CC BY
11
class, plenitude, and stocked, middle change of supply and percent of commercial timber. Comparative productivity of planting of different origin, actual and potential productivity on the indexes of supply and middle change of supply. A conclusion is done about the necessity of guard of structure of Pineta hamatae, observance of the mode of maintenance and exception of its economic use.
УДК 630*23:504 Асист А.В. Вишневський -Житомирський НАЕУ
Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ П1Д НАМЕТОМ СТИГЛИХ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У БОРАХ Р1ВНЕНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати досдщжень попереднього природного поновлення сосно-вих деревосташв у борах Рiвненського Полюся. Показано закономiрностi динамши природного поновлення сосни, його зв'язок з вшом та повнотою материнського дере-востану. Розглянуто передумови i мождивють переходу до створення нового поко-лшня соснових насаджень iз використанням здатносп деревних порщ до самовщнов-лення в умовах свiжого бору.
Ключовi слова: лiсовi культури, природне поновлення, тдрют.
На Р1вненщин1, поряд is найбшьш поширеними суборовими трофото-пами, значну частку представляють i боров1 умови, як розташоваш на плошд 114,0 тис. га, що становить 20 % вщ площi, вкрито! люовою рослиннiстю. Тому питания 1хнього самовiдновлення е досить актуальним [1].
З огляду на потребу збереження видового, формового i генетичного рiзноманiття та пщвищення бюлопчно! стiйкостi й продуктивност основних лiсотвiрних деревних порщ, а в Рiвненському Полiссi - в першу чергу сосни звичайно!, впродовж останнiх десятирiч знову постало питання про викорис-тання природного поновлення люових бiогеоценозiв [2]. Наявшсть природного поновлення i життездатнiсть самосiву та пiдросту головних порщ е одним з важливих критерив стiйкостi лiсових екосистем, одшею iз провiдних умов !х стабильность Найактуальнiшою е здатнiсть до самовщновлення для люо-рослинних умов, в яких вдаутш недостатне чи надмiрне вологозабезпечення та бiднiсть елементiв живлення для деревно! рослинностi.
Мета дослщження. Розглянути передумови i можливiсть переходу до альтернативного шляху створення нового поколшня соснових насаджень з використанням здатносп деревних порщ до самовщновлення в борових умовах Рiвненського Полюся.
Об'екти i методика дослщжень. Природне поновлення сосни звичайно! вивчали на пробних площах № 4-7, закладених, вiдповiдно, у кварталах № 10-12, 14 Черменського люництва ДП "Дубровицьке лiсове господар-ство". Таксацiйну характеристику пробних площ наведено в табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика деревосташв на пробних площах
№ ПП Кв. Вид. Склад BiK Дсер., см Нсер., м Повнота Боттет Запас, м3/га
4 10 3 10Сзв 78 30,3 24,0 0,6 II 270
5 11 8 10Сзв 84 29,5 26,5 0,6 II 280
6 12 7 10Сзв 81 30,0 25,3 0,6 II 300
7 14 5 10Сзв 81 30,3 25,3 0,6 II 290
Закладали пробш площi та визначали на них таксацшш показники де-ревостанiв вщповщно до чинних нормативiв i загальноприйнятих у лiсовiй таксаци методик [3, 4]. Початкове вивчення успiшностi природного поновлен-ня сосни пiд наметом стиглого деревостану чи на зрубi виконували з викорис-танням лшшного методу [5]. Облiк, опис i вимiри пiдросту здiйснювали за трансектами, якi проходили по дiагоналi дшянки. Трансекти на площi фшсува-ли за допомогою шпагату, пiд яким протягували 50-метрову стрiчку рулетки. На смузi шириною 2 м виконували суцшьний облiк сходiв i тдросту деревних порiд, якi розподiлялись на групи за висотою i категорiями життездатносл.
На площах iз кшьюстю пiдросту понад 1000 шт. на 1 га особливост природного поновлення додатково вивчали на облiкових площинках розмiром 2x2 м, розташованих у шахматному порядку кшьюстю 25 шт. на дшянщ [6].
Результати дослщжень. За нашими спостереженнями, у дослщжува-них насадженнях насiннeвi роки сосни повторюються кожнi два-чотири роки. Певна кшьюсть шишок утворюеться i в роки, промiжнi мiж насшневими. От-же, успiшнiсть попереднього природного поновлення сосни тут, як i в шших регiонах Укра!нського Полюся, надалi в основному залежить вщ умов про-ростання насiння, подальшого росту i розвитку самосiву й тдросту [7].
