CC BY
18
Krilov Ya.I. The Technology of Afforestation on Slop Lands by Container Sowing of Common Oak
The results of technology for developing experimental plantations with common oak on eroded ravine-beam land with sowing oak containers are observed. Growth of oak seedlings, sown in central plots, was estimated to be 37.3 % higher than at the height of the peripheral seedlings, due to the phenomenon of self-goad. The application of the developed technology of sowing oak container to create protective forest plantations in the ravine slopes and ravines showed good survival rate of growth and oak stairs compared with conventional technologies creating forest cultures.
Keywords: afforestation, erosion plantations, oak, sowing, acorns, container, growth, gully-ravine slopes.
УДК 630 *232.22 Астр. Ю.М. Муыенко1 - Житомирський
наЦональний агроекологiчний ушверситет
ПОШИРЕННЯ ТА ПРОДУКТИВШСТЬ СОСНИ ВЕЙМУТОВО1 (РМШ STROBUS В УКРАШ1
Опрацьовано та проан^зовано повидшьну таксацшну базу даних Украшського державного проектного люовпорядного виробничого об'еднання ВО "Укрдержлюпро-ект". Дослщжено загальний стан поширення та продуктившсть сосни веймутово! (Ртпя яЬтоЪпя Ь.) в Укрщш. Встановлено, що в Укра'лш насадження, де сосна веймутова е па-нiвною породою, займають площу 165,6 га, а деревостани, де вона е другорядною породою, поширеш на площi 2542,0 га. Наведено розподш насаджень сосни веймутово! за походженням, повнотою, бонiтетом, вжовими трупами та типами люорослинних умов. Встановлено, що сосна веймутова е перспективным видом для штродукци в бшьшост регiонiв Украши.
Ключовi слова: сосна веймутова, боштет, повнота, клас вшу, тип люорослинних умов, походження, бюлопчна продуктивнiсть.
Вступ. На сьогоднi нагально постало питання пiдвищення продуктивной лiсових ресурсiв Укра1'ни. Одним iз способiв пiдвищення продуктивност! деревосташв е використання iнтродуцента у лiсових культурах. Штучш насадження за учасп таких порiд почали створювати сотш рокiв тому. Цi деревостани мають рiзну бiологiчну стiйкiсть, продуктившсть i вихiд цiнних сортиментт Актуальнiсть нашого дослiдження полягае у визначенш шлях1в рацiонального використання iнтродуцентiв у лкових культурах Укра1'ни з метою шдвищення загально! бiологiчноí продуктивностi та стшкосп лiсових ценозiв.
Однiею з перспективних швидкорослих хвойних порiд, усшшно штроду-кованих в Украíнi, е сосна веймутова (Ртш МгоЪт Ь.) [2, 3]. На цей час насадження сосни веймутово! е ефективним об'ектом для дослщження, оскшьки к-нують дшянки штучних насаджень вiком понад 100 ротв [4] (в 1вано-Фран-твськш обл. - понад 200 рок1в). Багато дослiдникiв зазначали доцiльнiсть та перспективнкть впровадження сосни веймутово! у лiсовi насадження Укра'ни [2-5]. Для подальшого успiшного впровадження сосни веймутово! у лiси Украши важливими е дослiдження поширення породи у лкових насадженнях держа-ви, аналiз 11 лiсiвничо-таксацiйних характеристик.
1 Наук. кергвник: доц. 1.Д. 1ванюк, канд. с.-г. наук
Об'ект дослщження - процес формування деревосташв за участю штроду-кованого в УкраМ швшчноамериканського виду роду Ртш Ь. - Ртш МтоЪш Ь.
Та методика дослвдження. Для ощнювання сучасного поширення сосни веймутово! у насадженнях Укра!ни використано статистичний метод досль дження. Опрацьовано та проанал1зовано повидшьну таксащйну базу даних ВО " Укрдержлкпроект".
