CC BY
42
The results of Kyiv National Universities academic buildings territories colour analysis by the colour landscape features assessment method are presented. The interrelation between research object territories elements role, their colour and the functional purpose of the territories and the list of the traditional events in autumn is investigated. The distribution of colour vectors on permanent, semi-variable and variable is conducted. The generalized analysis of the three-dimensional structures colouring diagrams of all research territories is fulfilled.
Keywords: landscape colouring, colour vectors, campus, National University.
УДК630*231:582.632.2(477.81/82) Acnip. Т.В. Лустюк1 -
НУ бюресурае i природокористування Украти, м. Кшв
Л1С1ВНИЧ1 ВЛАСТИВОСТ1 ПРИРОДНОГО НАСШНеВОГО
ПОНОВЛЕННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО (QUERCUS ROBUR L.)
СУБОРЕВОГО ЕКОТИПУ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Вивчено найважливiшi люшнига властивост природного насшневого поновлення дуба звичайного (Quercus robur L.) суборевого екотипу в умовах Захщного Полюся. Встановлено усшшшсть та висотно-вшову структуру шдросту дуба у розрiзi дослщжу-ваних тишв лiсорослинних умов. На основi вжово? структури пiдросту визначенi кри-тичнi вiковi перiоди природного поновлення дуба. Показано вплив повноти деревоста-ну на успiшнiсть природного насшневого поновлення дуба за даних умов. З'ясовано найважливiшi фактори, якi впливають на появу та стан шдросту дуба шд наметом сос-нових люосташв.
Ключовi слова: дуб суборевого екотипу, Захщне Полiсся, лiсiвничi властивосп, пiдрiст, повнота деревостану, природне поновлення, свкло, субiр, судiброва.
Пiд лiсiвничими властивостями деревних порiд n0Tpi6H0 розумгги бюло-пчт та екологiчнi !х властивостi, яш мають безпосередне значения у практицi лiсовирощування i ят розглядають у лiсiвництвi з поглядуу iнтересiв ще! практики [6]. За визначенням П.С. Погребняка (1968), лiсiвничi властивостi деревних порщ охоплюють власне бiологiчнi або "внутргшш", i екологiчнi, яш стосу-ються зовнiшнього середовища. До перших П.С. Погребняк вiдносить морфоло-гда, анатомда, iнтенсивнiсть росту, фази розвитку, плодоношення, рiзновид-нiсть i форми порщ; до других - вiдношення до свила, тепла, вологи, вплив на ктмат i Грунт у насадженнях [5].
Деякi вченi свого часу (М.1. Гордieнко, В.1. Бшоус, Д.Д. Лавриненко, М.Т. Гончар, В.1. Карпенко) наголошували на успiшностi природного насшневого поновлення дуба у суборах та судiброваx. Так, М.1. Гордiенко (2004) видалив окремий суборевий екотип дуба звичайного (Quercus robur L.) [7], а В.1. Бшоус (2009) при класифжацп географiчно-клiматичниx екотишв дубо-вих лiсiв Украши видшив заxiдно-полiський екотип. Цей екотип видаляеться на територп Рiвненськоl, Волинсько! та Житомирсько! обл. - вiд кордошв з Поль-щею i до Овручсько-Словечанського плато, де дубовi лки ростуть у Полiськiй низовинi разом iз сосною звичайною (Pinus sylvestris L.) та шшими лiсовими видами в однотипних лiсорослинниx умовах [1].
Систематичне повторення посушливих перiодiв та обмежений вмкт по-живних речовин у легких за мехатчним складом Грунтах зумовили появу рос-
1 Наук. кергвник: доц. В.1. Карпенко, канд. с.-г. наук
Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.8
лин, i зокрема деревних, якi пристосувалися до iснування у цих умовах. Наведе-нi екологiчнi особливостi рослин успадковуються, чим i пояснюеться поява еко-логiчних форм навiть у межах одного виду. Яскравим прикладом е дуб зви-чайний суборевого екотипу, який вiдрiзняеться значно вищою посухостшкктю i меншою вибагливiстю до родючосп грунту, нiж дуб звичайний дубровного екотипу. Як вiдомо, дуб звичайний суборевого екотипу у природних коршних насадженнях з сосною розташовуеться у другому яруа. Тому у процес фшоге-незу у дуба ще1 екологiчноí форми закрiпилися властивостi задовольнятися об-меженою кiлькiстю свiтла, ят успадковуються [3].
