CC BY
15
3. Прник М.Л. Використання методу розпiзнавання образш при вирiшеннi задач електрофь зюлопчно! дiагностики життeвостi деревних рослин / М.Л. Прник, П.Т. Криницький, О.В. Жук, 1.М. Согор. - К. : Вид-во 1СДО. 1995. - 56 с. (Препринт).
4. Гришаева И.Г. Цитогенетика сосны меловой (в связи с вопросами экологии и таксономии) : дисс. ... канд. биол. наук: спец. 03.00.16 - Экология / Гришаева Ирина Геннадьевна. - Воронеж, 2004. - 124 с.
5. Крамер Пол Д. Физиология древесных растений / Пол Д. Крамер, Теодор Т. Козловсь-кий. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 464 с.
6. Криницький Г.Т. Морфофiзiологiчнi основи селекци деревних рослин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук: спец. 06.03.01 - Лiсовi культури та фгтомелюрацш, 03.00.12 - Фiзiологiя рослин / Г.Т. Криницький; Укр. держ. аграр. ун-т. - К., 1993. - 46 с.
7. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
8. Сенькевич Е.В. Цитогенетика сосны обыкновенной и березы повислой в районе Нововоронежской АЭС в связи с вопросами оценки загрязнения окружающей среды : дисс. ... канд. биол. наук: спец. 03.00.16 - Экология / Сенькевич Елена Владимировна. - Воронеж, 2007. - 284 с.
9. Смит У.Х. Лес и атмосфера / Уильям Х. Смит / под ред. А.С. Керженцева. - М. : Изд-во "Прогресс", 1985. - 415 с.
10. Черкашина О.Н. Цитогенетический мониторинг насаждений сосны обыкновенной в условиях Хреновского и Усманского боров : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 - Экология / О.Н. Черкашина. - Воронеж, 2007. - 22 с.
11. Ploton D. Improvement in the staining and in the visualization of the argyrophilic proteins of the nucleolar organizer region at the optical level / D. Ploton et al. // Histochemical Journal. - 1986. -Vol. 18. - Pp. 5-14.
Андреева В.В. Состояние сосны обыкновенной в условиях усиленного антропогенного давления
Изучено состояние сосны обыкновенной, которая произрастает на примагистраль-ной территории с загрязненным атмосферным воздухом. Проведенная цитогенетичес-кая и морфофизиологическая оценка проростков сосны обыкновенной свидетельствует о том, что деревья ослаблены, находятся в состоянии хронического стресса. Усиленная антропогенная нагрузка негативно влияет на показатели качества семян и жизнедеятельности проростков.
Ключевые слова: ядрышковая активность, импеданс.
Andreyeva V. V. Condition of Scotch pine in terms strengthened anthropogenic pressure
The condition of Scotch pine which grows near magistral areas with air pollution was research. An cytogenetic and morpho-physiological assessment of pine seedlings indicates that the trees are weakened, in a condition of chronic stress. Power human pressure negatively affects on parameters of seeds and seedling viability.
Keywords: nucleolus activity, impedance._
УДК630*22 Доц. М.М. Ведмiдьl, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб.
В.А. Лук'янець1; наук. ствроб. Р.В. Головач1; нач. управлтня В.Г. Лозицький2
СТАН СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА СТАРООРНИХ ЗЕМЛЯХ В УМОВАХ КОРЮКШСЬКО-ЩОРСЬКОГО Ф1ЗИКО-ГЕОГРАФ1ЧНОГО РАЙОНУ
Дослщжено вкрип люовою рослиншстю землi за породами i типами люорослин-них умов. Проведено розподш площi соснових деревосташв за основними таксацшни-ми показниками. Проаналiзовано сосж^ деревостани без видимих люопатолопчних процес1в та деревостани, уражеш кореневою губкою, яю створено на землях, що вийшли iз сшьськогосподарського використання в умовах ДП "Корктавське люове гос-
1 Украшський науково-дослщний шсгитут люового господарства та агролгсомелюрацп iM. Г.М. Висоцького
2
Чершпвське обласне управлшня люового та мисливського господарства
подарство". Дослщжено продуктивнiсть модальних та еталонних соснових деревостатв в умовах свiжого соснового бору. Розраховано втрати деревини та коштав через низь-кий рiвень використання лiсорослинного потенщалу сосновими деревостанами свiжого соснового бору.