Результати досл1дження. В Укра!ш насадження, де сосна веймутова е пашвною породою, займають на площу 165,6 га, а запас стовбурово! деревини в них становить 36,22 тис. м3, таю насадження поширеш в 15 областях Укра!ни, найбшьше насаджень зосереджено в Кшвськш (близько 30 %), 1вано-Фран-твськш (близько 12 %), Льв1вськш (близько 11 %) та Сумськш обл. (близько 10 %). В шших областях насадження сосни веймутово!' не займають значних площ АР "Крим" (2,5 %), Вшницька (4,9 %), Волинська (1,6 %), Житомирська (2,9 %), Закарпатська (5,3 %), Ршненська (1,3 %), Терношльська (7,6 %), Хмель-ницька (1,6 %), Черкаська (1,4 %), Чершвецька (4,6 %), Черншвська (2,9 %) (табл. 1).
Табл. 1. Поширення насаджень з переважанням сосни веймутовог (Ртш strobus Ь.) в УкраШ
Область Площа, га Площа, % Запас стовбурово! деревини, тис. м3
АР Крим 4,2 2,5 0,00
Вшницька 8,1 4,9 2,76
Волинська 2,8 1,6 0,74
Житомирська 4,8 2,9 1,91
Закарпатська 8,8 5,3 2,54
1вано-Франювська 21,5 12,3 2,74
Ктвська 49,6 29,9 7,68
Львiвська 19,1 11,5 5,38
Рiвненська 2,2 1,3 0,62
Сумська 16,5 10,0 2,89
Тернопiльська 12,6 7,6 2,62
Хмельницька 2,7 1,6 0,73
Черкаська 2,3 1,4 1,16
Чершвецька 7,6 4,6 2,88
Чернiгiвська 4,8 2,9 1,57
Всього: 165,6 100 36,22
Насадження, де сосна веймутова е другорядною породою, поширеш на плошд 2542,0 га. Таю деревостани трапляються у 21 обласп нашо! кра!ни, найбшьше насаджень створено у Льв1вськш (близько 40 %) та 1вано-Франк1всь-кш (близько 11 %) обл. В1д 5 до 10 % плошд насаджень за участ1 сосни веймутово!' зосереджено в Закарпатськш, Кшвськш, Р1вненськш, Сумськш та Терно-шльськш обл. В1д 1 до 5 % насаджень з часткою у склад1 сосни веймутово! зосереджено у Волинськш, Вшницькш, Житомирськш, Харювськш, Черкаськш, Чершвецькш та Черншвськш обл. Також у незначнш юлькосп (до 1 %) насадження з часткою сосни веймутово! трапляються в АР "Крим", Донецькш, Юро-воградськш, Микола!вськш, Одеськш, Полтавськш та Хмельницькш обл.
Отже, можемо зробити висновок, що грунтово-киматичш умови вах ре-гiонiв Украши сприятливi для вирощування насаджень за учасп у складi сосни веймутово!' (табл. 2).
Табл. 2. Поширення насаджень за участ1 сосни веймутово'1 (Рти$ strobus Ь.) в Украгт
№ з/п Область Площа, га % № з/п Область Площа, га %
1 АР Крим 5,3 0,2 12 Одеська 4,1 0,2
2 Вшницька 60,8 2,4 13 Полтавська 5,8 0,2
3 Волинська 28,4 1,1 14 Рiвненська 225,9 8,9
4 Донецька 10,3 0,4 15 Сумська 129,5 5,1
5 Житомирська 42,5 1,7 16 Терношльська 176,4 6,9
6 Закарпатська 147,4 5,8 17 Харювська 90,7 3,6
7 1вано-Франювська 272,2 10,7 18 Хмельницька 18,3 0,7
8 Кшвська 206,7 8,1 19 Черкаська 24,9 1,0
9 Юровоградська 10,7 0,4 20 Чершвецька 39,3 1,5
10 Львiвська 1002,7 39,4 21 Чершпвська 38,4 1,5
11 Миколатвська 1,7 0,1 - - - -
Разом 2542,0 100,0
В Укра'М насадження сосни веймутово'! мають насшневе штучне похо-дження (137,1 га, майже 83 %). Лише площу 19,7 га займають насадження природного насшневого походження (особисто обстежена дшянка площею 3,2 га в ДП "Малинське ЛГ"). Наявшсть таких площ свiдчить про повну аклiматизацiю сосни веймутово'! у люових насадженнях краши. Осшльки порода мае високу декоративну цiннiсть та стшюсть до загазованостi повiтря, 11 часто використо-вують в озелененнi мют та ст, у парках i дендрологiчних садах Укра'1'ни (5,1 га). Оскшьки сосна веймутова доволi швидкорослий вид, то вона е перспективною деревною породою для плантацшного люовирощування, однак такi дтянки на-явш всього на площi 3,7 га (рис. 1).
