CC BY
24
15. Mauleova M. Differential success of somatic embryogenesis in random gene pool of Norway spruce / M. Mauleova, J. Vitamvas // Journal of forest science. - Praha : Czech Academy of Agricultural Sciences. - 2007. - № 53 (2). - Pp. 74-87.
16. Minocha R. Polyamines in embryogenic cultures of Norway spruce (Picea abies) and red spruce (Picea rubens) / R. Minocha, H. Kvaalen, S. Minocha // Tree Physiologi. - Oxford : Hosted by Oxford University Press. - 1993. - № 13 (4). - Pp. 365-377.
17. Risser P.G. Nutritional requirements of spruce tumor cell in vitro / P.G. Risser, P.R. White // Physiologia Plantarum. - Lund : Munksgaard International Publishers. - 1964. - № 17. - Pp. 620-635.
Гречаник Р.М., Гожан Н.Я., Гузь Н.М. Особенности получения асептической культуры эксплантов таксонов рода Picea А. Dietr. in vitro
Приведен краткий обзор исследований размножения в культуре in vitro культи-варов рода Picea А. Diet. Изучено влияние на экспланты стерилизующих агентов. Разработана оптимальная схема деконтаминации эксплантов Picea abies 'Nidiformis', Picea pungens 'Glauca' та Picea glauca 'Conica'. Это позволило получить максимальную эффективность стерилизации и большую часть жизнеспособных эксплантов.
Ключевые слова: деконтаминация, культивар, ель, эксплант, асептическая культура.
HrechanykR.M., Gozhan M.Y., GuzM.M. Peculiarities of production of aseptic culture of cultivar explants of Picea A. Dietr. genus in vitro
There has been presented a brief review of reproduction investigations in culture in vitro of Picea А. Dietr. genus cultivars. There has been studied an influence on explants of sterilization agents. There has been worked out an optimum configuration of decontamination of explants Picea abies 'Nidiformis', Picea pungens 'Glauca' and Picea glauca 'Conica'. It gave possibility to achieve maximum efficiency of sterilization and high percentage of vital explants.
Keywords: decontamination, cultivar, fir-tree, explant, aseptic culture.
УДК 630*[231+56+17:582.475.4](477.4/.8) Астр. 1.Л. Алексюк;
проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУБП Украти, м. Кшв
АНАЛ1З Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦШНО1 СТРУКТУРИ СОСНОВИХ ДЕРЕВО-СТАН1В ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано лгавничо-таксацшну структуру соснових деревосташв природного походження Украшського Полюся. Встановлено вжову структуру соснягав на ос-новi клашв i груп вжу. Проанатзовано вж стиглосп рiзних категорш лгав соснових люосташв. Виконано аналiз динамжи змши учасп сосни звичайно! як головно! породи у рiзних групах вжу. Встановлено оцшку продуктивной соснових деревосташв природного походження на осжш клашв боштету за адмшютративними областями.
Ключовг слова: повидшьна база даних, вж стиглосп, клас боштету, коефщент складу, класи вжу, групи вжу.
Вступ. Перехщ украшського люовпорядкування на засади безперер-вносл дасть змогу не тшьки отримання об'ективно! шформацп про стан люо-вого фонду, а й прийняття оперативних оргашзацшно-управлшських ршень щодо ведення люового господарства на засадах сталосп. Реал1защя цього завдання передбачае опрацювання системи адекватних нормативно-шформа-цшних даних щодо оцшювання та моделювання прогнозу росту деревосташв головних люотв1рних порщ Укра!ни. Значну частину таких моделей для деревосташв основних порщ (сосна, ялина, дуб, береза, вшьха тощо) за регюнами
ïx росту, походженням уже опрацьовано i передано виробництву [2, 3, 6, 7]. Вщсутш Hay^Bi напрацювання такого виду для природних соснових деревосташв Укрaïнського Полюся, що i визначило об'ект наших дослiджень.
