CC BY
11
УДК630*165.51+630*165.53 Докторант В.К. ЗаТка, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
НАСШНеНОШЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО! в УМОВАХ РАДIАЦ1 ИНОГО ОПРОМШЕННЯ
Вивчено особливое™ насшириошення, морфометричш параметр!! шшпок та иасшня сосни звичайно'1 в умовах хрошчного рад^ацшного опромшення. Раднашйне онромнкмшя слабо впливае на штексивш'сть насшненошення дерев сосни звичайноУ. Олнак, пиявлено зниження морфометричних парамeTpin шишок та насшня у насаджеш, середлього i сильного ступешв paaiaiiififioro ураження. Повнозерннеткть насшня виявилась тшюю у рад1-ацшно уражених насаджень, тж на контроле Виявлено ряд дерев, яю незалежно в|д р1вня поглинутих доз pajiianiï. характеризуются добрим i середшм нясшнсношенням i г селск-цшно перспективними для вщбору радтрезистентних форм сосни.
К A'. Zajika - USUFH T Seed productivity pine-trees usual in conditions of radiation irradiation
Learned the peculiarities seed productivity, morphometrical cones parameters and pine-tree seed usual in conditions of chronic radiation irradiation. Л Radiation irradiation laintly influences on intensity seed productivity of pine-tree trees usual. However expressed lowering morphometrical of cones parameters and seed in plantations of degrees middle and strong of radiation stinging. Complete granularity seed appeared higher in radiation staggered plantations, than on control. Expressed a row of trees, which irrespective of level of engrossed radiation doses, kind middle seed productivity characterize and are selection perspective for selection ra-diorezistand of pine-tree forms.
Сосна звичайна характеризуется високою штеисившстю репродуктивиих процеав. Вщомап спроможшеть до шор1чного насшненошення [2|. Однак, рясш врожаУ спостер1гаються через кожш 3-4 роки. В умовах хрошчного ¡ошзуючого випромшювання репродуктивпа Д1яльн1сть рослин значно ускладнюсться. За ne-pi од повного циклу формування шишок (у сосни звичайно'1 становить 28 м1сящ'в) на забруднених радюнуклщами дшянках вони можуть нагромаджувати велик1 до-зи рад1ацшного опромшення нав1ть при вщносно низьких ïx потужиостях, що призводить до pi3Koro зниження виходу повношнного насшня. Причому внутрь шне опромшення е набагато бioлoгiчнo ефектившшим, шж зовншше. Так, за да-ними АХ. Сперроу i Дж.М. Вудвел [5], хрошчне Y-опромшення Pinus rigicia дозами 5 р/добу протягом 9 вегетацшних nepio/tin (сумарна поглинута доза 10600 р) призводить до повного ураження репродуктивиих процеав та припинення формування повноцщного насшня. Особливо низькою радюстшюстю характеризуеться перюд мжроспоргенезу. Летальна доза рад1ашйного опромшення для дозршого насшня сосни звичайно'1 становить 20-100 Гр |3].
Досл1дження насшненошення сосни в paiioiti anapiï на 4AF.C показуе, uto залежно вщ дози опромшення проходить зниження поавних якостей насшня i життевост1 пилку |1, 6, 7]. Г.М. Козубов i його сшвробтшки fl] зазначають, шо поглинут1 дози 800-1000 рад у 1986 рош не вплинули на зовшшш ознаки шишок. Водночас вони вказують на значку залежшеть морфометричних параметр!в шишок i бюлопчних властивостей насшня в1д дози опромшення. Як правило, ¡з зб\-льшенпям поглинутоУ дози рад1ацн зростае кшыасть пустого насшня i зменшусть-ся його схожкть. Однак, у 1987 poni така закономipnicTb вщзначалася частково, а в 1988 poni не спостер1галася взагал1.
