Формування соснових насаджень на радіаційно забруднених територіях та лісовідновні процеси у них Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Рельеф Розточчя зумовлюе переважання вiтрiв захщного i твденно-за-хiдного напрямкiв, як сприяють надходженню повiтряних мас з Балтики, шд-вищенню вологостi повггря i опадiв. Тривалiсть вегетацiйного перюду (212 днiв), особливостi рельефу, мозашшсть Грунтового вкриття, своерiдний мшро-ктмат зумовили формування ушкально! люово! рослинност - тут перекрива-ються ареали бiльшостi основних евразiйських видiв дерев i чагарникiв.

Вiдомо, що на територи Укра!ни немае лiсостанiв, у формуванш яких одночасно беруть участь сосна, дуб, бук i граб. Зокрема на типолопчному про-фш, змiнюючи один одного, ростуть складш буково-сосновi, буково-дубово-сосновi, грабово-буковi та грабово-дубовi насадження.

Варто вiдзначити, що за останш десятирiччя посилилася експанЫя бука лiсового у бж бiднiших типiв лiсорослинних умов. О^м цього просте-жуеться тенденцiя у природнш змiнi порiд - утворення грабово-букових ль состанiв пiсля природного розпаду хвойних.

Пщсумовуючи сказане, потрiбно вiдзначити, що типологiчний про-фшь А.П'ясецького е невiд,емною частиною заповщника Розточчя, на якому доцiльно продовжувати науковi дослiдження з монiторингу люових асощ-ацiй. Заповiдний режим територи дае змогу вивчати сукцеси насаджень, яю ростуть без будь-якого втручання людини. У майбутньому це дасть змогу зробити висновки про закономiрностi росту i розвитку основних лiсотвiрних порiд Укра!ни.

Лiтература

1. Генс1рук С.А. Люи Укра!ни. - Льв1в: НТШ, УкрДЛТУ. - 2002. - 496 с.

2. Географ1чна енциклопед1я Украши. - К.: "Украшська радянська енциклопед1я" 1м. М.П. Бажана. - 1993, т. 3: П-Я. - 480 с.

3. Горошко М.П., Хом'юк П.Г. Внесок А. П'ясецького у розвиток люотиполопчно! ще! академша П.С. Погребняка// Наук. вюник НАУ: Лювництво. - К.: НАУ. - 2000, вип. 27. -С. 64-68.

УДК 630*1 Доц. В.К. Загка, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украгни

ФОРМУВАННЯ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА РАД1АЦ1ЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОР1ЯХ ТА Л1СОВ1ДНОВН1 ПРОЦЕСИ У НИХ

Дослiджуються лiсовiдновнi процеси в насадженнях сосни звичайно'1' pi3Horo ступеня радiацiйного ураження. Виявлено, що на меж! дiлянки з летальною дозою поглинуто'1' радiащi сформувались люостани, де збереглось близько 20 % дерев сосни. Природне ii поновлення тд наметом лiсу в умовах вщсутносп конкуренцп з боку берези i осики виявилось добрим. У насадженнях середнього i слабкого радь ацiйного впливу тдрют сосни повнiстю вiдмираe, не досягнувши семирiчного вiку.

Ключов1 слова: радiацiйне опромiнення, сосна звичайна, пiдрiст.

Doc. V.K Zaika - NUFWT of Ukraine

Formation of Pinus sylvestris L. plantings in the radiation polluted territories and forest-regenerative processes in them

Forest-regenerative processes in Pinus sylvestris L. plantings with different a degree of radiating defeat were investigated. It is found out, that on border with a lethal doze of

absorbed radiation plantings where about 20 % of a Pinus sylvestris L. were generated. Natural restoration of a Pinus sylvestris L., under their canopy in conditions of a birch and an aspen competition absence, is good. In plantings of medium and weak radiating influence Pinus sylvestris L. underwood completely fade, not having reached seven-year age.

Keywords: irradiation, Pinus sylvestris L.