Однак, перш шж приступити до моделювання будь-якого лiсiвничого об'екта, необxiдно детально дослщити його лiсiвничо-тaксaцiйнy структуру. Вiдомо [4], що одшею з нaйбiльшиx природних зон як за площею, так i за запасом деревосташв е Полiсся Укрaïни. Тут зосереджено 36,6 % люового фонду держави. На Полюш переважають сосновi деревостани, де ïx частка за запасом становить 64,5 %>, порiвняно з iншими деревними породами. Сосновi насадження широко розповсюдженi, проте переважають вони у схщнш його частит [4,7].
Сосновi лiсостaни природного походження в Украшському Полiссi займають третину площi, порiвняно зi штучними насадженнями. Сумарна площа таких деревосташв, за даними обл^ Держлiсфондy на 2011 р., стано-вила 508 тис. га, а запас деревини - близько 141 млн м3.
Мета дослщження - встановити лiсiвничо-тaксaцiйнy структуру соснових люосташв природного походження Украшського Полiсся, а також ви-явити особливостi ïx будови за основними таксацшними ознаками.
Матер1али i методика досл1дження. Для проведення aнaлiзy та ощ-нювання структури деревосташв використовували лiсотaксaцiйнy iнформaцiю шести адмшстративних областей з повидiльноï бази даних державного люо-вого фону Украши, актуальну станом на 01.01.2011 р. Для виконання пошуку шформацп з бази даних використовували програмш засоби SQL server 2000 i прикладну програму "Лiсовпорядник" [1, 8]. На рiзниx етапах оброблення ш-формaцiï додатково використовували прогрaмнi пакети Microsoft Office.
Результати дослщження та ïx аналiз. Адмшстративш облaстi, як вь дiбрaно для aнaлiзy, належать як до Полюько^ так i Лiсостеповоï природних зон. Для встановлення границ природних зон використовували "1нструкщю з проектування, теxнiчного приймання, обл^ та оцiнювaння якостi люокуль-турних об'еклв" [5], на основi я^ в межах aдмiнiстрaтивниx рaйонiв отрима-ли поквартальний подiл лiсiв за цими природними зонами.
Результат розподшу aнaлiзовaниx aдмiнiстрaтивниx областей за при-родними зонами наведено в табл. 1.
Табл. 1. Розподл за природними зонами адмШстративних областей
Адмшстратив-на область Природна зона Разом
Полюся Люостеп
площа, га кшьюсть видЫв, шт. площа, га кшьюсть видЫв, шт. площа, га кшьюсть видЫв, шт.
Волинська 448795 160519 53880 15441 502675 175960
Ргвиенська 607420 227643 98742 33539 706162 261182
Житомирська 715159 274415 34594 13388 749753 287803
Кшвська 167643 72413 237755 87534 405398 159947
Чернтвська 309543 102737 86471 36741 396013 139478
Сумська 62472 25559 218620 85162 281092 110721
Разом 2311033 863286 730061 271805 3041093 1135091
Як видно з таблищ, загальна площа земель державного люового фонду становить 3041 тис. га, з яких 2311 тис. га припадае на Полюьку природну зону. Як свщчать дат табл. 1, адмшютративш област твтчно1 частини Ук-раши мають неоднаковi вiдсотки площi, якi належить до зони Полiсся.
Так, серед них Волинська (89 %), Рiвненська (86 %), Житомирська (95 %), i Чернтвська (78 %) област мають значну перевагу лiсових земель, як вiднесеннi до Полiсся, тодi як у Кшвськш (59 %) i Сумськiй (78 %) областях, основна частина земель державного люового фону належить до Люосте-пово! зони. Значна частина люових площ полюько! зони зосереджена в Жи-томирськiй (31 %) i Рiвненськiй (26 %) областях, сумарна частка яких становить 57 %. 1нформащя аналiзованих таксацшних ознак деревостанiв пройшла верифiкацiю, а грубi помилки були вiдсiянi з аналiзованоl вибiрки.