Ключовi слова: сосновi деревостани, продуктивтсть, таксацiйнi показники, мо-дальт деревостани, коренева губка, лiсорослинний потенщал.
Вступ. Визначення ефективностi використання люорослинного потенщ-алу - складна i багатопланова проблема, що мае безлiч напрямiв i пiдходiв до виршення. Оцiнювати якiсть лiсових земель за вмютом живильних речовин i фiзичними властивостями грунту практично неможливо, оскшьки сполучення цих факторiв е дуже складним i багатогранним. Тому багато вчених [2, 4-7] вва-жають, що лiсорослинний ефект е головним критерiем оцiнювання якостi люо-вих земель. Окремi автори [1, 3] вважають, що для визначення потенцшно'1 про-дуктивностi лiсових земель у конкретних умовах можна використати найбшьш продуктивнi лiсовi насадження з повидтьно'' бази даних лiсовпорядкування. Отже, потенцшну продуктивнiсть визначали за найбшьш продуктивними деревостанами з повидтьно'1 бази даних люовпорядкування та корегували на основi закладених 20 пробних площ.
Мета роботи - дослiдити сучасну структуру, продуктивнiсть та стан соснових деревостанш Корюкiвсько-Щорського фiзико-географiчного району. Виз-начити використання лiсорослинного потенщалу соснових деревостанiв, здоро-вих i уражених кореневою губкою, та розрахувати втрати деревини i коштш вщ низького використання лiсорослинного потенцiалу у свiжому сосновому бору.
Методика та об'екти дослiджень. Дослiдження стану, продуктивносп та ефективностi використання лiсорослинного потенщалу сосновими деревостанами Корюювсько-Щорського фiзико-географiчного району провели на прик-ладi лiсового фонду ДП мКорюкiвське люове господарство". Аналiз сучасного стану та продуктивносп соснових лiсiв пiдприемства виконали на основi пови-дтьно'1 бази даних ВО "Укрдержлюпроект" станом на 01.01.2011 р. Визначення ефективносп використання люорослинного потенцiалу сосновими деревостанами здшснювали за методиками М.М. Ведмщя i В.А. Гаврилова [1, 3].
Результати дослщжень. Проведений аналiз люового фонду ДП "Корю-кiвське ЛГ" свiдчить, що площi, вкритi люовою рослиннiстю, становлять 35,3 тис. га, серед яких насадження сосни звичайно'' займають площу 21,9 тис. га, з них 0,7 тис. га (3,2 %) уражеш кореневою губкою. Друге мюце посiдають березняки, яю займають 6,4 тис. га (18 %), iншi породи займають значно меншi площi (рис. 1).
1шш породи, 4% Береза повисла, 18% Вшьха чорна, 6% Дуб звичайний, 10%
Сосна звичайна, уражена кореневою губкою, 2% Сосна звичайна, 60%
Рис. 1. РозподЫ площ1 вкритих л1совою рослинтстю земель ДП "Корютвське ЛГ" за переважаючими породами
Територiя ДП "Корюювсь-кого ЛГ" вiдзначаeться pÍ3HOMa-нiтнiстю типiв лiсоpослинних умов, вщ сухих 6opÍB до сирих гpудiв. Бтьша половина площi ль согосподарського тдприемства -
19,8 тис. га (56 %) - представлена Рис 2. Розподт площг вкритих лковою свiжими та вологими суборами рослинмстю земель ДП "Корютвське ЛГ" (рис. 2). за типами л^орослиннихумов
Насадження сосни, яю створет на землях, що вийшли Í3 сшьськогоспо-дарського використання, часто уражаються кореневими гнилями, що спричи-няеться грибом Heterobasidion annosum (Fr.) Karst., тому подальший аналiз проводили для насаджень сосни звичайно'* без видимих лiсопатологiчних пpоцесiв (здорових) та насаджень, уражених кореневою губкою.