Обстеження лiсiв зони вщчуження Чорнобильсько! АЕС показало, що сублетальну дозу радiацiйного опромшення поглинули ^c^Bi насадження на плошд 3,8 тис. га, в яких вщпало вщ 25 до 75 % дерев. Площа середнього радiацiйного ураження для соснових лiciв становить близько 12 тис. га [5]. У поставаршний перюд у таких насадженнях почались сукцесшш процеси, як е наcлiдком первинних i вторинних змiн.

Сукцеciйнi та люовщновш процеси на радiацiйно забруднених терито-рiях вивчали П.Н. Меланхолiн [7], Г.М. Козубов, А.1. Таскаев [5], М.Д. Кучма i iн. [6], Ю.В. Абатуров i iн. [1]. За !хшми даними, у зош летального i сублетального радiацiйного ураження пicля вiдпаду сосни звичайно! проходить формування м'яколистяних, як правило, березових i осикових насаджень. Од-нак, С.М. Бiдна [2] вказуе, що у соснових ф^оценозах сублетального радь ацiйного ураження на межi летально! дози можуть сформуватись люостани зi значною участю сосни звичайно!.

Загалом, лicовiдновнi процеси в радiацiйно уражених соснових лicах зони вщчуження Чорнобильсько! АЕС вивчено недостатньо. Формування молодого тдросту тут залежить як вiд фiтоценотичних, так i вiд радiологiчних факторiв. Зокрема, радiацiйний фактор впливае на формування насшня та рicт пiдроcту сосни.

Об'ектами наших доcлiджень служили cередньовiковi насадження сосни звичайно! рiзного ступеня радiацiйного ураження, якi зростають в одно-рiдних лicороcлинних умовах В3(2). Тип лicу - cвiжуватий шдтип вологого дубового субору. У перюд авари на Чорнобильcькiй АЕС насадження поглинули вщ 1-2 до 11-20 Гр радiацiйного опромiнення (табл. 1).

Табл. 1. Радiологiчна характеристика насаджень сосни ишчайнсн

Доза поглинуто! рад1аци, Гр Щшьтсть 137 забруднення по Cs, кБк/м2 Активтсть однор1чно! хво!, кБк/кг

Контроль 185 7,9-19,2

Слабка (1-2) 4607 159,2-376,1

Середня (6-10) 11733 186,1-631,5

Сильна (11-20) 19588 32,2-65,5

Функцюнування насаджень у поставаршний перюд тюно пов'язане зi ступенем забруднення територи радюнукшдами та !х нагромадженням у рiз-них органах деревних рослин. Щшьшсть забруднення радiоцезiем на контро-лi становить 185 кБк/м , на дшянщ зi слабкою дозою гострого радiацiйного опромiнення - 4607, iз середньою - 11733, з сильною -

19588 кБк/м . У

зот

137

вщчуження ЧАЕС бюлопчне значення мають цезiй-

137 ( Cs) i cтронцiй-90

(90Sr). Цi радiонуклiди вiдзначаютьcя високою мiграцiйною рухливicтю, легко засвоюються рослинами i включаються в метаболiчнi процеси. Фiзiологiч-ний статус дерев на радiацiйно забруднених територiях визначаеться хрошч-

ним шкорпорованим опромiненням. Особливо велика юльюсть цезiю-137 в рiзнi перiоди вегетацшного розвитку нагромаджуеться у хво! насаджень зi слабким i середнiм рiвнями радiацiйного ураження (активнiсть становила вщ-повiдно, 159,2-376,1 i 186,1-631,5 кБк/кг абс. сух. маси). Активнiсть однорiч-но! хво! сосни звичайно! сильного радiацiйного ураження становить 32,2-65,5 кБк/кг абс. сух. маси.