Облш самоЫву i пiдросту сосни було виконано на плошд 116,0 га шд наметом переважно пристигаючих i стиглих материнських насаджень. В об-стежених насадженнях встановлено, що частка плошд, де нараховувалось 1,0 тис. шт. сходiв та самосiву i бшьше, становила 16,3 %.
Середнi таксацшш показники чистих соснових насаджень, де е понад 1,0 тис. шт. тдросту, таю: вж - 81 роюв, висота - 23,3 м, дiаметр - 30,3 см, повнота - 0,60; кшьюсть тдросту - 2,5 тис. шт. на 1 га, вж його - 12,5 роюв, висота - 2,9 м. Вiрогiдного зв'язку юлькосп тдросту з вжом материнського деревостану в дiапазонi 80-130 роюв не виявлено (г=0,35). Тюшшою (г=0,53) е кореляцiя загально! кiлькостi пiдросту з повнотою деревостану.
Просторовий характер розподшу пiдросту в середит вегетацiйного перiоду (липень 2007 р.) за вшом i життездатшстю наведено в табл. 2.
Табл. 2. Характеристика тдросту тд наметом деревосташв, тис. шт. на 1 га
№ ПП Порода Розподш тдросту за групами висоти, м В т.ч. нежитте-здатного Забезпечетсть плошд тдростом, %
до 0,20 0,211,00 1,012,00 2,013,00 понад 3.00 разом
4 Сосна 5,9 0,4 0,3 0,2 0,1 6,9 0,2 64,0
Береза - 0,1 0,1 - - 0,2 - 10,0
Верба - - 0,1 - - 0,1 - 2,0
Разом: 5,9 0,5 0,5 0,2 0,1 7,2 0,2 76,0
5 Сосна 0,2 1,0 1,2 0,5 0,1 3,0 1,1 52,0
Дуб - - 0,1 - - 0,1 - 2,0
Осика - 0,1 - - - 0,1 - 2,0
Разом: 0,2 1,1 1,3 0,5 0,1 3,2 1,1 57,0
6 Сосна 0,1 0,2 0,2 0,3 0,9 1,7 0,4 30,0
Береза - 0,1 - - - 0,1 - 2,0
Разом: 0,1 0,3 0,2 0,3 0,9 1,8 0,4 32,0
7 Сосна 0,3 1,0 0,2 0,3 0,8 2,6 0,4 51,0
Дуб 0,1 - - - - 0,1 - 2,0
Разом: 0,4 1,0 0,2 0,3 0,8 2,7 0,4 53,0
Загальна кшьюсть самошву i пiдросту на цих пробних площах вардава-ла вщ 1,0 до 7,2 тис. шт. на 1 га, в т.ч. сосни - вщ 1,0 до 6,9 тис. шт. У наса-дженнях сосни, що зростають в сухуватому шдтиш свiжого бору (1111 № 6), до сосни додаються поодиною особини берези (4,1-5,9 % загально! кiлькостi), у типовому свiжому бору (ПП № 4, 5, 7) - берези (до 19 %), дуба (до 15 %), оси-ки (до 1,5 %), верби (до 1,1 %). Якщо самосiв берези на всiх пробних площах у першi 1-3 роки життездатний, то самосiв дуба пошкоджений борошнистою росою, представлений кущовою формою внаслiдок утрати верхiвкового пагона.
Поодиною випадковi особини верби й осики також уражеш шюдника-ми листя й стовбура та грибковими захворюваннями.
Нерiвномiрна структура пiдросту сосни за вжом знаходить вщобра-ження у його розподш за висотами. Найбшьшу частку становить група висо-ти до 20 см, куди належить 1, рiдше - 2-3^чний пiдрiст. До груп висоти 21100 i 101-200 см належить 4-6^чний пiдрiст, 201-300 см - 7-12^чний, а ви-соту понад 300 см мае найменш представлений шдрют 13-21 (iнколи 25-30) роюв. Найбiльш вразливими до несприятливих чинниюв середовища е сходи i 1-2^чний пiдрiст. У той же час значна частина (15-35 %) шдросту старшого вжу нежиттездатна або представлена сумшвними (для подальших розра-хункiв прийнято, що половина ïx - нежиттездатна) особинами.