Вивчаючи бiологiчнi та фiзiологiчнi властивостi дуба звичайного дубровного i суборевого екотипiв, Г.Т. Гревцова (1968) встановила, що за умов одна-ково1 з дубом дiбровним iнтенсивностi фотосинтезу i дихання листюв, дубу суборевого екотипу властива менша iнтенсивнiсть транспiрацií i бiльша ксерофгг-на структура листюв та вище обводнения пагонiв. У культурах у першi роки дуб суборевого екотипу проявляе iнтенсивнiший ркт коренево1 системи i над-земно1 частини. Тому, зазначае Г.Т. Гревцова, шд час створення культур сосни у суборах слщ вводити дуб звичайний суборевого екотипу [8].
Коршш дубово-сосновi фiтоценози, якi утворюються в умовах конкурен-тних взаемовщносин, можуть бути еталоном для вивчення механiзму форму-вання мiшаних насаджень. Виявленi у них закономiрностi можна трансформу-вати i на лiсовi культури. Тому у взаемовiдносинах дуба i сосни питання про формування мiшаних природних деревостанiв важливе не тшьки для пiзнания структури таких насаджень, але i для створення 1х штучним шляхом [2].
У контекста наближеного до природи лiсiвництва, яке е досить актуаль-ним на сьогоднi, дощльно дослщити природне насiнневе поновлення дуба звичайного (Quercus гоЬиг Ь.) в умовах субор1в i судабров, яке е складовою части-ною вщтворення структури природних рiзновiкових лiсiв за цих умов.
Мета дослщження - вивчити найважливiшi лiсiвничi властивосп природного насiнневого поновлення дуба звичайного (Qиегсш гоЬиг Ь.) суборевого екотипу в умовах Захщного Полiсся.
Об'ект дослщження - природне насшневе поновлення дуба звичайного (Qиегсш гоЬиг Ь.) суборевого екотипу.
Методика дослщження. Дослщження проведено на територц лкогоспо-дарських пiдприемств Рiвненськоí та Волинсько1 обл. Пробнi плошд закладено згiдно з прийнятими у лiсiвниптвi та лiсовiй таксапií методиками. Дослщження природного насшневого поновлення здшснено за методикою А.В. Победшсько-го [4], уточненою та адаптованою до умов дослщжень.
За вказаною методикою, на пробнш плошд до 1,0 га, облiковi дшянки закладали на трьох паралельних лiнiях, вщдалених на однакову вiдстань одна вщ одно!'. У цьому випадку, через середину пробно!' плошд паралельно двом 11 довшим сторонам, прокладали вiзир. На пiй лiнií i двох паралельних сторонах пробно!' плошi, через 10 м намггили центри облшових дiлянок iз такого розра-хунку, щоб на кожнiй лшп !х було однакове число (зазвичай 10). Розмiр далянок 2x2 м. В окремих випадках (велика кiлькiсть шдросту з рiвномiрним розпода-лом по плошд) розмiри облiкових дiлянок можна зменшити до 1x1 м, а !х кшь-
кiсть - до п'яти-семи на кожшй лшп або збiльшити до 5x2 м, за наявносп круп-номiрного природного поновлення старших поколiнь. На кожшй дшянщ проводили перелiк шдросту iз замiром його висоти i визначенням вiку (за мутовками). Даш перелжу записували у спещальну вiдомiсть, пiдбивали шдсумки i переводили на 1 гектар.
Результати дослвдження. У процес дослiджень закладено 12 пробних площ у свiжих та вологих суборах i судiбровах, у пристигаючих, стиглих i пе-рестiйних деревостанах з повнотою 0,6 i вище, iз дубом у складi деревостану, так i без його учасп. Облiк пiдросту проведено на 360 облжових дшянках. П1д час облiку враховували кiлькiсну та яккну сторони поновлювального процесу, а також вплив найважливiших факторiв на стан природного поновлення. Облжу шдлягав лише пiдрiст дуба, як породи, яка потребуе вивчення за цих умов. Кiлькiсть життездатного шдросту на пробних площах у розрiзi тишв лiсорос-линних умов наведено у табл. 1.