Рют та формування соснових насаджень у поставаршний перюд вщбу-ваеться пiд впливом хрошчного радiацiйного опромiнення. У 2001 р. густота дерев сосни на дшянщ з сильним радiацiйним впливом становила 210 шт./га, зi слабким i середнiм - 1400 шт./га (табл. 2). На контролi цей показник ви-явився найвищим - 1916 шт./га. У насадженнях, що поглинули середню i слабку дози радiацiйного опромiнення, вiдзначено поодинокий вщпад дерев сосни звичайно!. Запас сосново! деревини становив вiд 56 м /га (сильний сту-тнь радiацiйного ураження) до 356 м /га (слабкий). Домшка берези i дуба у дослiдних лiсостанах е незначною (50-148 шт./га), що вщповщае запасу 6-17 м /га. У насадженш сильно! дози поглинутого радiацiйного опромiнення березова компонента в основному представлена молодими 10-15 рiчними деревами. Вона з'явились внаслiдок вторинних радюбюлопчних ефектiв, пов'язаних з перебудовою ценозу пiсля зрiдження соснового деревостану.

Табл. 2. Лшвничо-таксацшш показники насаджень сосни звичайно'1 рiзного

ступеня радiацiйного ураження, 2001 р.

Доза поглинуто! рад1аци, Гр Показники деревостану Середт показники сосни

склад повнота запас, м3/га висота, м д1аметр, см бот-тет густота, шт./га

Контроль 9С1ДБ 1 272 16,0±01 13,9±02 11,0 1916

Слабка (1-2) 10С+Б 1,05 362 17,8±0'2 17,9±0'3 1,4 1400

Середня (6-10) 10С 0,83 259 14,1±02 14,2±0'4 11,5 1400

Сильна (11-20) 8С2Б 0,25 66 15,0±03 18,5±0'9 11,4 210

За висотою насадження слабкого радiацiйного ураження перевищуе контроль на 1,8 м, а за дiаметром - на 4,0 см. Середня висота сосни в люоста-нах середнього i сильного радiацiйного ураження виявилась на 1,0-1,9 м мен-шою, тж на контрол^ а дiаметр на 0,3-4,6 см вищим (див. табл. 2).

Останшм часом сосна звичайна сублетального радiацiйного ураження порiвняно з контролем проявляе ютотно бiльшу iнтенсивнiсть росту за дь аметром i меншу штенсившсть росту за висотою [4].

У радiацiйно уражених насадженнях сосни значна кшьюсть дерев характеризуемся рясним i добрим насiнненошенням, що е запорукою формування природного !! вiдновлення [3].

У поставаршний перюд сформувались дослiднi насадження 1-11 клаЫв бонiтету. Як видно з табл. 2, радiацiйне ураження ютотно вплинуло на повно-ту соснових деревосташв. Вона становила вiд 0,25 (на дшянщ iз сильним ра-дiацiйним ураженням) до 1,05 (на дшянщ зi слабким ураженням). Склад контрольного насадження становить 9С1БД, слабкого радiацiйного ураження -10С+Б, середнього - 10С i сильного - 8С2Б.

Вивчення природного поновлення в радiацiйно уражених насаджен-нях сосни звичайно! проводили у 1994 i 2001 роках. Дослщження показали, що воно прямо не пов'язане з поглинутими дозами радiацiйного опромiнення. Молодi екземпляри сосни вщзначено тiльки пiд наметом дослiдних насад-жень (табл. 3). У насадженш iз сильною дозою поглинуто! радааци пiдрiст сосни росте як на прогалинах, так i пiд кронами материнських дерев, а в насадженш зi слабкою i середньою дозами поглинуто! радааци - тшьки на добре освiтлених сонячним промшням галявинах. У 1994 р. найбшьша кiлькiсть пiдросту сосни звичайно! виявлена на дiлянцi iз середньою дозою поглинуто! радiацil - 1128 шт./га, в насадженнi з сильним радiацiйним ураженням -563 шт./га, а в насадженш слабкого радiацiйного впливу - 56 шт./га. На контроле де осв^лешсть шд наметом лiсу найнижча, пiдросту сосни ми не вияв-или взагал^ вiдзначено тiльки поодинокi екземпляри дуба i осики - 11 шт./га.

