CC BY
16
2. Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ ТА Л1СОРОЗВЕДЕННЯ
УДК 630 181.28 Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
acnip. С.В. Жмурко - УкрДЛТУ; 1.В. Жмурко1
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ СОСНИ БАНКСА У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО ТА МАЛОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Проведено аналiз устшносп природного поновлення сосни Банкса в умовах штродукцп на територп Захщного та Малого Полiсся Украши.
Prof. M.M. Guz; doctorate S. V. Zhmurko; I. V. Zhmurko - USUFWT
Natural Regeneration Of Jack Pine In Forest Stands Of Western And Minor Polissya Of Ukraine
The analysis of successful natural regeneration of Jack Pine under conditions of their introduction in Western and Minor Polissya of Ukraine has been done.
Для глибокого шзнання природи люового насадження важливе значения мае вивчення законом1рностей природного вщновлення окремих його компоненлв, особливо, коли це стосуеться штродукованих порщ.
Деяк автори наукових праць i3 проблем штродукцп деревних рослин вважають, що першочерговим критерiем оцшки усшшност акшматизаци рослин е здатшсть ix до вщновлення [1, 2, 6]. На думку М.А. Кохна, усшш-ною штродукщею необxiдно вважати в тому випадку, коли рослина в нових умовах здатна розмножуватись будь-яким способом - вегетативним чи на-сшневим [6]. Н.А. Базилевська стверджуе, що найкращим показником вдало' акшматизаци деревних рослин е можливють отримання насшневого потомства [1]. G.B. Вульф, при оцшщ iнтродукцii, подiляе рослини на ri, що мо-жуть поновлюватись природним насiнневим шляхом за межами свого ареалу; утворюють насшневе потомство лише в мiсцяx, де вони природно зростають; утворюють насшня, але не утворюють самосiву, розвивають вегетативнi ор-гани, але не утворюють насшня [2].
Iсторiя штродукцп сосни Банкса в лiсовi насадження Украши мае по-над сторiчну iсторiю, однак вiдомостей про процес природного поновлення ii в умовах Захщного i Малого Полюся Украiни дуже мало.
Для дослщження процесiв природного вiдновлення ми закладали обль ковi площадки розмiром 1x1 або 2x2 м за методикою М.М. Горшенша [4]. Облiковi площадки розташовувалися на вiдстанi 10 м одна вщ одно' по дiаго-налi дослiдноi дiлянки. Такий шдхщ забезпечував об,ективнiсть облiку та аналiзу даних. На них визначалися таю показники для кожного деревця: вж, висота, дiаметр на кореневiй шийщ та наявнiсть i ряснiсть шишконошення. Особливютю сосни Банкса е здатшсть протягом одного вегетацшного перь
1 Гол. л1сничий МаневицвЕого ДЛГ ДЛГО "Волиньлю"
оду давати один-два, рщше три, прирости. Таким чином, встановлення вжу тдросту за кiлькiстю "мутовок" не припустиме. Тому ми визначали його шляхом зрiзання рослин на кореневiй шийщ та пiдрахунком рiчних кiлець, що дае бiльш точнi результати. Висоту замiряли мiрною рейкою з точтстю до 0,01 м. Дiаметр вимiрювали на висотi 3-5 см вщ поверхнi грунту штангенциркулем з точшстю до 0,1 см.
Опрацювання польових матерiалiв здiйснювали з використанням ре-комендацiй М.П. Горошка та ш. [3]. Бiометричнi показники тдросту сосни Банкса показан в табл. 1.
