Просторова структура підросту під наметом стиглих соснових деревостанів у борових умовах Рівненського Полісся Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Belela S.A. The Influence of Plant Growth Regulators on Larix Leptole-pis Gord Seedlings Development

The effect of different types of plant growth regulators on the development of larch lep-tolepis gord seedlings determined by the type of substrate is studied. Depending on its composition, the effectiveness of the growth regulators may vary considerably - from indifferent to highly stimulating ones. The indicator of average height of young larch seedlings significantly affects the way of preparation for sowing seed, the presence of pre-sowing fertilizer, mulching crops, the presence of the absorbent. The maxims and mikosan are defined to be the most effective. They provide a chorus of seed germination, rapid emergence, a significant output of standard planting material, and also high biometrics plants. The influence of growth regulators on the development and quality of seedlings is displayed as follows in order of decreasing effectiveness: maxims ^ mikosan ^ zircon ^ emistim ^ vermistim.

Key words: Larix leptolepis Gord., plant growth regulators, seedlings, height, diameter at root collar.

УДК 630 *23:504 Доц. А.В. Вишневський, канд. с.-г. наук -Житомирський НАЕУ

ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА П1ДРОСТУ П1Д НАМЕТОМ СТИГЛИХ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У БОРОВИХ УМОВАХ РШНЕНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ

Розглянуто особливост природного вщновлення соснових лiсiв у борах Ршненсь-кого Полюся. Показано динамшу люовщновних процеив, а також просторову структуру та особливост росту i розвитку шдросту шд наметом стиглих соснових деревостанш у борових умовах. Встановлено, що упродовж останнього десятирiччя знову постало питання про використання природного поновлення соснових деревосташв, у зв'язку з потребою збереження !х видового, формового i генетичного рiзноманiття та шдвищен-ня бюлопчно! стшкост та продуктивностi. Наявнiсть природного поновлення i життeздатнiсть самосiву та шдросту головних порiд е одним iз важливих критерй'в стiйкостi лiсових екосистем, одшею iз провiдних умов !х стабiльностi. Найбiльш актуальною е здатшсть до самовiдновлення для люорослинних умов, в яких вiдчутнi недос-татне чи надмiрне вологозабезпечення та бщшсть елементiв живлення для деревно! рослинностi.

Ключовi слова: сосна звичайна, пiдрiст, лiсовiдновлення, боровi умови, зустрiч-нiсть.

Вступ. Стан природного поновлення шд наметом стиглих соснових на-саджень в суборах i борах Ршненського Полiсся вивчали М.М. Ведмвдь, В. Д. Шкудор, ВО. Бузун [1] та iншi автори, котрi у сво!х дослщженнях вщзна-чали можливкть успiшного природного лiсовiдновлення та збережешсть його потенцiалу для вирощування стшких насаджень. У дослiджуваному регiонi у борах переважае штучний спосiб лковщновлення головно! для цих умов породи - сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.). Природним поновленням сосни, яке здебшьшого в умовах репону е успiшним, часто нехтують, не сприяючи його збереженню пiд час лкозаготшельних i лiсокультурних робiт.

Об'екти i методика дослщження. Об'ектом дослвджень були пристига-ючi та стит сосновi насадження з наявним шдростом, створенi у борових умовах ДП "Дубровицьке лiсове господарство" Ршненсько! обл. Природне поновлення шд наметом материнського деревостану вивчали у насадженнях Будим-лянського, Залузького та Черменського лкництв. У кожного дерева на пробнш

плошд вишрювали дiаметр на висотi 1,3 м, загальну висоту i висоту до початку живо! крони. У шдросту визначали прирiст за висотою за поточний рiк, даметр коренево! шийки, загальну висоту. Для проведения дослвджень з оцiнювання успiшностi природного поновлення пiд наметом стиглих соснових деревостанiв використано методики М.1. Гордиенка [2], ЮГ. Саннiкова i ОС. Баранцева [5]. Вщповвдно до ддачих нормативних вказiвок пiдрiст розподшено за групами ви-сот на: дабний - до 0,5 м, середнш - вiд 0,6 до 1,5 м i великий - понад 1,5 м. Для встановлення вихщних нормативов щодо кiлькостi життездатного пiдросту залежно вiд висоти застосовано коефщенти перерахунку: дрiбний -0,5; середнш - 0,8; великий - 1,0. Рiвномiрним вважаеться розмщення шдросту цшних порiд iз показником зустрiчностi 66 % i бiльшим, не рiвномiрним - 4065 %, куртинами - менше 40 % [6].