Рис. 1. Шдр^т сосни звичайно'1 на дтянщ сильногорадiацiйногоураження

(поглинута доза 11-20 Гр)

Дослщження люовщновних процеЫв у 2001 р. показало, що на дшян-ках зi слабкою i середньою дозами поглинуто! радiацil пiдрiст сосни зви-чайно! вiдсутнiй - екземпляри, вщзначеш у 1994 р., через несприятливий свггловий режим загинули. Водночас у насадженш зi сильним радiацiйним ураженням значна кшьюсть пiдросту, вiдзначеного у 1994 р., збереглась та з'явились новi екземпляри. У наш час у цьому насадженш тдрют сосни характеризуемся широким вiковим спектром - вщ одного року до семи роюв i бiльше (див. табл. 3, рис. 1).

Кшьюсть однорiчок становить 500 шт./га, а 2-3^чок - 1700 шт./га. Найбшьш представленою е вiкова група 4-7^чного вiку (15400 шт./га). Велика кшьюсть шдросту сосни звичайно! (1700 шт./га) перевищила семирiч-ний вж. Пiдрiст сосни на данiй дшянщ при щiльностi забруднення грунту ра-дiоцезiем 19558 кБк/м характеризуеться добрим станом, формуе нормальний прирют (рис. 1). Аномальнi вiдхилення у морфолопчному розвитку рослин сосни вщзначено тiльки в окремих екземплярiв. Шдрют берези трапляеться

куртинами (трапляння 16 %), його вж перевищуе 7 рокiв, а кшьюсть стано-вить 700 шт./га.

Табл. 3. Ктьшсть тдросту в насадженнях сосни звичайноХ рiзного _ступеня радiацiйного ураження, шт./га_

Вк Доза поглинуто! рад1аци насадженнями сосни, Гр

тдросту, рок1в контроль слабка (1-2) середня (6-11) сильна (11-20) рудий лю"

дуб осика сосна сосна сосна береза сосна береза осика

1 — — — — 500 — 200 — —

2-3 4 - 56 785 550 - - - -

— — _ _ 1700 — 500 300 400

4-7 - 7 - 343 13 - - - -

— — — — 15400 — 1800 100 2300

>7 3 — — — 1700 700 500 1000 3700

Всього 4 7 56 1128 563 - - - -

3 - - - 19300 700 3000 1400 6400

Примггка: у чисельнику даш 1994 р., у знаменнику - 2001 р.

Вивчення природного поновлення деревних порщ проводили також у район "рудого люу". У поставаршний перюд шсля загибелi соснового дере-востану тут сформувався березняк 10-15^чного вiку. Висота берези стано-вить 10-15 м, зiмкнутiсть намету 0,7. У насадженш трапляються окремi дерева сосни i берези вiком близько 45 рокiв. Пiдлiсок зiмкнутiстю 0,2 представлений крушиною ламкою, горобиною звичайною, ожиною, вербою козячою. Зiмкнутiсть трав'яного покриву становить 0,7-0,8, в якому представлена верес звичайний (20 %), куничник наземний (40 %), орляк звичайний (20 %), одинарник европейський (5 %) та перестрiч гайовий, звiробiй звичайний, зо-зулин льон ялiвцевидний, чорниця.

Пiдрiст у цьому насадженш представлений сосною (3000 шт./га), березою (1400 шт./га) та осикою (3700 шт./га). У складi соснового тдросту пе-реважають рослини 4-7^чного вiку, а березового i осикового пiдросту такi, як мають вiк понад семи роюв.

Таким чином, у соснових насадженнях сильного ступеня радiацiйного ураження, на вщмшу вiд слабкого i середнього, склався сприятливий свггло-вий режим для люовщновних процесiв !х едифжатора - сосни звичайно!. За вщсутност конкуренци з боку березово! i осиково! компоненти в таких умо-вах можуть сформуватись насадження зпереважанням сосни звичайно!. Сосна вщновлюеться також i в летальнiй зош. Але тут для не! юнуе загроза витю-нення бiльш швидкорослими та радiостiйкими березою i осикою.