Табл. 1. Бюметричш показники тдросту сосни Банкса
с £ Тип л1су Середт Коефщ1ент кореляци м1ж в1ком i Достов1ртсть коефщ1ента ко-реляци м1ж в1ком i
густота, тис. шт./га в1к, рок1в висота, м д1аметр, см висотою, Н д1аметром, б висо-тою, Н д1амет ром, б
1 А1-С 40 7±1 1,55±0>и 1,62±0> 0,954±°,°33 0,857±0'056 28,9 15,3
2 А1-С 144 4±! 0,85±0'°3 0,76±0'03 0,837±0'055 0,828±0'056 15,2 14,8
3 А2-С 70 5±! 1,63±0'16 1,60±0'16 0,945±0'054 0,858±0'084 17,5 10,2
4 В3-д-С 46 5±! 1,82±0'06 2,01±0'10 0,850±0'044 0,834±0'046 19,3 18,1
Проведет дослщження в Морочтвському люнищш Зарiчнянського МГЛ Рiвненськоl областi (П. Д. 1) показують, що сосна Банкса в умовах ш-тродукци може успiшно вщновлюватись природним шляхом. В умовах сухого соснового бору за умови оголення частини грунту вщ люово! шдстилки i трав'яно-мохового покриву (трелювальт волоки, коли вiд пройду транспорту, на мюцях вогнищ, по борознах мiнералiзованих смуг) проходить дос-татньо успiшне природне поновлення сосни Банкса i майже не вщбуваеться вiдновлення сосни звичайно!. При цьому усшштсть вiдновлення добре коре-люе iз зiмкненням материнського намету. Якщо при зiмкненнi намету 0,4-0,5 у перерахунку на 1 га кшьюсть тдросту становить 37,5 тис. шт./га, при зiмкненнi 0,4-0,3-52,5 тис. шт./га, при зiмкненнi менше 0,3-60,0 тис. шт./га. Також виявлено, що поновлення групово-куртинне, що пов'язано з не-рiвномiрнiстю мiнералiзацil гранту.
Густота тдросту на дослщних дшянках виявилася досить значною -вiд 37,5 тис. шт./га до 60,0 тис. шт./га. Практично весь шдрют життездатний. Привертае увагу той факт, що вщновлення на пробних площах вщбулося майже повшстю за рахунок сосни Банкса. На частку сосни звичайно! припа-дае лише 2,3 % вщ загально! кiлькостi врахованого пiдросту.
Загальна кiлькiсть пiдросту хоч велика, але вiдзначаеться значною мiнливiстю. При середнш густотi 40±8'0 тис. шт./га коефщент варiацil густоти становить 39,8 %, при достовiрному середньому значеннi (1 = 5,0 > 4)
При аналiзi вжово! структури пiдросту помггно, що пiдрiст представлений екземплярами рiзного вiку. На пiдрiст вжом 1-2 роки припадае 13,8 %. Пщросту вiком 3-5 рокiв враховано 28,7 %. Найбiльше пiдросту (40,2 %) е вь
2. Лковщновлення та лкорозведення
177
ком 6-10 роюв i трохи менше (17,3 %) шдросту мае вiк понад 11 рж. Середнiй вiк шдросту на облжових площадках досить рiзний - вiд 5 до 9 роюв. Тобто масове вщновлення тривало багато рокiв вiд 1-го до 15-ти роюв. Коефщент варiацii вшу шдросту змшювався вiд 39,4 % до 63,5 %. Це засвщчуе про мож-ливiсть iснування життездатного пiдросту рiзного вiку i у майбутньому фор-мувати рiзновiковi деревостани iз складною вертикальною структурою намету деревостану.
У сухому сосновому бору Березiвського люництва Рокитнiвського ДЛГ Рiвненськоi област (П.Д. 2) у вiкнаx деревостану, утворених унаслщок пош-кодження деревостану низовою люовою пожежею 6 роюв тому устшно вщбу-лося природне вщновлення соснового насадження за участю сосни звичайно' i сосни Банкса, причому вражае кiлькiсть наявного життездатного шдросту сосни Банкса. Середня його густота становила 144 тис. шт./га, при максимальнш на облжовш площадщ - 540 тис. шт./га. Найрясшше поновлення спостерша-лось на 3 i 4 роки шсля пожежi, частка пiдросту вiдповiдного вшу становила 27,7 % i 29,7 % вщ загально' кiлькостi. Поновлення сосни звичайно' задовшь-не, але у значно меншш кiлькостi - 38,0 тис. шт./га, що становить 15,8 % всь-ого вщ облжованого пiдросту. Поновлення сосни звичайно' на мiсцi пожежi розпочалось шзшше, лише на третiй рiк (21,1 %), а наймасовшим було на чет-вертий - 47,4 %, тодi як пiдрiст сосни Банкса (6,9 %) утворився у перший рж. Розташування пiдросту на дшянщ групово-куртинне, причому не мае змша-них куртин за участю обох видiв. Кожна порода утворюе сво' бiогрупи.