Результати дослвдження та к аналiз. Кiлькiсним показником усшш-ностi природного поновлення, що характеризуе рiвномiрнiсть розмiшения шд-росту за площею, е його зустрiчнiсть. Одержанi результати шдтверджують, що загальна забезпеченiсть плошд пiдростом е достатньою. Сприятливiшi умови для рiвномiрного розмiщения пiдросту за площею складаються за повноти ма-теринського деревостану 0,6-0,7 i дещо гiршi - за повноти 0,5. У свiжому бору показник зустрiчностi для соснового пiдросту дещо вищий, нiж у вологому, а для березового шдросту - навпаки.

Поршняння отриманих даних щодо забезпеченостi шдростом головних порiд на пробних площах iз наведеними у нормативах свдаить, що майже на половинi вах пробних площ забезпеченiсть е задовшьною. На дiлянках, яш ста-новлять 20,5 % вщ загально! кшькосп проб, вона добра, на 35,0 % - незадовшь-на. Загалом площа таких дiлянок становила 21,3 % ввд загально! площi проб. Невелику частку займають дiлянки з нерiвномiрним розмiщениям пiдросту -7,5 %. Водночас у свiжому бору кшьккть дшянок iз рiвномiрним розмщенням значно бшьша (30,1 %), шж у вологому (12,5 %). В умовах А2-А3 пiдрiст розпо-дшжться на д1лянках куртинами (71,1 %). Тому навiть за достатньо!' кшькосп пiдросту на зрубах тут потрiбно проектувати i вводити частковi лiсовi культури сосни звичайно!'. Розмiщувати садивш мiсця доцiльно там, де повнктю вiдсут-нiй пiдрiст сосни звичайно!'.

Загальноприйнятим показником якостi як шдросту, так i молодих наса-джень, за якими оцднюеться весь деревостан або головна порода, е середня ви-сота. За показником середньо!' висоти соснового пiдросту найбiльш сприятливi умови пiд наметом материнського деревостану складаються для нього у свiжих борах. Тут середня висота соснового шдросту (0,77 м) перевищуе вiдповiднi се-реднi показники берези повисло!' (0,50 м). Конкуренция з боку другорядних де-ревних порiд i трав'яно! рослинностi виключаеться. Пiд наметом материнського деревостану до рубки головного користування пiдрiст сосни звичайно! конку-руе з пiдростом берези повисло!. Середню висоту пiдросту пiд наметом стиглих соснових деревосташв представлено в табл. 1.

Табл. 1. Середня висота тдросту тд наметом стиглих соснових деревосташв, м

Тип лiсу, порода Вщносна повнота насадження Середня висота

0,5 0,6 0,7

А2-С: усього 0,46 0,59 0,86 0,63

у т.ч. сосна 0,62 0,82 1,20 0,88

береза та iншi 0,30 0,36 0,52 0,40

А3-С: усього 0,35 1,13 0,42 0,63

у т.ч. сосна 0,30 1,26 0,40 0,65

береза та iншi 0,40 1,0 0,45 0,62

Середня: усього 0,4 0,86 0,64 0,63

у т.ч. сосна 0,46 1,1 0,8 0,77

береза та iншi 0,35 0,68 0,48 0,50

Розподш соснового тдросту за групами висот на пробних площах наведено у табл. 2. Основна кшьккть шдросту належить до групи др1бного (75,9 % в1д загально! кшькосп). Дуже незначна (8,7 %) частка шдросту належить до се-реднього, а 15,4 % - до великого.

