CC BY
24
волопсть рослин становить 59,0 %, у червш - 60,5 %, в липш - 60,6 %, у серпш - 60,1 %, у вересш - 59,4 % i у жовтнi 57,3 %. В умовах В2-3 вологiсть рослин становить: у травш - 56,9 %, у червнi - 58,0 %, у липнi - 58,6 %, у сер-пнi - 57,2 %, у вересш - 57,9 % i у жовтш - 55,7 %. В умовах свiжих та воло-гих сугрудiв (С2-3 ) у травнi волопсть становить 52,0 %, у червш - 53,5 %, у липш - 55,3 %, у серпш - 53,9 %, у вересш - 52,9 %, у жовтш -51,6 %. В умовах Б2-3 у травнi вологiсть становить 50,4 %, у червш - 50,6 %, у липш -52,6 %, у серпш - 51,6 %, у вересш - 50,9 % i у жовтш - 49,3 %.
За повноти 0,8-0,9 найвища волопсть притаманна рослинам конвали звичайно! в умовах свiжих та вологих борiв та суборiв (А2-3, В2-3), порiвняно iз якими для рослин в умовах свiжих та вологих сугрудiв та грудiв (С2-3, Б2-3) характернi нижчi показники вологостi.
За повноти 0,7 в умовах свiжих сугрудiв волопсть першого листка у середньому становить 32,7 %, вологiсть другого листка - 52,3 %, а волопсть черешка - 21,4 %. За повноти 0,6 в умовах свiжого субору встановлено, що волопсть першого листка у середньому становить 37,1 %, волопсть другого листка - 79,6 %, а волопсть черешка - 18,2 %, а за повноти 0,6 в умовах свь жого груду волопсть першого листка становить 36,7 %, волопсть другого листка - 51,4 %, а волопсть черешка - 19,3 %.
Волопсть першого листка за повноти 0,6-0,7 менша тж волопстю другого. В умовах свiжих грудiв (Б2 ) - удвiчi менша за волопсть першого листка, в умовах свiжого сугруду (С2) - у 0,65 раза, а в умовах свiжого субору (В2) - у 0,56.
Отже, найвишд показники вологосп рослини в усiх типах люорослин-них умов спостережено за повноти 0,6-0,7, а найнижчi - за повноти до 0,5. Загальною тенденщею для всiх повнот i в усiх типах лiсорослинних умов е плавне зростання вологостi конвали звичайно!, починаючи iз травня до лип-ня, пiсля чого вщбуваеться зменшення вологостi з серпня до жовтня.
Лггература
1. Боряев В.Е. Товароведение дикорастущих плодов, ягод и лекарственно-технического сырья : учебник. - М. : Экономика, 1991. - 207 с.
2. Вальтер Г. Общая геоботаника : пер. с нем. / предисл. А.Г. Еленевского. - М. : Изд-во "Мир", 1982. - 261 с.
3. Гусев Н.А. Состояние воды в растении. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 134 с.
4. Давитай Р.Р. Прогноз обеспеченности теплом и некоторые проблемы сезонного развития природы. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1964. - 132 с.
5. Дадыкин В.П. Водный режим растений. - М. : Изд-во МЛТИ, 1973. - 59 с.
6. Зайцев Г.Н. Математический анализ биологических данных. - М. : Изд-во "Наука", 1991. - 184 с.
УДК 630*165.61 Здобувач С.М. Данькевич - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРИРОДНЕ В1ДНОВЛЕННЯ ПЛЮСОВОГО НАСАДЖЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ЗАКАЗНИКУ " ЛОПАТИНСЬКИЙ"
Дослщжено особливост люовщновних процеав у плюсовому насадженш сосни звичайно'1 заказника "Лопатинський". Встановлено, що тсля здшснення заход1в
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
щодо його сприяння можна досягти появи самоаву сосни у кiлькостi близько 500 тис. шт./га. Запропоновано конкретнi лiсiвничi заходи, якi найефективнiше сприяють насшненошенню та появi i збереженню тдросту сосни звичайно'1.
Ключов1 слова: сосна звичайна, природне вщновлення, пiдрiст сосни.
Competitor S.M. Dankevych - NUFWT of Ukraine, L'viv
Natural renovation of plus stand of Scotch pine in the reservation "Lopatynskyy"
The features of afforestation processes are investigational in plus stand of Scotch pine from the reservation "Lopatynskyy". Has defined thet after carrying uot procedures relatively to its contribution it is possible to reach self-seeding of the pine 500 thousands pcs./ha in number. Have proposed concrete forestry measures, which the most effectively are contributioting to seed-bearing, appearance and conservation of Scotch pine undergrowth.