Частка I i вищих класiв боттету в умовно здорових сосняках становила 76 % (16,2 тис. га.), а в насадженнях, уражених кореневою губкою, - лише 53 % (356 га). Частка III i нижчих класiв у здорових соснових деревостанах становила лише 4 %, а в уражених - 21 %. Сеpеднiй iндекс класу бонiтету в здорових деревостанах I,1, а в уражених кореневою губкою - I,5. Це свiдчить про те, що уражет деревостани виpiзняються гipшими показниками росту. Детальний роз-подiл площi соснових деpевостанiв за класами бонiтету наведено на рис. 3.
Рис. 3. Розподы плош^ соснових деревостатв за класами боттету:
а) уражеш кореневою губкою; б) 3dopoei
Проведений аналiз розподту площi соснових деревостатв за трупами вшу не виявив велико!* рiзницi в здорових та уражених кореневою губкою сосняках. Здоровi деревостани вщзначаються бтьшою часткою молоднякiв I класу вшу - 12 % i часткою стиглих лiсiв - 10 %, у деревостанах, уражених кореневою губкою, щ показники становили 5 i 4 % вщповщно (рис. 4). Бшьшють соснових деревостатв як здорових, так i уражених кореневою губкою вщносяться до пристигаючих (44 i 56 % вщповщно), тодi як пiд час нормального розподту 1х мае бути у 2 рази менше.
Середнш вiк здорових деревостанiв становить 60 роюв, а уражених кореневою губкою - 62 роки. Все це свщчить про розбалансоватсть вшово'1 структури соснових деревостанiв. Найближчими роками велика частка пристигаючих деревостатв переходитиме до стиглих, а накопичення старовшових де-ревостанiв зазвичай супроводжуеться Тхтм ослабленням та збiльшенням обся-гiв санiтарних рубок. Це спричиняе не тiльки зниження абсолютно'1 повноти та
погiршення товарно' та сортиментно' структури деревостанiв, але й ослаблення 1хшх багатогранних еколого-захисних функцiй.
а) б)
Рис. 4. Розподт площ1 соснових деревосташв за групами вжу:
а) уражеш кореневою губкою; б) здоровi
Анаиз розподшу площi деревосташв сосни звичайно' за типами люу показав, що здоровi деревостани переважно ростуть у свiжих та вологих дубово-соснових суборах (В2-дС, В3-дС) - 44 i 30 % вiдповiдно, i лише 18 % ростуть у свiжому сосновому бору (А2-С). У соснових деревостанах, уражених кореневою губкою, навпаки, 51 % площ припадае на свiжий сосновий бiр i значно менше -29 % - на свiжий дубово-сосновий субiр (табл. 1). Тому подальше вивчення соснових деревостанiв, уражених кореневою губкою, проводили саме в свiжому сосновому бору.
Табл. 1. Розподт площ1 деревосташв сосни звичайноХза типами л1су
Тип люу
Уражеш кореневою губкою
га
%
Здоровi
га
%
А2-С
339,4
51
3868,1
18
В2-дС
195,6
29
9398,9
45
В3-дС
56,6
6404,1
30
Iншi
80,3
12
1544,5
Разом
671,9
100
21215,6
100
8
7
У ДП "Корюювське ЛГ" переважають високоповнотш сосновi деревостани, 'хня частка за площею в здорових деревостанах становить 76 %, iншi 24 % - переважно середньоповнотш сосняки, а низькоповнотних соснових де-ревостанiв i рiдколiсь майже немае (табл. 2). Така ситуащя е характерною як для здорових деревосташв, так i для уражених кореневою губкою. Середня пов-нота соснових деревостанiв ДП "Корюювське ЛГ" - 0,8.
Табл. 2. Розподт площ1 деревосташв сосни звичайноХ за повнотою
Вщносна повнота Уражеш кореневою губкою Здо ровi
га % га %
0,3 - - 1,3 -
0,4 6,0 1 10,6 -
0,5 - - 77,6 -
0,6 21,1 3 722,4 3
0,7 128,9 19 4413,9 21
0,8 379,9 57 12648,1 60
0,9 136,0 20 3311,9 16
1,0 - - 29,8 -
Разом 671,9 100 21215,6 100
Також було побудовано математичш модел1 змши середньо'Г повноти соснових деревостан1в св1жого соснового бору з в1ком (рис. 5).