Табл. 2. Розподйг соснового тдросту тд наметом деревосташв за групами висот

Тип люу Одиниця вимiру Група висот Усього

дрiбна середня велика

а2-с тис. шт. на 1 га 2,61 0,34 0,85 3,8

частка, % 68,7 8,9 22,4 100,0

А3-С тис. шт. на 1 га 4,1 0,45 0,38 4,93

частка, % 83,2 9,12 7,68 100,0

У серед ньому тис. шт. на 1 га 3,35 0,39 0,61 4,36

частка, % 75,9 8,7 15,4 100,0

Зктавления отриманих результапв 1з нормативами кшькосп життездат-них рослин, за яко! лков1 культури переводяться у покриту лком площу [2] 1з корегуванням на !х збереження у процес рубки [3], св1дчить, що у св1жих 1 во-логих борових умовах природний процес лков1дновления може ввдбуватися ус-шшно. Даш, отримаш на пробних площах, указують, що середнш в1к шдросту для умов Полкся становить близько 10 роив, хоча у конкретних лкорослииних умовах вш змшюеться в1д 3-4 до 20 роив. Середнш вш соснового шдросту становить 9 рокш, а березового - 11 роив. У св1жих борах цей показник нижчий, у вологих - вищий (табл. 3).

Табл. 3. Середнш в'ик тдросту тд наметом стиглих соснових деревосташв, роюв

Тип люу

Вщносна повнота насадження

0,5

0,6

0,7

У середньому

А2-С: разом

14

9

у т.ч. сосна

10

19

13

береза та iншi

12

А3-С: разом

14

12

10

11

у т.ч. сосна

10

береза та iншi

12

12

11

У середньому разом

12

12

10

у т.ч. сосна

10

береза та iншi

14

10

11

5

2

5

5

6

9

4

4

6

8

9

4

9

9

9

Найб1льш1 середня висота 1 дааметр коренево' шийки шдросту сосни виз-начеш на пробнш площд № 2, де значно нижча зшкненкть материнського деревостану, шж на 1нших площах. Що може бути причиною сильного розростання трав'яно!' рослинносп, але цього на проб1 не спостеркаеться. Тут уже сам шдркт частково затшюе грунт, що не дае можливосп для масово1 появи св1тло-любних вид1в у надгрунтовому покрив! 1нтенсившше розростання трав, особливо куничника наземного (Ссйаша^гоьИь ерщгогь Ь.), виявлене на пробнш пло-щд № 1. Результатом цього стало виткнення соснового шдросту, про що св1д-чать низька його густота 1 зустрДчнкть. Загальну характеристику шдросту на постшних пробних площах наведено у табл. 4.

Табл. 4. Характеристика тдросту сосни звичайноI тд наметом

материнського деревостану

1ндекс типу лку Середня густота, шт./га Зустрiч-тсть, % Середня висота, см Середнiй дiаметр на рiвнi коренево! шийки, см Середнш прирiст за висотою, см Зiмкненiсть намету материнського деревостану

А2-С 4910 57,0 102,4±21,51 1,62±0,16 8,8±1,15 0,35

А2-С 4110 71,8 41,3±9,55 1 27±°,3и 6,8±0,55 0,40

Аз-С 6840 63,5 35,3±',52 0,45±°,°7 6,6±М4 0,60

Аз-С 6368 63,7 18,3±3Ди 0,25±°,и2 6,1±0,45 0,65

Сосновий шдркт найчастше виявляеться шд проекщею крон материнського деревостану, де куничника у покритп немае. На пробних площах № 3 1 4 як умови кнування шдросту, так 1 його характеристика дуже близью. За значно' його кшькосп 1 р1вном1рного розмщення на плошд фДзюлопчний стан -дуже слабкий. Це видно при зктавленш приросту за висотою Дз притримками [4] з видшення категорш життевого стану шдросту: життездатний - щорДчний приркт за висотою понад 10 см, задовшьно життездатний - в1д 5 до 10 см, не-життездатний - до 5 см. Найбшьш пригшчений шдркт - на пробнш площд № 5. Тут процес природного поновлення перебувае у початковш стадп, за появи схо-д1в сосни у перш1 роки розвитку 1 росту шдросту. У цей перюд вщбуваеться значний його в1дпад. Шдркт на площд розмщений куртинами. Обумовлено це передуем структурою материнського деревостану, нершномДрнктю мкро-рельефу 1 грунтового покриву.