Усi насадження сосни, пiд наметом яких кшьюсть шдросту перевищуе 1 тис. шт. на 1 га, мають повноту 0,5-0,7. Нерiвномiрнiсть розташування ма-теринських дерев е причиною куртинного розмщення i рiзноï забезпеченостi пiдростом окремих дшянок (трапляння пiдросту сосни на пробних площах -вщ 10 % до 76 %) унаслщок неоднакового затшення та кореневоï конкуренци дерев. Останньою, мабуть, значною мiрою пояснюеться згадана вище майже повна вщсутшсть поновлення сосни у середньовжових штучних насадженнях повнотою 0,7-0,8. Враховуючи, що освгглешсть поверxнi грунту в таких дере-востанах вiдносно рiвномiрна, у збiднениx умовах борiв фактор кореневоï конкуренцiï виходить на перший план.
Табл. 3. Динамжа соснового nidpocmy nid наметом стиглих деревосташв
протягом вегетацшного nepiody, шт. на 1 га
№ ПП Дата облшу Розподш шдросту за групами висот, см
до 0.20 0.21-1.00 1.01-2.00 2.01-3.00 понад 3.00 разом в т.ч. понад 0.2 м
4 23.06 6100 330 270 90 44 6834 670
19.07 5230 400 310 110 61 6111 1010
18.09 4800 440 300 100 77 5717 950
5 23.06 860 620 1000 280 80 2840 1240
24.07 500 780 1130 450 120 2980 2100
18.09 240 860 1210 580 130 3020 2130
6 23.06 310 250 200 410 670 1840 1140
19.07 200 340 170 510 910 2130 1120
18.09 100 300 250 480 980 2110 1300
7 23.06 1800 620 300 450 850 4020 2230
19.07 910 710 340 520 910 3390 2150
18.09 450 840 360 510 940 3100 1880
Щодо загально! кiлькостi пiдросту сосни, певно! тенденци його дина-мiки протягом вегетацшного перiоду не спостершаеться: на пробних площах № 4, 7 вона зменшуеться, на пробних площах № 5, 6 - навпаки, збшьшуеться (табл. 3). Проте чггко простежуеться закономiрне зменшення за перiод з чер-вня по вересень кшькосп 1-3-рiчного пiдросту висотою до 0,20 см: в се-редньому з 1884 до 1055 шт. на 1 га або на 35,4 %. Це зменшення вщбуваеться частково за рахунок переходу в наступну (0,21-1,00 м) групу за висотою, але головним чином - внаслщок вщмирання дерев. Кшьюсть шдросту сосни ш-ших груп за висотою, навпаки, закономiрно збiльшуеться - в середньому з 1325 до 1960 шт. на 1 га або на 674 шт. (45,7 % початково! кшькосп).
Висновки
1. На основi отриманих даних варто зробити висновок про те, що, вра-ховуючи наявнiсть i особливостi забезпеченосл площi попереднiм вщновлен-ням сосни та шших порiд, а також юнуючу технологiю лiсозаготiвель, гаранто-ване формування соснових насаджень природним шляхом у свiжих борах стае проблематичним. При сприятливих природному лiсопоновленню умов воно займае, як мшмум - 15-20^чний перiод, протягом якого, насамперед, повно-та материнського деревостану повинна бути зниженою до 0,5-0.7, що зумов-люе втрати приросту деревини, як не завжди можуть бути повшстю компен-сованi внаслiдок скорочення перюду вирощування нового поколiння люу.
2. Збереження та примноження юнуючого пiд наметом зрiджених насаджень шдросту сосни може бути усшшним лише за умови застосування складних способiв головних рубань i сприяння природному поновленню, тоб-то використання, поряд iз попереднiм, супутнього поновлення ще! породи у процесi рубки.
3. Природне вщновлення сосни на зрубах вщбуваеться дуже повiльно i в умовах iнтенсивного ведення люового господарства може бути використа-не лише на невеликих площах для доповнення люових культур або збереже-ного шдросту.
4. Результати дослщження шдтверджують положення iснуючих реко-мендацш про те, що основним способом люовщновлення у свiжих борах на сучасному еташ мае бути створення штучних насаджень. Природне вщнов-лення варто використовувати за наявност його шд наметом лiсу, особливо в захисних генетично щнних деревостанах.
Лггература
1. Вишневський А.В. Люовщновлення соснових деревосташв в борах Р1вненського По-люся / А.В. Вишневський // Матер1али XI Погребняювських читань. - Харюв, 2007. - 113 с.