Рис. 5. Змта середньог повноти соснових деревостатв свгжого соснового бору з вгком
Змшу середньо'Г повноти соснових деревосташв св1жого соснового бору з вшом моделювали на основ1 повидшьно'Г бази даних люовпорядкування та закладених пробних площ. Отримаш математичн1 модел1 використали для скла-дання таблиць ходу росту модальних сосняк1в. Зм1ну середньо'Г повноти соснових деревосташв св1жого соснового бору з вшом добре апроксимують полшоми другого порядку:
Рзд = -5,2Е - 05 х A2 + 0,0044 х A + 0,793, ^=0,73 0, ( 1)
Рур = -9,4Е - 05 х A2 + 0,0087 х A + 0,545, R2=0,728, (2)
де: Р - в1дносна повнота деревостан1в; Е - експоненщальний формат числа; А -вш деревостан1в, рок1в.
У св1жому сосновому бору в ДП "Корюювське ЛГ" переважають дере-востани 7 i 8 клас1в вжу, як1 займають 41 % площ1 здорових i 48 % площ1 ура-жених кореневою губкою л1с1в (рис. 6). Такий розпод1л площ1 соснових дере-востан1в за класами в1ку п1дтверджуе висновок про розбалансоватсть Тхньо'Г в1-ково'Г структури. Пор1внявши середн1 запаси модальних i еталонних деревоста-н1в, визначили коеф1ц1ент використання л1сорослинного потенц1алу здорових i уражених кореневою губкою деревостан1в та вирахували Тхню потенц1йну про-дуктивн1сть. Динамку використання люорослинного потенц1алу та втрати дере-вини i кошт1в вщ низького його використання у св1жому сосновому бору ДП "Корюк1вського ЛГ" наведено в табл. 3.
Рис. 6. РозподЫ площг та середнього запасу соснових деревостатв свгжого соснового бору за класами вгку
Табл. 3. ДинамЫа використання лкорослинного потенщалу та втрати деревини i коштiв соснових деревосташв свiжого соснового бору ДП "Корюювське ЛГ"
ГУ Здоровi Уражеш г Потенцшна продуктив-шсть, тис. м3 Втрати деревини, тис. м3 ВЛП, % Втрати коштш тис. грн
'3 £ « 8, га 3 о К н г & ги О 8, га 3 о К н г & 3 6 & здорових уражених разом здорових уражених разом здорових 1 уражених I здорових уражених разом
1 63,7 1,1 16 - - - 23 1,4 - 1,4 0,3 - 0,3 71 - 110,0 - 110,0
2 355,9 15,1 50 31,1 1,7 39 73 19,9 2,5 22,4 4,8 0,8 5,6 68 53 1760,6 293,4 2054,0
3 318,1 29,4 96 5,3 0,3 80 129 36,8 0,4 37,2 7,4 0,1 7,5 75 53 2714,2 36,7 2750,9
4 346,2 51,9 150 49,5 7,0 129 186 62,3 9,2 71,5 10,4 2,2 12,6 80 59 3814,6 806,9 4621,5
5 300,5 60,0 207 55,6 9,0 179 245 69 11,4 80,4 9,0 2,4 11,4 85 73 3301,1 880,3 4181,4
6 478,5 133,2 263 27,0 6,9 223 303 150,5 8,7 159,2 17,3 1,8 19,1 87 74 6345,5 660,2 7005,7
7 734,0 236,4 313 79,7 23,9 256 357 264,8 30,6 295,4 28,4 6,7 35,1 88 72 10416,8 2457,5 12874,3
8 852,0 310,2 353 83,5 25,2 273 406 350,5 33,5 384 40,3 8,3 48,6 87 67 14781,6 3044,4 17826,С
9 345,5 120,3 377 7,7 2,0 266 448 139,5 2,8 142,3 19,2 0,8 20,0 84 59 7042,4 293,4 7335,8
10 52,2 20,6 381 - - - 481 24,9 - 24,9 4,3 - 4,3 79 - 1577,2 - 1577,2
11 5,5 1,9 361 - - - 503 2,4 - 2,4 0,5 - 0,5 72 - 183,4 - 183,4
12 16,0 5,2 311 - - - 512 7,2 - 7,2 2,0 - 2,0 61 - 733,6 - 733,6
Разом 3868,1 985,3 255 339,4 76,0 224 - 1129,2 99,1 1228,3 143,9 23,1 167,0 83 68 52781,0 8472,8 61253,8
*Варпсть одного знеособленого кубометра деревини станом на 01.10.2013 р. по ДП "Корктавське ЛГ" становить 366,79 грн.