Табл. 1. Шльюсть тдросту на пробних площах (шт. *га')
№ пробно! площi Тип люорослинних умов
B2 B3 C2 C3
1 1500 3750 2833 4167
2 3250 4000 3000 2672
3 4783 3917 3143 4083
Середне значения 3178 3889 2992 3641
Шд час камерального оброблення польових матерiалiв вiдiбрано найбiльш репрезентативнi пробш плошд. Але були i таи, де шдркт дуба був майже вщсутнш або де його було дуже багато. Так, у кварталi 5, видiлi 12, Ма-щанського лкництва ДП " Костопiльське лкове господарство", в умовах волого! грабово! судiброви i3 дубом у складi шiсть одиниць, налiчувалось 25,3 тис. шт. *га-1 життездатного шдросту.
Характерною особливiстю можна видшити наявнкть пiдросту дуба скельного (Quercus petraea Matt.), зокрема на Волиш, та окремих екземплярш дуба червоного (Quercus rubra L.), який при облшу не враховувався. Поширен-ня дуба скельного (Quercus petraea Matt.) у Захвдному Полiссi мае острiвний характер та приурочене до шдвищених елемештв рельефу. Вiн займае вiдносно бiднiшi умови зростання порiвняно з дубом звичайним (Quercus robur L.).
Пiд час весняного обстеження закладених пробних площ виявлено, що переважна бшьшкть дерев дуба звичайного (Quercus robur L.) - шзньо!' фено-логiчноí форми. Це можна пояснити бшьшою ксерофiтнiстю та меншою вибаг-ливiстю до трофностi Грунту ще!' фенологiчноí форми. Можна припустити, що iз пiзньоí фенологiчноí форми дуба звичайного (Quercus robur L.) на певному еташ фшогенезу утворилася суборева екологiчна форма, яка зростае разом iз сосною звичайною (Pinus sylvestris L.) та шшими деревними породами в одно-типових лкорослинних умовах.
У процесi дослiджень не встановлено чггко!' залежностi появи шдросту дуба шд наметом соснових деревосташв вiд наявностi його у склада Шд час закладання пробних площ були присутш чистi сосновi деревостани iз наявнiстю дуба у шдрост! При цьому найближчi екземпляри дуба репродуктивного вжу
Науковий вкник НЛТУ УкраУпи. - 2015. - Вип. 25.8
знаходились на вщсташ близько трьох кiлометрiв. Це явище можна пояснити перенесенням жолудiв лiсовими птахами та звiрами, зокрема сойками (Оаггы1ш glandarius Ь.), а також тим, що за цих умов дуб звичайний ^ивгсш гоЬиг Ь.) займае свою природну екологiчну нiшу.
У процесi облшу у судiбровах досить часто майже весь шдрют був одного вшу, наприклад: 13-15 рокiв у С2 (кв. 6, вид. 10), 1-2 роки у С3 (кв. 5, вид. 12) Мащанське люництво, ДП мКостопiльське лiсове господарство". У першому ви-падку був присутнш густий пiдлiсок iз ожини (ЯиЬш fructicosus Ь.), який з'явив-ся шсля появи пiдросту дуба, чим унеможливив появу природного поновлення молодших поколiнь. У другому випадку граб у шдрост та другому ярус прить няе сходи дуба, як в разi нестачi освiтлення гинуть. Тобто шдрют старших по-ттнь, пiдлiсок, трав'яний покрив та еколопчш умови мiсцевостi безпосе-редньо впливають на появу, рiст i розвиток природного насшневого поновлення дуба за цих умов. Висотна структура шдросту у розрiзi типiв лiсорослинних умов досить неоднорщна та безпосередньо залежить вiд умов зростання (рис. 1). Вшова структура пiдросту також неоднордаа, та вказуе на критичнi вь ковi перiоди природного насiнневого поновлення дуба (рис. 2).