Одним з найважливших таксацiйних показникiв е вiк, який характе-ризуе структуру деревостанiв i залежно вiд його параметрiв залежать як приз-начення основних лiсiвничих заходiв, так i обсяги ресурсного забезпечення держави високотоварною деревиною сьогодт i на перспективу. Розподш за класами вiку соснових деревостанiв природного походження Украшського Полiсся наочно демонструе рис. 1. 40000
35000
30000
g 25000
I 20000
о
С 15000 10000 5000 0
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII XIIIXIV XV XVIXVIIXIX Класи bíky
Рис. 1. Розподт за класами einy соснових деревосташв природного походження Полся
На рис. 1 представлено вжову структура соснових люосташв природного походження, в яких значна частина мае вш понад 70 роюв. Частка таких деревосташв становить 22,1 %. Загалом першi чотири класи вжу займають незначну сумарну площу, частка яких становить 1-2 % кожен. П'ятий клас займае 4,3 % вщ сумарно! площа, а також наступш класи шостий (13,7 %), сьомий (22,1 %), восьмий (17,3 %), дев'ятий (17,6 %), десятий (8,4 %), оди-надцятий (4,2 %). Шсля чого спостер^аемо зменшення площi, частка таких класiв вшу знаходиться в межах 1-3 %.
Доцшьно також проаналiзувати вiк стиглост аналiзованих деревоста-нiв, який, своею чергою, може по^зному впливати на середш таксацiйних показники. Основна частина сосняюв належить до експлуатащйно: категори лiсiв, !х частка становить 68 %, а вiк стиглостi в таких деревостанах настае у 81 р. Iншi категори лiсiв мають вш стиглостi у вiцi 101 або 121 р., частка яких
становить 25 % i 7 % вщ загально! площi вiдповiдно. Розподiл соснових дере-востанiв природного походження Полкся за групами вiку наведено на рис. 2.
Молодняки Середньовпсов1 Ссрсдньовпюви Пристипп II класу включеш до розрахунку
Групи в1ку
Рис. 2. Розподт за групами вщ соснових деревосташв природного походження Полся
Шд впливом Ясного зв'язку мiж групами та класами вiку зображений розподш мае закономiрну схожiсть. Частка плошд в межах Полiсся для груп вiку становить: молоднякiв I класу 3,8 %, молоднякiв II класу 3,9 %, се-редньовiкових 9,5 %, середньовжових, включених в розрахунок 19,4 %, прис-тигаючих 39,4 %, стиглих 23,2 i перестиглих 0,8 %. Перевага пристигаючих насаджень спостер^аеться в усiх аналiзованих адмшютративних областях. Зокрема в Житомирськiй, Рiвненськiй i Волинський областях частка деревосташв е досить значною, а сумарна площа становить 168 тис. га.
Сосновi люостани майже не утворюють складних деревостанiв (0,2 % вщ плошi), а зазвичай зростають за наявностi лише першого ярусу деревоста-ну (52 %), та за наявност пiдлiску (21 %), або пiдросту (7 %). Досить часто трапляються деревостани, в яких присутнш як пiдлiсок, так i пiдрiст (10 %).
Табл. 2. Розподт площi соснових деревосташв природного походження за групами вку та коефпцинтами складу сосни звичаиноХу першому яруЫ, га
Коефь щент складу
молодняки I кла-су
молодня
ки II кла-_
се-редньо-в1ков1
Групи вжу
середньовшов^ включет до розрахунку
пристиг-л!
перес-тигл!