137,1 га
□ Дендролопчш сади □ Л1сов1 культури И Насадження природного
///
V//
/У// походження ■ Плантацп
5,1 га /у/ 19,7 га
V//,
Рис. 1. РозподЫ насаджень сосни веймутовог за категорiями дтянок, га
Розподт насаджень сосни веймутово!' за вковими групами вказуе, що в Укра'М переважають за площею молодняки II групи вку та середньовiковi (31,4 % та 32,1 % вщповщно). Дещо меншу площу займають пристигаючi та стига насадження (12,7 % та 20,5 % вщповщно). Насадження молоднякiв I групи вку займають площу 3,2 % (табл. 3). Отже, культивування сосни веймутово'1 в Укра'М тривае значний час, однак в останш десятирiччя дещо зменшилось.
Найбт^ запаси стовбурово!' деревини сосни веймутово! наявш у се-редньовiкових та стиглих насадженнях (вiдповiдно 37,5 % та 30,3 %). Дещо меншi запаси стовбурно! деревини зосереджено у пристигаючш групi вiку та
молодняках II групи вiку (близько 17 % та 15 % вщповщно). У зв'язку з малим вiком та незначною площею, у молодняках I групи запас стовбурно'1* деревини становить менше 0,5 %.
Табл. 3. Розподт насаджень сосни веймутово' (Ртж вггоЪив Ь.) за групами в1ку
Група вку Площа Запас стовбурово'1 деревини
га % тис. м3 %
Молодняки I класу 5,0 3,2 0,15 0,4
Молодняки II класу 49,2 31,4 5,38 14,9
Середньовiковi 50,4 32,1 13,60 37,5
Пристигаючi 20,0 12,8 6,12 16,9
Стигм 32,2 20,5 10,96 30,3
Всього 156,8 100,0 36,22 100,0
Найсприятлившими для культивування насаджень сосни веймутово'1 е багатi типи люорослинних умов - свiжi та волоп груди [3, 5]. В Укра'М найбiльшi площi насаджень сосни веймутово'1 зосередженi в умовах С2 (32 %) та С3 (23,5 %). Дещо меншi площi насаджень дано'1* деревно'1* породи створено в умовах D2 (14,4 %) i D3 (12,2 %). Також виявленi площi сосни веймутово'1 в умовах В1 (0,8 %), В2 (12,1 %), В3 (3,7 %) та Dl (1,1 %). (рис. 2). На основi наведе-них даних можна зробити висновок, що сосна веймутова е мезотрофною дерев-ною породою, що робить '11 доступною для культивування лшвниками Укра**ни.
Рис. 2. Розподт насаджень сосни веймутово' (Ртив вКоЪт Ь.) за типами л1сорослинних умов, га
Найбтьшу площу займають насадження сосни веймутово!* I класу бонь тету (51,4 %), дещо менше насаджень зростають за II (17,6 %), Iй (12,4 %) та Ib (9,5 %) класами бонiтету, незначна кшьюсть деревостанiв мають III (6,1 %) та IV (3,0 %) класи бонiтету (табл. 4).
Табл. 4. Розподт насаджень сосни веймутово'1 (Ртив вггоЪив Ь.) за класами боттету
Клас боштету
Площа
га
%
Запас
3
тис. м
т
15,8
9,5
5,84
20,5
124
7,08
85,2
51,4
17,5
29 1
17 6
4 14
ТТТ
10 1
6 1
1 07
ТУ
4,9
3,0
0,59
Всього
165 6
100 0
36 22
Т
т
Сосна веймутова в природному ареалi е високопродуктивним швидко-рослим деревним видом, тому значш площi насаджень з високим бонiтетом, створених в Украíнi, найкраще доводить успiшнiсть iнтродукцií цього виду.
Табл. 5. Розповсюдження та продуктившсть насаджень сосни веймутовог за типами лкорослиннихумов в Украгш
1ндекс типiв Клас Площа, Запас стовбурово!'