26 До 125-рг|Чя УкрДЛТУ
Науковий вкпик, 2000, вип. 10.2
Метою наших дослщжень було вивчення впливу рппих дез поглинутоУ ра-д|аш'У па наепшеношення дерев сосни звичайноУ 1 поемвиу яюсть насшпя в умопах Л1V зовннинього та шкорпорованого хрошчного опромшенпя.
Об'ектами дослщжень служили насаджеиня сосми звичайноУ, як\ в перюд гострого рад!анншого опромшення поглинули слабку (1-2 Гр), середию (6-10 Гр) I сильну (11-20 Гр) дози рад1ашУ та рад!ашйно неуражеш дерева. У поставар1йний перюд досл1дн1 насаджеиня зростають на дшяпках ¡1 пилыпетю забруднення трутов но "7С.ч вщповщно 124.5, 317.1, 529.4 Кл/км2 ! шддаються хрошчному опро-мшепню.
Зб1р шншок проводили в листопад! 1995 року. Для визначемня штеисивно-сгп наепшеношення на кожшй д'шянц! в'щбирали по 15 модельних дерев, з яких новшетю зривали шишки та визначали Ух параметри. Довжииу та ширину насшня визначали за доиомогою мжроскопа МПК-2. Постш якост1 насшня вивчали зпд-ио з загальпо прийнятою методикою |4|.
Результати особливостей наепшеношення сосни звичайноУ р1зного ступеня рад1ацпшого опромшення ттриведено в табл. I.
Табл. 1. Наепшеношення сосни звичайно! рЬногп ступеня радшцптпго опромгпення
Доза поглпнутоУ рпдшпп, Гр KijibKicib дерев 3¡ стуменсм наепшеношення, %
iioo;muoKÍ шишки Луже слабке спяГже середнг добре
Контроль 13 33 34 13 7
Слабкя (1-2) 20 13 13 27 27
Серелия (6-10) 7 26 40 20 7
Сильна (11-20) 27 20 20 26 7
3 табл. 1 видно, що вплив юшзугочого випромнповання на штенсившсть наепшеношення сосни звичайноУ проявляеться невиразно. В л!'состанах pinioro ступеня рад1ашГпюго опромшення зустр!чаються дерева як з добрим насшнсно-шенням, так i з дуже слабким або тшьки з поодинокими шишками. Так, в наса-лжешп 3¡ слабким р!внем pafliaijiiíiioro опромшення виявлено близько 54 % дерев з добрим i середтм насшнгношенням. На контроле д1лянках з середшм i сильним р1внями поглинутих доз рад1ацп таких дерев вияпилося лише 20-33 %. Водночас, 20-27% дерев сосни в насадженнях 3Í слабким i сильним ршнем pafliauiíínoro опромшенпя характеризуються наявшетю поодиноких шишок. Очевидно, на наепшеношення дерев, кр!м рад1аиншого опромшення, значною м1рою впливае ряд шших фактор!в: шдивщуалып особливосп дерев, з!'мкнут!сть намету, м1'крокл1"ма-тичш умови, тощо. Загалом в рад1ацшно уражепих л1состанах спостер!гаеться бшып штенсивне насшненошення, шж па контроле
Рад1апшне опромшення дерев вплнваг на морфометричш параметри шишок (табл. 2). Так, дерева середнього piBim pa/iiaiiiinioro ураження формують шишки, яю за розм!рами суттево поступают!,ся контролю (Ц-З.18-3.46 при tn5=1.96). Найбшь-шими параметрами шишок та врожайш'стю серед дослшних BapiaiiTÍB вщиляетъея насаджеиня 3¡ слабким стуненем рад1ашйного опромшення. Воно за довжиною, шириною та масою шишок перевишуе контроль па 1.5-5.3 % (t+=0.77-2.12) при середшй Ух кшькосп на одному дерев! 164 шт. i Maci 0.99 кг. Середня врожайшеть дерева на контрол1 (83 шт. i 0.61 кг) i на /илянш з середньою дозою поглинутоУ рад1анп (80 шт. i 0.47 кг) виявилася значпо нижчою.