Середн запаси модальних та еталонних соснових деревосташв свiжого соснового бору моделювали з повидшьно!' бази даних лiсовпорядкування, динамку середнiх запаск з вком добре апроксимують полiноми другого та третього порядкiв (формули 3-5).
Еталонт: М = -3,3Е-04хА3 + 0,038518хА2 + 4,383653хА, Я2=0,894 (3) Уражет: М = -0,001001хА3+0,109644хА2+1,012298хА+2,195, Я2=0,888 (4) ЗдоровI: М = -7,76Е-04хА3+0,098076хА2+1,640357хА+5,65, Я2=0,901 (5)
Для моделювання еталонних соснових деревосташв свiжого соснового бору з бази даних вибирали насадження з найкращими показниками росту. Ана-лiзуючи динамiку середнiх запасiв здорових та уражених кореневою губкою деревосташв, потрiбно вiдзначити, що здоровi модальнi деревостани характеризу-ються запасами, вищими в середньому на 23 %, нiж ураженi. Так, у 8 клас вiку середнiй запас здорових деревосташв становить 353 м3 га-1, а уражених -273 м3 га-1. Зауважимо також, що здоровi деревостани набагато краще викорис-товують лiсорослинний потенцiал. У середньому показник використання лко-рослинного потенщалу здорових соснякк становить 83 %, а уражених кореневою губкою - 68 % (табл. 3). Змшу використання лкорослинного потенцiалу за класами вiку наведено на рис. 7.
Як у здорових, так i в уражених кореневою губкою соснових деревоста-нах характер розподшу показника використання лкорослинного потенщалу за класами вку не е рiвномiрним. Максимальне значення показника використання лкорослинного потенщалу спостеркаемо з 6 по 8 класи вiку в здорових сосня-
ках i з 5 по 7 - в уражених. У здорових деревостанах цей показник тримаеться на досить високому рiвнi, а в уражених вш е вкрай низьким. Загальт втрати де-ревини станом на рш дослiджень вiд низького використання лiсорослинного по-тенцiалу на mдприемствi сягають 167 тис. м3. Ощнивши 1х через цiну знеособ-леного кубiчного метра деревини, можна визначити, що втраченi кошти станов-лять 61,2 млн грн.
Рис. 7. Змта показника використання л^орослинного потенщалу соснових деревостатв свiжого соснового бору за класами в^
Висновки. Аналiз сучасного стану люового фонду ДП "Корюювсь-ке ЛГ" свщчить, що насадження сосни звичайно! займають площу 21,9 тис. га (62 % вщ площi земель, вкритих люовою рослиннiстю), з яких 0,7 тис. га (3,2 %) уражет кореневою губкою. Найбiльшого ураження кореневою губкою зазнають загущенi сосновi деревостани в типах люу А2-С (51 %) i В2-дС (29 %).
Серед уражених кореневою губкою соснових деревостатв переважають деревостани I боттету - 30 % i II боттету - 26 %. Середнш iндекс класу бот-тету в здорових деревостанах - 1,1, а в уражених кореневою губкою - 1,5; це свщчить про те, що уражет деревостани вирiзняються пршими показниками росту i розвитку. Бiльшiсть соснових деревостанiв, уражених кореневою губкою (56 %), вiдносяться до пристиглих.
Здоровi модальнi деревостани вщзначаються в середньому на 23 % ви-щими запасами, нiж уражет. Вони краще використовують лiсорослинний по-тенцiал, який в типi люу А2-С становить 83 %, а в уражених кореневою губкою деревостанах - 68 %. Станом на рш дослщжень вiд низького використання люо-рослинного потенцiалу в тит лiсу А2-С втрати деревини на пiдприемствi сягають 167 тис. м3, або 61,2 млн грн, що е iстотними втратами деревно'Г маси та коштiв для тдприемства.