0-25 26-50 51-100 100-200 200+ Групи висот, см
Рис. 1. Висотна структура тдросту (середт значення)
Рис. 2. Втова структура тдросту (середт значення)
Анатзуючи вшову структуру шдросту, пом^но, що найбшьше рослин до п'яти роюв, та рослин старшого вшу, яш пройшли перiод виживання та адап-тацп. А найменше рослин 6-10 роюв, що вказуе на необхщшсть лiсiвничого догляду за шдростом дуба у цьому вiцi. А також те, що 5 роюв - це крайнш тер-мш, коли дуб витримуе нестачу освггленост за цих умов, пiсля чого переходить у "стирчаки" або зовам гине.
Поширення дуба у географiчному масштабi е функцiею тепла та вологи, а поява та розвиток шд наметом окремого деревостану залежить в основному вщ фактора св^ла, на наявнiсть якого безпосередньо впливае повнота деревостану. Повнота за шших однакових умов мае виршальний вплив на поновлення дуба, оскшьки вона визначае кiлькiсть свiтла, яке проникае у крони i шд намет деревостану, кiлькiсть тепла, яке доходить до грунту, кшьюсть опадiв, якi про-сочуються пiд намет деревостану, i величину випаровування !х iз грунту. 1з пов-нотою зв'язаний розвиток нагрунтового покриву у лiсi. Все разом створюе пев-не середовище, в якому вщбуваеться поява i розвиток самосiву.
Для дослщження впливу повноти деревостану на усшшнкть природного насшневого поновлення дуба закладено п'ять пробних площ у вологих дубово-соснових суборах (табл. 2). Для забезпечення дослiду пробнi плошд пiдбирали враховуючи лiсiвничi особливостi лкосташв, а також можливiсть пiдбору пев-ного дiапазону повнот, який можливий для цих вiкових груп деревосташв.
Табл. 2. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика пробних площ
№ Склад дере- BiK, Середня Середнш Клас бо- Вщносна Кшьюсть шд-
ПП востану pOKiB висота, м дiаметр, см ттету повнота росту, шт. *га1
1 10Сз+Бп 80 26 38 I 0,73 1667
2 10Сз 70 25 28 I 0,70 3143
3 10Сз+Бп 80 25 34 I 0,63 3750
4 9Сз1Дз 95 27 38 I 0,61 3917
5 8Сз2Дз 110 25 38 II 0,46 4000
Ан^зуючи отриманi результати, можна спостеркати чiтку залежнiсть мiж повнотою та кшькктю шдросту дуба, а саме: 3i зниженням повноти зростае пропускна здатнiсть намету деревостану, тобто шд намет деревостану проходить бшьше свiтла i як наслщок - збiльшуeться кiлькiсть пiдросту.
Усшшнкть природного насшневого поновлення дуба в умовах суборк е цiлком задовшьною для забезпечення його участi у складi майбутнього деревостану, за умови дотримання повноти не бшьше 0,70. За повноти деревостану бшьше 0,70, кшьккть шдросту рiзко зменшуеться у зв'язку зi зменшенням кшь-костi свiтла пiд наметом деревостану (див. табл. 2). Ця залежнкть справедлива для суборк, але не завжди для судiбров. Оскiльки в умовах судiбров у пiдростi чи окремому густому ярусi майже завжди присутнш граб (Carpinus betulus L.), який е характерною клшатичною домшкою за цих умов та припняе сходи дуба. Тому лiсiвничий догляд в умовах судiбров е вкрай потрiбним.
Стан пiдросту можна вважати цшком задовшьним, подекуди траплялись рослини, ураженi борошнистою росою дуба (Microsphaera alphitoides Griff, et Maubl). Характерною особливктю е те, що шдркт, який зростае у бюгрупах, що зосередженi в основному у вшнах намету деревостану, характеризуеться кращим станом та енергiею росту порiвняно з рослинами поодинокого зростан-ня. Пiд час створення культур сосни у суборах та судiбровах з уах аборигенних листяних порiд найкращою супутньою породою е дуб звичайний (Quercus ro-bur L.) суборево!' екологiчноí форми. Оскiльки у природних лiсостанах вiн займае свою еколопчну нiшу i е компонентом соснових рiзновiкових лiсiв, а також зберкаеться у насадженнi до вшу головно!' рубки, вiн приносить додатко-вий економiчний та лiсiвничий ефект. Висновки:
1. П'ять роюв - це крайнiй термш, коли дуб витримуе нестачу освiтленостi в умовах cy6opiB та суадбров, пiсля чого переходить у "стирчаки" або 30BCiM гине.