I. Л^сове la салппп-ияркпве госнолярсто 27
Бюметричт показники шишок та особливостт наепшеношення дерев п ль состанах вщзначаються значною шдив1 дуальною мшлипюпо. Так, на одних деревах виявлено всього по 1-7 шт. шишок, а на шших - бшьше 400 шт. 1х маеа на дерев! вщповщно змшюеться вш 0.004 кг до 3.47 кг. Довжина \ ширина шишок у дерев контрольного \ дослщних насаджень коливаеться в межах 27.5-44.7 мм 1 15.521.8 мм. Однак, спостер1гаетъся тенденшя до зростання мшливостт бюметричпих параметр1в шишок в рад1ацшно уражених насадженнях. Так, середпя довжина шишки у моделей контрольной" дшянки коливаеться вщ 33.2 до 44.7 мм, ширина становить 16.5-21.6 мм, маса - 4.15-8.80 г, юльмсть шишок на дерев! - 5-402 шт., а Гх маса - 0.03-3.47 кг. У насаджеиня з слабким р1впем поглинутих доз рад1анп щ параметри вщповщно становили 31.8-42.1 мм, 16.2-21.8 мм, 4.08-8.27 г, 6-418 шт., 0.03-2.86 кг; з середшм - 31.3-41.4 мм, 1 5.5-20.3 мм, 3.40-7.21 г, 7-380 шт., 0.04-2.74 кг ¡3 сильним-27.5-41.5 мм, 15.8-21.6 мм, 3.49-8.42 г, 1-424 шт., 0.004-2.04 кг.
Характер формування апофЫв 1 Ух тип бшыпою лирою визпачаються гене-тичними задатками, ашж впливом зовшшшх фактор1в. У вах дерев на насшневих лусках, як правило, наявш три тини апо(|нзу: шрамщальний, плоский 1 загнумш. Загалом, у насадженнях домшуючим е шрамщальний тип апоф1зу. Поверхня шишок, зайнята ним, становить 47-55 %, тоД1 як загнутий аттоф!з займае лише 6-13 % (табл. 2). КЬьюсть дерев з домшуючим шрамщалышм типом апоф1зу коливагться в!д 53 % (насадження з сильним ступеней рад1ацшного опромшення) до 80 % (контроль).
Переважною формою шишок на дшянках р!зного ступеня рад!ацшного пошкодження е конусопо/нбпа. Лише у незначно'У кшькосп дерев зустр1чаеться загнуто-конусонод|бпа форма шишок. Вщношення довжини шишок до IX ширини коливаеться в межах 1.7-2.5. У 77-91 % дерев це сшввщношення становить 2.0-2.5 (широка форма)
Дослщження показують, що в лнсостанах зустр1чаються дерева з шишками двох кольор1в - коричневого I Ырого. Шишки коричневого кольору характеризуются трьома вштшками - св1тло-коричневим, темно-коричневим ! червоно-коричневим. Переважна юльюсть дерев (47-87 %) мають темно-коричневий кол1р шишок. Червоно-коричнев1 шишки зустр1чаються у 1.3-4.7 % дерев.
Вивчення морфометричних \ поавних иараметр!в насшня сосни звичайноУ тюказуе, що М1Ж насадженнями разного ступеня рад1ацшного опромшення ¡снутоть суттев1 вщмшность Так, маса повнозернистого насшня у дерев дослщних варьзн-■пв виявилася в 1.1-1.7 рази нижчою, шж на контрол1 (табл. 3). Найбшьшими мор-фометричними параметрами насшня вщзначаеться контрольне насадження, а найменшими - слабкого р1вня поглинутих доз рад1ашУ. Так, насшня контрольного насадження за довжиною на 2.9-7.0 % (Ц=1.72-3.88 при 105=1.96), шириною на 3.58.5 % 0Ф=2.01-4.88) та масою 1000 насшин на 9.7-15.0 % 0ф=2.47-4.21) перевер-шуе показники опромшених дерев. Однак його повнозернистють у контрольних дерев становить лише 66 %. У насадженнях сильного 1 середнього стунешв рад1а-щйного ураження ней показник становить 81-82 % (табл. 3).