лiсорослинних умов боштету га деревини, тис. м
В1 III 1,4 0,27
I 12,9 2,78
В2 II 1,6 0,14
III 0,6 0,10
IV 4,9 0,59
Разом 20,0 3,61
Вз I 5,7 2,05
II 0,5 0,19
Разом 6,2 2,24
Iе 1,7 0,57
Г 2,2 0,82
С2 I 26 0,82
II 18,5 2,08
III 4,7 0,15
Разом 53,1 8,99
I0 10,9 3,70
Г 6,2 1,81
Сз I 19,2 3,34
II 1,8 0,14
III 0,9
Разом 39,6 8,99
Б1 III 1,9 0,44
I0 1,5 0,55
Г 5,9 2,34
Б2 I 10,2 1,62
II 5,6 1,33
III 0,3 0,11
Разом 23,8 5,95
I0 1,7 1,02
Б3 Г 6,2 2,11
I 11,2 2,34
II 1,1 0,26
Разом 20,2 5,73
Усього 165,6 36,22
Наведеш в табл. 5 даш дають змогу прослвдкувати вплив типу лкорос-линних умов на бонiтет деревного виду та запаси стовбурно1 деревини. Так, найбiльшу площу насаджень вищих класiв бонiтету встановлено в умовах свь жого та вологого сугруду, дещо меншу - в умовах вологого та свiжого груду. Така ситуацiя зумовлена, насамперед, переважанням насаджень сосни веймуто-во1 саме у вологих типах лiсорослинних умов. У свiжих i вологих суборах наса-
джень створено значно менше, хоча в умовах В2 та В3 теж юнують високобот-тетш деревостани.
За повнотою деревосташв розподш такий: найбшьшу площу займають середньоповнотш (42,5 %) насадження сосни веймутово'1, також е значш площ1 високоповнотних насаджень (36,6 %). На незначних площах зосереджет низь-коповнотш деревостани (13,9 %) та рщколюся (7,0 %) (рис. 3).
Висновки. Сосну веймутову доцшьно вводити у насадження Укра1ни з метою тдвищення продуктивной л1с1в. Швидкий рют, накопичення значних запаяв деревини за вщносно коротю термши у чистих 1 мшаних насадженнях, ви-сока бюлопчна стшкють роблять сосну веймутову перспективним деревним видом для люовирощування. А невибагливкть до титв лшорослинних умов та природное' зони робить 11 доступною для вирощування у будь-якому регюш Укра'1'ни.
1. Свириденко В.С. Лгавництво : пiдручник / В.С. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Киричок; за ред. В.С. Свириденко. - К. : Вид-во "Арктей", 2005. - 544 с.
2. Беляев А. Б. Экологические факторы роста сосны веймутовой при её интродукции / А.Б. Беляев // Лесоведение : науч.-теор. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2005. - № 3. - С. 46-52.
3. Лапин ПИ. Интродукция лесных пород / ПИ. Лапин, К.К. Калуцкий, ОН. Калуцкая. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 224 с.
4. Липа А. Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине / А. Л. Липа. - К. : Изд-во "Выща шк.", 1978. - 112 с.
5. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы / Х. Эйзенрейх. - М. : Изд-во иност. лит-ры, 1959. - 508 с.
6. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 522 с.
Мусиенко Ю.М. Распространение и продуктивность сосны веймутовой (Ртж strobus Ь.) в Украине
Обработана и проанализирована таксационная база данных Украинского государственного проектного лесоустроительного производственного объединения ПО "Ук-ргослеспроект". Исследовано общее состояние, распространение и производительность сосны веймутовой (Ртт ъггоЪт Ь.) в Украине. Установлено, что в Украине насаждения, где сосна веймутовая является преобладающей породой, занимают площадь 165,6 га, а древостои, где она является второстепенной породой, распространены на площади 2542,0 га. Установлено распределение насаждений сосны веймутовой по происхождению, полноте, бонитету, возрастным группам и типам лесорастительных условий. Установлено, что сосна веймутова является перспективным видом для интродукции в большинстве регионов Украины.
Ключевые слова: сосна веймутова, бонитет, полнота, класс возраста, тип лесорас-тительных условий, происхождение, биологическая продуктивность.