ДослДджували також вплив просторово!' структури материнського деревостану на шдркт шд його наметом. Кореляцшним аналДзом не виявлено за-лежносп ростових показниюв шдросту в1д структури материнського деревостану. Тут лДмиуючим фактором е трав'яна рослиннкть 1 структура материнського деревостану (табл. 5). Коефщкнт кореляцп дуже змшюеться 1 е не достеменним на 95 %-му р1вш значимосп у бшьшосп випадюв.

Не виявлено ткного зв'язку м1ж висотою 1 приростом за висотою соснового шдросту на всх пробних площах. На пробних площах № 1 1 5 - коефщкнт кореляцп дуже низький. На пробних площах № 2, 3 1 4, де е ршномДрний розпо-дл шдросту за площею, такий зв'язок кнуе.

М1ж зустрДчнктю шдросту на площд та його густотою кнуе ткний коре-ляцшний зв'язок, який описуе регресшне ршняння

— топ 0,44

у - 3,29х ,

де: у - зустрДчнкть шдросту, %; х - густота шдросту, тис. шт./га.

Табл. 5. Кореляцшний анализ показнитв тдросту сосни звичайноЧ

№ Показники, що Коефщкнт Коефщкнт Похибка коефь Критерш

ПП вивчали кореляцп детермшаци щента кореляцн Ст'юдента

1 0,12 0,0 0,12 1,02

2 3 4 5 Вщстань вщ дерева - висо-та тдросту 0,31 - 0,05 - 0,12 0,07 0,10 0,00 0,01 0,0 0,08 0,08 0,10 0,14 3,35 - 0,70 - 1,05 0,80

1 2 3 4 5 Вщстань вщ дерева - при-picT за висо-тою тдросту 0,05 0,40 - 0,05 - 0,05 - 0,25 0,00 0,16 0,00 0,00 0,06 0,12 0,15 0,12 0,13 0,17 0,30 3,60 - 0,55 - 0,43 - 1,32

1 0,09 0,0 0,13 0,49

2 3 4 Висота тдросту - приркт за висотою 0,73 0,56 0,72 0,53 0,31 0,51 0,13 0,12 0,09 4,23 5,30 7,52

5 0,26 0,07 0,19 1,05

Висновки:

1. Щцркт Bcix деревних порiд розмiщений на площi HepiBHOMipHO, його зус-Tpi4HiCTb становить у середньому 61,1 %. Пiдрiст сосни звичайно'1 розподь лений на площi куртинами i характеризуеться середньою зустрiчнiстю 25,1 %. В умовах вологого бору зустрiчнiсть соснового шдросту на 11,5 % вища, нiж в умовах св1жого бору.

2. Рiвняння степенево'1 залежностi характеризуе зв'язок поновлення сосни звичайно'1 шд наметом соснового деревостану на вих дослiдних об'ектах i вка-зуе на високу функцiональну залежшсть (г = 0,79) зустрiчностi шдросту вщ його густоти.

3. Загалом же, можна стверджувати, що здебiльшого сосновi деревостани е здатними до формування достатньо'1 ылькост життездатного пiдросту пiд сво'м наметом та його збереженостi у процес рубок головного користуван-ня, що дасть змогу формувати деревостани природного походження.

Лггература

1. Ведшдь М.М. Вщновлення природних люосташв Захiдного Полiсся : монографiя / М.М. Ведмщь, В.Д. Шкудор, В.О. Бузун. - Житомир : Вид-во "Либiдь", 2008. - 304 с.

2. Гордиенко М.И. Методические указания по изучению и исследованию лесных культур / М.И. Гордиенко. - К. : Вид-во УСХА, 1979. - 92 с.

3. Жилкин Б. Д. Опыт оценки способов и густоты посадки сосны / Б.Д. Жилкин // Лесное хозяйство : межвуз. сб. научн. тр. - 1965. - № 5. - С. 36-48.

4. Невзоров И.М. К вопросу о кризисе культур сосны в сухих условиях местопроизрастания Бузулукского бора / И.М. Невзоров // Лесная промышленность : сб. научн. тр. - 1970. - Вып. 52. - С. 21-26.