Keywords: Scotch pine, natural reproduction, pine undergrowth.
В умовах штенсивного ведения люового господарства актуальною проблемою залишаеться збереження генофонду плюсових насаджень дерев-них порщ. До таких ушкальних насаджень належить плюсове насадження сосни звичайно1, яке знаходиться в Лопатинському люнищш ДП "Радех1всь-ке люомисливське господарство". Воно е одним з цшних генетичних фонд1в сосни для всього регюну Малого Полюся. На цей час насадження перебувае у фаз1 старшня (вж 118 роюв), почались природш процеси його розладнання. Тому необхщно вжити заход1в щодо вщновлення цього насадження та максимального збереження його генетичного потенщалу.
Насадження зростае у вщносно багатому тиш люорослинних умов -С2. У таких умовах формуються складш багатоярусш люостани. Пщ ïx намет надходить недостатньо сонячного св1тла для усшшного росту i формування молодого тдросту сосни. Вш, зазвичай, цшковито гине протягом першого року шсля проростання насшня. Кр1м цього, потужна люова п1дстилка висту-пае бар'ером на шляху проникнення насшня сосни до грунту, а, отже, пере-важна кшьюсть сход1в сосни кор1нцями не досягае грунтового шару i гине. Природне насшне вщновлення сосни можливе тшьки за умови застосування заxодiв щодо його сприяння. Водночас воно для вщновлення плюсових насаджень е найбшьш прийнятним, по скшьки забезпечуеться максимальне вiд-творення 1х генофонду.
Експериментальнi дослiдження стосовно методов природного насiнного вiдтворення плюсових насаджень сосни звичайно1 у заказнику "Лопатинський" ми розпочали у 2003 р. - тода заклали науково-виробничий стацюнар на площ^ 2 га. Для штенсифжацп репродуктивних процесiв у сосни звичайно1 i сприяння появi пiдросту здiйснили низку лiсiвничиx заxодiв: зрубали вiдмерлi i вiдста-лi у рос^ материнськi дерева сосни, уЫ дорослi дерева граба звичайного та шших супутнix порiд, вирубали тдшсок, великий пiдрiст граба звичайного, розпушили пщстилку з мiнералiзацiею поверxнi грунту.
До здшснення заxодiв щодо сприяння природному поновленню склад насадження був 8,5С1,2Г0,3БкБер+Д, запас деревини становив 483 м /га, пов-нота - 0,62, середнш дiаметр дерев сосни - 45,9 см, а висота - 34,0 м. Шсля вжиття заxодiв склад насадження виявився 10С, запас деревини - 389 м /га, повнота - 0,49, середнш дiаметр - 48,2 см, висота - 34,4 м. Вжш! заходи
спряли покращенню свгглового режиму пiд наметом материнського наса-дження. Вiн е одним iз основних чинникiв, який впливае на формування надГрунтового покриву шд наметом лiсових фiтоценозiв [3, 6] та формування i функцiонування молодого пiдросту деревних порiд [2, 4].
Водночас, за нашими даними у дослщжуваному плюсовому насадженнi сосни штенсившсть свiтла до вирубування частини дерев на рiвнi люово! тд-стилки у серединi лiта (липень-серпень) за хмарно! погоди становила близько 900 лк (близько 1 % вщ максимально!), а за абсолютно безхмарно! - змшюеться в межах 1400-2400 лк (1,6-2,8 %). Тако! штенсивносп свiтла недостатньо для виживання природного поновлення сосни. Адже вщомо, що нижня межа освгг-леност для iснування сосни звичайно! становить не нижче 3300 лк [1].
Унаслщок вжитих лiсiвничих заходiв зi сприяння природному понов-ленню штенсившсть свггла пiд наметом материнського насадження збшьши-лась у десятки разiв. Так, за хмарно! погоди у середиш лiта вона становила 9,2, а за абсолютно безхмарно! - 37,8 тис. лк. Тако! штенсивносп свiтла пов-ною мiрою достатньо для росту i формування шдросту сосни звичайно!.