Часто природне поновлення сосни Банкса трапляеться у розладнаних внаслщок рiзниx природних i антропогенних факторiв низькоповнотних (0,2-0,5) насадженнях за ii участю. Наявнiсть пiдросту не залежить вiд частки iнтродуцента у складi насадження i часто трапляеться у сумiжниx видiлаx. Дослiдження, проведенi у свiжому сосновому борi Березiвського люництва Рокитнiвського ДЛГ (П.Д. 3) у 40^чному сосновому насадженнi складом 9 Сз1 СБ повнотою 0,5 розладнаного внаслщок частого перегону худоби, показали, що за таких умов сосна Банкса здатна усшшно вщновлюватись, при тому що поновлення сосни звичайно' на дшянщ було вщсутне. Густота шдросту становила 78 тис. шт./га. Вжовий дiапазон вщ 1 до 10 рокiв. На пщрют вiком 1-2 роки припадае 7,7 %; 3-5 рокiв - 58,9 % i старшого 5-ти роюв -33,4 %. Середнш вж пiдросту в межах облжових площадок досить рiзний -вщ 3 до 7 рокiв. Коефщент варiацii перебував в межах 11,1-35,9 %.
На територii Берлинського люництва Бродiвського ДЛГ Львiвськоi об-ласт (П.Д. 4), у вологому дубово-сосновому субор^ досить часто на люо-культурних дiлянкаx, сумiжниx з насадженнями за участю сосни Банкса, спостершаеться високочисельне природне поновлення штродукованого виду. Так, на дослщнш дiлянцi № 4 (8^чш лiсовi культури сосни звичайно') середня густота пщросту становила 46 тис. шт./га (на облжових площадках 25,0-82,5 тис. шт./га). Вжовий дiапазон пiдросту змiнюеться в межах 1-9 роюв. При цьому на 9^чний пщрют припадае менше 1 % вщ загально' юлькос-тi пiдросту, що вказуе на вщсутшсть пiдросту пiд наметом деревостану, тобто вш з'явився пiсля рубання насадження. Причому привертае увагу той факт, що бшьше його по борознах, проведених для створення люових культур. Се-
реднш вiк пiдросту 5 рокiв (в межах облжових площадок - 4-6 роюв, при мiнливостi ознаки 6,9-39,0 %). Масовi сходи були протягом 2-5-го роюв пiсля створення люових культур - 74,1 %, в ^м числi 30,7 % на третш.
Початок плодоношення у сосни Банкса дуже раннш. При обстежент пiдросту виявилось, що у сухому борi уже у п,ятирiчному вщ половина ек-земплярiв пiдросту мали уже шишки, а уже семи-восьмирiчному - всi екзем-пляри мають шишки. У кращих лiсорослинних умовах (свiжi бори i вологi су-бори), плодоношення розпочинаеться уже з 4-х роюв, коли 26 - 33 % екзем-плярiв мають шишки, а в шестирiчному вщ 66,7 - 92,3 % мають шишки.
Проведет бюметричт дослiдження тдросту сосни Банкса показали, що iз вiком пiдросту тiсно пов,язанi його висота i дiаметр на кореневш шийцi (табл. 1). З табл. 1. видно, що тюнота зв'язку мiж вiком i висотою (за М.Л. Дво-рецьким [5]) ощнюеться як висока i дуже висока (г = 0,863 - 0,954), при знач-нш достовiрностi (1 = 15,2 - 28,9 > 4). Зв'язок мiж вiком i дiаметром на корене-вiй шийщ тiсний (г = 0,828 - 0,858), при достовiрному значеннi коефщента ко-реляци = 10,2 - 18,1 > 4).
Результати регресивного аналiзу фактичних даних показано в табл. 2.