Лiтература
1. Ведмiдь М.М. До питання визначення потенцшно! продуктивностi лкових земель / М.М. Ведмiдь, В. А. Гаврилов // Лiсiвництво i агролгсомелюрацш : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2004. - Вип. 107. - С. 14-19.
2. Воробьев Д.В. Природная и фактическая продуктивность лесной площади / Д.В. Воробьев // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1959. - № 11. - С. 36-38.
3. Гаврилов В.А. Резервы повышения продуктивности лесов Харьковской области / В А. Гаврилов // Тезисы докладов Республиканской конференции. - Харьков, 1969. - Т. 3. - С. 183-185.
4. Ильев ЛИ. Основы лесного кадастра / ЛИ. Ильев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1969. - 129 с.
5. Судачков Е.Я. Экономические показатели лесохозяйственного производства / Е.Я. Судачков // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1956. - № 9. - С. 41-47.
6. Туркевич ИВ. Методические вопросы экономической оценки качества лесораститель-ных условий и степени их использования / И.В. Туркевич // Труды Харьковского с.-х. ин-та. -1967. - Т. 63. - С. 175-182.
7. Туркевич И.В. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования / И.В. Туркевич, Л. А. Медведев, В.Е. Лебедев. - Харьков, 1973. - 72 с.
Ведмидь Н.М., Лукьянец В.А., Головач Р.В., Лозицкий В.Г. Состояние сосновых насаждений на старопахотных землях в условиях Корюковско-Щорского физико-географического района
Исследованы покрытые лесом площади по преобладающим породам и типам ле-сорастительных условий. Изучено распределение площади сосновых древостоев по основным таксационным показателям. Проанализированы здоровые и пораженные корневой губкой сосновые древостои, созданные на землях, вышедших из сельскохозяйственного использования в условиях ГП "Корюковское лесное хозяйство". Исследована производительность модальных и эталонных сосновых древостоев в условиях свежего соснового бора. Рассчитаны потери древесины и средств из-за низкого использования лесорастительного потенциала сосновыми древостоями свежего соснового бора.
Ключевые слова: сосновые древостои, продуктивность, таксационные показатели, модальные древостои, корневая губка, лесорастительный потенциал.
Vedmid M.M., Lukjanets VA., Golovach R. V., Lozicky V. G. Condition of pine stands on old-arable lands in Koryukivsko-Schorskiy natural region
Forested areas have been investigated depending on dominant species and forest conditions types. The pine stands area distribution upon the main taxation indices has been studied. Healthy and Heterobasidion annosum affected pine stands created on the lands that have gone out of agricultural use in the SE "Koryukivske forestry" were analysed. Productivity of modal and standard pine stands was investigated in fresh pine forest. Timber and money losses owing to low efficiency of use of forest vegetation potential by pine stands in fresh pine forest were calculated.
Keywords: pine stands, productivity, taxation indexes, modal forest stand, Heterobasidi-on annosum, forest growth potential.
УДК630*266 Доц. О.П. Полiщук\ канд. с.-г. наук
ВПЛИВ Р1ЗНИХ КОНСТРУКЦ1Й Л1СОВИХ СМУГ НА ВОЛОПСТЬ ОРНОГО ШАРУ ГРУНТУ
Наведено результати дослщжень впливу полезахисних люових смуг р1зних конструкцш на волопсть орного шару грунту прилеглих полгв на початку, середиш 1 кшщ вегетацшного перюду. Виявлено ефективний вплив продувних та ажурних конструкцш полезахисних люових смуг на волопсть грунту прилеглих полгв.
Ключовi слова: полезахисна люова смуга, конструкщя, рубки догляду, штенсив-шсть зрщження, ажуршсть, волопсть грунту.
Лiсовi смуги покращують на ]шжсмужних полях вологозабезпечешсть сшьськогосподарських культур через сшгозатримання, а також збшьшення продуктивно! вологи у Грунт, рiвномiрний розподш сшгу, а також зменшення випа-ровування з поверхш Грунту [6, 8, 9]. Численними до^дженнями встановлено, що в умовах сшжних зим максимальне зволоження полiв шд впливом лкових
1 Кафедра технологи та охорони пращ Укранський центр подготовки, переподготовки та шдвищення кв^фгкацп кадрiв лгсового господарства "Укрцентркадрилгс", м. Боярка