Спостереження за люовщновними процесами на дослiднiй дiлянцi здшснювали протягом чотирьох рокiв. Нашi дослщження показали, що вже у перший вегетацшний перiод пiсля здiйснення першого прийому люовщнов-лювальних рубок i заходiв зi сприяння природному поновленню пiд наметом розрiдженого материнського деревостану заказника "Лопатинський" з'яв-ляеться достатня для формування молодого деревостану кшьюсть шдросту сосни звичайно!. Надалi його кшьюсть значно зросла (табл. 1).
Табл. 1. К1льк1сть шдросту деревних порiд на стацюнарнш д'лянщу 2007р.
Порода Вк шдросту, роки Кшьшсть шдросту, тис. шт./га
здорового 1 ослаблого нештатно середньо 1 сильно ослаблого всього
Сосна звичайна 1 2,1 6,2 8,3
2 88,0 280,5 368,5
3 32,8 50,7 83,5
4 31,3 11,0 42,3
Разом 154,2 348,4 502,6
Граб звичайний 1 15,8 7,7 23,5
2-4 155,0 50,5 205,5
5-7 2,0 — 2,0
Граб звичайний1 3 2,5 1,3 3,8
Разом 175,3 59,5 234,8
Берест 3 0,5 — 0,5
4-7 2,3 0,7 3,0
Берест1 3 0,3 0,7 1,0
Разом 3,1 1,4 4,5
Дуб звичайний 3 0,5 — 0,5
Бук лшовий 3 0,3 — 0,3
4-7 0,3 — 0,3
>7 0,8 — 0,8
Разом 1,9 1,9
Береза поникла 3 0,5 — 0,5
Прим1тка. Екземпляри паросткового походження.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Щорiчна кшьюсть самосiву сосни на дослiднiй дшянщ iстотно зростала протягом перших трьох рокiв спостереження. Так, у 2007 р. ми виявили 42,3 тис. шт./га чотирирiчного пiдросту, 83,5 тис. шт./га - трирiчного i 368,5 тис. шт./га - дворiчного. У 2007 р. з'явилось лише 8,3 тис. шт./га одно-рiчного шдросту сосни (див. табл. 1). На нашу думку, це пов'язано як з вщмш-ностями у насшненошенш материнських дерев сосни у рiзнi роки, так i з умо-вами проростання насiння. Вiдомо, що сосна звичайна характеризуеться що-рiчним насiнненошенням, однак ряснi врожа! спостершаються значно рiдше [5]. Крiм цього, значно попршились умови для проростання насшня та вижи-вання шдросту. Вщ часу мшерашзаци поверхнi грунту на стацiонарi минуло 4 роки i майже уся поверхня грунту виявилась вкритою лiсовою пiдстилкою та заросла трав'яною рослиннiстю. Зростае з року в рш також конкуренщя для са-мосiву, що з'являеться, зi боку пiдросту, який сформувався за попередш роки.
Однак i без врахування пiдросту, що з'явився у 2007 р., природне по-новлення сосни на дослiднiй дшянщ е успiшним. Загальна його кшьюсть вь ком два i бшьше рокiв тут становить 494,3 тис. шт./га, зокрема здорового i неютотно ослаблого пiдросту виявилось 152,1 тис. шт./га.
Необхщно вiдзначити, що на стацiонарi лише серед пiдросту сосни вь ком 4 роки кшьюсть здорових i неiстотно ослаблих екземплярiв е бiльшою, нiж кiлькiсть середньо i сильно ослаблих (74 % проти 26 %); серед шдросту сосни 3^чного вшу здоровi i неiстотно ослаблi екземпляри становлять 39,3 %, серед пiдросту 2-рiчного вшу - лише 23,9 % (див. табл. 1).
Крiм шдросту сосни, тд наметом дослщного насадження формуеться шдрют супутнiх порiд. Найбiльш чисельним серед них виявився шдрют граба звичайного, який становить 234,8 тис. шт./га (97,1 % вщ уЫх екземплярiв тд-росту супутнiх порщ), зокрема здорових i неiстотно ослаблих екземплярiв пiдросту граба вiком два i бiльше рокiв - 159,5 тис. шт./га. Це - майже вик-лючно поновлення насiнного походження.
Як показують дослiдження, кiлькiсть здорового i неiстотно ослаблого пiдросту сосни i граба вiком два i бiльше рокiв виявилась майже однаковою. Отже, для запобiгання локальному витюненню сосни грабом необхiдно вида-лити частину екземплярiв пiдросту граба та послабити його ф^оценотичний вплив на поновлення сосни звичайно!.