Табл. 2. Результати регресивного аналiзу ростових показникв тдросту
сосни Банкса
№ П.Д. Тип л1су Пвняння залежноси висоти ввд в1ку Ивняння залежност1 д1аметра ввд вшу
1 АГС у = -0.8103 + 3.1602 lgx у = -1.1099 + 3.6567 lgx
2 А1-С у = -0.0652 + 1.7070 lgx у = -0.0539 + 1.5254 lgx
3 а2-с у = -0.1461 + 0.8292 x -3.6722 lgx у = -0.1562 + 0.7370 x -3.0089 lgx
4 В3-дС у = -0.3214 + 0.3354 x + 0.4565 lgx у = -0.4629 + 0.9406 x -3.7028 lgx
З табл. 2 видно, що найбшьш точно розподш фактичних значень, яю характеризують залежтсть ростових показниюв тдросту сосни Банкса: вшу i висоти, вжу i дiаметра на кореневiй шийщ, апроксимують логарифмiчнi рiв-няння регресй. Причому у сухих борах залежнiсть описуе крива типу У = а + bLgX, а у бшьш сприятливих умовах свiжого бору i вологого субору - У = а + ЬХ + ^Х.
Аналiз особливостi природного поновлення дае змогу констатувати наступне:
1. Сосна Банкса в умовах Захщного та Малого Полюся Украши досягла найвищого рiвня акшматизаци - натуралiзащL
2. Природне поновлення iнтродуцента трапляеться в основному на добре осв^лених дiлянках, за умови оголення частини поверхт грунту. У зiмкнутих насадженнях воно вщсутне або носить етзодичний характер i приурочене до вщкритих мiсць (просiки, обабiч дорщ вiкна у на-метi деревостану тощо).
3. При спiльному зростант сосен звичайно! i Банкса спостертаеться за-довiльне природне вiдновлення сосни Банкса i незадовiльне - сосни звичайно!.
2. Лiсовiдновлення та лкорозведення
179
4. Усшшне природне вiдновлення штродуцента мае рiзнобiчне лiсiвниче значення. Так, рясне вщновлення сосни Банкса може стати на завадi вщновленню сосни звичайно!, але при одночасному вщновленш обох видiв пiдрiст сосни звичайно! буде перебувати пщ захистом пiдросту сосни Банкса.
Лггература
1. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений. - М.: Изд-во МГУ, 1964. - 129 с.
2. Вульф Е.В. Историческая география растений. - М.-Л.: АН СРСР, 1944. - 546 с.
3. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Практикум з люово! бюметри. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1999. - 108 с.
4. Горшенин Н.М., Швиденко А.И. Лесоводство. - Львов: Вища школа, 1977. - 304 с.
5. Дворецкий М.Л. Пособие по вариационной статистике. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 104 с.
6. Кохно Н.А. О теоретических основах интродукции древесных растений на Украине// Интродукция и акклиматизация деревьев и кустарников, выращивание новых сортов. -К.: Наук. думка, 1989. - С. 50-56_
УДК 630*181.8 Проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук;
доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕРМ1Н1В ДОЗР1ВАННЯ ПЛОД1В ДИКОРОСЛИХ РОСЛИН
Спрогнозовано термофенолопчним методом дати початку дозр1вання плод1в калини звичайно', бузини чорно', глоду одноматочкового в умовах Прикарпаття. Складено фенопрогностичний календар початку дозр1вання плод1в на приклад1 калини звичайно'.
V. Ja. Zajachuk; V.P. Rjabchuk - USUFWT Forecasting of fructification terms in woody-bushes plants
It has been forecasted by termo-phenological method the term of fructification begining of Viburnum opulus L., Sambucus nigra L., Crataegus monogyna Jacq. It was compiled a phe-no-forecasting calendar of fructification begining on example of Viburnum opulus L.
Важливим етапом використання фенолопчних закономiрностей для виршення наукових та практичних завдань е фенолопчне прогнозування, тобто передбачення термшв настання на данш територи окремих фенолопчних фаз розвитку рослин, характеру ix протжання. Точне прогнозування часу заготiвлi лжарсько-техшчно' сировини деревно-чагарникових рослин мае важливе практичне значення.
Внутрiшньосезоннi фенологiчнi прогнози засноваш на фенологiчнiй iнтерпретацii прогнозiв погоди. Найкраще розробленi термофенологiчнi прогнози, що базуються на наростанш сум середньодобових температур по-вiтря [3, 4]. Прогнози за методом сум температур приваблюють своею ушвер-сальшстю. У роки з ходом погоди, близьким до середнього багаторiчного, термофенолопчш прогнози за методом сум температур, як правило, дають позитивш результати, що зазначено в роботах ряду авторiв [2, 5, 6].