10
1382 4
2891 1
16346 8
38810 8
873406
606563
19706
755,4
1517,1
6399,3
14898,7
29181,0
16694,4
392,7
2315.2
3248.3
7172,5
14819,1
28893,9
15208,8
482,2
2586 2
2917,2
5811,8
103316
19535 8
104492
427,9
2861,2
3203,1
4955,5
7873,5
14881,2
6647,8
299,4
3084,5
2837,1
4597,4
6065,0
10863,3
4445,1
169,9
3671,3
2587,3
2452,9
4113,6
6810,7
2407,9
107,0
2086,
152,1
И 57
5905
9515
3094
20,9
503 3
14 7
27 4
7 4
4 3
1
0,9
Разом
19246,7
19368,0
48051,9
97530,2
198465,4
116823,2
3870,6
За результатами люовпорядно! бази даних, значна частина люосташв мютить в собi сухостшш дерева (4 %).
Сосняки зазвичай зростають за участi 10 одиниць головно! породи, частка яких становить 42 %. З них 53 % деревосташв не мютять у складi жод-но! шшо! породи. Досить рiдко утворюються люостани, у складi яких е 9 одиниць сосни звичайно!. Частка таких деревосташв становить 13,9 %, вщповщ-но при 8 одиницях у складi 14,3 %, а 7 одиниць 10,3 %. Незначна частина ль состанiв присутня з участю головно! породи меншою за 7 одиниць у складь
Зi збiльшенням вiку простежуеться чiтка закономiрнiсть збiльшення частки головно! породи у складi ярусу. В молодняках I i II класу найбiльш поширеними е сосняки за участi головно! породи: 8 одиниць (14 %), 7 одиниць (14 %), 6 одиниць (16 %), 5 одиниць (15 %) i 4 одиниць (16 %). Се-редньовiковi насадження мають перевагу за учасп 10 одиниць сосни у складi (38 %), 9 одиниць (15 %), 8 одиниць (15 %) i 7 одиниць (11 %). Схожа законо-мiрнiсть середньовiкових деревосташв простежуеться i в пристигаючих, стиглих i перестиглих лiсостанах. Це зумовило насамперед бюлопчними особливостями росту супутшх порiд, а також впливом господарсько! дiяль-ностi. Для встановлення продуктивносп соснових деревостанiв природного походження Полюся було використано найпоширенiший показник продук-тивностi деревостанiв - клас боштету [9], для визначення якого використову-вали висоту та вiк люосташв. Розподш за продуктивнiстю наведено в табл. 3.
Табл. 3. Розподт площ соснових деревосташв природного походження Полгсся за класами боштету в розрiзi адмШстративних областей, га
Клас Адмшстративна область
бонь тету Волинська Р1вненська Жито-мирська Ки!вська Чернь пвська Сумська Разом
Iе1 1,3 2,7 4,0
Iе 19,7 4,8 3,8 5,2 55,4 88,9
¡ь 329,5 316,5 397,7 378,8 917,7 189,5 2529,7
5872,2 10507,9 12520,9 3687,0 8597,1 1959,2 43144,3
I 42300,5 62666,6 79408,2 13116,0 21465,0 2286,4 221242,7
II 34524,4 51404,3 43893,0 4461,1 7448,2 285,0 142016,0
III 10017,2 17880,5 13529,1 1078,4 912,2 44,6 43462,0
IV 4130,4 11230,2 6573,7 301,9 227,0 22,9 22486,1
V 1524,3 9559,0 4781,6 15,6 37,0 4,4 15921,9
V" 356,5 8076,6 2581,8 2,7 4,2 - 11021,8
V11 33,6 1258,9 146,1 - - - 1438,6
Разом 99109,6 172905,3 163835,9 23049,4 39663,8 4792,0 503356,0
Найбшьш поширеними е I (44,0 %) i II (28,2 %) класи боштету. Серед-ш класи боштету в межах адмшстративних областей таю: у Волинськш - I,7, Рiвненськiй - П,1, Житомирськiй I,5, Кшвськш I,1 Чернiгiвськiй I,0, Сумськiй Г,6. Загальний середнiй клас бонiтету для соснових насаджень природного походження Полюся становить ^7. Отже, можна простежити, що середня продуктивнють природних соснових деревосташв зростае з заходу на схщ.