Морфометричш показники нас1ння в л1состанах вщзначаються високою м!нлив1стю незапежно в'|Д поглинутоУ деревами дози рад1ацн. Так, довжина 1 ширина насшин коливаеться в межах 1.95-2.89 \ 1.07-1.47 мм. Значно 61лыпою мш-ливютю характеризуеться маса насшня на дерев^ маса 1000 насшин та повнозер-
28 До 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
Показники шишок Ступшь опромшення. Гр
Контроль Слабкий (1-2) Середнш (6-1 3) Сильннй (11-20)
М±ш % Ч М±т % tt, М±ш % ч М±т % Ч ;
Довжина, мм 39.9±0.6 100.0 0.00 40.5±0.5 101.5 0.77 37.2±0.5 93.2 3.46 40.0+0.6 100.3 0.11
Ширина, мм 19.5±0.2 100.0 ]_0.00 20.1 ±0.2 103.1 2.12 18.6±0.2 95.4 3.18 19.1±0.2 97.9 1.41
Maca, г 6.63+0.22 100.0 о.оо 6.98±0.20 105.3 1.18 5.68±0.20 85.7 3.20 6.51±0.21 98.2 0.39 ;
Maca шишок на дерева кг 0.61 - - 0.99 - - 0.47 - - 0.61 - -
К-сгь шишок на дерев!, шт 83 - - 164 - - 80 - 115 - - :
Поверхня шишок з апофизом, %: - шрамщальний 55+1 100.0 0.00 52+2 94.5 1.34 48±2 87.3 3.13 47±2 85.5 3.56
- плоский 36±1 100.0 0.00 35±1 97.2 0.71 46±2 127.8 4.47 45±2 125.0 4.02
-загнутий 9±1 100.0 0.00 13±1 144.4 2.83 6±1 66.7 2.12 8+1 88.9 0.71
Примгтка. Табл. 3. Б'юм Георетичне значения крите lentDuuHi показники нас р1Я Стъюден" ¡ння з наса га (tos) доршнюе 1.96 джень сосни зви айно! раног о стхпеня рад ашйного опоомшення
Показники насшня Ступень оп ромшення, Гр
Контроль | Слабкий (1 -2) Середнш (6-10) Сильний (11-20)
М±Л1 % 4 I М±т % и М+т % U М±т % Ч
Maca насшня на дереву г 6.51 - - 6.09 - - 6.01 - - 3.77 - -
Maca 1000 шт.. г 7.92±023 100.0 0.00 6.69±0.¡8 84.5 4.21 6.82±0Д7 86.1 3.85 7.15±0.21 90.3 2.47
Довжина, мм ;.:9±о.оз 100.0 0.00 2.13+0.03 93.0 3.88 2.22±0.03 97.1 1.72 2.20±0.02 96.3 2.22 :
Ширина, мм 1.34±0.02 100.0 0.00 1.22±0.02 91.5 4.88 1.28Ю.02 96.3 2.14 1.29+0.02 96.5 2.01
Пишюзврниг. TÍCT1>. % 6б±4 100 п 0.00 72±2 109.1 1.34 82±3 124.2 3.20 81±2 122.7 3.35
Абсолютна СХОЖ1СТЬ, % 98 - - 91 - - 96 - - 95 - - |
Господарська СХ0Ж1СТЬ. % 65 - - 66 - - 79 - - 77 - - '
Примгтка. Георетичне значения критерм Стьюдента (los) доршнюе 1.96.
