востани. Першi мають невеликi запаси деревини, але ростуть в умовах, в яких iншi породи не виживають, i виконують певнi екологiчнi функцп. Iншi наса-дження мають великий запас, який перевищуе середнi показники в декшька раз i е джерелом високояюсно! деревини. Найпоширенiшою повнотою соснових насаджень е 0,7 i 0,8, що становить 76 %. Середня повнота становить 0,77.
Табл. 4. Розподт соснових насаджень Житомирського Потсся за повнотою
Повнота Площа, га Сумарний запас, тис. м3
0,3 369,9 54,15
0,4 1988,2 311,81
0,5 10980,4 2514,49
0,6 44853,3 12054,40
0,7 139280,1 36082,79
0,8 146868,3 40060,15
0,9 30431,1 8547,03
1,0 1508,3 399,73
1,1 3,8 1,95
1,2 1,3 0,80
Разом 376284,7 100027,3
Спостер^аються значш коливання класу боштету насаджень вщ Iй до Уь (табл. 5), що пояснюють 1х зростанням у рiзних типах лiсорослинних умов. Найпоширешшими класами бонiтету е 1а, I i II, що займають 85 %> вiд усiх насаджень. Середнш клас бонiтету - 1,4. Насадженням 1а, I i II властивий високий сумарний запас деревини. Середнш запас Iй класу бонiтету становить 383 м /га, I класу боштету - 287 м /га, V класу боштету - 96 м 3/га, V класу боштету - 63 м3/га. Площа, яка зайнята сосновими насадженнями з класами боштепв IV, V, V i е невеликою i становить 19369,6 га.
Табл. 5. Розподл соснових насаджень Житомирського Потсся за класами боштету
Клас боштету Площа, га Сумарний запас, тис. м
Iй 23,7 9,09
Iе 330,4 112,25
Г 6476,2 2351,44
Г 56255,7 19927,85
I 165122,7 47333,33
II 99098,8 23257,25
III 29607,6 4907,18
IV 11070 1347,93
V 5266,1 503,22
Va 2974,2 274,02
V" 59,3 3,74
Разом 376284,7 100027,30
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
Висновки. Спостер^аеться HepÎBHOMÎpHÎCTb BiKOBOÏ структури соснових насаджень, що вiдповiдних дiй щодо корегування об'ем1в рубок головного користування протягом тривалого перюду.
Наявшсть значноï кiлькостi низькоповнотних насаджень сосни зви-чайноï вказуе на необхщшсть здiйснення комплексу заходiв щодо ïx ре-конструкцiï або iншиx люогосподарських заxодiв.
З метою пiдвищення продуктивной лiсовиx земель необxiдно замши-ти сосновi насадження, якi зростають у грудах, на дубовi та вiльxовi (у перез-воложених мiсцяx) деревостани.
Л1тература
1. Бузун В. А. Прогноз динамики лесного фонда в Полесье УССР / В. А. Бузун // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". -1972. - № 30. - С. 18-23.
2. Бузун В.А. Структура лесного фонда и перспективы лесопользования в Житомирской области / В.А. Бузун // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1971. - № 4. - С. 131-133.
3. Дзядевич Б.М. Продуктившсть сосново-березових i чистих соснових насаджень / Б.М. Дзядевич // Сшьськогосподарська шформащя. - 1974. - № 5. - С. 49-50.
4. Зведений проект оргашзаци i розвитку люового господарства Житомирського ОУЛМГ. - 1ртнь : Вид-во Укр. люовпоряд. тдпри-во, 2009. - 300 с.
5. Лавриненко Д.Д. Науковi основи шдвищення продуктивной лгав Полюся Укра'н-сько'' РСР / Д.Д. Лавриненко, В.В. Стопкань. - К. : Вид-во УСГА, 1960. - 196 с.
6. Люове господарство Украши. - К. : Вид-во ЕКО-шформ, 2010. - 64 с.
7. Люове господарство Украши. - К. : Вид-во ЕКО-шформ, 2011. - 36 с.
8. Ткачук В.1. Проблеми вирощування сосни звичайно' на Правобережному Полюсг -Житомир : Вид-во "Волинь", 2004. - 464 с.
9. Ткачук В.1. Динамжа i шляхи оптишзаци породного складу лгав Центрального Полюся Украши / В.1. Ткачук, В.О. Бузун // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 139-143.
10. Ткачук В.1. Структура, склад i продуктившсть лгав Житомирсько' обласп / В.1. Ткачук, В.О. Бузун / Житомирщина ^зь призму стсшть : матер. Всеукр. наук. юторико-краезн. конф. - Житомир, 1997. - С. 168-171.
Жуковский О.В., Зборовская О.В. Структура сосновых насаждений Житомирского Полесья
Проанализированы материалы непрерывного учета лесного фонда Житомирского Полесья за 2009 г. Осуществлено распределение сосновых насаждений по: группам возраста, составу насаждений, типам лесорастительных условий, полноте, запасу, классам бонитета. Отмечено выравнивание возрастной структуры сосновых насаждений, а также пути возможного улучшения состояния и увеличения продуктивности древостоев сосны обыкновенной.
Ключевые слова: лесной фонд, сосновые насаждения, лесистость, производительность, состав, группа возраста, тип лесорастительных условий, полнота, класс бонитета, запас.
Zhukovsky O.V., Zborovska O.V. The structure of pine plantations in Zhytomyr Polissya
The materials of continuous forest inventory of Zhytomyr Polissya in 2009 are anali-zed. The distribution of pine plantations is performed by the following creterias: age groups, the composition of plantation, the types of site conditions, a completeness, a reserve, the growth classes. The alignment of the age structure of pine plantations, as well as possible ways of improvement and increasing of productivity of pine stands are performed.
Keywords: forest reserve, pine plantations, a woodlinest, a productivity, a composition, a group of age, the type of site condition, a completeness, a growth class, a reserve.