Висновки. Сосновi лiсостани природного походження Укра!нського Полiсся мають порушену вiкову структуру. Основна частина люосташв зосе-
реджена у вжовому промiжку 51-100 р. Схожу закожмрнють простежували в усiх аналiзованих адмiнiстративних областях. 1стотна HepiBHOMipHicTb в класах вiку вплинула i на розподш площ в межах груп вжу, внаслiдок чого основна частина (39 %) деревостанiв е пристиглими. Сосняки, зазвичай е мь шаними деревостанами (58 %) з рiзною часткою головноï породи в складi ярусу. 3i збiльшенням вiку простежуеться збiльшення участi головноï породи в складi i поступовий перехiд до чистих деревосташв.
Анатз продуктивностi природних соснових деревосташв за класами боштету дав змогу стверджувати, що середнш клас у межах Украïнського Полюся становить 1,7. Присутня незначна закономiрнiсть пiдвищення про-дуктивностi зi заходу на схщ.
Л1тература
1. Алексток 1.Л. Програма "Люовпорядник" як штерактивний зааб для роботи з базами даних ВО "Укрдержлюпроект" / 1.Л. Алекаюк, Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.14. - С. 345-355.
2. Бала О.П. Система моделювання ощнки та прогнозу росту штучних мшаних дубових деревосташв люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 - "Люовпорядкування та люова таксащя" / О.П. Бала. - К., 2004. - 20 с.
3. Володимиренко В.М. Особливост росту та прогноз продуктивносп штучних модаль-них ялинових деревосташв Украшських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 - "Люовпорядкування та люова таксащя" / В.М. Володимиренко. - К., 2006. - 25 с.
4. Генарук С.А. Люи Украши / С.А. Генарук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
5. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.document.ua/pro-zatverdzhennja-instrukciyi-z-proektuvannja-tehnichnogo-p-doc38701.html
6. Оборська А.Е. Моделi росту модальних деревосташв вшьхи клейко!' порослевого походження Захщного Полюся Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Лiсовi культури та фгтомелюращя" / А.Е. Оборська. - К., 2012. - 22 с.
7. Терентьев А.Ю. Система моделювання прогнозу росту штучних соснових люосташв Полюся Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 -"Люовпорядкування та люова таксащя" / А.Ю. Терентев. - К., 2010. - 20 с.
8. Хомоненко А.Д. Самоучитель Delphi. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп. ] / А.Д. Хомоненко, В.Э. Гофман. - СПб. : Изд-во "БХВ-Петербург", 2008. - 576 с.
9. Цурик G.I. Таксащйш динамжи деревосташв : навч. поабн. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши, 2008. - 345 с.
Алексиюк И.Л., Лакида П.И. Анализ лесоводственно-таксационной структуры сосновых древостоев естественного происхождения Украинского Полесья
Проанализирована лесоводственно-таксационная структура сосновых древос-тоев естественного происхождения Украинского Полесья. Установлена возрастная структура сосняков на основе классов и групп возраста. Проанализирован возраст спелости разных категорий леса сосновых древостоев. Выполнен анализ динамики изменения участия сосны обыкновенной, как главной породы в разных группах возраста. Установлена оценка производительности сосновых древостоев естественного происхождения на основании классов бонитета по административным областям.
Ключевые слова: повыдельная база данных, возраст спелости, класс бонитета, коэффициент состава, класс возраста, группа возраста.
Aleksiyuk I.L., Lakyda P.I. Analysis of forestry and assessment features the price structure of pine forests of natural origin of Ukrainian Polissya
Scotch pine forest stands structure of natural origin in the Ukrainian Polissya region is analysed. Distribution of the stands on age classes and age groups is determined, as well