нислсть. Ц[ показники вщповщно коливаються в межах 0.03-43.93 г, 5.04-9.92 г \ 22-94 %. Водночас збер1гаеться тенденшя до бшыноУ мшливостт цих параметр1в на контроль н!ж у досшдних люостанах. Так, маса 1000 шт. насшнн у дерев контрольного насадження становила 5.60-9.92 г, загальна маса насшня на дерев1 -0.08-43.93 г, повнозернистють - 22-88 %. У дерев з1 слабким ступенем рад1ацшпо-го пошкодження ш параметрн вщповщно змшювались у межах 5.47-9.14 г, 0.0317.51 г, 46-82 %; середнього - 5.16-9.24 г, 0.43-31.56 г, 66-94% \ сильного - 5.048.36 г, 0.09-27.97 г, 59-93 %.
Необхщно зазначити досить високу абсолютну схожкть наспшя незалежно вщ р1вня поглинутих насадженнями доз рад1ацн. Бона в дослщжуваних лкостанах становить 90-98 % (табл. 3). Однак, характер проростання наспшя з насаджень рь зного ступеня рад1аш иного опромшення виявився неоднаковим {рис. 1). ае 120 —
к
I 100- ■та
0 80-о
1 60- -
с:
40- — 20- —
2 4 6 8 10 12 14 16 Днг
Рис. 1. Х/д проростання насшня з дтянок раного ступеня радшцшного опром'шенпя:
1 - контроль; 2 - насадження слабкого ртня рад!ацпаюго опро.\нпенпя (1-2 Гр); 3 - середнього (6-ЮГр); 4 - сильного (II-20 Гр)
Табл. 4. Коефщхент кореляцн мЫс кигьшстю шишок на дерев! та бгометричшшп показниками шишок / насшня в насадженнях раного ступеня раМацшного
опромп1ення
Показники Сгупшь опромшення, Гр -
Контроль Слабкийi 1-2) Середшй (6-10) Силышй (11-20) ]
Г-tm, Ч г±тг ч r+mr t* r+in, ч
Довжина шишки 0.38+0.26 1.47 0.21+0.27 0.77 0.42+0.25 1.69 0.04+0.29 0.13
11 (ирина шишки 0.58+023 2.57 0.02+0.23 0.08 0.43+0.25 1.72 0 0
Маса щитки 0.58::023 2.56 0.04+0.28 0.14 0.41+0.25 1.64 -0.05+0.29 0.17
Довжина пасшими 0.04+128 0.13 -0.19+0.27 0.70 0.13+0.28 0.46 0.17+0.27 0.62
Ширина на-сшини -0.28+0.27 1.06 -0.15+0.27 0.54 0.15+0.27 0.56 0.20+0.27 0.72
Maca 1000 шт. HacimiH -0.23+5.27 0.85 -0.13+0.28 0.48 0.17+0.27 0.63 0.13+0.28 0.37
Повнозер-HUCTÍCTb 0.43±(.25 1.71 0.35+0.26 1.33 0.01+0.28 0.02 -0.28+0.27 1.04
Примпка. Теэретичне значения критерто Стыодента (fe) дор1внюе 1.98.
Найбшьшою енерпею проростання характеризуешься наспшя насаджень, яю поглинули сия .ну 1 середню дози рад1ашУ. Значно нижчим пей показник виявився на контрол; I в насадженш слабким р1внем поглинутих доз рад1ашУ. В наступи! дн1 вщмнносп м1ж дшянками по ¡итенсивносп проростання наоппя згладжуються. В цлому, найвищою абсолютною схож1стю характеризуемся на-Зо До 125-р|ччя УкрДЛТУ
Науковий вкпик, 2000, вип. 10.2
гшня з контрольного насадження. найиижчою - з дьчянки 3Î слабким ршнем радь аншпого опромшення. Огже, на початковому eratii проротцуваиня простежугться лисить riciia залежшсть м1ж поглинутою дозою pajiianiï i спер ! кто проростання пасшня.