2. Усшшшсть природного насiнневого поновлення дуба в умовах суборiв е цiлком задовшьною для забезпечення його участ у складi майбутнього деревостану, за умови дотримання повноти деревостану не бшьше 0,70.
3. В умовах судiбров, шдркт та окремий густий ярус iз граба е одним з основ-них чинниыв, який впливае на появу та розвиток природного насшневого поновлення дуба.
Науковий вкппк II. I I У Украши. - 2015. - Вип. 25.8
4. Пвдркт, який зростае у 6iorpynax, характеризуемся кращим станом та енергieю росту порiвняно з рослинами поодинокого зростання.
5. Щд час створення культур сосни у суборах та суадбровах з ydx абориген-них листяних порщ найкращою супутньою породою е дуб звичайний (Qu-ercus robur L.) суборево! еколопчно!' форми.
Лггература
1. Бiлоус В.1. Дуб звичайний (Quercus robur L.) в люах Украши : монографш / В.1. Бiлоус. -Вшниця : Вид-во "Книга-Вега", Вшницька обласна друкарня, 2009. - 176 с.
2. Гончар М.Т. Биоэкологические взаимосвязи древесных пород в лесу / М.Т. Гончар. -Львов : Вид-во "Вища шк.", 1977. - 164 с.
3. Горд1енко М.1. Живнич1 властивост деревних рослин / М.1. Горд1енко, Н.М. Горд1енко. - К. : ТОВ "В1стка", 2005. - 816 с.
4. Побединский А.В. Изучение лесовосстановительних процессов / А.В. Побединский. -М. : Изд-во "Наука", 1966. - 64 с.
5. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Колос", 1968. -
440 с.
6. Ткаченко М.С. Общее лесоводство / М.С. Ткаченко. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1955. - 599 с.
7. Горд1енко М.1. Дуб звичайний суборевого екотипу в культурах Полкся / М.1. Гор-д1енко, В.М. Гриб, М.П. Мясо!д, Н.М. Горд1енко; за ред. М.1. Гордкнка. - К. : Вид-во 1АЕ УААН, 2004. - 168 с.
8. Гревцова А.Т. Опыт создания смешанных и чистых культур сосны в свежем суборе Восточного Полесья УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 "Лесные культуры, селекция, семеноводство" / А.Т. Гревцова. - К., 1968. - 20 с.
Лустюк Т.В. Лесоводственные свойства природного семенного возобновления дуба обыкновенного (Quercus robur L.) суборевого экотипа в условиях Западного Полесья
Изучены важнейшие лесоводственные свойства природного семенного возобновления дуба обыкновенного (Quercus robur L.) суборевого экотипа в условиях Западного Полесья. Установлены успешность и высотно-возрастная структура подроста дуба в разрезе исследуемых типов лесорастительных условий. На основе возрастной структуры подроста определены критические возрастные периоды естественного возобновления дуба. Показано влияние полноты древостоя на успешность природного семенного возобновления дуба при данных условиях. Выяснены важнейшие факторы, влияющие на появление и состояние подроста дуба под пологом сосновых древостоев.
Ключевые слова: дуб суборевого экотипа, Западное Полесье, лесоводственные свойства, подрост, полнота древостоя, естественное возобновление, свет, суборь, су-дубрава.
Lustiuk T. V. Forest Properties of Natural Seed Renovation of Oak (Quercus robur L.) of Pine Forest Ecotype in Terms of the Western Polissya
The most important forest properties of natural seed renovation of oak (Quercus robur L.) of pine forest ecotype in terms of the Western Polissya are studied. Successfulness and age-altitude structure of oak undergrowth in the context of studied forest types is defined. Based on the age structure of undergrowth, the critical age periods of natural renovation of oak are identified. The influence of normality on the successfulness of natural seed renovation of oak under these conditions is shown. The most important factors that affect the appearance and condition of oak undergrowth under the canopy of pine forest stands are found.
Keywords: oak of pine forest ecotype, Western Polissya, forestry properties, undergrowth, normality, natural renovation, light, pine forest, oak-pine forest.