Пiдрiст сосни на стащонарах характеризуеться загалом добрим ростом. Так, середня висота чотирирiчного пiдросту сосни становить 41 см, а середнш прирiст за висотою за останнiй вегетацiйний перiод - 18,2 см (табл. 2). Деяка частина екземплярiв шдросту сосни мае висоту понад 70 см i прирют за висотою у 2007 р. - понад 30 см. Тобто, значнш частиш природного поновлення сосни негативний вплив конкуренцп з боку видiв надгрунтового покриву не загрожуе.
Табл. 2. Бюметричш показники шдросту сосни звичайнсн у 2007 р.
Вк шдросту, роки Висота, см Д1аметр коренево1 шийки, мм Приршт у висоту за роками, см
2005 2006 2007
1 3,2±°'3 - - - -
2 7,9±0'2 1,29±0'04 - - 3,5±0'2
3 22,7±0'8 3,5±0Д - 4,1±02 12,8±0'5
4 41,1±13 6,4±02 4,6±02 12,5±0'5 18,2±0'6
Чинники середовища, зокрема освiтленiсть, вже у перший piK життя сильно впливають на picT шдросту сосни. Як видно з табл. 2, у 2007 р. одноpiчний шдрют сосни мав висоту всього 3,2 см. Очевидно спостер^аеться значне його пригшчення з боку густого двоpiчного i особливо три- i чотиpиpiчного шдросту сосни i граба, який вже характеризуемся значною висотою та pозмipами крони.
Таким чином, заходи зi сприяння природному поновленню сосни дали позитивний результат, а найбшьш ращональним способом вiдтвоpення сос-нових деревосташв у заказнику "Лопатинський" мiг би бути такий: у вщтво-рюваних деревостанах повнiстю вирубують доpослi дерева, великий i серед-нiй шдрют супутшх поpiд, зокрема граба звичайного (добре розвинеш дерева граба вирубують i на прилеглих частинах сусщтх деpевостанiв); вирубують також ослаблi дерева сосни звичайно!, знижуючи зiмкнyтiсть намету до 0,5; здшснюють мiнеpалiзацiю поверхш грунту за допомогою борони КЛБ-1,7 (мiнеpалiзацiя повеpхнi грунту за допомогою плуга ПКЛ-70 може бути рекомендована лише для дшянок зi значним поширенням Rubus hirtus в надгрун-товому вкpиттi); у пеpшi 3-4 роки пiсля появи самоЫву сосни здiйснюють за ним догляд, скошуючи головним чином Rubus hirtus, а також зрубуючи па-pостковi пагони на пнях граба.
Лггература
1. Веретенников А.В. Физиология растений с основами биохимии. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 1987. - 256 с.
2. Катрушенко И.В. Анатомо-морфологические реакции подроста ели на конкуренцию со стороны лиственных пород / И.В. Катрушенко // Фитоценология и биогеоценология тем-нохвойной тайги. - Л. : Изд-во "Наука", Ленингр. отд., 1970. - С. 71-75.
3. Кищенко И.П. Световой режим различных типов сосняков Карелии / И. П. Кищенко // Лесоведение. - 1984. - № 6. - С. 17-21.
4. Новиков А.А. Рост и развитие древесных растений в зависимости от светового режима / А.А. Новиков. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1985. - 95 с.
5. Рекомендации по сохранению генофонда плюсового насаждения сосны обыкновенной в Бусском лесхоззаге Львовской области / Криницкий Г.Т., Дудыч Я.И., Заика В.К., и др. - Львов, 1988. - 41 с.
6. Сидорович Е.А. Световой режим напочвенного покрова хвойных фитоценозов / Си-дорович Е.А., Мотиль М.М. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1986. - 156 с.
УДК 603*160 Доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
М1НЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ПЛОД1В ДИКОРОСЛИХ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ РОСЛИН
Вивчено бiохiмiчний склад плодiв дикорослих деревно-чагарникових рослин. Наведено кшьюсш показники мшерального складу плодiв дикорослих деревно-ча-гарникових рослин. З'ясовано залежнють ix нагромадження вщ морфолопчних ознак та чинниюв довкшля.
Assoc.prof. V.Ya. Zajachuk-NUFWTof Ukraine, L'viv Mineral composition of wild growing shrub and wood plants fruits
The biochemical composition of wild growing trees and shrubs fruits has been investigated. The quantitative indexes of mineral composition of wild growing trees and shrubs fruits has been indicated. The dependence of their accumulation on morphological attributes and factors of an environment has been investigated.