5. Санников Ю.Г. Способ оценки естественного возобновления / Ю.Г. Санников, А.С. Ба-ранцев // Лесное хозяйство : межвуз. сб. научн. тр. - 1983. - .№ 10. - С. 38.

6. Технические указания по проведению инвентаризации лесных культур, защитных лесных насаждениях, питомников, площадей с проведенными мерами содействия естественному возобновлению леса и вводу молодняков в категорию ценных древесных насаждений. - М. : Изд-во Госкомлес СССР, 1990. - 20 с.

Вишневский А.В. Пространственная структура подроста под пологом спелых сосновых древостоев в борах Ровенского Полесья

Рассмотрены особенности естественного возобновления сосновых лесов в борах Ровенского Полесья. Показана динамика лесовосстановительных процессов, а также пространственная структура и особенности роста и развития подроста под пологом спелых сосновых древостоев в боровых условиях.

В последние десятилетия опять актуален вопрос об использовании естественного возобновления сосновых лесов, в связи с необходимостью сохранения их форменного и генетического разнообразия и повышения биологической устойчивости и продуктивности. Наличие естественного возобновления - один из важнейших критериев устойчивости и стабильности лесных экосистем. Наиболее актуальной является способность к самовозобновлению в лесорастительных условиях, где недостаточно влаги, а также элементов питания для древесной растительности.

Ключевые слова: сосна обыкновенная, подрост, лесовосстановление, боровые условия, встречаемость.

Vishnevsky A. V. The Undergrowth Spacing Structure under the Canopy of Mature Pine Trees under Rivnenske Polissya Pine Wood Conditions

Some peculiarities of the natural pinewood reconstruction have been considered in Rivnenske Polissya pine woods. The dynamics of the reconstruction processes and the spacing structure, the peculiarities of growth and development of undergrowth under the canopy of mature pine trees are demonstrated. Over the past few decades, the question of natural pine-wood reconstruction has been considered again whereas it is necessary to preserve their species, genetic diversity and to increase the biological stability and productivity. The natural pine-wood reconstruction and the vitality of after- and under- growth of the main species are extremely significant for the forest ecosystem stability. The most topical criterion is the self-reconstruction ability for the forest conditions where the lack of or excessive moisture providing and the poverty of fertilizer element for the forest cover is sensible.

Key words: common pine, undergrowth, forest reconstruction, pine wood conditions, frequency.

УДК 639.111.12:591.[5+8] Доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук -

Житомирський нацюнальний агроекологiчний утеерситет

ПРОГНОЗУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТ КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО'1 (CAPREOLUS CAPREOLUS ДЛЯ Р1ЗНИХ ПРИРОДНО-КЛ1МАТИЧНИХ РАЙОН1В ЖИТОМИРЩИНИ

З метою прогнозування чисельност козулi европейсько! на 2014-2016 рр. у мис-ливських упддях Житомирщини запропоновано використання узагальнено! математич-но! модели Встановлено, що чисельшсть тварин в упддях Укра!нського товариства мисливщв i рибалок (УТМР) iз 2145 особин у 2014 р. може збшьшитися до 2202 - у 2016 р., у мисливських упддях державних люових i люомисливських шдприемств, нав-паки, чисельшсть може знизитися iз 6759 особин у 2014 р. до 4761 - у 2016 р., а в упддях шших користувачгв - зростатиме iз 8172 до 9161 вщповщно. Загалом, по Жито-мирськш обл. передбачаеться поступове динамiчне зростання кшьюсннх показннюв уп-родовж уих прогнозованих рокiв: iз 16770 особин у 2014 р. до 17350 - у 2015 р. i до 17930 - у 2016 р.

Ключовi слова: козуля европейська, прогнозування чисельносй, динамша чисель-носй, мисливсью упддя.

Вступ. Важливим питаниям у галузi мисливського та лкомисливського господарств е прогноз чисельиостi мисливських видiв тварин. Такий пiдхiд дае змогу заздалегiдь плаиувати обсяги проведения бютехшчних заходш, вчасно за-