Л^ература

1. Абатуров Ю.Д., Абатуров А.В., Быков А.В. и др. Влияние ионизирующего излучения на сосновые леса в ближней зоне Чернобыльской АЭС. - М.: Наука, 1996. - 240 с.

2. Бщна М.С. Демутацшш процеси в Чорнобильськш зот вщчуження та 1х викорис-тання для залюнення рад1ацшно забруднених територш: Автореф. дис.... канд. с.-г. наук. - К.: Наука, 2000. - 22 с.

3. ЗаТка В.К. Насшненошення сосни звичайно! в умовах ращацшного опромшення// Наук. исник УкрДЛТУ: До 125-р1ччя УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.2. - С. 26-31.

4. ЗаТка В.К. Рют сосни звичайно! в умовах рад1ац1йного опромшення// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослщження в Укра!ш (У14 Погребнякiвськi читання). - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.4. - С. 25-30.

5. Козубов Г.М., Таскаев А.И. Радиобиологические исследования хвойных в рационе Чернобыльской катастрофы (1986-2001 гг.). - М.: ИПЦ, 2002. - 272 с.

6. Кучма М.Д., Архшов М.П., Бщна М.С., Джигар А.А. Радюеколопчна та лшвни-ча ситуащя в люах зони вщчуження// Наука. Чорнобиль-96: Наук.-прак. конф. 11-12 лютого 1997 р. Збiрка доповiдей. - К.: Наука, 1997. - С. 121-127.

7. Меланхолин П.Н. Геоботанические исследования в сосновых лесах ближней зоны ЧАЭС// Влияние ионизирующего излучения на сосновые леса в ближней зоне Чернобыльской АЭС. - М.: Наука, 1996. - С. 186-214._

УДК 630*228.7 Acnip. I.I. Делеган1 -НЛТУ Украши

М1НЛИВ1СТЬ ЕКОТИП1В БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SILVATICA L.) ЗА ВИСОТОЮ, Д1АМЕТРОМ I ПРИРОСТОМ ОСЬОВОГО ПАГОНА В ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУРАХ НА

РОЗТОЧЧ1

Показано, що екотипам, представленим у географiчних культурах бука люово-го на P03T044Í, притаманна значна мшливють за висотою (19-60 %), дiаметром (25-51 %) i приростом осьового пагона за останнш piK (24-74 %). Встановлено, що за дослщжуваними бюметричними показниками, автохтонний екотип бука, у pядi ви-падкiв, поступасться алохтонним екотипам.

Ключов1 слова: Геогpафiчнi культури, екотип, бук лiсовий, висота, дiаметp.

Doctorate I.I. Delehan - NUFWT of Ukraine

Ecotype Variability of the Beech Tree (Fagus Silvatica L.) on the Base Of The Height, Diameter and Increase of the Main Stem in Geographic Seedlings in Roztochya

It is shown that ecotypes, which are present in geographic seedlings of the beech tree in Roztochya, are characterised by the considerable variability of the height (19-60%), diameter (25-51%) and annual increase of the main stem (24-74%). On the base of the studied biometric parameters, we can say that the native beech ecotype yield to invasive ecotypes in some cases.

Keywords: geographic seedlings, ecotype, beech tree (Fagus silvatica L.), height, diameter.

Стратепею стшкого економ1чного розвитку, прийнятою на конферен-цп ООН з охорони навколишнього середовища у 1992 р. в Рю-де-Жанейро, надаеться виршальне значення збереженню й вщтворенню лшв на планет^ як для збереження бюлопчного р1зномашття, так i для виживання людства загалом. У 90-х роках розпочат роботи з1 збереження генофонду деревних рослин в Сврош та у загальносвгговому масштаб!. Започаткована низка спещ-альних програм, що охоплюють близько 60 вид1в деревних рослин, в тому числ1 й бука люового. Серед напрямюв розв'язання проблеми збереження ге-

1 E-mail: delehan@lviv.farlep.net