2. Збереження i невиснажливе використання бюр1зномашття Укра!ни: стан i перспекти-ви. - К. : Вид-во "Х!мджест", 2003. - 20 с.
3. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М. : Изд-во "Лес. пром-сть", 1977. - 512 с.
4. ГОСТ-70. Площади пробные лесоустроительные. Методика закладки. - М. : Изд-во "Госстандарт", 1970. - 12 с.
5. Софронов М.А. О "линейном" методе описании и измерений при изучении лесной растительности / М.А. Софронов, А.В. Волокитина // Лесной журнал : ИВУЗ. - 2000. - № 3. -С. 52-56.
6. Гордиенко М.И. Методические указания по изучению и исследованию лесных культур. - К. : Вид-во УСХА, 1979. - 92 с.
7. Саштарш правила в люах Укра!ни. - К. : Вид-во "Мншсгосп Укра!ни", 1995. - 20 с.
Вишневский А.В. Лесовосстановление под пологом спелых сосновых древостоев в борах Ровненского Полесья
Приведены результаты исследований предыдущего естественного возобновления сосновых древостоев в борах Ровненского Полесья. Показаны закономерности динамики естественного возобновления сосны, его связь с возрастом и полнотой материнского древостоя. Рассмотрены предпосылки и возможность перехода к созданию нового поколения сосновых насаждений с использованием способности древесных пород к самовозобновлению в условиях свежего бора.
Ключевые слова: лесные культуры, естественное возобновление, подрост.
Vishnevsky A.V. Renewal under the pine forests canopy in pine forest conditions of Rivnensky Polissya
The results of studying of the previous natural renewal of pine stands of Rivnensky Polissya are given. The regularities of dynamics of natural pine's renewal, its connection with the age of mother's wood and fullness are shown. The preconditions and possibility of transition to alternative way of creation a new generation of pine forests with the using of ability of tree species for refreshing itself in pine wood conditions are observed.
Keywords: forest cultures, natural restoration, grow.
УДК 630*232.3 Acnip. Ю.М. Юсипович; ст. наук. ствроб. В.А. Ковальова;
доц. Р. Т. Гут, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ОСОБЛИВОСТ1 ВИД1ЛЕННЯ СУМАРНО1 РНК З Р1ЗНИХ ТКАНИН СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Представлено методику видшення сумарно! РНК з рiзних тканин та оргашв сосни звичайно!, в основу яко! покладено метод Chang i3 використанням цетилтри-метиламоншбромщу. Встановлено, що модифшована методика Chang, адаптована для видшення РНК i3 рiзних тканин сосни звичайно!, дае змогу отримати високояюс-ну сумарну РНК, придатну для подальших генно-шженерних маншуляцш.
Ключовi слова: видшення РНК, сосна звичайна, сумарна РНК, ЦТАБ.
Вступ. У диференцшнш експреси гешв сконцентровано вщображеш змши генетичних програм оргашзму шд д1ею певних умов зовшшнього сере-довища. Найповшш1 дат про функцюнальну актившсть геному дае вивчен-ням РНК, яка е посередником шд час передач! генетично! шформаци вщ ДНК до бшка. Дослщження експреси гешв на р1вш мРНК здшснюеться методами зворотно! транскриптазно! пол1меразно-ланцюгово! реакци (ЗТ-ПЛР), ство-рення кДНК б1блютек, Нозерн-пбридизаци [1, 2]. Необхщною умовою отри-мання достов1рно! шформаци за транскриптами е видшення 1з дослщжуваних об'еклв достатньо! кшькосп яюсно! РНК. Для екстракци РНК 1з тканин тва-рин широко застосовують гуашдин-тюцианатний та тр1азольний методи. Щ методи виявились менш ефективними для видшення РНК 1з тканин хвойних рослин, внаслщок високого вмюту в них фенольних сполук та полщукр1в.
S. Chang запропонував методику видшення сумарно! РНК 1з хво! сосни, яка дае змогу досягти високого виходу високояюсного препарату. Такий ефект досягаеться специф1чним складом екстракцшного буферу на основ1 це-тилтриметиламонш-бромщу (ЦТАБ) та використанням лтево-хлоридно! прециштаци нукле!нових кислот. Оскшьки кожна тканина i орган характери-зуеться специфiчним вмiстом хiмiчних сполук, то виникла необхiднiсть в мо-