7 гя
57.4 га
И Рщколюся (< 0,3)
□ Низькоповнотш (0,4 - 0,5)
□ Середньоповнотш (0,6 -0,7) ЕЗ Високоповнотш ( > 0,8 )
Рис. 3. Розподт насаджень сосни веймутово'1 за повнотою
Лггература
Musiienko Yu.M. Distribution and Productivity of Weymouth Pine (Pinus strobus L.) in Ukraine
The per-stratum database of Ukrainian State Project Forest Management Production As-sossiation "Ukrderzhlisproekt" is studied and analyzed. General level of distribution and productivity of Weymouth pine (Pinus strobus L.) in Ukraine is under research. In Ukraine forest stands, where Weymouth pine is a prevailing species, occupy the area of 165.6 ha. Plantations, where Weymouth pine is a secondary species, are common in the area of 2,542 ha. The distribution of Weymouth pine plantations is studied according to their origin, density, growth class, age class and types of vegetation conditions. Weymouth pine is defined as a promising type to be introduced in most of the regions of Ukraine.
Keywords: Weymouth pine, growth class, density, age class, type of vegetation conditions, origin, biological productivity.
УДК 591 Асист. О.В. Паламаренко, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львгв К1Т Л1СОВИЙ (FELIS SILVESTRIS) ТА РИСЬ (LYNXLYNX) В УКРАШ1
Розглянуто особливост вивчення стану популяцш кота люового та рис в Укрщш у pi3m перюди. Kir люовий i рись - види Червоно! книги Укра!ни (2009 р.). Ют люовий у списках Червоно! книги з 1980 р., рись - з 1994 р. Ц види доволi давно потребують особливих заходiв охорони в Карпатах, на Полюа та в шших регюнах, де !х рееструва-ли. Наведено дослщнигав, як у рiзнi часи вивчали кота люового та рись. Розкрито пи-тання особливостей облiку, поширення, чисельностi двох видiв. Подано данi з добуван-ня тварин у рiзнi перюди. O^iM того, зазначено головнi чинники, якi негативно впли-вають на популяци тварин. На основi лтературних джерел зроблено прогноз стосовно подальшо! долi популяцiй кота лiсового та рис в умовах Укра!ни.
Ключовi слова: ют лiсовий, рись, популяцш.
Ют лiсовий i рись - представники терiофауни Украши, популяци яких у pi3Hi часи ретельно вивчали вщносно небагато науковцiв. Основна причина цього - складнкть проведения дослщжень. Представники цих видав ведуть по-тайний спосiб життя, селяться у мкцях важкодоступних для людини. До списку Червоно! книги Украши кота лкового внесено з 1980 р., рись - з 1994 р. [7].
Метою наших дослщжень е узагальнення та аналiз лiтературних даних, якi стосуються вивчення рiзних аспекпв популяцiй кота лiсового та рис в Ук-раíнi. Нашими завданнями були: аналiз найстарiших дослiджень, аналiз досль джень радянських терiологiв i терiологiв незалежно! Украши; оцiнка сучасних даних чисельностi та поширення видш; прогнози для украшських популяцiй на наступш роки. У рiзнi перюди значення кота лiсового та рис як промислових звiрiв було неоднаковим. У давнину !хне хутро мало значно бшьшу цiннiсть, нiж, наприклад, у ХХ та ХХ1 ст.
Найдавнiшi данi про кота лкового та рись знаходимо у працях С. Пет-руського (1853). Протягом ХХ ст. питання поширення видiв, бiологií, екологií та iнших аспекпв дослiджували 1.Т. Сокур (1961), 1.Д. Шнаревич (1959), К.А. Татаринов (1973), I.I. Турянин (1974) С.Ф. Керечун (1975), А.А. Слободян, Я.В. Олшник (1975); у добу незалежно! Украши - Ю.В. Ткачук (2006), 1.В. За-городнюк (2001), I. Зенша (2001), М.М. Лущак, 1.В. Делеган, С.М. Жила (2002), М.С. Гунчак (2006), Я.О. Довганич (2004), М.А. Шквиря (2008, 2010), I.B. Дикий, е.Б. Сребродольська (2008), А.-Т.В. Башта, Л.А. Потiш (2007), I.M. Гор-