1'езулыати вивчення Ticiioni зп'язку мгж кшькк-по пппнок па дере ni та (нометричними показчиками шишок i насшпя показус, то нона с, як правило, слабкою (табл. 4). Середнг значения коефнпепта корелянн сттостерпалось тшькн на контролыпи дшянш м1ж ю'лью'стю шишок i ïx шириною та масою.
Таким чином, рад1ацшне опром|'нення слабо вплипас па штенсившсть на-сшненошенпя дерев сосни звичайноУ. Очевидно, провщну роль на генератишп пронеси в насаджегшях вдаграгать ф1тоценотичж фактори. Однак, виявлено зни-ження морфометричних параметр1в шишок та насшня у насаджень середиього i сильного cmienin pajiianiiinoro уражепня. Попнозерниспсть насшня виявилась витою у радшцшно уражених насаджень, тж на контроль Виявлено ряд дерев, я!о незалежно вщ р!вня поглинутих доз рад1ацн, характеризуються добрим i сере-дшм насшненошенням i с селекцшно перспективними для вщбору радюрезистен-т них форм сосни.
Лпсратура
1. Козубов 1-М., Гаскаев Л.И. Радиобиологические и ралноэкологаческие исследования
древесных растений. - СМ 16: Наука. 1994. - 256 с.
2. Криннцкнй Г.Т., Дудыч Я.И., Заика U.K., Павлюк U.R.. Шишка P.C. Рекомендации по сохранению генофонда плюсового насаждения сосны обыкновенной в Бусском лесхоззаге Львовской области.-Львов. 1988.-41 с.
3. Преображенская F..I1. Радиоустойчипосп. семян растений. М.: Атомиздат, 1971. -232 с.
4. Семена деревьев и кустарников. Правила шбора образцов и методы определения посев-пых качеств семян. - М.: Гос. ком. стапд. при Совете Министров СССР. 1977.
5. Сгпрроу А.Х., Вудвел Дж.М. Чувствительность растений к хроническом)' у-облучению / Вопросы радиозкологии. — М.: Атомтдат. 1968. - С. 57-85.
6. Сурсо M.1Î. Влияние хроническою облучения на мужскую репродуктивную сферу сосны обыкновенной. /Радиозколо!ичсскис исследования в 30-километровой тоне аварии на Чернобыльской АЭС. - Сыктывкар. 1993. - С. 133-143 (Тр. Коми науч. Центра УрО Российской академии наук, № 127).
7. Шлпнчак Г.А., Митроченко Н.В., Шлончак A.B. Влияние радиоактитюто загрязнения на генеративную сферу сосны обыкновенной в районе аварии на ЧА'ЭС // Материалы IV международной научно-технической конференции "Черпобыль-94": Итоги 8-лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧА'Х'. -T.I. - Чернобыль, 1996. -С. 158.
УДК 630*15 Асп. Е.М. Рогпптьош - УкрДЛТУ
ППЗДОВЕ НАСЕЛЕНИЯ ПТАХ IB ПАРК1В ЛЬВОВА ТА СПЕЦИФИКА ЙОГО ФОРМУВАННЯ
Ча MarcpianaMH доанджеш, п парках м. Львова з решим езунсием атронотешзацн показано залежшсть специфики пиздуваиня та особлипостсй збору корму п залежност1 вщ складу. впсовоУ та просторовоУ структур!! дсревиоУ i ча! арниковоУ рослинностт
Е.М. Ragatnyova - USUFWT Ncsf bird population in the parks of Lviv an<l specific features of its formation
According to the studies in the parks of I viv with different level of nntropogenesis it has been shown that specific features of nesting and peculiarities of fodder picking depend on the composition, age and space structure ol wooden and weed plants.
l-.llicone la еялопп^пяркппе I ncnojlapci no 31
